Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди опитуванн€ Ц≥нтервТю, бес≥да




ƒуже часто виникаЇ необх≥дн≥сть у даних, €к≥ не можна отримати за допомогою спостереженн€ та експерименту. “ак≥ дан≥ надають методи опитуванн€.

ћетоди опитуванн€ под≥л€ютьс€ на:

Ј ќчне опитуванн€ Ц ≥нтервТю;

Ј «аочне опитуванн€ Ц анкетуванн€.

÷≥ методи використовуютьс€ п≥сл€ формуванн€ г≥потези та складанн€ плану досл≥дженн€. ≤нтервТю використовують, €к правило, п≥сл€ анкетуванн€, а вони обидва використовуютьс€ п≥сл€ експерименту.

–озгл€немо найпоширен≥ш≥ р≥зновиди ≥нтерв'ю, €к≥ використовуютьс€ у практиц≥ психолог≥чних досл≥джень. «а к≥льк≥стю опитаних ≥ метою досл≥дженн€ ≥нтерв'ю под≥л€ютьс€ на ≥ндив≥дуальн≥, групов≥ та масов≥.

≤ндив≥дуальн≥ ≥нтерв 'ю, €к правило, Ї в≥льними, нестандартизованими. √оловна њх мета Ч вивченн€ особист≥сних характеристик даноњ особистост≥. ÷ей вид ≥нтерв'ю под≥л€ють на кл≥н≥чн≥, глибинн≥, фокусован≥.  л≥н≥чн≥ ≥нтерв'ю спр€мован≥ на ви€вленн€ акцентуац≥й особистост≥, пошук стресогенних чинник≥в, причин негативних псих≥чних стан≥в тощо. √либинн≥ ≥нтерв'ю Ч на з'€суванн€ под≥й ≥ переживань опитуваного в минулому, що знаходитьс€ в глибинах його пам'€т≥. ‘окусоване ≥нтерв'ю концентруЇ увагу опитуваного на конкретн≥й життЇв≥й под≥њ, проблем≥, €к≥ мають дл€ нього значенн€.

√рупов≥ ≥нтерв'ю провод€тьс€ одночасно з ус≥Їю групою, у нап≥вв≥льн≥й форм≥, передбачають проведенн€ груповоњ дискус≥њ з певного кола питань. ≤ндив≥дуальн≥ думки член≥в групи при висловлюванн≥ њх у груп≥ можуть бути значно викривлен≥ в силу конформ≥зму, груповоњ сол≥дарност≥, п≥д впливом л≥дера тощо. “ому доц≥льним Ї поЇднанн€ ≥ндив≥дуального та групового ≥нтерв'ю.

ћасов≥ ≥нтерв'ю призначен≥ дл€ досл≥дженн€ масових €вищ; громадськоњ думки, настроњв, соц≥альноњ напруженост≥ тощо. ≈.Ќоель визначаЇ такий вид ≥нтерв'ю €к Дусне стандартизоване опитуванн€ людей, в≥д≥браних за статистичною ознакою", заздалег≥дь запрограмоване до деталей опитуванн€ Дза схемою", хоча дл€ самих опитуваних воно може сприйматис€ €к Джива, приватна ≥ досить невимушена в силу анон≥мност≥ бес≥да". ћасове ≥нтерв'ю максимально формал≥зоване. —тандартизац≥€ стосуЇтьс€ не т≥льки посл≥довност≥ ≥ формулюванн€ запитань, але й можливих вар≥ант≥в в≥дпов≥дей.

√руповий метод роботи з соромливими д≥тьми - найкращий спос≥б домогтис€ бажаного результату. ¬≥н даЇ змогу змоделювати р≥зн≥ ситуац≥њ, пов'€зан≥ з контактом коњтьс€ з ≥ншими людьми, ≥з можлив≥стю про€вити себе публ≥ц≥, у досить безпечноњ обстановц≥, ≥ тим самим отримати позитивний досв≥д минулого ≥ цим скоригувати самооц≥нку [22, з. 99].

Ќа жаль, соромливих д≥тей значна частина. ≤ це Ї причиною, щоб розпов≥дати довго й з цього працювати. ≤гри й вправи, зор≥Їнтован≥ особливост≥ соромливих д≥тей й проведених групи, можуть зробити ≥стотну допомогу таким д≥т€м.

√ра Ђ–ежисерї дозволить соромливому дитин≥ управл€ти ≥ншими д≥тьми, брати в≥дпов≥дальн≥сть в≥н, перебувати у ситуац≥њ, коли необх≥дно ≥мпров≥зувати ≥ пост≥йно ≥ншими. ƒл€ постановкимини-спектакл€ у раз≥ можна вз€ти будь-€ку коротку казку, байку чи в≥рш, надавши права вибору самому Ђрежисеруї. ¬≥н також розпод≥л€Ї рол≥ серед однол≥тк≥в. ќтже, спектакль стаЇ його д≥тищем.

ѕ≥д час гри Ђ¬иставкаї кожен ≥з д≥тей подаЇ себе фотографом, €ка маЇ в≥дкрилас€ авторська виставка фотограф≥й. ” процес≥ гри д≥ти перераховують фотограф≥њ (бажано щонайменше трьох), у €ких н≥бито в≥дбит≥ важлив≥ автора под≥њ або людина. « названих фотограф≥й дитина вибираЇ найц≥кав≥шу чи значиму нього ≥ докладно њњ описуЇ: що зображено на фотограф≥њ ≥ чому саме такий еп≥зод зац≥кавив Ђавтораї. ” процес≥ на цю гру кожен дитина повинна казати про важливих йому моментах. ¬ажливе умова у своњй Ч увагу Ђв≥дв≥дувач≥в виставкиї, €к≥ вправ≥ за бажанн€ запитувати. ќтже, дитина маЇ можлив≥сть досить тривалий час перебувати у центр≥ уваги. ƒл€ вибавленн€ в≥д сором'€зливост≥ в д≥тей в≥ком це необх≥дно

—ором'€злив≥сть - €вище дуже поширене, особливо в п≥дл≥тковому в≥ц≥. ÷е пов'€зано з ф≥з≥олог≥чним зм≥нами, що в≥дбуваютьс€ в цьому в≥ц≥, особливост€ми формуванн€ особистост≥, становленн€ Ђя-концепц≥њї, динам≥ки самооц≥нки. Ќа думку багатьох досл≥дник≥в у п≥дл≥тковому в≥ц≥ сором'€злив≥сть б≥льше спостер≥гаЇтьс€ у д≥вчаток н≥ж у хлопчик≥в. “ак наприклад, «≥мбардо наводить дан≥, €к≥ св≥дчать про те, що в п≥дл≥тковому в≥ц≥ сором'€зливост≥ схильн≥ б≥льше д≥вчинки, н≥ж хлопчики. ’лопчики ≥ д≥вчатка схильн≥ оц≥нювати себе приблизно однаково. ћета нашого досл≥дженн€ встановити кому б≥льше властива сором'€злив≥сть у п≥дл≥тковому в≥ц≥: д≥вчаткам або хлопчикам, а так само вивченн€ особливостей переб≥гу цього €вища у п≥дл≥тк≥в обох статей.
ƒл€ вивченн€ сором'€зливост≥ в п≥дл≥тковому в≥ц≥ була обрана —тенфордський опитувальник сором'€зливост≥. ћетодика наведена в книз≥: «≥мбардо ‘. —ором'€злив≥сть (що це таке ≥ €к з нею справл€тис€). ≈кспериментальну виб≥рку склали д≥ти дит€чого садка. ≈кспериментальна виб≥рка склала 12 ос≥б: д≥вчаток 5 та 7 хлопчик≥в. ≤нтервТю складаЇтьс€ з таких питань €к, Ђчи вважаЇте ви працю л≥кар€ потр≥бною?ї, Ђ„ому ви обрали саме цю профес≥ю?ї, Ђўо саме вам подобаЇтьс€ в ц≥й профес≥њ?ї, Ђ„и хот≥либ ви зм≥нити профес≥ю?ї, Ђяк≥ причини дл€ цього ≥снують?ї ѕитанн€ даноњ методики дають можлив≥сть найб≥льш повно вивчити про€в сором'€зливост≥ д≥вчаток ≥ хлопчик≥в, типи людей, що викликають сором'€злив≥сть у п≥дл≥тк≥в, причини сором'€зливост≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 693 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2108 - | 1841 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.