Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альна структура та типи особистост≥




ќсобист≥сть €к сукупн≥сть соц≥альних властивостей маЇ ц≥л≥сн≥сть та характеризуЇтьс€ структурою. ќсновними елементами структури особистост≥ Ї соц≥альн≥ статуси ≥ рол≥, спр€мован≥сть, соц≥альна активн≥сть (потреби, ц≥нност≥ тощо).

ƒжерелом активност≥ людини Ї њњ потреби Ч внутр≥шн≥й психолог≥чний стан людини, в≥дчутт€ нестач≥ чогось. ÷ей стан регулюЇ активн≥сть, стимулюЇ д≥€льн≥сть, спр€мовану на здобутт€ того, чого не вистачаЇ. «адовольн€ючи власн≥ потреби, людина створюЇ нов≥ умови, €к≥ обумовлюють виникненн€ нових потреб.

ќтже, потреби Ї засобом розгортанн€ д≥€льност≥ людини. ѕотреби людини утворюють систему, що маЇ ≥Їрарх≥чну будову. јмериканський соц≥альний психолог ј. ћаслоу вважаЇтьс€ засновником ≥Їрарх≥чноњ теор≥њ потреб. ¬≥н розд≥лив потреби на:

1) потреби в њж≥, вод≥, од€з≥, пов≥тр≥, тепл≥, секс≥ тощо;

2) потреби у захист≥ в≥д ф≥зичноњ ≥ психолог≥чноњ небезпеки;

3) потреби в≥дчувати причетн≥сть до под≥й (соц≥альн≥);

4) потреби поваги з боку оточенн€ (начальник≥в, п≥длеглих), визнанн€, самоповаги;

5) потреби у реал≥зац≥њ своњх можливостей (самовираженн€).

ѕотреби формуютьс€ п≥д впливом умов життЇд≥€льност≥ людини, залежать в≥д реальних можливостей людини ≥ сусп≥льства. ¬роджен≥ потреби Ї п≥дконтрольними, п≥дпор€дкованими соц≥альним. Ћюдина, задовольн€ючи своњ потреби, на т≥льки зважаЇ на своњ можливост≥, але й вир≥шуЇ питанн€ щодо дозволеност≥ бажаного з огл€ду на моральн≥ вимоги. ѕотреби б≥льш високого р≥вн€ стають актуальними дл€ людини у м≥ру задоволенн€ ним, хоча б частково, потреб нижчого р≥вн€. ѕр≥оритет соц≥альних потреб над природними, в≥тальними п≥дтверджений багатьма ≥ншими досл≥дженн€ми.

ѕотреби людини бувають неусв≥домленими (њх називають пот€гами) та усв≥домленими. ” процес≥ усв≥домленн€ потреб у людини формуЇтьс€ ≥нтерес до д≥€льност≥, €кий трансформуЇтьс€ у мотив з врахуванн€м ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й особистост≥. ‘≥ксац≥€ потреб у форм≥ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, усв≥домленн€ реальних можливостей њх реал≥зац≥њ, а також визначенн€ конкретних способ≥в та засоб≥в њх дос€гненн€ Ч усе це необх≥дн≥ складов≥ процесу адекватного в≥дображенн€ потреб у св≥домост≥ людини, формуванн€ мотив≥в до д≥€льност≥.

≤нтерес Ч це конкретна форма усв≥домленоњ потреби, реальна причина д≥€льност≥ особистост≥, спр€мованоњ на задоволенн€ ц≥Їњ потреби.

÷≥нност≥ особистост≥ Ч це в≥дносно ст≥йке та соц≥ально обумовлене ставленн€ особистост≥ до об'Їкт≥в духовного та матер≥ального св≥ту, у€вленн€ людини про найб≥льш значущ≥, важлив≥ ц≥л≥ житт€ та д≥€льност≥, а також засоби њх дос€гненн€. ÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ Ч соц≥альн≥ ц≥нност≥, €к≥ спр€мовують д≥€льн≥сть та соц≥альну повед≥нку в особистост≥ ≥ под≥л€ютьс€ нею. ќсновою дл€ визначенн€ мети д≥€льност≥ людини Ї ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ Ч ор≥Їнтац≥њ особистост≥ стосовно соц≥альних ц≥нностей. —аме вони, закр≥плен≥ життЇвим досв≥дом, спр€мовують д≥€льн≥сть, регулюють повед≥нку особистост≥. ÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ Ї продуктом соц≥ал≥зац≥њ ≥ндив≥да. —формована система ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й особистост≥ забезпечуЇ њњ становленн€ €к активного суб'Їкту соц≥альноњ д≥€льност≥.

—оц≥альна активн≥сть розпочинаЇтьс€ з формуванн€ у людини стану готовност≥ до д≥€льност≥, що виникаЇ внасл≥док в≥дображенн€ д≥йсност≥, певних њњ об'Їкт≥в у св≥домост≥ в≥дпов≥дно до потреб та ≥нтерес≥в особистост≥, њњ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й. ÷ей стан людини, що передуЇ конкретним ви€вам њњ активност≥, називаЇтьс€ спр€мован≥стю особистост≥.

—пр€мован≥сть особистост≥ Х ≥дейно-пол≥тична; Х соц≥ально-культурна; Х моральна

як суб'Їкт соц≥альних в≥дносин особист≥сть характеризуЇтьс€ соц≥альною активн≥стю, здатн≥стю впливати на оточенн€, зм≥нюючи його ≥ себе. ѕричому активна д≥€льн≥сть особистост≥ лише тод≥ Ї продуктивною, коли вона узгоджуЇтьс€ з культурними надбанн€ми сусп≥льства.

” структур≥ соц≥альних властивостей людини можна вид≥лити загально соц≥альн≥ риси, що характеризують њњ €к продукт сусп≥льного розвитку, а також так≥ властивост≥, €к≥ в≥дображають входженн€ людини до складу певних соц≥альних сп≥льностей Ч етн≥чних, профес≥йних, статевих, в≥кових тощо. Ќа загал, ≥ндив≥ди, €к≥ включен≥ у процеси соц≥альноњ взаЇмод≥њ, над≥лен≥ безл≥ччю р≥зноман≥тних властивостей, ви€вити та досл≥дити €к≥ практично неможливо. ќтже, коли мова йде про особист≥сть €к члена сусп≥льства, €коњсь сп≥льноти, мають на уваз≥ не властивост≥ окремих людей, а соц≥альн≥ типи особистостей.

—оц≥альний тип особистост≥ Ч певний ф≥ксований наб≥р суттЇвих, таких, що повторюютьс€, соц≥альних властивостей особистост≥, що ви€вл€ютьс€ у њњ св≥домост≥ та повед≥нц≥. як вже п≥дкреслювалось, про€ви ≥ндив≥дуального в людин≥ опосередковуютьс€ соц≥альним. –азом з тим, ≥ндив≥дуальн≥сть людини не розчин€Їтьс€ у соц≥альному, робл€чи њњ ун≥кальною, неповторною. “ипов≥, в≥дносно ст≥йк≥, так≥, що повторюютьс€, поЇднанн€ соц≥альних та ≥ндив≥дуальних властивостей особистостей, €к≥ знаход€тьс€ у конкретних умовах життЇд≥€льност≥, дозвол€ють ви€вити основу дл€ типолог≥зац≥њ особистостей.

якщо соц≥альне в людин≥ дом≥нуЇ над ≥ндив≥дуальним, формуЇтьс€ демократичний тип особистост≥. якщо ж, навпаки, ≥ндив≥дуальне переважаЇ соц≥альне, формуЇтьс€ особист≥сть авторитарного типу. “олерантний тип особистост≥ (дл€ €кого характерне терпиме ставленн€ до думок, погл€д≥в, ≥дей, в≥рувань тощо, €к≥ не зб≥гаютьс€ з власними) ≥ конформний тип (пристосуванн€ особистост≥ до пануючих думок, погл€д≥в, ≥деал≥в, стандарт≥в повед≥нки тощо) формуютьс€ внасл≥док самодетерм≥нац≥њ процесу розвитку особистост≥.

—оц≥олог≥€ особистост≥ оперуЇ пон€тт€ми ≥деального, базисного та реального (модального) тип≥в особистост≥.

якщо перш≥ два типи особистост≥ описуютьс€ теоретично, вид≥л€ютьс€ досить умовно, то реальний тип конструюЇтьс€ на основ≥ результат≥в конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень.

¬≥домий украњнський соц≥олог ™. √оловата враховуючи особливост≥ розвитку нашого сусп≥льства прот€гом 70-х pp. п≥сл€ б≥льшовицькоњ революц≥њ 1917 р. ≥ останнього дес€тир≥чч€ XX ст., запропонувала соц≥ально-≥сторично типолог≥ю особистост≥ з трьома головними типами:

ѕерший тип характеризуЇтьс€ духовною обмежен≥стю та ≥нстинктивним пот€гом достадност≥.

“ипи особистост≥ Х ≥деальний Ч сукупн≥сть особист≥сних властивостей, €ка, на думку сучасник≥в, Ї бажаною, в≥д≥граЇ роль еталона, вз≥рц€; Х базисний Ч сукупн≥сть властивостей, €ка дозвол€Ї у найкращий спос≥б адаптуватис€ до конкретних умов життЇд≥€льност≥ у даний час, у даному сусп≥льств≥; Х реальний Ч сукупн≥сть сп≥льних дл€ член≥в даного сусп≥льства, типових властивостей особистост≥, що переважають на даному етап≥ розвитку сусп≥льства

ƒругий тип виник у часи застою, коли в≥дбувавс€ процес в≥докремленн€ особистост≥ в≥д держави, пол≥тичноњ системи, њњ роздвоЇнн€.

“рет≥й, або "перех≥дний" тип особистост≥ характерний дл€ сьогоденн€. …ому властив≥ так≥ риси:

Х недов≥ра будь-€к≥й влад≥;

Х пот€г до рел≥г≥њ;

Х в≥дмова в≥д пол≥тичного житт€;

Х роздвоЇнн€ св≥домост≥ тощо.

ѕроблема д≥агностики властивостей конкретноњ особистост≥ набула за останн≥й час актуальност≥. ћетоди соц≥ально-психолог≥чноњ д≥агностики активно використовуютьс€ у профор≥Їнтац≥йн≥й робот≥ та в процес≥ профес≥йного добору персоналу.

” процес≥ соц≥ально-психолог≥чноњ д≥агностики використовуютьс€ р≥зноман≥тн≥ методи та методики:

Х спостереженн€,

Х анал≥з документ≥в та продукт≥в д≥€льност≥ людини,

Х анкетуванн€,

Х тестуванн€,

Х моделюванн€ ситуац≥й (стажуванн€, виконанн€ конкретних завдань, ≥м≥тац≥€ профес≥йноњ д≥€льност≥).

“естуванн€, €к метод емп≥ричного соц≥олог≥чного обстеженн€, передбачаЇ стандартизовану процедуру опитуванн€ (або виконанн€ певних завдань) респондент≥в, що проводитьс€ з метою отриманн€ над≥йноњ ≥нформац≥њ про де€к≥ властивост≥ особистост≥. «а результатами тестуванн€ можна оц≥нити ступ≥нь практичноњ готовност≥ ≥ндив≥да до виконанн€ певних завдань, його здатн≥сть набувати нов≥ навички та вм≥нн€, розширювати д≥апазон на€вних властивостей.

ƒл€ п≥двищенн€ р≥вн€ об'Їктивност≥ результат≥в соц≥ально-психолог≥чноњ д≥агностики використовуютьс€ науково обірунтован≥ комплекси тест≥в Ч тестов≥ батарењ. ƒл€ складанн€ соц≥ально-психолог≥чного портрету особистост≥ застосовують батарею тест≥в, що м≥стить понад два дес€тки методик, серед €ких тести ≥нтелекту, зд≥бностей, а також тести дос€гнень Ч установок, мотивац≥й, ≥нтерес≥в, тести суб'Їктивних оц≥нок сусп≥льних €вищ. ” сучасному тестуванн≥ все ширше застосовують комп'ютерн≥ методики.

‘ормуванн€ особистост≥ в≥дбуваЇтьс€ у конкретних соц≥альних умовах. ƒуховний ≥ технолог≥чний стан сусп≥льства визначають ступ≥нь гармон≥йност≥, всеб≥чн≥сть розвитку особистост≥:

Х з одного боку, особист≥сть Ч це комплекс сусп≥льних в≥дносин, властивостей, що сформувавс€ на вимогу оточенн€;

Х з другого, людина Ч це активний суб'Їкт, €кий зм≥нюЇ в≥дносини у сусп≥льств≥.

Ќ≥мецький соц≥олог Ќ. Ћукман, досл≥джуючи €вище автоном≥зац≥њ р≥зних сфер сусп≥льного житт€, вказував на небезпеку втрати людиною соц≥альноњ ≥дентичност≥ нац≥ональноњ, державноњ, профес≥йноњ.

як вже п≥дкреслювалос€, ≥дентиф≥кац≥€ особистост≥ (самоусв≥домленн€ своЇњ приналежност≥ до певних соц≥альних сп≥льнот) Ї Їдиним способом ≥нтеграц≥њ людини до системи соц≥альних зв'€зк≥в та в≥дносин. –уйнуванн€ механ≥зм≥в само≥дентиф≥кац≥њ обумовлюЇ атом≥зац≥ю ("розпорошенн€") сусп≥льства, воно втрачаЇ своњ нац≥онально-державн≥ обриси, перетворюючись у глобальне св≥тове сп≥втовариство.

Ќа кожному етап≥ свого розвитку сусп≥льство висуваЇ певн≥ вимоги до розвитку особистост≥, реал≥зац≥€ €ких дозвол€Ї людин≥ усп≥шно ≥нтегруватис€ до соц≥ального середовища. —каж≥мо, сьогодн≥ ц€ усп≥шн≥сть обумовлюЇтьс€ комун≥кативними властивост€ми людини, њњ комп'ютерною грамотн≥стю, знанн€м ≥ноземних мов тощо. “ехн≥чна ≥ технолог≥чна модерн≥зац≥€ виробництва спричинилас€ до зм≥ни характеру прац≥, що вимагаЇ в≥д прац≥вника високого р≥вн€ фаховост≥, компетентност≥, творчост≥, самод≥€льност≥.

Ќайб≥льш важливими властивост€ми особистост≥ Ї:

1) њњ здатн≥сть узгоджувати власн≥ ц≥л≥ д≥€льност≥ ≥з сусп≥льними, в≥дпов≥дальн≥сть за власн≥ вчинки, за насл≥дки своЇњ д≥€льност≥;

2) здатн≥сть до анал≥зу та адекватноњ оц≥нки сусп≥льних €вищ, самокритичн≥сть, загальний р≥вень культури, осв≥чен≥сть.

” сучасному св≥т≥, насиченому р≥зноман≥тними конфл≥ктами, дл€ ефективноњ сусп≥льноњ взаЇмод≥њ усе б≥льш важливими стають так≥ властивост≥ особистост≥, €к взаЇмна дов≥ра, толерантн≥сть, визнанн€ ≥ повага до чужих ц≥нностей, звичањв, традиц≥й, в≥рувань, гуман≥зм та духовн≥сть. —учасне украњнське сусп≥льство переживаЇ пер≥од системноњ трансформац≥њ Ч реформуютьс€ економ≥ка ≥ пол≥тика, глибок≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ у духовному житт≥ народу. ”сп≥х процесу державотворенн€ залежить в≥д р≥вн€ консол≥дованост≥ сусп≥льства, здатност≥ ус≥х його член≥в об'Їднати зусилл€ дл€ дос€гненн€ сп≥льноњ мети Ч побудови економ≥чно розвинутоњ, демократичноњ, правовоњ держави Ч р≥вноправного члена св≥тового сп≥втовариства. ¬изначена новою стратег≥Їю економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни ор≥Їнтац≥€ на ≥нновац≥йно-технолог≥чну модель розвитку п≥дносить роль людського фактору Ч головного нос≥€ ≥ суб'Їкта ≥нновац≥йних перетворень. «а цих умов формуванн€ особистост≥, зор≥Їнтованоњ на особисту причетн≥сть до реформуванн€, сусп≥льну сол≥дарн≥сть, особисту в≥дпов≥дальн≥сть за те, що в≥дбуваЇтьс€ у нашому сусп≥льств≥, набуваЇ вир≥шального дл€ побудови нового сусп≥льства значенн€.

ƒ≥€льн≥сть





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 461 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2086 - | 1833 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.