Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичн≥ вченн€ епохи ѕросв≥тництва




 

ѕредставники ѕросв≥тництва виступали проти засилл€ рел≥г≥њ, добивались пол≥тич≠них свобод ≥ крити≠кували усе, що було пов'€зане з≥ старим устроЇм сусп≥льства. Ќа пе≠рше м≥сце вони висували свободу людини й силу людського розуму.

яскравим представником раннього ѕросв≥тництва був н≥дерландський ф≥лософ Ѕене≠дикт —п≥ноза. ¬≥н вважав, що держава виникла на основ≥ сусп≥льного договору дл€ того, щоб люди могли забезпечити свою власну безпеку, а також зд≥йснювати взаЇмо≠допомогу. √оловним аспектом пол≥тичних погл€д≥в —п≥нози було питанн€ свободи. ¬ цьому сенс≥ в≥н виступав проти будь-€кого типу монарх≥њ ≥ схил€вс€ до республ≥кансько-демократичноњ форми правл≥нн€, оск≥льки, на його думку, вона б≥льш за все в≥дпов≥даЇ принципам свободи. Ќайкра≠щою формою державного правл≥нн€ —п≥ноза вважав ту, в €к≥й ус≥ громад€ни беруть участь в управл≥нн≥ державою. Ќа думку —п≥нози, верховна влада не може втручатис€ у внутр≥шнЇ житт€ людей ≥ диктувати њм закони сов≥ст≥, за свободу €ких в≥н виступав. ѕогл€ди —п≥нози були в≥дображенн€м сусп≥льноњ св≥домост≥ голландськоњ буржуаз≥њ, €ка у 60-т≥ роки XVII ст. була найб≥льш розвиненою в ™вроп≥.

≤дењ Ќового часу ≥ доби раннього ѕросв≥тництва стали фунда≠ментом л≥берал≥зму. —е≠ред них важливою була ≥де€ про те, що головною функц≥Їю держави Ї захист ≥ охорона природних прав кожного громад€нина. ќсновою л≥берал≥зму були засади ≥ндив≥дуал≥зму ≥ непорушност≥ приватноњ власност≥. ќдним ≥з основоположник≥в доктрини л≥берал≥зму був англ≥йський ф≥лософ ≥ пол≥тичний мислитель ƒжон Ћокк. —уттЇвий вплив на його по≠л≥тичний св≥тогл€д справила англ≥йська революц≥€ 1688 року, ос≠новою €коњ був компро≠м≥с м≥ж двор€нством та буржуаз≥Їю. ƒжон Ћокк виходить у своњх наукових побудовах з теор≥њ природного стану людей ≥ догов≥рного виникненн€ держави. ¬≥н в≥дстоюЇ приватну власн≥сть, грошове господарство та економ≥чну пол≥тику, €ка заохочувала розвиток тор≠г≥вл≥ та промисловост≥. ƒержава маЇ забезпе≠чувати блага природного стану ≥ охорон€ти основн≥ права людини: право на житт€, ≥ндив≥дуальну свободу ≥ приватну власн≥сть.

¬идатним пол≥тичним мислителем доби ѕросв≥тництва у ‘ранц≥њ був Ўарль ћонтеск'Ї. ¬≥н намагавс€ знайти так≥ принципи сус≠п≥льного устрою, €к≥ гарантували б певну соц≥ально-пол≥тичну стаб≥льн≥сть ≥ громад€н≠ськ≥ свободи. √арант≥ю безпеки громад€н в≥д беззаконн€ та свав≥лл€ в≥н вбачав у реал≥≠зац≥њ принципу под≥лу влади на виконавчу, законодавчу та судову. ÷≥ функц≥њ не можуть виконуватис€ одн≥Їю й т≥Їю ж особою. Ћюдина не може бути суддею у власн≥й справ≥ чи виконувати р≥шенн€, €ке вона сама ж ≥ прийн€ла. јналог≥чний принцип застосовуЇтьс€ й по в≥дношенню до держави. Ќос≥њ окремих вид≥в влади повинн≥ бути незалежн≥ у своњх д≥€х. ¬одночас ус≥ три функц≥њ влади по необх≥дност≥ ≥нтегрован≥ та взаЇмопов'€зан≥. “ому незалежн≥сть стаЇ основою дл€ взаЇмного стримуванн€, створюЇтьс€ система противаг, €к≥ перешкоджають €комусь органу влади нав'€зувати свою ви≠н€ткову волю. “аким чином, зг≥дно з ћонтеск'Ї, сутн≥сть пом≥ркованого ≥ в≥льного правл≥нн€ пол€гаЇ у його конституц≥йному механ≥зм≥, основаному на р≥вноваз≥ р≥зних орган≥в пол≥тичноњ влади. ¬иокремлюючи три основн≥ форми правл≥нн€: республ≥ку, монарх≥ю ≥ деспот≥ю, ћонтеск'Ї своњм ≥деалом вважав конституц≥йну монарх≥ю. ѕроте в≥н також в≥дзначав, що республ≥канська форма державного правл≥нн€ законом≥рна, €к ≥ монарх≥чна. ƒо деспо≠тичноњ форми правл≥нн€ ћонтеск'Ї в≥дносивс€ вкрай негативно.

¬идатним представником французького ѕросв≥тництва був ∆ан-∆ак –уссо. ÷ентра≠льним мотивом його вченн€ виступаЇ проблема нер≥вност≥ м≥ж людьми. ѓњ кор≥нь в≥н вба≠чав у царин≥ сусп≥льного розвитку. —оц≥альну нер≥вн≥сть –уссо розум≥в €к нер≥вн≥сть майнову, тобто пов'€зану з приватною власн≥стю. –уссо Ї автором концепц≥њ сусп≥льного договору, на основ≥ €кого створюЇтьс€ асоц≥ац≥€ р≥вних та в≥льних ≥ндив≥д≥в. ѕри цьому верховним правителем сусп≥льства (сувереном) Ї народ.

¬ажливий внесок у розвиток пол≥тичноњ думки зробили н≥мецьк≥ мислител≥ ≤мануњл  ант ≥ √е≠орг ¬≥льгельм ‘р≥др≥х √егель.

 ант займавс€ розробкою проблем права, держави та закону, вперше вв≥в пон€тт€ "правова держава". Ќа його думку, призначенн€ права пол€гаЇ у тому, щоб дотримува≠тис€ моральних принцип≥в у людських в≥дносинах, забезпечити ≥ндив≥дуальну свободу та сусп≥льну р≥вн≥сть гро≠мад€н.  ант вважав, що дл€ дотриманн€ правових норм у сусп≥≠льств≥ необх≥дна певна примусова сила, €ка буде утримувати громад€н у рамках мора≠льних принцип≥в, що в≥дпов≥дають праву. ¬ажелем даного примусу в≥н вважав державу. ƒержава, €ка виступаЇ гарантом права, й буде правовою.

√егель вв≥в пон€тт€ "громад€нське сус≠п≥льство", €ке, на його думку, €вл€Ї собою сусп≥льство власник≥в, що в≥льно обм≥нюютьс€ предметами власност≥ й тим самим за≠безпечують взаЇмне визнанн€. √егель був одним з перших мислител≥в, €к≥ запропону≠вали трактовку громад€нського сусп≥льства €к системи матер≥альних потреб.

«г≥дно з √егелем, лише у держав≥ ви€вл€Їтьс€ реальна свобода ≥ндив≥д≥в. ќтже, ≥сну≠ванн€ громад€нського сусп≥льства вбачаЇ на€вн≥сть держави €к основи дл€ його розви≠тку та функц≥онуванн€. ќск≥льки самому громад€нському сусп≥льству притаманн≥ внут≠р≥шн≥ протир≥чч€ та конфл≥кти, то держава, за √егелем, Ї тим моральним ц≥лим, €ке ре≠гулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини й за допомо≠гою своњх ≥нститут≥в гарантуЇ основн≥ права та свободи громад€н. ” цьому сенс≥ держава функц≥онуЇ в правов≥й площин≥, €вл€ючи со≠бою конкретне право. Ќа думку √егел€, ц€ розумна держава гарантуЇ ≥снуванн€ консти≠туц≥йного ладу, представницьких орган≥в ≥ р≥вност≥ громад€н перед законом.

¬идатний украњнський мислитель XVIII ст. √ригор≥й —коворода вважав, що державний устр≥й, пол≥тичний лад залежить в≥д того, наск≥льки соц≥ально-пол≥тичний стан член≥в сусп≥льства в≥дпов≥даЇ њх духовн≥й природ≥. ƒержава Ї законною й необх≥дною, в≥н був лише проти злочинноњ влади та устрою. ÷е настаЇ тод≥, коли природне перетворюЇтьс€ у неприродне. “ак≥ ж про≠блеми, €к р≥вн≥сть ≥ свобода, на його думку, Ї проблемами при≠родноњ в≥дпов≥дальност≥. —усп≥льно-пол≥тичним ≥деалом у —ковороди мав бути держав≠ний лад, €кий би спиравс€ на сусп≥льний компром≥с. ÷е мало б бути гармон≥йне сусп≥ль≠ство, але з певною ≥Їрарх≥чною струк≠турою.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1290 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2224 - | 1987 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.