Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќдержанн€ хрому(III) оксиду 2 страница




9.јхметов Ќ.—. ќбща€ и неорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. хим.-техн.спец. вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц743 с.

10. арапеть€нц ћ.’., ƒракин —.». ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1993. Ц592 с.

11.“елегус ¬.—., Ѕодак ќ.≤., «аречнюк ќ.—.,  ≥нжибало ¬.¬. ќснови загальноњ х≥м≥њ / «а ред. ¬.—.“елегуса: ѕ≥дручник. ЦЋьв≥в: —в≥т, 2000. Ц424 с.

12.—копенко ¬.¬., √ригорТЇва ¬.¬. Ќайважлив≥ш≥ класи неорган≥чних сполук.  .: Ћиб≥дь, 1996. Ц151 с.

13.¬ступ до х≥м≥чноњ номенклатури / ќ.ј.√олуб, ћ.ё. орн≥лов, ¬.¬.—копенко та ≥н.  .: Ўкол€р, 1997. Ц48 с.

«јЌя““я є34

 

“≈ћј: d-≈лементи VIIЅ групи. ћанган, “ехнец≥й, –ен≥й.

 

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: майбутн≥ пров≥зори повинн≥ знати властивост≥ елемент≥в V≤IЅ п≥дгрупи та њх б≥олог≥чну роль дл€ застосуванн€ в фармацевтичн≥й практиц≥.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ¬ивченн€ ф≥зичних ≥ х≥м≥чних властивостей елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи. ќзнайомленн€ з б≥олог≥чною роллю елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи та застосуванн€м њх сполук в народному господарств≥, медицин≥ та фармац≥њ.

 

«Ќј“»: -ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи;

-характерн≥ ступен≥ оксидац≥њ елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи;

-сполуки елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи з киснем, њх добуванн€ ≥

застосуванн€;

-розпод≥л електрон≥в по енергетичних р≥вн€х в атомах мангану,

технец≥ю та рен≥ю.

 

¬ћ≤“»: -записати характерн≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи;

-визначати напр€м прот≥канн€ оксидац≥йно-в≥дновних процес≥в у

залежност≥ в≥д рЌ середовища;

-розв'€зувати типов≥ розрахунков≥ задач≥.

-ур≥внювати оксидац≥йно-в≥дновн≥ реакц≥њ за участю елемент≥в VIIЅ

п≥дгрупи.

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.ћанган, “ехнец≥й ≥ –ен≥й. Ќайважлив≥ш≥ х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в та њх сполук.

2.ѕродукти в≥дновленн€ перманганат≥в при р≥зних значенн€х рЌ. ѕриклади реакц≥й.

3.“ерм≥чний розклад перманганат≥в.

4.’≥м≥чна активн≥сть сполук елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи.

5.який обТЇм розчину кал≥ю перманганату, що м≥стить 15,8 г KMnO4 в 1 дм3 розчину, потр≥бний дл€ оксидац≥њ 50 см3 0,1н розчину с≥рководню в присутност≥ сульфатноњ кислоти.

6.ќбчисл≥ть мол€рну масу екв≥валенту металу, €кщо 2,8 г його вит≥сн€ють з кислоти 1,12 дм3 водню (н.у.).

7.яка маса йоду вид≥литьс€ при взаЇмод≥њ розчину кал≥ю йодиду з 150 см3 6%-го розчину кал≥ю перманганату (густина 1,04 г/см3) у кислому середовищ≥?

8.—клад≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, за допомогою €ких можна зд≥йснити наступне перетворенн€:

MnO2 → K2MnO4 → KMnO4 → MnO2 → MnSO4 → Mn(OH)2.

9.Ќавед≥ть пор≥вн€льну характеристику оксид≥в ≈2ќ7 (≈ Ц Mn, Tc, Re) та в≥дпов≥дних њм кислот. який кол≥р мають розчини цих кислот у вод≥?

10.яку масу кал≥ю перманганату необх≥дно дл€ реакц≥њ з хлоридною кислотою, щоб отримати 10 дм3 хлору при н.у.?

11.який обТЇм газу можна отримати (н.у.) при прожарюванн≥ 158 г кал≥ю перманганату, що м≥стить 15% дом≥шок?

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.≈лектронна структура атом≥в ћангану, “ехнец≥ю ≥ –ен≥ю.

2.’≥м≥чн≥ основи застосуванн€ кал≥ю перманганату та його розчин≥в фармацевтичному анал≥з≥ та €к антисептичного засобу у медицин≥.

3. ислотно-основна та оксидац≥йно-в≥дновна характеристика сполук мангану (IV).

4.ќксидац≥йн≥ властивост≥ перманганат≥в.

5.Ѕ≥олог≥чна роль ћангану, “ехнец≥ю, –ен≥ю та њх сполук.

6.«астосуванн€ сполук елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи в анал≥тичн≥й х≥м≥њ.

7.ѕор≥вн€льна характеристика сполук мангану, технец≥ю та рен≥ю.

8.який обТЇм 0,1046н розчину п≥дкисленого кал≥ю перманганату необх≥дно дл€ окисненн€ феруму (II) сульфату, одержаного при розчиненн≥ 0,1242 г зал≥за в сульфатн≥й кислот≥?

9.13,63 г двовалентного металу вит≥снили з кислоти 5 дм3 водню при 18˚— ≥ тиску 101,3 кѕа. –озрахуйте в≥дносну атомну масу металу.

10.який обТЇм 6ћ розчину кал≥ю перманганату необх≥дно вз€ти дл€ приготуванн€ 25 см3 2,5ћ розчину?

11.ѕри нагр≥ванн€ 63,2 г кал≥ю перманганату одержали 3,36 дм3 газу. ¬изначити ступ≥нь розкладу кал≥ю перманганату ≥ склад твердого залишку.

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

¬≥дпов≥дати на запитанн€ з використанн€м запис≥в на дошц≥ та виконати тестов≥ завданн€ з теми Уd-≈лементи VIIЅ групи. ћанган, “ехнец≥й, –ен≥йФ за вар≥антом, запропонованим викладачем.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

2. оровин Ќ.¬. ќбща€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц559 с.

3.”гай я.ј. ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1997. Ц527 с.

4. онспект лекц≥й.

5.ѕрактикум з загальноњ та неорган≥чноњ х≥м≥њ: ѕос≥бник // ™.я.Ћев≥т≥н, –.√. люЇва, ј.ћ.Ѕризицька та ≥н. Ц’.: ќснова, 1998. Ц119 с.

6.Ќеорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. фармац. спец. вузов (ѕрактикум) // ј. .—ухомлинов, Ќ.¬.Ѕоровска€, ѕ.я.ѕустовар и др. Ц иев: ¬ысша€ школа, 1983. Ц167 с.

7.√ригорТЇва ¬.¬., —ам≥йленко ¬.ћ., —ич ј.ћ. «агальна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1991. Ц430 с.

8.–оманова Ќ.¬. «агальна та неорган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1998. Ц480 с.

9.јхметов Ќ.—. ќбща€ и неорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. хим.-техн.спец. вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц743 с.

10. арапеть€нц ћ.’., ƒракин —.». ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1993. Ц592 с.

11.“елегус ¬.—., Ѕодак ќ.≤., «аречнюк ќ.—.,  ≥нжибало ¬.¬. ќснови загальноњ х≥м≥њ / «а ред. ¬.—.“елегуса: ѕ≥дручник. ЦЋьв≥в: —в≥т, 2000. Ц424 с.

12.—копенко ¬.¬., √ригорТЇва ¬.¬. Ќайважлив≥ш≥ класи неорган≥чних сполук.  .: Ћиб≥дь, 1996. Ц151 с.

13.¬ступ до х≥м≥чноњ номенклатури / ќ.ј.√олуб, ћ.ё. орн≥лов, ¬.¬.—копенко та ≥н.  .: Ўкол€р, 1997. Ц48 с.

14. орн≥лов ћ.ё., Ѕ≥лод≥д ќ.≤., √олуб ќ.ј. “ерм≥нолог≥чний пос≥бник з х≥м≥њ. Ц .: ≤«ћЌ, 1996. Ц256 с.

15.«айцев ќ.—. ќбща€ хими€. —осто€ние веществ и химические реакции. ћ.: ’ими€, 1990. Ц352 с.

16.яцимирський  .Ѕ., яцимирський ¬. . ’≥м≥чний звТ€зок.  .: ¬ища школа, 1993. Ц309 с.

17.‘римантл ћ. ’ими€ в действии: ¬ 2-х ч. / ѕер. с англ. Цћ.: ћир, 1991. Ц„.1.-528 с.; „.2. Ц622 с.

18.«агальна та неорган≥чна х≥м≥€: ѕ≥друч. дл€ студ. вищ. навч. закл. („.2) // ќ.ћ.—тепаненко, Ћ.√.–ейтер, ¬.ћ.Ћедовських, —.¬.≤ванов. Ц .: ѕед. ѕреса, 2000. -784 с.

19.ќганес€н Ё.“. Ќеорганическа€ хими€ дл€ фармацевтических вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1983. Ц523 с.

20.ѕерепелиц€ ќ.ѕ. ¬ластивост≥ та еколог≥чний вплив х≥м≥чних елемент≥в: ƒов≥дник. Ц .: ¬ентур≥, 1997. Ц192 с.

 

 

«јЌя““я є35

“≈ћј: d-≈лементи VIIIЅ групи. ‘ерум,  обальт, Ќ≥кол та њх сполуки. Ћабораторна робота.

 

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: майбутн≥ пров≥зори повинн≥ знати властивост≥ елемент≥в V≤≤IЅ п≥дгрупи та њх б≥олог≥чну роль дл€ застосуванн€ в фармацевтичн≥й практиц≥ та в медицин≥.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ¬ивченн€ ф≥зичних ≥ х≥м≥чних властивостей елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи. ќзнайомленн€ з б≥олог≥чною роллю елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи та застосуванн€м њх сполук в народному господарств≥, медицин≥ та фармац≥њ.

 

«Ќј“»: -ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи;

-характерн≥ ступен≥ оксидац≥њ елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи;

-особливост≥ х≥м≥чних властивостей сполук елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи.

 

¬ћ≤“»: -записати характерн≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи;

-писати оксидац≥йно-в≥дновн≥ процеси та р≥вн€нн€ реакц≥й г≥дрол≥зу

сполук елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи;

-показати здатн≥сть до комплексоутворенн€ d-елемент≥в VIII групи;

-розв'€зувати типов≥ розрахунков≥ задач≥.

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.‘ерум,  обальт ≥ Ќ≥кол. «агальна характеристика елемент≥в п≥дгрупи. Ќайважлив≥ш≥ природн≥ сполуки. «астосуванн€.

2.ћетоди одержанн€ елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи.

3.ќксигеновм≥сн≥ сполуки зал≥за. ќсновний характер феруму (II) оксиду ≥ амфотерний характер феруму (III) оксиду.

4.’≥м≥чна активн≥сть елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи.

5.ѕриклади реакц≥й зал≥за з простими речовинами.

6.¬≥дношенн€ зал≥за до води.  ороз≥€. ¬иди короз≥њ.

7.—клад≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, за допомогою €ких можна зд≥йснити перетворенн€:

а) Fe → FeSO4 → Fe(OH)2 → Fe(OH)3 → FeCl3 → K3[Fe(CN)6] → K4[Fe(CN)6];

б) Co → Co(NO3)2 → Co(OH)2 → Co(OH)3 → CoSO4;

в) Ni → NiSO4 → Ni(OH)2 → Ni(OH)3 → NiCl2.

8.ћаса зал≥зноњ пластинки, зануреноњ в розчин купрум (II) сульфату, зб≥льшилась на 1,2 г. ¬изначте масу купрум (II) сульфату, €ка прореагувала.

9.яку масу зал≥за можна розчинити в 8,3 см3 36,5%-ноњ хлоридноњ кислоти, густина €коњ 1,2 г/ см3?

10.Ќа приклад≥ атом≥в ‘еруму та  риптону показати под≥бн≥сть ≥ р≥зницю електронноњ структури цих елемент≥в, а також р≥зницю њх ф≥зичних ≥ х≥м≥чних властивостей.

 

11.‘ерум (VI) ≥ його сполуки (ферати), њх одержанн€ та оксидац≥йн≥ властивост≥.

12. омплексн≥ сполуки  обальту та Ќ≥колу, њх назви, властивост≥ ≥ застосуванн€.

13. обальт ≥ Ќ≥кол €к м≥кроелементи.

14.ѕриклади м≥нерал≥в, у вигл€д≥ €ких зустр≥чаЇтьс€ в природ≥ ферум.

15. оеф≥ц≥Їнт розчинност≥ феруму (II) сульфату при 60˚— дор≥внюЇ 0,142. ¬изначте масову частку феруму (II) сульфату в насиченому при 60˚— розчин≥.

16.” результат≥ випалюванн€ п≥риту вид≥лилось 25 м3 сульфур (IV) оксиду, вим≥р€ного при температур≥ 25˚— ≥ тиску 101 кѕа. –озрахуйте масу твердоњ речовини, що утворилась в цьому процес≥.

17.яку масу зал≥за можна отримати з 1 т Fe2O3, що м≥стить 17% дом≥шок?

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.≈лектронна структура атом≥в ‘еруму,  обальту та Ќ≥колу.

2. омплексн≥ сполуки ‘еруму (II) та ‘еруму (III) з ц≥ан≥д- та т≥оц≥ан≥д-йонами, диметилгл≥оксимом, монооксидом карбону.

3.¬заЇмод≥€ зал≥за з концентрованими та розбавленими хлоридною, сульфатною та н≥тратною кислотами.

4.–еакц≥њ взаЇмод≥њ кобальту з простими речовинами ≥ розбавленими кислотами.

5.–еакц≥њ, що п≥дтверджують основний характер оксид≥в кобальту.

6.–оль кобальту (III) г≥дроксиду в оксидац≥йно-в≥дновних реакц≥€х.

7.—полуки Ќ≥колу з киснем. ’арактер оксид≥в ≥ г≥дратних форм.

8.–оль ≥ значенн€ феруму в структур≥ гемоглоб≥ну кров≥.

9.–оль  обальту в побудов≥ кофермент≥в в≥там≥ну ¬12. —тимул€ц≥€ кровоутворенн€.

10.«астосуванн€ сполук ‘еруму в медичн≥й практиц≥.

11.¬изнач≥ть масову частку FeS2 в природному п≥рит≥, €кщо ≥з 120 кг його отримано 42 кг зал≥за.

12.яку масу зал≥зного купоросу необх≥дно розчинити в 200 г води дл€ отриманн€ 10%-го розчину ферум (II) сульфату?

13.ѕри згор€нн≥ 1,12 г зал≥за в кисн≥ утворилось 1,6 г оксиду. ¬изначте валентн≥сть феруму в оксид≥.

14.≤з сполученн€ частинок Co3+, NH3, NO2- ≥ K+ можна скласти с≥м координац≥йних сполук, одна з €ких [Co(NH3)6](NO2)3. —клад≥ть формули ≥нших шести сполук ≥ напиш≥ть р≥вн€нн€ њх дисоц≥ац≥њ у водних розчинах.

15.яку масу зал≥зного купоросу сл≥д розчинити у 186 г води дл€ одержанн€ розчину з масовою часткою ферум (II) сульфату 3,8%?

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.¬иконанн€ досл≥д≥в, описаних в даних методичних вказ≥вках.

2.ќбговоренн€ результат≥в та оформленн€ висновк≥в.

3.ќформленн€ та захист протоколу.

4.¬≥дпов≥д≥ на запитанн€, запропонован≥ викладачем, з використанн€м запис≥в на дошц≥.

5.–озв'€зуванн€ розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 

≈кспериментальна частина

«авданн€ 1. ‘ерум, «ал≥зо.

1.1.¬заЇмод≥€ зал≥за з кислотами

Ќалийте в три проб≥рки розчини 2н кислот: у першу Ц хлоридноњ, в другу Ц сульфатноњ, в третю Ц н≥тратноњ. ¬ кожну проб≥рку внес≥ть зал≥зн≥ ошурки. —постер≥гайте за прот≥канн€м реакц≥й при к≥мнатн≥й температур≥, а пот≥м при нагр≥ванн≥. ƒодайте у вс≥ проб≥рки по 5-7 крапель 0,01 н розчину амон≥ю родан≥ду, €кий Ї реактивом на йон Fe3+. ѕовтор≥ть досл≥ди з концентрованими кислотами. « €кими кислотами утворюЇтьс€ йон Fe3+? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, вказавши оксидник ≥ в≥дновник та ур≥вн€вши р≥вн€нн€ методом електронного балансу.

 

1.2.ѕасивуванн€ зал≥за

Ќалийте в проб≥рку димл€чоњ н≥тратноњ кислоти ≥ занурте добре очищений наждачним папером зал≥зний др≥т або цв€х. „ерез дек≥лька хвилин обережно, уникаючи поштовх≥в, вийм≥ть його з кислоти ≥ добре промийте водою п≥д краном, а пот≥м занурте на 1-2 хвилини у розчин купруму (≤≤) сульфату. ѕаралельно занурте зал≥зний цв€х, необроблений н≥тратною кислотою. ўо спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

«авданн€ 2. —полуки феруму (≤≤)

2.1.ќдержанн€ та властивост≥ феруму (II) г≥дроксиду

Ќалийте у проб≥рку 0,5 см3 розчину феруму (≤≤) сульфату або сол≥ ћора (св≥жоприготованих) ≥ додайте крапл€ми 2н розчин NaOH до утворенн€ зеленуватого осаду феруму (≤≤) г≥дроксиду. –озд≥л≥ть осад на дв≥ проб≥рки. ¬ одну проб≥рку додайте дек≥лька крапель розбавленоњ хлоридноњ кислоти. ¬м≥ст другоњ проб≥рки перем≥шайте скл€ною паличкою ≥ спостер≥гайте через дек≥лька хвилин побур≥нн€ осаду внасл≥док утворенн€ феруму (≤≤≤) г≥дроксиду п≥д д≥Їю кисню пов≥тр€ ≥ води. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

2.2.’арактерна реакц≥€ йон≥в ‘еруму (≤≤)

Ќалийте в проб≥рку 0,5-1 см3 розчину сол≥ ‘еруму (≤≤) ≥ додайте одну краплю розчину кал≥ю гексац≥аноферату (≤≤≤) (K3[Fe(CN)6]). ќсад €кого кольору утворивс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ в молекул€рн≥й та йонн≥й формах. ƒана реакц≥€ Ї анал≥тичною дл€ ви€вленн€ йон≥в Fe2+.

 

2.3.¬≥дновн≥ властивост≥ сполук феруму (≤≤)

2.3.1.¬≥дновленн€ кал≥ю перманганату

Ќалийте у проб≥рку 0,5 см3 розчину кал≥ю перманганату ≥ 2-3 крапл≥ розбавленоњ сульфатноњ кислоти. ¬нес≥ть в розчин один м≥крошпатель кристал≥в феруму (≤≤) сульфату або сол≥ ћора. —постер≥гайте знебарвленн€ розчину. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

2.3.2.¬≥дновленн€ бромноњ води

Ќалийте у проб≥рку 1-2 см3 розчину зал≥зного купоросу ≥ 0,5 см3 розбавленоњ сульфатноњ кислоти. ¬нес≥ть в проб≥рку бромноњ води. ўо спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

2.3.3.¬≥дновленн€ аргентуму н≥трату

Ќалийте в дв≥ проб≥рки по 0,5 см3 розчину сол≥ ‘еруму (≤≤). ¬ одну з них додайте р≥вний об'Їм розчину аргентуму н≥трату ≥ легко нагр≥йте, не довод€чи до кип≥нн€. ўо спостер≥гаЇтьс€? ќхолод≥ть проб≥рку. ƒодайте до нењ ≥ в контрольну проб≥рку по одн≥й крапл≥ 0,01 н розчину кал≥ю або амон≥ю родан≥ду. ¬ €к≥й проб≥рц≥ по€вл€Їтьс€ забарвленн€ ≥ чому? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ в≥дновленн€ аргентуму н≥трату до метал≥чного ср≥бла феруму (≤≤) сульфатом.

«авданн€ 3. —полуки ‘еруму (≤≤≤)

3.1. ќдержанн€ та властивост≥ феруму (≤≤≤) г≥дроксиду

” дв≥ проб≥рки налийте по 0,5 см3 розчину феруму (≤≤≤) хлориду ≥ додайте по 5-10 крапель 2н розчину натр≥ю г≥дроксиду. який кол≥р осаду? ¬ одну проб≥рку прилийте 0,5-1 см3 2н розчину Ќ—l, в другу - 1-2 см3 конц. NaOH. ¬ €к≥й проб≥рц≥ розчинивс€ осад? Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

3.2. ќксидац≥йн≥ властивост≥ сполук ‘еруму (≤≤≤)

” дв≥ проб≥рки прилийте по 0,5-1,0 см3 розчину феруму (≤≤≤) хлориду. ¬ першу проб≥рку додайте 1-2 см3 с≥рководневоњ води, а в другу Ц 0,5-1,0 см3 розчину йодиду кал≥ю. як≥ зм≥ни спостер≥гаютьс€? —клад≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

3.3. як≥сн≥ реакц≥њ на йони ‘еруму (≤≤≤)

3.3.1.¬заЇмод≥€ з кал≥ю гексац≥анофератом (II)

ƒо 0,5 см3 розчину феруму (≤≤≤) хлориду прилийте 5-10 крапель розчину K4[Fe(CN)6]. який кол≥р утвореного осаду? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ та назв≥ть утворену сполуку.

 

3.3.2.¬заЇмод≥€ з амон≥ю родан≥дом

ƒо 0,5 см3 розчину феруму (≤≤≤) хлориду прилийте 5-10 крапель розчину амон≥ю родан≥ду. “акий же досл≥д зроб≥ть з розчином феруму (≤≤) сульфату. який кол≥р розчину в одному ≥ другому випадку? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

«авданн€ 4.√≥дрол≥з солей Fe2+ ≥ Fe3+

Ќалийте в одну проб≥рку 0,5-1 см3 розчину сол≥ Fe2+, в другу Ц таку ж к≥льк≥сть сол≥ Fe3+ ≥ визнач≥ть реакц≥ю середовища за допомогою нейтрального розчину лакмусу. Ќагр≥йте проб≥рки. ўо спостер≥гаЇтьс€? –озбавивши розчин в 3-5 раз, спостер≥гайте, що в≥дбуваЇтьс€. яка с≥ль у б≥льш≥й м≥р≥ зазнаЇ г≥дрол≥зу? ƒобавл€нн€м €коњ речовини можна зменшити ступ≥нь г≥дрол≥зу? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ г≥дрол≥зу ≥ вираз дл€ константи г≥дрол≥зу.

«авданн€ 5.  омплексн≥ сполуки Fe2+ ≥ Fe3+

5.1.ƒосл≥дженн€ ст≥йкост≥ кал≥ю гексац≥аноферат≥в

ѕом≥ст≥ть у дв≥ проб≥рки по 0,5-1 см3 розчину кал≥ю гексац≥аноферату (≤≤) K4[Fe(CN)6]. ¬ одну проб≥рку додайте дв≥ краплини амон≥ю сульф≥ду, в другу Ц дв≥ крапл≥ 2н розчину натр≥ю г≥дроксиду. „и випадають осади феруму (≤≤) сульф≥ду ≥ феруму (≤≤) г≥дроксиду?

ѕовтор≥ть досл≥д з кал≥ю гексац≥анофератом (≤≤≤) (K3[Fe(CN)6]. „и випадають осади феруму (≤≤≤) сульф≥ду ≥ феруму (≤≤≤) г≥дроксиду? який висновок можна зробити про ст≥йк≥сть йон≥в [Fe(CN)6]4- ≥ [Fe(CN)6]3-?

Ќа розчин кал≥ю гексац≥аноферату (≤≤≤) под≥йте розчином кал≥ю чи амон≥ю родан≥ду. „и спостер≥гаЇтьс€ утворенн€ червоного забарвленн€, характерного дл€ йона Fe3+? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ дисоц≥ац≥њ комплексних сполук ‘еруму ≥ комплексних йон≥в. Ќапиш≥ть вирази дл€ констант нест≥йкост≥ ≥ випиш≥ть ≥з таблиц≥ њх чисельне значенн€.

 

5.2.ќдержанн€ комплексного феруму (≤≤≤) фосфату

Ќалийте у проб≥рку з 0,5-1 см3 розчину FeCl3 дек≥лька крапель 0,01н амон≥ю (чи кал≥ю) родан≥ду ≥ спостер≥гайте характерне дл€ Fe(SCN)3 червоне забарвленн€. ѕот≥м додайте крапл€ми 2н розчин ортофосфатноњ кислоти до зникненн€ червоного забарвленн€.

Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ одержанн€ амон≥ю дифосфатоферату (≤≤≤) (NH4)3[Fe(PO4)2] ≥ по€сн≥ть прот≥канн€ реакц≥њ, враховуючи, що взаЇмод≥€ перших крапель H3PO4 ≥ Fe(SCN)3 приводить до випаданн€ в осад середнього феруму (≤≤≤) фосфату, €кий в надлишку H3PO4 розчин€Їтьс€ з утворенн€м безбарвного комплексного йону.

«авданн€ 6. ”творенн€ сол≥ феруму (V≤) (ферату)

ѕом≥ст≥ть у проб≥рку п≥нцетом дек≥лька кусочк≥в  ќЌ, додайте одну краплю концентрованого розчину FeCI3 ≥ дв≥ крапл≥ брому. ѕ≥д≥гр≥йте проб≥рку на слабкому полумТњ пальника ≥ спостер≥гайте забарвленн€ розчину у ф≥олетовий кол≥р внасл≥док утворенн€ кал≥ю ферату (VI) (K2FeO4). Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ. яку роль виконуЇ Fe3+ в даному оксидац≥йно-в≥дновному процес≥?

…он FeO42- дуже под≥бний до йона SO42-. ƒодайте до утвореного розчину дв≥ крапл≥ розчину бар≥ю хлориду. ўо спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть в молекул€рному ≥ йонному вигл€д≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

«авданн€ 7. —полуки  обальту ≥ Ќ≥колу

7.1. ќдержанн€ та властивост≥ кобальту (≤≤) г≥дроксиду та н≥колу (≤≤) г≥дроксиду

¬ одну проб≥рку налийте 1-2 см3 кобальту (≤≤) хлориду, в другу Ц 1-2 см3 н≥колу (≤≤) сульфату. ¬ кожну проб≥рку прилийте 0,5-1 см3 2н розчину натр≥ю г≥дроксиду. як зм≥нивс€ кол≥р осад≥в? –озд≥л≥ть кожний з одержаних розчин≥в на дв≥ частини:

а) на одну частину под≥йте 5-10 крапл€ми бромноњ води. як зм≥нюЇтьс€ кол≥р осад≥в?

б) на другу частину под≥йте розчином NaOH.

«роб≥ть висновок про амфотерн≥сть цих г≥дроксид≥в. Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й.

7.2. омплексн≥ сполуки  обальту ≥ Ќ≥колу

7.2.1.ќдержанн€ х≥м≥чних комплекс≥в  обальту (≤≤) ≥ Ќ≥колу (≤≤)

¬ одну проб≥рку прилийте 0,5-1 см3 розчину кобальту (≤≤) хлориду, а в другу Ц 0,5-1 см3 розчину н≥колу (≤≤) сульфату. ¬ обидв≥ проб≥рки додайте крапл€ми 25% розчин NH4OH до одержанн€ осад≥в в≥дпов≥дних г≥дроксид≥в. який кол≥р осад≥в? ƒо кожноњ проб≥рки прилийте 25% розчин NH4OH до розчиненн€ осаду ≥ утворенн€ сполук-ам≥акат≥в. як зм≥нивс€ кол≥р у проб≥рках? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й ≥ назв≥ть утворен≥ комплексн≥ сполуки.

 

7.2.2.ќдержанн€ кал≥ю гексан≥трокобальтату

Ќалийте у проб≥рку 1-2 см3 розчину сол≥  обальту (≤≤), п≥дкисл≥ть його ацетатною кислотою, додайте 2-3 см3 концентрованого розчину кал≥ю н≥триту ≥ п≥д≥гр≥йте. —постер≥гайте вид≥ленн€ оксид≥в н≥трогену ≥ утворенн€ жовтого осаду комплексноњ сполуки K4[Co(NO2)6]. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

7.3. —ульф≥ди кобальту ≥ н≥колу

а) ƒо 1-2 см3 розчину сол≥  обальту (≤≤) додайте крапл€ми розчину амон≥ю (або натр≥ю) сульф≥ду. —постер≥гайте утворенн€ червоного осаду кобальту сульф≥ду. –озд≥л≥ть осад на дв≥ проб≥рки. ƒо одноњ з них додайте розбавленоњ хлоридноњ кислоти ≥ спостер≥гайте розчиненн€ осаду. ƒругу проб≥рку залиш≥ть на де€кий час ≥ переконайтес€, що при довгому сто€нн≥ кобальту сульф≥д стаЇ важкорозчинним, додавши до нењ також хлоридноњ кислоти. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

б) ѕовтор≥ть попередн≥й досл≥д, вз€вши зам≥сть сол≥ кобальту (≤≤) с≥ль н≥колу (≤≤). Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

7.4. –еакц≥€ ви€вленн€ йон≥в Co2+

ƒо 1см3 розчину сол≥  обальту додайте 3-4 см3 концентрованого розчину KCNS або NH4CNS ≥ 1см3 бутилового спирту чи етеру. «бовтайте вм≥ст проб≥рки ≥ спостер≥гайте забарвленн€ верхнього шару р≥дини в син≥й кол≥р, внасл≥док утворенн€ комплексноњ сполуки (NH4)2[Co(CNS)4], €ка в орган≥чних розчинниках краще розчинна, н≥ж у вод≥. –озбавте розчин великою к≥льк≥стю води ≥ добре збовтайте. „ому розчин знебарвлюЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

7.5. ¬и€вленн€ йон≥в Ni2+ (реакц≥€ „угаЇва)

Ќалийте в проб≥рку 5-10 см3 дистильованоњ води, додайте 2-3 крапл≥ розчину сол≥ Ќ≥колу ≥ 2-3 крапл≥ розчину ам≥аку, а пот≥м к≥лька крапель спиртового розчину диметилгл≥оксиму ≥ нагр≥йте до кип≥нн€. —постер≥гайте утворенн€ €скраво-червоного осаду комплексноњ сол≥.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

2. оровин Ќ.¬. ќбща€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц559 с.

3.”гай я.ј. ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1997. Ц527 с.

4. онспект лекц≥й.

5.ѕрактикум з загальноњ та неорган≥чноњ х≥м≥њ: ѕос≥бник // ™.я.Ћев≥т≥н, –.√. люЇва, ј.ћ.Ѕризицька та ≥н. Ц’.: ќснова, 1998. Ц119 с.

6.Ќеорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. фармац. спец. вузов (ѕрактикум) // ј. .—ухомлинов, Ќ.¬.Ѕоровска€, ѕ.я.ѕустовар и др. Ц иев: ¬ысша€ школа, 1983. Ц167 с.

7.√ригорТЇва ¬.¬., —ам≥йленко ¬.ћ., —ич ј.ћ. «агальна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1991. Ц430 с.

8.–оманова Ќ.¬. «агальна та неорган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1998. Ц480 с.

9.јхметов Ќ.—. ќбща€ и неорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. хим.-техн.спец. вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц743 с.

10. арапеть€нц ћ.’., ƒракин —.». ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1993. Ц592 с.

11.“елегус ¬.—., Ѕодак ќ.≤., «аречнюк ќ.—.,  ≥нжибало ¬.¬. ќснови загальноњ х≥м≥њ / «а ред. ¬.—.“елегуса: ѕ≥дручник. ЦЋьв≥в: —в≥т, 2000. Ц424 с.

12.—копенко ¬.¬., √ригорТЇва ¬.¬. Ќайважлив≥ш≥ класи неорган≥чних сполук.  .: Ћиб≥дь, 1996. Ц151 с.

13.¬ступ до х≥м≥чноњ номенклатури / ќ.ј.√олуб, ћ.ё. орн≥лов, ¬.¬.—копенко та ≥н.  .: Ўкол€р, 1997. Ц48 с.

14. орн≥лов ћ.ё., Ѕ≥лод≥д ќ.≤., √олуб ќ.ј. “ерм≥нолог≥чний пос≥бник з х≥м≥њ. Ц .: ≤«ћЌ, 1996. Ц256 с.

15.«айцев ќ.—. ќбща€ хими€. —осто€ние веществ и химические реакции. ћ.: ’ими€, 1990. Ц352 с.

16.яцимирський  .Ѕ., яцимирський ¬. . ’≥м≥чний звТ€зок.  .: ¬ища школа, 1993. Ц309 с.

17.‘римантл ћ. ’ими€ в действии: ¬ 2-х ч. / ѕер. с англ. Цћ.: ћир, 1991. Ц„.1.-528 с.; „.2. Ц622 с.

18.«агальна та неорган≥чна х≥м≥€: ѕ≥друч. дл€ студ. вищ. навч. закл. („.2) // ќ.ћ.—тепаненко, Ћ.√.–ейтер, ¬.ћ.Ћедовських, —.¬.≤ванов. Ц .: ѕед. ѕреса, 2000. -784 с.

19.ќганес€н Ё.“. Ќеорганическа€ хими€ дл€ фармацевтических вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1983. Ц523 с.

20.ѕерепелиц€ ќ.ѕ. ¬ластивост≥ та еколог≥чний вплив х≥м≥чних елемент≥в: ƒов≥дник. Ц .: ¬ентур≥, 1997. Ц192 с.

 

«јЌя““я є36

“≈ћј: ’≥м≥€ елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи

 

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: майбутн≥ пров≥зори повинн≥ знати властивост≥ елемент≥в V≤≤IЅ п≥дгрупи та њх б≥олог≥чну роль дл€ застосуванн€ в фармацевтичн≥й практиц≥.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ¬ивченн€ ф≥зичних ≥ х≥м≥чних властивостей елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи. ќзнайомленн€ з б≥олог≥чною роллю елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи та застосуванн€м њх сполук в народному господарств≥, медицин≥ та фармац≥њ.

 

«Ќј“»: -ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи;

-характерн≥ ступен≥ оксидац≥њ елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи;

-х≥м≥чн≥ властивост≥ сполук елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи, њх добуванн€

≥ застосуванн€;

-розпод≥л електрон≥в на енергетичних р≥вн€х в атомах ‘еруму,

 обальту та Ќ≥колу.

 

¬ћ≤“»: -записати характерн≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи;

-записати оксидац≥йно-в≥дновн≥ процеси та р≥вн€нн€ реакц≥й

г≥дрол≥зу сполук елемент≥в VIIIЅ п≥дгрупи;

-показати здатн≥сть до комплексоутворенн€ d-елемент≥в VIII групи;

-ур≥внювати оксидац≥йно-в≥дновн≥ реакц≥њ за участю елемент≥в VIIIЅ

п≥дгрупи;

-розв'€зувати типов≥ розрахунков≥ задач≥.

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.—труктура валентного електронного шару ‘еруму,  обальту та Ќ≥колу.

2.ќсновн≥ реакц≥њ доменного процесу (реакц≥њ палива, реакц≥њ руди, реакц≥њ флюс≥в).

3.—полуки ‘еруму (II) ≥ ‘еруму (III), њх кислотно-основн≥ властивост≥ та оксидац≥йно-в≥дновн≥ характеристики.

4.«астосуванн€ сполук ‘еруму ≥  обальту в медицин≥.

5.ѕриклади добуванн€ солей  обальту, њх б≥олог≥чне значенн€.

6.Ќапиш≥ть повн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й, що в≥дпов≥дають так≥й посл≥довност≥ перетворень:

FeS → X1 → Fe2O3 → X2 → FeS.

¬изначте нев≥дом≥ речовини.

7.„и вистачить 30 см3 розчину, в €кому масова частка сульфатноњ кислоти 25% (густина 1,18 г/см3), дл€ оксидац≥њ 5,6 г зал≥за? ¬≥дпов≥дь обгрунтуйте необх≥дними розрахунками.

8. 76,5 г оксиду металу, що виражаЇтьс€ формулою ћ2ќ3, м≥стить 40,5 г металу. який метал утворюЇ цей оксид?

9.„и однакова маса сульфатноњ кислоти буде витрачена дл€ розчиненн€ 40 г н≥колу, €кщо вз€ти: а) концентровану; б) розбавлену кислоту?

10.„и можна одержати у водному розчин≥ карбонати феруму, кобальту та н≥келю, €кщо ц≥ метали мають ступен≥ оксидац≥њ +2 та +3?

11.ƒо €кого ступен€ оксидац≥њ оксидуЇтьс€ ‘ерум,  обальт та Ќ≥кол: а) хлоридною кислотою ≥ хлором; б) концентрованою та розбавленою сульфатною ≥ н≥тратною кислотами? Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥й.

12.як зм≥нюютьс€ оксидац≥йно-в≥дновн≥ властивост≥ сполук ≈2+ ≥ ≈3+ дл€ ‘еруму,  обальту, Ќ≥колу? Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥й на приклад≥ ≈(ќЌ)2 ≥ ≈(ќЌ)3.

13.ўо утворитьс€ при д≥њ надлишку концентрованого розчину амон≥ю г≥дроксиду на розчини солей  обальту (II) та Ќ≥колу (II)? Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥й.

14.як≥ сполуки утворюють Fe, Co, Ni з оксидом карбону (II)? „им по€снити р≥зний склад цих сполук?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 544 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2277 - | 1949 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.114 с.