Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥толог≥€ в систем≥ сусп≥льних наук. ¬иникненн€ пол≥толог≥њ зумовлене сусп≥льними потребами:




 

¬иникненн€ пол≥толог≥њ зумовлене сусп≥льними потребами:

у технолог≥€х управл≥нн€,

у методах впливу на сусп≥льну св≥дом≥сть,

у теоретичному обірунтуванн≥ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики держави.

як в≥дносно самост≥йна галузь знанн€ вона с€гаЇ своњми витоками сивоњ давнини. ѓњ розвиток т≥сно пов´€заний з розвитком ф≥лософських знань.

–озвиток соц≥ально-ор≥Їнтованого ф≥лософського знанн€ триваЇ дв≥ з половиною тис€ч≥ рок≥в, однак ще на початку XX ст. статус пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ, €к ≥ пол≥толо≠г≥њ, не був остаточно визначений. ”продовж XX стол≥тт€ пон€тт€ пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ та пол≥толог≥њ ц≥лком прижилис€, а в 50Ц60-х роках настав Ђбумї пол≥тико-ф≥лософських та пол≥толог≥чних досл≥джень.

ѕол≥тична ф≥лософ≥€ разом з ≥ншими ф≥лософськими дисципл≥нами досл≥джуЇ сутн≥сн≥ засади пол≥тики в р≥зноман≥тних ви€вах, њњ причини ≥ насл≥дки, прагне њх ви€вити, усв≥домити, по€снити. ‘≥лософ≥€ озброюЇ пол≥толог≥ю св≥тогл€дом, загальними методами п≥знанн€ й теор≥Їю мисленн€, розум≥нн€м зм≥сту ≥ соц≥альноњ зумовленост≥ пол≥тичних €вищ, досл≥джуЇ загальн≥ закони ≥сторичного розвитку та форми њх реал≥зац≥њ у д≥€льност≥ людей, вивчаЇ сусп≥льство €к ц≥л≥сну систему. —творюючи загальну картину св≥ту, ф≥лософ≥€ даЇ поштовх до предметних висновк≥в у сфер≥ науки про пол≥тику, €к≥ конкретизуютьс€ в пол≥тичн≥й ф≥лософ≥њ.

” п≥знанн≥ пол≥тичного житт€ ≥стотна роль належить пол≥тичн≥й ≥стор≥њ (вивченн€ ≥ ф≥ксац≥€ пол≥тичного житт€, особливостей його функц≥онуванн€ та розвитку в окремих крањнах, з´€суванн€ причинних зв´€зк≥в пол≥тичних €вищ та ≥н.).

ƒл€ розум≥нн€ сутност≥ й функц≥онального призначенн€ пол≥тичних €вищ, ≥нститут≥в важливо знати ≥стор≥ю св≥тових пол≥тичних вчень, €ка досл≥джуЇ виникненн€ ≥ розвиток теоретичних знань про пол≥тику, владу, державу, право, демократ≥ю, генезис пол≥тичних категор≥й, њхн≥й вплив на пол≥тичне житт€.

ќсобливого значенн€ у вивченн≥ пол≥тичного житт€ сусп≥льства набуваЇ пол≥тична економ≥€. ѕредметом анал≥зу њњ Ї процеси виробництва, розпод≥лу та обм≥ну матер≥альних благ.

÷≥ процеси розгл€даютьс€ в контекст≥ втручанн€ держави до економ≥чноњ сфери сусп≥льства (реал≥зац≥Їю економ≥чноњ, сусп≥льноњ, соц≥альноњ пол≥тики).

ƒо того ж розвиток р≥зних форм власност≥, €кий веде до подальшоњ диференц≥ац≥њ соц≥альних ≥ пол≥тичних ≥нтерес≥в у сусп≥льств≥, ≥стотно впливаЇ на характер пол≥тичноњ д≥€льност≥, формуванн€ наукових у€влень про нењ.

—оц≥олог≥€ пол≥тики €к сусп≥льна наука вивчаЇ соц≥альн≥ ≥нститути, орган≥зац≥њ €к засоби д≥€льност≥ соц≥альних суб´Їкт≥в, а отже, законом≥рно, що пол≥толог≥€ використовуЇ результати й методи соц≥олог≥чного п≥знанн€, характеристики р≥зних соц≥альних груп. —оц≥олог≥€ постачаЇ науц≥ про пол≥тику дан≥ стосовно функц≥онуванн€ сусп≥льства та груп, €к≥ вход€ть до нього, ≥ сусп≥льних (пол≥тичних) в≥дносин м≥ж ними. Ќадзвичайно важливими Ї методолог≥чн≥ розробки соц≥олог≥њ, що стосуютьс€ емп≥ричних досл≥джень ≥ насамперед опитувань громадськоњ думки.

” вивченн≥ пол≥тичного житт€ сусп≥льства важлива роль належить юридичн≥й науц≥ €к систем≥ знань про державу ≥ право, про об´Їктивн≥ законом≥рност≥ њх виникненн€ ≥ розвитку. ёридична наука розробила пон€т≥йний апарат, €кий активно використовуЇ пол≥толог≥€ (держава, демократ≥€, державна влада, право, законн≥сть, пол≥тичний режим тощо), оск≥льки р≥вень розвитку правових норм регул€ц≥њ сусп≥льного житт€ Ї водночас ≥ показником €к≥сного стану розвитку сусп≥льства. «а правовими актами минулих епох можна досл≥джувати характер сусп≥льно-пол≥тичних в≥дносин, соц≥альних настанов ≥ т. ≥н.

ѕол≥тична психолог≥€ досл≥джуЇ соц≥ально-психолог≥чн≥ компоненти пол≥тичного житт€ сусп≥льства, що формуютьс€ на р≥вн≥ пол≥тичноњ св≥домост≥ нац≥й, стан≥в, соц≥альних груп, ур€д≥в, окремих особистостей. ќсобливого значенн€ набувають ц≥ досл≥дженн€ п≥д час вивченн€ громадськоњ думки, пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ, конфл≥кт≥в, електоральноњ повед≥нки ≥ т. ≥н.

ѕол≥тична географ≥€ вивчаЇ територ≥альн≥ аспекти пол≥тичного житт€ сусп≥льства, що розгл€даЇтьс€ €к сукупн≥сть багатьох €вищ, процес≥в, сусп≥льних ≥нститут≥в.

ѕол≥тична антрополог≥€ (етнодержавознавство), €ка своњм предметом мала ≥нститути управл≥нн€ та њх практичн≥ функц≥њ в етн≥чних сп≥втовариствах, зокрема у прим≥тивних сусп≥льствах ≥ таких, що розвиваютьс€. «авд€ки таким досл≥дженн€м стаЇ можливим пор≥внювати р≥зн≥ пол≥тичн≥ системи, виокремлюючи етн≥чн≥ чинники, €к≥ визначають пол≥тичну повед≥нку людей.

ѕрактично вс≥ сусп≥льн≥ науки подають матер≥ал дл€ анал≥зу пол≥тичних под≥й ≥ €вищ, усеб≥чно висв≥тлюють р≥зноман≥тн≥ аспекти пол≥тичного житт€ сусп≥льства, даючи пол≥толог≥њ св≥й ≥нструментар≥й ≥ результати досл≥джень.

ќстанн≥м часом наука про пол≥тику перетинаЇтьс€ також з науками природничими (б≥олог≥Їю, еколог≥Їю та ≥н.), що розширюЇ сферу застосуванн€ €к зазначених наук, так ≥ пол≥толог≥њ.

—пец≥альн≥ пол≥тичн≥ науки:

пол≥тична географ≥€,

пол≥тична психолог≥€,

пол≥тична ≥стор≥€,

пол≥тична антрополог≥€,

пол≥тична етнограф≥€ та ≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 512 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2035 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.