Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тична думка стародавнього св≥ту




—обчук ¬. ƒ.  онспект лекц≥њ з пол≥толог≥њ

“ема 2. ≤—“ќ–≤я ѕќЋ≤“»„Ќќѓ ƒ”ћ »

 

1. ѕол≥тична думка стародавнього св≥ту

2. ѕол≥тична думка —ередньов≥чч€

3. ѕол≥тичн≥ вченн€ доби ¬≥дродженн€

4. ѕол≥тичн≥ вченн€ епохи ѕросв≥тництва

5. ѕол≥тична думка ”крањни ’≤’ Ц початку ’’ ст.

 

≤стор≥€ пол≥тичноњ думки пос≥даЇ важливе м≥сце в пол≥тичн≥й науц≥, оск≥льки в сучасн≥й науц≥ накопичено й узагальнено досв≥д минулих тис€чол≥ть, а сама пол≥толог≥€ €к наука виникла лише трохи б≥льше, н≥ж стол≥тт€ тому.

ѕол≥тичн≥ ≥дењ минулого ≥стотно впливають на сучасн≥ пол≥тичн≥ погл€ди. ¬ них в≥до≠бражаЇтьс€ не т≥льки шл€х прогресу пол≥тичноњ думки, культури людства, але й прогрес формуванн€ та ствердженн€ загальнолюдських пол≥тичних ≥ правових ц≥нностей.

¬ивченн€ ≥стор≥њ пол≥тичноњ науки необх≥дне дл€ адекватного розум≥нн€ та вир≥шенн€ сучас≠них сусп≥льно-пол≥тичних проблем. “еоретичн≥ знанн€ про законом≥рност≥ генезису та функц≥о≠нуванн€ пол≥тичноњ влади ≥ держави, формуванн€ пол≥тичних в≥дносин та ≥н≠ститут≥в в умовах су≠часност≥ базуютьс€ на дос€гненн€х пол≥тичноњ думки на прот€з≥ ус≥Їњ ≥стор≥њ людства.

 

ѕол≥тична думка стародавнього св≥ту

 

ѕол≥тична думка маЇ своЇ кор≥нн€ у IV Ц III тис€чол≥тт€х до нашоњ ери. ќснова њњ за≠родженн€ лежить у —тародавн≥х ™гипт≥ та ћежир≥чч≥. « по€вою державних утворень ви≠никають перш≥ паростки пол≥тичноњ думки.

ƒжерела, €к≥ д≥йшли до наших дн≥в Ц "ѕовчанн€ ѕтахетепа" у —тародавньому ™гипт≥ та "«акони цар€ ’амурап≥" у ћежир≥чч≥, св≥дчать про апологетичну концепц≥ю обірунту≠ванн€ ≥Їрарх≥чноњ структури сусп≥льства. ¬они Ї спробою п≥двести пол≥тико-правову ос≠нову п≥д необмежену владу правител≥в, базуючись на м≥стично-рел≥г≥йному фундамент≥. ѕо сут≥ це перш≥ в ≥стор≥њ людства паростки тотал≥тарного режиму.

” ≤ тис€чол≥тт≥ до н.е. людство робить перш≥ кроки до рац≥онального самоп≥≠знанн€.

” —тародавн≥й ≤нд≥њ основним документом, €кий давав ≥нформац≥ю щодо рац≥онал≥с≠тичних у€влень про пол≥тику, був трактат "јртхашастра" (У¬ченн€ про користьФ). …ого автором вважаЇтьс€  аут≥ль€, один з вищих сановник≥в IV стол≥тт€ до н. е. ћаючи за мету збе≠реженн€ каст, в≥н обираЇ дл€ цього практичну користь, €к основу й головний принцип пол≥тичноњ д≥€льност≥, €ка в≥дпов≥даЇ завданн€м сильноњ влади.

” стародавньому  итањ стовпом ф≥лософськоњ ≥ пол≥тичноњ думки був  онфуц≥й (551Ц479 рр. до н.е.). √оловним у його погл€дах було пон€тт€ про ≥деальну державу. ќсновою такоњ держави та сусп≥льства мала бути ≥деальна людина, €ка волод≥Ї набором мораль≠них €костей Ц милосерд€м, гуманн≥стю, чесн≥стю, справедлив≥стю, повагою до батьк≥в, предк≥в та л≥тн≥х людей.  онфуц≥й розвивав патернал≥стську концепц≥ю держави. ¬≥н вважав, що держава ви≠никла з об'Їднанн€ с≥мей ≥ Ї Ї великою с≥м'Їю, а правитель Ц ба≠тьком дл€ своњх п≥дданих, що Ї його слухн€ними д≥тьми. ћоральн≥сть правител≥в визна≠чаЇ моральн≥сть п≥дданих.

—трижневим пер≥одом розвитку пол≥тичноњ думки стародавнього св≥ту Ї пол≥тична думка —тародавньоњ √рец≥њ, особливо њњ класичний етап. Ќа перший план виходить рац≥≠ональна ≥нтерпретац≥€ пол≥тичних €вищ. ÷ей етап пов'€заний, перш за все, з ѕлатоном та јр≥стотелем.

ѕлатон (427Ц347 рр. до н.е.) належав до рабовласницькоњ аристократ≥њ. ÷€ обставина наклала в≥дбиток на його пол≥тичний св≥тогл€д. ќсновними пол≥тичними прац€ми мис≠лител€ Ї "ƒержава" та "«акони". ѕлатон запропонував концепц≥ю ≥деальноњ держави, сутн≥сть €коњ пол€гаЇ у виконанн≥ громад€нином т≥льки тих обов'€зк≥в, €к≥ приписан≥ йому, не робл€чи н≥чого такого, що Ї обов'€зком ≥нших. ¬в ≥деальн≥й держав≥ кожен повинен займатис€ своЇю справою. ќтже, ѕлатон уперше запропону≠вав сусп≥льний розпод≥л прац≥ та обов'€зк≥в.

≤деалом дл€ ѕлатона було аристократичне сусп≥льство на чол≥ з ф≥лософами, €к≥ знають, €к керувати державою. «авд€ки цьому в держав≥ ≥снуЇ ч≥ткий пор€док. ¬≥н про≠тиставл€в аристократ≥ю ол≥гарх≥њ, де керують багат≥ прошарки. ѕлатон також виступав ≥з критикою рабовласницькоњ демократ≥њ, оск≥льки вважав, що вона може трансформува≠тис€ у тиран≥ю. ÷е означаЇ, що свобода дл€ одн≥Їњ людини може перетворитис€ у над≠м≥рну владу, а дл€ ≥ншоњ Ц у рабство.

јр≥стотель (384Ц322 рр. до н.е.) визна≠чив людину €к ≥стоту пол≥тичну, бо €кщо людина живе поза дер≠жавою, то вона або недорозвинена в моральному сенс≥ ≥стота, або надлюдина. “обто вона може реал≥зувати себе т≥льки у сусп≥льств≥ ≥ через сусп≥льс≠тво. ‘≥лософ розр≥зн€в правильн≥ та неправильн≥ форми державного правл≥нн€. ƒо пра≠вильних в≥н в≥дносив монарх≥ю, аристократ≥ю ≥ пол≥т≥ю, до неправильних Ц тиран≥ю, ол≥≠гарх≥ю ≥ демократ≥ю. ѕри правильних формах правител≥ д≥ють на основ≥ закону й задл€ сусп≥льного блага, при неправильних Ц задл€ власноњ вигоди й усупереч закону. ѕри цьому найправильн≥шою формою в≥н вважав пол≥т≥ю, €ка, на його думку, поЇднувала в соб≥ найкращ≥ риси ол≥гарх≥њ ≥ демократ≥њ (багатство ≥ свободу) ≥ була формою правл≥нн€ середнього класу.

ќдним ≥з найб≥льш €скравих представник≥в пол≥тичноњ думки —тародавнього –иму був ћарк “ул≥й ÷ицерон (106Ц43 рр. до н.е.). ѕричина походженн€ держави, за ÷ицеро≠ном. пол€гаЇ у природжен≥й потреб≥ людей жити разом та необх≥дност≥ охорони власно≠ст≥. “аким чином, метою держави ÷ицерон вважаЇ забез≠печенн€ безпеки громад€н та в≥льного використанн€ майна. ќсновне пол≥тичне кредо в ÷ицерона Ц гасло про прими≠ренн€ стан≥в. Ќа його думку, дер≠жава, €ка складена з поЇднанн€ вищих, середн≥х ≥ ниж≠чих стан≥в, схожа на мелод≥ю, де ≥ низьк≥, ≥ середн≥, ≥ висок≥ звуки знаход€тьс€ гармон≥йно у сп≥в≥, €кими керуЇ добрий.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1334 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2059 - | 1924 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.