Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћатер≥али до практичних зан€ть




 

ћатер≥али до зан€тт€ є 1

(ћетодики за матер≥алами досл≥дженн€ Ќ.ћ. ƒембжицькоњ)

1. Ђћетодика досл≥дженн€ пол≥тичноњ повед≥нки особистост≥ї

јнкета дозвол€Ї проанал≥зувати характер пол≥тичноњ активност≥ або ≥ммоб≥льност≥ особистост≥, починаючи з дит€чих рок≥в ≥ до сьогоденн€, вплив дом≥нуючих фактор≥в на становленн€ пол≥тичних переконань, форми про€ву пол≥тичноњ активност≥ на когн≥тивному р≥вн≥ (у вигл€д≥ ≥нтересу) до пол≥тичних под≥й та д≥йовому (безпосередн≥й участ≥ в пол≥тичному житт≥ сусп≥льства).

 

1. ≤з самого раннього дитинства, €к себе пам'€таю, € активно в≥дстоював своњ ≥нтереси та права в с≥мейному оточенн≥:

ƒуже часто               ћайже н≥коли

2. ” школ≥ був одним з тих, кого називали Ђборцем за правдуї:

ƒуже часто               ћайже н≥коли

3. ћоњ ≥дењ ≥ переконанн€ завжди знаходили вт≥ленн€ в справах, що з ≥нтересом сприймалис€ оточуючими:

ƒуже часто               ћайже н≥коли

4. ¬≥дчутт€ можливост≥ панувати та ман≥пулювати ≥ншими (в≥дкритт€ Ђпол≥тикаї у соб≥) ви€вл€лос€ в мен≥:

а) ще в дошк≥льн≥ роки;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

б) на початку шк≥льного навчанн€;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

в) у п≥дл≥тковому в≥ц≥;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

г) у юност≥;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

д) у даний час;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

5. Ќайб≥льшою м≥рою на формуванн€ моњх пол≥тичних переконань уплинули:

а) €скрав≥ дит€ч≥ враженн€;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

б) с≥мейна атмосфера;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

в) сп≥лкуванн€ з однол≥тками;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

г) знанн€, отриман≥ в школ≥;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

д) думка значущих знайомих дорослих людей;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

е) телебаченн€, преса, ≤нтернет;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

ж) безпосереднЇ сп≥лкуванн€ з пол≥тичними д≥€чами;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

з) ≥нш≥ фактори___________________________________

___________________________________________________.

6. ћ≥й ≥нтерес до пол≥тики в основному ви€вл€Їтьс€ в:

а) обговоренн≥ пол≥тичних реал≥й житт€ з≥ знайомими людьми;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

б) читанн≥ журнальних, газетних статей на пол≥тичн≥ теми;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

в) перегл€д≥ та обговоренн≥ соц≥ально-пол≥тичний програм телебаченн€ ≥ рад≥о;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

г) вивченн≥ фундаментальних роб≥т класик≥в пол≥тичноњ науки та сучасних пол≥толог≥в;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

д) реальн≥й участ≥ в сусп≥льно-пол≥тичн≥й д≥€льност≥;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

7. ћо€ участь у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства реал≥зуЇтьс€ в основному у форм≥:

а) самовираженн€ свого пол≥тичного кредо в ≥ндив≥дуальн≥й творчост≥ (в≥рш≥, проза, музика, живопис ≥ т.≥н.);

ƒуже часто               ћайже н≥коли

б) ц≥леспр€мованого впливу на органи влади через написанн€ лист≥в, петиц≥й, прохань ≥ т.≥н.

ƒуже часто               ћайже н≥коли

в) особистих контакт≥в з пол≥тиками та адм≥н≥стративними службовц€ми в систем≥ державного управл≥нн€;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

г) участ≥ у виборах, референдумах;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

д) участ≥ в робот≥ з орган≥зац≥њ ≥ проведенн€ пол≥тичних передвиборних кампан≥й;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

е) в≥дв≥дуванн€ пол≥тичних збор≥в ≥ м≥тинг≥в;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

ж) участ≥ в демонстрац≥€х, п≥кетах, страйках;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

з) участ≥ в д≥€льност≥ молод≥жних сусп≥льно-пол≥тичних орган≥зац≥й;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

и) членства в парт≥йних ≥ державних структурах;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

к) висуванн€ своЇњ кандидатури на виборах в органи державноњ влади;

ƒуже часто               ћайже н≥коли

л) ≥нше_______.

8. Ќайб≥льшою м≥рою мо€ участь у пол≥тичн≥й д≥€льност≥ зумовлена:

а) почутт€м радост≥ та задоволенн€ в≥д самоњ приналежност≥ до важливоњ ≥ значимоњ справи;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

б) можлив≥стю застосуванн€ особистих сил ≥ зд≥бностей;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

в) одержанн€м матер≥альних ≥ соц≥альних виг≥д;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

г) престижн≥стю пол≥тичноњ д≥€льност≥;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

д) приналежн≥стю до групи однодумц≥в (соц≥альна захищен≥сть);

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

е) можлив≥стю збагаченн€ соц≥альних зв'€зк≥в ≥ п≥двищенн€ особист≥сного статусу;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

ж) можлив≥стю впливу та ман≥пулюванн€ людьми у своњх ≥нтересах;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

з) прагненн€м зм≥нити й удосконалити сусп≥льн≥ в≥дносини, соц≥альн≥ ≥нститути;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

и) прагненн€м вт≥лити в реальн≥сть своњ пол≥тичн≥ ≥деали та модел≥ сусп≥льного устрою;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

к) бажанн€м залишити сл≥д в ≥стор≥њ;

ƒуже сильно               ћайже н≥€к

л) ≥нше_______.

9. ћо€ пол≥тична д≥€льн≥сть, €к мен≥ здаЇтьс€, один з найважлив≥ших аспект≥в мого сьогодн≥шнього житт€:

÷≥лком правильно               «овс≥м не в≥рно

10. Ќа м≥й погл€д, € вже зараз готовий дос€гти в пол≥тичн≥й д≥€льност≥ того, чого бажаю:

÷≥лком правильно               «овс≥м не в≥рно

 

 

2. ћетодика досл≥дженн€ р≥вн€ пол≥тичного ≥нтересу.

ƒосл≥дженн€ р≥вн€ пол≥тичного ≥нтересу проводитьс€ за анкетою. ѕ≥д терм≥ном Ђр≥вень пол≥тичного ≥нтересуї особистост≥ розум≥Їтьс€ ступ≥нь притаманност≥ такого способу повед≥нки, €кий виражаЇтьс€ у њњ переважн≥й схильност≥ до пол≥тичноњ сфери знанн€ або громадсько-пол≥тичного виду д≥€льност≥. ” досл≥дженн≥ ≥нтересу до пол≥тичного житт€ застосовуЇтьс€ методичний принцип абсолютного судженн€ при загальному пол≥ вибору. ќпитувальний лист становить перел≥к телев≥з≥йних передач Ц каталог ≥ндикатор≥в дл€ п≥знавального, пол≥тичного, розважального ≥нтерес≥в.

ƒл€ введенн€ ≥ндикатору сили ≥нтересу (або р≥вн€ ≥нтересу) задаютьс€ три ситуац≥њ вибору:

1. Ўирокий д≥апазон вибору, коли респондента просили без обмежень вказати будь-€ку к≥льк≥сть телепередач з≥ списку, €к≥ в≥н намагаЇтьс€ перегл€нути, €к т≥льки вони виход€ть до еф≥ру.

2. —ередн≥й д≥апазон вибору Ц респондент обираЇ лише 6 таких телепередач.

3. ¬узький д≥апазон вибору Ц респондент обираЇ три телепередач≥ з≥ списку. —ильний ≥нтерес в≥дзначаЇтьс€, коли виб≥р одн≥Їњ й т≥Їњ ж телепередач≥ спостер≥гаЇтьс€ в ус≥х трьох ситуац≥€х вибору.

ќсоблив≥стю вибору Ї те, що досл≥джуваний пор≥внюЇ ≥ндикатор пол≥тичного ≥нтересу (в≥дпов≥дну телепередачу) з ус≥м ≥ншим полем вибору, щоб оц≥нити його €к такий, що ц≥кавить чи не ц≥кавить його.

ќбчисленн€ проводитьс€ за наступною моделлю: чим б≥льше обираЇтьс€ ≥ндикатор≥в, €к≥ в≥днос€тьс€ до даного ≥нтересу та чим част≥ше один ≥ той же ≥ндикатор обираЇтьс€ по ус≥х ситуац≥€х вибору, тим вища сума бал≥в. ќск≥льки список м≥стить 6 ≥ндикатор≥в пол≥тичного ≥нтересу ≥з 18, то максимальна оц≥нка ≥нтересу:

- в перш≥й ситуац≥њ Ц 6 бал≥в;

- у друг≥й ситуац≥њ Ц 6 бал≥в;

- у трет≥й ситуац≥њ Ц 3 бали.

¬ результат≥ обчислюЇтьс€ сумарний ≥ндекс пол≥тичного ≥нтересу за формулою: ≤ = ≤1/6 + ≤2/6 + ≤3/3.

1 Ц сума бал≥в за ус≥ма ≥ндикаторами пол≥тичного ≥нтересу у перш≥й ситуац≥њ вибору;

2 Ц сума бал≥в за ус≥ма ≥ндикаторами пол≥тичного ≥нтересу у друг≥й ситуац≥њ вибору;

3 Ц сума бал≥в за ус≥ма ≥ндикаторами пол≥тичного ≥нтересу у трет≥й ситуац≥њ вибору.

 

ќпитувальний лист дл€ ви€вленн€ р≥вн€ пол≥тичного ≥нтересу

≤нструкц≥€:

Ќижче представлено перел≥к телев≥з≥йних передач.

«апиш≥ть ≥з цього списку будь-€ку к≥льк≥сть номер≥в тих передач, €к≥ ¬и намагаЇтесь перегл€нути кожен раз, €к вони виход€ть до еф≥ру.............................

1. «апиш≥ть 6 номер≥в тих передач, €к≥ ¬и намагаЇтесь перегл€нути кожен раз, €к вони виход€ть до еф≥ру:........................................................................

2. «апиш≥ть 3 номера тих передач, €к≥ ¬и намагаЇтесь перегл€нути кожен раз, €к вони виход€ть до еф≥ру..........................................................................

 

≤ндикатори ≥нтерес≥в

–€д ≥нтерес≥в ≤ндикатори ≥нтересу
≤нтерес до телепередач пол≥тичного спр€муванн€ ”“Ќ, “—Ќ, Ђѕодробиц≥ї, Ђ–епортерї, Ђ‘актиї, ѕрограма — Ўустера Ђ—вобода словаї
≤нтерес до науково-п≥знавальних телепередач “ок-шоу ЂЅез табуї, Ђ”≥кендї, Ђѕланета «доровТ€ї, Ђўо? ƒе?  оли?ї, Ђѕарк автомоб≥льного пер≥одуї
≤нтерес до розважальних телепередач Ўоу Ђ«олотий гусакї, ЂЅ≥ла воронаї, Ўоу самотнього холост€ка, BIZ Ц TV, Ђћамадуї,  ¬¬.

 

 

ћатер≥али до зан€тт€ є 2

 

Mac Ц scale [40]

1. ¬≥дкривати ≥ншим справжню причину своњх д≥й потр≥бно т≥льки в тому випадку, €кщо, це корисно дл€ тебе.

2.  ращий спос≥б одержати в≥д людей те, що тоб≥ треба Ц говорити њм те, що вони хочуть почути.

3. Ћюдина повинна робити що-небудь, т≥льки €кщо вона впевнена, що це морально виправдано, тобто правильно з моральноњ точки зору.

4. Ѕ≥льш≥сть людей по сут≥ гарн≥ та добр≥.

5. ”загал≥ ж, ус≥ люди гр≥ховн≥, ≥ €кось це обов'€зково ви€вл€Їтьс€.

6. „есн≥сть Ц краща пол≥тика в будь-€ких ситуац≥€х.

7. Ќе можна виправдувати людину, €ка дл€ дос€гненн€ особистих ц≥лей бреше ≥ншим.

8. ”загал≥ ж, люди не хочуть працювати в повну силу без примусу з боку.

9.  раще займати скромне положенн€ ≥ бути чесним, н≥ж бути впливовим ≥ нечесним.

10.  оли просиш кого-небудь зробити щось дл€ тебе, краще сказати з €коњ причини це тоб≥ необх≥дно, н≥ж придумувати б≥льш вагом≥ аргументи.

11. Ѕ≥льш≥сть з тих, хто дос€г високого положенн€ в сусп≥льств≥, Ї пор€дними та бездоганними в моральному в≥дношенн≥ людьми.

12. Ћюдина, що ц≥лком дов≥р€Ї комусь ≥ншому, напрошуЇтьс€ на неприЇмност≥.

13. Ѕ≥льш≥сть злочинц≥в в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших людей в основному тим, що злочинц≥ недостатньо розумн≥, ≥ тому вони попадаютьс€.

14. Ѕ≥льш≥сть людей Ц см≥лив≥.

15. Ћестити потр≥бним люд€м Ц означаЇ ви€вл€ти мудр≥сть.

16. ћожна бути людиною гарною у вс≥х в≥дношенн€х.

17. Ѕ≥льш≥сть людей складаЇтьс€ з простак≥в, €ких неважко обвести навколо пальц€.

18. ƒл€ того, хто хоче зробити кар'Їру, головне не добре працювати, а вм≥ти обходити формальност≥ та заради дос€гненн€ мети не бо€тис€ йти на др≥бн≥ порушенн€.

19. Ќевил≥ковно хвор≥ люди з њхньоњ згоди можуть бути убит≥.

20. Ѕ≥льш≥сть людей швидше забувають про смерть близьких, н≥ж про свою власн≥сть.

 

√оловними психолог≥чними складовими мак≥авелл≥зму €к властивост≥ особистост≥ Ї:

1) переконанн€ суб'Їкта в т≥м, що при сп≥лкуванн≥ з ≥ншими, ними можна та потр≥бно ман≥пулювати;

2) навички ман≥пул€ц≥њ (здатн≥сть переконувати ≥нших, розум≥ти њхн≥ нам≥ри та причини њхн≥х учинк≥в).

≤нструкц≥€:

Ђѕеред ¬ами наб≥р тверджень.  ожне твердженн€ €вл€Ї собою поширену думку й тому не може бути в≥рним чи нев≥рним. ≤мов≥рно, ¬и погодитес€ з одними твердженн€ми та не погодитес€ з ≥ншими. ”важно прочитайте ус≥ висловленн€. ѕот≥м в≥дзначте ступ≥нь ¬ашоњ згоди чи незгоди з кожною думкоюї.

ƒосл≥джуваний повинен виразити м≥ру своЇњ згоди з кожним твердженн€м за шкалою в≥д Ђ÷≥лком згоднийї (7б.) до Ђ«овс≥м не згоднийї (1б.). ѕри обробц≥ в половин≥ пункт≥в шкали ≥нвертуютьс€ (3, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 14, 16, 17 Ц зд≥йснюЇтьс€ зворотний рахунок: €кщо досл≥джуваний поставив 1б., то йому приписуЇтьс€ 7б., €кщо Ц 2б., те - 6б. ≥ т. ≥н.).

¬исок≥ показники мак≥авелл≥зму:

¬они вм≥л≥ в сп≥лкуванн≥, част≥ше виграють, краще переконують ≥нших, складн≥ше п≥ддаютьс€ переконанню. ћенш схильн≥ до емоц≥йноњ залученост≥ в безв≥дносн≥ до перемоги подробиц≥ та у проблеми ≥нших, до збереженн€ репутац≥њ в скрутних обставинах. ѓм властива неп≥ддатлив≥сть грубому соц≥альному тиску, що штовхаЇ на вчинки, сп≥вроб≥тництво чи зм≥ну настановлень. “енденц≥€ д≥€ти так, €к вони вважають за потр≥бне, забезпечуЇ ефективне використанн€ ними вс≥х наданих ситуац≥Їю ресурс≥в. Ќе можна стверджувати, що вони б≥льш ворож≥, порочн≥ чи мстив≥. ¬они задають ≥ контролюють соц≥альну структуру групи, зм≥шаною за м≥рою вираженост≥ в њњ член≥в мак≥авелл≥зму. ѓм надають перевагу €к партнерам, висувають ≥ визнають л≥дерами, приписують њм велику переконлив≥сть; вони контролюють зм≥ст ≥ атмосферу соц≥альноњ взаЇмод≥њ ≥ њњ результат.

 

ѕоказник харизматичного л≥дера (ѕ’Ћ)

ƒл€ розрахунку показника застосовуЇтьс€ питанн€: "ўо могло б визначити ¬ашу позиц≥ю при голосуванн≥ на виборах?". «ам≥р зд≥йснюЇтьс€ з використанн€м такого набору зм≥нних:

"¬≥н один з нас Ц проста людина".

"¬≥н розум≥Ї турботи людей".

"¬≥н те, що треба".

"¬≥н народжений бути л≥дером нац≥њ".

"ћен≥ п≥дходить його програма".

"¬≥н ум≥Ї мислити на перспективу".

"…ому притаманн≥ профес≥онал≥зм ≥ компетентн≥сть".

"” нього над≥йна команда".

"¬≥н краще ≥нших знаЇ, що потр≥бно робити".

"¬≥н людина справи".

"¬≥н здатний переконливо говорити".

"…ого в≥др≥зн€ють доброта та людськ≥ €кост≥".

"¬≥н новий, не такий, €к вс≥ ≥нш≥".

"” нього приваблива зовн≥шн≥сть".

"¬≥н найменше з зол".

, де

n Ц число зм≥нних;

ѕ Ц в≥дсоткова вага кожноњ ≥з зм≥нних;

100 Ц умовне число дл€ переходу на ≥ндексну вагу;

е Ц виб≥рка.

ѕоказник харизматичност≥ л≥дера розпод≥л€Їтьс€ в ≥нтервал≥ в≥д 0 (в≥дсутн≥сть харизми) до 1 (максимальний р≥вень харизматичност≥).

(∆урнал —оцис. Ц є 3. Ц 2003. ƒ.“. –отман и др. "Ѕелорусский вариант харизмы" —. 29-38.).

 

 

ћатер≥али до зан€тт€ є 3

ѕроективна методика "я ≥ влада"

≤нструкц≥€: "Ќа лист≥ паперу простим ол≥вцем намалюйте будь ласка, владу в ”крањн≥ в образ≥ не≥снуючоњ тварини. ѕ≥сл€ виконанн€ малюнка на ньому ж домалюйте себе також в образ≥ не≥снуючоњ тварини та п≥дпиш≥ть ц≥ образи: Ђ¬лада в ”крањн≥ї, Ђяї".

ќбробка результат≥в

1. јнал≥зуютьс€ композиц≥йн≥ особливост≥ малюнк≥в образу Ђяї та Ђ¬лади в ”крањн≥ї Ц взаЇмозвТ€зок окремих елемент≥в малюнк≥в (взаЇмне розташуванн€ образ≥в та лист≥ паперу) €к символ≥чне вираженн€ сукупного образу взаЇмов≥дносин особистост≥ та пол≥тичноњ влади, репрезентованого в св≥домост≥ студент≥в.

2. јнал≥зуютьс€ додатков≥ граф≥чн≥ детал≥ з метою розкритт€ зм≥стового наповненн€ окремих образ≥в: "я" ≥ "влади в ”крањн≥".

—писок груп смислових одиниць малюнк≥в "я Ц влада в ”крањн≥"

1. ¬т≥ленн€ в малюванн≥ м≥ри активност≥ взаЇмних позиц≥й особистост≥ та влади за фактором "активн≥сть-пасивн≥сть" ≥ "в≥дчуженн€, уникненн€ Ц сп≥впрац€".

јктивна позиц≥€

Ј —п≥впрац€ (образи в проф≥ль, один до одного повернут≥, позитивн≥ емоц≥њ).

Ј ќпозиц≥€ (образи в проф≥ль, один до одного повернут≥, на€вн≥сть реакц≥й погрози або захисту).

Ј ¬≥дкрита агрес≥€ (агресивн≥ д≥њ, напад).

ѕасивна позиц≥€

Ј ≤ндиферентне ставленн€, ≥гноруванн€ (в≥дсутн≥сть взаЇмод≥њ, зображенн€ в анфас одного або обох образ≥в, схематичн≥сть).

Ј ѕокора, позиц≥€ жертви (в≥дсутн≥сть адекватноњ реакц≥њ на агрес≥ю в ситуац≥њ "розправи").

Ј ”никненн€, ≥зол€ц≥€, в≥дчуженн€ (незр≥вн€но мал≥ розм≥ри, максимальна схематичн≥сть, велика в≥дстань м≥ж образами, елементи само≥зол€ц≥њ, захисту).

2. ѕол≥тична символ≥ка

Ј ƒержавна (прапор, тризуб, ск≥петр, герб, корона, трон, розпод≥л г≥лок влади, надписи "”крањна", "Ќарод", "ёщенко", "президент", "”р€д" тощо).

Ј Ќац≥ональна символ≥ка (вишиванка, козацьк≥ вуса й оселедець (зач≥ска), булава).

Ј ≤деолог≥чна (надписи "демократ", "комун≥зм").

3. ≈коном≥чна (грош≥, "Ѕанк", "супермаркет" тощо).

4. –ел≥г≥йна (зображенн€ хрест≥в, кладовища, €нгола).

5. ќсв≥т€нська (книга, ол≥вець, парта).

6. ƒ≥лова (портфель, д≥ловий костюм, моб≥льний телефон).

7. ≈кстрем≥стська (фашистська свастика, надписи "skinhead", "SS", антисем≥тська символ≥ка у комб≥нац≥њ з≥ зброЇю)

8. Ѕандитська (син€к п≥д оком, татуюванн€, сережки у вус≥, каблучки Ц в одному малюнку або у комб≥нац≥њ, збро€).

 

 

ћатер≥али до зан€тт€ є 4

"ѕол≥тичн≥ конфл≥кти" (конфл≥кт м≥ж парт≥йними блоками:

л≥в≥, прав≥, центристи) [7]

ћета зан€тт€: закр≥пленн€ знань студент≥в з основних характеристик пол≥тичних конфл≥кт≥в, розвиток у них навичок анал≥зу та прогнозуванн€ конфл≥ктних ситуац≥й, що можуть виникнути у ход≥ пол≥тичних дискус≥й та формуванн€ ум≥нь щодо попередженн€ таких конфл≥кт≥в.

”часники гри: блок Ђл≥вихї; блок Ђправихї; блок Ђцентрист≥вї; група експерт≥в.

≤грова ситуац≥€. Ќа завершальному етап≥ передвиборчоњ кампан≥њ л≥дирують 3 основних парт≥йних блоки: Ђл≥в≥ї, Ђправ≥ї та Ђцентристиї.  ожен блок пропонуЇ свою програму виходу з кризи.

ѕор€док проведенн€ гри

1. ‘ормуванн€ делегац≥й Ц учасник≥в гри. —туденти за бажанн€м або вказ≥вкою викладача розбиваютьс€ на групи в≥дпов≥дно до пол≥тичних блок≥в.  ожна група обираЇ л≥дера.

 ожна група експерт≥в формуЇтьс€ з≥ студент≥в, що залишилис€ незад≥€ними в гр≥. ≈ксперти спостер≥гають за ходом гри, в≥дзначають ≥ оц≥нюють д≥њ учасник≥в гри та психолог≥чну атмосферу взаЇмод≥њ на р≥зних етапах.

2. ¬иробленн€ стратег≥й учасник≥в.  ожна група (парт≥йний блок) усам≥тнюЇтьс€ ≥ розробл€Ї свою передвиборчу програму, що складаЇтьс€ з 10 пункт≥в. „ас роботи Ц 15 хвилин.

3. ƒискус≥€.  ожен блок озвучуЇ свою програму, представники ≥нших блок≥в ставл€ть питанн€ та висловлюють критичн≥ зауваженн€ за кожним пунктом програми.

4.  орекц≥€ стратег≥й учасник≥в. ќбговоривши вс≥ програми, групи розход€тьс€ та намагаютьс€ знайти компром≥сне р≥шенн€ з ≥ншими блоками дл€ створенн€ передвиборчоњ коал≥ц≥њ.

5. ѕродовженн€ дискус≥њ. ѕочинаЇтьс€ нова дискус≥€. якщо в попередн≥х консультац≥€х м≥ж €кимись блоками був знайдений компром≥с, то вони п≥д час другоњ дискус≥њ виступають коал≥ц≥Їю, з Їдиними програмою та л≥дером. якщо до початку дискус≥њ компром≥су знайти не вдалос€, то вже в ход≥ дискус≥њ блоки намагаютьс€ знайти союзник≥в.

6. ≈кспертна оц≥нка. ≈ксперти оц≥нюють виступи оратор≥в за к≥лькома позиц≥€ми, визначеними за взаЇмною домовлен≥стю, наприклад: тактовн≥сть (безтактн≥сть); аргументован≥сть (безп≥дставн≥сть); толерантн≥сть (нетерпим≥сть до думки ≥нших); мистецтво компром≥су (конкуренц≥€ та суперництво) тощо.

ѕереможцем вважаЇтьс€ група, €ка набрала найб≥льшу к≥льк≥сть бал≥в. “акож визначаЇтьс€ л≥дер ≥ в особистому зал≥ку. «а бажанн€м учасник≥в гри визначаЇтьс€ ≥ найбезкомпром≥сн≥ший чи конфл≥ктний гравець-пол≥тик.

7. јнал≥з проведеноњ гри.

- ”часники гри, виход€чи з ≥снуючих протир≥ч ≥ домагань стор≥н, визначають вид конфл≥кту.

- ”часники гри разом з педагогом розгл€дають найб≥льш усп≥шн≥ способи врегулюванн€ пол≥тичних конфл≥кт≥в, умови њх реал≥зац≥њ.

- јнал≥з усп≥шност≥ проведенн€ навчального зан€тт€, оц≥нюванн€ активних студент≥в.

 

ћатер≥али до зан€тт€ є 5

F Ц scale [2]

1. —лухн€н≥сть ≥ повага до авторитету Ц найважлив≥ш≥ чесноти, €ким повинн≥ навчатис€ д≥ти.

2. јн≥ слабк≥сть, ан≥ труднощ≥ не зупин€ть нас, €кщо в нас вистачаЇ сили вол≥.

3. Ќауки виправдують себе, але Ї багато важливих речей, €к≥ людський розум н≥коли не зрозум≥Ї.

4. «авжди будуть в≥йни та конфл≥кти Ц так≥ вже люди.

5.  ожна людина повинна твердо в≥рити в надприродну силу, р≥шенн€ €коњ вона не ставить п≥д сумн≥в.

6. якщо в когось проблеми чи турботи, то йому краще про це не думати, а зайн€тис€ б≥льш приЇмними речами.

7. “ой, у кого поган≥ манери, дурн≥ звички та погане вихованн€, навр€д чи може оч≥кувати, що в≥н буде прийн€тий пор€дними людьми.

8. ўо б≥льш за все потр≥бно молод≥, так це сувора дисципл≥на, тверда р≥шуч≥сть ≥ вол€ працювати та боротис€ заради родини ≥ Ѕатьк≥вщини.

9. ” де€ких людей уроджене прагненн€ котитис€ вниз.

10. —ьогодн≥, коли так багато р≥зних людей пост≥йно знаходитьс€ в дороз≥, ≥ один з одним зустр≥чаЇтьс€, потр≥бно особливо ретельно захищатис€ в≥д ≥нфекц≥й ≥ хвороб.

11. “ой, хто ображаЇ нашу честь, у будь-€кому випадку повинен бути покараний.

12. ” молодих людей бувають часом бунтарськ≥ ≥дењ, але коли вони доросл≥шають, вони повинн≥ це перебороти та заспокоњтис€.

13. ўо, насамперед, потр≥бно ц≥й крањн≥ б≥льше, н≥ж закони та програми, так це самов≥ддан≥ вожд≥, €ким народ може дов≥р€ти.

14. —ексуальн≥ злочини Ц так≥, €к зівалтуванн€ та насильство над д≥тьми Ц заслуговують б≥льшого, н≥ж в'€зниц€; таких злочинц≥в потр≥бно прилюдно бити батогом чи карати ще сувор≥ше.

15. Ћюдей можна п≥дрозд≥лити на два класи: слабких ≥ сильних.

16. ћабуть немаЇ н≥чого б≥льш п≥длого, н≥ж людина, €ка не в≥дчуваЇ велику любов, под€ку та повагу до своњх батьк≥в.

17. ≤мов≥рно, одного разу з'€суЇтьс€, що астролог≥€ в змоз≥ багато що по€снити.

18. —ьогодн≥ люди все б≥льше втручаютьс€ в особист≥ справи ≥нших, €к≥ мають залишатис€ справами приватними.

19. ¬≥йнам ≥ соц≥альним хвилюванн€м, ≥мов≥рно, один раз покладе к≥нець землетрус чи пов≥нь, що знищить св≥т.

20. Ѕ≥льш≥сть наших сусп≥льних проблем було б вир≥шено, €кщо б ми позбулис€ в≥д асоц≥альних елемент≥в, івалт≥вник≥в ≥ недоумкуватих.

21. —ексуальна розбещен≥сть древн≥х грек≥в ≥ римл€н Ц дит€ч≥ вит≥вки в пор≥вн€нн≥ з тим, що в нас д≥Їтьс€ сьогодн≥, нав≥ть у тих колах, де цього найменше варто оч≥кувати.

22. якщо люди будуть менше говорити ≥ б≥льше працювати, в ус≥х нас краще п≥дуть справи.

23. Ѕ≥льш≥сть людей не усв≥домлюють, €кою м≥рою наше житт€ визначаЇтьс€ таЇмно виношуваними змовами.

24. √омосексуал≥сти н≥чим не краще, н≥ж ≥нш≥ злочинц≥, ≥ повинн≥ суворо каратис€.

25. Ѕ≥знесмен ≥ фабрикант набагато важлив≥ш≥ дл€ сусп≥льства, н≥ж д≥€ч мистецтв ≥ професор.

26. ∆одна здорова нормальна пор€дна людина не здатна нав≥ть подумати про те, щоб образити близького друга чи родича.

27. ƒов≥рлив≥сть обертаЇтьс€ неповагою.

28. ¬ажлив≥ уроки дл€ себе завжди приходитьс€ сплачувати стражданн€ми.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 501 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2068 - | 1927 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.111 с.