Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ченн€ та теор≥њ темпераменту




1. √уморальна теор≥€, €к≥й уже понад ’’V стол≥ть (в≥д латинського humor - волога) пов'€зуЇ темперамент з особливост€ми внутр≥шнього середовища орган≥зму.

ѕерш≥ спроби по€снити ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ людей зд≥йснив в≥домий давньогрецький л≥кар √≥ппократ у V ст. до н. ери. ¬≥н вважав, що стан орган≥зму залежить в≥д певного сп≥вв≥дношенн€ р≥дин, €к≥ Ї в орган≥зм≥ - кров, л≥мфа, жовч. ѕропорц≥€, в €к≥й зм≥шуютьс€ ц≥ р≥дини називають Ђкрасисї. ѕ≥зн≥ше римськ≥ л≥кар≥ позначили це пон€тт€ латинським словом temperamentum, що означаЇ Ђнеобх≥дне сп≥вв≥дношенн€ частинї й стало загально прийн€тим терм≥ном.

ƒал≥ римський л≥кар та посл≥довник √≥ппократа √ален д≥йшов висновку, що ц≥ в≥дм≥нност≥ зумовлен≥ р≥зним сп≥вв≥дношенн€м основних вид≥в р≥дин в орган≥зм≥. якщо переважаЇ кров тод≥ людина маЇ тип темпераменту - сангв≥н≥к (в≥д лат. sanguis - кров), €кщо переважаЇ слиз - флегматик (в≥д лат. phlegma - слиз), €кщо жовта жовч Ц холерик (в≥д лат. сhole - жовч), а €кщо чорна жовч то меланхол≥к (в≥д лат. melaina chole - чорна жовч).

ƒо середини XVII ст. вс≥ досл≥дники вбачали анатомо-ф≥з≥олог≥чн≥ основи темпераменту в будов≥ та функц≥онуванн≥ кровоносноњ системи. “ак, н≥мецький ф≥лософ  ант вважав, що природною основою темпераменту Ї ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ х≥м≥чного складу кров≥.

Ѕлизьк≥ до такоњ точки зору ≥дењ рос≥йського педагога, анатома ≥ л≥кар€ Ћесгафта (к≥н. ’≤’ - поч. ’’ ст.), €кий розробив теор≥ю де основою темпераменту Ї особливост≥ системи кровооб≥гу (товщина ст≥нок, д≥аметр просв≥ту кровоносних судин, будова ≥ форма серц€). ƒ≥аметр ≥ товщина ст≥нок визначають швидк≥сть ≥ силу кровооб≥гу, а в≥д цього залежить швидк≥сть обм≥ну речовин, ≥ в п≥дсумку - ≥ндив≥дуальна характеристика темпераменту €к м≥ра збудженн€ орган≥зму та тривалост≥ реакц≥й людини.

2. —оматичн≥ теор≥њ (в≥д грецького soma - т≥ло) пов'€зували €кост≥ темпераменту ≥з будовою т≥ла.

‘ранцузький л≥кар  лод —≥го (20 рр. ’’ ст.) створив типолог≥ю, за €кою кожн≥й систем≥ орган≥зму в≥дпов≥даЇ певне зовн≥шнЇ середовище, що впливаЇ на цю систему: в≥д пов≥тр€ залежали реакц≥њ диханн€, в≥д њж≥ - реакц≥њ травленн€, в≥д ф≥зичного середовища - моторн≥ реакц≥й, а в≥д соц≥ального середовища - мозков≥ реакц≥њ.

ѕереважанн€ певноњ системи призводить до специф≥чних реакц≥й людини на зм≥ни навколишнього середовища, тобто кожному типу будови т≥ла в≥дпов≥дають певн≥ особливост≥ темпераменту. ¬иход€чи з цього, —≥го вир≥знив чотири основних типи будови т≥ла та, в≥дпов≥дно ним чотири типи темпераменту: дихальний, травний, мускульний та мозковий.

” 1921 роц≥ н≥мецький псих≥атр та психолог ≈рнст  речмер у своњй прац≥ ЂЅудова т≥ла та характерї стверджував, що Ђлюди з певним типом будови т≥ла мають певн≥ псих≥чн≥ особливост≥ та схильн≥сть до псих≥чних захворюваньї. ¬≥н стверджував, що у здорових людей ≥снуЇ залежн≥сть м≥ж будовою т≥ла та псих≥чними €кост€ми й визначав типи темпераменту в залежност≥ будови т≥ла:

Ј Ћептосоматик (от греч. leptos - слабкий) Ц людина маЇ тенд≥тну будову т≥ла, високий зр≥ст, вит€гнуте обличч€, довгий н≥с - тип темпераменту шизотим≥чний (зображенн€ ј на малюнку є2.1.);

Ј ѕ≥кн≥к (от греч. pyknos - товстий) Ц людина маЇ велику к≥льк≥сть жировоњ тканини, надм≥рну повноту, малий або середн≥й зр≥ст, великий жив≥т, круглу голову - тип темпераменту циклотим≥чний (зображенн€ Ѕ на малюнку є2.1.);

Ј јтлетик (от греч. athlon - боротьба) - людина маЇ розвинену мускулатуру, м≥цну будову т≥ла, високий або середн≥й зр≥ст, широк≥ плеч≥, вузьк≥ стегна, випукл≥ к≥стки обличч€ - тип темпераменту ≥ксотим≥чний (зображенн€ ¬ на малюнку є2.1.);

Ј ƒиспластик (от греч. dys Ц погано та plastos - сформований) - людина маЇ безформну будову т≥ла, можлив≥ р≥зн≥ деформац≥њ окремих њњ частин. “ип темпераменту зм≥шаний або не визначаЇтьс€ зовс≥м (зображенн€ на малюнку є2.1.).

ј Ѕ ¬ √

ћалюнок є2.1. соматичн≥ типи темпераменту

јмериканський психолог ”≥ль€м Ўелдон (40-≥ рр. 20 ст.) визначив €кост≥ темпераменту залежно в≥д переважанн€ функц≥й певних орган≥в т≥ла:

Ј ¬≥сцеротон≥чна (в≥д лат. viscera - нутрощ≥) Ц дл€ людини характерне розслабленн€ в постав≥ ≥ рухах, прагненн€ комфорту, пов≥льна реакц≥€, схильн≥сть до сп≥лкуванн€ та колективноњ д≥€льност≥, пом≥рна емоц≥йн≥сть Ц тип темпераменту ендоморфний;

Ј —оматотон≥чна (в≥д лат. soma - т≥ло) - дл€ людини характерне упевнен≥сть у постав≥ та рухах, схильн≥сть до активноњ ф≥зичноњ д≥€льност≥, до ризику та авантюр, часта агресивн≥сть та нечутлив≥сть до ≥нших Ц тип темпераменту мезоморфний;

Ј ÷еребротон≥чна (в≥д лат. cerebrum - мозок) - дл€ людини характерне загальмован≥сть рух≥в, скут≥сть у постав≥, п≥двищена швидк≥сть реакц≥њ, схильн≥сть до самоти та м≥ркуванн€, не виказуванн€ ≥стини почутт≥в Ц тип темпераменту ектоморфний;

3. Ќервова теор≥€ ≤. ѕ. ѕавлова. «агальноприйн€та теор≥€ €ка використовуЇтьс€ й у наш час.

¬ид≥лен≥ ѕавловим властивост≥ нервових процес≥в утворюють визначен≥ системи, комб≥нац≥њ, €к≥, на його думку, утворюють так званий тип нервовоњ системи, або тип вищоњ нервовоњ д≥€льност≥. ¬≥н складаЇтьс€ з характерноњ дл€ окремих людей сукупност≥ основних властивостей нервовоњ системи - сили, ур≥вноваженост≥ ≥ рухливост≥ процес≥в збудженн€ ≥ гальмуванн€. “акож в≥н вид≥лив 4 основних типи нервовоњ системи, близьких до традиц≥йноњ типолог≥њ √≥ппократа, €к≥ ірунтуютьс€ на сил≥ нервових процес≥в та под≥л€ютьс€ на сильн≥слабк≥ типи. ѕодальшою п≥дставою розпод≥лу служить ур≥вноважен≥сть нервових процес≥в, але т≥льки дл€ сильних тип≥в, що под≥л€ютьс€ на ур≥вноважений та невр≥вноважений, при цьому невр≥вноважений тип характеризуЇтьс€ перевагою збудженн€ над гальмуванн€м. ј сильн≥ ур≥вноважен≥ типи под≥л€ютьс€ на рухлив≥ та ≥нертн≥, де п≥дставою њх розпод≥лу Ї рухлив≥сть нервових процес≥в.

4.  онституц≥йна теор≥€ темпераменту - своЇр≥дний синтез попередн≥х п≥дход≥в до вивченн€ природи темпераменту.

«г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю, темперамент базуЇтьс€ не на властивост€х нервовоњ системи самих по соб≥, а на властивост€х багатор≥вневоњ конституц≥њ орган≥зму людини.

ѕроте ц€ теор≥€ маЇ б≥льше г≥потетичний характер, що по€снюЇтьс€ труднощами досл≥дженн€ р≥зних р≥вн≥в функц≥юванн€ орган≥зму та переход≥в м≥ж ними у њх в≥дношенн≥ до властивостей темпераменту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1416 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2102 - | 1913 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.