Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«балансован≥ рац≥они дають змогу зменшити надходженн€ 90Sr та 137Cs в орган≥зм тварини в 2-5 раз≥в




√оловним при складанн≥ рац≥он≥в маЇ бути пост≥йний контроль за станом забрудненн€ корм≥в рад≥оактивними речовинами. “реба також враховувати здатн≥сть р≥зних вид≥в рослин нагромаджувати окрем≥ рад≥онукл≥ди, враховувати коеф≥ц≥Їнти переходу окремих рад≥оактивних речовин у р≥зн≥ продукти.

Ќайб≥льш неспри€тлив≥ умови веденн€ тваринництва на с≥льськогосподарських уг≥дд€х, забруднених ≥ рад≥оактивними речовинами, створюютьс€ при екстенсивному тип≥ год≥вл≥ тварин кормами з природних лук.

¬ажливу роль у запоб≥ганн≥ переходу в орган≥зм с≥льськогосподарських тварин 137—s в≥д≥граЇ оптим≥зац≥€ м≥нерального живленн€. Ќайб≥льший ≥нтерес ≥ практичне значенн€ у цьому в≥дношенн≥, €к ≥ при розробц≥ систем м≥нерального живленн€ рослин, мають кальц≥Їве ≥ кал≥йне живленн€.  альц≥й Ї одним з найважлив≥ших б≥огенних елемент≥в, необх≥дних дл€ забезпеченн€ нормального зд≥йсненн€ багатьох життЇвих процес≥в. ¬ орган≥зм≥ тварин, ≥ особливо у ссавц≥в, кальц≥ю належить особлива роль. ¬≥н становить основу скелета, головний м≥неральний компонент молока. ѕри деф≥цит≥ в орган≥зм≥ кальц≥ю його м≥сце можуть займати х≥м≥чн≥ аналоги Ч елементи другоњ групи, серед €ких знаходитьс€ ≥ стронц≥й. —аме тому порушенн€ кальц≥Ївого живленн€ може призвести до зб≥льшенн€ нагромадженн€ в орган≥зм≥ с≥льськогосподарських тварин 90Sr. «багаченн€ рац≥ону на корми, €к≥ м≥ст€ть кальц≥й, наприклад, на люцерну та ≥нш≥ бобов≥ трави, додаванн€ м≥нерального п≥дкорму у вигл€д≥ вуглекислих та фосфорнокислих солей кальц≥ю Ї дешевим ≥ доступним способом захисту в≥д проникненн€ 8г з орган≥в травленн€ тварин у продукц≥ю тваринництва.

ћало вивчений також вплив натр≥ю на нагромадженн€ 137—s, €кий також Ї х≥м≥чним аналогом цього елемента, хоча й в≥дома його роль у багатьох ф≥з≥олог≥чних процесах. ≤ враховуючи антагон≥стичн≥ в≥дношенн€ в орган≥зм≥ м≥ж кал≥Їм ≥ натр≥Їм, можна припустити, що на надходженн€ 137—s впливають не т≥льки абсолютн≥ њх к≥лькост≥ в орган≥зм≥, а й сп≥вв≥дношенн€ м≥ж ними.

¬ажлива роль у зменшенн≥ надходженн€ рад≥онукл≥д≥в до орган≥зму с≥льськогосподарських тварин, а також у п≥двищенн≥ ст≥йкост≥ тварин до ≥он≥зуючих випром≥нювань належить м≥кроелементам. ќсобливо це стосуЇтьс€ рег≥он≥в ѕол≥сс€, ірунти €ких ≥, в≥дпов≥дно, корми б≥дн≥ не т≥льки на вм≥ст основних, а й б≥льшост≥ б≥олог≥чно важливих м≥кроелемент≥в. «багаченн€ рац≥ону на сол≥ кобальту, цинку, м≥д≥, марганцю, зал≥за, йоду та ≥ншими Ї важливим заходом в систем≥ веденн€ тваринництва на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥€х.

«начний вплив на забрудненн€ продукц≥њ тваринництва рад≥онукл≥дами маЇ стан пасовищ. ѕри слаборозвиненому чи вибитому травостоњ значна к≥льк≥сть рад≥онукл≥д≥в може надходити в орган≥зм тварин з частками ірунту ≥ тогор≥чною рослинн≥стю. Ќа це треба звертати увагу, особливо навесн≥ ≥ п≥зно восени.

¬≥дом≥ речовини, €к≥ здатн≥ знижувати перех≥д рад≥онукл≥д≥в з корм≥в у тканини тварин. “аку д≥ю мають альг≥нати натр≥ю, кал≥ю, кальц≥ю Ч сол≥ альг≥нових кислот, €к≥ вид≥л€ютьс€ з де€ких вид≥в бурих водоростей. ƒодаванн€ њх до рац≥ону тварин знижуЇ в≥дкладанн€ 90Sr у тканинах у 1,5-2 рази. ѕод≥бний ефект мають пектинов≥ речовини, €ких багато в коренеплодах, особливо бур€ках, гарбуз≥, плодах к≥сточкових.

Ќадзвичайно високою ефективн≥стю щодо обмеженн€ всмоктуванн€ 137—s у кишках ссавц≥в в≥дзначаютьс€ фероц≥ан≥ди зал≥за, кобальту та н≥келю Ч пох≥дн≥ фероцену (сполуки, широко в≥домоњ п≥д назвою берл≥нськоњ лазур≥). ѕри њх введенн≥ разом з кормами засвоюван≥сть рад≥онукл≥да тваринами зменшуЇтьс€ в дес€тки раз≥в.

як бачимо, кальц≥й ≥ кал≥й та њх сполуки теж захищають тварин в≥д д≥њ ≥он≥зуючоњ рад≥ац≥њ. јле рад≥опротекторами њх назвати не можна, оск≥льки вони не зменшують насл≥дк≥в д≥њ випром≥нювань, а знижують надходженн€ рад≥оактивних речовин в орган≥зм або в окрем≥ тканини, органи, тобто блокують њх. “ому правильн≥ше њх назвати не рад≥опротекторами, а блок≥раторами.

¬≥дом≥ препарати, €к≥ мають властив≥сть прискорювати процес виведенн€ з орган≥зму ссавц≥в €к 137—s, так ≥ 90Sr. ƒо них належать, зокрема, комплексн≥ препарати, здатн≥ утворювати з б≥льш≥стю кат≥он≥в, у тому числ≥, з цез≥Їм ≥ стронц≥Їм, м≥цн≥, проте добре розчинн≥ у вод≥ комплексн≥ сполуки, €к≥, беручи участь, у метабол≥зм≥, прискорюють њх виведенн€ з орган≥зму. ÷ей клас сполук д≥став назву декорпоратор≥в.

“ехнолог≥чна переробка Ї ефективним способом дезактивац≥њ продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва. ¬исокий ступ≥нь очистки в≥д рад≥оактивних речовин дос€гаЇтьс€ при виготовленн≥ ол≥њ з сон€шника, льону, соњ, конопель, кукурудзи. ¬ результат≥ головного технолог≥чного процесу - екстрагуванн€ жир≥в орган≥чними розчинниками, €к≥ не розчин€ють 90Sr, 137Cs уже на цьому етап≥ можна одержати практично чистий в≥д рад≥оактивних речовин пром≥жний продукт, €кий в ход≥ наступних дистил€ц≥й та очистки шл€хом в≥дстоюванн€, ф≥льтруванн€, г≥дратац≥њ ≥ особливо раф≥нуван≠н€ доводитьс€ до надзвичайно високого ступен€ чистоти. ¬важаЇтьс€, що при переробц≥ ол≥йних культур за такою схемою практично в ус≥х випадках, тобто при будь-€кому забрудненн≥ рослин рад≥оактивними речовинами, добута ол≥€ придатна дл€ безпечного вжитку.

≤снують ≥ ≥нш≥ технолог≥њ, €к≥ дають змогу ≥з забруднених рад≥о≠активними речовинами рослин одержувати р≥зноман≥тн≥ "чист≥" про≠дукти, що мають високу харчову та технолог≥чну ц≥нн≥сть. ÷е техно≠лог≥њ добуванн€ найр≥зноман≥тн≥ших вуглевод≥в, фермент≥в, в≥там≥н≥в, ам≥нокислот, орган≥чних кислот та ≥н.

¬исокорад≥оактивн≥ в≥дходи, €к≥ залишаютьс€ п≥сл€ добуванн€ головного продукту, можуть використовуватис€ дл€ добуванн€ етилового спирту.

ѕри переробц≥ молока можна видалити з нього практично повн≥стю 90Sr та 137Cs ≥ 10% 131I “ехноло≠г≥чн≥ процеси очистки молока в≥д рад≥онукл≥д≥в включають ≥онообм≥н≠н≥ смоли, та сол≥, €к≥ активно њх зв'€зують.  ул≥нарна обробка також досить ефективний зас≥б дезактивац≥њ м'€са. —л≥д в≥дм≥тити, що за над≠ходженн€м рад≥оактивних речовин в орган≥зм людини та њх зниженн€ займаЇтьс€ рад≥ац≥йна г≥г≥Їна. √оловним завданн€м агроном≥в в цьому питанн≥ Ї запоб≥ганн€ переходу рад≥оактивних речовин у продукц≥ю рослинництва ≥ тваринництва.

 

ѕитанн€ дл€ самоперев≥рки та контролю знан:

 

1. ўо вивчаЇ с≥льськогосподарська рад≥оеколог≥€?

2. як≥ головн≥ завданн€ с≥льськогосподарськоњ рад≥оеколог≥њ?

3. як≥ ви знаЇте джерела рад≥оактивного забрудненн€ довк≥лл€?

4. ўо таке ≥он≥зуюче випром≥нюванн€?

5. як≥ джерела рад≥оактивного забрудненн€ створюють рад≥ац≥йний фон?

6. як≥ шл€хи надходженн€ рад≥онукл≥д≥в в орган≥зми тварин?

7. ўо ви знаЇте про здатн≥сть окремих культур нагромаджувати рад≥онукл≥ди?

8. як≥ ви знаЇте заходи знищенн€ надходженн€ рад≥онукл≥д≥в в орган≥зм тварин та с≥льськогосподарськ≥ рослини?

9. ўо таке дезактивац≥€ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ?

10. як в≥дбуваЇтьс€ м≥грац≥€ рад≥оактивних речовин в обТЇктах довк≥лл€?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 772 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2080 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.