Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤нтелект та його структура 3 страница




4. Ћеонтьев ј.Ќ. ѕроблемы развити€ психики / ј.Ќ. Ћеонтьев. Ц ћ.. 1972. Ц 496 с.

5. ѕоливанова  .Ќ. ѕсихологи€ возрастных кризисов /  .Ќ. ѕоливанова. Ц ћ.: Ћогос, 2000. Ц 184 с.

6. ’рестомати€ по психологии / [под ред. ј.¬. ѕетровского]. Ц ћ., 1985. Ц 447 с.

7.  ос€кова ќ.ќ. ¬озрастные кризисы / ќ.ќ.  ос€кова. Ц –остов н/ƒ: ‘еникс, 2007. Ц 224 с.

—тислий зм≥ст теми

1. «агальна характеристика розвитку псих≥ки людини

–озвиток Ц безперервний процес, що ви€вл€Їтьс€ не т≥льки в к≥льк≥сних, а ≥ в €к≥сних зм≥нах людськоњ ≥стоти. ” псих≥чному розвитку, €к зазначаЇ √.—.  остюк, к≥льк≥сн≥ зм≥ни ви€вл€ютьс€ в зб≥льшенн≥ з в≥ком к≥лькост≥ утворюваних навичок, асоц≥ац≥й, у€влень, знань про навколишн≥й св≥т, пасивного й активного словника дитини, обс€гу њњ уваги, сприйманн€, памТ€т≥ тощо.

як≥сн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ прот€гом ус≥х етап≥в онтогенезу людськоњ псих≥ки. як≥сних зм≥н зазнають €к окрем≥ псих≥чн≥ процеси, так ≥ псих≥ка в ц≥лому. « розвитком псих≥чних процес≥в, р≥зних вид≥в д≥€льност≥ складаютьс€ й псих≥чн≥ властивост≥ ≥ндив≥да (розумов≥, емоц≥йн≥, вольов≥, моральн≥, трудов≥), характерн≥ риси його св≥домост≥ та самосв≥домост≥. ÷≥ зм≥ни не випадков≥. ¬они необх≥дн≥, посл≥довн≥ й прогресивн≥.  ожна нова псих≥чна структура виникаЇ на основ≥ попередньоњ. ќнтогенез людськоњ псих≥ки Ц це перех≥д в≥д менш досконалих њњ форм до б≥льш досконалих.

Ќа думку √.—.  остюка, онтогенез ≥де не по пр€м≥й, а Ђпо сп≥рал≥ї. Ќаприклад, загострене прагненн€ до самост≥йност≥, що ви€вл€Їтьс€ наприк≥нц≥ раннього в≥ку в неслухн€ност≥, впертост≥, повторюЇтьс€ у п≥дл≥тковому в≥ц≥, але набуваЇ нового зм≥сту ≥ нових форм.

–озвиток псих≥ки Ц це чергуванн€ стаб≥льних ≥ кризових пер≥од≥в.  ризи Ц коротк≥, але бурхлив≥ стад≥њ, впродовж €ких в≥дбуваютьс€ значн≥ зрушенн€ в псих≥чному розвитку дитини.

” процес≥ псих≥чного розвитку та його результатах ≥снують типолог≥чн≥ й ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥.

Ћ.—. ¬иготський встановив 4 закони дит€чого розвитку:

1. «акон цикл≥чност≥ Ц пер≥оди п≥дйому, ≥нтенсивного розвитку зм≥нюютьс€ пер≥одами упов≥льненн€. Ќа р≥зних етапах зм≥ни в дит€ч≥й псих≥ц≥ можуть проходити пов≥льно, а можуть ≥ швидко. ѕри цьому фази упов≥льненн€ не означають застою. ÷е нагромадженн€ сил, €ке веде до подальшого прискоренн€ розвитку.

2. «акон нер≥вном≥рност≥ розвитку Ц р≥зн≥ сторони особистост≥, а також псих≥чн≥ функц≥њ розвиваютьс€ асинхронно: у той час, €к розвиток одних прискорюЇтьс€, розвиток ≥нших упов≥льнюЇтьс€.

3. «акон Ђметаморфозиї Ц розвиток не зводитьс€ до к≥льк≥сних зм≥н; це ланцюг €к≥сних зм≥н, перех≥д к≥лькост≥ у €к≥сть (закон д≥алектики).

4. «акон поЇднанн€ процес≥в еволюц≥њ та ≥нволюц≥њ в розвитку дитини. “е, що розвиваЇтьс€ на попередньому етап≥, в≥дмираЇ або перетворюЇтьс€ (дитина, навчившись говорити, перестаЇ лепетати).

2. ќсновн≥ умови псих≥чного розвитку

—учасна психолог≥€ вбачаЇ причини розвитку в процес≥ житт€ людини, в конкретних ≥ суперечливих соц≥ально-психолог≥чних умовах, найр≥зноман≥тн≥ших аспектах ѓѓ взаЇмод≥њ з навколишн≥м середовищем (бутт€м). –уш≥йними силами процесу розвитку вона проголошуЇ притаманн≥ йому внутр≥шн≥ суперечност≥. –озв'€занн€ њх Ї основою розвитку, €кий визначаЇтьс€ взаЇмод≥Їю р≥зних передумов, обставин, умов, чинник≥в, що св≥дчить про можлив≥сть опосередкованого керуванн€ ним.

ѕсих≥чний розвиток людського ≥ндив≥да Ц обумовлений процес. ¬ ≥стор≥њ психолог≥њ ≥снуЇ р€д теор≥й, €к≥ по-р≥зному по€снюють умови псих≥чного розвитку особистост≥. Ѕ≥льш≥сть теор≥й обТЇднуютьс€ в 2 напр€ми: б≥олог≥заторський ≥ соц≥олог≥заторський. –озгл€немо детальн≥ше основн≥ теор≥њ псих≥чного розвитку особистост≥.


“аблиц€ 12

“еор≥њ псих≥чного розвитку особистост≥

Ѕ≥олог≥заторський напр€м –озвиток псих≥ки ≥ повед≥нки людини розгл€дають €к результат еволюц≥йного перетворенн€ генетично закладених в орган≥зм≥ можливостей, що ≥снують у вигл€д≥ задатк≥в. ” межах цього напр€му виникла теор≥€ рекап≥тул€ц≥њ: онтогенез (≥ндив≥дуальний розвиток) Ї скороченим повторенн€м ф≥логенезу (≥сторичного розвитку) (≈. √еккель).
—оц≥олог≥заторський напр€м ”будь-€коњ людини, незалежно в≥д њњ природних анатомо-ф≥з≥олог≥чних особливостей, можна сформувати псих≥чну функц≥ю певного р≥вн€ за допомогою навчанн€ ≥ вихованн€. …ого джерела закладен≥ в ≥де€х ф≥лософа 17 ст. ƒж. Ћокка, €кому належить теор≥€ Ђчистоњ дошки": дитина в≥д народженн€ Ї Ђчистою дошкоюї. ѕ≥д впливом зовн≥шн≥х умов у нењ виникають ус≥ псих≥чн≥ €кост≥, характерн≥ людин≥.
“еор≥€ конвергенц≥њ ќсновоположник ц≥Їњ теор≥њ ¬. Ўтерн вважаЇ, що процес псих≥чного розвитку зумовлюЇтьс€ взаЇмод≥Їю спадковост≥ та середовища. ƒушевний розвиток Ц це не т≥льки ви€вленн€ природжених властивостей, але й своЇр≥дне сприйманн€ зовн≥шн≥х вплив≥в. ÷е результат конвергенц≥њ внутр≥шн≥х даних ≥з зовн≥шн≥ми умовами розвитку.
 ультурно-≥сторична теор≥€ Ћ.—. ¬иготського —падков≥сть на€вна в розвитку вс≥х псих≥чних функц≥й дитини, але маЇ р≥зну вагу. ≈лементарн≥ функц≥њ (починаючи з в≥дчутт€ та сприйманн€) б≥льше обумовлен≥ спадков≥стю, н≥ж вищ≥. ¬ищ≥ функц≥њ Ц продукт культурно-≥сторичного розвитку людини. „им складн≥ша функц≥€, тим довший шл€х њњ онтогенетичного розвитку ≥ тим менше спадков≥сть зд≥йснюЇ на нењ вплив. ѕсих≥чний розвиток дитини не визначаЇтьс€ механ≥чним поЇднанн€м двох чинник≥в. Ќа кожному етап≥ розвитку, стосовно кожноњ конкретноњ ознаки розвитку, необх≥дно встановлювати конкретне сп≥вв≥дношенн€ б≥олог≥чних ≥ соц≥альних фактор≥в.
“еор≥€ псих≥чного розвитку √.—.  остюка ¬ онтогенез≥ псих≥ки людини маЇ м≥сце Їдн≥сть б≥олог≥чних ≥ соц≥альних умов, у €к≥й пров≥дна роль належить соц≥альному. ” систем≥ засоб≥в, €кими сусп≥льство впливаЇ на розвиток псих≥ки ≥ндив≥да, вир≥шальна роль належить навчанню й вихованню. ќнтогенез людського орган≥зму визначаЇтьс€ б≥олог≥чною спадков≥стю, €ка передаЇтьс€ через генотип. Ћюдський ≥ндив≥д над≥лений в≥д народженн€ природними життЇвими силами (задатками). ¬≥д особливостей соц≥ального ≥ культурного розвитку сусп≥льства залежить прийн€та в ньому система вихованн€ ≥ навчанн€. јвтор вважаЇ, що на дитину впливають лише т≥ зовн≥шн≥ умови, з €кими вона вступаЇ в активний звТ€зок. ќсобист≥сть не Ї пасивним продуктом взаЇмод≥њ спадковост≥ та середовища, а активно привласнюЇ соб≥ ус≥ дос€гненн€ людства.

3. ¬заЇмозвТ€зок навчанн€, вихованн€ та розвитку псих≥ки

ƒл€ практики роботи в школ≥ вир≥шити проблему взаЇмозвТ€зку навчанн€ ≥ розвитку надзвичайно важливо. —.Ћ. –уб≥нштейн стверджував, що кожна концепц≥€ навчанн€, €ку сформулюЇ педагог, включаЇ в себе певну концепц≥ю розвитку.

” психолог≥чн≥й науц≥ ≥снуЇ дек≥лька п≥дход≥в до вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми.

Ќавчанн€ не впливаЇ на розвиток. –озвиток Ц процес, €кий зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно до природних закон≥в ≥ в≥дбуваЇтьс€ за типом дозр≥ванн€, а навчанн€ Ц це зовн≥шнЇ використанн€ можливостей, що виникають у процес≥ розвитку. Ќавчанн€ залежить в≥д розвитку, але розвиток Ц н≥€к не зм≥нюЇтьс€ п≥д впливом навчанн€. Ќавчанн€ потребуЇ на€вност≥ певного р≥вн€ зр≥лост≥ окремих псих≥чних функц≥й €к своњх необх≥дних передумов, Ї надбудовою над дозр≥ванн€м (∆. ѕ≥аже).

ќтотожненн€ процесу навчанн€ ≥ розвитку. –озвиток Ц це засвоЇнн€ нових навичок, €к≥ здобуваютьс€ в процес≥ розвитку. –озумовий розвиток Ї посл≥довним накопиченн€м умовних рефлекс≥в. ЂЌавчанн€ї ≥ Ђрозвитокї Ц синон≥ми: дитина розвинута наст≥льки, наск≥льки вона научена (”. ƒжеймс, ≈. “орндайк).

–озвиток €к дозр≥ванн€ ≥ навчанн€. —.Ћ. –уб≥нштейн говорить про Їдн≥сть розвитку ≥ навчанн€. –озвиток не т≥льки зумовлюЇ навчанн€, але й сам зумовлюЇтьс€ ним: дитина дозр≥ваЇ виховуючись ≥ навчаючись. –озвиток ≥ вихованн€ Ц взаЇмозалежн≥ процеси, в €ких причина ≥ насл≥дки безперервно м≥н€ютьс€ рол€ми.

ѕров≥дна роль навчанн€ в псих≥чному розвитку (Ћ.—. ¬иготський). ѕроцеси навчанн€ ≥ розвитку не зб≥гаютьс€. ћ≥ж ними ≥снуЇ складний взаЇмозвТ€зок, €кий зм≥нюЇтьс€ в процес≥ житт€.  оли вища псих≥чна функц≥€ формуЇтьс€ в сп≥льн≥й д≥€льност≥ з дорослим, вона знаходитьс€ в зон≥ найближчого розвитку. ÷е сфера т≥льки дозр≥ваючих псих≥чних процес≥в. ¬она визначаЇтьс€ зм≥стом тих завдань, €к≥ дитина не може вир≥шити самост≥йно, але вже вир≥шуЇ за допомогою дорослого. ћожливост≥ навчанн€ визначаютьс€ зоною його найближчого розвитку. «она актуального розвитку визначаЇтьс€ зм≥стом тих задач, €к≥ дитина може вир≥шити самост≥йно. Ќавчанн€ не повинно в≥дриватис€ в≥д розвитку дитини. ¬одночас навчанн€, спираючись на дос€гнутий дитиною р≥вень розвитку, повинно йти попереду його. “≥льки те навчанн€ буде правильним, €ке знаходитьс€ попереду розвитку. ќтже, не будь-€ке навчанн€, а лише правильно орган≥зоване, веде за собою розвиток.

4. –оль д≥€льност≥ у псих≥чному розвитку дитини

” центр≥ уваги д≥€льн≥сного п≥дходу знаходитьс€ принцип Їдност≥ д≥€льност≥ та св≥домост≥. —уть цього принципу пол€гаЇ в тому, що д≥€льн≥сть розгл€даЇтьс€:

1) €к умова виникненн€, чинник формуванн€ ≥ обТЇкт застосуванн€ св≥домост≥;

2) €к форма активност≥ св≥домост≥;

3) €к регул€тор повед≥нки ≥ д≥й людини.

” вивченн≥ розвитку псих≥ки дитини необх≥дно виходити з анал≥зу розвитку њњ д≥€льност≥. ” свою чергу розвиток д≥€льност≥ залежить в≥д на€вних життЇвих умов. ќ.ћ. ЋеонтьЇв розкриваЇ значенн€ ≥ механ≥зми впливу д≥€льност≥ на дит€чий розвиток. ¬≥н вважаЇ, що варто говорити про залежн≥сть розвитку псих≥ки не в≥д д≥€льност≥ взагал≥, а в≥д пров≥дноњ д≥€льност≥.  ожна стад≥€ псих≥чного розвитку характеризуЇтьс€ певним, пров≥дним на даному етап≥ типом д≥€льност≥. ѕров≥дний тип д≥€льност≥ не виключаЇ рол≥ ≥нших вид≥в. ќзнакою переходу в≥д одн≥Їњ стад≥њ до ≥ншоњ Ї зм≥на пров≥дного типу д≥€льност≥. ƒитина не т≥льки зм≥нюЇ своЇ м≥сце в систем≥ сусп≥льних в≥дносин, а й усв≥домлюЇ њх. ÷е впливаЇ на зм≥ну мотивац≥њ Ц виникаЇ новий вид д≥€льност≥.

ѕров≥дна д≥€льн≥сть Ц це д≥€льн≥сть, розвиток €коњ зумовлюЇ основн≥ зм≥ни в псих≥чних процесах ≥ псих≥чних особливост€х особистост≥ дитини на певн≥й стад≥њ њњ розвитку.

ѕров≥дна д≥€льн≥сть маЇ так≥ ознаки:

1) у н≥й виникають ≥ диференц≥юютьс€ ≥нш≥, нов≥ види д≥€льност≥;

2) ун≥й формуютьс€, або перебудовуютьс€ окрем≥ псих≥чн≥ процеси;

3) в≥д нењ залежать основн≥ психолог≥чн≥ зм≥ни особистост≥ дитини в певний пер≥од часу (ќ.ћ. ЋеонтьЇв).

ƒ.≤. ‘ельдштейн продовжив розробку проблеми пров≥дноњ д≥€льност≥. ¬≥н вважав, що Ї дв≥ сторони ≥снуванн€ д≥€льност≥ (два основн≥ моменти д≥€льност≥, Ћ.—. ¬иготський), дв≥ л≥н≥њ розвитку д≥€льност≥, ќ.ћ. ЋеонтьЇв):

1) предметна (практична ≥ п≥знавальна) д≥€льн≥сть, у процес≥ €коњ дитина засвоюЇ знанн€;

2) д≥€льн≥сть, спр€мована на засвоЇнн€ мотив≥в ≥ норм в≥дносин м≥ж людьми, в процес≥ €коњ людина в≥ддаЇ частку свого Ђяї.

÷≥ сторони д≥€льност≥ формують р≥зн≥ новоутворенн€. “ак, д≥€льн≥сть системи Ђдитина Ц сусп≥льний предметї формуЇ ≥нтелектуальну активн≥сть людини та даЇ ор≥Їнтац≥ю в предметному св≥т≥. ƒ≥€льн≥сть системи Ђдитина Ц сусп≥льний дорослийї спр€мована на розвиток мотивац≥йноњ сфери особистост≥, на формуванн€ њњ соц≥альноњ активност≥.

ѕроцес д≥€льност≥ Їдиний, под≥л на дв≥ сторони Ц умовний. јктуал≥зац≥€ певноњ сторони д≥€льност≥ Ц основний пров≥дний момент розвитку. јктуал≥зац≥€ одн≥Їњ сторони не вит≥сн€Ї ≥ншу. ƒ≥€льн≥сть всередин≥ кожного пер≥оду розвитку дитини проходить три стад≥њ:

- по€ва тенденц≥њ розвитку певноњ сторони д≥€льност≥;

- кульм≥нац≥€ пров≥дноњ д≥€льност≥;

- насиченн€ пров≥дноњ д≥€льност≥, що веде до актуал≥зац≥њ другоњ сторони.

¬иокремлюють 6 тип≥в пров≥дноњ д≥€льност≥: безпосередньо емоц≥йне сп≥лкуванн€, предметно-ман≥пул€тивна д≥€льн≥сть, рольова гра, навчальна д≥€льн≥сть, ≥нтимно-особист≥сне сп≥лкуванн€, навчально-профес≥йна д≥€льн≥сть.

Ѕ.√. јнаньЇв вважаЇ, що Ї лише два види д≥€льност≥ Ц п≥знанн€ ≥ сп≥лкуванн€, €к≥ мають велике значенн€ дл€ розвитку людини на вс≥х етапах онтогенезу. ¬с≥ форми гри Ї тими або ≥ншими ≥нтеграц≥€ми елемент≥в п≥знанн€ ≥ сп≥лкуванн€.

5. –уш≥йн≥ сили розвитку псих≥ки

ƒ≥алектико-матер≥ал≥стична теор≥€ розвитку розгл€даЇ процес становленн€ особистост≥ €к Ђсаморухї, що визначаЇтьс€ Їдн≥стю його зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х умов. «овн≥шн≥ умови Ц умови природного й сусп≥льного середовища. «овн≥шнЇ, обТЇктивне, засвоюючись ≥ндив≥дом, стаЇ внутр≥шн≥м, субТЇктивним його надбанн€м. «овн≥шн≥ та внутр≥шн≥ умови розвитку Ц це протилежност≥, що не т≥льки взаЇмоповТ€зан≥, а й переход€ть одна в одну.

” заруб≥жн≥й психолог≥њ Ї спроби вбачати руш≥йну силу онтогенезу псих≥ки в ур≥вноважуванн≥ взаЇмов≥дносин ≥ндив≥да з навколишн≥м середовищем (∆. ѕ≥аже).

√.—.  остюк вважаЇ, що у псих≥чному розвитку внутр≥шн≥ суперечност≥, що виникають у житт≥ особистост≥, спонукають до активност≥, спр€мованоњ на њх подоланн€. ќдн≥ суперечност≥ долаютьс€, натом≥сть виникають нов≥, що ведуть до нових д≥й. ќтже, внутр≥шн≥ суперечност≥ Ї руш≥йними силами розвитку псих≥ки.

√.—.  остюк вид≥л€Ї так≥ основн≥ суперечност≥:

- розходженн€ м≥ж новими потребами, ц≥л€ми, прагненн€ми особистост≥ та дос€гнутим нею р≥внем оволод≥нн€ засобами, необх≥дними дл€ њх задоволенн€;

- розходженн€ м≥ж новими п≥знавальними ц≥л€ми ≥ на€вними в учн≥в способами д≥й;

- розходженн€ м≥ж дос€гнутим р≥внем розвитку ≥ндив≥да ≥ способом його житт€;

- розходженн€ м≥ж оч≥куваним, бажаним майбутн≥м ≥ тепер≥шн≥м.

Ќавчанн€ ≥ вихованн€ спри€ють не т≥льки переборенню внутр≥шн≥х суперечностей, що виникають у житт≥ особистост≥, а й њх виникненню.

6. ѕроблема в≥ковоњ пер≥одизац≥њ

¬≥к Ц €к≥сно особливий етап псих≥чного розвитку, €кий характеризуЇтьс€ значною к≥льк≥стю зм≥н, €к≥ становл€ть у сукупност≥ своЇр≥дн≥сть структури особистост≥ на даному етап≥ њњ розвитку.

≤снуЇ три п≥дходи до проблеми в≥ковоњ пер≥одизац≥њ.

ƒл€ першого п≥дходу характерним Ї побудова в≥ковоњ пер≥одизац≥њ на основ≥ зовн≥шнього, не повТ€заного ≥з самим процесом розвитку, критер≥ю.

«а ¬. Ўтерном, процес ≥ндив≥дуального розвитку дитини будуЇтьс€ в≥дпов≥дно до основних пер≥од≥в б≥олог≥чноњ еволюц≥њ та ≥сторичного розвитку людства (перш≥ м≥с€ц≥ Ц стад≥€ ссавц≥в, друге п≥вр≥чч€ Ц стад≥€ мавпи, пот≥м Ц розвиток перв≥сних народ≥в, вступ до школи Ц засвоЇнн€ людськоњ культури в дус≥ античност≥ тощо). «а –. «аззо, етапи дитинства зб≥гаютьс€ з≥ ступен€ми системи вихованн€ ≥ навчанн€ д≥тей (раннЇ дитинство, дошк≥льний в≥к, початкова осв≥та, стад≥€ навчанн€ в середн≥й школ≥ тощо). «а ѕ.ѕ. Ѕлонським, основним критер≥Їм в≥ковоњ пер≥одизац≥њ Ї по€ва ≥ зм≥на зуб≥в (беззубе дитинство, дитинство молочних зуб≥в, дитинство пост≥йних зуб≥в).

ƒл€ другого п≥дходу характерне використанн€ не зовн≥шнього, а внутр≥шнього критер≥ю в≥ковоњ пер≥одизац≥њ. ÷им критер≥Їм стаЇ одна з≥ стор≥н розвитку.

«а 3. ‘рейдом, основний критер≥й Ц сексуальний розвиток.

ƒл€ третього п≥дходу характерне вид≥ленн€ пер≥од≥в псих≥чного розвитку дитини на основ≥ ≥стотних особливостей цього розвитку (Ћ.—. ¬иготський, ƒ.Ѕ. ≈лькон≥н). јвтори використовують три основн≥ критер≥њ в≥ковоњ пер≥одизац≥њ:

1) соц≥альну ситуац≥ю розвитку;

2) пров≥дну д≥€льн≥сть;

3) центральне в≥кове утворенн€.

—оц≥альна ситуац≥€ розвитку Ц своЇр≥дн≥, специф≥чн≥ дл€ даного в≥ку, виключн≥, Їдин≥ та неповторн≥ взаЇмини м≥ж дитиною ≥ навколишньою д≥йсн≥стю, насамперед, соц≥альною.

ѕров≥дна д≥€льн≥сть Ц д≥€льн≥сть, що Ї значущою в даний в≥ковий пер≥од та зумовлюЇ €к≥сн≥ зм≥ни в розвитку псих≥ки дитини.

Ќовоутворенн€ Ц новий тип побудови особистост≥ та њњ д≥€льност≥, псих≥чн≥ й соц≥альн≥ зм≥ни, що вперше виникають на певному в≥ковому ступен≥ ≥ €к≥ визначають св≥дом≥сть дитини, њњ ставленн€ до середовища, внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього житт€, весь х≥д њњ розвитку в даний пер≥од. ¬≥ков≥ новоутворенн€ формуютьс€ в к≥нц≥ пер≥оду. Ќайб≥льш значуще новоутворенн€ дл€ наступного етапу розвитку Ц центральне. “≥ новоутворенн€, €к≥ безпосередньо повТ€зан≥ з основним, називаютьс€ центральними л≥н≥€ми розвитку.

—учасна в≥кова ≥ педагог≥чна психолог≥€ використовуЇ наступну пер≥одизац≥ю в≥кового розвитку:

1. ѕренатальний пер≥од Ц в≥д зачатт€ до полог≥в.

2. Ќатальний пер≥од Ц пологи.

3. ѕер≥од новонародженост≥ Ц в≥д народженн€ до 2 м≥с€ц≥в.

4. ¬≥к немовл€ти Ц в≥д 2 м≥с€ц≥в до 1 року.

5. –анн≥й дит€чий в≥к Ц в≥д 1 до 3 рок≥в.

6. ƒошк≥льний в≥к Ц в≥д 3 до 6/7 рок≥в:

- молодший дошк≥льний в≥к Ц 4-й р≥к;

- середн≥й дошк≥льний в≥к Ц 5-й р≥к;

- старший дошк≥льний в≥к Ц 6/7-й р≥к.

7. ћолодший шк≥льний в≥к (зр≥ле дитинство) Ц 1Ц4 класи (в≥д 6/7 до 10/11 рок≥в).

8. ƒоросл≥шанн€:

- п≥дл≥тковий (середн≥й шк≥льний) в≥к Ц 4Ц8 класи (в≥д 11 до 14 рок≥в) у д≥вчаток, 5Ц9 класи (в≥д 12 до 15 рок≥в) у хлопчик≥в;

- ранн€ юн≥сть (старший шк≥льний в≥к) Ц 10Ц11 класи (в≥д 15/16 до 17/18 рок≥в);

- зр≥ла юн≥сть Ц в≥д 18 до 20 рок≥в.

9. ƒоросл≥сть:

- ранн€ доросл≥сть Ц в≥д 20 до 40 рок≥в;

- зр≥ла доросл≥сть Ц в≥д 40 до 60 рок≥в.

8. —тар≥сть:

- похилий в≥к (60-74 рок≥в);

- старечий в≥к (75-90 рок≥в);

- в≥к довгожительства (90 рок≥в ≥ старш≥).

” межах кожного в≥кового пер≥оду спостер≥гаютьс€ ве≠лик≥ ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥, €к≥ Ї результатом впливу умов житт€, характеру активност≥, вихованн€, природних та ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нностей.

’ронолог≥чн≥ меж≥ в≥кових пер≥од≥в в≥дносн≥, потребу≠ють уточненн€, що зумовлене псих≥чними, особист≥сними, статевими, соц≥ально-економ≥чними та ≥сторичними чин≠никами.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. як≥ критер≥њ та показники використовують дл€ характеристики особист≥сного та псих≥чного розвитку?

2. ќхарактеризуйте основн≥ класичн≥ концепц≥њ псих≥чного ≥ особист≥сного розвитку дитини.

3. „и можна стверджувати, що на сучасному етап≥ сформована загальна психолог≥чна теор≥€ в≥кового розвитку дитини?

4. як≥ основн≥ умови псих≥чного розвитку?

5. ” чому пол€гають суперечност≥ розвитку особистост≥?

6. ќхарактеризуйте детерм≥нанти псих≥чного розвитку.

7. ѕроанал≥зуйте основн≥ законом≥рност≥ розвитку дитини.

8. Ќа основ≥ €ких критер≥њв визначають меж≥ в≥кових пер≥од≥в?

9. ѕроанал≥зуйте загальноприйн€ту пер≥одизац≥ю в≥кового розвитку людини.


–ќ«ƒ≤Ћ 7. ѕ—»’≤„Ќ»… –ќ«¬»“ќ  ƒ»“»Ќ» ƒќ ¬—“”ѕ” ƒќ Ў ќЋ»

 

ƒитина, мов порожн€ посудина, що в нењ в≥ллЇш, те й держиш.

”кр. присл≥вТ€

 

ћетодичн≥ вказ≥вки

ћета вивченн€ розд≥лу Ђѕсих≥чний розвиток дитини до вступу до школиї Ц розкрити особливост≥ псих≥чного та особист≥сного розвитку дитини в≥д народженн€ до вступу до школи.

” цей пер≥од дитина дос€гаЇ значних усп≥х≥в €к у псих≥чному, так ≥ в особист≥сному розвитку. ¬она долаЇ в≥дносно самост≥йн≥ та р≥зн≥ за тривал≥стю пер≥оди: новонародженост≥ (0-2 м≥с.), немовл€ти (2 м≥с.-1р.), раннього дитинства (1 р.-3 р.), дошк≥льного в≥ку (3 р.-6/7 р.).

¬ажливо звернути увагу на те, що кожний ≥з зазначених в≥кових пер≥од≥в маЇ своњ характерн≥ особливост≥. «Т€совуючи њх, сл≥д спиратис€ на так≥ методолог≥чн≥ положенн€: а) розвиток псих≥ки дитини з самого народженн€ Ї соц≥альним процесом; б) розвиток псих≥ки зд≥йснюЇтьс€ у процес≥ активноњ д≥€льност≥ самоњ дитини; в) д≥€льн≥сть дитини завжди опосередкована стосунками з дорослими.

ѕер≥од новонародженост≥ попри свою в≥дносну нетривал≥сть Ї особливо важливим у розвитку дитини.

…ого специф≥ка пол€гаЇ в ор≥Їнтац≥њ ≥ндив≥дуальноњ орган≥зац≥њ псих≥ки дитини на розвиток у соц≥альному оточенн≥. ѕо€ва комплексу пожвавленн€ Ї психолог≥чним критер≥Їм зак≥нченн€ пер≥оду новонародженост≥. ‘≥з≥олог≥чним критер≥Їм завершенн€ цього пер≥оду Ї по€ва зорового ≥ слухового зосереджень,можлив≥сть формуванн€ умовних рефлекс≥в на зоров≥ ≥ слухов≥ подразники.

–анн≥й дит€чий в≥к охоплюЇ пер≥од в≥д 1 до 3 рок≥в ≥ Ї одним ≥з ключових у житт≥ дитини. ¬≥н характеризуЇтьс€ новою соц≥альною ситуац≥Їю розвитку, оск≥льки на цьому етап≥ њњ житт€ пров≥дною стаЇ предметно-ман≥пул€тивна д≥€льн≥сть, €ка зам≥н€Ї емоц≥йне сп≥лкуванн€ з дорослим (пров≥дну д≥€льн≥сть немовл€ти), виникають важлив≥ новоутворенн€.

—оц≥альна ситуац≥€ розвитку в ранньому дитинств≥ набуваЇ нових характеристик. ќсобливе значенн€ раннього дит€чого в≥ку пол€гаЇ в тому, що в≥н безпосередньо повТ€заний ≥з ходьбою. «датн≥сть до перем≥щенн€, будучи ф≥зичним надбанн€м, маЇ в≥дчутн≥ псих≥чн≥ насл≥дки. «авд€ки њй дитина починаЇ в≥льн≥ше та самост≥йн≥ше сп≥лкуватис€ ≥з зовн≥шн≥м св≥том. ’одьба розвиваЇ вм≥нн€ ор≥Їнтуватис€ в простор≥, розширюЇ можливост≥ ознайомленн€ з оточенн€м, а також забезпечуЇ перех≥д до самост≥йноњ предметноњ д≥€льност≥. ћалюк повн≥стю захоплений предметами, внасл≥док чого зм≥нюютьс€ його стосунки з дорослими. ¬се р≥дшим стаЇ емоц≥йне сп≥лкуванн€ з ними, поступаючись м≥сцем ситуативно-д≥йовому сп≥лкуванню, практичному сп≥вроб≥тництву, сп≥льним д≥€м з предметами. ƒорослий, €к правило, спонукаЇ до сп≥лкуванн€ завд€ки своњм д≥ловим €кост€м, а не емоц≥йност≥. —оц≥альна ситуац≥€ розвитку в ранньому дитинств≥ маЇ таку структуру: Ђдитина Ц предмет Ц дорослийї.

ƒл€ раннього дитинства основними видами д≥€льност≥ Ї предметна д≥€льн≥сть, мовленн€ ≥ гра. –озвиток предметноњ д≥€льност≥ повТ€заний з оволод≥нн€м виробленими людством способами користуванн€ предметами. ƒитина вчитьс€ в≥д дорослих використовувати предмети, ос€гаЇ значенн€ речей. ¬≥дм≥нн≥сть предметноњ д≥€льност≥ в≥д характерного дл€ пер≥оду немовл€ти простого ман≥пулюванн€ предметами пол€гаЇ в п≥дпор€дкуванн≥ способ≥в д≥њ дитини з предметами функц≥ональному њх призначенню у житт≥ культурноњ людини.

«асобом зд≥йсненн€ предметноњ д≥€льност≥, знар€дд€м оволод≥нн€ сусп≥льними способами використанн€ предмет≥в Ї сп≥лкуванн€. ѕопри те що емоц≥йне сп≥лкуванн€ перестаЇ бути пров≥дною д≥€льн≥стю в ранньому дит€чому в≥ц≥, воно продовжуЇ дуже ≥нтенсивно розвиватис€ ≥ стаЇ мовним, адже повТ€зане з предметними д≥€ми сп≥лкуванн€ опосередковуЇтьс€ словом.

–анн≥й дит€чий в≥к Ї сензитивним (спри€тливим) пер≥одом дл€ розвитку мовленн€, оск≥льки саме в цей час оволод≥нн€ мовою Ї найефективн≥шим.

ƒл€ розвитку малюка особливе значенн€ маЇ гра Ц д≥€льн≥сть, спр€мована на ор≥Їнтуванн€ в предметн≥й ≥ соц≥альн≥й д≥йсност≥.

ƒошк≥льне дитинство охоплюЇ молодший дошк≥льний в≥к (4-й р≥к), середн≥й дошк≥льний в≥к (5-й р≥к), старший дошк≥льний в≥к (6-й р≥к, у де€ких д≥тей ще й к≥лька м≥с€ц≥в 7-го року житт€). Ќа цьому етап≥ складаЇтьс€ нова соц≥альна ситуац≥€ розвитку, пров≥дною д≥€льн≥стю стаЇ гра, п≥д час €коњ дошк≥льники опановують ≥нш≥ види д≥€льност≥, виникають важлив≥ новоутворенн€ у псих≥чн≥й та особист≥сн≥й сферах, в≥дбуваЇтьс€ ≥нтенсивний ≥нтелектуальний розвиток дитини, формуЇтьс€ готовн≥сть до навчанн€ у школ≥.

” ранньому дитинств≥ малюк в≥дкрив дл€ себе ≥снуванн€ св≥ту дорослих. —аме в≥докремленн€ дитини в≥д дорослого створюЇ нову соц≥альну ситуац≥ю, в €к≥й вона прагне до самост≥йност≥. ÷€ тенденц≥€ Ї природною ≥ пост≥йною. ќднак дитина продовжуЇ жити разом з дорослим, входить у його св≥т. ѓњ основною потребою Ї участь у житт≥ й д≥€льност≥ дорослих, оск≥льки в цьому в≥ц≥ дитина не може реал≥зувати себе через брак сил, ум≥нь, знань. “ому вона стаЇ дорослим у думках, у€в≥, ор≥ЇнтуЇтьс€ на нього €к на зразок, перебираючи на себе властиву дорослим певну роль, насл≥дуЇ дорослих, д≥Ї, €к дорослий, але у форм≥ сюжетно-рольовоњ гри. ” дитини зТ€вл€ютьс€ елементарн≥ обовТ€зки, њњ звТ€зок з дорослим набуваЇ нових форм, що ви€вл€Їтьс€ у зам≥н≥ сп≥льноњ д≥€льност≥ з самост≥йним виконанн€м його вказ≥вок.

≤стотною особлив≥стю дошк≥льного в≥ку Ї виникненн€ р≥зноман≥тних стосунк≥в дитини з однол≥тками, утворенн€ дит€чого згрупуванн€. ¬ласн≥й внутр≥шн≥й позиц≥њ дошк≥льн€ти стосовно ≥нших людей властив≥ розвиток усв≥домленн€ власного я ≥ значущост≥ своњх учинк≥в, величезний ≥нтерес до св≥ту дорослих, њхньоњ д≥€льност≥, стосунк≥в.

ќсобливост≥ соц≥альноњ ситуац≥њ розвитку дошк≥льн€ти виражаютьс€ в характерних дл€ нього видах д≥€льност≥, передус≥м у сюжетно-рольов≥й гр≥, €ка Ї формою творчоњ д≥€льност≥. √раючись, дитина поЇднуЇ в соб≥ роль автора пТЇси та актора, декоратора й техн≥ка. ” гр≥ вона п≥знаЇ св≥т, стосунки, рол≥, повед≥нку людей, моделюЇ м≥жособист≥сн≥ стосунки в ньому, вчитьс€ ор≥Їнтуватис€ в р≥зних сферах людськоњ життЇд≥€льност≥, оволод≥ваЇ правилами та нормами житт€. ” гр≥ в≥дбуваЇтьс€ самоп≥знанн€, усв≥домленн€ свого внутр≥шнього св≥ту, оволод≥нн€ першими формами саморегул€ц≥њ.

√ра Ї пров≥дною д≥€льн≥стю дошк≥льн€ти,адже саме вона зумовлюЇ найважлив≥ш≥ зм≥ни у псих≥чних процесах ≥ особливост€х його особистост≥. ” н≥й виникають ≥ диференц≥юютьс€ нов≥ види д≥€льност≥, зокрема уч≥нн€ (ц≥леспр€мований процес засвоЇнн€ знань, оволод≥нн€ ум≥нн€ми й навичками), €ке готуЇ перех≥д дитини до наступноњ стад≥њ розвитку Ц етапу молодшого шк≥льного в≥ку.

”сп≥ш≠ний розвиток особистост≥, ефективн≥сть навчанн€ дитини у школ≥ багато в чому залежать в≥д того, наск≥льки правильно вра≠ховано р≥вень п≥дготовки њњ до шк≥льного навчанн€. ћайже вс≥ д≥ти 6-7 рок≥в готов≥ до навчанн€ ≥ хочуть ≥ти до школи. —аме у цьому прагненн≥ закор≥нен≥ можливост≥ подоланн€ кризи семи рок≥в, адже вступ до школи засв≥дчуЇ перех≥д до новоњ, сусп≥льно значущоњ та сусп≥льно оц≥нюваноњ д≥€льност≥ Ц навчанн€. «агалом, готовн≥сть дитини до навчанн€ у школ≥ передбачаЇ ≥нтелектуальну, особист≥сну, соц≥ально-психолог≥чну та вольову складов≥.

ќтже, в≥д народженн€ до вступу до школи дитина долаЇ р€д важливих етап≥в: новонароджен≥сть, немовл€, раннЇ дитинство, дошк≥льний в≥к.  ожному з них властив≥ специф≥чн≥ ситуац≥њ розвитку, пров≥дна д≥€льн≥сть, новоутворенн€, дос€гненн€ у псих≥чному та особист≥сному розвитку, в≥ков≥ кризи, поЇднанн€ процес≥в дозр≥ванн€ й розвитку.


7.1. «ј√јЋ№Ќј ’ј–ј “≈–»—“» ј Ќ≈ћќ¬Ћя„ќ√ќ ѕ≈–≤ќƒ”. 7.2. «ј√јЋ№Ќј ’ј–ј “≈–»—“» ј –јЌЌ№ќ√ќ ƒ»“»Ќ—“¬ј. 7.3. ѕ—»’≤„Ќ»… –ќ«¬»“ќ  ƒ»“»Ќ» ƒќЎ ≤Ћ№Ќќ√ќ ¬≤ ”

ћета:

- навчальна: ознайомити студент≥в з психолог≥чними особливост€ми розвитку дитини у перш≥ роки житт€, показати основн≥ дос€гненн€ в≥кового пер≥оду та њх значенн€ у подальшому розвитку особистост≥;

- розвивальна: розвивати анал≥тичне мисленн€;

- виховна: виховувати профес≥йну спр€мован≥сть особистост≥ студента.

—тудент маЇ:

знати загальну характеристику перших 6-7 рок≥в житт€ дитини, особливост≥ розвитку п≥знавальноњ сфери та д≥€льност≥, становленн€ особистост≥ на етап≥ раннього дитинства та дошк≥льного пер≥оду;

вм≥ти анал≥зувати про€ви псих≥ки дитини раннього пер≥оду житт€, визначати психолог≥чну готовн≥сть дитини до шк≥льного навчанн€.

ѕлан

1. «наченн€ перших рок≥в житт€ дитини дл€ подальшого розвитку особистост≥.

2. «агальна характеристика перших шести рок≥в житт€ дитини.

3. –озвиток п≥знавальноњ сфери дитини до вступу до школи.

4. ќсобливост≥ сп≥лкуванн€ дитини перших шести рок≥в житт€ з ровесниками та дорослими.

5. ќсобливост≥ розвитку моторики та д≥€льност≥ дитини до вступу до школи.

6. —тановленн€ особистост≥ дитини у перш≥ роки житт€.

7. √отовн≥сть дитини до навчанн€ в школ≥.

ќсновн≥ пон€тт€: криза новонародженост≥, комплекс пожвавленн€, лепет, ман≥пулюванн€ предметами, наочно-д≥йове мисленн€, криза одного року, мовне сп≥лкуванн€, емоц≥йне сп≥лкуванн€, криза трьох рок≥в, рольова гра, наочно-образне мисленн€, ≥Їрарх≥€ мотив≥в.

 

Ћ≥тература

Ѕазова:

1. ¬≥кова та педагог≥чна психолог≥€: навч. пос≥б. / [ќ.¬. —крипченко, Ћ.¬. ƒолинська, «.¬. ќгородн≥йчук та ≥н.]. Ц  .: ѕросв≥та, 2001. Ц —. 5-40.

2. «аброцький ћ.ћ. ќснови в≥ковоњ психолог≥њ: навч. пос≥б. / ћ.ћ. «аброцький. Ц “ерноп≥ль: Ќавчальна книга, 2009. Ц —. 33-57.

3.  ос€кова ќ.ќ. ¬озрастные кризисы / ќ.ќ.  ос€кова. Ц –остов н/ƒ: ‘еникс, 2007. Ц —. 33-68.

4.  ут≥шенко ¬.ѕ. ¬≥кова та педагог≥чна психолог≥€: курс лекц≥й / ¬.ѕ.  ут≥шенко. Ц  .: ÷ентр навчальноњ л≥тератури, 2005. Ц —. 5-14.

5. ѕсихологический словарь / [под ред. ¬.ѕ. «инченко, Ѕ.√. ћещер€кова]. Ц ћ.: ѕедагогика-ѕресс, 2001. Ц 440 с.

6. —авчин ћ.¬. ¬≥кова психолог≥€: навч. пос≥б. / ћ.¬. —авчин, Ћ.ѕ. ¬асиленко. Ц  .: јкдемвидав, 2005. Ц —. 7-39.

7. Ўвалб ё.ћ. ¬озрастна€ психологи€: учебное пособие / ё.ћ. Ўвалб, ».‘. ћуханова. Ц ƒонецк: Ќорд-ѕресс, 2005. Ц —. 53-139.

ƒодаткова:

1.  рысько ¬.√. ѕсихологи€ и педагогика в схемах и таблиц€х / ¬.√.  рысько. Ц ћ., 1999. Ц 384 с.

2.  улагина ».ё. ¬озрастна€ психологи€ / ».ё.  улагина, ¬.Ќ.  олюцкий. Ц ћ.: Ћогос, 2001. Ц 237 с.

3. Ћеонтьев ј.Ќ. ѕроблемы развити€ психики / ј.Ќ. Ћеонтьев. Ц ћ., 1972. Ц 496 с.

4. ѕоливанова  .Ќ. ѕсихологи€ возрастных кризисов /  .Ќ. ѕоливанова. Ц ћ.: Ћогос, 2000. Ц 184 с.

5. ’рестомати€ по психологии / [под ред. ј.¬. ѕетровского]. Ц ћ., 1985. Ц 447 с.

—тислий зм≥ст теми

1. «наченн€ перших рок≥в житт€ дитини дл€ подальшого розвитку особистост≥





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 372 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2001 - | 1967 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.097 с.