Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—усп≥льство Ц надзвичайно складний обТЇкт п≥знанн€




—обчук ¬. ƒ.  онспект лекц≥њ з пол≥толог≥њ

“ема 1. ѕќЋ≤“ќЋќ√≤я я  Ќј” ј ≤ Ќј¬„јЋ№Ќј ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќј

 

1. ќбТЇкт ≥ предмет пол≥толог≥њ

2. —труктура пол≥толог≥њ

‘ункц≥њ пол≥толог≥њ

4. ћетоди пол≥толог≥чних досл≥джень

«агальна характеристика курсу:

≈тимолог≥€ слова пол≥толог≥€: грец. politika Ц державн≥ й сусп≥льн≥ справи + грец. logos Ц слово, пон€тт€, вченн€.

«наченн€ терм≥на пол≥толог≥€:

1) наука про пол≥тичне житт€ сусп≥льства;

2) навчальна дисципл≥на, €к≥ вивчаютьс€ студентами вищоњ школи.

ѕочаток формуванн€ науки Ц грань —ередньов≥чч€ й Ќового часу, коли мислител≥ стали по€снювати пол≥тичн≥ процеси з допомогою Ђземнихї, а не рел≥г≥йно-м≥фолог≥чних аргумент≥в.

ѕочатокформуванн€ навчальноњ дисципл≥ни Ц 2‑га полов. XIX ст.

«авершенн€ процесу формуванн€ Ц 1948 p., орган≥зований ёЌ≈— ќ ћ≥жнародний колокв≥ум ≥з пол≥тичних наук (ѕариж):

окреслив зм≥ст науки,

рекомендував запровадити у вищ≥й школ≥ €к обов´€зкову дисципл≥ну,

створив ћ≥жнародну асоц≥ац≥ю пол≥тичноњ науки, метою €коњ Ї ≥нтеграц≥€ досл≥дницьких зусиль вчених р≥зних крањн, обм≥н ≥нформац≥Їю та п≥двищенн€ практичноњ ефективност≥ рекомендац≥й пол≥тичноњ науки.

«апровадженн€ пол≥толог≥њ в ”крањн≥ Ц п≥сл€ здобутт€ незалежност≥.

Ќавчальний час: 2 кредити = 72 години (16/18 год. лекц≥й + 18 год. сем≥нар≥в + 10 год. ≤Ќƒ« + 28/26 год. самост≥йноњ роботи).

 онтроль: активн≥сть на на сем≥нарах + модульн≥ тести + ≤Ќƒ« + екзамен.

 онспекти лекц≥й ≥ матер≥али п≥дготовки до сем≥нар≥в.

Ќавчальн≥ засоби: п≥дручники ≥ пос≥бники + енциклопедичн≥ виданн€ (особливо ¬≥к≥пед≥€).

 

ќб'Їкт ≥ предмет пол≥толог≥њ

ѕол≥толог≥€ вивчаЇ пол≥тичне житт€ сусп≥льства в ус≥х його ви€вах.

 

«м≥ст пон€т€ обТЇкт п≥знанн€:

‘≥лософ. категор≥€ субТЇкт = мисл€ча ≥стота (людина) або сукупн≥сть таких ≥стот (група людей, сусп≥льство) = нос≥й ц≥леспр€мованоњ д≥€льност≥:

1) гносеолог≥чноњ (п≥знавальноњ),

2) акс≥олог≥чноњ (оц≥нювальноњ),

3) практичноњ (перетворювальноњ).

ќ бТЇкт досл≥дженн€ = в≥дносно самост≥йна ц≥л≥сна частина св≥ту, €ка ≥снуЇ незалежно в≥д знанн€ людини про нењ:

ф≥зичн≥ т≥ла, €к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою,

окрем≥ жив≥ орган≥зми,

лю≠дина тощо.

ќбТЇкт досл≥дженн€ не залежить в≥д знанн€ людини про нього.

“а доки людина не зац≥кавитьс€ тою чи ≥ншою частиною оточуючого св≥ту, вони й не становитиме обТЇкта п≥знанн€.

«м≥ст пон€т€ предмет п≥знанн€:

ќбТкт досл≥дженн€ надзвичайно багатогранний. ÷≥л≥сне вивченн€ не даЇ можливост≥ охопити вс≥ його властиво≠ст≥ й особливост≥. –ано чи п≥зно виникаЇ потреба зосередитис€ на вивченн≥ окремих стор≥н.

¬ибираючи предмет досл≥дженн€, ми мислено вид≥л€Їмо одну чи к≥≠лька стор≥н обТЇкта ≥ вивчаЇмо њх окремо, беручи до уваги ≥нш≥, не вид≥лен≥ нами сторони або нехтуючи ними.

” кожному обТЇкт≥ можна в≥днайти n-нну к≥льк≥сть предмет≥в вивченн€:

житловий будинок Ц обТЇкт вивченн€ арх≥тектора, буд≥вельника, економ≥ста, майбутнього мешканц€, але ц≥кавл€ть њх р≥зн≥ сторони:

арх≥тектор Ц стиль ≥ розм≥щенн€ в ландшафт≥,

≥нженер-буд≥вельник Ц технолог≥€ спорудженн€ чи м≥цн≥сть фундаменту,

економ≥ст Ц за≠трати на буд≥вництво та обслуговуванн€ ≥ доходи,

потенц≥йн≥ мешканц≥ Ц зручн≥сть проживанн€ ≥ затрати на нього;

дитина Ц обТЇкт уваги пед≥атра (в≥дхиленн€ у здоровТњ ≥ поверненн€ њх до норми), психолога (псих≥чний стан), псих≥атра (в≥дхиленн€ в псих≥ц≥), педагога (формуванн€ особист≥сних €костей).

” обТЇкт≥ немаЇ предмета вивченн€, а Ї сто≠рони, €кост≥, €к≥ людина може вид≥лити €к предмет у процес≥ практичних ≥ п≥знавальних д≥й щодо обТЇкта.

ѕредмет досл≥дженн€ ≥снуЇ в голов≥ досл≥дника = залежить в≥д знанн€ = Ї частиною знанн€.

¬ид≥ленн€ предмета досл≥дженн€ шл€хом абстрагуванн€ в≥д ≥нших властивостей обТЇкта становить необх≥дний етап у процес≥ наукового п≥знанн€ св≥ту.

ќбТЇкт пол≥толог≥њ = сусп≥льство.

—усп≥льство Ц надзвичайно складний обТЇкт п≥знанн€.

¬ид≥ленн€ в ньому окремих стор≥н €к предмет≥в досл≥дженн€ = основа по€ви ц≥лоњ низки низки сусп≥льних = соц≥альних наук.

—усп≥льн≥ науки обТЇднуютьс€ в групи, складов≥ €кий мають сп≥льний обТЇкт ≥ близьк≥ пред≠мети досл≥дженн€:

економ≥чн≥ науки: в≥дносини м≥ж людьми п≥д час вироб≠ництва, розпод≥лу, обм≥ну й споживанн€ матер≥альних ≥ духовних благ;

соц≥олог≥чн≥ науки: будова сусп≥льства ≥ його частин та умови ≥снуванн€ й процеси, €к≥ в≥дбуваютьс€ в сусп≥льств≥ ≥ його складових;

юридичн≥ науки: правов≥ норми = встановлюван≥ державою обовТ€зков≥ дл€ вс≥х правила повед≥нки;

≥сторичн≥ науки: походженн€ ≥ зм≥ни сусп≥льства та р≥зних його складових ≥ стор≥н у час≥ в минулому.

ѕредмет пол≥толог≥њ:

процеси розпод≥лу м≥ж людьми та групами њх влади в сусп≥льств≥:

пол≥тичн≥ системи,

пол≥тичн≥ режими,

пол≥тичн≥ ≥нститути,

пол≥тичн≥ процеси,

пол≥тичн≥ культури,

св≥тов≥ пол≥тико-≥деолог≥чн≥ доктрини,

пол≥тична повед≥нка людей.

 

—труктура пол≥толог≥њ

 

ѕол≥толог≥€ включаЇ так≥ складов≥:

1. «агальна пол≥толог≥€ Ц вивчаЇ ≥стор≥ю ≥ теор≥ю пол≥тики,

виробл€Ї загальн≥ теоретичн≥ й методолог≥чн≥ основи њњ п≥знанн€.

2. “еор≥€ пол≥тичних систем Ц досл≥джуЇ

механ≥зми функц≥онуванн€ пол≥тичноњ влади,

утворенн€ й функц≥онуванн€ держав, парт≥й ≥ пол≥тизованих орган≥зац≥й,

пол≥тичн≥ режими.

3. “еор≥€ соц≥ального управл≥нн€ Ц вивчаЇ форми й методи управл≥нн€

соц≥ально-економ≥чними,

соц≥ально-пол≥тичними,

адм≥н≥стративно-правовими процесами.

4. “еор≥€ пол≥тичноњ ≥деолог≥њ Ц досл≥джуЇ

роль ≥ функц≥њ ≥деолог≥њ в систем≥ пол≥тичноњ влади,

≥стор≥ю та розвиток пол≥тичних теор≥й, концепц≥й, доктрин,

особливост≥ реал≥зац≥њ цих доктрин у р≥зних сусп≥льствах.

5. “еор≥€ м≥жнародних в≥дносин Ц вивчаЇ

систему м≥жнародних в≥дносин,

проблеми св≥товоњ пол≥тики,

мирне сп≥в≥снуванн€ держав ≥з р≥зним соц≥альним устроЇм.

6. ѕрактична пол≥толог≥€ Ц

прикладн≥ досл≥дженн€ в контекст≥ пол≥тичних технолог≥й,

пол≥тичний маркетинг ≥ менеджмент у р≥зних сусп≥льно-≥сторичних умовах,

розробл€Ї оптимальн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн€ та умови ефективност≥ њх реал≥зац≥њ.

‘ункц≥њ пол≥толог≥њ

 

ѕол≥толог≥€ виконуЇ в сусп≥льств≥ певн≥ функц≥њ (в≥д лат. functio Ц виконанн€):

1. “еоретико-п≥знавальна функц≥€:

збираЇ, систематизуЇ, тлумачить, оц≥нюЇ ≥нформац≥ю про пол≥тичн≥ €вища

зТ€совуЇ, чињ ≥нтереси виражають сусп≥льн≥ групи, державн≥ структури, пол≥тичн≥ парт≥њ та њхн≥ л≥дери.

2. ћетодолог≥чна (= ≥нструментальна, технолог≥чна) функц≥€:

розробл€Ї способи, методи й принципи д осл≥дженн€ пол≥тики ≥ практичноњ реал≥зац≥њ надбаних знань.

3. ѕрогностична функц≥€:

передбачаЇ розвиток пол≥тичних процес≥в,

повед≥нку субТкт≥в пол≥тичного житт€ в р≥зних рег≥онах крањни,

насл≥дки зд≥йснюваних пол≥тичних акц≥й;

прогнози = г≥потези, але базован≥ на знанн≥ закон≥в сусп≥льно-пол≥тичного розвитку, пол≥тичних ≥нтерес≥в, стану пол≥тичноњ культури, нац≥ональних традиц≥й.

4. ѕрикладна функц≥€ (практична, управл≥нська):

розробка механ≥зм≥в рац≥ональноњ орган≥зац≥њ пол≥тичного житт€;

оц≥нка ресурс≥в пол≥тичноњ влади (авторитет, контроль, вплив, примус тощо);

вивченн€.сусп≥льноњ думки.

5.  ритична функц≥€:

даЇ обТЇктивне знанн€ про стан сусп≥льства й тим самим попереджуЇ його про в≥дхиленн€ в≥д ≥деалу, сигнал≥зуЇ про можлив≥ негативн≥ соц≥альн≥ €вища й насл≥дки.

6. —в≥тогл€дно-≥деолог≥чна (= виховна) функц≥€:

формуванн€ пол≥тичноњ культури,

утвердженн€ норм цив≥л≥зованоњ пол≥тичноњ повед≥нки,

що спри€Ї

дос€гненню в сусп≥льств≥ згоди,

оптимальному функц≥онуванню пол≥тичних ≥нститут≥в;

св≥дом≥й участ≥ народних мас у пол≥тичному житт≥.

допомагаЇ виробл€ти ор≥Їнтири в бурхливих пол≥тичних потоках, дос€гати розумного компром≥су м≥ж загальнолюдськими, рег≥онально-нац≥ональними, локально-груповими та особистими ≥нтересами, запоб≥ганню дез≥нтеграц≥њ сусп≥льства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 564 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2178 - | 1997 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.