Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальне розум≥нн€ пон€тт€ Ђособист≥стьї. ѕон€тт€ особистост≥ в психолог≥њ




’арк≥в 2015

ЅЅ  88 €73

”ƒ  159.9(075.8)

ѕ Ц 86

ѕсихолог≥€. онспект лекц≥й дл€ студент≥в вищих навчальних заклад≥в з п≥дготовки молодших спец≥ал≥ст≥в за темами: Ђѕсихолог≥€ особистост≥ї та Ђ“емпераментї. ”кладач: викладач —олох≥н ќ.ћ. - ’арк≥в.: ’ћ , 2015. Ц 40 с.

 

–екомендовано методичною –адою коледжу

ѕротокол є 6 в≥д 11.06. 2015 року

 

–ецензент: ¬оробйова ≤.¬., старший науковий сп≥вроб≥тник ЌƒЋ психолог≥њ службово-бойовоњ д≥€льност≥ внутр≥шн≥х в≥йськ Ќƒ÷ службово-бойовоњ д≥€льност≥ внутр≥шн≥х в≥йськ ћ¬— ”крањни јкадем≥њ внутр≥шн≥х в≥йськ ћ¬— ”крањни, кандидат психолог≥чних наук.

ЅЅ  88 €73

© ’арк≥вський машинобуд≥вний коледж, 2015

«ћ≤—“

 

ѕередмоваЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..4

 

“ема є1 Ђѕсихолог≥€ особистост≥їЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ5

 

“ема є2 Ђ“емпераментїЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ25

 

—писок рекомендованоњ л≥тературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...39

ѕередмова

” наш час усе б≥льше актуальними стають знанн€ в област≥ психолог≥њ, а саме питанн€ саморегул€ц≥њ, самовр€дуванн€ та самовдосконаленн€. ” зв'€зку з цим, до числа найб≥льш ц≥кавих аспект≥в належать знанн€ в област≥ психолог≥њ особистост≥ та темпераменту, оск≥льки вони в значн≥й м≥р≥ визначають повед≥нку, ефективн≥сть д≥€льност≥ та будуванн€ взаЇмов≥дносин з ≥ншими людьми.

ўе у давнину вчен≥, спостер≥гаючи зовн≥шн≥ особливост≥ повед≥нки людей, звернули увагу на велик≥ ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ в цьому в≥дношенн≥. ќдн≥ дуже рухлив≥, емоц≥йно збудлив≥, енерг≥йн≥. ≤нш≥ пов≥льн≥, спок≥йн≥, незворушн≥. ќдн≥ товариськ≥, легко вступають у контакти з оточуючими, життЇрад≥сн≥, ≥нш≥ замкнут≥ та нелюд€н≥.

ѕсих≥чн≥ особливост≥ людськоњ особистост≥ характеризуютьс€ р≥зними властивост€ми, €к≥ про€вл€ютьс€ при громадськ≥й д≥€льност≥ людини. ќдним ≥з псих≥чних властивостей особистост≥ Ї темперамент людини.

Ћюдина не народжуЇтьс€ вже сформованою особист≥стю, вона стаЇ нею поступово. јле ще ран≥ше у людини спостер≥гаютьс€ про€ви ≥ндив≥дуальних особливостей псих≥ки. ¬они утворюють в кожн≥й людин≥ своЇр≥дний псих≥чний грунт, на €кому згодом, залежно в≥д њњ особливостей, виростають властивост≥ особистост≥, властив≥ т≥льки дан≥й людин≥. ÷е означаЇ, що псих≥ка дитини не схожа на гладку дошку, де можна писати будь-€к≥ в≥зерунки, ≥ що в процес≥ вихованн€ ≥ навчанн€ дитини треба спиратис€ на на€вн≥ у нењ в≥д народженн€ властивост≥.

“ому знанн€ особливостей особистост≥ та темпераменту людини, њх класиф≥кац≥њ та аспект≥в взаЇмод≥њ з ≥ншими, Ї дуже важливими не т≥льки у процес≥ д≥€льност≥ та сп≥лкуванн≥, а ще й у добор≥ персоналу, вихованн≥ власних д≥тей, саморегул€ц≥њ та самоп≥знанн≥.

“ема 1. ѕсихолог≥€ особистост≥.

ѕитанн€ теми:

1.1. «агальне розум≥нн€ пон€тт€ Ђособист≥стьї. ѕон€тт€ особистост≥ в психолог≥њ.

1.2. —труктура особистост≥.

1.3. —п≥вв≥дношенн€ пон€ть Ђ≥ндив≥дї, Ђ≥ндив≥дуальн≥стьї, Ђособист≥стьї.

1.4. “ипи особистост≥.

1.5. јктивн≥сть особистост≥ та њњ про€ви у сп≥лкуванн≥, повед≥нц≥ та д≥€льност≥.

1.6. ≈тапи формуванн€ особистост≥; вихованн€ та розвиток.

1.7. ѕон€тт€ Ђя-образї. —амооц≥нка та њњ р≥вн≥.

1.8. —пр€мован≥сть особистост≥. ¬иди спр€мованост≥ особистост≥.

ќсновн≥ терм≥ни та пон€тт€:

ќсобист≥сть, ≥ндив≥д, ≥ндив≥дуальн≥сть, соц≥ал≥зац≥€, ≥ндив≥дуал≥зац≥€, активн≥сть, я-образ (я-концепц≥€), самооц≥нка, спр€мован≥сть.

«агальне розум≥нн€ пон€тт€ Ђособист≥стьї. ѕон€тт€ особистост≥ в психолог≥њ

” психолог≥чн≥й науц≥ категор≥€ Ђособист≥стьї належить до базових пон€ть, однак воно не Ї суто психолог≥чним ≥ вивчаЇтьс€ ус≥ма сусп≥льними науками, у тому числ≥ ф≥лософ≥Їю, соц≥олог≥Їю, педагог≥кою.

ќсобист≥сть Ч це пон€тт€, €ке використовуЇтьс€ дл€ в≥дображенн€ соц≥альноњ природи людини, розгл€ду њњ €к ≥ндив≥да, €к суб'Їкта соц≥окультурного житт€, що розкриваЇтьс€ у в≥дносинах м≥ж людьми, сп≥лкуванн≥ ≥ предметн≥й д≥€льност≥.

ѕ≥д Ђособист≥стюї розум≥ють ст≥йку систему соц≥ально значущих рис, що характеризують особу €к члена того чи ≥ншого сусп≥льства або групи. ѕон€тт€ Ђособист≥стьї характеризуЇ сусп≥льну сутн≥сть людини, повТ€зану ≥з засвоЇнн€м р≥зноман≥тного виробничого ≥ духовного досв≥ду сусп≥льства.

“ерм≥н Ђособист≥стьї у багатьох мовах походить в≥д слова, що означало маски, €к≥ над€гали актори п≥д час театральноњ вистави. ÷ей терм≥н означав ком≥чну або траг≥чну ф≥гуру в театральн≥й д≥њ. “аким чином, у терм≥н Ђособист≥стьї ≥з самого початку було залучено зовн≥шн≥й, поверховий образ, €кий приймаЇ людина, коли граЇ €к≥сь життЇв≥ рол≥, сусп≥льне обличч€, звернене до оточуючих. ÷€ точка зору сп≥впадаЇ з думкою сучасного непрофес≥онала, €кий звичайно оц≥нюЇ особист≥сть за ознаками вм≥нн€ поводити себе з оточуючими, попул€рност≥, ф≥зичноњ привабливост≥ та ≥нших соц≥ально бажаних характеристик. “акий п≥дх≥д породжуЇ коментар≥ типу Ђѕетро Ц справжн€ особист≥стьї, або Ђ√анна Ц неприЇмна особист≥стьї “ака концепц≥€ знаходитьс€ поза сферою науковоњ психолог≥њ, оск≥льки залишаЇ поза увагою багато особливостей повед≥нки, €к≥ д≥йсно заслуговують того, щоб њх вивчали у контекст≥ особистост≥.

« позиц≥њ психолог≥чноњ науки особист≥сть - це конкретна людина, що маЇ систему ст≥йких психолог≥чних €костей, €к≥ утворились п≥дчас взаЇмод≥њ з ≥ншими людьми, та про€вл€ютьс€ в сусп≥льних зв'€зках ≥ в≥дносинах та визначають моральн≥ вчинки.

—труктура особистост≥

—труктуру особистост≥ розгл€дають по-р≥зному. ќдн≥ психологи вважають, що в н≥й доц≥льно розгл€дати лише психолог≥чн≥ компоненти (п≥знавальн≥, емоц≥йно-вольов≥, спр€мован≥сть), ≥нш≥ в≥докремлюють у н≥й ще й б≥олог≥чн≥ аспекти (типолог≥чн≥ особливост≥ нервовоњ системи, в≥ков≥ зм≥ни в орган≥зм≥, стать), €к≥ не можна ≥гнорувати у процес≥ вихованн€ особистост≥. ќднак протиставл€ти б≥олог≥чн≥ особливост≥ соц≥альним в особистост≥ не можна. ѕриродн≥ аспекти та риси ≥снують у структур≥ особистост≥ €к соц≥ально зумовлен≥ њњ елементи. Ѕ≥олог≥чне та соц≥альне у структур≥ особистост≥ утворюють Їдн≥сть ≥ взаЇмод≥ють.

” структур≥ особистост≥ розр≥зн€ють типове та ≥ндив≥дуальне.

“ипове Ї тим найзагальн≥шим, що властиве кожн≥й людин≥ ≥ характеризуЇ особист≥сть узагал≥: њњ св≥дом≥сть, активн≥сть, розумов≥ та емоц≥йно-вольов≥ про€ви тобто те, чим одна людина схожа на ≥нших людей.

≤ндив≥дуальне Ч це те, що характеризуЇ окрему людину: њњ ф≥зичн≥ та психолог≥чн≥ особливост≥, спр€мован≥сть, зд≥бност≥, риси характеру тобто те, чим одна людина в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших людей.

≤снуЇ багато погл€д≥в на структуру особистост≥, тому розгл€немо одну з найб≥льш поширених Ц структуру особистост≥ за ѕлатоновим, €ка складаЇтьс€з чотирьох п≥дструктур (малюнок є1.1.).

 
 

 

 


ћалюнок є1.1.- —труктура особистост≥ за ѕлатоновим.

Ј ѕерша п≥дструктура - спр€мован≥сть особистост≥ (пот€ги, бажанн€, ≥нтереси, схильност≥, ≥деали, св≥тобаченн€, переконанн€) Ц формуЇтьс€ шл€хом вихованн€ та прот€гом всього житт€ п≥д вплив р≥зноман≥тних груп людей. “акож складовою ц≥Їњ п≥дструктури Ї вол€ €ка може надавати переконанн€м активний характер, спри€ючи вт≥ленню њх у житт€.

Ј ƒруга п≥дструктура - досв≥д Ц поЇднуЇ знанн€,навички, вм≥нн€ ≥ звички, набут≥ шл€хом навчанн€, але вже з пом≥тним впливом б≥олог≥чних ≥ генетичних властивостей людини. “ипов≥ дл€ даноњ людини про€ви, так≥ €к ≥ закр≥пленн≥ знанн€, навички та вм≥нн€ Ц це властивост≥ особистост≥.

Ј “рет€ п≥дструктура Ц форми в≥дображенн€ -≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ окремих психолог≥чних процес≥в, що формуютьс€ прот€гом соц≥ального житт€ й специф≥чно ви€вл€ютьс€ в п≥знавальн≥й (в≥дчутт€, сприйманн€, памТ€ть, мисленн€) та емоц≥йно-вольов≥й (емоц≥њ, почутт€, вол€) сферах. ÷≥ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥, закр≥плюючись, стають рисами особистост≥. ¬с≥ складов≥ даноњ п≥дструктури формуютьс€ шл€хом вправ, тобто частоти та способу њх використанн€.

Ј „етверта п≥дструктура Ц б≥олог≥чно зумовлен≥ псих≥чн≥ функц≥њ особистост≥ (€кост≥ темпераменту чи типолог≥чн≥ властивост≥ особистост≥). ¬они завжди залежать в≥д ф≥зичних властивостей мозку та нервовоњ системи: баланс процес≥в збудженн€ та гальмуванн€, швидк≥сть прот≥канн€ нервових процес≥в. јктивн≥сть п≥дструктури темпераменту визначаЇтьс€ силою нервових процес≥в, €кщо людина маЇ слабк≥ нервов≥ процеси, то в нењ буде Ђслабкийї тип нервовоњ системи та тип темпераменту з б≥льш пасивною повед≥нкою.

ƒо четвертоњ п≥дструктури в≥днос€ть статев≥ та в≥ков≥ властивост≥, а також особливост≥ особистост≥, викликан≥ патолог≥Їю. ÷≥ б≥олог≥чно обумовлен≥ риси важко п≥ддаютьс€ зм≥нам, але ≥нколи можливе формуванн€ певноњ риси шл€хом тренувань.

 

1.3.—п≥вв≥дношенн€ пон€ть Ђ≥ндив≥дї, Ђ≥ндив≥дуальн≥стьї, Ђособист≥стьї

¬ психолог≥њ пор€д з пон€тт€м Ђособист≥стьї розгл€даютьс€ пон€тт€ Ђ≥ндив≥дї та Ђ≥ндив≥дуальн≥стьї, €к≥ також використовуютьс€ дл€ характеризуванн€ людини, њњ вчинк≥в та €костей. –озгл€немо сп≥вв≥дношенн€ м≥ж цими пон€тт€ми.

„и народжуЇтьс€ людина особист≥стю? ƒосить сп≥рне питанн€, але б≥льш≥сть вчених вважають, що особист≥стю людина стаЇ прот€гом житт€, а народжуЇтьс€ - ≥ндив≥дом.

≤ндив≥д - це представник людського роду Ђhomo sapiensї (волод≥Ї набором ф≥зичних ≥ психолог≥чних €костей притаманних людин≥). «овн≥ ≥ндив≥ди можуть в≥др≥зн€тис€ один в≥д одного ростом, кольором шк≥ри, очей, статурою ≥ ≥ншими ф≥зичними особливост€ми. “ак само вони можуть в≥др≥зн€тис€ ≥ психолог≥чними особливост€ми, такими €к темперамент, характер, спр€мованост≥ та ≥н.

ѕроцес становленн€ ≥ндив≥да €к особистост≥ називаЇтьс€ процесом соц≥ал≥зац≥њ.

ѕ≥д час соц≥ал≥зац≥њ людина набуваЇ норми ≥ правила повед≥нки дл€ побудови нормальноњ життЇд≥€льност≥ в сусп≥льств≥. ¬≥дбуваЇтьс€ цей процес завд€ки р≥зним соц≥альним ≥нститутам (с≥м'€, дит€чий садок, школа ≥ т.≥.) €к≥ ≥ формують у€вленн€ людини про ц≥нност≥ ≥ норми сусп≥льства.

Ќайпершим ≥ головним соц≥альним ≥нститутам Ї с≥м'€, саме в≥д своњх батьк≥в людина вперше д≥знаЇтьс€ що таке Ђдобреї ≥ що таке Ђпоганої, €ких правил повед≥нки необх≥дно дотримуватис€ п≥д час сп≥лкуванн€, а також до чого може призвести та чи ≥нша л≥н≥€ повед≥нки. ÷ей процес називають первинною соц≥ал≥зац≥Їю, вплив вс≥х ≥нших соц≥альних ≥нститут≥в (дит€чий садок, школа, ≥нститут ≥ т.д.) називають вторинною соц≥ал≥зац≥Їю.

‘актично п≥зн≥ стад≥њ соц≥ал≥зац≥њ можуть тривати б≥льшу частину житт€, так €к людина може м≥н€ти м≥сце роботи, коло сп≥лкуванн€, друз≥в чи с≥мТю, що буде спри€ти њњ соц≥альному пристосуванню до нових груп людей. ќднак це не означаЇ, що людина не Ї повноц≥нною особист≥стю, просто њњ соц≥альна повед≥нка ≥ навички удосконалюютьс€.

≤ндив≥дуальн≥сть - сукупн≥сть характерних особливостей ≥ властивостей, своЇр≥дн≥сть псих≥ки ≥ особистост≥ ≥ндив≥да, неповторн≥сть, ун≥кальн≥сть. ѕро€вл€Їтьс€ в рисах темпераменту, характеру, в од€з≥ (зовн≥шньому вигл€д≥), у специф≥ц≥ ≥нтерес≥в. ≤ндив≥дуальн≥сть характеризуЇтьс€ не т≥льки неповторними властивост€ми, але ≥ своЇр≥дн≥стю взаЇмозв'€зк≥в м≥ж ними.

—тановленн€ людини €к ≥ндив≥дуальност≥ називають процесом ≥ндив≥дуал≥зац≥њ.

≤ндив≥дуал≥зац≥€ - це процес самовизначенн€ та в≥докремленн€ особистост≥ в≥д ≥нших, њњ ун≥кальн≥сть та неповторн≥сть. ¬ результат≥ людина стаЇ самобутньою, активною та творчою.

” пон€тт€х Ђособист≥стьї та Ђ≥ндив≥дуальн≥стьї заф≥ксован≥ р≥зн≥ сторони, р≥зн≥ вим≥ри духовноњ сутност≥ людини. —уть ц≥Їњ в≥дм≥нност≥ добре виражена в мов≥. «≥ словом Ђособист≥стьї зазвичай можуть вживати так≥ характеристики, €к Ђсильнаї, Ђенерг≥йнаї, Ђнезалежнаї, п≥дкреслюючи тим самим њњ д≥€льн≥сну представлен≥сть в очах ≥нших. ѕро ≥ндив≥дуальн≥сть говор€ть Ђ€скраваї, Ђнеповторнаї, Ђтворчаї, маючи на уваз≥ €кост≥ самост≥йноњ ориг≥нальноњ сутност≥ ≥ таке ≥нше.

Ќаприклад, ориг≥нальн≥сть ≥нтелекту, пол€гаЇ в особливост€х переробки ≥нформац≥њ, здатност≥ бачити те, що не пом≥чають ≥нш≥, ум≥нн≥ ставити проблеми (≥нтелектуального ≥ морального характеру) ≥ вир≥шувати њх своњм шл€хом. ќсобливост≥ вол≥ про€вл€ютьс€ у сил≥ вол≥, мужност≥, самоконтрол≥. ќриг≥нальн≥сть може складатис€ й у своЇр≥дному поЇднанн≥ властивостей конкретноњ людини, €ке надаЇ особливий колорит њњ повед≥нц≥ або д≥€льност≥.

Ћюдина €к особист≥сть Ї соц≥альним ≥ндив≥дом, €кий маЇ загальн≥ ф≥зичн≥, сусп≥льно важлив≥ та неповторн≥ €кост≥, що формують його в≥дношенн€ до своЇњ життЇд≥€льност≥ та оточуючих. ј також Ї ознакою повноц≥нноњ людини, €ка може самост≥йно будувати своЇ житт€, приймати важлив≥ р≥шенн€ та в≥дпов≥дати за своњ вчинки.

“ипи особистост≥

Ќа сьогодн≥шн≥й день ≥снуЇ дуже багато теор≥й типолог≥њ особистост≥. ќдн≥Їю з найв≥дом≥ших ≥ важливих Ї типолог≥€ особистост≥  . ёнга. ¬≥н вважав, що типолог≥€ особистост≥ базуЇтьс€ на пон€тт≥ психолог≥чноњ установки (тенденц≥њ), €ка може бути екстравертною або ≥нтровертною, а також на переважанн≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ псих≥чноњ функц≥њ - мисленн€, почутт€, в≥дчутт€ або ≥нтуњц≥њ.

Ћюдина екстраверт характеризуЇтьс€ тенденц≥Їю направл€ти свою псих≥чну енерг≥ю на зовн≥, таким чином зв'€зуючи б≥льшу частину своЇњ життЇд≥€льност≥ з зовн≥шн≥м св≥том. Ћюдина в першу чергу ви€вл€Ї ≥нтерес ≥ прид≥л€Ї увагу ≥ншим люд€м, предметам, зовн≥шн≥м манерам ≥ благоустрою. ¬≥дчуваЇ себе Ђу своњй тар≥лц≥ї, - коли маЇ справу з зовн≥шн≥м середовищем, взаЇмод≥Ї з ≥ншими людьми, та робитьс€ неспок≥йним ≥ нав≥ть хворим, ви€вл€ючись на самот≥ з монотонним одноман≥тним середовищем.

≤нтроверт характеризуЇтьс€ тенденц≥Їю зв'€зувати псих≥чну енерг≥ю з≥ своњм внутр≥шн≥м св≥том, почутт€ми, думками. “акий тип прид≥л€Ї значний ≥нтерес ≥ увагу тому, що в≥дбуваЇтьс€ у нього в середин≥. Ќайб≥льше усп≥шно взаЇмод≥Ї сам ≥з собою у знайом≥й незм≥нн≥й обстановц≥ та не полюбл€Ї обов'€зку пристосовуватис€ до зовн≥шн≥х обставин що часто зм≥нюютьс€. …ому подобаЇтьс€ знаходитис€ у своЇму Ђт≥сному св≥т≥ї тому негайно замикаЇтьс€ потрапивши у велику компан≥ю людей.  ожен несе в соб≥ обидв≥ тенденц≥њ, але звичайно одна з них розвинена трохи б≥льше за ≥ншу.

Ђ„истихї екстраверт≥в та ≥нтроверт≥в не ≥снуЇ. «азвичай, у людин≥ присутн≥ обидва типи, вони знаход€тьс€ в опозиц≥њ один до одного: €кщо один ви€вл€Їтьс€ пров≥дним, ≥нший виступаЇ в €кост≥ допом≥жного.

Ќезабаром п≥сл€ того, €к ёнг сформулював концепц≥ю екстраверс≥њ ≥ ≥нтроверс≥њ, в≥н прийшов до висновку, що за допомогою цих протилежних ор≥Їнтац≥й неможливо досить повно по€снити вс≥ в≥дм≥нност≥ у в≥дношенн≥ людей до св≥ту. “ому в≥н розширив свою типолог≥ю, включивши у нењ психолог≥чн≥ функц≥њ.

ћисленн€ ≥ почутт€ в≥днос€тьс€ до розр€ду рац≥ональних функц≥й, оск≥льки вони дозвол€ють утворювати судженн€ про життЇвий досв≥д. ћисл€чий тип судить про ц≥нн≥сть тих чи ≥нших речей, використовуючи лог≥ку ≥ аргументи. ѕротилежна мисленню функц≥€ - почутт€ - ≥нформуЇ нас про реальн≥сть мовою позитивних чи негативних емоц≥й. ≈моц≥йний тип фокусуЇ свою увагу на емоц≥йному боц≥ життЇвого досв≥ду ≥ судить ц≥нност≥ речей у категор≥€х Ђпоганий або хорошийї, ЂприЇмний або неприЇмнийї, ЂспонукаЇ до чого-небудь або волаЇ нудьгуї.

 оли мисленн€ виступаЇ в рол≥ пров≥дноњ функц≥њ, особист≥сть ор≥Їнтована на побудову рац≥ональних суджень, мета €ких - визначити оц≥нюваний досв≥д ≥стинним або хибним. ј коли пров≥дною функц≥Їю Ї почутт€, особист≥сть ор≥Їнтована на винесенн€ суджень про те, чи Ї досв≥д, насамперед приЇмним або неприЇмним.

ƒругу пару протилежних функц≥й - в≥дчутт€ та ≥нтуњц≥€ називають ≥ррац≥ональними, тому що вони просто пасивно Ђсхоплюютьї, реЇструють под≥њ в зовн≥шньому або у внутр≥шньому св≥т≥, не оц≥нюючи њх й не по€снюючи њх значенн€. ¬≥дчутт€ Ї безпосереднЇ, без оц≥ночне реал≥стичне сприйн€тт€ св≥ту. „уттЇвий тип особливо проникливий щодо смаку, запаху та ≥нших в≥дчутт≥в в≥д стимул≥в з навколишнього св≥ту. ≤нтуњц≥€ навпаки характеризуЇтьс€ несв≥домим сприйн€тт€м поточного досв≥ду. ≤нтуњтивний тип покладаЇтьс€ на передчутт€ ≥ припущенн€, схоплюючи суть життЇвих под≥й.

 оли пров≥дною функц≥Їю Ї в≥дчутт€, людина ос€гаЇ реальн≥сть мовою €вищ, так €кби в≥н фотографував њњ. « ≥ншого боку, коли пров≥дною функц≥Їю Ї ≥нтуњц≥€, людина реагуЇ на несв≥дом≥ образи, символи ≥ приховане значенн€ пережитого.

 ожна людина над≥лена вс≥ма чотирма психолог≥чними функц≥€ми, але т≥льки одна особист≥сна ор≥Їнтац≥€ може бути дом≥нуючою, також т≥льки одна функц≥€ з рац≥ональноњ або ≥ррац≥ональноњ пари зазвичай переважаЇ ≥ усв≥домлюЇтьс€ людиною. ≤нш≥ функц≥њ в≥дход€ть у несв≥доме та в≥д≥грають допом≥жну роль у регул€ц≥њ повед≥нки людини.  ожна функц≥€ може бути пров≥дною в≥дпов≥дно, можна вид≥лити мисл€чий, емоц≥йний, чуттЇвий й ≥нтуњтивний типи ≥ндив≥да.

ƒв≥ психолог≥чн≥ тенденц≥њ та чотири функц≥њ, взаЇмод≥ючи, утворюють в≥с≥м р≥зних тип≥в особистост≥:

1. ≈стравертний мисл€чий тип - людина ор≥Їнтована на об'Їктивну д≥йсн≥сть, представлену в ≥нтелектуальн≥й форм≥. Ѕагато розм≥рковуЇ та подавл€Ї вс≥ залежн≥ в≥д емоц≥й про€ви. ћаЇ своњ погл€ди на навколишню д≥йсн≥сть, вважаЇ њх непорушними та негативно в≥дноситьс€ до ус≥х хто з ними не згоден.

2. ≈кстравертний емоц≥йний тип - людина керуЇтьс€ у першу чергу своњми емоц≥€ми та почутт€ми, але лише тими €к≥ на њњ думку Ї обТЇктивно правильними. Ќе сприймаЇ лог≥чн≥ аргументи €к≥ суперечать њњ почутт€м (€кщо людина викликаЇ позитивн≥ емоц≥њ, жодний лог≥чний аргумент не зм≥нить цього в≥дношенн€).

3. ≈кстравертний чуттЇвий тип Ц людина керуЇтьс€ реал≥стичними в≥дчутт€ми, маЇ розвинене обТЇктивне в≥дчутт€ та використовуЇ ≥нформац≥ю отриману в≥д в≥дчутт≥в при д≥€льност≥ з обТЇктом €кий њх викликав. ƒуже мало покладаютьс€ на св≥й досв≥д, почутт€ Ц ось њњ пров≥дник. ћаЇ широкий спектр ≥нтерес≥в та ор≥ЇнтуЇтьс€ на конкретн≥ факти, що повТ€зан≥ з ними.

4. ≈кстравертний ≥нтуњтивний тип Ц людина д≥Ї та пристосовуЇтьс€ ≥нтуњтивно та майже не св≥домо. ћисленн€, почутт€, та емоц≥њ в≥дход€ть на другий план, головною ведучою силою стаЇ передчутт€ та ≥нтуњц≥€. ” схожих ситуац≥€х покладаЇтьс€ не на св≥й досв≥д, а на ≥нтуњц≥ю. ” д≥€льност≥ част≥ше займаЇ неактивну спостер≥гачу позиц≥ю. « великим захопленн€м беретьс€ за нов≥ справи та виконуЇ њх доки вони стимулюють його ≥нтуњц≥ю, а коли стають зовс≥м передбачуваними Ц кидаЇ њх.5. ≤нтровертний мисл€чий тип Ц людина занурена у своњ думки та розм≥рковуванн€.  еруЇтьс€ своњми власними ≥де€ми та з малим ≥нтересом в≥дноситьс€ до думок ≥нших. „асто переоц≥нюЇ власн≥ ≥дењ та д≥њ, поводитьс€ холодно та байдуже з оточуючими, боњтьс€ встановлювати близьк≥ стосунки з ≥ншими людьми. ” д≥€льност≥ б≥льше покладаЇтьс€ на св≥й досв≥д, а не на обТЇктивну оц≥нку ситуац≥њ, усе робити самост≥йно.6. ≤нтровертний емоц≥йний тип Ц людина зациклена на своњх емоц≥€х та переживанн€х, дуже р≥дко розпов≥даЇ про них ≥ншим тому близьк≥ люди часто не можу зрозум≥ти, чому вона так поводитьс€ та що стало причиною такоњ повед≥нки. Ќе бажаЇ вид≥л€тись пом≥ж ≥нших людей, в≥дкривати њм своњ мотиви та думки, тому поводить себе тихо та спок≥йно. ’олодно та стримано в≥дносить до встановленн€ б≥льш близьких стосунк≥в. Ќегативно реагуЇ на жвавих та емоц≥йних людей.7. ≤нтровертний чуттЇвий тип Ц людина ор≥ЇнтуЇтьс€ за власними субТЇктивними в≥дчутт€ми, часто стаЇ њх заручником тому може робити неоч≥куван≥ та нелог≥чн≥ вчинки. ” д≥€льност≥ в першу чергу спираЇтьс€ на своЇ розум≥нн€ ситуац≥€, що базуЇтьс€ на субТЇктивному в≥дчутт≥, та не розум≥Ї д≥€льност≥ ≥нших людей, €к≥ використовують б≥льш обТЇктивн≥ п≥дходи. ƒуже часто стаЇ самотн≥м бо не розум≥Ї ≥нших зациклюючись лише на своњх переживанн€х. ћаЇ дуже гарн≥ творч≥ зд≥бност≥ €к≥ можуть використовуватис€ дл€ вираженн€ своњх субТЇктивних в≥дчутт≥в.8. ≤нтровертний ≥нтуњтивний тип Ц людина дуже тонко в≥дчуваЇ усе що в≥дбуваЇтьс€ у глибинах њњ св≥домост≥ та концентруЇтьс€ на цьому. ™ мр≥йником та фантазером, €ки полюбл€Ї занурюватись у себе й таким чином сильно в≥ддал€тись в≥д обТЇктивноњ д≥йсност≥. «азвичай про€вл€Ї себе €к загадкова творча людина, €ка виражаЇ своњ фантаз≥њ у гарних та ген≥альних шедеврах. ” д≥€льност≥ розм≥рковуЇ в першу чергу що дасть њњ результат дл€ нього та дл€ всесв≥ту, н≥ж €к саме потр≥бно виконати цю роботу. ¬≥дчуваЇ пот€г в≥дтворити своњ фантаз≥њ у д≥€льност≥, зробити своЇ житт€ символ≥чним, покласти њњ на дос€гненн€ великоњ мети. ƒуже своЇр≥дно та не зрозум≥ло висловлюЇ своњ думки тому погано встановлюЇ контакти з ≥ншими людьми.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1914 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2017 - | 1982 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.032 с.