Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√олоснi у вiдмiнкових закiнченн€х




 

ѕогрупувавши поданi слова за частинами мови, записати в такiй послiдовностi: iменники, прикметники, дiЇслова, займенники, прислiвники. Ўо означають слова кожноњ iз названих частин мови? Ќа €ке питанн€ вiдповiдають? ¬изначити спiльнокореневi слова, видiлити в них корiнь. ¬казати слова з сумнiвними ненаголошеними голосними [е], [и], по€снити написанн€ цих слiв.

 

ѕобудувати, читанка, мудрий, високо, будiвл€, читати, шкiльний, читанн€, високий, школ€рський, вiн, будинок, будiвельник, читальн€, школа, мудро, височина, ти, височiти, наша, видатний, свiй.

 

ѕрочитати прислiвТ€. Ќазвати iменники, прикметники, дiЇслова, займенники, прислiвники. Ќазвати службовi частини мови: прийменники та сполучники. ѕо€снити написанн€ видiлених слiв.

 

«асип правду золотом, затопчи болотом, а вона наверх сплине. Ўануй батька й неньку, буде тобi скрiзь гладенько. ѕовний колос до землi гнетьс€, а порожнiй догори стирчить. Ћiтнiй день зимовий тиждень годуЇ.

Ќародна творч≥сть.

 

 

¬идiленi слова охарактеризувати €к частини мови, визначивши, що кожне з них означаЇ, на €ке питанн€ вiдповiдаЇ, €кi маЇ граматичнi ознаки

 

ƒе слова з дiлом розход€тьс€, там непор€дки вод€тьс€. ’то правду говорить, той щасливий ходить. Ѕалакун, мов дiр€ва бочка: вiн нiчого в собi не держить. Ќе довго думав, але добре сказав.

Ќародна творч≥сть.

 

ѕереписати реченн€, назвати в ньому iменники. якi з iменникiв Ї назвами iстот, €кi - неiстот? як ви це зТ€сували? ¬казати серед iменникiв власнi та загальнi назви. ¬изначити вiдмiнки iменникiв, видiлити вiдмiнковi закiнченн€.

 

ќй по горi роман цвiте, долиною козак iде... (“.Ўевченко.) ¬Тютьс€ тумани, пливуть над землею. (ќлександр ќлесь.) Ќебо тишею заворожене, небо сажею припорошене. (√. рук.) ќй ти коте –€бку, та вимети хатку, не стрибай над колискою, не ган€йс€ за мишкою, не йди рано в садочок, не полохай галочок, бо галочки налет€ть, малу √алю iзбуд€ть. (Ќар.творч.)

 

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати iменники - власнi назви. ѕо€снити вживанн€ великоњ букви та лапок.

 

”крањна належить до найбiльших держав ™вропи. «а територiЇю вона перевищуЇ ‘ранцiю, Iспанiю, Ўвецiю. (« пiдручника.) –еве та стогне ƒнiпр широкий, сердитий вiтер завива... (“.Ўевченко.) Ѕлищала шаблею ƒесна. (ј. азка.) «аснув ќстрiг. ѕочањв спить. I в снах ма€чить Ѕерестечко... (™.ћаланюк.) ќксана ѕетрусенко - видатна украњнська спiвачка. ¬иконувала заголовну партiю в оперi " атерина" та у виставi "Ќазар —тодол€" за творами “араса Ўевченка («≥ словника.) ¬же першi слова зачину казки "Ћетючий корабель" увод€ть нас до царства фантазiњ. (« пiдручника.)

 

ѕо€снювальний диктант.

 

“ихо, тихо ƒунай воду несе. “о не сизий орел по степу лiтаЇ, то Iван —iрко на конику вињжджаЇ. (Ќар.творч.) Ќа Ѕлаговiщенн€ лелеки прилетiли, аж крилонька з утомоньки звело. (¬.Ѕровченко.) “ой не зна самоти м≥ж безлюдних степ≥в, з ким живе Ћеонтовича сп≥в. (ћ.–ильський.) Ћуцьк, ¬олодимир ≥ Ѕерест€ у сиву давнину колись на р≥дних пагорбах звелись. (ќ.Ћуп≥й.) ¬исоко в неб≥ пливло суз≥рТ€ ¬еликоњ ¬едмедиц≥. (ќ.ƒесн€к.) ”  иЇв≥ гудуть потужн≥ дзвони в ћихайл≥вськ≥м ≥ у —в€т≥й —оф≥њ. (ё. лен.) √отель "ƒнiпро" знаходитьс€ на ™вропейськiй площi. ’лопцi спiвали. Ќайцiкавiшою була пiсн€ "ѕопiд гаЇм шл€х, дорiженька". (I.Ѕагр€ний.) —обака, сiрий ¬овк та хитра€ Ћисиц€ у лiсi з Ћевом десь жили та спiлку в себе й завели. (Ѕ.√рiнченко.) I мати слухають ночами бронхiтне гавканн€ Ѕровка. (™.ћаланюк.)

 

 

ѕ–» ћ≈“Ќ» . √ќЋќ—ЌI ” ¬IƒћIЌ ќ¬»’ «ј IЌ„≈ЌЌя’ ѕ–» ћ≈“Ќ» ≤¬

 

ѕрочитати текст, визначити його тему. ¬казати прикметники, визначити вiдмiнок кожного.

 

ѕрекрасна природа  иЇва. —ин€ стрiчка ƒнiпра перетинаЇ це чудове мiсто. ¬исокi гори пiдступили до рiки i нiби спинилис€ перед дзеркалом бездонноњ глибини. √ори вкритi густою зеленню. √либокi €ри перетинають гањ з вiковими деревами. ћiсто потопаЇ у смарагдовому морi паркiв пiд бiрюзовою безоднею неба. Ѕезсмертна краса  иЇва цвiте на радiсть люд€м.

 

 

ѕереписати реченн€, поставивши прикметники в потрiбнiй формi. ¬изначити вiдмiнки прикметникiв, видiлити закiнченн€.

 

—офiйський собор було збудовано у ’I ст. на честь (блискуча) перемоги над (войовничi) печенiгами на тому мiсцi, де була битва. "—офi€" (грецька) мовою означаЇ "мудрiсть". —обор став символом свiтла, розуму, перемоги над (темнi) силами.

—обор був (головний) храмом ( ињвська) –усь, њњ (полiтичний) i (культурний) центром.

 

ѕровiдмiнювати словосполученн€ величний  ињв, давнiй переказ. ¬идiлити закiнченн€ прикметникiв.

 

ѕоданi прикметники поставити у формi називного вiдмiнка множини. 2-3 з них ввести в самостiйно складенi реченн€ (усно).

 

«алiзний, великий, дужий, красивий, круглолиций, скл€ний, ¬алин, материн, сестрин.

 

¬iльний диктант. “ричi прослухавши текст, записати його з памТ€тi. ѕiдкреслити прикметники, визначити њх рiд, число, вiдмiнок. ¬идiлити закiнченн€.

 

Ќадзвичайною Ї роль  иЇва в iсторiњ украњнського народу. ¬iн був оплотом у боротьбi проти рiзноманiтних загарбникiв, пережив чимало страхiтливих воЇн. —аме у столичному  иЇвi було проголошено незалежнiсть ”крањни, затверджено  онституцiю.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 667 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2097 - | 1823 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.