Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥грац≥€ рад≥онукл≥д≥в у навколишньому середовищ≥ та об'Їктах с≥льськогосподарського виробництва




–ад≥оактивн≥ речовини, €к≥ потрапл€ють в атмосферу поступово випадають на поверхню «емл≥. «алежно в≥д характеру викиду продукт≥в под≥лу, погодних умов, ірунтового покриву, х≥м≥чних та ф≥зичних властивостей рад≥онукл≥д≥в њх к≥льк≥сть у с≥льськогосподарських об'Їктах може коливатис€ в дуже широкому д≥апазон≥.

Ќадзвичайно важливу роль у поширенн≥ рад≥оактивних речовин в≥д≥грають атмосферн≥ опади ≥ рух пов≥тр€. ¬ зв'€зку з цим розр≥зн€ють Ђвологеї (випаданн€ речовин на поверхню «емл≥ з дощем ≥ сн≥гом) ≥ Ђсухеї (ос≥данн€ частинок лише п≥д впливом сили т€ж≥нн€) в≥дкладанн€ рад≥оактивних речовин.

јтмосферн≥ опади можуть у дес€тки раз≥в прискорювати випаданн€ рад≥оактивних речовин ≥ посилювати забрудненн€. ƒуже впливаЇ на њх поширенн€ рух пов≥тр€, тобто в≥тер. ¬≥тром рад≥оактивн≥ речовини швидко поширюютьс€ на тис€ч≥ к≥лометр≥в в≥д м≥сц€ викиду й ≥нод≥ випадають у неспод≥ваних м≥сц€х.

–ад≥оактивн≥ речовини, що випали на поверхню земноњ кул≥, стають складовою частиною б≥олог≥чних цикл≥в природного кругооб≥гу речовин, потрапл€ючи через харчов≥ ланцюжки в людський орган≥зм.. —пец≥ал≥сти с≥льського господарства повинн≥ знати загальн≥ законом≥рност≥ руху цих речовин по харчових ланцюжках, враховуючи особливост≥ живленн€ культурних рослин та год≥вл≥ худоби. –ад≥оактивн≥ речовини, €к≥ випадають на земну поверхню, концентруютьс€ на трьох головних об'Їктах: грунт≥, рослинах ≥ у водоймах (див. ћал. 16). ƒл€ спрощенн€ схеми в нењ не включено так≥ об'Їкти, €к р≥лл€, луки, пасовища, л≥с. « поверхн≥ грунту рад≥оактивн≥ речовини, розчин€ючись в атмосферних опадах чи поливних водах або механ≥чно з потоком води, потрапл€ють у п≥дземн≥ води. Ўвидк≥сть њх вертикальноњ м≥грац≥њ (углиб ірунту) залежить в≥д багатьох фактор≥в ≥ насамперед в≥д к≥лькост≥ атмосферних опад≥в, ф≥зико-механ≥чних та ф≥зико-х≥м≥чних властивостей ірунту, розчинност≥ рад≥оактивних речовин. ј взагал≥ цей процес в≥дбуваЇтьс€ досить пов≥льно. “ак, у зон≥ авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈— на неораних дерново-п≥дзолистих п≥щаних ірунтах легкого механ≥чного складу на к≥нець 1992 р. 90 % к≥лькост≥ ус≥Їњ рад≥оактивност≥ припадало лише на 10-сантиметровий шар ірунту. Ќа ірунтах б≥льш важкого механ≥чного складу з багатим вбирним комплексом вертикальна м≥грац≥€ рад≥онукл≥д≥в в≥дбуваЇтьс€ ще пов≥льн≥ше.

–ад≥оактивн≥ речовини, що потрапили на рослини, можуть адсорбуватись њх поверхнею шл€хом дифуз≥њ або проникати всередину рослин через продихи, залучаютьс€ в шл€хи руху речовин ≥ нагромаджуютьс€ в органах, €к≥ мають господарське ≥ харчове значенн€. Ќайактивн≥ше рад≥оактивн≥ речовини поглинаютьс€ лист€м (листове поглинанн€), суцв≥тт€ми (флоральне поглинанн€) та поверхневим кор≥нн€м (поглинанн€ з дернини). Ћистове поглинанн€ властиве б≥льшост≥ вид≥в рослин, кр≥м, можливо, де€ких вид≥в ксероф≥т≥в Ч рослин, що покрит≥ волосками, товстою кутикул≥н≥зованою оболонкою, з незначною к≥льк≥стю продих≥в та колючками зам≥сть, лист€.

ƒл€ багатьох вид≥в важливим Ї також флоральне поглинанн€. ѕроте обс€г його залежить в≥д розм≥ру кв≥тки, њњ форми, м≥сц€ розм≥щенн€ (в суцв≥тт≥, на рослин≥). як правило, велик≥ кв≥тки розоцв≥тих, суцв≥тт€ хл≥бних злак≥в, розм≥щен≥ на в≥дкритих частинах рослин, вбирають б≥льше рад≥оактивних речовин, н≥ж рослини, що мають невелик≥ кв≥тки, розм≥щен≥ поодинц≥. ѕри флоральному поглинанн≥ можливе механ≥чне захопленн€ рад≥оактивних частинол елементами кв≥тки ≥ посл≥довне проникненн€ њх у пл≥д. ѕоглинанн€ за допомогою поверхневого кор≥нн€ властиве т≥льки дл€ рослин, €к≥ мають таке кор≥нн€. ¬ орган≥зм людини рад≥оактивн≥ речовини можуть потрапл€ти з њжею тваринного та рослинного походженн€ або з водою.

 

 

ћал. 16. Ўл€хи м≥грац≥њ рад≥оактивних речовин в об'Їктах навколишнього середовища.

 

¬важаЇтьс€, що головним джерелом њх е продукц≥€ тваринництва, особливо молоко та молочн≥ продукти. ѕроте, за оц≥нками де€ких досл≥дник≥в, до 50 % рад≥оактивних речовин може надходити з рослинною њжею. „астка рад≥оактивних речовин, що потрапл€ють в орган≥зм людини через органи диханн€ п≥сл€ рад≥оактивних опад≥в, незначна.

Ѕ≥льш≥сть рад≥оактивних речовин не потрапл€Ї у продукти тваринного походженн€, а разом з екскрементами повертаЇтьс€ у грунт ≥ може знову надходити у рослини. “ак само можуть повертатис€ у грунт разом з компостами, попелом та рослинними рештками рад≥оактивн≥ речовини, €к≥ нагромаджуютьс€ в рослинах. “ак≥ оборотн≥ зв'€зки можуть виникати ≥ м≥ж ≥ншими частинами харчових ланцюжк≥в, наприклад м≥ж рослиною, людиною ≥ водою, м≥ж людиною ≥ ірунтом. ѕроте м≥грац≥€ њх в цих напр€мах в≥дносно невелика, тому на схем≥ не позначена. Ќа суходол≥ рад≥оактивн≥ речовини перенос€тьс€ харчовими ланцюжками рослина Ч людина, рослина Ч тварина Ч людина ≥ нав≥ть грунт Ч рослина Ч тварина Ч людина так швидко, що нав≥ть т≥ з них, пер≥од нап≥врозпаду €ких становить к≥лька д≥б, можуть нагромаджуватись у людському орган≥зм≥ в значних к≥лькост€х.

 онцентрац≥€ рад≥оактивних речовин у процес≥ м≥грац≥њ €к правило, зменшуЇтьс€. Ќаприклад, концентрац≥€ б≥льшост≥ рад≥оактивних речовин в рослинах нижча, н≥ж у ірунт≥, на €кому ростуть ц≥ рослини; рад≥оактивн≥сть молока ≥ м'€са тварин нижча, н≥ж рослин, €к≥ тварини поњдають.

3.1.3. Ќадходженн€ та прогнозуванн€ рад≥онукл≥д≥в у с≥льськогосподарськ≥ рослини ≥ орган≥зми с≥льськогосподарських тварин.

–ослини нав≥ть при повн≥й в≥дсутност≥ насл≥дк≥в променевого ураженн€ можуть нагромаджувати значн≥ к≥лькост≥ рад≥оактивних речовин, концентрац≥€ €ких у с≥льськогосподарських рослинах окремих вид≥в може у дес€тки раз≥в перевищувати њх вм≥ст у ірунт≥, внасл≥док чого стаЇ неможливим використанн€ врожаю дл€ харчуванн€ людини або год≥вл≥ тварин. ” зв'€зку з цим вивченн€ законом≥рностей надходженн€ у рослини, нагромадженн€ ≥ розпод≥лу в продуктивних органах окремих рад≥оактивних речовин маЇ дуже велике значенн€.

–ад≥оактивн≥ речовини надход€ть до рослин двома основними шл€хами:

Ј внасл≥док пр€мого забрудненн€ надземних орган≥в рад≥оактивними частинками, що випадають з пов≥тр€, з наступним поглинанн€м њх тканинами вегетативних та репродуктивних орган≥в (некореневе, або ареальне, надходженн€);

Ј через кореневу систему з ірунту (кореневе надходженн€) ступ≥нь рад≥оактивного забрудненн€ продуктивних частин рослини, може ≥стотно зм≥нюватис€ залежно в≥д шл€ху надходженн€ рад≥оактивних речовин ≥ м≥сц€ њх поглинанн€ (наприклад, дл€ злак≥в, овоч≥в при некореневому надходженн≥ рад≥оактивних частинок ймов≥рн≥сть забрудненн€ врожаю б≥льша, н≥ж при кореневому, в той час €к дл€ коренебульбоплод≥в Ч навпаки.

ѕозакореневе надходженн€ рад≥онукл≥д≥в у рослини. ћожлив≥сть проникненн€ р≥зних речовин у рослини кр≥зь поверхню листка та ≥нших надземних орган≥в була встановлена ще у досл≥дах з некореневим п≥дживленн€м м≥неральними елементами. ≤нтенсивн≥сть проникненн€ ≥ включенн€ в обм≥н €к звичайних, так ≥ рад≥оактивних речовин значною м≥рою пов'€зан≥ з њх розчинн≥стю ≥ х≥м≥чними властивост€ми. ќбов'€зковою умовою дл€ проникненн€ цих речовин, углиб рослини Ї на€вн≥сть вологи на поверхн≥ лист€. «мочу ван≥сть лист€ р≥зних вид≥в рослин залежить в≥д його форми, опушуванн€, товщини кутикули, на€вност≥ жир≥в у н≥й, в≥ку лист€, на€вност≥ води в самому лист≥. ¬олоски на лист≥ спри€ють утворенню пов≥тр€них бульбашок, що зменшуЇ змочуванн€. јле при повному змочуванн≥ лист€ його поверхн€ затримуЇ б≥льшу к≥льк≥сть вологи саме за рахунок опушуванн€. „им довше волога затримуЇтьс€ на поверхн≥ лист€, тим б≥льше рад≥оактивних речовин надходить у нього. ÷е залежить в≥д температури навколишнього середовища, вологост≥, руху пов≥тр€, тобто фактор≥в, €к≥ впливають на швидк≥сть випаровуванн€.  р≥зь поверхню молодого лист€ рад≥онукл≥ди проникають пор≥вн€но швидше, н≥ж кр≥зь лист€, дещо старше за в≥ком. “овста кутикула та п≥двищений вм≥ст у н≥й жир≥в затримують проникненн€ рад≥онукл≥д≥в.

ѕозакореневе надходженн€ рад≥оактивних речовин у рослини може в≥дбуватис€ прот€гом усього пер≥оду вегетац≥њ, внасл≥док чого воно значною м≥рою залежить в≥д на€вност≥ лист€ у рослин, пов'€заного з фазою њх розвитку в пер≥од випаданн€ рад≥оактивних опад≥в

«начний вплив на рух рад≥оактивних речовин по рослинах маЇ в≥к лист€, на €ке випали рад≥оактивн≥ опади. –ад≥оактивн≥ речовини не т≥льки краще поглинаютьс€ молодим лист€м, а й ≥нтенсивн≥ше потрапл€ють до рослини ≥ перем≥щуютьс€ по н≥й, оск≥льки так≥ речовини нагромаджуютьс€ в окремих його частинах у значно б≥льших к≥лькост€х. Ќа позакореневе надходженн€ рад≥оактивних частинок, що ос≥ли на поверхн≥ рослин, впливають також погодн≥ умови Ч частинки можуть змиватис€ п≥д час дощу, здуватис€ в≥тром. ”триманн€ рад≥оактивних речовин на рослинах в под≥бних ситуац≥€х здеб≥льшого залежить в≥д форми окремих орган≥в, њх механ≥чних властивостей. –ад≥оактивн≥ частинки нагромаджуютьс€ у великих к≥лькост€х таких м≥сц€х, €к пазухи лист€, кв≥т≥в, ≥ легко здуваютьс€ ≥а змиваютьс€ з поверхн≥ неопушеного лист€ або стебла.

¬насл≥док переносу в≥тром рад≥оактивного пилу з поверхн≥ ірунту, а також п≥д час штучного зрошенн€ дощуванн€м стаЇ можливим вторинне забрудненн€ надземних частин рослин рад≥оактивними речовинами.

” ц≥лому р≥вень забрудненн€ рослин рад≥онукл≥дами при пр€мому потрапл€нн≥ на њх надземн≥ частини визначаЇтьс€ к≥льк≥стю св≥жих рад≥оактивних опад≥в. ¬одночас њх проникненн€ через кореневу систему залежить в≥д загальноњ к≥лькост≥ опад≥в на поверхню ірунту, ≥ €кщо з часом позакореневе надходженн€ рад≥оактивних речовин зменшуЇтьс€, то проникненн€ њх з ірунту може зростати.

 

Ќадходженн€ рад≥онукл≥д≥в у рослини з ірунту.

•рунт Ч це сильний поглинач р≥зних елемент≥в, у тому числ≥ й рад≥оактивних речовин. ќсобливо високу здатн≥сть до поглинанн€ маЇ поверхневий, багатий на перегн≥й шар, де м≥ститьс€ основна частина грунтового вбирного комплексу. —аме тому природн≥ уг≥дд€ затримують основну масу рад≥оактивних речовин у поверхневому 5Ч6-сантиметровому шар≥ ірунту, у той час €к на орних земл€х так≥ речовини б≥льш-менш р≥вном≥рно розм≥щуютьс€ по всьому проф≥лю шару ірунту, що обробл€Їтьс€. ѓх залученн€ до б≥олог≥чного кругооб≥гу речовин зумовлене, з одного боку, м≥цн≥стю зв'€зку з частинками ірунту, а з другого Ч здатн≥стю поглинатис€ кор≥нн€м рослин.

ўодо здатност≥ кор≥нн€ рослин поглинати рад≥оактивн≥ речовини, то вона визначаЇтьс€ багатьма факторами водночас: специф≥кою виду, розвитком кореневоњ системи, фазою розвитку, ф≥з≥олог≥чним станом рослин, волог≥стю ірунту, на€вн≥стю в ньому поживних речовин. ѕоглинанн€ рад≥онукл≥д≥в грунтом та рослинами значною м≥рою затримуЇ њх вимиванн€ ≥ перенесенн€ до ірунтових вод, вони ф≥ксуютьс€ б≥л€ поверхн≥ ірунту у зон≥ розм≥щенн€ основноњ маси кор≥нн€.

ѕоглинанн€ рад≥оактивних речовин кор≥нн€м, перем≥щенн€ њх по рослин≥ ≥ розпод≥л по окремих органах значною м≥рою зумовлен≥ њх х≥м≥чними властивост€ми. як зазначалось, рад≥онукл≥ди цез≥ю та стронц≥ю мають багато под≥бного в≥дпов≥дно з кал≥Їм ≥ кальц≥Їм Ч елементами, €к≥ в≥д≥грають важливу роль у м≥неральному живленн≥ рослин, ≥ саме вони надход€ть до рослин з ірунту у найб≥льших к≥лькост€х.

–озпод≥л рад≥онукл≥д≥в у надземних частинах рослини в≥дбуваЇтьс€ також по-р≥зному. Ѕлизько половини њх к≥лькост≥ нагромаджуЇтьс€ в стебл≥ (це властиве не т≥льки дл€ пшениц≥, €ка розгл€даЇтьс€ €к приклад, а й дл€ ≥нших злак≥в, зернобобових та багатьох ≥нших культур). «начно менше рад≥онукл≥д≥в потрапл€Ї в лист€. ўе менше Ч в колосс€ ≥ лише к≥лька в≥дсотк≥в у зерно. ќтже, можна ви€вити законом≥рну залежн≥сть: чим дал≥ по транспортному ланцюжку в≥д кор≥нн€ знаходитьс€ орган, тим менше рад≥оактивних речовин в≥н нагромаджуЇ. ” випадку ≥з зерновими й зернобобовими культурами, основною продукц≥Їю €ких Ї зерно, ц€ залежн≥сть позитивна. ќтже, за характером надходженн€ рад≥оактивних речовин до рослини через кор≥нн€ ≥ нагромадженн€ в окремих органах њх можна под≥лити на дв≥ групи:

Ј рад≥онукл≥ди, €к≥ надход€ть ≥ нагромаджуютьс€ у надземних частинах рослин;

Ј рад≥онукл≥ди, €к≥ надход€ть пор≥вн€но пов≥льно ≥ концентруютьс€ переважно у кор≥нн≥ ≥ €к≥ незначно перем≥щуютьс€ в надземн≥ органн≥

 ≥льк≥сть рад≥оактивних речовин, що над≥йшли в рослини з ірунту, знаходитьс€ у пр€мо пропорц≥йн≥й залежност≥ в≥д к≥лькост≥ њх у грунт≥.

Ќадходженн€ рад≥онукл≥д≥в у орган≥зм с≥льськогосподарських тварин.

Ќадходженн€ рад≥оактивних речовин у орган≥зм с≥льськогосподарських тварин в≥дбуваЇтьс€ через органи травленн€ ≥ диханн€, а також кр≥зь шк≥ру. јеральний шл€х надходженн€, тобто через органи диханн€, маЇ значну питому вагу лише в пер≥од випаданн€ рад≥оактивних опад≥в. Ќезначним Ї також проникненн€ рад≥оактивних речовин кр≥зь шк≥ру. ќсновним шл€хом њх надходженн€ у тваринний орган≥зм сл≥д вважати оральний, тобто з кормами. «начно менше надходить њх з водою. „астка рад≥оактивних речовин в орган≥зм≥ тварин не в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д частки звичайних стаб≥льних х≥м≥чних елемент≥в, €к≥ вход€ть до складу корм≥в. Ќадход€чи до орган≥в травленн€, кормов≥ продукти п≥ддаютьс€ механ≥чн≥й, х≥м≥чн≥й ≥ б≥олог≥чн≥й обробц≥, перетворюючись на сполуки, €к≥ можуть бути засвоЇн≥ орган≥змом. ” процес≥ метабол≥зму рад≥оактивних речовин в орган≥зм≥ тварин розр≥зн€ють два етапи.

–ад≥оактивн≥ речовини разом з кров'ю надход€ть в органи ≥ тканини тварини, де частково затримуютьс€, виб≥рково концентруючись в окремих органах. јле б≥льш≥сть њх в≥дразу виводитьс€ з орган≥зму.

„астка рад≥оактивних речовин, що беруть участь в обм≥н≥, неоднакова. як правило, вони затримуютьс€ у тих тканинах ≥ органах, у склад≥ €ких Ї стаб≥льн≥ елементи з аналог≥чними х≥м≥чними властивост€ми. ќск≥льки х≥м≥чний склад тканин б≥льшост≥ вид≥в с≥льськогосподарських тварин вивчений досить добре, можна передбачити, до €ких орган≥в потрапить той чи ≥нший рад≥онукл≥д.

–озр≥зн€ють три головних типи розпод≥лу рад≥оактивних речовин в орган≥зм≥ ссавц≥в:

Ј скелетний;

Ј ретикулоендотел≥альний;

Ј дифузний.

—келетний тип властивий насамперед дл€ рад≥оактивних елемент≥в лужноземельноњ групи, головними представниками €коњ Ї рад≥онукл≥ди кальц≥ю ≥ його х≥м≥чного аналогу Ч стронц≥ю. ” м≥неральн≥й частин≥ скелета нагромаджуютьс€ також рад≥онукл≥ди бар≥ю, рад≥ю, плутон≥ю, урану. –етикулоендотел≥альний розпод≥л властивий дл€ рад≥онукл≥д≥в р≥дко земельних метал≥в: цер≥ю, празеодиму, промет≥ю, а також цинку, тор≥ю ≥ трансуранових елемент≥в; дифузний Ч дл€ рад≥онукл≥д≥в лужних елемент≥в: кал≥ю, натр≥ю, цез≥ю, руб≥д≥ю, а також водню, азоту, вуглецю, полон≥ю та ≥н.

—туп≥нь рад≥ац≥йного впливу ≥нкорпорованих рад≥оактивних речовин на окрем≥ органи ≥ в ц≥лому на тварину залежить в≥д строку перебуванн€ њх в орган≥зм≥. ƒе€к≥ з них, що приЇднуютьс€ до процесу обм≥ну в тканинах, €к≥ швидко метабол≥зують, можуть прот€гом короткого часу виводитис€ з орган≥зму разом з продуктами метабол≥зму.

—л≥д зазначити, що ≥ дл€ ссавц≥в тривал≥сть пер≥оду нап≥ввиведенн€ рад≥онукл≥да значною м≥рою залежить в≥д характеру метабол≥зму. “ак, дл€ людини залежно в≥д в≥ку пер≥од нап≥виведенн€ 137 —s коливаЇтьс€ в≥д 30 дн≥в у д≥тей до 90 дн≥в у людей похилого в≥ку, а 90Sг Ч в≥д 25 до 70 рок≥в. ” таблиц≥ наведено середн≥ значенн€ в≥дпов≥дно 70 д≥б ≥ 50 рок≥в.

¬ажливим завданн€м с≥льськогосподарськоњ рад≥оеколог≥њ Ї прогнозуванн€ надходженн€ ≥ нагромадженн€ рад≥онукл≥д≥в у с≥льськогосподарськ≥ рослини та орган≥зм тварин з метою розробки заход≥в щодо запоб≥ганн€ њх м≥грац≥њ. ƒл€ цього треба реально у€вл€ти р≥вень ≥ характер рад≥оактивного забрудненн€ на т≥й чи ≥нш≥й територ≥њ, а також мати певн≥ дов≥дков≥ дан≥ щодо законом≥рностей переходу окремих рад≥оактивних елемент≥в у рослини, з урахуванн€м њх специф≥ки, типу ірунту, забезпеченост≥ його поживними речовинами, видом культури. ≤снуЇ багато й ≥нших фактор≥в, €к≥ важко врахувати й контролювати, хоча вплив њх на надходженн€ рад≥оактивних речовин у рослини може бути дуже значним. ƒо них насамперед належать погодн≥ умови року, в≥д €ких залежать стан ≥ рухом≥сть рад≥онукл≥д≥в у грунт≥ (опади), швидк≥сть њх надходженн€ у рослини (з урахуванн€м опад≥в, в≥тру, температури пов≥тр€), ≥нтенсивн≥сть нагромадженн€ рослинами б≥омаси (залежно в≥д опад≥в, температури, ≥нсол€ц≥њ.)

3.1.4. ќсновн≥ принципи орган≥зац≥њ веденн€ с≥льського господарства на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥€х.

 

¬еденн€ с≥льськогосподарського виробництва на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥€х маЇ зд≥йснюватись зг≥дно з положенн€ми концепц≥њ проживанн€ населенн€ на територ≥њ ”крањни з п≥двищеними р≥вн€ми рад≥ац≥йного забрудненн€ внасл≥док чорнобильськоњ катастрофи, з додержанн€м норм рад≥ац≥йноњ безпеки ≥ основних сан≥тарних правил ≥ забезпечувати виробництво продукт≥в харчуванн€, вм≥ст в €ких рад≥оактивних речовин не перевищуЇ допустимих р≥вн≥в.

” господарствах, розм≥щених на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥€х, насамперед треба вир≥шувати так≥ завданн€:

1. ¬иробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, споживанн€ €коњ без обмежень не призведе до перевищенн€ середньор≥чноњ ефективноњ екв≥валентноњ дози опром≥ненн€ людини 5 м«в (0,5 бер) на р≥к понад дозу, €ку вона отримала у перед авар≥йний пер≥од.

2. ¬провадженн€ у виробництво заход≥в щодо зменшенн€ вм≥сту рад≥онукл≥д≥в у продукц≥њ до р≥вн€, що не перевищуЇ встановлених норм, з урахуванн€м њх економ≥чноњ доц≥льност≥.

3. ѕроведенн€ протиероз≥йних заход≥в запоб≥ганн€ м≥грац≥њ рад≥онукл≥д≥в на незабруднен≥ уг≥дд€, у водойми, на територ≥њ населених пункт≥в тощо.

¬еденн€ с≥льськогосподарського виробництва на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥€х повинно розгл€датись €к веденн€ повноц≥нноњ галуз≥ господарства, а не т≥льки €к зас≥б збереженн€ ≥нфраструктури села. ¬оно маЇ бути спр€мованим на виробництво ус≥х вид≥в продукц≥њ, що в≥дпов≥дають рад≥олог≥чним параметрам допустимого вм≥сту рад≥онукл≥д≥в. ÷е забезпечують насамперед такими заходами:

Х п≥двищенн€м загальноњ культури веденн€ с≥льськогосподарського виробництва на забруднених територ≥€х з дотриманн€м заход≥в рад≥ац≥йноњ безпеки;

Х перепроф≥люванн€м напр€м≥в с≥льського господарства на забруднених територ≥€х, що запоб≥гаЇ виробництву де€ких вид≥в продукц≥њ з п≥двищеним вм≥стом рад≥онукл≥д≥в;

Х проведенн€м мел≥оративних роб≥т, основною метою €ких Ї зниженн€ вм≥сту рад≥онукл≥д≥в у продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва.

якщо впровадженн€ цих заход≥в не забезпечуЇ виробництва продукц≥њ, що в≥дпов≥даЇ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним нормативам, веденн€ с≥льськогосподарського виробництва на ц≥й територ≥њ припин€Їтьс€.

¬иведен≥ ≥з с≥льськогосподарського обороту уг≥дд€ можна зал≥снити. ÷е дасть змогу у майбутньому використати продукц≥ю, ≥ насамперед деревину, а також де€кою м≥рою обмежити м≥грац≥ю рад≥онукл≥д≥в ≥з забруднених зон.

ћаксимальне зменшенн€ поширенн€ рад≥оактивних речовин за меж≥ забрудненоњ зони Ч дуже важливий принцип веденн€ с≥льськогосподарського виробництва на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥€х. ƒл€ цього провод€ть зал≥сненн€ ≥ р≥зн≥ мел≥оративн≥ роботи, причому ц≥ заходи не повинн≥ ≥стотно зм≥нювати родюч≥сть ірунту, €к≥сть продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва ≥ призводити до ≥нших небажаних насл≥дк≥в.

ƒо рац≥онального м≥н≥муму маЇ бути зведене вивезенн€ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ за меж≥ забрудненоњ зони, хоч це ≥ не повинно бути перешкодою дл€ використанн€ за межами зони продукц≥њ, в €к≥й концентрац≥€ рад≥онукл≥д≥в в≥дпов≥даЇ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним нормативам.

¬ажливою умовою усп≥шноњ орган≥зац≥њ веденн€ с≥льськогосподарського виробництва на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥€х ≥ реал≥зац≥њ заход≥в, що зменшують нагромадженн€ рад≥оактивних речовин в продукц≥њ, Ї забезпечен≥сть с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ установ рад≥ологами високоњ квал≥ф≥кац≥њ, а також знанн€ спец≥ал≥стами основ с≥льськогосподарськоњ рад≥об≥олог≥њ ≥ рад≥оеколог≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4360 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1997 - | 1899 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.032 с.