Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤нтелект та його структура 5 страница




¬ольова готовн≥сть дошк≥льника до навчанн€ у школ≥. ” к≥нц≥ дошк≥льного в≥ку у дитини вже сформован≥ основн≥ елементи вольовоњ д≥њ Ц внутр≥шнього зусилл€, необх≥дного дл€ виконанн€ певноњ д≥€льност≥. ¬она здатна поставити мету, прийн€ти р≥шенн€, окреслити план д≥й, виконати його, ви€вити зусилл€ дл€ подоланн€ перешкод, оц≥нити результат своЇњ д≥њ. «а твердженн€м психолог≥в, у дошк≥льному в≥ц≥ д≥ти усп≥шн≥ше дос€гають мети за на€вност≥ ≥гровоњ мотивац≥њ, коли њх повед≥нку оц≥нюють однол≥тки (командна гра).

ѕро вольову готовн≥сть дошк≥льник≥в св≥дчить високий р≥вень дов≥льност≥ њхн≥х рух≥в ≥ повед≥нки. ƒов≥льн≥сть рух≥в ви€вл€Їтьс€ у письм≥, правильному використанн≥ навчального приладд€, п≥дтриманн≥ пор€дку на письмовому стол≥, парт≥, у портфел≥. ƒов≥льн≥сть повед≥нки Ц у ц≥леспр€мованому заучуванн≥ в≥рш≥в, можливост≥ побо≠роти певне бажанн€, в≥дмовитис€ в≥д гри заради ≥ншоњ справи. «датн≥сть п≥дкорити мотиви своЇњ повед≥нки поставлен≥й мет≥ маЇ важливе зна≠ченн€ дл€ майбутнього школ€ра. ¬ольова готовн≥сть пе≠редбачаЇ ≥ здатн≥сть стримувати своњ ≥мпульсивн≥ д≥њ, зосереджуватис€ на виконуваному завданн≥, слуханн≥ старшого тощо.

ќтже, основним дос€гненн€м у житт≥ дитини дошк≥льного в≥ку Ї њњ готовн≥сть до навчанн€ у школ≥. ” цей пер≥од закладаютьс€ основи њњ псих≥чного здоровТ€, характеру, зд≥бностей, особливост≥ самосв≥домост≥ тощо. ƒос€гненн€ у псих≥чному та особис≠т≥сному розвитку Ї передумовою дл€ гармон≥йного розвитку дитини на наступних етапах. «а неспри€тливих умов виникають передумови дл€ формуванн€ слабкост≥ я, не≠спроможност≥, майбутн≥х акцентуац≥й особистост≥, невротичноњ повед≥нки у шк≥льному та дорослому в≥ц≥. ”се це вимагаЇ значних ≥ посл≥довних зусиль р≥дних, виховате≠л≥в дит€чих установ, учител≥в, практичних психолог≥в щодо забез≠печенн€ належних умов дл€ розвитку дитини.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ” чому пол€гають особливост≥ розвитку новонародженого?

2. ќхарактеризуйте соц≥альну ситуац≥ю розвитку немовл€ти.

3. ” чому ви€вл€Їтьс€ суть п≥знавального розвитку немовл€ти?

4. ќхарактеризуйте основн≥ псих≥чн≥ новоутворенн€ раннього дит€чого в≥ку.

5. ѕроанал≥зуйте основн≥ складов≥ пров≥дноњ д≥€льност≥ немовл€ти.

6. «Т€суйте роль гри у псих≥чному розвитку дошк≥льника.

7. ќхарактеризуйте розвиток мовленн€ дошк≥льник≥в.

8. ѕроанал≥зуйте особливост≥ розвитку п≥знавальноњ сфери дошк≥льника.

9. як≥ кризи переживаЇ дитина до 7 рок≥в? „им вони зумовлен≥? ” чому пол€гаЇ криза 7-ми рок≥в?

10. Ќазв≥ть показники готовност≥ дошк≥льника до навчанн€ у школ≥.


–ќ«ƒ≤Ћ 8. ѕ—»’≤„Ќ»… –ќ«¬»“ќ  ќ—ќЅ»—“ќ—“≤ ” ѕ≈–≤ќƒ Ў ≤Ћ№Ќќ√ќ Ќј¬„јЌЌя

™диним св≥дченн€м правильност≥

навчанн€ Ї щаст€ дитини.

ћ. ћонтессор≥, ≥тал. педагог

ћетодичн≥ вказ≥вки

¬ивчаючи даний розд≥л, сл≥д звернути увагу студент≥в на суттЇв≥ зм≥ни умов псих≥чного розвитку у пер≥од шк≥льного навчанн€ та особливост≥ формуванн€ особистост≥ у пор≥вн€нн≥ з попередн≥м пер≥одом розвитку.

Ўк≥льний пер≥од навчанн€ охоплюЇ три в≥ков≥ пер≥оди: молодший шк≥льний в≥к (6/7-10 рок≥в), п≥дл≥тковий в≥к (11-15 рок≥в), ранн€ юн≥сть (15-18 рок≥в).

ѕочаток шк≥льного навчанн€ знаменуЇ собою зм≥ну способу житт€ дитини. ÷е принципово нова соц≥альна ситуац≥€ розвитку особистост≥. ѕерех≥д до шк≥льного житт€ повТ€заний з≥ зм≥ною пров≥дноњ д≥€льност≥ з ≥гровоњ на навчальну.

Ќавчальна д≥€льн≥сть маЇ €скраво виражену сусп≥льну значущ≥сть ≥ ставить дитину в нову позиц≥ю стосовно дорослих ≥ однол≥тк≥в, зм≥нюЇ њњ самооц≥нку, перебудовуЇ взаЇмини в с≥мТњ.

—тановленн€ ≥ розвиток особистост≥ у молодшому шк≥льному в≥ц≥ охоплюЇ так≥ фази, €к адаптац≥€ (пристосуванн€ до нових соц≥альних умов), ≥ндив≥дуал≥зац≥€ (ви€в своњх ≥ндив≥дуальних можливостей та особливостей) та ≥нтеграц≥€ (включенн€ в групу ровесник≥в).

ѕров≥дною д≥€льн≥стю молодшого школ€ра стаЇ навчальна д≥€льн≥сть, €ка з першим кроком до школи опосередковуЇ систему його стосунк≥в з навколишн≥м св≥том..

” процес≥ навчальноњ д≥€льност≥ розвиваютьс€ основн≥ психолог≥чн≥ новоутворенн€ молодшого шк≥льного в≥ку: дов≥льн≥сть псих≥чних процес≥в, внутр≥шн≥й план д≥й, ум≥нн€ орган≥зовувати навчальну д≥€льн≥сть, рефлекс≥€.

«≥ вступом дитини до школи њњ самосв≥дом≥сть набуваЇ нового р≥вн€, про€вл€Їтьс€ €к внутр≥шн€ позиц≥€. ”чень починаЇ самовизначатис€ €к субТЇкт навчальноњ д≥€льност≥, у нього формуЇтьс€ я-образ Ц результат усв≥домленн€ глибинноњ сут≥ людини, що даЇ змогу в≥др≥знити себе в≥д ≥нших людей. ” молодшому шк≥льному в≥ц≥ значно розширюЇтьс€ сфера соц≥альних контакт≥в дитини, що неминуче впливаЇ на њњ первинну я-концепц≥ю сукупн≥сть настанов щодо себе.

¬арто звернути увагу на специф≥чн≥ особливост≥ спонукальноњ сфери молодшого школ€ра, вид≥ливши основн≥ потреби даного в≥ку.

” молодшому шк≥льному в≥ц≥ продовжують розвиватис€ основн≥ п≥знавальн≥ процеси та властивост≥. Ќаприк≥нц≥ його вони перетворюютьс€ на вищ≥ псих≥чн≥ функц≥њ, €ким властива дов≥льн≥сть та опосередкован≥сть.

ќтже, молодший шк≥льний в≥к Ї пер≥одом ≥нтенсивного та особист≥сного розвитку. Ќовоутворенн€, що виникають у цей час, навчальна д≥€льн≥сть створюють передумови дл€ переходу молодшого школ€ра до п≥дл≥ткового пер≥оду.

“ема Ђѕсихолог≥чн≥ особливост≥ розвитку та формуванн€ особистост≥ в п≥дл≥тковому в≥ц≥ї пос≥даЇ особливе м≥сце не т≥льки в курс≥ психолог≥њ, а й в усьому цикл≥ психолого-педагог≥чних дисципл≥н. ѓњ важлив≥сть зумовлюЇтьс€, по-перше, великим практичним значенн€м (п≥дл≥тковий в≥к припадаЇ на б≥льшу частину шк≥льного житт€); по-друге, дана тема спри€Ї конкретизац≥њ основних психолог≥чних пон€ть (пон€тт€ в≥ку, особистост≥, кризи, фактор≥в, що впливають на формуванн€ особистост≥ в п≥дл≥тковому в≥ц≥); по-третЇ, п≥д час вивченн€ даноњ теми €скраво ви€вл€ютьс€ м≥жпредметн≥ звТ€зки психолог≥њ та педагог≥ки, наочною постаЇ необх≥дн≥сть психолог≥чних знань дл€ вчител€.

«найомство з даною темою сл≥д розпочати ≥з загальноњ характеристики п≥дл≥ткового в≥ку, €кий входить у пер≥од доросл≥шанн€ €к певного етапу онтогенезу людини. √оловною його особлив≥стю Ї перех≥д в≥д дитинства дорослост≥. ѕер≥од доросл≥шанн€ характеризуЇтьс€ €к≥сними та к≥льк≥сними зм≥нами у б≥олог≥чних, психолог≥чних, особист≥сних ≥ соц≥альних сферах людини.

Ќеобх≥дно звернути увагу на проблему впливу б≥олог≥чного чинника на формуванн€ особливост≥ п≥дл≥тка, €ка повТ€зана з тим, що саме на цей в≥к припадають кардинальн≥ зм≥ни в орган≥зм≥, розгортаЇтьс€ процес статевого дозр≥ванн€.

ƒл€ соц≥альноњ ситуац≥њ розвитку п≥дл≥тка характерн≥ перех≥д до середньоњ школи, зм≥на стосунк≥в з учител€ми, однол≥тками, батьками, розширенн€ сфери соц≥альноњ активност≥.

” п≥дл≥тковому в≥ц≥ пров≥дними видами д≥€льност≥ Ї м≥жособист≥сне сп≥лкуванн€ з дорослими ≥ ровесниками, сусп≥льно корисна прац€ ≥ навчанн€, що позитивно позначаЇтьс€ на розвитку псих≥ки та особистост≥ загалом.

ѕ≥дл≥тковий в≥к характеризуЇтьс€ такими специф≥чними новоутворенн€ми, €к почутт€ дорослост≥, потреба у самоствердженн≥. ѕ≥дл≥тковий в≥к Ї сензитивним дл€ розвитку самосв≥домост≥ особистост≥.

” п≥дл≥тковому в≥ц≥ дитина робить значний поступ в усв≥домленн≥ своЇњ особистост≥. ѕроцес самоп≥знанн€ Ї складним ≥ досить суперечливим, самооц≥нка та р≥вень домагань Ї неадекватними та нест≥йкими. ” п≥дл≥тк≥в ще не виникаЇ ц≥л≥сний я-образ.

Ќа п≥дл≥тковий в≥к припадаЇ активний п≥знавальний розвиток особистост≥: триваЇ розвиток абстрактного мисленн€, лог≥чноњ пам`€т≥, формуЇтьс€ ц≥л≥сне св≥тосприйн€тт€, розширюютьс€ меж≥ у€ви, д≥апазон суджень. ÷≥ можливост≥ п≥знанн€ спри€ють швидкому нагромадженню знань.

ќтже, п≥дл≥тковий пер≥од Ї важливим етапом псих≥чного та особист≥сного розвитку. ¬≥н характеризуЇтьс€ особливими соц≥альною ситуац≥Їю, видами д≥€льност≥, новоутворенн€ми, специф≥чним переб≥гом кризи. «начн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ у розвитку ≥нтелектуальноњ, спонукальноњ та емоц≥йно-вольовоњ сфер, становленн≥ самосв≥домост≥.

¬ивчаючи тему Ђѕсихолог≥чн≥ особливост≥ становленн€ особистост≥ у ранн≥й юност≥ї, необх≥дно звернути увагу на розкритт€ пон€тт€ юнацького в≥ку (в≥д 15-16 до 20 рок≥в), прот€гом €кого особист≥сть дос€гаЇ високого р≥вн€ ≥нтелектуального розвитку, збагачуЇ ментальний досв≥д, уперше масштабно роздивл€Їтьс€ св≥й внутр≥шн≥й св≥т, свою ≥ндив≥дуальн≥сть, формуЇ ц≥л≥сний я-образ, самовизначаЇтьс€ у життЇвих ≥ профес≥йних планах, осмислено спр€мовуЇ св≥й погл€д у майбутнЇ, що св≥дчить про перех≥д њњ до етапу дорослост≥.

ѕрот€гом ранньоњ юност≥ (в≥д 15-16 до 17-18 рок≥в) особист≥сть виходить на руб≥ж в≥дносноњ зр≥лост≥, у цей пер≥од завершуютьс€ бурхливий р≥ст ≥ розвиток њњ орган≥зму, а також первинна соц≥ал≥зац≥€.

—уттЇвою особлив≥стю внутр≥шньоњ особист≥сноњ позиц≥њ старшокласника Ї зм≥на характеру потреб, €к≥ з безпосередн≥х перетворюютьс€ на опосередкован≥, усв≥домлен≥ та дов≥льн≥.

÷ентральним новоутворенн€м раннього юнацького в≥ку Ї особист≥сне самовизначенн€, в≥дкритт€ внутр≥шнього я, формуванн€ ц≥л≥сноњ я-концепц≥њ, св≥тогл€ду.

¬ажливою особлив≥стю псих≥чного розвитку особистост≥ в ранньому юнацькому в≥ц≥ Ї становленн€ самосв≥домост≥, €ке в≥дбуваЇтьс€ €к в≥дкритт€ учнем свого неповторного внутр≥шнього св≥ту, ≥ндив≥дуальност≥ своЇњ особистост≥, усв≥домленн€ незворотност≥ часу, формуванн€ ц≥л≥сного у€вленн€ про себе. Ќа основ≥ зовс≥м новоњ соц≥альноњ мотивац≥њ розвитку в≥дбуваютьс€ суттЇв≥ зм≥ни у зм≥ст≥ ≥ сп≥вв≥дношенн≥ пров≥дних, мотивац≥йних тенденц≥й.

” ранн≥й юност≥ основними Ї потреби в самореал≥зац≥њ, самовираженн€, зТ€суванн≥ сенсу житт€. Ќа основ≥ зовс≥м новоњ соц≥альноњ мотивац≥њ розвитку в≥дбуваютьс€ суттЇв≥ зм≥ни у зм≥ст≥ ≥ сп≥вв≥дношенн≥ пров≥дних мотивац≥йних тенденц≥й.

√оловним дос€гненн€м у розвитку п≥знавальноњ сфери старшокласник≥в Ї становленн€ словесно-лог≥чного мисленн€, €ке т≥сно повТ€зане з розвитком внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього мовленн€; розвиток осмисленост≥ та апперцепц≥њ сприйманн€, творчоњ у€ви, уваги; формуванн€ ≥ндив≥дуального стилю ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥.

«ак≥нчуючи школу, старшокласник повинен бути соц≥ально ≥ психолог≥чно готовим до вступу в доросле житт€. ÷€ готовн≥сть пол€гаЇ у на€вност≥ зд≥бностей, знань, ум≥нь ≥ навичок, €к≥ дають змогу реал≥зуватис€ йому в сусп≥льств≥ €к неповторн≥й особистост≥.

8.1. ѕ—»’≤„Ќ»… –ќ«¬»“ќ  “ј ‘ќ–ћ”¬јЌЌя ќ—ќЅ»—“ќ—“≤ ћќЋќƒЎќ√ќ Ў ќЋя–ј

ћета:

- навчальна: ознайомити студент≥в з психолог≥чними особливост€ми молодшого шк≥льного в≥ку, визначити основн≥ дос€гненн€ в≥ку та њх значенн€ в становленн≥ особистост≥;

- розвивальна: розвивати педагог≥чне мовленн€ студент≥в;

- виховна: виховувати уважн≥сть та спостережлив≥сть студент≥в.

—тудент маЇ:

знати загальну характеристику розвитку молодшого школ€ра; особливост≥ розвитку св≥домост≥ та самосв≥домост≥, п≥знавальноњ сфери та д≥€льност≥; становленн€ особистост≥ в молодшому шк≥льному в≥ц≥;

вм≥ти визначати психолог≥чн≥ характеристики ситуац≥њ розвитку молодшого школ€ра, особливост≥ навчальноњ д≥€льност≥, розвиток псих≥чних процес≥в, особист≥сн≥ про€ви.

ѕлан

1. «агальна характеристика початкового пер≥оду шк≥льного житт€ дитини.

2. –озвиток п≥знавальних процес≥в у молодших школ€р≥в.

3. Ќавчальна д≥€льн≥сть молодших школ€р≥в.

4. ќсобливост≥ сп≥лкуванн€ молодших школ€р≥в.

5. –озвиток особистост≥ в молодшому шк≥льному в≥ц≥.

ќсновн≥ пон€тт€: ф≥зична готовн≥сть, обТЇктивна ≥ субТЇктивна псих≥чна готовн≥сть д≥тей до школи, мотиви уч≥нн€ школ€р≥в, дов≥льн≥сть псих≥чних процес≥в, внутр≥шн≥й план д≥й, рефлекс≥€, р≥вень домагань, пон€т≥йне мисленн€, ≥нтер≥оризац≥€, екстер≥оризац≥€, ум≥нн€ вчитис€, научуван≥сть.

 

Ћ≥тература

Ѕазова:

1. ¬≥кова та педагог≥чна психолог≥€: навч. пос≥б. / [ќ.¬. —крипченко, Ћ.¬. ƒолинська, «.¬. ќгородн≥йчук та ≥н.]. Ц  .: ѕросв≥та, 2001. Ц —. 5-40.

2. √амезо ћ.¬. ¬озрастна€ и педагогическа€ психологи€ / ћ.¬. √амезо, ≈.Ћ. ѕетрова, Ћ.ћ. ќрлова. Ц ћ.: Ћогос, 2003. Ц —. 123-171.

3. «аброцький ћ.ћ. ќснови в≥ковоњ психолог≥њ: навч. пос≥б. / ћ.ћ. «аброцький. Ц “ерноп≥ль: Ќавчальна книга, 2009. Ц —. 57-101.

4.  ос€кова ќ.ќ. ¬озрастные кризисы / ќ.ќ.  ос€кова. Ц –остов н/ƒ: ‘еникс, 2007. Ц —. 68-76.

5.  ут≥шенко ¬.ѕ. ¬≥кова та педагог≥чна психолог≥€: курс лекц≥й / ¬.ѕ.  ут≥шенко. Ц  .: ÷ентр навчальноњ л≥тератури, 2005. Ц —. 5-14.

6. ѕсихологический словарь / [под ред. ¬.ѕ. «инченко, Ѕ.√. ћещер€кова]. Ц ћ.: ѕедагогика-ѕресс, 2001. Ц 440 с.

7. —авчин ћ.¬. ¬≥кова психолог≥€: навч. пос≥б. / ћ.¬. —авчин, Ћ.ѕ. ¬асиленко. Ц  .: јкдемвидав, 2005. Ц —. 7-39.

8. Ўвалб ё.ћ. ¬озрастна€ психологи€: учебное пособие / ё.ћ. Ўвалб, ».‘. ћуханова. Ц ƒонецк: Ќорд-ѕресс, 2005. Ц —. 139-181.

ƒопом≥жна:

1.  оваль Ћ.¬. ѕрофес≥йна п≥дготовка майбутн≥х учител≥в у контекст≥ розвитку початковоњ осв≥ти: технолог≥чний п≥дх≥д: монограф≥€ / Ћ.¬.  оваль. Ц ƒонецьк: ЋјЌƒќЌ-’’≤, 2011. Ц 330 с.

2.  рысько ¬.√. ѕсихологи€ и педагогика в схемах и таблиц€х / ¬.√.  рысько. Ц ћ., 1999. Ц 384 с.

3.  улагина ».ё. ¬озрастна€ психологи€ / ».ё.  улагина, ¬.Ќ.  олюцкий. Ц ћ.: Ћогос, 2001. Ц 237 с.

4. Ћеонтьев ј.Ќ. ѕроблемы развити€ психики / ј.Ќ. Ћеонтьев. Ц ћ., 1972. Ц 496 с.

5. ѕоливанова  .Ќ. ѕсихологи€ возрастных кризисов /  .Ќ. ѕоливанова. Ц ћ.: Ћогос, 2000. Ц 184 с.

6. ѕрактична психолог≥€ у початков≥й школ≥ / [упор. ќ.ј. јтеманова]. Ц ’арк≥в: –анок, 2011. Ц 160 с.

7. ’рестомати€ по психологии / [под ред. ј.¬. ѕетровского]. Ц ћ., 1985. Ц 447 с.

—тислий зм≥ст теми

1. «агальна характеристика початкового пер≥оду шк≥льного житт€ дитини

ћолодш≥ школ€р≥ мають значн≥ резерви розвитку. ” цей пер≥од в≥дбуваЇтьс€ активне анатомо-ф≥з≥олог≥чне дозр≥ванн€ орган≥зму. «ак≥нчуЇтьс€ морфолог≥чне дозр≥ванн€ лобного в≥дд≥лу великих п≥вкуль, що створюЇ умови дл€ зд≥йсненн€ ц≥леспр€мованоњ дов≥льноњ повед≥нки, плануванн€ ≥ виконанн€ програм д≥й. «ростаЇ рухлив≥сть нервових процес≥в, спостер≥гаЇтьс€ б≥льша, н≥ж у дошк≥льник≥в, ур≥вноважен≥сть процес≥в збудженн€ ≥ гальмуванн€, хоча процеси збудженн€ переважають. «ростаЇ функц≥ональна роль другоњ сигнальноњ системи, слово набуваЇ узагальненого значенн€. ≤стотно зростаЇ ф≥зична витривал≥сть дитини, але вона в≥дносна. ѕрацездатн≥сть молодших школ€р≥в р≥зко спадаЇ через 25 Ц 30 хв. уроку.

«м≥на соц≥альноњ ситуац≥њ розвитку, що в≥дбуваЇтьс€ в молодшому шк≥льному в≥ц≥, та зм≥на пров≥дного типу д≥€льност≥, на думку Ћ.—. ¬иготського, спри€Ї становленню €к≥сно нових в≥дносин м≥ж дитиною ≥ колективом, дитиною ≥ дорослим, €кий його навчаЇ. ѕевн≥ в≥дносини ≥з дорослими й ровесниками формуютьс€ на основ≥ того, €к учень навчаЇтьс€, виконуЇ класн≥ дорученн€, поводитьс€ в с≥мТњ, з дорослими та однол≥тками, ви€вл€Ї або не ви€вл€Ї готовн≥сть виконувати дорученн€ ≥нших людей. ќтже, соц≥альна ситуац≥€ дитини залежить в≥д р≥вн€ задоволенн€ соц≥альних потреб школ€ра, €к≥ реал≥зуютьс€ в межах взаЇмод≥њ Ђвчитель Ц ученьї ≥ Ђучень Ц ученьї.

÷е обТЇктивне становище дитини субТЇктивно (б≥льш адекватно чи менш адекватно) про€вл€Їтьс€ в њњ настроњ, дом≥нуючих переживанн€х, емоц≥йному ставленн≥ до школи ≥ навчального процесу. ѕ.ћ. якобсон зазначаЇ, що школа в молодшого школ€ра спричин€Ї дуже багато нових вид≥в переживань, €ких не було в дошк≥льник≥в. ÷е, зокрема, переживанн€, повТ€зан≥ з перебуванн€м в учн≥вськ≥й груп≥, сп≥лкуванн€м з ровесниками, учителем, оц≥нка €кого (похвала чи зауваженн€) Ї дуже значущими дл€ учн€.

Ќа думку ƒ.Ѕ. ≈лькон≥на, свою пров≥дну функц≥ю та або ≥нша д≥€льн≥сть зд≥йснюЇ найповн≥ше в пер≥од свого формуванн€. ћолодший шк≥льний в≥к Ц це пер≥од найб≥льш ≥нтенсивного формуванн€ навчальноњ д≥€льност≥. ”се, що повТ€зане з грою, дл€ школ€ра стаЇ менш значущим. Ќавчальна д≥€льн≥сть стаЇ пров≥дним видом д≥€льност≥.

Ќа основ≥ навчальноњ д≥€льност≥ розвиваютьс€ основн≥ новоутворенн€ молодшого шк≥льного в≥ку: дов≥льн≥сть псих≥чних процес≥в, розвиток внутр≥шнього плану д≥й, рефлекс≥€, мотив дос€гненн€ усп≥ху.

” ц≥лому молодший шк≥льний в≥к не маЇ великих труднощ≥в дл€ роботи вчител€, але водночас треба памТ€тати, що саме в цьому в≥ц≥ закладаютьс€ основи моральноњ та емоц≥йноњ спр€мованост≥ особистост≥, стилю повед≥нки ≥ д≥€льност≥. ќсновне протир≥чч€ в≥ку: моральний розвиток в≥дстаЇ в≥д ≥нтелектуального.

2. –озвиток п≥знавальних процес≥в у молодших школ€р≥в

ѕсих≥чн≥ процеси молодших школ€р≥в розвиваютьс€ ≥нтенсивно, але нер≥вном≥рно. ѕ≥д впливом навчанн€ починаЇтьс€ њх перебудова. «агальними характеристиками псих≥чних процес≥в повинн≥ стати дов≥льн≥сть, продуктивн≥сть ≥ ст≥йк≥сть.

ƒом≥нуючою функц≥Їю в молодшому шк≥льному в≥ц≥ стаЇ мисленн€. «д≥йснюЇтьс€ ≥нтелектуал≥зац≥€ вс≥х псих≥чних функц≥й. ‘ормуЇтьс€ нове безкорисне ставленн€ до знань, внутр≥шн≥й план д≥й. ѕереважаЇ наочно-образне мисленн€. Ќавчанн€ будуЇтьс€ так, що в≥дбуваЇтьс€ перех≥д в≥д наочно-образного до словесно-лог≥чного мисленн€. ” школ€р≥в формуютьс€ науков≥ пон€тт€. –озвиток дит€чого ≥нтелекту зд≥йснюЇтьс€ за такими напр€мами: засвоЇнн€ ≥ активне використанн€ мовленн€ €к засобу мисленн€, поЇднанн€ ≥ взаЇмозбагаченн€ ус≥х вид≥в мисленн€, формуванн€ пон€ть, ум≥нн€ мислити лог≥чно.

—прийманн€ Ї широким ≥ гострим, але малодиференц≥йованим. ’арактерним дл€ нього Ї €скрава емоц≥йн≥сть. ƒо зак≥нченн€ молодшого шк≥льного в≥ку сприйманн€ стаЇ б≥льш скерованим, зростаЇ роль орган≥зованого спостереженн€.

” цей пер≥од краще розвинута мимов≥льна увага, спр€мована на все €скраве, нове, ц≥каве. ’арактерною особлив≥стю Ї слабк≥сть дов≥льноњ уваги та њњ нест≥йк≥сть.

” в≥ц≥ в≥д 6 до 10 рок≥в у д≥тей активно розвиваЇтьс€ механ≥чна памТ€ть, дещо в≥дстаЇ у своЇму розвитку опосередкована, лог≥чна памТ€ть. ћолодш≥ школ€р≥ оволод≥вають лог≥чними прийомами запамТ€товуванн€. ѕамТ€ть розвиваЇтьс€ в напр€м≥ посиленн€ св≥домого управл≥нн€ ≥ зб≥льшенн€ обс€гу смисловоњ, словесно-лог≥чноњ памТ€т≥.

ѕоступово удосконалюЇтьс€ в≥дтворююча у€ва та розвиваЇтьс€ творча. ‘ормуЇтьс€ теоретичне ставленн€ до мови, мовленн€ стаЇ виразним, ≥нтенсивним. –озвиваЇтьс€ письмове мовленн€.

¬≥дбуваЇтьс€ розширенн€ знань та удосконаленн€ ум≥нь ≥ навичок дитини. ƒо зак≥нченн€ даного пер≥оду в б≥льшост≥ д≥тей про€вл€ютьс€ €к загальн≥, так ≥ спец≥альн≥ зд≥бност≥ до р≥зних вид≥в д≥€льност≥, б≥льш виразними стають ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥.

3. Ќавчальна д≥€льн≥сть молодших школ€р≥в

” молодшому шк≥льному в≥ц≥ пров≥дною стаЇ навчальна д≥€льн≥сть. —труктура навчальноњ д≥€льност≥ формуЇтьс€ поступово. —кладн≥шими, пор≥вн€но з дошк≥льним пер≥одом, стають ц≥л≥ навчальноњ д≥€льност≥, €к≥ визначаютьс€ зм≥стом навчанн€, що значно розширюЇтьс€ ≥ ускладнюЇтьс€. ” школ€р≥в формуютьс€ нов≥ д≥њ. —еред них на перше м≥сце виход€ть мислительн≥ та мовн≥. ѓм п≥дпор€дковуютьс€ мнем≥чн≥, практичн≥ та ≥н.

ћотивац≥€ уч≥нн€ молодших школ€р≥в характеризуЇтьс€ складн≥стю ≥ неоднозначн≥стю €к за зм≥стом, так ≥ за ступенем сформованост≥.

” перш≥ дн≥ навчанн€ в першокласник≥в дом≥нуЇ ≥нтерес до зовн≥шньоњ сторони перебуванн€ в школ≥ (сид≥нн€ за партою, нос≥нн€ портфел€ тощо). —початку внутр≥шн€ позиц≥€ школ€ра стаЇ пров≥дною мотивац≥Їю навчанн€, але утримуЇтьс€ недовго. якщо зан€тт€ в школ≥ нудн≥ Ц ≥нтерес зникаЇ, тод≥ зам≥сть внутр≥шн≥х мотив≥в зТ€вл€ютьс€ зовн≥шн≥. Ћ.≤. Ѕожович зазначала, що особливу ц≥нн≥сть дл€ учн≥в початкових клас≥в мають широк≥ соц≥альн≥ мотиви уч≥нн€. ¬они розвиваютьс€ в≥д загального, недиференц≥йованого розум≥нн€ соц≥альноњ значущост≥ уч≥нн€, з €ким дитина приходить до 1-го класу, до б≥льш глибокого розум≥нн€ причин необх≥дност≥ вчитис€, усв≥домленн€ сенсу уч≥нн€ Ђдл€ себеї.

ќтже, навчально-п≥знавальн≥ мотиви уч≥нн€ не займають пров≥дного м≥сц€ в систем≥ мотивац≥њ уч≥нн€ молодшого школ€ра. ”чн≥ молодших клас≥в переважно обирають широк≥ соц≥альн≥ мотиви уч≥нн€, зокрема перше м≥сце пос≥дають мотиви самовизначенн€ ≥ самовдосконаленн€, друге Ц мотиви в≥дпов≥дальност≥ (у школ€р≥в перших ≥ других клас≥в Ц перед учителем ≥ батьками, а в третьокласник≥в Ц перед однокласниками). «начне м≥сце в мотивац≥њ уч≥нн€ молодших школ€р≥в займають мотиви отриманн€ високоњ оц≥нки. ўодо динам≥ки п≥знавальноњ мотивац≥њ в молодших школ€р≥в, то спочатку в них розвиваЇтьс€ ≥нтерес до процесу ≥ зм≥сту навчальноњ д≥€льност≥, пот≥м Ц до способ≥в здобуванн€ знань (ј. . ћаркова, ¬.ћ. ћатюх≥на).

ѕ≥знавальн≥ ≥нтереси молодших школ€р≥в мають свою специф≥ку, €ка пол€гаЇ в њх екстенсивн≥й форм≥ розвитку та €скрав≥й емоц≥йн≥й забарвленост≥. ¬одночас њх п≥знавальн≥ ≥нтереси нест≥йк≥, еп≥зодичн≥, реактивн≥ та ситуативн≥.

ƒосл≥дженн€, присв€чен≥ вивченню динам≥ки ставленн€ молодших школ€р≥в до навчальноњ д≥€льност≥, св≥дчать про те, що позитивне ставленн€ до навчальноњ д≥€льност≥залишаЇтьс€ дом≥нуючим дл€ б≥льшост≥ молодших школ€р≥в, однак до зак≥нченн€ початковоњ школи зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть учн≥в з негативним ставленн€м до ц≥Їњ д≥€льност≥. «а результатами досл≥дженн€ ¬.ћ. ћатюх≥ноњ, при традиц≥йному навчанн≥ до третього класу в школ€р≥в не розвиваЇтьс€ ЂобовТ€зокї добре вчитис€, бажанн€ займатис€ навчальною д≥€льн≥стю.

ј. . ћаркова встановила, що ≥нтерес до навчальноњ д≥€льност≥ зростаЇ в 1-2 класах ≥ знижуЇтьс€ до 3-го класу. ÷ей феномен Ђмотивац≥йного вакуумуї до к≥нц€ молодшого шк≥льного в≥ку пом≥чають €к в≥тчизн€н≥, так ≥ заруб≥жн≥ досл≥дники. —тавленн€ молодших школ€р≥в до навчанн€ визначаЇтьс€ ставленн€м молодших школ€р≥в до власне навчальноњ д≥€льност≥, до людей, у взаЇмод≥њ з €кими ц€ д≥€льн≥сть реал≥зуЇтьс€, ≥ до самого себе €к субТЇкта навчальноњ д≥€льност≥.

Ќавчанн€, будучи ≥ндив≥дуальним за формою, завжди Ї соц≥альним за зм≥стом. —тавленн€ молодших школ€р≥в до навчальноњ д≥€льност≥ значною м≥рою залежить в≥д р≥вн€ задоволенн€ соц≥альних потреб школ€ра, €к≥ реал≥зуютьс€ в межах взаЇмод≥њ Ђвчитель Ц ученьї ≥ Ђучень Ц ученьї у процес≥ ц≥Їњ д≥€льност≥.

–езультатом навчальноњ д≥€льност≥ Ї не т≥льки здобуванн€ знань, засвоЇнн€ наукових пон€ть, а насамперед зм≥на самоњ дитини, њњ розвиток. ѕерех≥д процес≥в мисленн€ на новий ступ≥нь та повТ€зана з цим перебудова вс≥х ≥нших процес≥в ≥ Ї основним зм≥стом розумового розвитку в молодшому шк≥льному в≥ц≥. –озвиток мисленн€ д≥тей у цей пер≥од Ї ключем до њх розумового розвитку в ц≥лому. Ќеобх≥дно, щоб мисленн€ перейшло на новий р≥вень (в≥д наочно-образного до словесно-лог≥чного), що забезпечуЇтьс€ науков≥стю зм≥сту навчанн€.

Ќавчальна д≥€льн≥сть повинна зумовлюватис€ в≥дпов≥дними адекватними мотивами. “акими мають стати навчально-п≥знавальн≥ мотиви. «авданн€ розвиваючого навчанн€ можуть вир≥шитис€ т≥льки за умови вихованн€ повноц≥нних мотив≥в навчальноњ д≥€льност≥.

ƒл€ формуванн€ в учн≥в ст≥йкоњ навчально-п≥знавальноњ мотивац≥њ необх≥дно зм≥нити традиц≥йний зм≥ст навчальних предмет≥в. «окрема, акцентувати увагу на методолог≥чн≥й сторон≥ матер≥алу, загальних методах здобуванн€ знань, п≥знанн≥ законом≥рностей. ¬ажливою Ї перебудова не т≥льки зм≥сту навчанн€, а й орган≥зац≥њ навчального процесу.

¬ид≥л€ють наступн≥ категор≥њ молодших школ€р≥в щодо розумового розвитку.

 

 

4. ќсобливост≥ сп≥лкуванн€ молодших школ€р≥в

ќсобливу роль у житт≥ молодшого школ€ра в≥д≥граЇ вчитель, €кий стаЇ центром його житт€. ’арактер взаЇмин з учителем позначаЇтьс€ на настроњ дитини, зумовлюЇ виникненн€ њњ позитивно чи негативно забарвлених емоц≥йних переживань, що, зрештою, й визначаЇ особливост≥ ставленн€ школ€ра до навчальноњ д≥€льност≥.

ќ.≤.  иричук вважаЇ, що до зак≥нченн€ молодшого шк≥льного в≥ку зб≥льшуЇтьс€ значенн€ взаЇмин з однол≥тками. ƒл€ молодших школ€р≥в стаЇ значущою не т≥льки оц≥нка дорослого, а й думка товариш≥в. ¬≥дносини з ровесниками поступово набувають дл€ молодшого школ€ра б≥льшоњ ц≥нност≥, в≥н гостр≥ше переживаЇ за оц≥нку товаришами своњх д≥й, прагне домогтис€ њх схваленн€ ≥ тим самим зайн€ти певне м≥сце в груп≥ однокласник≥в. якщо в перших класах виб≥р партнера по сп≥лкуванню визначаЇтьс€ дл€ дитини в основному оц≥нками учител€, усп≥хами в навчанн≥, то до четвертого класу зТ€вл€Їтьс€ нова мотивац≥€ м≥жособист≥сних вибор≥в, повТ€зана з оц≥нкою особист≥сних €костей.

«б≥льшуЇтьс€ час сп≥лкуванн€ з оточуючими людьми та зм≥нюЇтьс€ зм≥ст сп≥лкуванн€, його теми ≥ мотиви. Ќаприклад, зТ€вл€Їтьс€ д≥лове сп≥лкуванн€ з батьками, повТ€зане з навчальною д≥€льн≥стю. —п≥лкуванн€ школ€ра з людьми, включеними в цю д≥€льн≥сть, ускладнюЇтьс€ за формою ≥ зм≥стом.

 

5. –озвиток особистост≥ в молодшому шк≥льному в≥ц≥

«≥ вступом дитини до школи њњ самосв≥дом≥сть набуваЇ нового р≥вн€: це пер≥од народженн€ соц≥ального Ђяї дитини. «м≥на самосв≥домост≥ призводить до переоц≥нки ц≥нностей. «м≥нюЇтьс€ сприйманн€ свого м≥сц€ в систем≥ в≥дносин. Ќа думку Ћ.—. ¬иготського, цей пер≥од характеризуЇтьс€ узагальненн€м переживань, що спричинюЇ формуванн€ ст≥йких афективних комплекс≥в. ѕереживанн€ набувають нового сенсу, м≥ж ними встановлюютьс€ звТ€зки. “ака перебудова емоц≥йно-мотивац≥йноњ сфери веде до виникненн€ внутр≥шнього житт€ дитини. „асто внутр≥шнЇ житт€ не в≥дпов≥даЇ зовн≥шньому. ƒитина думаЇ, перш н≥ж щось зробити, починаЇ приховувати своњ переживанн€. ¬≥дпов≥дно, втрачаЇтьс€ дит€ча безпосередн≥сть.

¬иникаЇ новий р≥вень самосв≥домост≥ д≥тей Ц внутр≥шн€ позиц≥€, €ка про€вл€Їтьс€ у ставленн≥ до себе, оточуючих людей, под≥й. ÷е характеризуЇтьс€ тим, що в св≥домост≥ дитини вид≥л€Їтьс€ система моральних норм, €ких вона намагаЇтьс€ дотримуватис€. ” пер≥од в≥д 5 до 12 рок≥в зм≥нюЇтьс€ у€вленн€ школ€р≥в про мораль: в≥д морального реал≥зму (непохитне, однозначне розум≥нн€ добра ≥ зла; бездумне виконанн€ вимог дорослого) до морального рел€тив≥зму (у кожному вчинку можна побачити морально виправдане ≥ те, що можна засудити; ≥нколи можна вчинити не так, €к вважаЇ дорослий).

¬≥дпов≥дно до концепц≥њ ≈. ≈р≥ксона, в цей пер≥од формуЇтьс€ таке особист≥сне утворенн€, €к почутт€ соц≥альноњ й психолог≥чноњ компетентност≥ (неповноц≥нност≥), а також почутт€ диференц≥йованост≥ своњх можливостей. « кожним роком молодш≥ школ€р≥ стають самост≥йн≥шими, а њх судженн€ критичн≥шими. —амост≥йн≥сть молодших школ€р≥в поЇднуЇтьс€ ≥з залежн≥стю в≥д дорослих. ѕочинаючи з 3-го класу, у них зТ€вл€Їтьс€ наполеглив≥сть €к вольова риса характеру.

ѕрацьовит≥сть виникаЇ €к насл≥док усп≥х≥в при докладанн≥ певних зусиль ≥ отриманн≥ заохоченн€ за це. ÷€ риса розвиваЇтьс€ у навчанн≥ та прац≥.

” дитини закр≥плюЇтьс€ ст≥йка особист≥сна риса Ц мотивац≥€ дос€гненн€ усп≥ху, на €ку впливають так≥ особист≥сн≥ утворенн€ €к самооц≥нка ≥ р≥вень домагань. ” молодших школ€р≥в на€вна самооц≥нка р≥зних тип≥в. ¬ онтогенетичному план≥ ставленн€ до себе виникаЇ дуже рано ≥ Ї л≥н≥йним в≥дображенн€м ставленн€ близьких дорослих до дитини.

ƒосл≥дженн€ Ў.ќ. јмонашв≥л≥, ™.ё. ’удоб≥ноњ, ќ.¬. ’ухлаЇвоњ, ќ.¬. «ахарова, ќ.≤. Ћипк≥ноњ, –. Ѕернса та ≥нших показують, що молодший шк≥льний в≥к Ї важливим пер≥одом дл€ формуванн€ ставленн€ до себе. Ќа думку ≤.≤. „есноковоњ, в цей час у дитини нагромаджуютьс€ псих≥чн≥ резерви дл€ подальшого розвитку самосв≥домост≥. —оц≥альному оц≥нюванню в цей час п≥дл€гають ум≥нн€, можливост≥ та зд≥бност≥, а також особист≥сн≥ €кост≥ учн€, €к≥ ви€вл€ютьс€ в навчальн≥й д≥€льност≥. ћолодший школ€р уже оц≥нюЇтьс€ дорослими €к субТЇкт ц≥Їњ д≥€льност≥.

—тавленн€ учн€ до себе €к до субТЇкта навчальноњ д≥€льност≥, за досл≥дженн€м ≤.—.  оновальчук, включаЇ в себе, по-перше, рац≥ональне ставленн€ до себе €к субТЇкта навчальноњ д≥€льност≥, по-друге, емоц≥йне ставленн€ до себе (переживанн€ ≥ оц≥нка власноњ значущост≥ €к субТЇкта уч≥нн€). ¬оно залежатиме в≥д того, наск≥льки усп≥шно Ђвв≥йдеї молодший школ€р у ситуац≥ю шк≥льного навчанн€, €кою м≥рою продуктивним ви€витьс€ його досв≥д м≥жособист≥сноњ взаЇмод≥њ, сформован≥сть навчальноњ д≥€льност≥. ” молодшому шк≥льному в≥ц≥ переважаЇ емоц≥йний характер ставленн€ школ€р≥в до себе €к до субТЇкта навчальноњ д≥€льност≥ та зд≥йснюЇтьс€ поступове його когн≥тивне структуруванн€.

Ѕ.√. јнаньЇв в≥дзначаЇ, що вплив оц≥нки вчител€ на розвиток учн≥в зд≥йснюЇтьс€ в 2-х напр€мах: а) ор≥Їнтуючому, тобто такому, €кий впливаЇ на розумову роботу школ€ра, спри€Ї усв≥домленню ним дос€гнутого р≥вн€ засвоЇного матер≥алу; б) стимулюючому Ц такому, що впливаЇ через переживанн€ усп≥ху ≥ неусп≥ху на афективно-вольову сферу учн€, на формуванн€ його р≥вн€ домагань, нам≥р≥в.

ѕ≥д впливом оц≥нки дорослих у дитини формуЇтьс€ тип мотивац≥њ повед≥нки ≥ д≥€льност≥, виробл€Їтьс€ настанова на дос€гненн€ усп≥ху або уникненн€ невдач. ѕравильна самооц≥нка стимулюЇ навчальну активн≥сть молодших школ€р≥в, позитивне спр€муванн€ €коњ ≥ Ї психолог≥чною основою становленн€ особистост≥ молодшого школ€ра.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ќхарактеризуйте соц≥альну ситуац≥ю розвитку та пров≥дну д≥€льн≥сть у молодшому шк≥льному в≥ц≥.

2. як≥ основн≥ новоутворенн€ виникають у молодшому шк≥льному в≥ц≥?

3. ќхарактеризуйте особливост≥ розвитку самосв≥домост≥ д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку.

4. ” чому пол€гаЇ суть розвитку спонукальноњ сфери в учн≥в початкових клас≥в?

5. ќхарактеризуйте розвиток п≥знавальноњ сфери молодшого школ€ра.

6. як≥ дос€гненн€ у розвитку памТ€т≥ характерн≥ дл€ учн≥в початкових клас≥в?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 509 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2146 - | 1872 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.079 с.