Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕрендинг ≥ орган≥зац≥йна культура




 

ќрган≥зац≥йна культура, що спри€Ї почуттю задоволенн€,

особистого зростанн€ та навчанн€

јрхетип ѕростодушний Ўукач ћудрець
—ила Ѕезпечна робота јвтономн≥сть прац≥вника јнал≥з плануванн€
—лабк≥сть ѕрац≥вник Ќеефективна координац≥€ —пов≥льнен≥сть д≥й
÷≥нност≥ Ћо€льн≥сть —вобода та незалежн≥сть Ќавчанн€
“абу –озкачуванн€ човна  онформ≥зм Ќањвн≥сть
—тиль кер≥вництва Ѕатьк≥вський ѕершопроходц≥  олег≥альний
“≥нь  онтролююча повед≥нка јсоц≥альн≥ вчинки ѕосиленн€ догматизму

 

ќрган≥зац≥йна культура, €ка акцентуетьс€ на почутт€х

приналежност≥ та задоволенн€

јрхетип —ирота  оханець —коморох
—ила ¬иживанн€ —п≥льн≥сть √райлив≥сть
—лабк≥сть ѕосередн≥сть ”никанн€ конфл≥кт≥в ѕередбачуван≥сть
÷≥нност≥ –≥вн≥сть Ѕлизьк≥сть –ад≥сть
“абу Ѕути особливим —тоњчна в≥дмова Ѕути нец≥кавим
—тиль кер≥вництва јвторитарний ƒопомога ѕозбавленн€ в≥д неприЇмностей
“≥нь ∆орсток≥сть ¬≥льний ≈рос ¬м≥лий обман

ќрган≥зац≥йна культура, €ка робить акцент на ризик,

майстерн≥сть ≥ усп≥х

јрхетип ¬оњн Ѕунтар ћаг
—ила ’оробр≥сть ƒивергентне мисленн€ Ѕаченн€
—лабк≥сть «верхн≥сть ≈тика «вТ€зок з≥ звичними людьми
÷≥нност≥ ƒос€гненн€ мети Ќетрадиц≥йн≥ ≈волюц≥€ св≥домост≥
“абу —лабк≥сть  онформ≥зм ѕоверхов≥сть
—тиль кер≥вництва Ќаставництво –еволюц≥йний ’аризматичний
“≥нь ∆орсток≥сть «лочинн≥ нахили ћан≥пул€ц≥њ

 

ќрган≥зац≥йна культура, що робить акцент на

стаб≥льн≥сть ≥ контроль

јрхетип “урботливий “ворець ѕравитель
—ила ѕослуга ≤нновац≥€ —труктура
—лабк≥сть ¬имога по€снень –утина √нучк≥сть
÷≥нност≥ “урбота ÷≥л≥сн≥сть ¬лада
“абу ≈гоњзм ѕосередн≥сть Ѕезв≥дпов≥дальн≥сть
—тиль кер≥вництва  омпан≥йський ћр≥йливий ѕол≥тичний
“≥нь ѕовний контроль  ритичне прагненн€ до досконалост≥ “иран≥€

 

“езаурус до теми є 4

ѕол≥тичний маркетинг Ц це складова пол≥тичного менеджменту, заакцентована на задоволенн≥ пол≥тичних потреб громад€н ≥, насамперед, електоральних оч≥кувань шл€хом обм≥ну њх владних повноважень на переваги, запропонован≥ в≥дпов≥дними субТЇктами пол≥тичного ринку. ƒо пол≥тичного маркетингу в≥дноситьс€:

- проведенн€ досл≥джень в електоральному пол≥;

- розробка стратег≥њ виборчого процесу;

- розробка тактики д≥й;

- пол≥тична реклама;

- д≥€льн≥сть у мед≥а простор≥;

- ≥нш≥ напр€мки д≥€льност≥, спр€мован≥ на отриманн€ влади лег≥тимним шл€хом за допомогою вибор≥в.

ƒеф≥цит демократ≥њ Ц нестача сусп≥льного втручанн€, €ке могло б забезпечити висв≥тленн€ та задоволенн€ центральних або м≥сцевих ≥нтерес≥в р≥зних соц≥альних груп.

Ѕрендинг Ц розробка власного стилю, формуванн€ ≥м≥джу парт≥њ чи кандидата, що в≥др≥зн€Ї ≥ вид≥л€Ї њх серед конкурент≥в.

≤ндекс попул€рност≥ Ц одиниц€ вим≥ру в процентному сп≥вв≥дношенн≥, що показуЇ к≥льк≥сть приб≥чник≥в того чи ≥ншого кандидата, т≥Їњ чи ≥ншоњ парт≥њ, мас-мед≥а за певний пер≥од часу.

ѕабл≥с≥т≥ Ц знар€дд€ PR-технолог≥й, скероване на привабленн€ публ≥ки з метою попул€ризац≥њ. “ака д≥€льн≥сть зд≥йснюЇтьс€ дл€ безкоштовного висв≥тленн€ €когось субТЇкта в засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕромоушн Ц активне спри€нн€ та допомога реал≥зац≥њ проекту, товару та ≥нше.

—тратег≥€ виборчого PR [27]

—тратег≥€ виборчого PR залежить в≥д:

Ј —труктури електорального пол€ (твердий електорат кандидата, мТ€кий електорат кандидата, болото, мТ€кий електорат конкурента, твердий електорат конкурента).

Ј ≈лекторальних оч≥кувань.

Ј ћожливостей конкурент≥в.

Ј ”мов середовища.

Ј ¬≥домостей кандидата.

Ј ћожливостей ресурсноњ бази (час, ф≥нанси, матер≥ально-техн≥чна база, адм≥н≥стративний, орган≥зац≥йний та ≥нформац≥йний ресурс).

—тратег≥чн≥ л≥н≥њ пол≥тичного маркетингу:

Ј —еред твердого електората кандидата Ц п≥дтримувати зац≥кавлен≥сть до кандидата (парт≥њ) ≥ стимулювати можливо б≥льший в≥дсоток тих, хто зТ€вивс€ на виборчу д≥льницю.

Ј —еред мТ€кого електорату кандидата Ц закр≥пленн€ њх думки в≥дносно правильного вибору.

Ј —еред твердого й особливо мТ€кого електорату конкурент≥в спробувати розкидати њх голоси на дек≥лька близьких кандидат≥в.

Ј —еред Ђболотаї Ц провести класичну кампан≥ю по завоюванню дов≥ри.

¬иборц€ провод€ть за такими етапами прийн€тт€ р≥шенн€: у€вленн€ (хто це?); ≥дентиф≥кац≥€ (€ його знаю); симпат≥€ (щось у ньому Ї); переваги (в≥н краще); впевнен≥сть (в≥н Ц наш); виб≥р (€ Ц за нього).

“актичн≥ етапи PR

1) ѕ≥дготовчий Ц розвТ€занн€ орган≥зац≥йних проблем та ≥деолог≥чного забезпеченн€.

2) ќриг≥нальна за€вка про себе та визначенн€ рейтингу конкурента.

3) ѕроцесуальн≥ етапи:

Ј «алученн€ уваги.

Ј ƒемонстрац≥€ потенц≥алу.

Ј ƒемонстрац≥€ сп≥льност≥ оц≥нок ситуац≥њ кандидатом ≥ виборц€ми.

Ј ƒемонстрац≥€ турботливост≥, оптим≥зму та правдолюбност≥.

Ј ≤дентиф≥кац≥€ кандидата ≥з середн≥м виборцем.

Ј ≤нформуванн€ про позиц≥њ кандидата п≥д час важливих голосувань в минулому.

ѕри цьому не можна:

Ј ѕросити допомоги.

Ј ЌавТ€зувати норми та ц≥нност≥.

Ј ‘≥ксувати свою увагу на одн≥й проблем≥.

Ј ¬иставл€ти себе всезнайкою.

Ј ѕрипускати, щоб хтось в≥дчував перевагу над кандидатом у чомусь.

Ј ƒекларувати своЇ прагненн€ до пол≥тичноњ карТЇри (реал≥зувати амб≥ц≥њ за рахунок карТЇри неприпустимо),

Ј ≤нформувати про всю передвиборчу програму (сл≥д зберегти ≥нтригу дл€ ф≥н≥шу),

Ј ƒемонструвати виборц€м член≥в с≥мТњ (це сл≥д залишити дл€ €коњсь риси ≥м≥джу),

Ј ѕрипускати конфл≥кти з будь-€кою соц≥альною групою (сл≥д про€вл€ти толерантн≥сть).

4) ‘≥н≥шний етап (2 тижн≥):

–обота з Ђболотомї, пер≥од Ђчорногої PR. ўодо Ђболотаї, то ≥снуЇ 5 груп не голосуючих: д≥€ч≥ (молодь, небайдуж≥, позитивн≥, об≥знан≥), пасивн≥, роздратован≥ (стар≥), необ≥знан≥, в≥дчужен≥.

—тратег≥чний образ л≥дера:

Ј –ег≥онально зумовлений (етнос).

Ј ќбумовлений часом (ситуац≥€).

Ј ѕовТ€заний з потребами виборц≥в та њх в≥ком.

Ј ћоже викликати кризу ≥дентичност≥ у особистост≥ кандидата.

’арактеристики пол≥тичного дискурсу (за ≈.Ўейгал):

1. ћасовий адресат.

2. ƒом≥нуюча роль фактора емоц≥йност≥:

- функц≥€ посиленн€ прихильност≥ систем≥ (через ритуальне використанн€ символ≥в патр≥отичноњ гордост≥, минулоњ слави, майбутньоњ велич≥);

- функц≥€ ор≥Їнтац≥њ (емоц≥њ компенсують деф≥цит ≥нформац≥њ);

- моб≥л≥зац≥йна функц≥€ (емоц≥њ €к ≥мпульс до д≥њ);

- агональна функц≥€ (емоц≥њ €к фактор вербальноњ агрес≥њ).

3. —мислова невизначен≥сть.

4. ≈зотеричн≥сть €к евфем≥зац≥€ (зниженн€ категоричност≥ констатац≥њ небажаного факту та зб≥льшенн€ невизначеност≥), ц≥леспр€мована ухильн≥сть, нат€к ≥ посиланн€ на слухи.

5. ќпосередкован≥сть пол≥тичноњ комун≥кац≥њ фактором мас-мед≥а спри€Ї регул€ц≥њ дистанц≥њ м≥ж л≥дером ≥ масами Ц €к зближенню (при цьому п≥двищуЇтьс€ демократичн≥сть дискурсу), так ≥ дистанц≥юванню, що п≥двищуЇ авторитарн≥сть дискурсу. ƒистанц≥€ м≥ж пол≥тиком ≥ народом про€вл€Їтьс€ €к просторова, комун≥кативна, символ≥чна (право на волод≥нн€ особливими предметами Ц корона, ск≥петр, держава, президентська печатка, спецл≥так, резиденц≥€), психолог≥чна, ≥нформац≥йна (монопол≥€ на ≥нформац≥ю).

ƒ≥алог≥чн≥сть демократичного дискурсу пол€гаЇ у його принципов≥й полем≥чност≥. ѕолем≥чн≥сть реал≥зуЇтьс€ в прагматичних принципах сп≥вроб≥тництва та суперництва.

6. “еатрал≥зован≥сть пол≥тичного дискурсу.

 омпоненти театру  омпоненти пол≥тичного дискурса
—ценар≥й, сюжет, драма, траг≥комед≥€, м≥стер≥€ ѕереб≥г пол≥тичних под≥й
—пектакль ≥ репетиц≥€ ѕол≥тичн≥ под≥њ
јвтор тексту —п≥чрайтер, пом≥чники, пол≥тик
–ежисер, сценарист ќрган≥затор, лоб≥ст, агенти впливу
јктори ѕол≥тики
–ол≥, амплуа –ол≥ (функц≥њ), ≥м≥дж
√л€дач≥ Ќарод
–еакц≥њ гл€дач≥в: аплодисменти, свист,... √олосуванн€ за/проти, акц≥њ п≥дтримки/протесту
—цена, екран “рибуна, зал зас≥дань
 ул≥си “аЇмна пол≥тика
ƒекоратори, гримери ≤м≥джмейкери, PR-технологи

 

7. ƒинам≥чн≥сть мови пол≥тика.

 

ƒемократичний Ќауковий пол≥тичний дискурс дискурс “отал≥тарний пол≥тичний –ел≥г≥йний дискурс дискурс
≤нформативн≥сть рац≥ональн≥сть тверезий скепсис лог≥ка аргументац≥њ примат референтноњ функц≥њ реальний денотат €сн≥сть д≥алог≥чн≥сть скороченн€ дистанц≥њ (≥нтим≥зац≥њ сп≥лкуванн€) динам≥чн≥сть –итуальн≥сть емоц≥йн≥сть ф≥де≥стичн≥сть суггестивн≥сть примат спонукальноњ функц≥њ фантомний денотат езотеричн≥сть монолог≥чн≥сть зб≥льшенн€ дистанц≥њ (авторитарн≥сть сп≥лкуванн€) консерватизм

«м≥ст пол≥тичноњ комун≥кац≥њ зводитьс€ до трьох складових:

- формулюванн€ та розТ€сненн€ пол≥тичноњ позиц≥њ (ор≥Їнтац≥€);

- пошук ≥ згуртуванн€ приб≥чник≥в (≥нтеграц≥€);

- боротьба з противником (агрес≥€).

¬ пол≥тичному дискурс≥ вид≥л€ють так≥ види ман≥пул€ц≥њ:

- аргументативне ман≥пулюванн€ (порушенн€ лог≥ки розвитку текста, ухил в≥д обовТ€зку доведенн€, маскуванн€ лог≥чних ход≥в);

- референц≥альне ман≥пулюванн€, €ке включаЇ фактолог≥чне ман≥пулюванн€ (брехн€, нап≥вправда, замовчуванн€) та фокусувальне ман≥пулюванн€ (зосередженн€ в зон≥ часткового викривленн€).

 

“езаурус до теми є 5

ѕропаганда Ц форма тиску в≥дпов≥дних пол≥тичних субТЇкт≥в на населенн€ з метою отриманн€ або ствердженн€ своЇњ пол≥тичноњ заданост≥ €к такоњ. ¬ одному випадку пропаганда використовуЇтьс€ €к виправданн€ необх≥дност≥ ≥снуванн€ влади у в≥дпов≥дних формах.

ќзнаки пропагандистського тиску:

- апелюЇ до всього народу, н≥би обТЇктивно, може ≥снувати певна пол≥тична сила, здатна задовольнити ≥нтереси одразу вс≥х соц≥альних верств;

- впливаЇ на форми повед≥нки та д≥€льност≥ людей, навТ€зуючи њм прим≥тивний наб≥р стандарт≥в, €к≥ здатна забезпечити в≥дпов≥дна пол≥тична ел≥та;

- переконують населенн€ в тому, що ≥снуЇ пол≥тична сила, €ка не помил€Їтьс€ та здатна в≥дпов≥дати за вс≥х;

- р≥зновидом модерн≥зац≥њ пропагандистського диктату Ї попул≥зм;

- вороже ставленн€ до опонент≥в, в≥йна компромат≥в, ≥гноруванн€ д≥алогу;

- розповсюдженн€ атмосфери страху.

ћасова св≥дом≥сть Ї над≥ндив≥дуальною та надгруповою за зм≥стом, але ≥ндив≥дуальною за формою функц≥онуванн€ св≥домост≥. ” фундамент≥ масовоњ св≥домост≥ лежить €скраве емоц≥йне переживанн€ де€коњ соц≥ально-пол≥тичноњ проблеми, €ка викликаЇ потребу в д≥€х. –ац≥ональний р≥вень поступово утворюЇтьс€ на основ≥ базисного емоц≥йно-д≥Ївого р≥вн€. ¬≥н включаЇ в себе б≥льш статичн≥ (оц≥нки, оч≥куванн€, ц≥нност≥, ор≥Їнтац≥њ) ≥ б≥льш динам≥чн≥ (масов≥ думки та настроњ) компоненти.

ƒо €костей масовоњ св≥домост≥ в≥днос€тьс€: ст≥йк≥сть, формат захопленн€, суперечлив≥сть, керован≥сть, р≥вень розвитку, сила виразу, експресивн≥сть.

—усп≥льна (громадська) думка Ц форма виразу масовоњ св≥домост≥, €ка включаЇ приховане чи €вне ставленн€ т≥Їњ чи ≥ншоњ сп≥льноти або сукупност≥ сп≥льнот до под≥й, €вищ, проблем. √ромадська думка виконуЇ експресивну, контрольну, консультативну та директивну функц≥њ. “обто воно виражаЇ те чи ≥нше в≥дношенн€; вимагаЇ прийн€тт€ та виконанн€ р≥шень; даЇ рекомендац≥њ; займаЇ позиц≥ю. ¬ залежност≥ в≥д зм≥сту громадська думка виражаЇтьс€ в оц≥нних, анал≥тичних, рекомендатських чи проскрептивних судженн€х. ”с≥ вони можуть бути €к конструктивними, так ≥ деструктивними.

«акони формуванн€ сусп≥льноњ думки:

1) —усп≥льна думка чутлива до важливих под≥й.

2) «начн≥ под≥њ можуть в≥дхил€ти сусп≥льну думку в≥д одного полюсу до ≥ншого.

3) —усп≥льна думка б≥льше визначаЇтьс€ под≥€ми, н≥ж словами.

4) ¬ербальна ≥нформац≥€ б≥льш ефективна тод≥, коли слухач≥ потребують ≥нтерпретац≥њ з над≥йного джерела.

5) —усп≥льна думка не прогнозуЇ под≥њ, а реагуЇ на них.

6) —усп≥льна думка будуЇтьс€ на власному ≥нтерес≥.

7) —амооц≥нкою нелегко зм≥нити сусп≥льну думку.

8) —усп≥льна думка €к ≥ особиста зафарбована бажанн€м.

9) ¬им≥рами сусп≥льноњ думки Ї спр€мован≥сть, ≥нтенсивн≥сть, широта та глибина.

„утки Ц особлива, звичайно недостов≥рна ≥нформац≥€, €ка розповсюджуЇтьс€ усно, Ђпо секретуї, Ђз уст в устаї, ≥ функц≥онуЇ виключно в звуков≥й форм≥. „утки Ц це масове €вище м≥жособистого обм≥ну викривленоњ емоц≥йно зафарбованоњ ≥нформац≥њ. „аст≥ше чутки виникають при в≥дсутност≥ достатньоњ ≥нформац≥њ з питанн€, що викликаЇ ц≥кав≥сть.

¬иди чуток

«а емоц≥йною характеристикою: чутки Ц бажанн€, чутки Ц пугало, агресивн≥ чутки, чутки Ц н≥сен≥тниц≥.

«а м≥рою недостов≥рност≥: абсолютно недостов≥рн≥, просто недостов≥рн≥, в≥дносно достов≥рн≥, близьк≥ до д≥йсност≥.

«акон √.ќлпорта Ц Ћ.ѕостмена: ≥нтенсивн≥сть чутки (ймов≥рн≥сть виникненн€, швидк≥сть ≥ масштаб розповсюдженн€, м≥ра впливу на повед≥нку натовпу) Ц функц≥€, пох≥дна в≥д значущост≥ њњ зм≥сту та р≥вн€ невизначеност≥ ≥нформац≥њ з ц≥кавого питанн€. Ќевизначен≥сть ≥нформац≥њ Ц це деф≥цит субТЇктивно над≥йноњ ≥нформац≥њ. ¬≥н зворотно пропорц≥йний к≥лькост≥ оф≥ц≥йних пов≥домлень ≥ дов≥ри до джерела.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 477 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2144 - | 1893 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.035 с.