Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈тапи формуванн€ особистост≥; вихованн€ та розвиток




≤снуЇ багато р≥зних теор≥й особистост≥, ≥ в кожн≥й з них проблема розвитку розгл€даЇтьс€ по-своЇму, проте ≥снуЇ тенденц≥€ до ц≥л≥сного розгл€ду особистост≥ з позиц≥й р≥зних теор≥й ≥ п≥дход≥в. —формувалос€ к≥лька концепц≥й, €к≥ беруть до уваги узгоджене, системне формуванн€ ≥ взаЇмозалежн≥ перетворенн€ вс≥х стор≥н особистост≥. –озгл€немо концепц≥ю в≥тчизн€ноњ психолог≥њ у рамках €коњ вважаЇтьс€, що особист≥сть формуЇтьс€ у процес≥ соц≥ал≥зац≥њ та вихованн€.

ќск≥льки людина - ≥стота соц≥альна, то не дивно, що з перших дн≥в свого ≥снуванн€ вона оточена ≥ншими людьми та включена у р≥зн≥ соц≥альн≥ взаЇмод≥њ. ѕерший досв≥д соц≥ального сп≥лкуванн€ людина набуваЇ в рамках своЇњ с≥м'њ ще до того, €к починаЇ говорити. ” подальшому, будучи частиною соц≥уму, людина пост≥йно набуваЇ р≥зних €костей €к≥ про€вл€ютьс€ у сп≥лкуванн≥ та взаЇмод≥њ з ≥ншими, а також стають нев≥д'Їмною частиною њњ особистост≥. ÷ей процес, а також подальше активне в≥дтворенн€ людиною соц≥ального досв≥ду називаЇтьс€ соц≥ал≥зац≥Їю.

—оц≥ал≥зац≥€ особистост≥ €вл€Ї собою процес формуванн€ особистост≥ у певних соц≥альних умовах, опануванн€ соц≥ального досв≥ду, виб≥ркове введенн€ у свою систему повед≥нки т≥ норми ≥ шаблони, що прийн€т≥ в сусп≥льств≥ або груп≥. Ќорми повед≥нки, норми морал≥, переконанн€ людини визначаютьс€ тими нормами, що прийн€т≥ в даному сусп≥льств≥.

Ѕ≥льш детальний анал≥з процесу формуванн€ особистост≥ можливий на основ≥ вид≥ленн€ дл€ кожного в≥ку т≥Їњ пров≥дноњ д≥€льност≥, €ка обумовлюЇ головн≥ зм≥ни в особливост€х особистост≥ людини на дан≥й стад≥њ розвитку (таблиц€ є1.1.).

 

∆иттЇвий пер≥од ѕров≥дна д≥€льн≥сть ѕров≥дна сторона соц≥ал≥зац≥њ
ƒитинство (0-1 р≥к) ≈тап Ђдов≥ри до св≥туї ≈моц≥йне сп≥лкуванн€ з с≥мТЇю та близькими. ѕ≥знанн€ дитиною основи взаЇмов≥дносин м≥ж людьми, та правил повед≥нки у соц≥ум≥.
–аннЇ дитинство (1-3 роки) ≈тап Ђсамост≥йност≥ї јктивна взаЇмод≥€ з р≥зними предметами. «асвоЇнн€ сусп≥льно вироблених способ≥в д≥€льност≥ з предметами (пити з чашки, малювати ол≥вцем).
ƒошк≥льне дитинство (3-6-7 рок≥в) ≈тап Ђвибору ≥н≥ц≥ативиї ¬≥дтворенн€ р≥зних життЇвих ситуац≥й у процес≥ гри. ƒитина освоюЇ соц≥альн≥ рол≥ (гра у пожежник≥в або м≥л≥ц≥онер≥в) та особливост≥ взаЇмов≥дносин (гра у л≥кар€ та пац≥Їнта).
ћолодший шк≥льний в≥к (6-11 рок≥в) ≈тап Ђмайстерност≥ї  ероване оволод≥нн€ новими знанн€ми у процес≥ навчанн€. «добуванн€ базових знань, ум≥нь, та навичок. –озвиток ≥нтелектуально-п≥знавальноњ сфери дитини.
ѕ≥дл≥тковий в≥к (11-14 рок≥в) —п≥лкуванн€ з однол≥тками. ќсвоЇнн€ б≥льш складних взаЇмов≥дносин з ≥ншими п≥дл≥тками та людьми в ц≥лому.
ёнацький в≥к (14-18 рок≥в) ≈тап самовизначенн€ Ђсв≥т ≥ €ї Ќавчально-профес≥йна д≥€льн≥сть. ¬изначенн€ ≥з своЇю майбутньою профес≥Їю та своњм м≥сцем у соц≥ум≥. ‘ормуванн€ базових знань та ум≥нь стосовно обраноњ профес≥њ.
ѕ≥зн€ юн≥сть (18-25 рок≥в) ≈тап Ђлюдськоњ близькост≥ї ‘ахове навчанн€. “рудова д≥€льн≥сть. Ѕ≥льш повне освоЇнн€ профес≥йних навичок. ќсвоЇнн€ норм та правил взаЇмод≥њ у трудовому колектив≥.
ƒоросл≥сть (25-60 рок≥в) ≈тап Ђлюдськоњ зр≥лост≥ї “рудова та с≥мейна д≥€льн≥сть. ѕодальший розвиток у рамках своЇњ або новоњ профес≥њ. —творенн€ с≥мТњ та виховуванн€ д≥тей.

“аблиц€ є1.1. Ц етапи формуванн€ особистост≥.

ѕон€тт€ Ђя-образї. —амооц≥нка та њњ р≥вн≥

я Ц образ (я-концепц≥€) Ц це центральна ланка самосв≥домост≥ людини, в≥дносно ст≥йка динам≥чна ≥ певною м≥рою усв≥домлена система у€влень особи про саму себе, ц≥л≥сний образ власного я, котрий формуЇ њњ само сприйн€тт€ такою, €к вона Ї, хоче бути в ≥деал≥ ≥ маЇ обов'€зково стати.

я-образ виникаЇ у людини в процес≥ розгортанн€ соц≥альноњ взаЇмод≥њ €к вин€тковий результат њњ культурного розвитку, в≥дносно ст≥йке ≥ водночас п≥ддатливе внутр≥шн≥м коливанн€м ≥ зм≥нам псих≥чне утворенн€. ÷е означаЇ, що навколишн≥й св≥т, у€вленн€ про ≥нших сприймаЇтьс€ кожною людиною через особистий формат я-образу, що формуЇтьс€ за етапами соц≥ал≥зац≥њ та орган≥зованого вихованн€.

 

—труктура я-образу:

1)  огн≥тивний елемент Ц система у€влень про себе (про св≥й розум, характер, ум≥нн€).

2) —убТЇктивний елемент Ц в≥дображаЇ емоц≥йне ставленн€ людини до себе в ц≥лому або до окремих аспект≥в.

3) ѕовед≥нковий елемент Ц д≥њ та реакц≥њ, €к≥ на думку людини виражають њњ ≥ндив≥дуальн≥сть.

“акож вид≥л€ють реальний та ≥деальний я-образ:

–еальний Ц це у€вленн€ людини про те, €кою вона Ї та €кою њњ бачать оточуюч≥.

≤деальний Ц це у€вленн€ людини про, те €кою вона хоче бути, €к≥ €кост≥ та зд≥бност≥ прагне набути.

Ќа€вн≥сть суттЇвих розб≥жностей м≥ж ними виконуЇ роль спонукальноњ сили розвитку людини.

Ћюдина не т≥льки накопичуЇ ≥нформац≥ю про сприйманн€ самоњ себе, а ще й переживаЇ певне ставленн€ до нењ, €ке в≥дображаЇтьс€ самооц≥нкою.

—амооц≥нка Ц субТЇктивна оц≥нка особист≥стю самоњ себе, своњх можливостей, €костей та м≥сц€ серед ≥нших людей. ¬она маЇ комплексний характер, оск≥льки розповсюджуЇтьс€ на р≥зн≥ про€ви особистост≥ - ≥нтелект, зовн≥шн≥ дан≥, усп≥шн≥сть у сп≥лкуванн≥ тощо.

¬≥д самооц≥нки людини залежить €к складутьс€ њњ стосунки з ≥ншими людьми, р≥вень вимогливост≥ до самого себе, ставленн€ до своњх усп≥х≥в та невдач. “аким чином вона маЇ великий вплив на ефективн≥сть д≥€льност≥ особистост≥ та њњ подальший розвиток. —амооц≥нка людини Ї динам≥чною, бо може зм≥нюватись впродовж усього житт€.

«алежно в≥д того, €к субТЇктивна самооц≥нка сп≥вв≥дноситьс€ з реальними про€вами людини, вона под≥л€Їтьс€ на р≥вн≥:

јдекватна самооц≥нка - коли людина оц≥нюю себе б≥льш обТЇктивно.

Ќеадекватна самооц≥нка - коли людина себе неправильно оц≥нюЇ.

Ќеадекватна, в свою чергу, може бути завищеною - дл€ нењ характерна переоц≥нка людиною своњх позитивних €костей та заниженою, €ка про€вл€Їтьс€ через применшенн€ своњх переваг або переб≥льшенн€ недол≥к≥в.

–≥вень домагань - це система перспективних завдань, €к≥ людина ставить дл€ власного дос€гненн€. –≥вень домагань суттЇво залежить в≥д образу Ђяї, зокрема я-≥деального (в≥дпов≥дно до образу себе в майбутньому людина ставить завданн€ дос€гнути цього образу) та самооц≥нки (зазвичай висока самооц≥нка формуЇ високий р≥вень домагань).

” зв'€зку з недооц≥нюванн€м або переоц≥нюванн€м своњх можливостей в особистост≥ починаЇ про€вл€тис€ або комплекс неповноц≥нност≥, або комплекс переваги. «а на€вност≥ комплексу неповноц≥нност≥ особист≥сть втрачаЇ самоповагу ≥ у нењ починаЇ про€вл€ти с€ сором'€злив≥сть, невпевнен≥сть та ≥нш≥ негативн≥ €кост≥. «а на€вност≥ комплексу переваги самоповага необірунтовано переб≥льшена ≥ особист≥сть про€вл€Ї самовпевнен≥сть, зверхнЇ ≥ зневажливе ставленн€ до оточуючих.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 936 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2534 - | 2134 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.