Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ехнолог≥њ ЂмТ€коњї пропаганди




¬ умовах Ђ≥нформац≥йного шумуї, коли новини конкурують, сл≥д пропагувати не персональний ≥м≥дж, а повТ€зан≥ з ним теми.

ќтже: тема вище персони; факт вище сусп≥льноњ думки; сенсац≥€ вище емоц≥њ.

 

≤. Ђ–озкрутка (сп≥н) темиї

1. Ђƒумка знаменитост≥ї јле це може бути сприйн€то €к дешевий PR х≥д Ц крупна з≥рка може в≥двернути увагу в≥д кандидата.

2. Ђƒумка експертаї ѕ≥д будь-€ку ≥дею можна п≥дшукати п≥дход€щого експерта. ¬иди експертизи: профес≥йна, кластерна (в≥д представника сусп≥льного прошарку), ≥нсайдерська (св≥док, очевидець, сп≥вучасник), авторитетна (харизматична), неназвана (б≥льш≥сть експерт≥в уважають).

3. Ђѕодача теореми €к акс≥омиї. Ќаприклад, критика не Ђч≥пл€Їтьс€ї до репутац≥њ правл€чого пол≥тика, €кщо п≥д час правл≥нн€ спостер≥галос€ зростанн€.

4. ЂЌаша людина в натовп≥ї. Ќаприклад, Ђя, √алина “каченко, ветеринар, € за януковича ¬.‘.ї

5. Ђƒобре ≥нформован≥ анон≥мн≥ джерелаї. Ќаприклад, Ђ÷≥лком таЇмно. «ѕ“. “ерм≥ново. «ѕ“. ѕо прочитанн≥ знищити: ¬олга впадаЇ в  асп≥й. “„ .ї

6.  анон≥зац≥€: а) соц≥альн≥ опитуванн€ Ц (пов≥домленн€ про зм≥ни рейтингу менше, н≥ж на 6% Ї пропагандисткою пасткою); б) фокус-групи Ц (серйозно сприймаЇтьс€ думка фокус-групи тод≥, коли складена профес≥оналами). ‘окус-група кластерна моделюЇ прошарок сусп≥льства.

7. Ђ—олодкий контекстї. Ќаприклад, Ђ андидат N плануЇ виступити проти воззТЇднанн€ –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥њ. «а дек≥лька дн≥в до того газета публ≥куЇ ≥нформац≥ю про еп≥дем≥ю грипу в ћ≥нську, €ка рухаЇтьс€ на —моленськ, про засилл€ б≥лоруських пов≥й на —адовому к≥льц≥ тощої.

 

≤≤. Ђ«аглушка темиї

1. Ђ«аниженн€ ≥нфоповодаї

≤снують 3 переконлив≥ причини дл€ публ≥кац≥њ:

Ј про програму (наприклад, пол≥тик N пропонуЇ ввести обовТ€зкову молитву в школ≥);

Ј про передвиборч≥ акц≥њ (наприклад, пол≥тик N пров≥в м≥тинг у нед≥льн≥й школ≥);

Ј про особист≥сть кандидата (наприклад, пол≥тик N заборонив дочц≥ зробити аборт).

÷≥ причини зазначен≥ €к значущ≥ в напр€мку зростанн€. “ому зниженн€ ≥нфоповода Ц це зам≥на ≥нформац≥њ про особист≥сть на ≥нформац≥ю про акц≥њ чи програму.

2. Ђ“еатрал≥зац≥€ героњчного вчинку конкурентаї. Ќаприклад, €кщо героњчний вчинок зд≥йснив не наш кандидат, то це може бути частиною передвиборчого шоу.

3. Ђ“еатрал≥зац≥€ помилки кандидатаї. Ќаприклад можна за€вити, що помилка Ї частиною плану боротьби. јле помилку  л≥нтона з ћон≥кою Ћев≥нськи не по€сниш роботою з ж≥ночим електоратом чи програмними вимогами врахуванн€ ≥нтерес≥в профсп≥лки секретарок.

4. Ђѕрограм≥зац≥€ї (замуровуванн€). ÷е ретельний б≥л€науковий анал≥з ≥з залученн€м цифр, формальноњ лог≥ки та парт≥йноњ ≥деолог≥њ. ∆урнал≥ст завжди маЇ ≥нформувати про ц≥кав≥ под≥њ нав≥ть тод≥, коли вони стосуютьс€ не його кандидата. “од≥ ≥нформац≥€ занурюЇтьс€ в значну к≥льк≥сть складноњ нец≥кавоњ ≥нформац≥њ.

5. Ђ√ас≥нн€ї. ¬ межах одн≥Їњ статт≥ за€вл€Їтьс€ спочатку коротко небажана тема, а пот≥м б≥льш р≥зко звучить та, що диссонуЇ. Ќаприклад, проблема п≥дл≥тковоњ наркоман≥њ переходить у проблему п≥дл≥тковоњ безграмотност≥.

 

≤≤≤. ѕерелом теми

Ќаприклад: Ќа ст≥н≥ написано Ђ√еть  арабаса-Ѕарабасаї. «аглушуванн€ теми Ц це перефарбувати ст≥ну. ѕереломлюванн€ теми Ц це написати зверху б≥льш жирне нове гасло: Ђ√еть ѕ≥нок≥о та його бандуї. ћТ€ка пропаганда в≥др≥зн€Їтьс€ тим, що н≥хто не повинен зрозум≥ти, що вона тенденц≥йна. “ому сл≥д створити ≥люз≥ю справедливого сп≥вставленн€ конфл≥ктуючих думок. “обто ми сам≥ пишемо др≥бними л≥терами погане про  арабаса. ј пот≥м зверху жирними л≥терами все, що думаЇмо про ѕ≥нок≥о та про ћальв≥ну з јртемоном.

1. Ђ–озкритт€ очейї. ѕерш н≥ж поховати небажану тему, сл≥д спочатку про нењ вв≥чливо за€вити. Ќаприклад: Ђя не думаю, що  л≥нтон подаЇ гарний приклад нашим д≥т€м. јле його ≥н≥ц≥ативи сьогодн≥ схвалюють...ї

2. ЂЎексп≥р≥вський сонетї. ∆урнал≥ст розвиваЇ тему в невиг≥дному дл€ свого кандидата напр€мку, а Їдиний контраргумент береже дл€ останньоњ фрази.

3. Ђ‘онтан брудуї. Ц в≥дмова в≥д принципу нейтральност≥ на користь критики.

4. Ђ√≥рка правда зондаж≥вї. Ќаприклад,  андидата ј п≥дтримуЇ шанований експерт, але результати опитуванн€ св≥дчать про в≥дставанн€ кандидата ј.

5. Ђ√рупова наругаї. «астосуванн€ фокус-групи не дл€ розкрутки теми, а дл€ њњ перелому. Ќаприклад,  андидат ј на теледебатах з д≥ючим президентом був переконливим. ¬ публ≥кац≥њ журнал≥ста в≥д конкурента описують спостереженн€ студент≥в Ц пол≥толог≥в, серед €ких лише троЇ надають перевагу кандидату ј.

6. Ђƒумка абстрактноњ б≥льшост≥ї. Ќаприклад: ЂЌ≥кому це не зрозум≥ло!ї, Ђ ому це потр≥бно?ї.

7. Ђ—он€чне затемненн€ї. Ђ«атемненн€ї конкурента за допомогою з≥рки.

 

IV. ѕ≥дм≥на теми

1. Ђ‘альшивий заголовокї. «аголовок не в≥дпов≥даЇ зм≥сту статт≥.

2. Ђѕеревод стр≥локї. —татт€ починаЇтьс€ з теми за назвою, а зак≥нчуЇтьс€ контраргументами.

 

V. ћаскуванн€ теми

1. Ђ апл€ дьогтюї. —л≥д трохи критикувати свого кандидата.

2. ЂƒевТ€ть з половиною сл≥вї. ÷е оптимальна довжина цитати ангажованого ньюсмейкера.

3. ЂЌар≥зка цитатиї. ÷итуванн€ пол≥тика сл≥д робити частинами з непр€мим цитуванн€м.

4. Ђ«≥штовхуванн€ €Їцьї. ѕодаютьс€ позиц≥њ двох кандидат≥в, але позиц≥€ конкурента подаЇтьс€ п≥д певним кутом зору.

5. Ђ“онкий аромат сумн≥в≥вї. Ќаприклад: Ђѕан N розраховуЇ (маЇ над≥ю) на перемогу на виборахї. Ђѕан N п≥дкреслив (в≥дзначив), що переможе на виборахї.

 

“ести до модулю Ђ≤м≥джелог≥€ (ќснови PR)ї

“ести до теми є 1

  1. “ак≥ €кост≥, €к невизначен≥сть, амб≥валентн≥сть, особлив≥сть, емоц≥йн≥сть, м≥фолог≥чн≥сть Ї €кост€ми ≥м≥джу:

а) орган≥зац≥њ;

б) крањни;

в) пол≥тичного л≥дера крањни.

  1. ≤м≥дж людини це:

а) образ людини;

б) сусп≥льна думка про людину;

в) репутац≥€ людини;

г) перше ≥ третЇ;

д) все перел≥чене.

  1. ≤м≥джмейк≥нг це:

а) етапи формуванн€ сусп≥льноњ думки;

б) д≥€льн≥сть з≥ створенн€ ≥м≥джу;

в) процес впливу ≥м≥джу людини на ефективн≥сть њњ д≥€льност≥.

  1. √аб≥тарний ≥м≥дж зумовлюЇтьс€:

а) зовн≥шн≥стю;

б) продуктами д≥€льност≥;

в) середовищем.

  1. ≤м≥джформуюча ≥нформац≥€ повинна переважно сприйматис€:

а) св≥дом≥стю;

б) безсв≥домим.

  1. ≤м≥джелог≥€ це:

а) галузь психолог≥њ, €ка вивчаЇ соц≥ально-психолог≥чн≥ законом≥рност≥ впливу;

б) комплексна практична дисципл≥на, метою €коњ Ї методолог≥чне та методичне оснащенн€ профес≥йноњ д≥€льност≥ з≥ створенн€ та перетворенн€ ≥м≥джу;

в) галузь соц≥олог≥њ, €ка вивчаЇ законом≥рност≥ формуванн€ громадськоњ думки.

  1. ≤м≥джмейкер це:

а) нос≥й ≥м≥джу;

б) творець ≥м≥джу;

в) аудитор≥€ ≥м≥джу.

  1. “еор≥€ когн≥тивного дисонансу по€снюЇ:

а) механ≥зм створенн€ ≥м≥джу;

б) механ≥зм створенн€ громадськоњ думки;

в) механ≥зм розвитку я-концепц≥њ.

  1. –ецип≥Їнт ≥м≥джу це:

а) прообраз ≥м≥джу;

б) аудитор≥€ ≥м≥джу;

в) нос≥й ≥м≥джу.

  1. ≤м≥дж це:

а) я-концепц≥€;

б) я-≥деальне;

в) образ я в ≥нших;

г) образ себе дл€ ≥нших.

  1. ƒзеркальний ≥м≥дж:

а) характерний нашому у€вленню про себе;

б) характерний дл€ погл€ду збоку;

в) те, до чого прагнемо.

  1. —тратег≥Їю побудови ≥м≥джу Ї:

а) униканн€;

б) акцентуванн€;

в) позиц≥юванн€.

  1. –итм, €кий реал≥зуЇтьс€ при переключенн≥ з пересказаного на недоказане, з ≥стор≥њ на сучасн≥сть, з недос€жно високого на суто людське, ≥з загрозливого на близьке та р≥дне. ÷е така ознака ≥м≥джу, €к:

а) ор≥Їнтац≥€ на м≥фолог≥чну н≥шу масовоњ св≥домост≥;

б) на€вн≥сть чогось особливого, що в≥дхил€Їтьс€;

в) амб≥валентн≥сть.

  1. —усп≥льна думка електорату про пол≥тика чи парт≥ю це:

а) пол≥тична св≥дом≥сть;

б) пол≥тичний ≥м≥дж;

в) структура елкторального пол€.

“ести до теми є 2

  1. ѕерел≥ч≥ть перш≥ три €кост≥, €к≥ вход€ть у 16-факторну модель ≥м≥джу пол≥тика

1. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

2. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

  1. ¬≥дношенн€ до парт≥њ зумовлене:

а) ≥деолог≥Їю;

б) силою особистост≥ л≥дера;

в) ≥м≥джем парт≥њ.

  1. ≤м≥дж електората Ї компонентом ≥м≥джа:

а) л≥дера;

б) парт≥њ;

в) крањни.

  1. ¬м≥нн€ ефективно д≥€ти в екстремальних умовах, усп≥шн≥сть попередньоњ д≥€льност≥, харизма це:

а) компоненти модел≥ ≥м≥джу парт≥њ;

б) компоненти модел≥ ≥м≥джу орган≥зац≥њ;

в) компоненти модел≥ ≥м≥джу пол≥тика.

  1. ”загальнений образ соц≥альноњ групи, €кий розд≥л€Їтьс€ представниками ≥ншоњ соц≥альноњ групи та включаЇ у€вленн€ про типового представника даноњ соц≥альноњ групи з характеристикою темпераменту, характеру, особистост≥, це:

а) ≥м≥дж крањни;

б) корпоративний ≥м≥дж;

в) груповий ≥м≥дж.

  1. ѕозначте параметри, €к≥ вход€ть до характеристики ≥м≥джу крањни:

а) корисн≥ копалини, кл≥мат, етн≥чна неоднор≥дн≥сть;

б) пол≥тична стаб≥льн≥сть, економ≥чний розвиток, €к≥сть управл≥нськоњ ел≥ти;

в) ф≥нансове благополучч€, ≥м≥дж кер≥вника, д≥лов≥ комун≥кац≥њ.

  1. —имвол≥чний образ орган≥зац≥њ, €кий створюЇтьс€ у процес≥ S Ц S взаЇмод≥њ, в склад≥ €кого Ї елементи, що провокують сприйн€тт€ даноњ орган≥зац≥њ €к субТЇкта. ÷е:

а) ≥м≥дж парт≥њ;

б) груповий ≥м≥дж;

в) корпоративний ≥м≥дж.

  1. «нанн€, розум≥нн€ та ум≥нн€ управл€ти вар≥ативними параметрами, нейтрал≥зувати негативн≥ параметри лежить в основ≥:

а) пол≥тичного ≥м≥джу;

б) корпоративного ≥м≥джу;

в) президентського ≥м≥джу.

  1. ¬≥дом≥ в ≥м≥джелог≥њ модел≥ ≥м≥джу будуютьс€ на основ≥:

а) теоретичного анал≥зу;

б) семантичного досл≥дженн€;

в) ≥нтерв'юванн€ пол≥тик≥в.

  1.  орпоративна культура включаЇ наступн≥ компоненти:

а) середовищний, габ≥тарний, продуктивний, вербальний, к≥нестетичний;

б) ≥стор≥ю, традиц≥њ, стиль од€гу, мову сп≥лкуванн€, режим роботи, характер зворотнього звТ€зку.

  1.  ультура схваленн€, залежна культура, культура опозиц≥њ, культура сили це:

а) види орган≥зац≥йноњ культури;

б) види ≥м≥джу.

  1.  ласичний стиль, спок≥йн≥ кольори викликають:

а) в≥дчутт€ значущост≥;

б) в≥дчутт€ ≥нтересу;

в) в≥дчутт€ дов≥ри.

  1. —оромТ€зн≥сть чи пошук схваленн€ Ї:

а) стратег≥Їю побудови ≥м≥джу персони;

б) стратег≥Їю побудови ≥м≥джу орган≥зац≥њ;

в) пасткою побудови ≥м≥джу.

  1. “ехн≥ки ≥м≥джу персони Ї компонентом

а) ≥м≥джмейк≥нга пол≥тика;

б) брендинга на баз≥ архетип≥в;

в) стайл≥нга.

 

 

“ести до теми є 3

  1. ¬≥дзначте складов≥ зм≥сту пон€тт€ Ђпабл≥к р≥лейшнзї:

а) механ≥зм вир≥шенн€ р≥зних завдань через сп≥впрацю з зовн≥шн≥м оточенн€м;

б) форма д≥алогу, що спри€Ї стосункам орган≥зац≥њ з громадськ≥стю;

в) функц≥€ управл≥нн€, €ка спри€Ї п≥дтримц≥ орган≥зац≥њ з боку громадськост≥.

  1. ¬перше терм≥н PR був застосований:

а) у друг≥й половин≥ 19 стол≥тт€;

б) в перш≥й половин≥ 20 стол≥тт€;

в) в друг≥й половин≥ 20 стол≥тт€.

  1. ¬перше терм≥н PR був застосований у такому сенс≥:

а) нарощуванн€ зусиль пол≥тичних ≥нститут≥в дл€ створенн€ кл≥мату дов≥ри в нац≥ональному масштаб≥;

б) спос≥б регулюванн€ стосунк≥в орган≥зац≥њ з громадськ≥стю;

в) можлив≥сть кер≥вництва орган≥зац≥њ мати ≥нформац≥ю про сусп≥льну думку щодо результат≥в њх д≥€льност≥.

  1. ѕершим скориставс€ послугами PR:

а) “омас ƒжеферсон;

б) јйв≥ Ћ≥;

в) ƒжон –окфеллер;

г) ≈двард Ѕернайс.

  1. —пос≥б регулюванн€ стосунк≥в орган≥зац≥њ з громадськ≥стю, це:

а) складова зм≥сту пон€тт€ ЂPRї;

б) фактор ефективност≥ д≥€льност≥ PR-спец≥ал≥ста.

в) профес≥йний тип PR-спец≥ал≥ста.

  1. ЂЌе маЇ €скравого стилю, ≥дентиф≥куЇ себе з орган≥зац≥Їю, не прагне до ≥нновац≥й; виконавець, що не приймаЇ р≥шеньї. ÷е такий тип PR-спец≥ал≥ста, €к:

а) той, що впливаЇ;

б) той, що захищаЇтьс€;

в) аморфний;

г) демократичний

  1. ћ≥с≥€ та њњ вт≥ленн€ у слоган≥ в≥дноситьс€ до:

а) першого кола бренду;

б) другого кола бренду;

в) третього кола бренду;

г) н≥ а), н≥ б), н≥ в).

  1. —убТЇкт, обТЇкт реклами, мета та засоби реклами це:

а) стайл≥нг;

б) брендинг;

в) метод ƒейла Ўалла;

г) н≥ а), н≥ б), н≥ в).

  1. ’удожнЇ конструюванн€ л≥н≥й, форм, тону, кольору, це:

а) стайл≥нг;

б) брендинг;

в) ф≥рмовий стиль.

  1.  ≥льк≥сть субТЇкт≥в рекламних засоб≥в одного стилю, що визначають характеристику конкретноњ орган≥зац≥њ ≥ в≥докремлюють њњ в≥д конкурент≥в, це:

а) структура реклами;

б) ф≥рмовий стиль;

в) стайл≥нг;

г) ≥ндекс попул€рност≥.

  1. «вертанн€ до базових ун≥версальних структур псих≥ки дл€ забезпеченн€ ефективноњ ≥нтеграц≥њ марочних комун≥кац≥й з особистим досв≥дом, це:

а) архетип;

б) типолог≥€ архетип≥в;

в) архетипи соц≥ал≥зац≥њ;

г) брендинг на баз≥ архетип≥в.

  1. јрхетипи соц≥ал≥зац≥њ, архетипи зм≥н, архетипи реставрац≥њ стаб≥льност≥≠ Ц це типолог≥€ архетип≥в:

а) за  . ёнгом;

б) за  . ѕ≥рсоном;

в) за ќ. ƒонченко.

  1. јрхетипи Ўукача, Ѕунтар€, “ворц€ в≥днос€тьс€ до архетип≥в:

а) соц≥ал≥зац≥њ;

б) зм≥н;

в) поверненн€.

  1. “ак≥ архетипи, €к “урботливий, “ворець, ѕравитель Ї базою дл€ брендингу орган≥зац≥йноњ культури, €ка:

а) робить акцент на стаб≥льн≥сть ≥ контроль;

б) робить акцент на ризик, майстерн≥сть ≥ усп≥х;

в) робить акцент на почутт€х приналежност≥ та задоволенн€.

 

 

“ести до теми є 4

  1. ѕерел≥ч≥ть компоненти електорального пол€:

-

-

-

-

-

  1. ѕрагненн€ перевести ЂмТ€кийї електорат конкурента у категор≥ю Ђболотаї чи ЂмТ€когої електорату кандидата Ї компонентом:

а) стратег≥њ виборчого PR;

б) тактики виборчого PR.

  1. ќриг≥нальна за€вка про себе та визначенн€ рейтингу (≥ свого, ≥ конкурента) Ї компонентом:

а) стратег≥њ виборчого PR;

б) тактики виборчого PR.

  1. ‘≥н≥шний етап реал≥зац≥њ тактики виборчого PR передбачаЇ роботу:

а) з мТ€ким електоратом;

б) з болотом;

в) з твердим електоратом конкурента.

  1. ¬ивченн€ електоральних оч≥кувань Ї основним засобом:

а) оволод≥нн€ владою;

б) збереженн€ влади.

  1. ќдиниц€ вим≥ру у процентному сп≥вв≥дношенн≥, що показуЇ к≥льк≥сть приб≥чник≥в того чи ≥ншого кандидата, або т≥Їњ чи ≥ншоњ парт≥њ, а також в≥дпов≥дноњ рад≥о- або телепередач≥, визначену за в≥дпов≥дний пер≥од:

а) промоушн;

б) ф≥рмовий стиль;

в) пабл≥сит≥;

г) ≥ндекс попул€рност≥.

  1. «нар€дд€ PR-технолог≥й, скероване на привабленн€ публ≥ки з метою попул€ризац≥њ. “ака д≥€льн≥сть зд≥йснюЇтьс€ дл€ безкоштовного висв≥тленн€ €когось субТЇкта в засобах масовоњ ≥нформац≥њ:

а) промоушн;

б) ф≥рмовий стиль;

в) пабл≥сит≥;

г) ≥ндекс попул€рност≥.

  1. јктивне спри€нн€ та допомога реал≥зац≥њ проекту, товару та ≥н. Ц це:

а) промоушн;

б) ф≥рмовий стиль;

в) пабл≥сит≥;

г) ≥ндекс попул€рност≥.

  1. Ѕрендинг це:

а) розробка власного стилю, формуванн€ ≥м≥джу парт≥њ чи кандидата, що в≥др≥зн€Ї ≥ вид≥л€Ї њх серед ≥нших;

б) рекламний предмет, що прит€гаЇ ≥нтерес людей за рахунок його ориг≥нальност≥, рухливост≥, динам≥чност≥;

в) коротка прес-конференц≥€, на €к≥й в≥дпов≥дальн≥ особи виступають з ≥нформац≥Їю про певну под≥ю.

  1. Ќестача сусп≥льного втручанн€, €ке могло б забезпечити висв≥тленн€ та задоволенн€ центральних або м≥сцевих ≥нтерес≥в р≥зних соц≥альних груп, це:

а) ƒецентрал≥зац≥€;

б) деф≥цит демократ≥њ;

в) демоскоп≥€.

  1. —тратег≥€ виборчого PR залежить в≥д:

а) структури електорального пол€;

б) електоральних оч≥кувань;

в) можливостей ресурсноњ бази;

г) в≥рно все.

  1. —логан це:

а) вт≥лена у в≥зуальному образ≥ основна ≥де€ орган≥зац≥њ;

б) вербальна, лакон≥чна форма основноњ ≥дењ орган≥зац≥њ, њњ дев≥з.

  1. ћасовий адресат, емоц≥йн≥сть, невизначен≥сть, езотеричн≥сть, опосередкован≥сть, театрал≥зован≥сть, динам≥чн≥сть Ї характеристика:

а) пол≥тичноњ под≥њ;

б) пол≥тичного л≥дера;

в) пол≥тичного дискурсу.

  1. ¬ид≥л≥ть характеристики, €к≥ в≥др≥зн€ють демократичний пол≥тичний дискурс

а) ≥нформативн≥сть;

б) рац≥ональн≥сть;

в) ритуальн≥сть;

г) д≥алог≥чн≥сть;

д) монолог≥чн≥сть.

 

“ести до теми є 5

  1. ѕропаганда в умовах Ђ≥нформац≥йного шумуї маЇ бути:

а) жорсткою;

б) мТ€кою.

  1. ѕр≥оритет теми у пор≥вн€нн€ з персоною в≥др≥зн€Ї:

а) жорстку пропаганду;

б) мТ€ку пропаганду.

  1. ¬икористанн€ знаменитост≥ у пропаганд≥ Ї засобом:

а) залученн€ уваги до кандидата;

б) в≥дверненн€ уваги в≥д кандидата;

в) ≥ перше, ≥ друге;

г) не перше, н≥ друге.

  1. ѕропаганда це:

а) профес≥йна д≥€льн≥сть з≥ створенн€ ≥м≥джу;

б) механ≥зм вир≥шенн€ р≥зних завдань через звТ€зки з громадськ≥стю;

в) форма тиску пол≥тичних субТЇкт≥в на електорат з метою отриманн€ або ствердженн€ своЇњ пол≥тичноњ завданост≥.

  1. ќбер≥ть ознаки пропагандистського тиску:

а) апелюЇ до народу щодо ≥снуванн€ пол≥тичноњ сили, здатноњ задовольнити ≥нтереси вс≥х соц≥альних верств;

б) розповсюджуЇ атмосферу страху;

в) виконуЇ владну, розпор€дницьку та керуючу функц≥ю.

  1. ƒо статичних компонент≥в масовоњ св≥домост≥ в≥днос€тьс€:

а) оц≥нки;

б) думки;

в) чеканн€;

г) ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ;

д) настроњ.

  1. ƒо динам≥чних компонент≥в масовоњ св≥домост≥ в≥днос€тьс€:

а) оц≥нки;

б) думки;

в) чеканн€;

г) ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ;

д) настроњ.

  1. —т≥йк≥сть, суперечлив≥сть, керован≥сть, експресивн≥сть, це:

а) €кост≥ л≥дера;

б) €кост≥ пол≥тичноњ д≥€льност≥;

в) €кост≥ масовоњ св≥домост≥.

  1. ‘орма виразу масовоњ св≥домост≥ це:

а) пол≥тична д≥€льн≥сть;

б) громадська думка;

в) чутки.

  1. ¬им≥рами громадськоњ думки Ї:

а) спр€мован≥сть, ≥нтенсивн≥сть, широта, глибина;

б) €скрав≥сть, впливов≥сть, тривал≥сть, ст≥йк≥сть.

  1. „и згодн≥ ви з такими твердженн€ми:

а) громадська думка чутлива до важливих под≥й;

б) важлив≥ под≥њ можуть в≥дхил€ти громадську думку в≥д одного полюсу до ≥ншого;

в) громадська думка не прогнозуЇ под≥њ, а реагуЇ на них.

  1. «акон √. ќлпорта - Ћ. ѕостмена формулюЇтьс€ так:

а) невизначен≥сть ≥нформац≥њ Ц це деф≥цит субТЇктивно над≥йноњ ≥нформац≥њ;

б) ≥нтенсивн≥сть чутки це ймов≥рн≥сть њњ виникненн€, швидк≥сть ≥ масштаб розповсюдженн€, м≥ра впливу на повед≥нку натовпу;

в) ≥нтенсивн≥сть чутки Ц функц≥€, пох≥дна в≥д значущост≥ њњ зм≥сту та р≥вн€ невизначеност≥ ≥нформац≥њ з ц≥кавого питанн€.

  1. „утки - бажанн€, чутки - пугала, агресивн≥ чутки, чутки - н≥сен≥тниц≥, це класиф≥кац≥€ вид≥в чуток:

а) за емоц≥йною характеристикою;

б) за м≥рою недостов≥рност≥.

  1. ƒумка експерта, думка абстрактноњ б≥льшост≥ Ї:

а) засобами розповсюдженн€ чуток;

б) засобами мТ€коњ пропаганди;

в) засобами аг≥тац≥њ.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 591 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2292 - | 1959 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.1 с.