Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрислiвник. ѕравопис вивчених прислiвникiв




 

ѕрочитати реченн€. ¬казати в них незмiннi частини мови, €кi виражають ознаку дiњ або ознаку iншоњ ознаки. ѕоставити до них питанн€.

 

як любо, €к безмежно любо жити, дивитис€ на бiлий Ѕожий свiт! (ќлександр ќлесь.) I на серцi так легко, так свiтло, наче щаст€ зi мною давно. ”смiхаючись тепло в вiкно, сонце знов загл€да в моЇ житло... (¬.—осюра.)

 

ѕрочитати словосполученн€. ¬казати в них прислiвники i прикметники. «iставити питанн€, на €кi вiдповiдають прислiвники i прикметники. « €кою частиною мови повТ€зуютьс€ за зм≥стом прислiвники? якi слова по€снюють прикметники? яка з цих частин мови вiдмiнюЇтьс€, а €ка Ї незмiнною?

 

”смiхаЇтьс€ лагiдно; лагiдне сонечко. ¬испiвують дзвiнко; дзвiнкий голос. Ќавчалис€ старанно; старанний учень.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати прислiвники. „и мають вони закiнченн€? „ому?

 

ћамусю, голубко! —ьогоднi € вранцi ходила в садок... (Ѕ.√рiнченко.) ќпiвночi айстри в саду розцвiли... ƒихають тихо акацiњ нiжнi, злегка колишутьс€ в сутiнi срiбнiй... (ќлександр ќлесь.) ƒихать радiсно i любо у хитаннi вiт. ѕахне липою медово. (¬.—осюра.) ѕiвонi€... Ќа сонцi, в холодку вона так само довго й щедро квiтне i опада так нiжно, непомiтно... (Ћ.«абашта.)

 

”сно скласти висловлюванн€ (обс€г 3-4 реченн€) на тему: ћо€ улюблена квiтка. ¬икористати 3-4 прислiвники.

 

—ловниковий диктант. ѕо€снити написанн€ прислiвникiв. 2-3 з них розiбрати за будовою. як≥ слова утворюють антон≥м≥чн≥ пари (Ї протилежними за значенн€м)?

 

”лiтку, восени, угору, наверх, лiворуч, направо, назустрiч, збоку, зранку, учора, босонiж, увечер≥, мимохiть.

 

ѕереписати, зн≥маючи риски.

 

ўо в/ранц≥ не зробиш, того у/вечер≥ не здоженеш. —ова в/день мовчить, а в/ноч≥ кричить. ўо у/день л≥тн≥й збереш, то за тиждень зимовий зїњси. ÷ей живе аби день до/вечора. ƒе ласт≥вка не л≥таЇ, а на/весн≥ до/дому прил≥таЇ. √овори до/гори, а гора горою. «/гори далеко, на/гору високо Ц краще н≥€к! якби ж той розум с/переду, що тепер з/заду! (Ќар.творч.)

 

ѕереписати, розкриваючи дужки та вставл€ючи пропущенi букви. якими частинами мови Ї видiленi слова? ѕрислiвники пiдкреслити.

 

—он

÷€ рослина дуже любить ст..повi травТ€нистi схили та узлiсс€. ¬она дуже гарна. —т..бло та лист€ њњ густо опушенi, дзвоникоподiбна квiтка маЇ шовковистi п..люстки - (в)серединi лiловi, а (зi)споду сизуватi.

 вiтка тонко вiдгукуЇт..с€ на змiну погоди. Ќа дощ чи негоду вона мiцно стулюЇ п..люстки i сх..л€Їт..с€ (по)нижче до з..млi - "зас..наЇ". “ака пов..дiнка влучно вiдбиваЇт..с€ у назвi рослини - "сон".

—он (над)зв..чайно страждаЇ вiд масового зр..ванн€ на букети. як цiнний дл€ науки вид, рослина потр..буЇ охорони.

 

Ќавчальний диктант. ѕрислiвники пiдкреслити.

 

¬осени вужi винос€ть присуд тим, хто вкусив людину. “аких кривдникiв плазуни одностайно виган€ють з≥ свого товариства. “i самотньо блукають лiсами.

якщо зустрiнеш у лiсi такого блудника, розстели на землi хустинку. ¬уж переповзе через нењ i обовТ€зково залишить золотий подарунок.

÷е дуже дивна легенда. јдже у вереснi вужi лаштуютьс€ на зимову спл€чку. «устрiти вужа у лiсi практично неможливо. ЌемаЇ жодноi надiњ на зустрiч i на подарунок. Ћiсовi мешканцi спокiйно лаштуютьс€ на перезимок. (70 сл.)

 

ѕ–»…ћ≈ЌЌ» . Ќјѕ»—јЌЌя ќ –≈ћќ ѕ–»…ћ≈ЌЌ» I¬

« IЌЎ»ћ» „ј—“»Ќјћ» ћќ¬».

—ѕќЋ”„Ќ» . ”∆»¬јЌЌя —ѕќЋ”„Ќ» I¬ I, “ј, …, ј, јЋ≈

ƒЋя «¬Тя« ” —ЋI¬ ” –≈„≈ЌЌI

 

ѕрочитати. ¬казати в реченн€х прийменники та сполучники. « €кими частинами мови вживаютьс€ прийменники? як пишутьс€ з iншими частинами мови? яка роль сполучникiв у реченнi?

 

Ќа розпуттi кобзар сидить та на кобзi граЇ. “ече вода в синЇ море, та не витiкаЇ. (« творiв “.Ўевченка.) Ќалетiли гуси з далекого краю, збили й сколотили воду на ƒунаю. Ѕiда i помучить, i мудростi научить. Ѕрехнею свiт перейдеш, а назад не вернешс€. (Ќар. творч.) «i мною друг - i знов душа розкрита на чисте все, на свiтле, на живе... (ћ.–ильський.)

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати прийменники разом з≥ словами, з €кими вони вжит≥. якою частиною мови Ї кожне таке слово? ѕо€снити написанн€ прийменникiв з iншими частинами мови.

 

ћiс€ць на небi, зiроньки с€ють, тихо по морю човен пливе. „овен хитаЇтьс€ серед води, плеще об хвилi весло, в мiс€чнiм с€йвi бiлiють сади, здалека видно село. “ече рiчка невеличка з вишневого саду.  личе козак дiвчиноньку собi на пораду. ¬ийшла, вийшла дiвчинонька в сад вишневий воду брать, а за нею козаченько веде кон€ напувать.

Ќародна творч≥сть.

 

ѕереписати реченн€, розкривши дужки.

 

(”)полi береза, (у)полi кудр€ва, (на)тiй березi зозул€ кувала. «акувала зозуленька (на)хатi, (на)розi, заплакала дiвчинонька (в)сiн€х (на)порозi. —тоiть €вiр (над)водою, (в)воду похиливс€. (Ќад)рiчкою бережком iшов чумак (з)батiжком. «апр€жу € пiвн€ (в) сани та поњду (до)ќксани.

Ќародна творч≥сть.

ѕрочитати, по€снити вживанн€ коми перед сполучниками.

 

ѕише не перо, а розум. ѕравду говорить не €зик, а душа.  озак мовчить, але все знаЇ. ¬≥р своњм очам, а не чужим речам. Ќе краса красить, а розум. ƒов≥р€й, але перев≥р€й. Ќад≥€ Ц добрий сн≥данок, але погана вечер€. —вою кишеню май, а в чужу не загл€дай.

Ќародна творч≥сть.

ѕопереджувальний диктант.

 

Ќавчанн€ ≥ труд поруч ≥дуть. “и менше говори, а б≥льше роби. «а народ ≥ волю в≥ддамо житт€ ≥ долю. ќдн≥ оч≥ ≥ плачуть, ≥ см≥ютьс€. «≥ щаст€ та гор€ скувалас€ дол€. √ордiсть вињжджаЇ верхи, та повертаЇтьс€ пiшки. —в≥чка св≥тить ≥ себе зїњдаЇ.  озак не боњтьс€ туч≥ ≥ грому. —льоза р≥дка, але њдка. ћал€р ≥ адвокат можуть зробити з чорного б≥ле.

Ќародна творч≥сть.

 

ѕереписати, розкриваючи дужки. ѕо€снити вживанн€ i невживанн€ коми перед сполучниками.

 

(¬)день ще лiто, а (над)вечiр - осiнь. (Ћ. остенко.) я хочу радостi i свiтла, iти (в)перед, а не (на)зад. (¬.—осюра.) —лово вилетить горобцем, та повернетьс€ волом. —ушить не робота, а турбота. Ќе одежа красить людину, а добр≥ д≥ла. ¬iзьми ось грiш, купи рака, звари юшку та зТњж, рака продай, а менi грошi вiддай. (Ќар. творч.)

 

ѕо€снювальний диктант.

 

ѕишуть не пером, а умом. ѕильнуй свого носа, а не чужого проса. Ѕули в кози роги, та стерлис€. ¬овк лин€Ї, та вдач≥ не м≥н€Ї. ѕiшов по шерсть, а вернувс€ стрижений. ¬≥н у л≥с≥ був, а дров не бачив.

Ќародна творч≥сть.

ƒиктант з коментуванн€м.

 

—тавок заснув. ¬ вечiрнiй тишi вiтрець ласкавоњ весни листочки подихом колише i навiваЇ мрiйнi сни. (Ќар.творч.) —онце востаннЇ землi усмiхаЇтьс€ й тихо за гори далекi ховаЇтьс€... (—.„еркасенко.) ќй пiду € степом, лугом та розважу свою тугу....ј пiду € не шл€хами, а понад шл€хами. (“.Ўевченко.)

 

Ќавчальний диктант

 

 оли хрестили –усь?

Ќа це питанн€ бiльшiсть вiдповiсть, що це сталос€ за кн€зюванн€ ¬олодимира. «а це його прозвано —в€тим. ”  иЇвi над ƒнiпром височiЇ памТ€тник кн€зю. ¬iн застиг у каменi з хрестом у руцi...

 н€зь ¬олодимир був хрестителем –усi, але не першим i не Їдиним. ¬ iноземних джерелах знайшли свiдченн€ про цю подiю в давнiшi часи. ѕерше хрещенн€ нашоњ землi вiдбулос€ за кн€зюванн€ јскольда.

ѕiсл€ смертi јскольда владу захопив €зичник ќлег. « лiтописiв було вилучено згадки про хрещенн€.

ћинуло сто двадц€ть вiсiм рокiв. ¬олодимир вирiшив приЇднати –усь до христи€нського свiту. ÷ього разу нова релiгi€ мiцно утвердилас€ на –усi i стала державною.(« журналу; 100 сл.)

 

¬Iƒќћќ—“I « —»Ќ“ј —»—” “ј ѕ”Ќ “”ј÷Iѓ

—Ћќ¬ќ—ѕќЋ”„≈ЌЌя.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 638 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2014 - | 1870 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.