Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«наченн€ мови в життi суспiльства




ќлександра √лазова

”крањнська мова

ћатер≥али до урок≥в

 лас

 

 

ѕос≥бник ум≥щуЇ дидактичний матер≥ал до кожноњ з виучуваних тем, детальн≥ методичн≥ розробки урок≥в розвитку звТ€зного мовленн€, тексти дл€ переказ≥в, систему вправ, що забезпечують п≥дготовку учн≥в до роботи над твором.

ѕоданий у пос≥бнику дидактичний матер≥ал спри€Ї формуванню нац≥ональноњ самосв≥домост≥, украњнськоњ ментальност≥, моральних переконань, вихованню патр≥отизму, в≥дображають загальнолюдськ≥ моральн≥ ц≥нност≥. ƒо книжки вв≥йшли тексти, присв€чен≥ питанн€м в≥тчизн€ноњ ≥стор≥њ та культури, проблемам етики, естетики, еколог≥њ.

ƒл€ вчител≥в-словесник≥в, студент≥в ф≥лолог≥чних факультет≥в.

«ћ≤—“

¬ступ  
«наченн€ мови в житт≥ сусп≥льства. ”крањнська мова Ц державна мова    
”крањни ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.    
ѕовторенн€ вивченого в початкових класах    
„астини мови; основн≥ способи њх розп≥знаванн€. ≤менник. ≤менники, що означають назви ≥стот ≥ не≥стот. ¬елика буква ≥ лапки в ≥менниках. √олосн≥ у в≥дм≥нкових зак≥нченн€х сл≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..    
ѕрикметник. √олосн≥ у в≥дм≥нкових зак≥нченн€х.......................................  
„исл≥вник. ƒв≥ групи числ≥вник≥в................................................................    
«айменник. ќсобов≥ займенники.................................................................  
ƒ≥Їслово. Ќеозначена форма д≥Їслова. Ќе з д≥ЇсловамиЕЕЕЕЕЕЕ  
ƒ≥Їслова першоњ та другоњ д≥Їв≥дм≥н. √олосн≥ в особових зак≥нченн€х д≥Їсл≥в. ѕравопис -шс€, тьс€ в к≥нц≥ д≥Їсл≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ  
ѕрисл≥вник. ѕравопис вивчених присл≥вник≥в..................................  
ѕрийменник. Ќаписанн€ окремо прийменник≥в з ≥ншими частинами мови. —получник. ”живанн€ сполучник≥в ≥, та, й, а, але дл€ звТ€зку    
сл≥в у реченн€х......................................................................................  
¬≥домост≥ з синтаксису ≥ пунктуац≥њ    
—ловосполученн€. √оловне та залежне слова у словосполученн≥  
–еченн€, його граматична основа. –еченн€ з одним головним членом  
¬иди речень за метою висловлюванн€. ќкличн≥ реченн€. –озд≥лов≥ знаки    
в к≥нц≥ речень..................................................................................................  
√оловн≥ члени реченн€: п≥дмет ≥ присудок.................................................    
“ире м≥ж п≥дметом ≥ присудком, вираженими ≥менниками    
в називному в≥дм≥нку...................................................................................  
ƒругор€дн≥ члени реченн€...........................................................................    
–еченн€ з однор≥дними членами.  ома м≥ж однор≥дними членами реченн€  
”загальнювальне слово перед однор≥дними членами реченн€. ƒвокрапка п≥сл€ узагальнювального словаЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ    
«вертанн€. –озд≥лов≥ знаки при звертанн≥...........................................................  
ќзнайомленн€ з найб≥льш уживаними вставними словами; вид≥ленн€ њх на письм≥ комамиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..  
—кладн≥ реченн€ з безсполучниковим ≥ сполучниковим звТ€зкомЕЕЕЕЕ.    
ѕр€ма мова. –озд≥лов≥ знаки при пр€м≥й мов≥....................................................  
ƒ≥алог. “ире при д≥алоз≥........................................................................................  
     
‘онетика. ќрфоеп≥€. √раф≥ка. ќрфограф≥€    
«вуки мовленн€. √олосн≥ ≥ приголосн≥ звуки......................................................  
ѕриголосн≥ тверд≥ ≥ мТ€к≥; дзв≥нк≥ й глух≥;    
вимова звук≥в, що позначаютьс€ буквами г та і................................................  
ѕозначенн€ звук≥в мовленн€ на письм≥. јлфав≥т. —п≥вв≥дношенн€ звук≥в ≥ букв. «вукове значенн€ букв €, ю, Ї, њЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.    
—клад. ќсновн≥ правила переносу. Ќаголос......................................................  
√олосн≥ наголошен≥ й ненаголошен≥, њх вимова й позначенн€ на письм≥. Ќенаголошен≥ е, и, о в корен€х сл≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ    
¬имова приголосних звук≥в та позначенн€ њх на письм≥.    
”под≥бненн€ приголосних звук≥в.........................................................................  
—прощенн€ в групах приголосних.......................................................................  
ќсновн≥ випадки чергуванн€ у-в, ≥-й......................................................................  
ѕозначенн€ мТ€кост≥ приголосних на письм≥ буквами ь, ≥, Ї, ю, €    
—полученн€ йо, ьо.....................................................................................................  
ѕравила вживанн€ мТ€кого знака...........................................................................  
ѕравила вживанн€ апострофа.................................................................................  
ѕодвоЇнн€ букв на позначенн€ подовжених мТ€ких приголосних    
та зб≥гу однакових приголосних звук≥в...................................................................  
Ќаписанн€ сл≥в ≥ншомовного походженн€............................................................  
     
Ћексиколог≥€    
Ћексичне значенн€ слова.........................................................................................  
¬живанн€ багатозначних сл≥в у пр€мому ≥ переносному значенн€хЕЕЕЕЕ    
√рупи сл≥в за значенн€м: синон≥ми, антон≥ми, омон≥миЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ    
  Ѕудова слова. ќрфограф≥€ —п≥льнокоренев≥ слова ≥ форми слова. ќснова слова ≥ зак≥нченн€ зм≥нних сл≥в    
 ор≥нь, суф≥кс, преф≥кс ≥ зак≥нченн€......................................................................  
Ќайпоширен≥ш≥ випадки чергуванн€ голосних ≥ приголосних звук≥в.    
„ергуванн€ о-а, е-≥, е-и...........................................................................................  
„ергуванн€ о, е з ....................................................................................................  
≈-о п≥сл€ ж, ч, ш, й..................................................................................................  
», ≥ п≥сл€ ж, ч, ш, щ та г, к, х у корен€х сл≥в.........................................................  
Ќайголовн≥ш≥ випадки чергуванн€ приголосних звук≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..    
¬имова ≥ написанн€ преф≥кс≥в з- (з≥-, с-).................................................................  
¬имова ≥ написанн€ преф≥кс≥в роз-, без-...............................................................  
¬имова ≥ написанн€ преф≥кс≥в пре-, при-, пр≥-.....................................................  
  —ловотв≥р. ќрфограф≥€    
«м≥нюванн€ ≥ творенн€ сл≥в...................................................................................  
ќсновн≥ способи словотворенн€ в украњнськ≥й мов≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ    
«м≥ни приголосних при творенн≥ сл≥в: ≥менник≥в ≥з суф≥ксом - ин(а) в≥д прикметник≥в на - ський, -цькийЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...    
«м≥ни приголосних при творенн≥ сл≥в: ≥менник≥в ≥ прикметник≥в, що мають буквосполученн€ Цчн, -(-шн-)ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..    
«м≥ни приголосних при творенн≥ прикметник≥в на - зький, -цький, -ський та ≥менник≥в на - зтво, -цтво, -ствоЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.    
—получн≥ о, е в складних словах.........................................................................  
Ќаписанн€ разом ≥ через деф≥с сл≥в з п≥в -..........................................................  
ƒеф≥с у складних словах.......................................................................................  
“воренн€ ≥ правопис складноскорочених сл≥в..................................................    
     
«вТ€зне мовленн€
—п≥лкуванн€ ≥ мовленн€. ќсновн≥ правила сп≥лкуванн€ЕЕЕЕЕЕЕЕ.    
“екст. ѕод≥л тексту на абзаци. ѕлан готового тексту (простий). ѕон€тт€ про Ђв≥домеї ≥ ЂновеїЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.    
ѕереказ тексту розпов≥дного характеру...........................................................  
јнал≥з переказу. ¬иди помилок (практично)..................................... ЕЕЕ..  
—тил≥ мовленн€. —фери вживанн€ кожного з них    
ƒокладний переказ тексту наукового стилю (усний)ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ    
“ипи мовленн€. ќсобливост≥.будови розпов≥д≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.    
ƒокладний письмовий переказ тексту розпов≥дного характеруЕЕЕЕЕ..    
«ам≥тка до ст≥нгазети ≥нформац≥йного характеру.............................................  
Ћист. јдреса..........................................................................................................  
“в≥р-розпов≥дь на основ≥ власного досв≥ду........................................................  
ќсобливост≥ побудови опису...............................................................................  
ƒокладний переказ тексту розпов≥дного характеру з елементами опису предметаЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..    
ќсобливост≥ опису тварини..................................................................................  
ƒокладний переказ художнього тексту розпов≥дного характеру з елементами опису тварини ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.    
   
ќсобливост≥ побудови елементарного роздуму...................................................  
ƒокладний переказ тексту розпов≥дного    
характеру з елементами роздуму..........................................................................  
”сний переказ ≥з творчим завданн€м..................................................................  
ѕ≥дготовка до твору-опису тварини за власним спостереженн€м    
у художньому стил≥................................................................................................  
”сний докладний переказ опов≥данн€....................................................................  
“в≥р-опов≥данн€ про випадок ≥з житт€ (усний).....................................................  
ƒокладний переказ тексту з поЇднанн€м р≥зних тип≥в мовленн€ЕЕЕЕЕЕ.    
“ексти дл€ контрольних переказ≥в..........................................................................  

 

ѕ≈–≈ƒћќ¬ј

ѕос≥бник ум≥щуЇ найр≥зноман≥тн≥ш≥ матер≥али, необх≥дн≥ словесников≥ дл€ навчанн€ пТ€тикласник≥в упродовж навчального року. ” книжц≥ подано:

Ј систематизований за темами дидактичний матер≥ал, €кий учитель зможе використати €к у процес≥ вивченн€ нового матер≥алу, так ≥ п≥д час повторенн€ та закр≥пленн€ вивченого;

Ј детальн≥ методичн≥ розробки урок≥в розвитку звТ€зного мовленн€, тексти дл€ переказ≥в, а також систему вправ, що забезпечують п≥дготовку школ€р≥в до роботи над творами р≥зних жанр≥в, зразки план≥в творчих роб≥т, ор≥Їнтовний перел≥к тем творчих роб≥т тощо.

ƒидактичний матер≥ал включаЇ тексти й окрем≥ реченн€ (приклади), що в≥дображають загальнолюдськ≥ духовн≥ ц≥нност≥, спри€ють формуванню нац≥ональноњ самосв≥домост≥, вихованню патр≥отизму, розвитков≥ духовноњ та естетичноњ сфер особистост≥ учн€. ѕропонован≥ тексти м≥ст€ть в≥домост≥ з народознавства, повТ€зан≥ з ≥стор≥Їю, культурою, звича€ми й побутом украњнського народу, в≥домост≥ з етики, естетики тощо. “ексти та окрем≥ реченн€ д≥брано з р≥зних функц≥ональних стил≥в мовленн€.

ћетодичн≥ розробки урок≥в розвитку звТ€зного мовленн€ включають рекомендац≥њ щодо орган≥зац≥њ повторенн€ та закр≥пленн€ засвоЇного в початкових класах про текст, типи й стил≥ мовленн€, а також систему вправ, €к≥ готують пТ€тикласник≥в до ц≥лком усв≥домленого, а не автоматичного переказуванн€ текст≥в р≥зних (художнього та наукового) стил≥в, р≥зних типолог≥чних значень або з поЇднанн€м р≥зних тип≥в мовленн€: розпов≥д≥, опису та роздуму.

ѕос≥бник ум≥щуЇ тексти дл€ переказ≥в (усних та письмових, докладних, виб≥ркових, творчих). ƒл€ переказу кожного виду пропонуЇтьс€ по 3-5 текст≥в р≥зного р≥вн€ складност≥. ÷е допоможе вчителев≥ зд≥йсненювати диференц≥йований п≥дх≥д до навчанн€ пТ€тикласник≥в: в≥н зможе вибрати текст, €кий найб≥льше в≥дпов≥даЇ р≥внев≥ п≥дготовленост≥ учн≥в та умовам роботи в конкретному клас≥.

ƒо кожноњ теми з розвитку звТ€зного мовленн€ додано ч≥тк≥ рекомендац≥њ вчителев≥ щодо мети конкретного уроку, оптимальноњ його структури, особливостей формуванн€ в учн≥в певних текстотворчих ум≥нь.

ѕос≥бник укладено зг≥дно з вимогами ѕрограми дл€ середньоњ загальноосв≥тньоњ школи Ђ–≥дна моваї ( ињв, Ђѕерунї, 1998), в≥дпов≥дно до основних положень концепц≥њ мовноњ осв≥ти в ”крањн≥ та концепц≥њ навчанн€ державноњ мови в школах ”крањни.

¬—“”ѕ

«Ќј„≈ЌЌя ћќ¬» ¬ ∆»““I —”—ѕIЋ№—“¬ј.

” –јѓЌ—№ ј ћќ¬ј - ƒ≈–∆ј¬Ќј ћќ¬ј ” –јѓЌ»

 

ѕрослухати. « €кого твору €кого автора вз€то поданий уривок? як сталось, що герой твору навчивс€ Ђговоритиї по-звiр€чому? „ому прагнув будь-що навчитис€ говорити по-людському?

 

’лопець спинивс€ бiл€ хатини, що сто€ла край села. Ќа нього загавкали собаки.

’лопець послав у вiдповiдь глухе вовче гарчанн€, що зразу вгамувало собак.

...« хати вийшла жiнка i поманила хлопц€, щоб iшов за нею. ¬она дала йому молока й хлiба, поклала йому на голову руки i подивилас€ в очi; њй здавалос€, що, може, то й справдi њњ власний син повернувс€ з ƒжунглiв, куди пот€гнув його, малого, тигр.

...’лопцевi було неспокiйно в хатi: досi вiн нiколи не бував пiд покрiвлею; але, подивившись угору, вiн переконавс€, що њњ легко продерти в будь-€кий час, та й вiкно у хатi не мало засувки.

Ђяка радiсть бути людиною, не розумiючи людськоњ мови?- подумав хлопець.- “епер € такий же нiмий i дурний, €к Ћюдина, що опинилас€ б у нас у ƒжунгл€х. “реба будь-що навчитис€ говорити по-людському!ї

∆ивучи помiж вовками, вiн недарма вчивс€ кричати по-олен€чому та рохкати по-порос€чому; €к тiльки жiнка вимовл€ла €ке-небудь слово, хлопець повторював його досить добре, i, поки звечорiло, вже знав чимало назв хатнiх речей.

Ќепорозумiнн€ сталос€ тодi, коли треба було л€гати спати: хлопець нiзащо не хотiв л€гати в пастцi дл€ пантер, - так вiн подумки називав хатину, - i коли хаз€њ замкнули дверi, вистрибнув у вiкно...

«а –. iплiнгом.

 

 

ѕќя—Ќ≈ЌЌя ¬„»“≈Ћя

«давна увагу людей привертали питанн€: €ке значенн€ мови в життi суспiльства? як людина навчилас€ говорити? „ому лише одна жива iстота - людина - володiЇ мовою?

Ќа раннiх етапах розвитку суспiльства люди вважали, що мова створена €коюсь надприродною силою. ѕiзнiше дiйшли висновку, що мову все ж створили люди. “ак, в стародавнiй √рецiњ вже з ” ст. до н.е. велис€ суперечки щодо звТ€зку мiж словами та предметами, €кi вони позначають, звТ€зку мiж мисленн€м i мовою, щодо того, €к виникли слова, отже, власне мова.

” першiй половинi ’I’ ст. поширилась так звана бiологiчна теорi€. ѓњ прихильники вважали, що мова закладена в бiологiчнiй природi людини так само, €к здатнiсть бачити, чути, пересуватис€ i т.iн.

ѕроте факти говорили про iнше. 1920р. iндiйськi мисливцi знайшли у вовчому лiгвi двох вовчен€т i двох дiвчаток. ƒiти поводились, €к вовки. —тарша (њњ назвали  амалою) прожила серед звiрiв, €к гадають, не менше 5 рокiв. ¬она пересувалас€ на чотирьох, њла сире мТ€со, ночами вила. √оворити дитина не могла.

Ќауцi вiдомо близько 30 випадкiв, коли дiти виростали серед тварин (мавп, вовкiв), €к ћауглi з казки –. iплiнга, i, коли вони врештi потрапл€ли до людей, зТ€совувалось, що не могли вимовити жодного слова, хоч њхнiй мовний апарат був цiлком здоровим.

ќтже, здатнiсть спiлкуватис€ за допомогою мови не даЇтьс€ вiд народженн€. ƒитина починаЇ говорити не мовою своњх батькiв, а мовою людей, €кi њњ оточують. ќтже, мова не передаЇтьс€ у спадок. ћови навчаютьс€. ћова - €вище не бiологiчне, а суспiльне.

ѕочаток формуванн€ мови збiгаЇтьс€ зi становленн€м людського суспiльства, з часом, коли в людей виникла потреба погодити своњ дiњ, обмiн€тис€ досвiдом. —пiлкуванн€ вiдбуваЇтьс€ за допомогою мови. ћова, €к i сама людина, €к i суспiльство, формувалас€ поступово. ћова iснуЇ тiльки в людському суспiльствi, бо тiльки там вона необхiдна.

ќтже, основною функцiЇю мови в суспiльствi Ї спiлкуванн€. ћова забезпечуЇ обмiн думками, тим самим даючи люд€м змогу зберiгати i передавати знанн€, досвiд, погоджено працювати.

ўоправда, iснують й iншi засоби спiлкуванн€: жести, барабанний бiй (у де€ких народiв ÷ентральноњ i ѕiвденноњ јмерики, “ропiчноњ јфрики, ѕiвденно-—хiдноњ јзiњ), свист (у жителiв  анарських островiв), своЇрiдний монотонний шепiт (у жителiв острова ÷ейлон та у пiгмењв ÷ентральноњ јфрики). ÷i та iншi засоби спiлкуванн€ умовно можна назвати мовою, але через свою обмеженiсть та бiднiсть вони можуть виступати лише допомiжними до Їдиного унiверсального засобу спiлкуванн€ - словесноњ мови.

ѕроте значенн€ мови в суспiльствi не обмежуЇтьс€ лише спiлкуванн€м. ћова - не лише засiб передачi думки, а й засiб њњ створенн€ i оформленн€. ƒруга функцi€ мови - мислеформуюча.

ќбидвi функцiњ мови iснують у нерозривнiй Їдностi: люди спiлкуютьс€, оформл€ючи думки за допомогою слiв дл€ передачi одне одному («а √.ѕередрiй, √.—мол€нiновою).

 

ѕереписати реченн€. ƒати вiдповiдь на питанн€: €кi основнi двi функцiњ (два завданн€) мови у життi людського суспiльства?

 

’то не знаЇ, нехай людей спитаЇ. ƒобре тому жити, хто вмiЇ гарно говорити. (Ќар.творч.) ћова - втiленн€ думки. ўо багатша думка, то багатша мова. (ћ.–ильський.)  ожному народовi належитьс€ удосконалювати знар€дд€ своЇњ думки - мову. (ћ. оцюбинський.)

 

¬думливо прочитати реченн€. „ому рiдну мову потрiбно знати, шанувати, ретельно вивчати?

 

’то вмiЇ шанувати свого батька й матiр, той зрозумiЇ, €ку пошану вiн повинен мати до рiдноњ мови. ўоб добре знати рiдну мову, треба њй вчитис€ змалку, в школi й поза школою, з книжок i вiд людей. (ћ.¬озн€к.) Iстинна любов до своЇњ крањни немислима без любовi до своЇњ мови. Ћюдина, байдужа до рiдноњ мови,- дикун. ( .ѕа-устовський.) Ѕатькiвщина - це твоЇ рiдне слово. «най, бережи, збагачуй велике духовне надбанн€ свого народу - рiдну украњнську мову. (¬.—ухомлинський.)

 

ѕереписати реченн€.

 

ƒержавною мовою в ”крањнi Ї украњнська мова. ( онституцi€ ”крањни.) Ќавiк пройшла пора безславна... ÷вiти i с€й, мо€ державна! (ќлександр ќлесь.) Ѕез мови немаЇ народу, €к сонц€ без с€йва й тепла. (—.Ўелухiн.) Ќарод без мови Ц це вже не народ. Ѕез мови вс≥ б ми сиротами стали. (ќ.—оф≥Їнко.) Ћюбiть же, любiть свою мову, вкрањнськую мову свою! (¬.—осюра.)

 

ѕќя—Ќ≈ЌЌя ¬„»“≈Ћя

¬ усi часи украњнська мова гiдно служила нашому народовi в усiх галуз€х його матерiального i культурного житт€.

” ÷арськiй –осiњ i в цiсарськiй јвстро-”горщинi переслiдувалос€ писане й друковане украњнське слово, не раз i заборон€лос€. ”крањнськiй мовi вiдмовл€ли в правi на iснуванн€, твердили, що це не мова, а нарiчч€.

” перше пожовтневе дес€тирiчч€ було здiйснено чимало заходiв, спр€мованих на те, щоб спри€ти розвитковi украњнськоњ мови. ѕроте в роки сталiнських репресiй, а ще бiльше в роки застою украњнська мова зазнавала т€жких випробувань.

«акон про наданн€ украњнськiй мовi статусу державноњ на територiњ ”крањнськоњ –—– було прийн€то ¬ерховною –адою республiки 26 жовтн€ 1989 р. «гiдно з цим законом, "украњнська мова Ї одним з вирiшальних чинникiв нацiональноњ самобутностi украњнського народу. ”крањнська –—– забезпечуЇ украњнськiй мовi статус державноњ з метою спри€нн€ всебiчному розвитковi духовних творчих сил украњнського народу, гарантуванн€ його суверенноњ нацiональнодержавноњ майбутностi" («а ќ.ѕономарiвим).

1991 р. ”крањна стала незалежною державою. ” статтi 10  онституцiњ ”крањни, що була прийн€та 1996р., стверджуЇтьс€: "ƒержавною мовою в ”крањнi Ї украњнська мова. ƒержава забезпечуЇ всебiчний розвиток i функцiонуванн€ украњнськоњ мови в усiх сферах суспiльного житт€ на всiй територiњ ”крањни".

 

ѕереписати реченн€. ѕо€снити написанн€ видiлених слiв.

 

 раса i сила рiдноњ мови - у здатностi впливати на почутт€ людини, будити в нiй хорошi благороднi почутт€, змушувати бринiти найтоншi струни людськоњ душi. (Ѕ.јнтоненко-ƒавидович.) Ѕринить, спiваЇ наша мова, чаруЇ, тiшить i пТ€нить. (ќлександр ќлесь.)

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 649 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2097 - | 1909 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.051 с.