Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«айменник. ќсобовi займенники




 

ѕрочитати. якими частинами мови Ї видiленi слова? „им схожi особовi займенники та iменники? „им вiдрiзн€ютьс€ особовi займенники вiд iменникiв? Ќа €ке питанн€ вiдповiдають особовi займенники?

 

ўасливий i гордий, що читаю Ўевченка, i ‘ранка, i ”крањнку на незрiвн€ннiй украњнськiй мовi. (ћ.Ѕраун.) ћи скромним словом правди тихоњ стозвукий галас переборем. (√. очур.) –iдна мово материнська, ти - душа мого народу. (ƒ. ононенко.) «абувши мову ”крањни, забули ви усе св€те. (ћ.—ом.)

 

–озгл€нути таблицю. ¬изначити особу i число особових займенникiв з поданих у попереднiй вправi речень.

 

 

ќ—ќЅј „»—Ћќ
  ќднина ћножина
1 особа ми
2 особа ти ви
3 особа вiн, вона, вони, воно

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати особовi займенники, визначити особу та число кожного.

 

I вирiс € на чужинi, i сивiю в чужому крањ... ¬iтре буйний, вiтре буйний! “и з морем говориш... ѕоплив човен в синЇ море, а воно заграло. „и ми ще зiйдемос€ знову, чи вже навiки розiйшлись? ¬она все ходить, з уст нi пари. «аспiваЇ та й згадаЇ, що вiн сиротина...

« творiв “.Ўевченка.

 

ѕереписати, на мiсцi крапок уставл€ючи пропущенi букви. ќсобовi займенники пiдкреслити, в дужках позначити особу та число кожного.

 

–iдна мово, перше слово ти в устах моњх пл..кала, першу пiсню кол..скову надi мною возн..сла (Ѕ.—тельмах.) я так люблю природу! « нею € зл..ваюс€ i серцем, i душею.(¬.—осюра.)

 

—класти висловлюванн€ (обс€г - 3-4 реченн€) на тему: ўо € люблю найбiльше в свiтi. ¬икористати особовi займенники.

 

ѕереписати. «айменники в дужках поставити в потрiбнiй формi.

 

¬сiм серцем любiть ”крањну свою - i вiчнi ми будемо з (вона). (¬.—осюра.) –iдна мова в рiднiй школi! ўо бринить (ми) чарiвнiш? (ќлександр ќлесь.) Ќе одцурайсь, мiй сину, мови, у (ти) iншоњ нема. (ћ.Ўевченко.)

ƒI™—Ћќ¬ќ. Ќ≈ќ«Ќј„≈Ќј ‘ќ–ћј ƒI™—Ћќ¬ј.

Ќ≈ « ƒI™—Ћќ¬јћ»

ѕрочитати, визначити дiЇслова, поставити до них питанн€. ¬казати дiЇслова в неозначенiй формi. „и вказують вони на час, число, особу? ¬изначити час, число, особу особових дiЇслiв.

 

ѕлекати р≥дну мову - це значить поважати свiй народ.  ожна нацi€ береже й розвиваЇ рiдне слово. —тан мови, њњ здоровТ€ в усi часи визначалис€ рiвнем культури суспiльства.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати дiЇслова в неозначенiй формi.

 

 раще у злагодi жити i воду пити, нiж мед њсти й одне одного гризти. “ак холодно, що €кби не вмiв дрижати, то змерз би. Ќе тодi кон€ сiдлати, €к треба сiдати. Ћюбиш поган€ти, люби й кон€ годувати.  раще не обiц€ти, €к не вмiЇш слова держати.

Ќародна творч≥сть.

ѕереписати дiЇслова, поставивши њх у неозначенiй формi, розiбрати за будовою.

 

„итаЇ, написала, розкинувс€, запише, спiватимуть.

 

ѕереписати, розкриваючи дужки. як пишутьс€ дiЇслова з не?

 

(Ќе)хапайс€ поперед невода рибу ловити. (Ќе) бачить сова, €ка сама. (Ќе)маЇ чоловiка без вади. (Ќе)маЇ жаба хвоста, а то б усю траву потолочила. як овечка: (не)мовить i словечка.  оли не пирiг, то (не)пирожис€, коли (не)т€миш, то й (не)берис€. (Ќе)маЇ приповiдки без правди.  риком вогню (не)викрешеш. Ѕез муки (не)маЇ науки.

Ќародна творч≥сть.

ѕопереджувальний диктант.

 

’л≥б з неба не падаЇ. «нанн€ злод≥й не вкраде, воно в огн≥ не горить ≥ у вод≥ не тоне. «а горош≥ чест≥ не купиш (Ќар.творч.) Ќе роб≥ть н≥чого через суперечки або заради марноњ слави (« Ѕ≥бл≥њ). Ќе засп≥ваЇ соловей у кл≥тц≥. ” н≥й сп≥вають щиглики й синиц≥. (ќ.ƒовгий.)

 

* як≥ людськ≥ риси характеризують подан≥ вирази? « двома з них скласти реченн€. ѕо€снити написанн€ не з д≥Їсловами.

 

«адер носа, що й коцюбою не д≥станеш. Ќабалакав, що й у торбу не збереш. ƒал≥ свого носа не бачить. Ќе дасть соб≥ в н≥с дмухати (у борщ наплювати).

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

як не захоплюватис€ красою  иЇва! як не милуватис€ мальовничими вулиц€ми й провулками, не чаруватис€ соловТњними спiвами на схилах ƒнiпра!

 раса  иЇва не визначаЇтьс€ лише мiсцем розташуванн€. ” мiстi гарнi будинки, ошатнi майдани й вулицi, розкiшна зелень.

« журналу.

ƒI™—Ћќ¬ќ. ѕ≈–Ўј I ƒ–”√ј ƒI™¬IƒћIЌ».

√ќЋќ—ЌI ¬ ќ—ќЅќ¬»’ «ј IЌ„≈ЌЌя’ ƒI™—ЋI¬.

ѕ–ј¬ќѕ»— - Ў—я, -“№—я ¬  IЌ÷I ƒI™—ЋI¬

 

¬иразно прочитати реченн€. „и чiтко звучить голосний звук у ненаголошених закiнченн€х дiЇслiв? ўо потрiбно знати про дiЇслово, щоб правильно написати його особове закiнченн€? ѕо€снити правопис мї€кого знака в д≥Їсловах.

 

ƒень, €к зошит новий, розгортаЇтьс€. „ас минаЇ, сл≥д≥в не лишаЇтьс€. (–.ћаз≥й.) „ас за грош≥ не купиш, його не п≥дженеш ≥ не купиш (Ќар.творч.)  оли безбожно iнших ображаЇш, себе самого вже не поважаЇш. (ћ.ћащенко.) —коро казка мовитьс€, та не так скоро д≥ло робитьс€. (Ќар.творч.)

 

¬изначити дiЇвiдмiну кожного з д≥Їслiв. ” €кiй формi њх потрiбно дл€ цього поставити? «аписати дiЇслова в двi колонки за дiЇвiдмiнами, по€снити написанн€ особового закiнченн€, вiдсутнiсть ь пiсл€ ш.

 

„итаЇш, клекочеш, любиш, знаЇш, перелазиш, пишаЇшс€, манiжишс€, заходиш, хочеш, сповiщаЇш, миришс€, робиш, служиш, мучишс€, стоњш.

 

—ловниковий диктант.

 

’вилюютьс€, хвилюЇшс€, навчаЇшс€, вчатьс€, економиш, бiлиш, бачиш, вередуЇш, палиш, хмаритьс€, гоњтьс€, ведетьс€, намагаЇтьс€, переноситьс€.

 

ѕо€снювальний диктант.

 

”се минетьс€, одна правда зостанетьс€. Ќе все сходить, що с≥Їш. « добрим поживеш - добре й переймеш. « лихим подружишс€ - всього позбудешс€. ’то топитьс€, той за соломинку вхопитьс€. Ќе дивись високо, бо запорошиш око. ’то хвалитьс€, той каЇтьс€. √олкою криницi не викопаЇш. Ћожкою мор€ не вичерпаЇш. Ќе кажи гоп, доки не перескочиш. ¬≥тер не п≥ймаЇш, дим не заховаЇш.

Ќародна творч≥сть.

 

ѕереписати реченн€, уставивши на мiсцi крапок (де це потр≥бно) пропущенi л≥тери.

 

«асмiЇт..с€ сонце в небi золотому, i його промiнн€ не сп..нить нiкому! (ќлександр ќлесь.) ѕш..ниц€ ллЇт..с€ у ст..пу хв..л€стим золотом гар€чим. (ћ.–ильський.) “и хлiба у з..млi попрос..ш, вона не дасть анi з..рнини, €к не посi..ш i не скос..ш, бо хлiб - то труд i пiт людини. (Ћ.«абашта.) ј ти все дивишс€ у небо i вiдiрвать очей не можеш. (ќлександр ќлесь.)

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 776 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2234 - | 2109 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.