Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л 2. ƒ≥агностика та досл≥дженн€ соромТ€зливост≥ в д≥тей дошк≥льного в≥ку




ќрган≥зац≥€ досл≥дженн€

≈тапи досл≥дженн€:

1 етап Ц теоретично Ц пошуковий. “еоретичне визначенн€ головних пон€ть теми: соромТ€злив≥сть, псих≥чне €вище, молодший дошк≥льний в≥к. ѕошук головних метод≥в та засоб≥в подоланн€ надм≥рноњ соромТ€зливост≥ у д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку в науков≥й л≥тератур≥.

2 етап Ц практично Ц експериментальний. ≈ксперимент на основ≥ теоретичних знань з метою визначенн€ р≥вн€ соромТ€зливост≥ у д≥тей молодшого дошк≥льного в≥ку. ¬провадженн€ ≥ндив≥дуальних метод≥в дл€ подоланн€ надм≥рноњ соромТ€зливост≥ у д≥тей молодшого дошк≥льного в≥ку.

3 етап Ц анал≥з роботи, висновки. јнал≥з отриманих даних. ¬исновок проведеноњ роботи з д≥тьми.

 

’арактеристики метод≥в досл≥дженн€ подоланн€ надм≥рноњ сором'€зливост≥ у д≥тей молодшого в≥ку.

ћетод в≥льних асоц≥ац≥й.

”супереч традиц≥€м критичного мисленн€ XIX стол≥тт€ ‘ройд запропонував в≥дмовитись в≥д рол≥ св≥домост≥ €к контролера при нагл€д≥ за псих≥чними процесами. Ќа його думку, св≥дом≥сть в≥дс≥каЇ думки, що виникають на перифер≥њ, а також образи ще до того, €к вони потрапл€ть у поле уваги суб'Їкта, тод≥ €к при анал≥з≥ душевних рух≥в саме ц≥ думки та образи можуть ви€витись важливими. ‘ройд став використовувати метод в≥льних асоц≥ац≥й. ѕац≥Їнтам пропонувалось розслабитись на кушетц≥ ≥ говорити все, що спаде њм на думку, €кими би абсурдними, неприЇмними або непристойними вони не здавались з точки зору повс€кденних стандарт≥в.  оли це в≥дбувалось, ви€вл€лось, що потужн≥ емоц≥йн≥ пот€ги виводили неконтрольоване мисленн€ в напр€мку до псих≥чного конфл≥кту. ‘ройд стверджуЇ, що перша випадкова думка утримуЇ в соб≥ €краз те, що потр≥бно, ≥ Ї по сут≥ забутим продовженн€м спогаду. ѕ≥зн≥ше в≥н робить застереженн€, що це не завжди так буваЇ. “е, що думка, €ка виникаЇ у хворого, не може бути ≥дентична з забутим у€вленн€м, повн≥стю по€снюЇ душевний стан хворого. ” хворого п≥д час л≥куванн€ д≥ють дв≥ сили Ч одна проти ≥ншоњ: з одного боку, його св≥доме прагненн€ згадати забуте, а з ≥ншоњ Ч оп≥р, €кий перешкоджаЇ вит≥сненому або його пох≥дн≥й повернутись у св≥дом≥сть. якщо цей оп≥р дор≥внюЇ нулю або Ї незначним, то забуте без будь-€ких зм≥н виникаЇ у п≥дсв≥домост≥. „им сильн≥ше спотворенн€ п≥д впливом опору, тим менше схожост≥ з думкою, €ка виникаЇ Ч зам≥нником вит≥сненого та самим вит≥сненим. ¬се ж, ц€ думка повинна мати хоч €кусь схож≥сть ≥з тим, що шукали в силу того, що ц€ думка маЇ те ж саме походженн€, що й симптом. якщо оп≥р не дуже ≥нтенсивний, то за ц≥Їю думкою можна д≥знатись так звану Ђ≥стинуї. ¬ипадкова думка повинна мати в≥дношенн€ до вит≥сненоњ €к певний нат€к.

ѕон€тт€ Ђасоц≥ац≥€ї Ч одне з найдавн≥ших у психолог≥њ. якщо гл€нути на €ку-небудь р≥ч, людина згадуЇ њњ в≥дсутнього власника, оск≥льки ран≥ше вона ц≥ два об'Їкти сприймала одночасно, в силу чого м≥ж њхн≥ми сл≥дами зм≥цнивс€ асоц≥ативний зв'€зок. –≥зноман≥тним видам асоц≥ац≥й було присв€чено велику к≥льк≥сть психолог≥чних трактат≥в.  оли психолог≥€ перетворилась на науку, асоц≥ац≥њ стали вивчати екстремально, щоб ви€вити закони пам'€т≥, у€ви та ≥нших псих≥чних процес≥в. Ѕуло з'€совано, з €кими у€вленн€ми асоц≥юютьс€ у р≥зних людей р≥зн≥ слова, ск≥льки раз≥в потр≥бно повторити список сл≥в, щоби м≥ж ними виник зв'€зок, €кий би дав змогу ц≥лком або частково запам'€тати це слово та ≥н. ¬ ус≥х випадках сто€ло завданн€ вивченн€ роботи св≥домост≥.

ћетод анкетуванн€. ћетод соц≥ально-психолог≥чного досл≥дженн€, за допомогою структурно-орган≥зованих запитань, кожне з €ких повТ€зане з метою та завданн€ми досл≥дженн€ Ц анкет.

«алежно в≥д характеру необх≥дноњ ≥нформац≥њ та способ≥в њњ отриманн€ використовуютьс€ р≥зн≥ типи анкетного опитуванн€:

- суц≥льне (охоплюютьс€ велик≥ групи населенн€);

- виб≥ркове (охоплюЇтьс€ конкретна група учасник≥в);

- усне (за типом ≥нтерв'ю);

- письмове (робота з бланковими анке≠тами);

- ≥ндив≥дуальне та групове;

- очне (за умовою безпо≠середньоњ взаЇмод≥њ);

- заочне (поштою, телефоном, пресою тощо).

ѕроцес складанн€ анкети Ц переклад основних г≥потез намову запитань. ÷€ процедура вимагаЇ знань тип≥в запитань, ум≥нн€ формулювати њх у певн≥й посл≥довност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 583 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2282 - | 2093 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.