Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальна характеристика д≥€льност≥ людини




”с≥ жив≥ ≥стоти здатн≥ ви€вл€ти активн≥сть, тобто здатн≥ самост≥йно реагувати, перетворюючи або п≥дтримуючи життЇво важлив≥ зв'€зки з навколишн≥м св≥том. јктивн≥сть Ї всезагальною характеристикою живого, маЇ своЇр≥дний ви€в ≥ одержала назву Дд≥€льн≥сть". ƒ≥€льн≥сть людини Ч досить складне €вище, €ке Ї об'Їктом вивченн€ багатьох наук. —пециф≥ка психолог≥чного п≥дходу до вивченн€ д≥€льност≥ пол€гаЇ в анал≥з≥ д≥€льност≥ окремоњ людини, хоча останн≥м часом об'Їктом психолог≥чного досл≥дженн€ Ї сп≥льна або групова д≥€льн≥сть.

¬≥домий учений ќ.ћ.ЋеонтьЇв вважаЇ, що головною конституюючою характеристикою д≥€льност≥ Ї њњ предметн≥сть. ѕри цьому предмет маЇ два ви€ви: по-перше, у своЇму незалежному ≥снуванн≥ €к такий, що п≥дпор€дковуЇ ≥ перетворюЇ д≥€льн≥сть суб'Їкта; по-друге, €к образ предмета, €к продукт псих≥чного в≥дображенн€ його властивостей, що зд≥йснюЇтьс€ в результат≥ д≥€льност≥ суб'Їкта.

Ѕудь-€ка ≥ндив≥дуальна д≥€льн≥сть нерозривно пов'€зана з д≥€льн≥стю сусп≥льства, будь-€кий ≥ндив≥д Ч з ≥ншими людьми.

≤ндив≥дуальна д≥€льн≥сть Ї складовою частиною д≥€льност≥ сусп≥льства, поза сусп≥льними в≥дносинами ≥ндив≥дуальна д≥€льн≥сть не може ≥снувати. “ому анал≥з ≥ндив≥дуальноњ д≥€льност≥ доц≥льно розпочати з вивченн€ њњ функц≥й у систем≥ сусп≥льного житт€. √оловним при такому анал≥з≥ Ї вивченн€ ≥ндив≥дуальноњ д≥€льност≥ в систем≥ сусп≥льних в≥дносин, €к≥ складаютьс€ в даному сусп≥льств≥, на даному етап≥ ≥сторичного розвитку.

—усп≥льн≥ в≥дносини не Ї чимось зовн≥шн≥м в≥дносно ≥ндив≥да та його д≥€льност≥. ¬она Ї одн≥Їю з головних форм реал≥зац≥њ сусп≥льних в≥дносин. ¬иди д≥€льност≥ визначаютьс€ р≥внем розвитку виробничих сил сусп≥льства ≥ системою сусп≥льних в≥дносин. ” д≥€льност≥ ≥ндив≥д виступаЇ €к сусп≥льна ≥стота.

ќ.ћ. ЋеонтьЇв вважаЇ, що д≥€льн≥сть Ч це реальний зв'€зок суб'Їкта з об'Їктом, до €кого обов'€зково включена псих≥ка. ¬иконуючи ту чи ≥ншу д≥€льн≥сть, ≥ндив≥д повинен сприймати, запам'€товувати, думати, бути уважним; у њњ процес≥ в ≥ндив≥да виникають т≥ чи ≥нш≥ емоц≥њ, ви€вл€ютьс€ вольов≥ €кост≥, формуютьс€ установки, в≥дношенн€ тощо. ≤ншими словами, у д≥€льност≥ формуЇтьс€, розвиваЇтьс€, ви€вл€Їтьс€ вс€ система псих≥чних процес≥в, стан≥в та властивостей ≥ндив≥да.

ƒ≥€льн≥сть людини маЇ так≥ головн≥ характеристики: мотив, мета, предмет, структура ≥ засоби.

ƒжерелом активност≥ ≥ндив≥да Ї його потреби, тобто стани ≥ндив≥да, €к≥ показують його залежн≥сть в≥д конкретних умов ≥снуванн€. Ћюдськ≥ потреби Ї насл≥дком розвитку виробничоњ культури, на в≥дм≥ну в≥д св≥ту тварин, де задоволенн€ потреб безпосередньо пов'€зане з певною природною р≥ччю €к стимулом активност≥ тварини (њжа, нора, ≥ндив≥дуум протилежноњ стат≥ тощо). “варинн≥ потреби називають орган≥чними, людськ≥ ж потреби опосередкован≥ предметною д≥€льн≥стю: не сама потреба €к така, а сусп≥льно прийн€т≥ способи њњ задоволенн€ визначають форми повед≥нки.

ѕотреби можна под≥лити за походженн€м та предметом. «а своњм походженн€м потреби можуть бути природними (орган≥чними) ≥ культурними. ѕриродн≥ потреби пов'€зан≥ з необх≥дн≥стю збереженн€ та п≥дтриманн€ житт€ людини та њњ потомства (њжа, сон, захист в≥д холоду тощо). Ќезадоволенн€ природних потреб призводить до загибел≥ людини або њњ виродженн€. ќб'Їкти культурних потреб включають у себе €к предмети, що слугують дл€ задоволенн€ певноњ природноњ потреби (виделка, тар≥лка), так ≥ предмети, необх≥дн≥ дл€ сп≥лкуванн€ з ≥ншими людьми, дл€ участ≥ в сусп≥льному житт≥. Ќезадоволенн€ культурних потреб не призводить до ф≥зичноњ загибел≥ людини, але призводить до соц≥альноњ деградац≥њ.

«а характером предмета потреби можуть под≥л€тис€ на матер≥альн≥, пов'€зан≥ з предметами матер≥альноњ культури (њжа, од€г, житло тощо), ≥ духовн≥, у €ких ви€вл€Їтьс€ залежн≥сть в≥д продукт≥в сусп≥льноњ св≥домост≥ (потреба у сп≥лкуванн≥, бачити прекрасне тощо). ”с≥ потреби т≥сно пов'€зан≥ м≥ж собою. “ак, природна за походженн€м потреба може бути матер≥альною за предметом, культурною за походженн€м, матер≥альною або духовною за предметом. «адоволенн€ духовних потреб неможливе без задоволенн€ матер≥альних.

—ама по соб≥ потреба не породжуЇ св≥домоњ д≥€льност≥. ƒл€ виникненн€ ц≥леспр€мованоњ д≥€льност≥ необх≥дне сп≥вв≥днесенн€ потреби з предметом, за допомогою €кого можна задовольнити дану потребу. ”св≥домлена потреба стаЇ мотивом повед≥нки. ћотивом називаЇтьс€ те, що спонукаЇ д≥€льн≥сть, заради чого вона зд≥йснюЇтьс€. Ќемотивованоњ та нец≥леспр€мованоњ д≥€льност≥ не ≥снуЇ, тому пон€тт€м мотиву та мети в≥дводитьс€ в психолог≥чному анал≥з≥ д≥€льност≥ важливе м≥сце. ћотив та ц≥ль визначають напр€м д≥€льност≥ та величину зусиль, €к≥ докладаЇ суб'Їкт дл€ њњ виконанн€. ÷е спри€Ї орган≥зац≥њ вс≥Їњ системи псих≥чних процес≥в та стан≥в, €к≥ формуютьс€ та розгортаютьс€ в ход≥ д≥€льност≥. ћотивами можуть виступати потреби, почутт€, думки та ≥нш≥ псих≥чн≥ утворенн€.

ћотиви людськоњ д≥€льност≥ можуть бути р≥зноман≥тними: орган≥чними, функц≥ональними, матер≥альними, соц≥альними, духовними. ќрган≥чн≥ мотиви спр€мован≥ на задоволенн€ природних потреб орган≥зму (у людини Ч на створенн€ умов, €к≥ найб≥льшою м≥рою ньому спри€ють). “ак≥ мотиви пов'€зан≥ з ростом, самозбереженн€м ≥ розвитком орган≥зму (виробництво продукт≥в харчуванн€, житла, од€гу тощо). ‘ункц≥ональн≥ мотиви задовольн€ютьс€ за допомогою р≥зних культурних форм активност≥, наприклад, ≥гор ≥ зан€ть спортом. ћатер≥альн≥ мотиви спонукають людину до д≥€льност≥, спр€мованоњ на створенн€ предмет≥в домашнього вжитку, р≥зних речей та ≥нструмент≥в, безпосередньо у вигл€д≥ продукт≥в, €к≥ задовольн€ють природн≥ потреби. —оц≥альн≥ мотиви породжують р≥зн≥ види д≥€льност≥, спр€мован≥ нате, щоб зайн€ти певне м≥сце в сусп≥льств≥, одержати визнанн€ та повагу з боку оточуючих людей. ƒуховн≥ мотиви Ї п≥дірунт€м тих вид≥в д≥€льност≥, €к≥ пов'€зан≥ з самовдосконаленн€м людини. “ип д≥€льност≥ найчаст≥ше визначаЇтьс€ за њњ дом≥нуючим мотивом (дом≥нуючим тому, що будь-€ка людська д≥€льн≥сть пол≥мотивована, тобто спонукаЇтьс€ к≥лькома р≥зними мотивами).

ƒл€ суб'Їкта його мотив виступаЇ €к безпосередн€ спонукальна сила, безпосередн€ причина його повед≥нки. ” загальному план≥ мотив Ч це в≥дображенн€ потреби, що д≥Ї €к об'Їктивна законом≥рн≥сть ≥ виступаЇ €к об'Їктивна необх≥дн≥сть.

ƒл€ повед≥нки людини характерна динам≥чн≥сть: ≥з зм≥ною обставин можуть зм≥нюватис€ ≥ мотиви повед≥нки, ≥ засоби, необх≥дн≥ дл€ дос€гненн€ мети. ћотиви в ход≥ д≥€льност≥ можуть проходити так≥ етапи: 1) етап усв≥домленн€ спонуканн€ (мотивац≥йне спонуканн€ усв≥домлюЇтьс€ ≥ починаЇ виконувати спр€мовуючу функц≥ю; в≥дсутн≥сть етапу веде до сл≥пого пошуку, ≥мпульсивноњ повед≥нки); 2) етап прийн€тт€ мотиву (перетворенн€ усв≥домленого спонуканн€ в особист≥сний мотив, в≥дбуваЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€ ≥ включенн€ спонуканн€ до ≥Їрарх≥њ суб'Їктивно-особист≥сних ц≥нностей); 3) етап реал≥зац≥њ мотиву (в≥дбуваЇтьс€ насиченн€ мотиву зм≥стом; неможлив≥сть реал≥зац≥њ мотиву призводить до фрустрац≥њ спонуканн€); 4) етап закр≥пленн€ мотиву (багаторазове повторенн€ веде до перетворенн€ мотиву в рису характеру; €кщо ж закр≥пленн€ мотиву не в≥дбуваЇтьс€, то формуЇтьс€ нец≥льн≥сть характеру, виникаЇ в≥дчутт€ соц≥ально-рольовоњ неадекватност≥); 5) етап актуал≥зац≥њ спонуканн€ (закр≥пленн€ в рисах характеру, початок нового циклу формуванн€ мотивац≥йних утворень) (ј.ј. ‘айзуллаЇва).

ћотив т≥сно пов'€заний з д≥€льн≥стю, але не визначаЇ њњ конкретних характеристик. “е, €кою саме буде д≥€льн≥сть, визначаЇтьс€ метою. Ќа ірунт≥ одного мотиву можуть формуватис€ р≥зн≥ ц≥л≥ д≥€льност≥. ћотив належить до потреби, €ка спонукаЇ до д≥€льност≥, метаЧдо предмета, на €кий спр€мована д≥€льн≥сть ≥ €кий у ход≥ њњ виконанн€ повинен бути перетворений у продукт.

ћета д≥€льност≥ Ч це ≥деальне у€вленн€ њњ майбутнього результату, що визначаЇ характер ≥ способи д≥й людини. ћета Ї феноменом прогностичного в≥дображенн€ ≥ формуЇтьс€ самим ≥ндив≥дом.

ћетою д≥€льност≥ виступаЇ њњ продукт. ¬≥н може бути реальним ф≥зичним предметом, що створюЇтьс€ людиною, певн≥ знанн€, ум≥нн€ ≥ навички, €к≥ набуваютьс€ в ход≥ д≥€льност≥, творчий результат (думка, ≥де€, теор≥€, тв≥р мистецтва).

ћета д≥€льност≥ не р≥внозначна њњ мотиву, хоча ≥нод≥ мотив ≥ мета д≥€льност≥ можуть зб≥гатис€ один з одним. –≥зн≥ види д≥€льност≥, €к≥ мають одну й ту саму мету (к≥нцевий результат), можуть спонукатис€ ≥ п≥дтримуватис€ р≥зними мотивами. Ќавпаки, п≥дірунт€м р≥зних вид≥в д≥€льност≥ з р≥зними к≥нцевими ц≥л€ми можуть бути одн≥ й т≥ сам≥ мотиви. Ќаприклад, читанн€ книги дл€ людини може виступити €к зас≥б задоволенн€ матер≥альних (продемонструвати знанн€ ≥ одержати високооплачувану роботу), соц≥альних (показати об≥знан≥сть у кол≥ значущих людей, дос€гти њхнього доброго ставленн€), духовних (розширити св≥й кругоз≥р, п≥дн€тис€ на вищий р≥вень морального розвитку) потреб. “ак≥ р≥зн≥ види д≥€льност≥, €к придбанн€ модних, престижних речей, читанн€ л≥тератури, турбота про зовн≥шн≥й вигл€д, виробленн€ вм≥нн€ поводити себе можуть урешт≥-решт пересл≥дувати одну й ту саму мету: дос€гти чийогось визнанн€.

ѕредметом д≥€льност≥ називаЇтьс€ те, з чим вона безпосередньо маЇ справу. “ак, наприклад, предметом п≥знавальноњ д≥€льност≥ Ї будь-€ка ≥нформац≥€, предметом навчальноњ д≥€льност≥ знанн€, ум≥нн€ ≥ навички, предметом трудовоњ д≥€льност≥ Ч створюваний матер≥альний продукт.

—усп≥льно значущий мотив маЇ вплив на результат д≥€льност≥. ” формуванн≥ ставленн€ людини до д≥€льност≥, у становленн≥ мотивац≥йно-ц≥льовоњ сфери вин€ткове значенн€ маЇ усп≥х чи неусп≥х у д≥€льност≥, р≥вень домагань особистост≥ ≥ р≥вень дос€гнень. ”сп≥х або невдача впливають на наступну д≥€льн≥сть, переломлюючись через особливост≥ особистост≥. ¬ одних випадках усп≥х, п≥д≥ймаючи людину у власних очах, моб≥л≥зуЇ сили на дос€гненн€ нових ц≥лей у робот≥, а в ≥нших Ч може викликати самозаспокоЇнн€.

≤снуЇ к≥лька типових реакц≥й на неусп≥х. Ќе розв'€завши запропонованого завданн€, людина може або обрати прост≥ш≥ з метою утримати усп≥х, або ж ≥гнорувати неусп≥х ≥ обрати ще складн≥ш≥ завданн€, або з'€сувати причини неусп≥ху при розв'€занн≥ завданн€, оволод≥ти прийомами виконанн€ прост≥ших вид≥в д≥€льност≥ ≥ поступово переходити до складн≥ших завдань. Ќевдача у справ≥, значущ≥й дл€ людини, може викликати пригн≥чений стан. «алежно в≥д рис характеру людини неприЇмн≥ переживанн€ можуть викликати або в≥дмову в≥д подальшоњ д≥€льност≥ в дан≥й сфер≥, або наполегливий анал≥з причин неусп≥ху ≥ нов≥ спроби виконати завданн€.

–≥вень домагань Ч це оц≥нка людиною своњх можливостей у д≥€льност≥. ” гармон≥чно сформованоњ особистост≥ р≥вень домагань в≥дпов≥даЇ можливост€м виконанн€ д≥€льност≥. «а високого р≥вн€ домагань та обмеженоњ можливост≥ њх реал≥зац≥њ виникаЇ конфл≥кт особистост≥ з групою або ≥з самою собою.

≤ншим аспектом вивченн€ д≥€льност≥ Ї динам≥ка сенсомоторних, перцептивних, мнем≥чних, ≥нтелектуальних та ≥нших процес≥в у реальн≥й д≥€льност≥ суб'Їкта. ¬ищезазначений вектор мета Ч мотив Ї регул€тором д≥€льност≥, €кий певним чином орган≥зовуЇ псих≥чн≥ процеси, визначаЇ виб≥рков≥сть сприйманн€, особливост≥ уваги, запам'€товуванн€, збереженн€ та в≥дтворенн€ ≥нформац≥њ тощо. ≤снуЇ взаЇмозв'€зок м≥ж внутр≥шн≥м планом та зовн≥шн≥м ви€вом д≥€льност≥. ѕроцес формуванн€ внутр≥шнього плану д≥€льност≥ в≥дбуваЇтьс€ поступово ≥ пов'€заний з переходом в≥д зовн≥шньоњ реальноњ д≥њ до внутр≥шньоњ ≥деальноњ ≥ називаЇтьс€ ≥нтер≥оризац≥Їю. —хематично це вигл€даЇ так: спочатку людина виконуЇ певн≥ д≥њ з предметом, ц≥ д≥њ Ї зовн≥шн≥ми, пот≥м вони ≥нтер≥оризуютьс€ ≥ стають внутр≥шн≥ми, або псих≥чними д≥€ми. ѕри цьому в≥дбуваЇтьс€ згортанн€ д≥й, њх редукц≥€ та видозм≥на. ѕрикладом ≥нтер≥оризац≥њ Ї процес оволод≥нн€ рахунком у д≥тей. —початку дитина рахуЇ палички, перекладаючи њх зовн≥шн≥м, практичним способом. ѕот≥м вона переходить до рахунку без перекладанн€ паличок, лише бачачи њх перед собою. ЌастаЇ час, коли палички стають не потр≥бними, оск≥льки рахунок перетворюЇтьс€ в розумову д≥ю з ними. ќб'Їктом оперуванн€ стають символи: слова та числа. «авд€ки ≥нтер≥оризац≥њ людина набуваЇ здатност≥ оперувати образами предмет≥в, €к≥ в даний момент в≥дсутн≥ в пол≥ зору.

“аким чином, у д≥€льност≥ людини т≥сно пов'€зан≥ њњ зовн≥шн≥й (ф≥зичний) ≥ внутр≥шн≥й (псих≥чний) боки. «овн≥шн≥й б≥кЧрухи, за допомогою €ких людина впливаЇ на зовн≥шн≥й св≥тЧ визначаЇтьс€ ≥ регулюЇтьс€ внутр≥шньою (псих≥чною) д≥€льн≥стю. ѕри цьому зовн≥шню предметну д≥€льн≥сть можна розгл€дати €к екстер≥оризац≥ю внутр≥шньоњ псих≥чноњ д≥€льност≥, оск≥льки людина в д≥€льност≥ реал≥зуЇ њњ ≥деально представлений план.

–озгортанн€ структур у внутр≥шньому план≥ маЇ таку посл≥довн≥сть: потреба Ч мотив Ч мета Ч завданн€. ” зовн≥шньому план≥ д≥€льн≥сть маЇ ≥ншу посл≥довн≥сть: д≥€льн≥стьЧд≥€Чоперац≥€ - рух. ƒва плани - зовн≥шн≥й та внутр≥шн≥й - т≥сно взаЇмопов'€зан≥ м≥ж собою: зовн≥шн€ д≥€ опосередковуЇтьс€ внутр≥шн≥ми процесами, а внутр≥шн≥й процес так чи ≥накше ви€вл€Їтьс€ зовн≥.

ћова - це найкращий зас≥б взаЇмних зносин окремих ос≥б м≥ж собою, зас≥б њх духовного об'Їднанн€ ≥ взаЇмного впливу. Ѕез мови нема народност≥, р≥дна мова найкраще в≥дбиваЇ в соб≥ думки й почутт€ окремоњ людини, сусп≥льност≥ всього народу. ¬ мов≥, њњ ≥стор≥њ, розвитку й виробленн≥ в≥дбилис€ перш≥ ознаки про€в≥в самост≥йного духовного житт€ в майбутньому окремого народу. Ќайголовн≥ш≥ ≥ндив≥дуальн≥ ознаки народу - це його мова, л≥тература, мистецтво, п≥сн≥, усна творч≥сть.

ћова - це характер народу. ¬ н≥й в≥дбито його нац≥ональн≥ звичањ, побут нахили. ћова - це ще й ≥стор≥€ народу. ¬≥д найдавн≥ших час≥в наш≥ предки залишили в мов≥ своњ глибок≥ сл≥ди. ” мов≥ в≥дбиваЇтьс€ ≥ пам'€ть народу, бо майбутнЇ виростаЇ з минулого. Ќашому покол≥нню треба плекати кожне слово р≥дноњ мови, передане нам у спадок в≥д наших пращур≥в. Ќам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без нењ народ перестаЇ бути самост≥йним, незалежним ≥ багатим. ћи не маЇмо права забувати, що за любов до украњнськоњ мови, до р≥дного народу багато письменник≥в часто платили власним житт€м. ¬ своњх в≥ршах, творах вони описували обуренн€ ≥ гнобленн€ до р≥дного слова:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 508 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2230 - | 2102 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.