Нервові процеси в корі великих півкуль мозку

Координація функцій кори великих півкуль головного мозку здійснюється завдяки взаємодії двохосновних нервових процесів - збудження і гальмування.

"То характеру діяльності ці процеси протилежні один одному. Якщо іроцеси збудження пов"язані з активною діяльністю кори, з утворенням тових умовних нервових зв"язків, то процеси гальмування направлені яа зміну цієї діяльності, на припинення збудження, що виникло в корі, на алокування тимчасових зв"язків. Помилково вважати, що гальмування -це припинення діяльності, пасивний стан нервових клітин. Гальмування гакож активний процес, але протилежного характеру ніж збудження. Воно забезпечує необхідні умови для відновлення їхньої працездатності.

Види гальмування. Є два основні види коркового гальмування:

зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє гальмування - результат дії якого-небудь зовнішнього сильного подразника. Учень зосереднено працює над розв'язанням математичної задачі. Раптово в кімнату вбігає молодша сестричка, голосно сміючись. Навчальна діяльність учня припиняється. Це означає, що виникнення нового сильного осередка збудження викликає гальмування інших ділянок кори і діючий рефлекс гальмується.

Особливою формою зовнішнього гальмування є захисне гальмування. Воно виникає під впливом дуже сильних (довготривалих) подразників, які викликають надмірно сильне збудження нервових клітин. Як тільки збудження досягає певної межі в дію вступає захисне гальмування. Наприклад, перезбуджений, втомлений враженнями учень може заснути перед телевізором, дивлячись цікаву передачу. Це прояв захисного гальмування.

Внутрішнє гальмування є проявом внутрішніх закономірностей роботи кори. Наприклад, згасання (гальмування) умовних рефлексів:

гальмування гігієнічної звички у дитини, що почала утворюватись, якщо вона не підкріплюється відповідним відношенням дорослих. До цього виду гальмування відноситься і гальмування, яке лежить в основі витримки, уміння стримувати прагнення, бажання.

Динаміка нервових процесів. В основі умовнорефлектооної діяльності лежать описані вище нервові процеси збудження і гальмування, які тісно пов"язані між собою і постійно взаємодіють. Ця взаємодія підпорядковується двом основним законам: закону іррадіації і концентрації збудження і закону взаємної індукції.

Закон іррадіації і концентрації заключається в тому, що коли під впливом того чи іншого подразника в якій-небудь ділянці кори виникає збудження, то воно не залишається в одному місці, а розповсюджується (іррадіює) по корі великих півкуль. Це явище одержало назву іррадіації збудження. Наприклад, під впливом іррадіації збудження учень, який спостерігав у фільмі гострий конфлікт і сам починає тупати ногами. розмахувати руками, крутитись, щось викрикувати.

Одночасно на межі іррадіюючого осередка збудження виникає протилежний процес - гальмування, яке обмежує і направляє процес збудження в певне ресло і до певного пункту. Це явище називається концентрацією збудження.

Закон взаємної індукції полягає в тому, що нервовий процес викликає (індуціює) в сусідніх ділянках протилежний процес. Наприклад, якщо в якій-небудь ділянці кори виникає збудження, то в сусідніх з нею ділянках кори розвивається процес гальмування. Це явище називається негативною індукцією. Навколо осередку гальмування в корі великих півкуль виникає збудження. Цей процес називається позитивною індукцією. (Назву дав І.П.Павлов за аналогією з явищем індукції у фізиці). Негативна індукція лежить в основі такого психічного явища, як відволікання або зниження уваги до об"єкта під впливом якого-небудь нового, сильного зовнішнього впливу (школяр відволікається від роботи, коли чує цікаву розмову, або коли включають телевізор, радіо тощо).