Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ефлектора д≥€льн≥сть мозку




ЌавколишнЇ середовище пост≥йно впливаЇ (через чутт€) на нервову систему людини, на њњ мозок. ќрган≥зм сприймаЇ ц≥ впливи ≥ реагуЇ на них у в≥дпов≥дь. ÷ей процес називають рефлексом (в≥д лат. - в≥дображенн€). Ќаприклад, людина рукою ненароком доторкнулас€ до гар€чого предмета, вмить в≥дсмикне њњ. ѕодразненн€ передалос€ в≥д нервових зак≥нчень у руц≥ доцентровими нервами у спинний (а також ≥ в головний) мозок ≥ зв≥дти в≥дцентровими нервовими шл€хами над≥йшов ≥мпульс (в≥д лат. - поштовх, спонуканн€) у в≥дпов≥дн≥ м"€зи, €к≥ й в≥дсмикнули руку. ÷€ д≥€ зд≥йснюЇтьс€ з допомогою центральноњ нервовоњ системи. ÷≥л€х, по €кому проходить збудженн€ при зд≥йсненн≥ рефлекса, одержав назву рефлекторноњ дуги.

ƒуга спинномозкового рефлексу складаЇтьс€ ≥з п"€ти частин:

рецептора, аферентного нейрона, певноњ д≥л€нки спинного мозку, еферентного нейрона ≥ робочого орган≥ (рис.).


–ис. —хема рефлекторноњ дуги: ≤ - рецептор; 2- аферентний нейрон; 3- вставлений нейрон; 4 - еферентний нейрон; 5 - м "€з


 

 


 

–ефлекс можливий т≥льки при умов≥ ц≥л≥сност≥ вс≥хп"€ти д≥л€нок рефлекторноњ дуги.

—учасна наука доповнила класичну схему рефлексу. —кладний рефлекторний акт включаЇ ще й такий акт, €кий одержав назву €вища зворотньоњ аферентац≥њ (зворотнього зв"€зку). —уть його пол€гаЇ в тому, що нервовий зв"€зок зд≥йснюЇтьс€ не лише в≥д мозку до робочого органа, а й зворотньо: в≥д робочого органа до мозку. ≤ коли реакц≥€ у в≥дпов≥дь виконана невдало, вона одразу ж коригуЇтьс€. «воротний зв"€зок даЇ змогу оц≥нити виконувану д≥ю ≥ в раз≥ потреби перебудувати њњ ≥ спр€мувати д≥€льн≥сть орган≥зму по ран≥ше визначеному шл€ху. «авд€ки зворотному зв"€зку забезпечуЇтьс€ саморегул€ц≥€, самоуправл≥нн€ орган≥зму в процес≥ правильного пристосуванн€ до навколишнього середовища. Ѕез цього людина н≥коли не змогла б навчитис€ ходити, писати, користуватис€ ножем ≥ виделкою, од€гатис€, зд≥йснювати р≥зн≥ профес≥йн≥ рухи, оволод≥ти спортивними навичками тощо.

≤дею рефлексу вперше висунув французький вчений ƒекарт понад 300 рок≥в тому. –озвинув њњ видатний рос≥йський ф≥з≥олог ≤.ћ.—еченов ("–ефлекси головного мозку" (1863). ѕодальший розвиток рефлекторна теор≥€ здобула у прац€х ≤.ѕ.ѕавлова.

–ефлекси за походженн€м бувають двох вид≥в: вроджен≥ ≥ набут≥,або, по класиф≥кац≥њ ≤.ѕ.ѕавлова безумовн≥ ≥ умовн≥.

Ѕезумовн≥ рефлекси Ї функц≥Їю головним чином нижчих в≥дд≥л≥в центральноњ нервовоњ системи, €к≥ розм≥щен≥ п≥д корою. Ѕезумовний рефлекс зд≥йснюЇтьс€ автоматично ≥ попередн≥х тренувань не вимагаЇ. ¬≥н набутий в процес≥ всього попереднього ≥сторичного розвитку ≥ передаЇтьс€ по спадковост≥. Ќаприклад: смоктанн€, кашл€нн€, чханн€, захисний, статевий та багато ≥нших.

”мовн≥ рефлекси Ї функц≥Їю вищого в≥дд≥лу мозку - кори великих п≥вкуль. ƒл€ виникненн€ умовного рефлексу потр≥бн≥ певн≥ умови.

≤÷об зрозум≥ти в≥дм≥нн≥сть нервових механ≥зм≥в одного та ≥ншого рефлекса розгл€немо такий приклад. ћаленька дитина т€гнетьс€ рукою до блискучоњ п≥дошви праски. ќбп≥кшись, дитина миттЇво в≥дсмикуЇ руку. ÷е безумовний рефлекс. јле ось дитина ховаЇ руку при одному вигл€д≥ праски. ÷е умовний рефлекс.

“аким чином, безумовн≥ ≥ умовн≥ рефлекси виконують функц≥ю зв"€зку орган≥зму з навколишн≥м середовищем, забезпечують њњ пристосуванн€ до цього середовища ≥ нормальну життЇд≥€льн≥сть в ньому.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 677 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2108 - | 1841 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.