Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥€ спортивного дозв≥лл€




ѕост≥йно зростаЇ к≥льк≥сть людей, матер≥ально забезпечених ≥ здатними витратити певну к≥льк≥сть грошей дл€ проведенн€ свого дозв≥лл€ поза домом.

” денний час все б≥льше число усп≥шно працюючих людей стали прид≥л€ти свою увагу спорту, п≥дтримц≥ хорошоњ ф≥зичноњ форми, в≥дв≥дуючи при цьому тен≥сн≥ корти, басейни, тренажерн≥ зали. ћожна сказати, що веденн€ здорового способу житт€ стаЇ звичним.

«ростаЇ число людей, здатних оплачувати своњ розваги, тому привабливим вигл€даЇ створенн€ м≥сц€, в €кому б поЇднувалис€ послуги харчуванн€, обслуговуванн€ та спортивн≥ ≥ розважальн≥ послуги, здатн≥ задовольнити споживач≥в.

ћ≥сцем, що поЇднуЇ в соб≥ атрибути спортивного в≥дпочинку може бути клуб, що знаходитьс€ у зручному м≥сц≥, пропонуючи так≥ види послуг:

1. Ѕ≥ль€рд чи американський пул.

2. ƒартс.

3. Ѕоул≥нг.

ƒл€ зан€ть цими спортивними ≥грами споживачу не потр≥бна спец≥альний спортивний од€г, а обс€г отримуваних задоволень пор≥вн€ний з≥ справжн≥ми зан€тт€ми спорту.

—поживач≥ зможуть скористатис€ послугами бару в €кому будуть подаватис€ велика к≥льк≥сть безалкогольних напоњв ≥ коктейл≥в, ≥ з спиртних напоњв будуть представлен≥ р≥зноман≥тн≥ сорти вина ≥ пива. Ѕ≥льше м≥цне спиртне в бар≥ продаватиметьс€ за високими ц≥нами, що дозволить створити попит серед споживач≥в на легк≥ напоњ.

Ќеобх≥дним атрибутом клубу повинна бути Ђхорошаї музика.  л≥Їнт, приход€чи в цей клуб, отримуЇ ц≥лий комплекс послуг, €к≥ в даний момент пропонуютьс€ частково де€кими м≥сц€ми в≥дпочинку.

 луб повинен бути оформлений на високому р≥вн≥ ≥ пропонувати послуги в≥дм≥нноњ €кост≥, тобто постачати на ринок конкурентоспроможну послугу.

ѕопит на спортивн≥ розваги Ї пост≥йним ≥ мало залежить в≥д сезонност≥.

ћаркер - це людина, що працюЇ в б≥ль€рдних клубах, при ресторанах, кафе, стежить за правилами повед≥нки у б≥ль€рдних стол≥в, стежить за столами, кул€ми ≥ ки€ми, догл€даЇ за б≥ль€рдними ≥нструментами.  ул≥ пост≥йно протираЇ в≥д пилу ≥ м≥лка, стежить за чистотою ≥ збереганн€м б≥ль€рдного столу. ” раз≥ пропаж≥ €коњсь реч≥ в клуб≥ (кул€, крейда або кий) з маркера ст€гуЇтьс€ варт≥сть цього предмета. ўоб бути маркером мало розбиратис€ в одному лише б≥ль€рд≥. ” так≥й профес≥њ потр≥бно €к профес≥онал≥зм у гр≥, так ≥ знанн€ психолог≥њ в≥дв≥дувач≥в. як правило, м≥сце маркера займають люди, щиро захоплен≥ б≥ль€рдом ≥ мають досить високу квал≥ф≥кац≥ю у цьому вид≥ спорту. “ак само €кщо за грою в б≥ль€рд почнетьс€ б≥йка - маркер зобов'€заний €к охоронець њх разборон≥ть. ” багатьох випадках, кр≥м невеликоњ зарплати, маркер отримуЇ чайов≥, €к≥ нер≥дко набагато перевищують зарплату.

” клубах орган≥зац≥€ гри в б≥ль€рд Ї основною послугою, а послуги рестора≠ну ≥ бару - додатковими, хоча, €к св≥дчить практичний досв≥д, њхн≥ доходи пе≠ревищують доходи в≥д гри в б≥ль€рд. ѕоЇднанн€ б≥ль€рдноњ гри з послугами ре≠сторанного господарства маЇ позитивне значенн€, особливо при орган≥зац≥њ клубноњ гри. –обота б≥ль€рдного клубу тим усп≥шн≥ша, чим б≥льший обс€г на≠даних послуг - €к основних (б≥ль€рд), так ≥ додаткових (бар, ресторан).

Ѕ≥ль€рдн≥ клуби в≥дкриваютьс€ сьогодн≥ за трьома модел€ми: комерц≥йною, спортивною та ел≥тною. ¬ комерц≥йних б≥ль€рдних клубах б≥ль€рд виконуЇ роль магн≥ту, що прит€гуЇ споживач≥в, €к≥ хочуть в≥дпочити з в≥дпов≥дним р≥внем серв≥су. ¬ спортивних б≥ль€рдних клубах створюютьс€ умови дл€ змагань ≥ тре≠нувань профес≥онал≥в-б≥ль€рдист≥в, гра €ких викликаЇ великий ≥нтерес у люби≠тел≥в ц≥Їњ гри. ” них Ї можлив≥сть проводити любительськ≥ турн≥ри. ѕослугами ел≥тних б≥ль€рдних клуб≥в користуютьс€ люди з високими доходами. ¬ основ≥ њхнього комерц≥йного усп≥ху - створенн€ ексклюзивноњ атмосфери комфорту за в≥дпов≥дну плату. ћеню ≥ винна карта там мають бути, €к у ресторан≥ ≥ (або) бар≥ високого класу.

¬ ус≥х б≥ль€рдних клубах ц≥ни на страви та напоњ мають бути дещо нижчими, н≥ж в аналог≥чних закладах, що компенсуЇ значн≥ витрати, пов'€зан≥ з орендою б≥ль€рдних стол≥в.

ƒл€ бар≥в комерц≥йних б≥ль€рдних клуб≥в характерне споживанн€ у велик≥й к≥лькост≥ пива, тому в прейскурант≥ передбачено не менше трьох вид≥в розлив≠ного ≥ до восьми вид≥в пл€шкового напою. Ќепоганий попит маЇ ≥ гор≥лка. ѕри≠сутн≥ в меню також вино ≥ конь€к, причому €к пор≥вн€но дешев≥, так ≥ дорог≥ марки. ћеню ресторану в основному складаЇтьс€ з м'€сних страв та салат≥в. ћоже бути ≥ меню, характерне дл€ бару - мисливськ≥ сосиски ≥ ковбаски тощо.

Ѕар ел≥тного клубу за асортиментом напоњв повинен в≥дпов≥дати бару висо≠кого класу.


¬ меню ресторану ел≥тного б≥ль€рдного клубу може бути до чотирьох пер≠ших та до 12 холодних страв ≥ закусок, до п'€ти гар€чих закусок, до 25 других страв (60 % з них - страви ≥з м'€са та риби), до восьми десерт≥в.

« урахуванн€м Ђб≥ль€рдноњї специф≥ки готують спец≥альн≥ страви, €к≥ можна споживати в процес≥ гри, - невеличк≥ шашлики тощо. —поживач повинен мати можлив≥сть замовити страву у будь-€кому м≥сц≥ б≥ль€рдного клубу.

” комерц≥йних клубах, де ресторану ≥ бару надають великого значенн€, к≥ль≠к≥сть м≥сць значно б≥льша за к≥льк≥сть б≥ль€рдних стол≥в. ” комерц≥йних ≥ спор≠тивних б≥ль€рдних клубах вважають, що зал дл€ б≥ль€рдноњ гри ≥ споживанн€ њж≥ не сл≥д в≥докремлювати, оск≥льки поЇднанн€ гри та серв≥сного обслугову≠ванн€ створюЇ специф≥чну атмосферу. ќдн≥ в≥дв≥дувач≥ приход€ть сюди не про≠сто пограти, а й Ђпокрасуватис€ на публ≥ц≥ї, ≥нш≥ не т≥льки харчуютьс€, а й спо≠стер≥гають за грою €к за своЇр≥дним безплатним шоу.

¬ ел≥тних б≥ль€рдних клубах вважають, що зал дл€ б≥ль€рдноњ гри ≥ спожи≠ванн€ њж≥ та напоњв мають бути в≥докремленими.

ѕри визначенн≥ площ≥ прим≥щень, де встановлюЇтьс€ б≥ль€рд, сл≥д врахову≠вати вид гри: американський б≥ль€рд (пул) чи рос≥йський б≥ль€рд. ƒовжина першого 6-9 фут≥в, другого - 6-12 фут≥в, ширина - вдв≥ч≥ менша. ƒл€ про≠фес≥йних гравц≥в п≥дходить т≥льки 12-футовий ст≥л. ¬ ≥нших випадках пор€д ≥з 12-футовим встановлюють столи ≥ншоњ довжини, оск≥льки недосв≥дченим грав≠ц€м важко починати гру на такому стол≥. ” в≥тчизн€них ресторанах ≥ клубах на≠дають перевагу рос≥йському б≥ль€рду. ¬раховуючи, що роз≥груванн€ парт≥й на американському б≥ль€рд≥ легше, н≥ж на рос≥йському, ним част≥ше користуЇтьс€ молодь ≥ ж≥нки.

ƒл€ створенн€ €комога вищого р≥вн€ комфорту дл€ споживач≥в у процес≥ гри на кожний ст≥л передбачено в≥д 30 до 40 кв. м. ƒл€ визначенн€ загальноњ площ≥ ≥гровоњ зали цю цифру перемножують на к≥льк≥сть б≥ль€рдних стол≥в, додають площу, необх≥дну дл€ розм≥щенн€ барноњ ст≥йки, стол≥в дл€ споживач≥в, €к≥ ко≠ристуютьс€ послугами кухн≥, а також стол≥в ≥ кр≥сел, розм≥щених пор€д з б≥ль€рд≠ними столами ≥ призначених дл€ в≥дпочинку гравц≥в та њхн≥х друз≥в. ѕри створенн≥ б≥ль€рдного клубу сл≥д встановлювати не менше 4-5 б≥ль€рд≠них стол≥в, оск≥льки в≥дв≥дувач≥ не захочуть довго чекати ≥ за на€вност≥ черги скористаютьс€ послугами конкурента. –озм≥щенн€ б≥ль€рдного клубу може бути доречним у людному ≥ Ђспальнихї районах, адже потенц≥йн≥ в≥дв≥дувач≥ недорогих б≥ль€рдних клуб≥в неохоче њдуть у центр м≥ста, а дл€ кл≥Їнт≥в ел≥тних клуб≥в, €к≥ мають св≥й транспорт, час у дороз≥ не маЇ суттЇвого значенн€.

ƒл€ усп≥ху роботи б≥ль€рдного клубу важливе значенн€ маЇ €к≥сть б≥ль€рд≠них стол≥в.  р≥м того, вибирати сл≥д столи т≥льки тих ф≥рм, €к≥ гарантують њх подальше обслуговуванн€ ≥ ремонт. ” зв'€зку з тим, що б≥ль€рд плануЇтьс€ вве≠сти до складу ол≥мп≥йських вид≥в спорту, то, безумовно, новий напр€м б≥знесу з використанн€м б≥ль€рдних стол≥в Ї перспективним.

—тандартна довжина дор≥жки дл€ боул≥нгу - 25,41 м (включаючи зону розб≥гу, дор≥жку ≥ машину дл€ установки кегл≥в - п≥нспоттер). ѕлюс ще 1-1,5 м займе прох≥д дл€ обслуговуванн€ п≥нспоттера, а також 3-5 м - зона в≥дпочинку дл€ гравц≥в. ƒодаткову площу Ђз'њдаютьї також техн≥чн≥ проходи, м≥сце дл€ бару ≥ б≥ль€рду.

Ўирина залу визначаЇтьс€ також виход€чи з к≥лькост≥ дор≥жок. ƒл€ двох вимагаЇтьс€ 3,46 м, дл€ 3- х - 5,25 м, дл€ 4- х - 6,85 м, дл€ 6 -ти - 10,23 м ≥ т. д. ¬сього ж на одну дор≥жку припадаЇ приблизно 55 кв. м (це по м≥н≥муму), а висота прим≥щенн€ н≥€к не може бути нижче 4 м (дл€ комфорту гравц≥в).

ѕовноц≥нний боул≥нг-клуб - це не т≥льки к≥лька дор≥жок, наб≥р куль ≥ тапочок, але ≥ ц≥ла ≥нфраструктура дл€ в≥дпочинку, де в≥дв≥дувач може провести весь веч≥р. —аме тому при вибор≥ в≥дпов≥дного прим≥щенн€ або при буд≥вництв≥ нового необх≥дно передбачити зручн≥ п≥д'њзн≥ шл€хи з боку транспортних маг≥стралей ≥ м≥сце дл€ паркуванн€ машин.

√оловна деталь обладнанн€ - п≥нспоттер - спец≥альний ≥ досить складний механ≥зм дл€ збору ≥ розстановки збитих кегл≥в. ƒо його винаходу цю трудом≥стку ≥ досить небезпечну операц≥ю доводилос€ виконувати спец≥альн≥й людин≥. ” конструкц≥њ п≥нспоттера б≥льше трьох тис€ч р≥зних деталей, ≥ тому найважлив≥ша вимога до нењ - над≥йн≥сть ≥ довгов≥чн≥сть. ѕовний комплект включаЇ в себе також систему автоматизованого поверненн€ куль (њњ конвеЇр проходить п≥д настилом площадки); систему автоматичного п≥драхунку очок (головний компонент њњ - мон≥тор, на €кому навпроти ≥мен вс≥х гравц≥в в≥дображаютьс€ очки); дор≥жку. ƒл€ покритт€ дор≥жок використовують дерево або синтетичн≥ матер≥али - ≥ €кщо перше вигл€даЇ Ђдорожчеї, то фах≥вц≥ рекомендують через довгов≥чност≥ вибирати останнЇ.

«а оц≥нкою профес≥онал≥в ринку, одна дор≥жка зазвичай буваЇ завантажена 6,5 - 8,5 години на добу. «а р≥к вона здатна принести в≥д $ 50 тис. до $ 60 тис. ÷ього ц≥лком достатньо, щоб окупити њњ варт≥сть з урахуванн€м вс≥х витрат.

јле це далеко не вс≥ грош≥, €к≥ здатний приносити боул≥нг.

’ороший бар з алкоголем забезпечуЇ не менше 40 % прибутку клубу. јдже до 70 % гравц≥в у боул≥нг - чолов≥ки, €кими запрошенн€ Ђпоган€ти кул≥ї безпосередньо асоц≥юЇтьс€ з пропозиц≥Їю Ђпопити пивкаї.

ј ось б≥ль€рдн≥ столи, встановлен≥ в багатьох клубах, ≥стотного прибутку не принос€ть, виконуючи скор≥ше функц≥ю додаткового розваги: в≥дв≥дувач≥ боул≥нг-клуб≥в ган€ють Ђмал≥ кул≥ї лише в оч≥куванн≥ черги до Ђвеликихї.

Ѕагато клуб≥в в≥дкривають на своњй територ≥њ невелик≥ магазинчики з ф≥рмовою атрибутикою дл€ особливих ц≥нител≥в гри: кул€ми (де€к≥ з €ких коштують $ 200), засобами дл€ догл€ду за ними, спец≥альним взутт€м, р≥зними аксесуарами, футболками, сувен≥рами. «вичайно, прибуток в≥д под≥бноњ вузькоспец≥ал≥зованоњ торг≥вл≥ невелика (до 5%), але магазин здатний залучити особливо тонких ц≥нител≥в гри.

¬ласники боул≥нг-клуб≥в про€вл€ють не меншу фантаз≥ю, н≥ж орган≥затори клуб≥в н≥чних. Ќаприклад, в≥домий московський боул≥нг COSMIK встановив 32 дор≥жки на двох поверхах, з них перший - €скравий ≥ р≥знобарвний, а другий - нап≥втемний, з ультраф≥олетовим п≥дсв≥чуванн€м. Ќа кожному поверс≥ Ї по два бари, величезн≥ мон≥тори з пр€мою трансл€ц≥Їю спортивних змагань ≥ ≥нш≥ Ђнаворотиї. «а приблизними п≥драхунками, на под≥бн≥ Ђзнах≥дкиї п≥шло не менше двох м≥льйон≥в долар≥в.

”с≥ власники клуб≥в не рад€ть в≥дкривати боул≥нг менш н≥ж на дес€ть дор≥жок. „им б≥льше к≥льк≥сть дор≥жок, тим менше питом≥ витрати на кожну. Ќаприклад, в клуб≥ в три зм≥ни на 14 дор≥жках працюЇ 18 чолов≥к, але таке ж число прац≥вник≥в треба було б ≥, наприклад, дл€ семи дор≥жок.

” наш≥й крањн≥ основна частка в≥дв≥дувач≥в боул≥нг-клуб≥в припадаЇ на тих, хто розгл€даЇ боул≥нг €к вид розваги або с≥мейного в≥дпочинку. „астка гравц≥в, €к≥ вважають боул≥нг спортом, становить не б≥льше 10%. ” —Ўј ситуац≥€ пр€мо протилежна. ќсновна маса в≥дв≥дувач≥в боул≥нг-клуб≥в - це люди, €к≥ об'Їдналис€ в команди (так зван≥ Ђл≥гиї), €к≥ змагаютьс€ м≥ж собою практично ц≥лий р≥к. ¬они купують абонемент на в≥дв≥дуванн€ клубу в≥дразу на к≥лька м≥с€ц≥в вперед, тим самим принос€ть його власнику гарантований дох≥д. ѕриродно, що продаж абонемент≥в б≥льш виг≥дна, н≥ж реал≥зац≥€ Ђразовихї квитк≥в.

‘ах≥вц≥ вважають, що в наш≥й крањн≥ такий рух теж може отримати св≥й розвиток. јдже прагненн€ перемагати суперник≥в закладено в кожному гравцев≥, незалежно в≥д виду спорту. ¬же зараз у багатьох рос≥йських клубах провод€тьс€ м≥сцев≥ турн≥ри, дл€ чого вс≥ бажаюч≥ скидаютьс€ по одн≥й-дв≥ тис€ч≥ рубл≥в. 70 % призового фонду отримуЇ переможець, а 30 % в €кост≥ ком≥с≥йних - власник клубу.

ƒл€ в≥дв≥дувач≥в боул≥нг-клуб≥в важливе значенн€ маЇ на€вн≥сть в них бар≥в, ресторан≥в, п≥цер≥й, дит€чих к≥мнат. —мачна кухн€, €к≥сне обслуговуванн€, ≥н≠тер'Їр прим≥щень, музичний супров≥д, комфорт, розумне сп≥вв≥дношенн€ м≥ж ц≥ною послуг та њх €к≥стю, €к правило, позитивно впливають на р≥шенн€ в≥дв≥≠дати боул≥нг-клуб.

ƒл€ задоволенн€ ≥нших запит≥в споживач≥в, пов'€заних з бажанн€м позмага≠тис€, в закладах ресторанного господарства можуть бути запропонован≥ так≥ по≠слуги: дарст, гра в шахи чи шашки. ƒл€ цього у зал≥ ресторану мають бути створен≥ певн≥ умови: дл€ гри в дартс передбачають в≥льну площу з тим, щоб не заважати ≥ншим в≥дпочиваючим; дл€ гри в шахи (шашки) Ч пор€д з об≥дн≥м столом може бути встановлений невисокий шаховий ст≥л з двома зручними кр≥≠слами. ¬ клубах можуть поЇднуватис€ р≥зн≥ види розваг, що дозвол€Ї задоволь≠нити р≥зноман≥тн≥ потреби та уподобанн€ гостей.

 азино - ≥гровий заклад, в €кому з використанн€м рулетки, ≥грових стол≥в дл€ карточних ≥гор ≥ гри в кост≥, а також ≥ншого ≥грового устаткуванн€ зд≥йснюЇтьс€ проведенн€ азартних ≥гор з об'€вою грошових чи ≥нших майнових виграш≥в. ” казино, €к правило, забезпечуЇтьс€ одночасне проведенн€ не менш €к трьох азартних ≥гор (наприклад, гра в рулетку, покер, блек-джек). ќсновними ц≥л€ми д≥€льност≥ казино Ї наданн€ послуг населенню у сфер≥ орган≥зац≥њ дозв≥лл€ на високому профес≥ональному ≥ культурному р≥вн≥, а також отриманн€ прибутку. ѕрим≥щенн€ казино складаЇтьс€ ≥з зони обслуговуванн€ в≥дв≥дувач≥в ≥ зони службових прим≥щень ≥з роз'Їднаними входами у кожну зону. ” зон≥ обслуговуванн€ в≥дв≥дувач≥в розм≥щуютьс€: ≥гров≥ зали; каси дл€ грошових розрахунк≥в ≥з в≥дв≥дувачами; пункт обм≥ну валюти; м≥сц€ дл€ в≥дпочинку в≥дв≥дувач≥в казино ≥ проведенн€ видовищно-розважальних заход≥в; гардеробна. ≤гровий зал казино становить спец≥ально обладнане прим≥щенн€, призначене дл€ проведенн€ гри, де розм≥щуютьс€ ≥гров≥ столи з м≥сц€ми дл€ в≥дв≥дувач≥в ≥ робочими м≥сц€ми дл€ сп≥вроб≥тник≥в казино. ѕрим≥щенн€ ≥грового залу не повинно бути доступне в≥зуальному огл€ду з боку вулиц≥. ” м≥сц€х дл€ в≥дпочинку в≥дв≥дувач≥в казино можуть працювати ресторани ≥ бари, проводитис€ дискотеки тощо. ” зон≥ в≥дпочинку повинн≥ розм≥щуватис€ санвузли дл€ в≥дв≥дувач≥в у к≥лькост≥, що в≥дпов≥даЇ сан≥тарним нормам. ” зон≥ службових прим≥щень казино передбачаютьс€: к≥мнати в≥дпочинку круп'Ї; ≥зольоване прим≥щенн€ дл€ сп≥вроб≥тник≥в служби безпеки; сейфова к≥мната - це спец≥альне обладнане прим≥щенн€, де збер≥гаЇтьс€ страхова сума казино, вс€ внутр≥шн€ документац≥€ казино, ≥грове обладнанн€ казино, що не Ї стац≥онарно встановленим. ƒо такого обладнанн€ належать: кульки дл€ рулеток; ≥гров≥ жетони (ф≥шки); карточн≥ колоди; караб≥ни дл€ подаванн€ карт; п≥дноси дл€ ф≥шок тощо.  азино може розм≥щуватис€ лише не у жилому прим≥щенн≥ ≥ маЇ в≥дпов≥дати сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним, протипожежним нормам ≥ вимогам збереженн€ громадського пор€дку та безпеки в≥дв≥дувач≥в ≥ персоналу. ≤снують нав≥ть спец≥ал≥зован≥ готел≥-казино. ¬они широко розповсюджен≥ в —Ўј ≥ де€ких крањнах «ах≥дноњ ™вропи. √оловною функц≥Їю цих готел≥в Ї створенн€ гарних умов дл€ проведенн€ азартних ≥гор. ѕроживанн€ ≥ харчуванн€ у таких готел€х звичайно буваЇ на дуже високому р≥вн≥. ” харчуванн≥ акцент робитьс€ на екзотичну кухню. ¬еликою попул€рн≥стю користуЇтьс€ послуга по орган≥зац≥њ чартерних рейс≥в дл€ людей, що вир≥шили пограти у азартн≥ ≥гри. –обота персоналу таких готел≥в дуже напружена, оск≥льки ≥гри тривають на прот€з≥ доби, 365 дн≥в в р≥к.

ќсновним технолог≥чним центром казино, що визначаЇ комерц≥йн≥ результати його д≥€льност≥, Ї ≥гровий зал. –озм≥ри ≥грового залу визначаютьс€, перш за все, к≥льк≥стю ≥грових стол≥в. ћ≥н≥мальний розм≥р ≥грового залу коливаЇтьс€ на р≥вн≥ 75-100 м2. ¬еликоњ уваги також прид≥л€Їтьс€ п≥дбору обладнанн€. –екомендований стандартний комплект обладнанн€ дл€ щойно в≥дкритого казино складаЇтьс€ з одного столу рулетки та двух-трьох стол≥в дл€ гри в BJ, оск≥льки, з врахуванн€м в≥тчизн€ного та закордонного опиту встановлено, що це забезпечить, з одного боку, максимальну загрузку казино, з ≥ншого-оптимальне сп≥вв≥дношенн€ м≥ж програшами та виграшами казино.

Ѕ≥бл≥отеки передбачаютьс€ здеб≥льше у готельних господарствах дл€ в≥дпочинку ≥ розм≥щуютьс€ у прим≥щенн€х адм≥н≥страц≥њ, побутових ≥ культурно-масових. ƒо б≥бл≥отеки належать читальн≥ зали, прим≥щенн€ дл€ збереженн€ книг ≥ п≥дсобн≥ прим≥щенн€. „итальн≥ зали передбачаютьс€ непрох≥дними, з одним входом ≥ мають добре природне ≥ штучне осв≥тленн€. ” них в≥дбуваЇтьс€ видача ≥ отриманн€ книг, робота з книгою ≥ експозиц≥€ пер≥одичних видань, книг. „итальн≥ зали обладнуютьс€ кафедрою видач≥ книг, читальними столами, книжними шафами або стелажами дл€ книг, виставковими в≥тринами, ст≥льц€ми.

ќрган≥зац≥€ розважальних шоу-програм

¬ умовах жорсткоњ конкуренц≥њ на ринку ресторанного господарства дл€ за≠лученн€ ≥ збереженн€ споживач≥в, €к≥ користуютьс€ певним закладом, необх≥д≠но створювати неповторну атмосферу, притаманну т≥льки даному п≥дприЇмству. ÷е дос€гаЇтьс€ завд€ки синергетичному ефекту багатьох фактор≥в, таких €к те≠матичний дизайн, €к≥сне обслуговуванн€, €к≥сна або специф≥чна кухн€ ≥ т. ≥н., а також правильна орган≥зац≥€ шоу-програм. ƒл€ сучасного етапу розвитку рес≠торанного господарства характерна по€ва все б≥льшоњ к≥лькост≥ заклад≥в клуб≠ного формату, де шоу-програмам надаЇтьс€ надзвичайно велике значенн€. ¬ та≠ких закладах на шоу-програму продаютьс€ б≥лети, наприклад у н≥чних клубах. ” б≥льшост≥ заклад≥в ресторанного господарства вона не Ї головною статтею доходу. ¬ажливим Ї те, що вдалий проект спри€тиме задоволенню потреб спо≠живач≥в в орган≥зац≥њ в≥дпочинку та п≥двищить ≥м≥дж закладу.

ѕри цьому необх≥дно враховувати ≥нтереси певних груп споживач≥в, перш за все њхн≥й в≥к. “ак, у молод≥жних закладах сл≥д забезпечити пом≥рний виб≥р страв та напоњв, розважальн≥ програми мають бути розрахован≥ на пост≥йних кл≥Їнт≥в, дл€ €ких безперервний рух Ї особливим стилем житт€.

” розважальних закладах дл€ споживач≥в зр≥лого в≥ку важливе значенн€ мають затишок, спок≥йна музика, ненав'€зливий серв≥с, вишукане обслуговуванн€, азарт≠на гра в казино. ”продовж вечора може бути запропонована ≥ певна шоу-програма.

ƒруга важлива складова - ≥нтереси споживач≥в, за €кими њх можна под≥лити на дв≥ основн≥ групи: споживач≥ ресторан≥в ≥ кафе с≥мейного типу та споживач≥ заклад≥в Ђза ≥нтересамиї - кабаре, б≥ль€рд, боул≥нг, кегельбан, ф≥тнес-центр, топлес, стриптиз тощо.

якщо б≥льш≥сть ≥з перерахованих розваг надаЇтьс€ одним закладом, то це за≠клад клубного типу.

” заклад≥ ресторанного господарства с≥мейного типу Ї окрем≥ зали дл€ роз≠ваг д≥тей. ƒл€ цього запрошують клоун≥в, казкових персонаж≥в, провод€ть кон≠курси, в≥кторини, дискотеки.

ƒл€ дос€гненн€ мети розважальний заклад маЇ надати споживачу програму за р≥зними напр€мами розважальноњ ≥ндустр≥њ. ƒл€ цього в≥н повинен мати:

- в≥дпов≥дн≥ кадри сп≥вроб≥тник≥в, €к≥ добре знають свою справу;

- к≥лька танцювальних зал≥в з €к≥сним звуком та св≥тлом, з Ђживимї д≥-джеЇм, з р≥зними напр€мами музики;

- коктейль-бар з феЇричним представленн€м своњх коктейл≥в (фр≥стайл);

- ресторан з в≥дм≥нною кухнею, в≥дпов≥дним обслуговуванн€м ≥ Ђживоюї музикою;

- б≥ль€рд, боул≥нг;

- казино, ≥гров≥ автомати;

- к≥лька зал≥в Ђза ≥нтересамиї: стрип- або топлес-зал, джаз-зал або зал дл€ перегл€ду в≥деоф≥льм≥в.

” заклад≥ ресторанного господарства можна орган≥зовувати так≥ розважальн≥ програми:

- конкурси - найб≥льш проста розважальна шоу-програма. √ост≥ сам≥ бе≠руть в них участь. „им весел≥ше ≥ ц≥кав≥ше орган≥зований конкурс, тим €скра≠в≥ш≥ спогади про той чи ≥нший заклад ресторанного господарства;

- цирков≥ номери з участю жонглер≥в, фокусник≥в, фак≥р≥в, дресирувальни≠к≥в р≥зних тварин;

- св€тков≥ заходи за ≥нтересами забезпечуютьс€ спец≥альними шоу-прог-рамами, наприклад: презентац≥€ альбом≥в або в≥деокл≥п≥в в≥домого виконавц€, творч≥ вечори, присв€чен≥ виходу на екран нового ф≥льму, юв≥лею в≥домого ак≠тора, показ колекц≥њ од€гу в≥домого кутюр'Ї тощо;

- виступ профес≥йного (профес≥йних) д≥-дже€ з≥ своЇю власною програмою;

- виступи починаючих актор≥в. ¬они корисн≥ €к дл€ актора - молодий ви≠конавець одержуЇ можлив≥сть виступити перед широкою аудитор≥Їю, так ≥ за≠кладу та його гост€м;

- виступи артист≥в розмовного жанру - актор≥в, сатирик≥в, гуморист≥в, па≠родист≥в, клоун≥в ≥ т.≥н., €к≥ завд€ки особливому ≥нтонац≥йному забарвленню, темпу ≥ ритму вимовл€нн€ фраз чи в≥ршованих р€дк≥в, силою звуку, мовною ха≠рактерн≥стю створюють неповторний образ того, про що або про кого розпов≥≠дають;

- виступи Ђз≥рок першоњ величиниї, €кий надаЇ можлив≥сть гост€м побачи≠ти њх, одержати насолоду в≥д њх виступу;

- виступи шоу-балету даЇ можлив≥сть одержати насолоду в≥д хореограф≥њ та костюм≥в;

- орган≥зац≥€ змагань в клуб≥ у вигл€д≥ шоу, наприклад з боул≥нгу або б≥ль≠€рду;

- орган≥зац≥€ шоу-програм ≥з сюрпризами, при цьому, €к правило, запро≠шують представник≥в засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

як≥сть розважальних програм та р≥зноб≥чн≥сть репертуару спри€Ї зб≥льшен≠ню попиту на послуги закладу ресторанного господарства. јле сл≥д пам'€тати, що до вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми сл≥д п≥дходити комплексно: ст≥йке становище закладу на ринку ресторанного господарства можливе в тому випадку, коли в ньому усп≥шно поЇднуютьс€ €скраве шоу, €к≥сна кухн€, висококласний серв≥с ≥ атмосфера св€та, а також в≥дпов≥дн≥сть ц≥ни та €кост≥ послуг.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 765 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2001 - | 1967 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.037 с.