Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тична думка —ередньов≥чч€




 

¬плив античноњ пол≥тичноњ думки позначивс€ передус≥м на пол≥тичних вченн€х доби —ередньов≥чч€ та ¬≥дродженн€.

” цю епоху великою економ≥чною, пол≥тичною й ≥деолог≥чною силою було духовенс≠тво. ÷ерква справл€ла значний вплив на все духовне житт€ середньов≥чч€. Ќе була ви≠н€тком також ≥ пол≥тична думка. ѓњ розвиток в основному зд≥йснювавс€ зусилл€ми пред≠ставник≥в церкви.

ќсновн≥ аспекти пол≥тичноњ думки —ередньов≥чч€ пол€гали у висуванн≥ на перший план про≠блем сп≥вв≥дношенн€ св≥тськоњ та церковноњ влад, що знаходило св≥й ви€в у бо≠ротьб≥ м≥ж теолог≥чними теор≥€ми пол≥тичноњ влади й антитеократичними (св≥тськими) пол≥тичними доктри≠нами та вченн€ми.

Ќайв≥дом≥шим представником ≥дей христи€нськоњ доктрини був ‘ома јкв≥нський (1226Ц1274). ” своњх вченн€х в≥н пристосу≠вав ф≥лософськ≥ й пол≥тичн≥ погл€ди јрис≠тотел€ до потреб церковноњ ≥деолог≥њ, запозичивши в нього погл€д на людину €к на ≥с≠тоту пол≥тичну, ≥нтереси €коњ повинн≥ бути п≥дпор€дкован≥ державним. ћислитель р≥шуче заперечував соц≥альну р≥вн≥сть ≥ вважав в≥чними станов≥ в≥дм≥нност≥. Ѕ≥льш≥сть член≥в сусп≥льства повинна працювати ф≥зично, лише менш≥сть здатна займатис€ ро≠зумовою працею й управл€ти. Ќайкращою формою державного правл≥нн€ Ї монарх≥€. ¬лада справедливого монарха маЇ бути в≥дображенн€м влади бога. јкв≥нат проголошуЇ необ≠х≥дн≥сть безумовного п≥дкоренн€ св≥тськоњ влади влад≥ духовн≥й, оск≥льки вищою метою ≥ сенсом ≥снуванн€ сусп≥льства Ї дос€гненн€ небесного блаженства, привести до €кого може т≥льки церква. ”с≥ ц≥ постулати л€гли в основу вченн€ п≥д назвою "том≥зм", €ке стало фундаментом док≠трини католицькоњ церкви.

—еред представник≥в св≥тськоњ доктрини вид≥л€ютьс€ ћарсил≥й ѕадуанський (1275Ц1340) та ”њль€м ќккам (1285Ц1349). ѕадуанський д≥йшов висновку, що н≥ церква, н≥ дер≠жава не мають божественноњ природи, а Ї р≥зними формами людськоњ влади. ѕри цьому церква повинна бути в≥докремлена в≥д держави ≥ маЇ п≥дпор€дковуватис€ св≥тськ≥й влад≥. ќккам також вважав, що духовна ≥ св≥тська влади повинн≥ ≥снувати окремо, а ду≠ховна влада Ц обмежуватис€ лише церковними справами ≥ проблемами рел≥г≥њ. Ќа його думку, при ≥деальному пол≥тичному устроњ реал≥зац≥€ загальнодержавних завдань маЇ узгоджуватис€ з правами та сво≠бодами громад€н, €к≥ не можна порушувати н≥ правите≠л€м св≥тським, н≥, тим б≥льше, духовним.

ѕол≥тична думка давн≥х жител≥в украњнських земель ≥снувала у вигл€д≥ сусп≥льно-по≠л≥тичних погл€д≥в, що мали рел≥г≥йно-м≥фолог≥чний характер. Ќайчаст≥ше вони були по≠в'€зан≥ ≥з практич≠ним житт€м та основними потребами. ѕров≥дною думкою м≥фолог≥чного св≥тогл€ду людини була ≥де€ про божественне, неземне походженн€ ≥снуючоњ влади й пор€дку на земл≥, про земн≥ в≥дносини, що регулюютьс€ божест≠вом. ” сусп≥льн≥й св≥до≠мост≥ поступово поширюЇтьс€ ≥ пос≥даЇ пан≥вне м≥сце ≥деолог≥€ божественного похо≠дженн€ влади ≥ пов'€заних ≥з нею певних пол≥тичних сил.

¬ажливим чинником, що спри€в об'Їднанню  ињвськоњ –ус≥ та перетворенню њњ у ве≠лику державу, посиленню пол≥тичноњ влади правл≥нн€, було запровадженн€ христи€нс≠тва. …ого утвердженн€ спри€ло не т≥льки розвитков≥ сусп≥льно-пол≥тичноњ думки, а й по≠силенню економ≥чних ≥ культурних зв'€зк≥в з ¬≥зант≥Їю та ≥ншими Ївропейськими крањ≠нами. ѕ≥д впливом в≥зант≥йськоњ ф≥лософ≥њ формувалась теолог≥чна та пол≥тична думка.

÷ентральною пол≥тичною проблемою того часу була проблема взаЇмов≥дносин св≥тськоњ та церковноњ влад. ÷ерква прагнула п≥дн€тис€ над великокн€з≥вською адм≥н≥ст≠рац≥Їю, намагалас€ стати центром Їднанн€ роздр≥бненоњ держави, що знайшло своЇ концептуальне в≥дображенн€ у церковному вченн≥ про богоугодного владар€, в основ≥ €кого лежала ≥де€ родового, династичного кн€зюванн€. « ≥ншого боку, поступово скла≠лас€ концепц≥€ Їдиновладд€, верховенства т≥льки св≥тськоњ влади. ¬ основ≥ першоњ кон≠цепц≥њ лежали думки отц≥в церкви Ц ¬асил€ ¬еликого, ≤оанна «латоуста (IV ст.) про ду≠ховне пров≥дництво в держав≥ €к запоруку добробуту й миру, дотриманн€ запов≥дей Ѕо≠жих, припиненн€ уд≥льноњ боротьби за владу. —пираючись на них, печерський ≥гумен ‘еодос≥й заклав основи теолог≥чноњ концепц≥њ. ¬≥н зазначав, що св≥тськ≥ владар≥ не збе≠р≥гають, а захищають в≥ру, сто€чи на процерковних позиц≥€х. «аймаючи ор≠тодоксальну позиц≥ю, ‘еодос≥й стверджував, що шл€х до ≥стини лежить через сх≥дне христи€н≠ство (православ'€). «г≥дно з ц≥Їю концепц≥Їю важливим аспектом була централ≥зац≥€ дер≠жави, але п≥д кер≥вництвом церкви. ѕогл€ди ‘еодос≥€ розвинув ди€кон Ќестор, автор л≥топису "ѕов≥сть врем≥нних л≥т", €кий був творцем головноњ ≥дењ першоњ православноњ церковноњ доктрини Ц династичного кн€зюванн€. ” л≥топис≥ на першому м≥сц≥ стоњть ¬о≠лодимир ¬еликий, €кий хрестив –усь. ѕроте центром Їдност≥ держави давньоруських кн€з≥в мала б бути не великокн€з≥вська влада, а церква.

“ворцем другоњ концепц≥њ був митрополит ≤лар≥он. …ому належить в≥дома прац€ "—лово про закон ≥ благодать". ¬≥н вважав, що Їдиновладд€ служить опорою христи€н≠ськоњ в≥ри. «авд€ки великокн€з≥вському централ≥зму православ'€ утвердилос€ на –ус≥, саме йому воно маЇ завд€чу≠вати своњм ≥снуванн€м. ¬ Їдиновладн≥й монарх≥њ ≤лар≥он ба≠чив головного гаранта Їдност≥ й сили держави, њњ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥.

ќдним ≥з найв≥дом≥ших представник≥в пол≥тичноњ думки  ињвськоњ –ус≥ був ¬олодимир ћоно≠мах. «окрема, в≥н вважав, що зд≥йснювати беззаконн€ не мають права н≥ сини кн€≠з≥в, н≥ службов≥ люди.  н€зь Ї державним мужем, нос≥Їм закону. Ќа його думку, владар повинен пам'€тати, що разом ≥з владою зростаЇ ≥ в≥дпов≥дальн≥сть.

≤з татарською навалою державн≥сть, пол≥тичне житт€ подал≥ збер≥гаютьс€ лише у √а≠лицько-¬олинськ≥й держав≥. « того пер≥оду найважлив≥шим джерелом пол≥тичноњ думки залишивс€ √а≠лицько-¬олинський л≥топис (XIII ст.), що дон≥с ≥нформац≥ю про пол≥тичну д≥€льн≥сть кн€з€ ƒа≠нила √алицького. ѕеред обличч€м монгольськоњ навали пол≥тичн≥ по≠гл€ди того часу зво≠дилис€ до необх≥дност≥ Ївропейського об'Їднанн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1144 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2049 - | 1855 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.