Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди вивченн€ темпераменту й правничого характеру людини




–еферат

на тему:

Ђ“емперамент та його роль у житт≥ людиниї

 

 

ѕ≥дготувала:

студентка 0014

ћед€ник ¬≥ктор≥€

ѕерев≥рила:

—тадник √алина јнатол≥њвна

 

 

—уми 2015

ѕЋјЌ 1. ѕон€тт€ про темперамент. ≤стор≥€ розвитку вченн€ про темперамент. 2. ‘≥з≥олог≥чн≥ основи темпераменту. 3. “ипи темпераменту ≥ њх характеристика. 4. ѕроблема м≥нливост≥ темпераменту. 5. –оль темпераменту в д≥€льност≥ людини. 6. ¬ластивост≥ темпераменту та особливост≥ вихованн€ ≥ навчанн€ учн≥в. 7. “ипи характеру 8. ћетоди вивченн€ темпераменту й правничого характеру людини 9. ¬исновок
1. ѕон€тт€ про темперамент. ≤стор≥€ розвитку вченн€ про темперамент. ўоденн≥ спостереженн€ за людьми показують, що одн≥ люди збуджуютьс€сильно, д≥ють енерг≥йно, пристрасно, ≥нш≥ - слабко, неенерг≥йно. ќдн≥в≥дзначаютьс€ вр≥вноважен≥стю повед≥нки, д≥ють стримано, не ви€вл€ютьр≥зко назовн≥ своњх почутт≥в, ≥нш≥ ж при аналог≥чних обставинах одразуспалахують, д≥ють порив часто, нервуютьс€. ™ люди, €к≥ легко переход€тьв≥д одних життЇвих умов до ≥нших, легко пристосовуютьс€ до зм≥нених умовжитт€; ≥нш≥ ж цю зм≥ну переживають дуже гостро ≥ з великими труднощамипристосовуютьс€ до нових умов. ÷≥ особливост≥ людей ви€вл€ютьс€ в њх розумов≥й та практичн≥йд≥€льност≥, причому ви€вл€ютьс€ досить рано: вже немовл€та з р≥зноюактивн≥стю реагують на зовн≥шн≥ подразники, характеризуютьс€ б≥льшою чименшою збудлив≥стю. « в≥ком ц≥ особливост≥ ускладнюютьс€ й певним чиномзм≥нюютьс€, та все ж продовжують досить ст≥йко характеризувати ≥ндив≥да.¬разлива й легко ранима людина часто залишаЇтьс€ такою до старост≥. “ак≥ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥, що ви€вл€ютьс€ в динам≥чних про€вахпсих≥ки людини отримали назву "темперамент". “емперамент (в≥д латинського tempero - зм≥шую в належномусп≥вв≥дношенн≥) - ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ людини, що ви€вл€ютьс€ в певн≥й њњзбудливост≥, емоц≥йн≥й вразливост≥, вр≥вноваженост≥ ≥ швидкост≥ переб≥гуњњ псих≥чноњ д≥€льност≥. (√.—.  остюк). - ≥ндив≥дуальна, природно обумовлена сукупн≥сть динам≥чних про€в≥впсих≥ки. “емперамент - одне з найдавн≥ших й найпопул€рн≥ших пон€ть психолог≥њ.ѕроте, на думку ¬.–усалова, "навр€д чи Ї ще одне таке фундаментальнепон€тт€, €ке було б ус≥м так добре зрозум≥ле на р≥вн≥ здорового глузду,але фактично було б так мало вивчене, незважаючи на численн≥публ≥кац≥њ". ¬ ≥стор≥њ психолог≥њ в≥домо к≥лька теор≥й, що по€снюютьприроду темпераменту. 1. √уморальна теор≥€, €к≥й уже понад ’’V стол≥ть (в≥д латинського humor-- волога) пов'€зуЇ темперамент з особливост€ми внутр≥шнього середовищаорган≥зму. ѕерш≥ в≥дом≥ нам спроби по€снити ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ людейзд≥йснив в≥домий давньогрецький л≥кар √≥ппократ (V ст. до н. ери). ¬≥нвважав, що стан орган≥зму залежить в≥д певного сп≥вв≥дношенн€ р≥дин, €к≥Ї в орган≥зм≥ - кров, л≥мфа, жовч. ѕропорц≥€, в €к≥й зм≥шуютьс€ ц≥р≥дини називають "красис". ѕ≥зн≥ше римськ≥ л≥кар≥ позначили це пон€тт€лат. temperamentum, що означаЇ "необх≥дне сп≥вв≥дношенн€ частин" >терм≥н темперамент. ƒал≥ римський л≥кар та посл≥довник √≥ппократа √ален д≥йшов висновку, щоц≥ в≥дм≥нност≥ зумовлен≥ р≥зним сп≥вв≥дношенн€м основних вид≥в р≥дин ворган≥зм≥. якщо переважаЇ кров - людина - сангв≥н≥к (sanguis - кров),слиз - флегматик (phlegma - слиз), жовта жовч (сhole - жовч) - холерик, флегматик (phlegma - слиз), жовта жовч (сhole - жовч) - холерик,чорна жовч - меланхол≥к (melaina chole). ÷€ теор≥€ д≥стала назвугуморальноњ теор≥њ темпераменту √≥ппократа - √алена ≥ довгий час булапров≥дною. ƒо середини XVII ст. вс≥ досл≥дники вбачалианатомо-ф≥з≥олог≥чн≥ основи темпераменту в будов≥ та функц≥онуванн≥кровоносноњ системи. “ак, н≥мецький ф≥лософ  ант вважав, що природноюосновою темпераменту Ї ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ х≥м≥чного складу кров≥. Ѕлизьк≥ до такоњ точки зору ≥дењ рос≥йського педагога, анатома ≥ л≥кар€ѕ. Ћесгафта (к≥н. ’≤’ - поч. ’’ ст.), €кий розробив теор≥ю, в €к≥йосновою темпераменту Ї особливост≥ системи кровооб≥гу (товщина ст≥нок,д≥аметр просв≥ту кровоносних судин, будова ≥ форма серц€). ƒ≥аметр ≥товщина ст≥нок визначають швидк≥сть ≥ силу кровооб≥гу, а в≥д цьогозалежить швидк≥сть обм≥ну речовин, ≥ в п≥дсумку - ≥ндив≥дуальнахарактеристика темпераменту €к м≥ри збудженн€ орган≥зму та тривалост≥реакц≥й. 2. —оматичн≥ теор≥њ. (гр. soma - т≥ло) пов'€зували €кост≥ темпераменту≥з будовою т≥ла.‘ранцузький л≥кар  лод —≥го (20 рр. ’’ ст.) створивтиполог≥ю, за €кою кожн≥й систем≥ орган≥зму в≥дпов≥даЇ певне зовн≥шнЇсередовище, що впливаЇ на цю систему: пов≥тр€ - джерело дихальнихреакц≥й, њжа - реакц≥й травленн€, ф≥зичне середовище - моторних реакц≥й,соц≥альне середовище - мозкових реакц≥й. ѕереважанн€ певноњ системипризводить до специф≥чних реакц≥й ≥ндив≥да на зм≥ни навколишньогосередовища, тобто кожному типу будови т≥ла в≥дпов≥дають певн≥особливост≥ темпераменту. ¬иход€чи з цього,  . —≥го вир≥знив чотириосновних типи будови т≥ла та, в≥дпов≥дно, темпераменту: дихальний,травний, мускульний та мозковий. ≈.  речмер у 1921 р. у своњй прац≥ "Ѕудова т≥ла та характер"стверджував, що "люди з певним типом будови т≥ла мають певн≥ псих≥чн≥особливост≥ та схильн≥сть до псих≥чних захворювань".  речмерстверджував, що у здорових людей ≥снуЇ залежн≥сть м≥ж будовою т≥ла тапсих≥чними €кост€ми ≥ визначав три типи темпераменту, що залежать в≥дтипу будови т≥ла. 1) лептосоматик (leptos - слабкий) - тенд≥тна будова, високий зр≥ст,вит€гнуте обличч€, довгий н≥с - тип темпераменту шизотим≥к; 2) п≥кн≥к (pyknos - товстий) - велика к≥льк≥сть жировоњ тканини,надм≥рна повнота, малий або середн≥й зр≥ст, великий жив≥т, кругла голова- тип темпераменту циклотим≥к; 3) атлетик (athlon - боротьба) - розвинена мускулатура, м≥цна будоват≥ла, високий або середн≥й зр≥ст, широк≥ плеч≥, вузьк≥ стегна, випукл≥к≥стки обличч€ - тип темпераменту ≥ксотим≥к; 4) диспластик (dys - погано; plastos - сформований) - будова безформна,неправильна. ћожлив≥ р≥зн≥ деформац≥њ т≥ла. “ип темпераменту зм≥шанийабо не визначаЇтьс€ зовс≥м. ” 40-≥ рр. 20 ст. ”. Ўелдон визначив €кост≥ темпераменту залежно в≥дпереважанн€ функц≥й певних орган≥в т≥ла: 1) в≥сцеротон≥€ (viscera - нутрощ≥) - в≥сцеротон≥ки; 2) соматотон≥€ (soma - т≥ло) - соматотон≥ки; 3) церебротон≥€ (cerebrum - мозок) - церебротон≥ки; 4) зм≥шаний тип. 3.Ќервова теор≥€ ≤.ѕ.ѕавлова. ќснова темпераменту - властивост≥ центральноњ нервовоњ системи,темпераменту - властивост≥ центральноњ нервовоњ системи,вр≥вноважен≥сть ≥ рухлив≥сть процес≥в збудженн€ ≥ гальмуванн€. ѕоЇднанн€цих властивостей створюЇ певний тип нервовоњ системи, €кий обумовлюЇ ≥тип темпераменту, тобто ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ прот≥канн€ псих≥чнихпроцес≥в. ƒосл≥дженн€ властивостей нервовоњ системи, зд≥йснен≥ в межахнервовоњ теор≥њ темпераменту, довели складн≥сть њх структури, зумовленубагатоаспектн≥стю роботи мозку.  риза нервовоњ теор≥њ зумовила по€ву у середин≥ ’’ ст. конституц≥йноњтеор≥њ темпераменту. 4.  онституц≥йна теор≥€ темпераменту - своЇр≥дний синтез попередн≥хп≥дход≥в до вивченн€ природи темпераменту. (¬асилевський, –усалов,—трел€у). «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю, темперамент ірунтуЇтьс€ на робот≥ ц≥л≥сногоорган≥зму в сукупност≥ його б≥ох≥м≥чного, соматичного ≥ нейродинам≥чногор≥вн≥в. —еред них властивост≥ нервовоњ системи Ї характеристикоюнайвищого р≥вн€ ≥ тому вони найщ≥льн≥ше пов'€зан≥ з властивост€митемпераменту. ѕринайм≥ вплив на властивост≥ обм≥нних процес≥в орган≥змуопосередковуЇтьс€ впливом нервовоњ системи. «агалом ж, темперамент базуЇтьс€ не на властивост€х нервовоњ системисамих по соб≥, а на властивост€х багатор≥вневоњ конституц≥њ орган≥змулюдини, закр≥пленоњ в њњ спадковому апарат≥. ѕроте ц€ теор≥€ маЇ б≥льше г≥потетичний характер, що по€снюЇтьс€труднощами досл≥дженн€ р≥зних р≥вн≥в функц≥юванн€ орган≥зму та переход≥вм≥ж ними у њх в≥дношенн≥ до властивостей темпераменту. “аким чином, прот€гом ≥стор≥њ проблема темпераменту вивчалас€ в межахгуморальноњ, соматичноњ, нервовоњ та конституц≥йноњ теор≥й.  ожна з нихбере за основу темпераменту т≥ чи ≥нш≥ властивост≥ орган≥зму. ќчевидно, що природн≥ передумови темпераменту ≥снують. —еред нихвластивост≥ нервовоњ системи безпосередньо стосуютьс€ темпераменту ≥визначають ст≥йк≥сть його ви€в≥в. “ому, щоб ознайомитись ≥зф≥з≥олог≥чними основами темпераменту, ми докладн≥ше розгл€немо вченн€≤.ѕ. ѕавлова. 2. ‘≥з≥олог≥чн≥ основи темпераменту. ≤.ѕ.ѕавлов та його сп≥вроб≥тники, вивчаючи умовно-рефлексн≥ реакц≥њсобак, звернули увагу на ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ в њхн≥й повед≥нц≥, щопро€вл€ютьс€ насамперед у швидкост≥ й точност≥ утворенн€ умовнихреакц≥й, њхн≥й ≥нтенсивност≥. ¬ результат≥ тривалих досл≥джень буловстановлено, що в основ≥ ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нностей лежать ф≥з≥олог≥чн≥властивост≥ нервових процес≥в: Х сила збудженн€ ≥ гальмуванн€; Х рухлив≥сть цих процес≥в; Х вр≥вноважен≥сть збудженн€ ≥ гальмуванн€. ѕосл≥довники й учн≥ ≤.ѕ.ѕавлова зазначили, що найб≥льш значимимв≥дкритт€м ≤.ѕ.ѕавлова було не вченн€ про темперамент чи другу сигнальнусистему, а в≥дкритт€ ним загальних властивостей нервових процес≥в -збудженн€ ≥ гальмуванн€. 1. —ила нервових процес≥в визначаЇ працездатн≥сть нервовоњ системи.¬≥дсили збудливого ≥ гальм≥вного процесу залежить працездатн≥сть кл≥тинкори великих п≥вкуль, њх витривал≥сть. —ила нервових процес≥вви€вл€Їтьс€ насамперед у функц≥ональн≥й витривалост≥, тобто здатност≥витримувати тривал≥ або короткочасн≥,але сильн≥ збудженн€.,але сильн≥ збудженн€. ќточуючий св≥т пост≥йно спричин€Ї наш≥й нервов≥й систем≥ багаточислен≥впливи; часто потр≥бно довго виконувати важку роботу, в житт≥зустр≥чаютьс€ подразники великоњ сили, що вимагають значного нервовогонапруженн€. ¬≥д сили збудженн€ ≥ гальмуванн€ залежить €ке навантаженн€може витримати нервова система. 2. ¬р≥вноважен≥сть нервових процес≥в - це баланс м≥ж процесами збудженн€≥ гальмуванн€. Ќе завжди сила збудливого ≥ гальм≥вного процес≥вв≥дпов≥дають одна одн≥й. Ќер≥дко гальм≥вний процес в≥дстаЇ по сил≥ в≥дпроцесу збудженн€, ≥ тод≥ збудженн€ великоњ сили не може повн≥стювр≥вноважитись гальмуванн€м. ѕротилежною властив≥стю Ї невр≥вноважен≥стьнервових процес≥в. 3. –ухлив≥сть процес≥в збудженн€ ≥ гальмуванн€ - швидк≥сть зм≥низбудженн€ ≥ гальмуванн€. ќточуючий св≥т пост≥йно зм≥нюЇтьс€ ≥ ц≥ зм≥ничасто бувають р≥зкими ≥ неспод≥ваними. Ќервов≥ процеси повинн≥"встигати" за ними. –ухлив≥сть нервових процес≥в ви€вл€Їтьс€ в здатност≥зм≥нювати повед≥нку залежно в≥д умов, швидко переходити в≥д одн≥Їњ д≥њдо ≥ншоњ, в≥д пасивного до активного стану чи навпаки. ѕротилежноюрухливост≥ Ї ≥нертн≥сть нервових процес≥в. Ќервова система ≥нертн≥шатод≥, коли потребуЇ б≥льше часу чи зусиль дл€ переходу в≥д одногопроцесу до ≥ншого. јле, €к показали досл≥дженн€ ѕавлова, особливост≥ вищоњ нервовоњд≥€льност≥ обумовлен≥ не одн≥Їю ≥з властивостей, а завжди њх сукупн≥стю,поЇднанн€м у певних сп≥вв≥дношенн€х. “ри властивост≥ нервовоњ системиможуть створювати р≥зн≥ поЇднанн€. “аким чином, ѕавловим була створенакласиф≥кац≥€ основних тип≥в вищоњ нервовоњ д≥€льност≥ (¬Ќƒ).¬ залежност≥в≥д сили нервових процес≥в ѕавлов под≥лив собак на сильних ≥ слабких. 1. —лабк≥ тварини складають один тип. ” представник≥в такого типуслабкими Ї обидва процеси -- збудженн€ ≥ гальмуванн€. “ак≥ собакиметушлив≥, безперервно огл€даютьс€, або навпаки, завмирають у €к≥йсьпоз≥. “ривал≥ або сильн≥ подразники викликають у них швидке виснаженн€.“варини слабкого типу розр≥зн€ютьс€ м≥ж собою й ≥ншими властивост€минервовоњ системи (кр≥м сили), але на тл≥ загальноњ слабкост≥ нервовихпроцес≥в ц≥ в≥дм≥нност≥ не мають ≥стотного значенн€. ќтже, слабка, чутлива, легко гальм≥вна нервова система Ї типом ¬Ќƒ -слабким. 2. —ильний тип под≥л€Їтьс€ на вр≥вноважений ≥ невр≥вноважений. —ильна невр≥вноважена нервова система виражаЇтьс€ в швидк≥й зм≥н≥настрою, повед≥нки: дуже сильний збудливий процес ≥ в≥дносно слабкегальмуванн€. ќск≥льки збудливий процес не вр≥вноважуЇтьс€ гальм≥вним, топри дуже великому нервовому навантаженн≥ часто буваЇ нервовий зрив.≤ндив≥д з таким поЇднанн€м властивостей нервовоњ системи в≥дноситьс€ донестримного типу (за визначенн€м ≤.ѕ.ѕавлова). 3. —ильн≥ вр≥вноважен≥, в свою чергу под≥л€ютьс€ на рухливий та ≥нертнийтипи - в залежност≥ в≥д того, швидко чи пов≥льно в≥дбуваЇтьс€ зм≥нанервових процес≥в. “аким чином, три властивост≥ нервовоњ системи в класиф≥кац≥њ ≤.ѕ.ѕавловав р≥зних поЇднанн€х дали чотири типи ¬Ќƒ. ѕор≥внюючи типи нервовоњ системи з традиц≥йною, класичною типолог≥Їюи з традиц≥йною, класичною типолог≥Їю√≥ппократа - √алена, рос≥йський ф≥з≥олог сп≥вв≥дносить тип ¬Ќƒ з типомтемпераменту таким чином: 1) слабка нервова система - слабкий тип - меланхол≥к; 2) сильна, невр≥вноважена нервова система - нестримний тип - холерик; 3) сильна вр≥вноважена рухлива нервова система - живий (жвавий) тип -сангв≥н≥к; 4) сильна вр≥вноважена ≥нертна система - ≥нертний, спок≥йний тип -флегматик. ќтже, той чи ≥нший тип ¬Ќƒ складаЇ ф≥з≥олог≥чну основу темпераменту. “»ѕ сильний слабкий (меланхол≥к) вр≥вноважений невр≥вноважений (нестримний) холерик рухливий ≥нертний (жвавий) (≥нертний) сангв≥н≥к флегматик ¬ченн€ ѕавлова про ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ динам≥чноњ сторони псих≥кидало поштовх до подальших досл≥джень в ц≥й галуз≥. Ќаприк≥нц≥ 50-х рок≥в20 ст. були проведен≥ лабораторн≥ досл≥дженн€ п≥д кер≥вництвомЅ.ћ.“еплова, ¬.ƒ.Ќебил≥цина, ¬.—.ћерл≥на, €к≥ доповнили типолог≥ю≤.ѕ.ѕавлова новими елементами. Ѕуло розроблено багато прийом≥вдосл≥дженн€ нервовоњ системи людини, €к≥ дали змогу глибше зрозум≥тироль ≥ндив≥дуальних особливостей темпераменту в д≥€льност≥ людини,визначити додатков≥ властивост≥ нервових процес≥в. ¬ даний час впсихолог≥њ розр≥зн€ють наступн≥ властивост≥ темпераменту: 1) лаб≥льн≥сть - швидк≥сть виникненн€ та прот≥канн€ збудженн€ ≥гальмуванн€; 2) сенситивн≥сть (п≥двищена чутлив≥сть) - визначаЇтьс€ тим, €ка силавпливу необх≥дна, щоб викликати в людини реакц≥ю. (якщо у одн≥Їњ людиниступ≥нь незадоволенн€ потреби не пом≥чаЇтьс€, то в ≥ншого - та ж самаступ≥нь викликаЇ стражданн€ - другий маЇ б≥льшу сенситивн≥сть) 3) реактивн≥сть (емоц≥йн≥сть) - сила емоц≥йноњ реакц≥њ на зовн≥шн≥ тавнутр≥шн≥ подразники; ≥нтенсивн≥сть реагуванн€ ≥ндив≥да на зм≥ниситуац≥њ житт€. ќсновний показник - час, що минаЇ в≥д под≥њ до початкув≥дпов≥дноњ повед≥нки. ¬исоко реактивн≥ особи ≥мпульсивн≥, низькореактивн≥ - розважлив≥ ≥ пом≥ркован≥. 4) јктивн≥сть (резистентн≥сть) - характеризуЇтьс€ тим, наск≥льки людинаактивна п≥д час подоланн€ перешкод, здатна чинити оп≥р неспри€тливимумовам, що гальмують д≥€льн≥сть. Ќайб≥льш €скраво ц€ €к≥сть темпераментуви€вл€Їтьс€ у протид≥њ опору стресу, у в≥дсутност≥ зниженн€функц≥онального р≥вн€ д≥€льност≥ при сильному нервовому напруженн≥.«агалом активн≥сть ≥ реактивн≥сть перебувають в обернено пропорц≥йномусп≥вв≥дношенн≥ - чим б≥льш активною Ї людина, тим вона менш реактивна. 5) “емп реакц≥й - прот≥канн€ псих≥чних процес≥в та реакц≥й; ѕоказником Їшвидк≥сть переробки ≥нформац≥њ, що впливаЇ органи чутт≥в, часрозв'€занн€ мислитель них задач, прот≥канн€ мнем≥чних процес≥в. 6) ѕластичн≥сть - риг≥дн≥сть. ѕерша властив≥сть характеризуЇтьс€гнучк≥стю, легк≥стю пристосуванн€ до нових умов. Ћюдина з риг≥днимивластивост€ми важко пристосовуЇтьс€, характеризуЇтьс€ ≥нертн≥стю,нечутлив≥стю до зм≥ни умов. 7) ≈кстраверс≥€ - ≥нтроверс≥€ характеризуЇ спр€мован≥сть особистост≥ надовк≥лл€ або на себе. ≈кстраверт - спр€мований на оточуючих людей,предмети, под≥њ. ≤нтроверт - ф≥ксац≥€ особистост≥ на соб≥, на своњх≥ на соб≥, на своњхпереживанн€х та думках, схильн≥сть до самоанал≥зу, замкнен≥сть. 8) ≈моц≥йна збудлив≥сть - характеризуЇтьс€ тим, €коњ сили потр≥бенвплив, щоб викликати емоц≥йну реакц≥ю. ¬казуЇ на швидк≥сть виникненн€ ≥переб≥гу реакц≥й. ≈моц≥йно нест≥йк≥, збудлив≥ люди в≥дгукуютьс€ нав≥тьна слабк≥ впливи оточуючого середовища, тод≥ €к емоц≥йно ст≥йк≥ - т≥лькина сильн≥. 3. “ипи темпераменту та њх характеристика. “ип вищоњ нервовоњ д≥€льност≥ - пон€тт€ ф≥з≥олог≥чне, а темпераментпсихолог≥чне. “емперамент Ї психолог≥чним про€вом комплексу властивостей¬Ќƒ. “емперамент - це динам≥чна характеристика д≥€льност≥, щовиражаЇтьс€ не ст≥льки в њњ к≥нцевому результат≥, ск≥льки в особливост€хњњ зд≥йсненн€. –озгл€немо докладн≥ше, €к властивост≥ нервовоњ системивпливають на особливост≥ темпераменту та €к це ви€вл€Їтьс€ у д≥€льност≥та повед≥нц≥ людей з певним типом темпераменту. ≤. ’олеричний типтемпераменту. 1. ”мовн≥ (позитивн≥) рефлекси утворюютьс€ легко, в≥дзначаютьс€ точн≥стю≥м≥цн≥стю (залишаютьс€ ст≥йкими при р≥зноман≥тних умовах). √альм≥вн≥рефлекси виробл€ютьс€ з труднощами. «устр≥ч двох протилежних процес≥впризвод€ть до зриву нервовоњ д≥€льност≥ з боку гальмуванн€ -в≥дмовл€ютьс€ працювати. 2. ’арактерна цикл≥чн≥сть у д≥€льност≥ ≥ повед≥нц≥. ÷е по€снюЇтьс€невр≥вноважен≥стю ¬Ќƒ, що ви€вл€Їтьс€ у переважанн≥ збудливого процесу ≥недостатку гальмуванн€ + невр≥вноважен≥сть к≥рковоњ ≥ п≥дк≥рковоњ д≥€льност≥ (п≥дк≥рковад≥€льн≥сть не завжди регулюЇтьс€ корою). Ќевр≥вноважен≥сть ¬Ќƒ + невр≥вноважен≥сть п≥дк≥рковоњ ≥ к≥рковоњ д≥€льност≥ > цикл≥чн≥сть у д≥€льност≥ ≥ повед≥нц≥. 3. ’арактеризуЇтьс€ п≥двищеною збудлив≥стю ≥ емоц≥йною реактивн≥стю.’олерик буваЇ запальним, нетерпл€чим, р≥зким у стосунках, пр€мол≥н≥йним,може довгий час невтомно працювати. јле про€ви холеричного темпераментузалежать в≥д спр€мованост≥ особистост≥; можуть по р≥зному ви€вл€тис€ вжиттЇвих обставинах. ” людей з серйозними позитивними ≥нтересамиемоц≥йн≥сть та запальн≥сть знаход€ть св≥й ви€в в ≥н≥ц≥ативних,енерг≥йних та принципових д≥€х. “ам, де немаЇ таких ≥нтерес≥в, п≥двищеназбудлив≥сть може ви€вл€тис€ в афективних переживанн€х, роздратованост≥та нестриманост≥. 4. ¬ольов≥ д≥њ дуже поривчаст≥, €кщо холерику ц≥каво, в≥н здатний довисокоњ концентрац≥њ уваги, але ви€вл€Ї недостатню здатн≥сть допереключенн€. 5. «а спр€мован≥стю - екстраверт, любить бути в центр≥ уваги, але всп≥лкуванн≥ непоступливий, прагне, щоб усе було так, €к в≥н хоче. ћаЇорган≥заторськ≥ зд≥бност≥. 6. ∆вава м≥м≥ка, виразна жестикул€ц≥€, часто швидкий темп мовленн€. ≤≤.—ангв≥н≥чний тип темпераменту. 1. ”мовн≥ рефлекси (€к позитивн≥, так ≥ гальм≥вн≥) утворюютьс€ легко,ви€вл€ютьс€ м≥цними ≥ точними. —ангв≥н≥ки легко збуджуютьс€ ≥ так самолегко гальмують своњ д≥њ, бажанн€. Ўвидке та легке утворенн€ новихтимчасових нервових зв'€зк≥в спри€Ї легк≥й переробц≥ ≥нформац≥њ тарухлив≥сть динам≥чного стереотипу. 2. «авд€ки пластичност≥, сангв≥н≥ки дуже легко пристосовуютьс€ до новихумов житт€, швидко знаход€ть контакт у стосунках з оточуючими людьми, ут€, швидко знаход€ть контакт у стосунках з оточуючими людьми, укол≥ незнайомих людей почувають себе в≥льно, в≥др≥зн€ютьс€ товариськ≥стю—еред товариш≥в весел≥, життЇрад≥сн≥, охоче беруть на себеорган≥заторськ≥ обов'€зки. 3. ’арактерна п≥двищена реактивн≥сть: сангв≥н≥ки голосно см≥ютьс€ табурхливо серд€тьс€. 4. Ѕезумовн≥ рефлекси повн≥стю регулюютьс€ у сангв≥н≥к≥в функц≥ональносильною корою.  орков≥ реакц≥њ у сангв≥н≥к≥в ≥нтенсивн≥ ≥ звичайнов≥дпов≥дн≥ сил≥ подразник≥в. ’арактерною дл€ сангв≥н≥к≥в Ї оптимальнавзаЇмод≥€ кори ≥ п≥дк≥рки, внасл≥док чого вони легко контролюють своњемоц≥њ в≥дпов≥дно до вимог середовища. Ќастр≥й - здеб≥льшогооптим≥стичний. ѕочутт€ виникають легко, ≥ так само легко зм≥нюютьс€. 5. √нучк≥сть розумовоњ д≥€льност≥ дозвол€Ї швидко схоплювати все нове,легко переключати увагу, засвоювати нов≥ навички. ƒобре розвиненепочутт€ гумору. 6. –иси сангв≥н≥чного темпераменту по-р≥зному ви€вл€ютьс€ залежно в≥дспр€мованост≥ д≥€льност≥ людини: за в≥дсутност≥ серйозних глибоких≥нтерес≥в у житт≥ сангв≥н≥ки можуть бути поверховими та легковажними. ≤≤≤. ‘легматичний тип темпераменту. 1.”мовн≥ рефлекси утворюютьс€ дещо пов≥льн≥ше, н≥ж у сангв≥н≥ка, алетакож Ї ст≥йкими. –еакц≥њ оптимально пристосован≥ до сили умовнихподразник≥в, тобто флегматики адекватно реагують на впливи середовища:слабк≥ подразники викликають слабку, сильн≥ - сильну реакц≥ю, але черезсвою ≥нертн≥сть вони часто не встигають реагувати на швидк≥ зм≥нисередовища. Ѕ.ћ. “еплов: "≤нертн≥сть нервовоњ системи - це ≥ мал≥показники швидкост≥ в њњ робот≥, ≥ висок≥ показники м≥цност≥ окремихзв'€зк≥в та њх систем." 2. Ќормальна взаЇмод≥€ м≥ж к≥рковими ≥ п≥дк≥рковими процесами даЇможлив≥сть флегматикам затримувати ≥ регулювати безумовн≥ рефлекси ≥емоц≥њ. “ому, у своњй повед≥нц≥, рухах, розмов≥, вони пов≥льн≥ таспок≥йн≥. ѕри зустр≥чах з труднощами вони п≥двищують свою активн≥сть ≥ус≥л€кими способами намагаютьс€ подолати перешкоди. 3. ѕочутт€ у флегматик≥в виникають пов≥льн≥ше, н≥ж у сангв≥н≥к≥в ≥холерик≥в, але в≥дзначаютьс€ силою, тривал≥стю ≥ водночас стриман≥стю усвоњх зовн≥шн≥х про€вах, слабкою експресивн≥стю. ¬ звичайних умовахфлегматики спок≥йн≥, р≥вн≥ у в≥дносинах з людьми, р≥дко "виход€ть зсебе", не схильний до афект≥в, в м≥ру товариський, не любл€ть марнобаз≥кати. ¬они в≥дзначаютьс€ великим терп≥нн€м ≥ самовладанн€м, завд€кичому дос€гають високоњ продуктивност≥ своЇњ роботи. 4. ‘легматики точно дотримуютьс€ виробленого розпор€дку житт€, ≥ томун≥що не може в≥двернути њх в≥д основноњ д≥€льност≥. ¬они працюютьзосереджено, наполегливо, вир≥зн€ютьс€ посидюч≥стю. ”вага - ст≥йка, алеспостер≥гаютьс€ труднощ≥ ≥з переключенн€м уваги. 5. «а спр€мован≥стю флегматики - ≥нтроверти, тому важко сход€тьс€ злюдьми, не мають потреби в нових знайомствах. –азом з тим њм властив≥товариськ≥сть, р≥вне ставленн€ до ≥нших людей. 4. ћеланхол≥чний тип темпераменту. 1. —лабк≥сть €к збудливого, так ≥ гальм≥вного процес≥в означаЇ, щоумовн≥ рефлекси Ї нест≥йкими ≥ в≥д зм≥ни оточенн€ легко гальмуютьс€.зм≥ни оточенн€ легко гальмуютьс€. 2. –еакц≥њ на подразники часто бувають неадекватн≥. ” меланхол≥к≥вособливо послаблене внутр≥шнЇ гальмуванн€ з переважанн€м зовн≥шньогогальмуванн€, отже, њм властиве легке в≥дхиленн€ уваги, низька комплекснареактивн≥сть, недовгочасне зосередженн€ на об'Їктах д≥€льност≥.Ѕудь-€кий сильний вплив з боку оточуючих викликаЇ у меланхол≥ка заст≥йн≥гальм≥вн≥ процеси. 3. ћеланхол≥ки дуже вразлив≥ люди, схильн≥ до астен≥чних емоц≥й. ѕочутт€њхн≥ вир≥зн€ютьс€ пов≥льн≥стю переб≥гу, ст≥йк≥стю та слабкоюекспресивн≥стю. ÷е люди з чутливою натурою. 4. ’арактерним Ї пасивно - захисний рефлекс, рефлекс природноњобережност≥. “ому вони бувають надм≥ру сором'€зливими, замкненими,бо€зкими, нер≥шучими. 5. ” звичному, спок≥йному, позитивно налаштованому середовищ≥меланхол≥ки почувають себе добре, ви€вл€ютьс€ прекрасними прац≥вниками ≥усп≥шно виконують життЇв≥ та робоч≥ завданн€. 6. «а спр€мован≥стю меланхол≥ки - ≥нтроверти, що поЇднуЇтьс€ ≥з низькоюпластичн≥стю, тому вони важко переживають зм≥ну життЇвого оточенн€,потрапл€ючи в нов≥ умови житт€, дуже розгублюютьс€. Ќе любл€ть новихзнайомств ≥ галасливих компан≥й, спр€мован≥ на своњ внутр≥шн≥переживанн€. ќписан≥ типи темпераменту у чистому вигл€д≥ р≥дко трапл€ютьс€ у житт≥. ”б≥льшост≥ людей поЇднуютьс€ риси р≥зних темперамент≥в, тод≥ сл≥дговорити про зм≥шаний тип темпераменту. 4. ѕроблема м≥нливост≥ темпераменту. “ип нервовоњ системи Ї сукупн≥стю вроджених функц≥ональних особливостей.¬≥н Ї найб≥льш сталою характеристикою вищоњ нервовоњ д≥€льност≥ ≥ вц≥лому навр€д чи може бути зм≥нений. ѕроте ≥ ц€ характеристика зазнаЇзм≥н п≥д впливом зм≥ни умов ≥снуванн€, тобто п≥д впливом оточуючогосередовища загалом. ¬ лаборатор≥€х ≤.ѕ.ѕавлова було експериментальнодоведено, що про€ви основних властивостей нервовоњ системи можутьзм≥нюватис€ п≥д впливом умов житт€. “ак, наприклад, у сильногоневр≥вноваженого типу, у €кого збудливий процес не балансуЇтьс€ згальм≥вним, можна шл€хом тривалого тренуванн€ домогтис€ зб≥льшенн€ силипроцесу гальмуванн€. ¬насл≥док цього зм≥нюютьс€ особливост≥ повед≥нки.«алежно в≥д вроджених властивостей нервовоњ системи ≥ умов житт€виникають вар≥ац≥њ тип≥в повед≥нки. “ак, можна под≥л€ти, наприклад,холерик≥в на дек≥лька груп: 1) сильних невр≥вноважених, де невр≥вноважен≥сть незначна, гальм≥внийпроцес менший за збудливий; 2) сильних, дуже невр≥вноважених; 3) сильних, невр≥вноважених, у €ких сильний збудливий процес, агальм≥вний - зовс≥м слабкий. ” лаборатор≥€х ≤.ѕ.ѕавлова проводилиексперимент. Ѕрали один пон≥с щен€т (тобто з однаковими вродженимивластивост€ми) ≥ д≥лили його на дв≥ групи. ѕершу групу тримали в≥дсамого народженн€ в кл≥тц≥, а друга - розвивалась на вол≥.  оли щен€тавиросли, ви€вилось, що тварини, €к≥ знаходились в кл≥тц≥ - бо€гузлив≥,гальмуютьс€ при незначних зм≥нах середовища, а т≥, що росли на вол≥ -тримають себе в≥льно. ѕо€снюЇтьс€ це тим, що рефлекс природноњобережност≥, €кий маЇ тимчасовий характер ≥ за спри€тливих умов зникаЇ,ов зникаЇ,зам≥нюючись досл≥дницьким рефлексом, в ≥нших, неспри€тливих умовах,залишаЇтьс€ ≥ заважаЇ тварин≥ правильно ор≥Їнтуватись у середовищ≥.“аким чином, було доведено, що умови житт€ значною м≥рою впливають наформуванн€ типолог≥чних особливостей повед≥нки тварин. «м≥на про€в≥втемпераменту п≥д впливом життЇвих умов ≥ вихованн€ особливо виразнови€вл€Їтьс€ у людини. ¬ процес≥ житт€ кожноњ людини у нењ утворюЇтьс€величезна к≥льк≥сть позитивних ≥ негативних умовних рефлекс≥в, щопризводить до певноњ зм≥ни функц≥ональних властивостей мозку. ¬насл≥докцього з в≥ком людини зазнаЇ ≥ тип њњ нервовоњ системи. ÷им по€снюЇтьс€,зокрема, на€вн≥сть численних пром≥жних типолог≥чних особливостей, абовар≥ац≥й ≥ градац≥й тип≥в нервовоњ системи. ѕрироджен≥ особливост≥нервовоњ системи людини не виступають в њњ житт≥ в "чистому" вигл€д≥.¬они завжди про€вл€ютьс€ через складн≥ системи тимчасових нервовихзв'€зк≥в, €к≥ утворюютьс€ в процес≥ житт€ кожноњ людини. ≤.ѕ.ѕавлов:"’арактер повед≥нки людини ≥ тварини обумовлений не т≥льки природженимивластивост€ми нервовоњ системи, але й тими впливами, €к≥ зд≥йснювались йпост≥йно зд≥йснюютьс€ на орган≥зм п≥д час його ≥ндив≥дуального≥снуванн€, тобто залежить в≥д пост≥йного вихованн€ або навчанн€ в самомуширокому розум≥нн≥ цих сл≥в. "“ут ви€вл€Їтьс€ пластичн≥сть нервовоњсистеми, особливо властива людин≥. “аким чином, ви€вл€ючи природн≥й типнервовоњ системи, треба зважати на вс≥ т≥ впливи, п≥д €кими перебував здн€ народженн€ ≥ тепер перебуваЇ даний орган≥зм. Ќаприклад: в≥дсутн≥стьвитримки у людини, невм≥нн€ волод≥ти собою ще не св≥дчить проневр≥вноважен≥сть њњ нервовоњ системи. ¬она може бути насл≥дком того, щов ц≥Їњ людини не сформован≥ €к сл≥д гальм≥вн≥ умовн≥ рефлекси, невихован≥ певн≥ вольов≥ €кост≥. ќтже, завд€ки пластичност≥ нервовоњсистеми створюютьс€ величезн≥ можливост≥ дл€ вихованн€ ≥ формуванн€потр≥бного типу повед≥нки незалежно в≥д типу темпераменту. 5. –оль темпераменту в д≥€льност≥ людини. ”сп≥шн≥сть д≥€льност≥ безпосередньо не залежить в≥д темпераменту,оск≥льки в цьому раз≥ йшлос€ б про "кращий" або "г≥рший" (тобтопсихолог≥чно недоц≥льний) темперамент. ѕотр≥бно усв≥домити, щов≥дм≥нност≥ в темперамент≥ - це в≥дм≥нност≥ не за р≥внем можливостейпсих≥ки, а за своЇр≥дн≥стю њњ про€в≥в.  ожний тип темпераменту маЇ своњпозитивн≥ та негативн≥ сторони, €к≥ ви€вл€ютьс€ в д≥€льност≥. ќсобливопоказово це виступаЇ на приклад≥ пор≥вн€нн€ д≥€льност≥ людей ≥з сильною≥ слабкою нервовою системою. —пец≥альн≥ досл≥дженн€ встановили, щослабк≥сть типу виражаЇ не т≥льки недол≥к сили збудливого ≥ гальм≥вного,але й пов'€зану ≥з ним високу чутлив≥сть, реактивн≥сть, а сильна нервовахарактеризуЇтьс€ низькою чутлив≥стю, що забезпечуЇ њх приблизно р≥внийпристосувальний ефект. Ќаприклад: ” досл≥джуваних заздалег≥дь визначалитип ¬Ќƒ ≥ давали завданн€ виконувати арифметичн≥ обчисленн€ "про себе"прот€гом 40 хвилин. ¬ ход≥ виконанн€ цього завданн€ ви€вилизаконом≥рност≥: учн≥ "слабкого" типу на початковому етап≥ розв'€зали≥ розв'€залиб≥льше задач, а з 35 хвилин продуктивн≥сть д≥€льност≥ зменшувалась (щопо€снюЇтьс€ п≥двищеною реактивн≥стю), а учн€м "сильного типу" необх≥днийбув час, щоб включитись у роботу, але вони могли виконувати завданн€довше, не знижуючи продуктивност≥. «рештою, ≥ т≥, й ≥нш≥ виконали майжеоднаковий обс€г роботи. ÷≥ дан≥ засв≥дчують, що властивост≥ нервовоњсистеми впливають на д≥€льн≥сть не пр€мо, а опосередковано - через≥ндив≥дуальний стиль д≥€льност≥. ≤ндив≥дуальний стиль д≥€льност≥ -характерна дл€ даного ≥ндив≥да сукупн≥сть способ≥в, що забезпечуютьусп≥шн≥сть виконанн€ певноњ д≥њ. ƒл€ прикладу, ≥нертн≥сть нервовихпроцес≥в маЇ €к негативн≥ сторони - пов≥льн≥сть прот≥канн€ нервовихпроцес≥в, пов≥льне переключанн€, так ≥ позитивн≥ сторони - тривал≥стьзбереженн€, ст≥йк≥сть псих≥чних процес≥в. Ќаприклад: продуктивн≥стьпрац≥ ткаль - багатоверстатниць безпосередньо не залежить в≥д такихвластивостей, €к рухлив≥сть та ≥нертн≥сть. ѕроте "рухлив≥" ткал≥прагнуть €комога швидше впоратис€ ≥з виконавчою частиною д≥€льност≥, щовдаЇтьс€ за рахунок њхньоњ пластичност≥. "≤нертн≥" ж робл€ть все, щобпозбавитис€ нер≥вном≥рност≥ в робот≥, а тому б≥льше уваги прид≥л€ютьп≥дготовч≥й частин≥ (перев≥р€ють роботу верстат≥в, чергують там, де можестатись обрив нитки), €к≥ компенсують притаманну њм риг≥дн≥сть. “обто≥ндив≥дуальний стиль д≥€льност≥ залежить не лише в≥д властивостейнервовоњ системи, а й в≥д властивостей темпераменту. …мов≥рно, що њхнос≥й, оволод≥ваючи профес≥йною д≥€льност≥, мимов≥льно обираЇ в≥дпов≥дн≥њм способи виконанн€ д≥й. “аким чином, в б≥льшост≥ профес≥й риситемпераменту, надаючи своЇр≥дност≥ процесу д≥€льност≥, не впливають нањњ к≥нцеву продуктивн≥сть. Ќедол≥ки темпераменту можуть компенсуватис€спец≥альною п≥дготовкою, вольовими зусилл€ми та оволод≥нн€м особливимиспособами виконанн€ д≥й. ѕсихологи, €к≥ вивчали ≥ндив≥дуальний стильд≥€льност≥ (¬.—.ћерл≥н, ≈.ј. лимов), показали, що в≥н не виникаЇ улюдини в≥дразу ≥ стих≥йно. ≤ндив≥дуальний стиль д≥€льност≥ виробл€Їтьс€та в≥дшл≥фовуЇтьс€, коли людина активно шукаЇ прийом≥в та засоб≥в, щодопоможуть дос€гти найкращих результат≥в. “аким чином ≥ндив≥дуальнийстиль д≥€льност≥ маЇ компенсаторне значенн€: вр≥вноважуЇ (компенсуЇ)властивост≥ ≥ндив≥да з вимогами його профес≥њ. јле Ї коло профес≥й,€кими неможливо оволод≥ти лише за рахунок ≥ндив≥дуального стилюд≥€льност≥, в €ких в≥д властивостей темпераменту може залежати не лишех≥д виконанн€, але й, у певн≥й м≥р≥, ≥ результат. ” тих галуз€хпрофес≥йноњ д≥€льност≥, де висуваютьс€ досить жорстк≥ вимоги до темпу чи≥нтенсивност≥ д≥й(њх ще називають екстремальними профес≥€ми),≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ динам≥чних про€в≥в псих≥ки можуть статифактором, що впливаЇ на придатн≥сть до д≥€льност≥. Ќаприклад: дл€оволод≥нн€ навичками жонглюванн€, потр≥бна така властив≥сть нервовоњд≥€льност≥, €к рухлив≥сть, тому жонглерами не можуть стати нос≥њ≥нертноњ нервовоњ системи. ўе б≥льше значенн€ маЇ лаб≥льн≥сть: лаб≥льн≥особи навчаютьс€ жонглювати удв≥ч≥ - утрич≥ швидше за рухливих.≥ розв'€залиб≥льше задач, а з 35 хвилин продуктивн≥сть д≥€льност≥ зменшувалась (щопо€снюЇтьс€ п≥двищеною реактивн≥стю), а учн€м "сильного типу" необх≥днийбув час, щоб включитись у роботу, але вони могли виконувати завданн€довше, не знижуючи продуктивност≥. «рештою, ≥ т≥, й ≥нш≥ виконали майжеоднаковий обс€г роботи. ÷≥ дан≥ засв≥дчують, що властивост≥ нервовоњсистеми впливають на д≥€льн≥сть не пр€мо, а опосередковано - через≥ндив≥дуальний стиль д≥€льност≥. ≤ндив≥дуальний стиль д≥€льност≥ -характерна дл€ даного ≥ндив≥да сукупн≥сть способ≥в, що забезпечуютьусп≥шн≥сть виконанн€ певноњ д≥њ. ƒл€ прикладу, ≥нертн≥сть нервовихпроцес≥в маЇ €к негативн≥ сторони - пов≥льн≥сть прот≥канн€ нервовихпроцес≥в, пов≥льне переключанн€, так ≥ позитивн≥ сторони - тривал≥стьзбереженн€, ст≥йк≥сть псих≥чних процес≥в. Ќаприклад: продуктивн≥стьпрац≥ ткаль - багатоверстатниць безпосередньо не залежить в≥д такихвластивостей, €к рухлив≥сть та ≥нертн≥сть. ѕроте "рухлив≥" ткал≥прагнуть €комога швидше впоратис€ ≥з виконавчою частиною д≥€льност≥, щовдаЇтьс€ за рахунок њхньоњ пластичност≥. "≤нертн≥" ж робл€ть все, щобпозбавитис€ нер≥вном≥рност≥ в робот≥, а тому б≥льше уваги прид≥л€ютьп≥дготовч≥й частин≥ (перев≥р€ють роботу верстат≥в, чергують там, де можестатись обрив нитки), €к≥ компенсують притаманну њм риг≥дн≥сть. “обто≥ндив≥дуальний стиль д≥€льност≥ залежить не лише в≥д властивостейнервовоњ системи, а й в≥д властивостей темпераменту. …мов≥рно, що њхнос≥й, оволод≥ваючи профес≥йною д≥€льност≥, мимов≥льно обираЇ в≥дпов≥дн≥њм способи виконанн€ д≥й. “аким чином, в б≥льшост≥ профес≥й риситемпераменту, надаючи своЇр≥дност≥ процесу д≥€льност≥, не впливають нањњ к≥нцеву продуктивн≥сть. Ќедол≥ки темпераменту можуть компенсуватис€спец≥альною п≥дготовкою, вольовими зусилл€ми та оволод≥нн€м особливимиспособами виконанн€ д≥й. ѕсихологи, €к≥ вивчали ≥ндив≥дуальний стильд≥€льност≥ (¬.—.ћерл≥н, ≈.ј. лимов), показали, що в≥н не виникаЇ улюдини в≥дразу ≥ стих≥йно. ≤ндив≥дуальний стиль д≥€льност≥ виробл€Їтьс€та в≥дшл≥фовуЇтьс€, коли людина активно шукаЇ прийом≥в та засоб≥в, щодопоможуть дос€гти найкращих результат≥в. “аким чином ≥ндив≥дуальнийстиль д≥€льност≥ маЇ компенсаторне значенн€: вр≥вноважуЇ (компенсуЇ)властивост≥ ≥ндив≥да з вимогами його профес≥њ. јле Ї коло профес≥й,€кими неможливо оволод≥ти лише за рахунок ≥ндив≥дуального стилюд≥€льност≥, в €ких в≥д властивостей темпераменту може залежати не лишех≥д виконанн€, але й, у певн≥й м≥р≥, ≥ результат. ” тих галуз€хпрофес≥йноњ д≥€льност≥, де висуваютьс€ досить жорстк≥ вимоги до темпу чи≥нтенсивност≥ д≥й(њх ще називають екстремальними профес≥€ми),≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ динам≥чних про€в≥в псих≥ки можуть статифактором, що впливаЇ на придатн≥сть до д≥€льност≥. Ќаприклад: дл€оволод≥нн€ навичками жонглюванн€, потр≥бна така властив≥сть нервовоњд≥€льност≥, €к рухлив≥сть, тому жонглерами не можуть стати нос≥њ≥нертноњ нервовоњ системи. ўе б≥льше значенн€ маЇ лаб≥льн≥сть: лаб≥льн≥особи навчаютьс€ жонглювати удв≥ч≥ - утрич≥ швидше за рухливих.удв≥ч≥ - утрич≥ швидше за рухливих.Ќаприк≥нц≥ першого курсу "≥нертн≥" учн≥ циркового училища жонглювалилише трьома - чотирма предметами, тод≥ €к лаб≥льн≥ п'€тьма - с≥мома.ќтже, Ї коло профес≥й, €кими неможливо усп≥шно оволод≥ти лише за рахунок≥ндив≥дуального стилю д≥€льност≥. ќчевидно, що так≥ властивост≥темпераменту, €к висока тривожн≥сть, риг≥дн≥сть, емоц≥йн≥сть, низькийтип реакц≥й, не спри€тимуть усп≥шност≥ екстремальноњ д≥€льност≥, €кою Їпрац€ диспетчера аеропорту, зал≥зниц≥, льотчика - випробувача,космонавта, р€т≥вника, пожежника. “ут потр≥бна профес≥йна придатн≥сть -сукупн≥сть певних властивостей темпераменту ≥ндив≥да €к≥ зумовлюютьусп≥шн≥сть складноњ профес≥йноњ д≥€льност≥. ¬ цьому випадку доц≥льнозастосовувати профес≥йний в≥дб≥р - спец≥альну процедуру визначенн€профес≥йноњ придатност≥, €ка зд≥йснюЇтьс€ на п≥дстав≥ психолог≥чноњд≥агностики властивостей темпераменту. “аким чином, йдетьс€ не проабсолютну, а про в≥дносну р≥вноц≥нн≥сть властивостей темпераментустосовно в≥дпов≥дних дл€ цього умов д≥€льност≥. 6. ¬ластивост≥ темпераменту та особливост≥ вихованн€ ≥ навчанн€ д≥тей. ќсобливост≥ р≥зних темперамент≥в у д≥тей про€вл€ютьс€, починаючи зраннього в≥ку. ¬ ход≥ ≥ндив≥дуального розвитку про€ви ц≥ ускладнюютьс€залежно в≥д того, €к в≥дбуваЇтьс€ в процес≥ вихованн€ утворенн€тимчасових нервових зв'€зк≥в, њх систем, виробленн€ гальм≥внихмехан≥зм≥в. ѕроцес њх утворенн€ залежить в≥д природжених особливостейнервовоњ системи кожноњ дитини. ≤ндив≥дуальн≥ особливост≥ динам≥ки вищоњнервовоњ д≥€льност≥ ви€вл€ютьс€ ≥ в школ€р≥в кожного в≥ку. «авданн€вчител€ пол€гаЇ в тому, що враховувати ц≥ особливост≥, допомагатипереборювати негативн≥ сторони темпераменту, виробл€ти риси, €к≥ бкомпенсували њх. –озгл€немо, €к≥ властивост≥ нервовоњ системи в значн≥йм≥р≥ впливають на процес навчанн€ та вихованн€ д≥тей. 1. ”творенн€ тимчасових зв'€зк≥в.”мовн≥ рефлекси у холерик≥в ≥сангв≥н≥к≥в утворюютьс€ легко, швидко ≥ залишаютьс€ ст≥йкими; уфлегматик≥в ≥ меланхол≥к≥в - пов≥льно внасл≥док недостатньоњ рухливост≥коркових процес≥в. ÷е потребуЇ ≥ндив≥дуального п≥дходу у визначенн≥ часуна засвоЇнн€ того чи ≥ншого навчального матер≥алу. 2. Ўвидк≥сть утворенн€ та переробки динам≥чних стереотип≥в (в≥дносност≥йка система тимчасових нервових зв'€зк≥в).” холерик≥в навички тазвички утворюютьс€ легко, але зм≥на њх в≥дбуваЇтьс€ складно.Ќевр≥вноважен≥ д≥ти потребують б≥льше часу, щоб встановилась новар≥вновага м≥ж збудливими ≥ гальм≥вними процесами, новий динам≥чнийстереотип. √руба, категорична заборона займатис€ будь-€кою улюбленоюсправою, може призвести до зриву нервовоњ д≥€льност≥. ћеланхол≥кихарактеризуютьс€ слабк≥стю нервових процес≥в. “ак≥ учн≥ т€жко перенос€тьзустр≥ч≥ збудливих ≥ гальм≥вних процес≥в, тобто пристосовуютьс€ до новихумов; потребують спок≥йного, в≥льного в≥д сильних подразник≥в оточенн€,поступового переходу до ≥нших вид≥в д≥€льност≥ та ≥нод≥ спец≥альнихметод≥в впливу. ” флегматик≥в динам≥чн≥ стереотипи утворюютьс€ дещопов≥льн≥ше, н≥ж у сангв≥н≥ка, але залишаютьс€ ст≥йкими (не руйнуютьс€)≥льн≥ше, н≥ж у сангв≥н≥ка, але залишаютьс€ ст≥йкими (не руйнуютьс€)прот€гом тривалого пер≥оду.  ожний тип темпераменту може ви€вл€ти себе€к в позитивних, так ≥ в негативних психолог≥чних рисах. ѕозитивними Ї:активн≥сть, енерг≥йн≥сть, пристрасн≥сть холерика; рухлив≥сть, жвав≥сть,емоц≥йн≥сть сангв≥н≥ка; спок≥й, стриман≥сть, некваплив≥сть флегматика;глибина ≥ ст≥йк≥сть почутт≥в меланхол≥ка. Ќегативними Ї: нестриман≥сть,р≥зк≥сть, афективн≥сть холерика; нест≥йк≥сть, легковажн≥сть,поверхов≥сть сангв≥н≥ка; пов≥льн≥сть, байдуж≥сть, мл€в≥сть флегматика;замкнен≥сть, сором'€злив≥сть меланхол≥ка. ќтже, одн≥ й т≥ ж сам≥ вих≥дн≥дан≥ темпераменту не визначають того, у що вони розвинутьс€ - в перевагичи недол≥ки. “ому завданн€ вчител€ - не переробити один тип темпераментув ≥нший (це й неможливо), а шл€хом систематичноњ роботи спри€ти розвиткупозитивних стор≥н кожного темпераменту ≥ одночасно допомагатизв≥льн€тис€ в≥д тих негативних момент≥в, €к≥ можуть бути пов'€зан≥ зданим темпераментом. “емперамент кожноњ дитини формуЇтьс€ п≥д пост≥йнимвпливом зовн≥шн≥х умов њњ житт€ ≥ вихованн€. «алежно в≥д характерузовн≥шн≥х вплив≥в тимчасов≥ нервов≥ зв'€зки, що утворюютьс€ при цьому, водних випадках можуть маскувати природн≥ риси типу, в ≥нших зм≥нювати њхабо закр≥плювати. ÷е говорить про те, що при кожному тип≥ темпераментуможна розвинути, сформувати сусп≥льно - корисн≥ властивост≥ особистост≥.јле конкретн≥ способи њх формуванн€ ≥стотно залежать в≥д основних ристипу њх темпераменту. 7. “ипи характеру

’арактер €к та його темпераменти, д≥л€тьс€ на типи, проте класиф≥кац≥њ характер≥в ≥стотно в≥др≥зн€ютьс€ в≥д типолог≥њ темперамент≥в. якщо вкрай виражен≥ поЇднанн€ властивостей темпераменту називаютьс€ типами темпераменту, то вкрай виражен≥ риси характеру ≥менуютьс€ його акцентуаци€ми. ÷е походить в≥д слова Ђакцентї - вид≥ленн€, п≥дкресленн€. јкцентуированными характером називаютьс€ люди, €к≥ мають сильно виражен≥ риси характеру, котр≥ виступають поза меж≥ норми. Ќаприклад, в людини може бути сильно розвинен≥ так≥ риси характеру, €к доброта, товариськ≥сть, оптим≥зм чи протилежн≥ њм негативн≥ риси характеру: агресивн≥сть, замкнут≥сть, песим≥зм. ” принцип≥, кожен людина Ц у сенс≥ слова акцентуированна€ особист≥сть, бо в нього можна знайти хоча б жодну з багатьох акцентуированных чорт характеру. ѕроте за практиц≥ пон€тт€м Ђакцентуац≥€ї мають основному тод≥, коли людина маЇ ви€вл€ють назвати не одне, а к≥лька р≥зних чорт характеру.

явище характерологической акцентуац≥њ може матимуть тимчасовий (в≥ковоњ) та пост≥йний характер. Ѕ≥льш≥сть людей тимчасов≥ акцентуац≥њ характеру ви€вл€ютьс€ критичн≥ пер≥оди житт€, п≥д час хвороб, у непростих, напружених життЇвих умовах. ƒо критичних належать перех≥дн≥ пер≥оди у житт≥ в≥д дит€чого до дошк≥льному в≥ку (близько 3 рок≥в), в≥д молодшого шк≥льного до п≥дл≥ткового в≥ку (в≥д 11 Ц 12 до 14 Ц 15 рок≥в), в≥д п≥дл≥ткового в≥ку до юност≥ (18 Ц 19), в≥д юност≥ до доросл≥шанню (35 -40 рок≥в), в≥д дорослост≥ до старечому в≥ку (п≥сл€ 70 рок≥в). ѕост≥йно акцентуированный характер, зазвичай, в≥дзначаЇтьс€ люди з≥ складним дитинством.

Ќа характер людину сусп≥льство впливаЇ специф≥чним чином. ¬оно формуЇ ≥деолог≥ю, куди вход€ть проектован≥ осв≥тою бажан≥ риси характеру, потр≥бн≥ даному сусп≥льству. ” ≥деолог≥њ, вони задано €к ц≥нностей ≥ норми морал≥. ¬ключа€сь на оф≥ц≥йну, п≥дпор€дковану держав≥ осв≥тню систему €к ц≥лей навчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей, ц≥ коштовност≥ ≥ норми реал≥зуютьс€ не у зм≥ст≥ та метод≥в навчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей. ” результат≥ виростають з декотрими типовими рисами характеру.

јкт цей в≥дбилас€ ≥стор≥€ й у де€ких соц≥альних типологи€х характер≥в сучасних людей, наприклад, у типолог≥њ, запропонованоњ в≥домим американським ф≥лософом ≥ психоанал≥тиком ≈ге. ‘роммом. ¬≥н також позначилос€ у численних прикладах труднощ≥в адаптац≥њ чужому сусп≥льств≥, ≥з €кими стикаютьс€ люди, народжен≥ ≥ €к≥ виросли у крањн≥, але змушен≥ дорослими ем≥грувати й у ≥нш≥й крањн≥.

ќсь приклади: спартанське, военно-спортивное ≥ общественно-религиозное вихованн€ у —тародавн≥й √рец≥њ формувало один тип характеру Ц воњна, св€то верившего в правоту справи, що в≥н захищав, ≥ активноњ пол≥тичного д≥€ча. ≤нша школа вихованн€, що склалас€ там-таки, - аф≥нська - поЇднувала у соб≥ елементи розумового, морального ≥ естетичного вихованн€ ≥ швидше, формувала тип характеру ученого-интеллектуала, осв≥ченого культурноњ людини, далекому в≥д пол≥тики та м≥жусобних в≥йн.

≈ге. ‘ромм, глибоко психолог≥чно проанал≥зувавши, чого веде реально прийшло сусп≥льство розвиненого кап≥тал≥зму ≥ в≥льних ринкових взаЇмин у 40 - 50-т≥ роки у —Ўј, д≥йшов висновку у тому, що типи соц≥альних характер≥в людей, €к≥ вона породило, немаЇ особливоњ приваблив≥стю. Ќазвав њх в≥дпов≥дно Ђсадистамиї, Ђмазох≥стамиї, Ђконформ≥стамиї ≥ Ђсам≥тникамиї, визначивши так. ”се це Ц невдахи, котр≥ у своњх б≥дах звинувачують ≥нших й дочку проти них направл€ють агрес≥ю.

Ђ—адистиї - це невдахи, котр≥ у своњх б≥дах звинувачують ≥нших та запровадженн€ проти них направл€ють свою агрес≥ю.

Ђћазохистыї - це невдахи, €к≥ звинувачують себе ≥ скеровують агрес≥ю проти себе.

Ђ онформистыї - св≥дом≥, безпринципн≥ пристосуванц≥, €к≥ легко ≥ зм≥нюють своњ думки, щойно зм≥нюЇтьс€ економ≥чна або пол≥тична кон'юнктура.

Ђќтшельникиї - т≥, хто замикаЇтьс€ у соб≥ цим Ђйдеї в≥д життЇвих проблем, оск≥льки не хоче вир≥шувати њх, а й просто не пом≥чати.

јмериканськ≥ соц≥ологи ”.“омас ≥ ‘.«нанецкий у своњй прац≥ Ђѕольський сел€нина ™вроп≥ й јмериц≥ї (1918-1920 рр.) показали, €к зм≥нюЇтьс€ культура, встановленн€ ≥ ц≥нност≥ людей зр≥лому в≥ц≥ залишили своЇњ крањни й вимушен≥ переселитис€ до ≥ншоњ. ѕрим≥тно, що вониза своЇму характеру зрештою х≥ба що зупин€ютьс€ м≥ж двох культур, в повному обс€з≥ залишаючи колишню ≥ ц≥лком пристосовуючись до новоњ, тобто. стають марг≥нальними особистост€ми.

—≥м'€ на в≥дм≥ну сусп≥льства формуЇ в людини не общесоциальные, а нац≥ональн≥, рел≥г≥йн≥, культурн≥ та ≥нш≥ типи характер≥в, €к≥ вважають ц≥нними ≥ корисними життю у тому чи ≥ншого соц≥альноњ групи. ÷≥ загальн≥ риси характери можуть бути дуже р≥зними й суперечливими.

ќсновн≥ ≥ндив≥дуальн≥ розб≥жност≥ у характерах людей народжуютьс€ саме с≥мейним вихованн€м. ≤детьс€ тих чорт характеру, попул€рних серед представник≥в р≥зних громадських груп населенн€.

ѕевне впливом геть характер людини надаЇ ще й школа. Ќайб≥льше вплив школи в≥ддзеркалюЇтьс€ в формуванн≥ про м≥жособист≥сних чорт характеру, що з д≥ловим ≥ особистим сп≥лкуванн€м людей. ¬ажливе значенн€ на формуванн€ характеру школ€р≥в маЇ њх сп≥лкуванн€ з однол≥тками й найзатребуван≥ш≥ вчител≥.

≤снують певн≥ в≥ков≥ особливост≥ про€ви чорт характеру. —в≥й, в≥дм≥нний з ≥нших в≥кових груп, характер мають д≥ти до 11-12 рок≥в, п≥дл≥тки з 11-12 до 14-15 рок≥в, юнаки та у д≥тей в≥ком ≥з 15-16 до 25-30 рок≥в, доросл≥ в пер≥од в≥д 25 до приблизно 40-50 рок≥в, в≥д 40-50 до 60-70 рок≥в ≥ п≥сл€ 70 рок≥в.

ћетоди вивченн€ темпераменту й правничого характеру людини

ƒл€ досл≥дженн€ тип≥в темпераменту використовують дв≥ групи метод≥в, одн≥й ≥з €ких пол€гаЇ в вивченн≥ д≥€нь ѕ.Ћазаренка та реакц≥й людини (у спостереженн€х по них ззовн≥ й самооц≥нц≥), ≥ншу Ц на психоф≥з≥олог≥чному досл≥дженн≥ властивостей нервовоњ системи. ” першому випадку висновок про темпераментлюдини робитьс€ з урахуванн€м того, наск≥льки € його д≥њ ≥ життЇв≥ реакц≥њ в≥дпов≥дають де€ким стандартам д≥€нь ѕ.Ћазаренка та реакц≥й, що з р≥зними типами темпераменту. ” другий випадок висновки про темперамент випробуваного робл€ть виход€чи з пор≥вн€нн€ властивостей нервовоњ системи, було ви€влено в даноњ людини, з тими властивост€ми, €к≥ наукою приписують люд€м певного типу темпераменту.

ѕри самооц≥нц≥ людина, користуючись текстом запропонованого йому опитуванн€, сам оц≥нюЇ своњ д≥њ ≥ реакц≥ю т≥ чи ≥нш≥ подразники в типових життЇвих ситуац≥€х. ѕри зверненн≥ до зовн≥шн≥х оц≥нкам за людини - це робл€ть квал≥ф≥кован≥ специалисты-наблюдатели. ¬ластивост≥ нервовоњ системи ≥з Їдиною метою визначити темперамент людини вивчаЇтьс€ з допомогою спец≥альних спроб ≥ прилад≥в, що влучно ф≥ксують ф≥з≥олог≥чн≥ реакц≥њ орган≥змулюдини у у в≥дпов≥дь певн≥ сенсорн≥ стимули.

ƒосить суворими, що дозвол€Ї безпомилково оц≥нювати темперамент людини, Ї лише психолог≥чн≥, об'Їктивн≥ методи, оск≥льки сама людина та њњ оточуюч≥ можуть серйозно помил€тис€ в його темпераменту. –≥ч у т≥м, що д≥њ ≥ реакц≥њ, за €кими зазвичай судимо про темперамент людини, - це результат вивченн€. ¬они залежить в≥д вихованн€ та духовноњ культури даноњ людини. ” результат≥ д≥йсний, природний темперамент може бути прихованим за зовн≥шн≥ми, етично виправданими формами повед≥нки.

ѕрим≥ром, у традиц≥йн≥й культур≥ народ≥в, €к≥ живуть ѕ≥вдн≥ ™вропи, прийн€то розмовл€ти що й у своњй широко та в≥льно жестикулювати п≥д час розмови. ÷е ж повед≥нка сприймаЇтьс€ €к недостатньо культурне в де€ких народ≥в, €к≥ живуть п≥вн≥ч в≥д ™вропи. “ому жител≥ п≥вдн€ можуть зовн≥ видатис€ людьми, €к≥ мають дом≥нуЇ холеричний темперамент, а жител≥ п≥вноч≥ Ц людьми з величезним переважанн€м флегматического темпераменту. Ќасправд≥ тут ≥нше. наукових досл≥джень показують, що розпод≥л темперамент≥в за типами коло п≥вн≥чноњ ≥ п≥вденних народ≥в приблизно однакове.

¬исновок

–иси характеру людини вивчаютьс€ ≥накше, н≥ж властивост≥ темпераменту. ≤ тому зазвичай використовуютьс€ чи загальн≥ особист≥сн≥ тести, у зм≥ст €ких вход€ть ≥ питанн€ завданн€, призначен≥ з метою оц≥нки чорт характеру людини, чи спец≥альн≥, характерологические тести. —еред останн≥х вид≥л€ютьс€ т≥, €кими можна визначити, наприклад, на€вн≥ в людини акцентуац≥њ характеру.


Ћ≥тература 1. Ѕелоус ¬.¬. “емперамент и де€тельность: ”чебное пособие. - ѕ€тигорск,1990. 2. √илева ќ.Ѕ., Ѕочарова “.¬. ¬ли€ние социальных условий на структурутемперамента // ¬опросы психологии. - 2000 -- є 4 - с. 73 - 75. 3. √≥льбух ё.«. “емперамент ≥ п≥знавальн≥ зд≥бност≥ школ€ра:ƒ≥агностика, педагог≥ка.  ., 1992. 4. Ќебылицын ¬.ƒ. ѕроблемы психологии индивидуальности. ћ., 2000. 5. —трел€у я. –оль темперамента в психическом развитии. - ћ., 1982. 6. “еплов Ѕ.ћ. ѕсихологи€ и психофизиологи€ индивидуальных различий.»збранные психологические труды. ћ., 1998.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1268 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2065 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.