Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«асоби зниженн€ надходженн€ рад≥онукл≥д≥в у с≥льськогосподарськ≥ рослини та в орган≥зми с≥льськогосподарських тварин




 лючов≥ пон€тт€ та терм≥ни


Ј с≥льськогосподарська рад≥оеколог≥€

Ј галактичне випром≥нюванн€

Ј випром≥нюванн€ внутр≥шн≥х джерел

Ј випром≥нюванн€ зовн≥шн≥х земних джерел

Ј штучн≥ рад≥онукл≥ди

Ј м≥грац≥€ рад≥онукл≥д≥в

Ј рад≥оактивн≥сть

Ј рад≥ац≥€

Ј ≥он≥зуюче випром≥нюванн€

Ј дезактивац≥€


—≥льськогосподарська рад≥оеколог≥€. ƒжерела рад≥оактивного забрудненн€ об'Їкт≥в навколишнього середовища ≥ с≥льськогосподарського виробництва.

–ад≥оеколог≥€ - це розд≥л рад≥об≥олог≥њ, що вивчаЇ концентрац≥њ та м≥грац≥ю рад≥оактивних речовин в б≥осфер≥ та њх ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ на жив≥ орган≥зми та њх угрупованн€. —≥льськогосподарська рад≥оеколог≥€ вивчаЇ концентрац≥ю та м≥грац≥ю рад≥оактивних речовин в об'Їктах с≥льськогосподарського виробництва ≥ вплив њх ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ на с≥льськогосподарськ≥ рослини ≥ тварини.

√оловн≥ завданн€ с≥льськогосподарськоњ рад≥оеколог≥њ Ч вивченн€ м≥грац≥њ рад≥оактивних речовин в об'Їктах навколишнього середовища ≥ с≥льськогосподарського виробництва, шл€х≥в, €кими рад≥оактивн≥ речовини потрапл€ють в орган≥зми с≥льськогосподарських рослин ≥ тварин ≥ нагромаджуютьс€ в них; д≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ ≥нкорпорованих (що потрапили в орган≥зм) рад≥оактивних речовин на с≥льськогосподарськ≥ рослини ≥ тварин; розробка заход≥в щодо запоб≥ганн€ надходженню та нагромадженню рад≥оактивних речовину продукц≥њ с≥льськогосподарського виробництва.

Ќа жив≥ орган≥зми в навколишньому середовищ≥ можуть водночас д≥€ти к≥лька джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн€, серед €ких основними Ї:

Ј природне випром≥нюванн€;

Ј випром≥нюванн€ внасл≥док використанн€ штучних рад≥онукл≥д≥в;

Ј випром≥нюванн€ в≥д джерел, що застосовуютьс€ в медицин≥ ≥ побут≥;

Ј профес≥йне опром≥ненн€.

ѕерш≥ дв≥ групи джерел стосуютьс€ опром≥ненн€ всього живого, в тому числ≥ ≥ об'Їкт≥в с≥льськогосподарського виробництва, дв≥ останн≥ Ч лише людини.

ѕриродн≥ джерела

ѕриродне випром≥нюванн€ Ї складовою частиною б≥осфери, еколог≥чним фактором, €кий впливаЇ на вс≥ жив≥ орган≥зми ≥ створюЇ таким чином природний рад≥ац≥йний фон. ¬оно утворюЇтьс€ за рахунок трьох джерел:

Ј косм≥чного випром≥нюванн€;

Ј випром≥нюванн€ зовн≥шн≥х земних джерел;

Ј випром≥нюванн€ внутр≥шн≥х джерел.

” косм≥чному випром≥нюванн≥ вид≥л€ють галактичне випром≥нюванн€, €ке надходить на «емлю з-за меж —он€чноњ системи Ч з галактичного простору, €кий њњ оточуЇ, а також сон€чне випром≥нюванн€, що зумовлюЇтьс€ активн≥стю —онц€. √алактичне випром≥нюванн€ €вл€Ї собою пот≥к частинок високоњ енерг≥њ, переважно протон≥в Ч первинне випром≥нюванн€, а також створене ними в атмосфер≥ «емл≥ внасл≥док взаЇмод≥њ з атомними €драми њњ компонент≥в Ч вторинне випром≥нюванн€, в €кому зустр≥чаютьс€ практично вс≥ в≥дом≥ елементарн≥ частинки Ч нейтрони, протони, електрони, мезони, мюони та ≥нш≥. ћожна вважати, що останн≥ за походженн€м Ї позагалактичними Ч надход€ть з ћегагалактики. —л≥д зазначити дл€ пор≥вн€нн€, що енерг≥€ рентген≥вського та гамма-випром≥нювань, з €кими переважно мають справу рад≥о-б≥ологи й рад≥о-екологи, становить в≥дпов≥дно 0,12 *103 та 1,2*106 е¬.

—он€чне косм≥чне випром≥нюванн€, €ке пор≥вн€но з галактичним маЇ низьку енерг≥ю (близько 4х1010е¬), не спричинюЇ пом≥тного зб≥льшенн€ дози випром≥нюванн€ на поверхн≥ «емл≥, значною м≥рою затримуючись ≥ розс≥юючись в атмосфер≥. ¬насл≥док цього, звичайно, ≥нтенсивн≥сть косм≥чного випром≥нюванн€ залежить в≥д географ≥чного розташуванн€ об'Їкта ≥ зб≥льшуЇтьс€ в≥дпов≥дно до висоти морського р≥вн€.

¬ипром≥нюванн€ зовн≥шн≥х земних джерел визначаЇтьс€ рад≥оактивн≥стю земноњ кори, води й атмосфери за рахунок природних рад≥оактивних елемент≥в, передус≥м

238U, 235U 232Th 222 Rn 220Rn 210Po 40K 3H

¬м≥ст природних рад≥онукл≥д≥в у р≥зних м≥сц€х «емл≥ вар≥юЇ в широкому д≥апазон≥. ¬≥дпов≥дно значно зм≥нюЇтьс€ ≥ природний рад≥ац≥йний фон. ќсадов≥ породи, €к правило, мають невисоку рад≥оактивн≥сть. ¬ивержен≥ чорн≥ породи (гран≥т, базальт) м≥ст€ть велику к≥льк≥сть рад≥оактивних елемент≥в. ¬нутр≥шн≥ми джерелами випром≥нюванн€ Ї рад≥онукл≥ди, що потрапл€ють у рослини, а також в орган≥зми тварин та людей разом з пов≥тр€м, водою, њжею. ѕрактично це вс≥ вищезазначен≥ елементи, €к≥ Ї зовн≥шн≥ми джерелами опром≥ненн€. јле найб≥льше внутр≥шнЇ опром≥ненн€ спричинюють 222 Rn i 220Rn, 10—, 226Rb, 87Rb, 210–о. –≥зн≥ орган≥зми неоднаково вбирають ≥ нагромаджують у своњх тканинах ≥ органах окрем≥ рад≥оактивн≥ елементи, тому частка внутр≥шнього опром≥ненн€ ними в≥дносно загальноњ його дози р≥зн≥.

ќтже, жив≥ орган≥зми пост≥йно в≥дчувають вплив ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ з трьох зазначених вище джерел, €к≥ становл€ть природний рад≥ац≥йний фон. ≤, €к зазначалос€, в≥н Ї одним з головних фактор≥в природного мутагенезу, €кий в≥д≥граЇ важливу роль у процес≥ еволюц≥њ живих орган≥зм≥в. ÷е рад≥ац≥йне середовище Ї також одн≥Їю з причин виникненн€ зло€к≥сних новоутворень ≥ спадкових захворювань.

ѕочинаючи з минулого стол≥тт€ природний рад≥ац≥йний фон поступово зростаЇ. ÷е Ї насл≥дком д≥€льност≥ людини й ≥ндустр≥ал≥зац≥њ господарства, €к≥ спричинили видобуток з надр «емл≥ та надходженн€ у навколишнЇ середовище великоњ к≥лькост≥ рад≥онукл≥д≥в разом з такими корисними копалинами, €к кам'€не вуг≥лл€, нафта, газ, металев≥ руди, сол≥, що становл€ть основу м≥неральних добрив.

ƒжерела штучних рад≥онукл≥д≥в.

Ўтучн≥ рад≥онукл≥ди утворюютьс€ в процес≥ €дерних реакц≥й, €к≥ в≥дбуваютьс€ п≥д впливом опром≥ненн€ (бомбардуванн€) звичайних елемент≥в або њх природних ≥зотоп≥в частинками високих енерг≥й (в≥д к≥лькох м≥льйон≥в до дес€тк≥в м≥ль€рд≥в електрон-вольт.

¬елика к≥льк≥сть рад≥оактивних речовин утворюЇтьс€ п≥д час вибуху атомноњ бомби, основою €кого Ї само розвиваюча ланцюгова реакц≥€ под≥лу 235U або 239–u. ѕ≥сл€ вибуху в атмосфер≥ атомноњ бомби середньоњ потужност≥ (10Ч15 ћт) близько половини утворених рад≥оактивних продукт≥в випадаЇ в район≥ вибуху на земну ≥ водну поверхн≥ в рад≥ус≥ 100 км, а ≥нш≥ потрапл€ють в тропосферу й стратосферу. ¬ тропосферу надход€ть др≥бн≥ аерозольн≥ частинки, €к≥ прот€гом м≥с€ц€ випадають на «емлю в зон≥, що визначаЇтьс€ вже рад≥усом 250 Ч 450 км в≥д м≥сц€ вибуху (залежно в≥д сили ≥ напр€м≥в в≥тру). –ад≥онукл≥ди, €к≥ потрапл€ють в стратосферу, поширюютьс€ навколо вс≥Їњ земноњ кул≥ ≥ випадають на поверхню «емл≥ значно п≥зн≥ше, хоч початок випаданн€ њх можна ви€вити через 2 Ч « тижн≥, а повне випаданн€ в≥дбуваЇтьс€ прот€гом 1,5 Ч 2 рок≥в.

≤нтенсивн≥сть впливу рад≥ац≥йного фактора на об'Їкти природного середовища в р≥зних його частинах неоднакова. Ќав≥ть на перших етапах цього циклу (видобуток ≥ переробка урановоњ сировини й виготовленн€ твел≥в), коли не в≥дбуваютьс€ €дерн≥ реакц≥њ под≥лу й нейтронноњ активац≥њ ≥ не утворюютьс€ штучн≥ (техногенн≥) рад≥онукл≥ди, в навколишнЇ середовище викидаютьс€ важк≥ природн≥ рад≥онукл≥ди ≥ Ђнормальнаї ≥нтенсивн≥сть њх кругооб≥гу зм≥нюЇтьс€. Ќа наступних етапах яѕ÷ (п≥д час роботи ј≈—, переробки в≥дпрацьованого палива, коли утворюЇтьс€ велика к≥льк≥сть штучних рад≥онукл≥д≥в, а також п≥д час захороненн€ рад≥оактивних в≥дход≥в) ≥нтенсивн≥сть впливу рад≥ац≥йного фактора на навколишнЇ середовище може зростати.

ядерн≥ реактори ј≈—, що працюють у багатьох крањнах св≥ту, Ї джерелом практично непом≥тного забрудненн€ навколишнього середовища рад≥оактивними в≥дходами нав≥ть безпосередньо б≥л€ них. —л≥д зазначити, що мешканн€ поблизу вуг≥льноњ “≈—, €кщо врахувати викиди в атмосферу не лише рад≥оактивних, а й х≥м≥чних речовин, набагато шк≥длив≥ше дл€ здоров'€ людини, н≥ж мешканн€ поблизу ј≈— такоњ самоњ потужност≥. ≤ хоч доза опром≥ненн€ внасл≥док викиду з ј≈— зростаЇ щороку внасл≥док зб≥льшенн€ њх к≥лькост≥ й потужност≥, частка випром≥нюванн€ з њх боку у загальному рад≥ац≥йному фон≥ залишаЇтьс€, €к ≥ ран≥ше, незначною (за даними ћ≥жнародного агентства з атомноњ енерг≥њ, до 2000 р. вона не перевищуватиме 4 %).

Ќайб≥льш т€жкими авар≥€ми €к за об'Їмом викиду, так ≥ за вм≥стом у викид≥ довго живучих рад≥онукл≥д≥в вважаютьс€ авар≥њ на сховищ≥ рад≥оактивних в≥дход≥в на ѕ≥вденному ”рал≥ та на „орнобильськ≥й ј≈—. ѕ≥д час цих авар≥й були забруднен≥ велик≥ територ≥њ внасл≥док того, що в обох випадках викид рад≥онукл≥д≥в в≥дбувавс€ на значну висоту (до 1 км на ѕ≥вденному ”рал≥ й до 7 км у „орнобил≥). –ад≥оеколог≥чна обстановка в район≥ авар≥њ на ѕ≥вденному ”рал≥ зумовлена забрудненн€м територ≥њ довго живучим рад≥онукл≥дом Sr90, внасл≥док чого с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд€ на площ≥ понад 100 тис. га на довг≥ роки були вилучен≥ ≥з землекористуванн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1616 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1968 - | 1935 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.