Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќдержанн€ хрому(III) оксиду 1 страница




Ќаважку амон≥ю дихромату (1-2 г) пом≥ст≥ть у фарфоровий тигель ≥ злегка п≥д≥гр≥йте дл€ початку реакц≥њ. ѕ≥сл€ охолодженн€ тигл€ зважте порошок хрому (III) оксиду ≥ обчисл≥ть процентний вих≥д. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

1.3.ƒосл≥дженн€ розчинност≥ хрому (III) оксиду

¬ пТ€ть проб≥рок пом≥ст≥ть по одному м≥крошпателю хрому (III) оксиду ≥ додайте по 0,5 см3: в першу Ц дистильованоњ води, в другу Ц розбавленоњ HCl; в третю Ц розбавленоњ Ќ2 4; в четверту Ц розбавленоњ ЌNќ3; в пТ€ту Ц розбавленого розчину NaOH.

ўо при цьому в≥дбуваЇтьс€? ѕовтор≥ть досл≥ди з концентрованими розчинами. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

1.4.ќдержанн€ та властивост≥ хрому(III) г≥дроксиду

ќдерж≥ть осад хрому (III) г≥дроксиду обережним (крапл€ми при перем≥шуванн≥) додаванн€м розчину натр≥ю г≥дроксиду до 3-4 см3 розчину сол≥ хрому (III). ѕод≥л≥ть розчин на дв≥ проб≥рки. ƒо одн≥Їњ додайте розчин HCl, до другоњ Ц надлишок розчину NaOH. ¬≥дзначте р≥зницю в забарвленн≥ розчин≥в. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ проведених реакц≥й. –озчин хром≥ту натр≥ю збереж≥ть дл€ наступних досл≥д≥в.

 

1.5.√≥дрол≥з солей хрому (III)

1.5.1.√≥дрол≥з хрому (III) сульфату

¬ проб≥рку пом≥ст≥ть дек≥лька кристалик≥в хрому (III) сульфату, додайте 1-2 см3 води ≥ розм≥шайте паличкою до повного розчиненн€ сол≥. «а допомогою ун≥версального ≥ндикатора визнач≥ть рЌ середовища. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ першоњ стад≥њ г≥дрол≥зу сол≥.

1.5.2.√≥дрол≥з натр≥ю хром≥ту

–озчин натр≥ю хром≥ту, одержаний при д≥њ на розчин сол≥ хрому (≤≤≤) надлишком розчину NaOH, пом≥ст≥ть у вод€ну ванну ≥ нагр≥йте його до випаданн€ осаду. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

1.6.ќксидац≥€ сполук хрому (III)

а) ” проб≥рку з хром≥том натр≥ю додайте 1-2 крапл≥ розчину лугу ≥ 3-5 крапель 3%-ного розчину г≥дрогенпероксиду. Ќагр≥йте сум≥ш на вод€н≥й ванн≥ до переходу в≥д зеленого забарвленн€ розчину до жовтого, що вказуЇ на утворенн€ в розчин≥ натр≥ю хромату. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

б) ¬ проб≥рку з 5-6 крапл€ми хрому (III) сульфату додайте 2-3 краплини сульфатноњ або н≥тратноњ кислоти ≥ один м≥крошпатель натр≥ю б≥смутату (NaBiO3). ¬м≥ст проб≥рки добре перем≥шайте ≥ п≥д≥гр≥йте. ƒайте ос≥сти надлишку б≥смутату натр≥ю ≥ в≥дм≥тьте по€ву в розчин≥ оранжевого забарвленн€.

 

1.7.–еакц≥€ на йони CrO42- ≥ Cr2O72-

Ќалийте в три проб≥рки по 1-2 см3 розчину натр≥ю хромату ≥ додайте крапл€ми розчин≥в: у першу - бар≥ю хлориду, у другу Ц плюмбуму н≥трату, в третю Царгентуму н≥трату. —постер≥гайте утворенн€ кольорових осад≥в.

ѕророб≥ть попередн≥й досл≥д, вз€вши зам≥сть натр≥ю хромату кал≥ю дихромат. —постер≥гайте утворенн€ осад≥в, пор≥вн€йте њх забарвленн€ з попередн≥ми. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

1.8.¬заЇмн≥ переходи хромат ↔ дихромат

Ќалийте в дв≥ проб≥рки 3-4 см3 розчину натр≥ю хромату. ќдну проб≥рку залиш≥ть дл€ пор≥вн€нн€, а в другу додайте дек≥лька крапель розбавленоњ сульфатноњ кислоти. —постер≥гайте зм≥ну кольору. ƒо одержаного розчину кал≥ю дихромату додайте розчин кал≥ю г≥дроксиду до зм≥ни забарвленн€. —клад≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й переходу йон≥в CrO42- в йони Cr2O72-. Ќапиш≥ть њх граф≥чн≥ формули.

 

1.9.ќксидац≥йн≥ властивост≥ сполук хрому (VI)

ƒо 2-3 см3 розчину кал≥ю дихромату додайте 1-2 см3 розчину сульфатноњ кислоти ≥ натр≥ю н≥триту. ўо в≥дбуваЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

«авданн€ 2. ћол≥бден ≥ ¬ольфрам

2.1.ќдержанн€ мол≥бденовоњ кислоти

” дв≥ проб≥рки з насиченим розчином амон≥ю мол≥бдату (NH4)2MoO4, прилийте обережно одну ≥з концентрованих кислот Ц хлоридну, сульфатну або н≥тратну до утворенн€ осаду мол≥бденовоњ кислоти. ƒайте осаду в проб≥рц≥ в≥дсто€тис€. ¬≥дбер≥ть п≥петкою надлишок розчину ≥ розд≥л≥ть осад на дв≥ проб≥рки. ƒодайте в першу проб≥рку дек≥лька крапель натр≥ю г≥дроксиду, в другу Ц додатково концентрованоњ сульфатноњ кислоти до розчиненн€ осаду. ƒругу проб≥рку нагр≥йте на вод€н≥й ванн≥. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й одержанн€ колоњдного розчину мол≥бденовоњ кислоти, утворенн€ натр≥ю мол≥бдату в перш≥й проб≥рц≥ ≥ диоксомол≥бдену сульфату (MoO2)SO4 в друг≥й.

 

2.2.¬≥дновленн€ шестивалентного ћол≥бдену до тривалентного

Ќалийте в проб≥рку 2-3 см3 розчину амон≥ю мол≥бдату, долийте 2-3 см3 хлоридноњ кислоти ≥ вкиньте кусочок цинку. —постер≥гайте за ходом реакц≥њ. ¬ залежност≥ в≥д ступен€ в≥дновленн€ ћол≥бдену розчин забарвлюЇтьс€ в син≥й, пот≥м в зелений ≥ на к≥нець, в бурий кол≥р, що зумовлено утворенн€м мол≥бденовоњ синьки. ѕророб≥ть те саме, вз€вши зам≥сть цинку розчин SnCl2 ≥ додаючи його крапл€ми. ўо при цьому спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

2.3.¬≥дновленн€ шестивалентного ¬ольфраму до тривалентного

ѕророб≥ть попередн≥й досл≥д, вз€вши зам≥сть амон≥ю мол≥бдату в≥дпов≥дний вольфрамат. ўо при цьому спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

ќформити ≥ захистити протокол.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

2. оровин Ќ.¬. ќбща€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц559 с.

3.”гай я.ј. ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1997. Ц527 с.

4. онспект лекц≥й.

5.ѕрактикум з загальноњ та неорган≥чноњ х≥м≥њ: ѕос≥бник // ™.я.Ћев≥т≥н, –.√. люЇва, ј.ћ.Ѕризицька та ≥н. Ц’.: ќснова, 1998. Ц119 с.

6.Ќеорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. фармац. спец. вузов (ѕрактикум) // ј. .—ухомлинов, Ќ.¬.Ѕоровска€, ѕ.я.ѕустовар и др. Ц иев: ¬ысша€ школа, 1983. Ц167 с.

7.√ригорТЇва ¬.¬., —ам≥йленко ¬.ћ., —ич ј.ћ. «агальна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1991. Ц430 с.

8.–оманова Ќ.¬. «агальна та неорган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1998. Ц480 с.

9.јхметов Ќ.—. ќбща€ и неорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. хим.-техн.спец. вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц743 с.

10. арапеть€нц ћ.’., ƒракин —.». ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1993. Ц592 с.

11.“елегус ¬.—., Ѕодак ќ.≤., «аречнюк ќ.—.,  ≥нжибало ¬.¬. ќснови загальноњ х≥м≥њ / «а ред. ¬.—.“елегуса: ѕ≥дручник. ЦЋьв≥в: —в≥т, 2000. Ц424 с.

12.—копенко ¬.¬., √ригорТЇва ¬.¬. Ќайважлив≥ш≥ класи неорган≥чних сполук.  .: Ћиб≥дь, 1996. Ц151 с.

13.¬ступ до х≥м≥чноњ номенклатури / ќ.ј.√олуб, ћ.ё. орн≥лов, ¬.¬.—копенко та ≥н.  .: Ўкол€р, 1997. Ц48 с.

14. орн≥лов ћ.ё., Ѕ≥лод≥д ќ.≤., √олуб ќ.ј. “ерм≥нолог≥чний пос≥бник з х≥м≥њ. Ц .: ≤«ћЌ, 1996. Ц256 с.

«јЌя““я є32

 

“≈ћј: d-≈лементи VIЅ групи. ’ром, ћол≥бден, ¬ольфрам.

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: майбутн≥ пров≥зори повинн≥ знати властивост≥ елемент≥в V≤Ѕ п≥дгрупи та њх б≥олог≥чну роль дл€ застосуванн€ в фармацевтичн≥й практиц≥.

 

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ¬ивченн€ ф≥зичних ≥ х≥м≥чних властивостей елемент≥в VIЅ п≥дгрупи. ќзнайомленн€ з б≥олог≥чною роллю елемент≥в VIЅ п≥дгрупи та застосуванн€м њх сполук в народному господарств≥, медицин≥ та фармац≥њ.

 

 

«Ќј“»: -ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в VIЅ п≥дгрупи;

-характерн≥ ступен≥ оксидац≥њ елемент≥в VIЅ п≥дгрупи;

-сполуки елемент≥в VIЅ п≥дгрупи з киснем, њх добуванн€ ≥

застосуванн€;

-розпод≥л електрон≥в по енергетичних р≥вн€х в атомах хрому,

мол≥бдену ≥ вольфраму.

 

¬ћ≤“»: -записати характерн≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ елемент≥в VIЅ п≥дгрупи;

-визначити напр€м прот≥канн€ оксидац≥йно-в≥дновних процес≥в у

залежност≥ в≥д рЌ середовища;

-зд≥йснити посл≥довн≥ перетворенн€ молекул та йон≥в елемент≥в

VIЅ п≥дгрупи;

-ур≥внювати оксидац≥йно-в≥дновн≥ реакц≥њ за участю елемент≥в VIЅ

п≥дгрупи.

 

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.’ром, ћол≥бден ≥ ¬ольфрам. ’≥м≥чна активн≥сть чистих метал≥в.

2.ћетоди одержанн€ важливих сполук елемент≥в VIЅ п≥дгрупи.

3.Ќайб≥льш характерн≥ комплексн≥ сполуки ’рому.

4.Ѕ≥олог≥чна роль сполук ’рому.

5.який обТЇм 1ћ розчину натр≥ю хромату можна одержати при сплавл€нн≥ з содою 112 г ферум хром≥ту?

6.«ак≥нч≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й:

а) KCrO2 + Br2 + KOH →

б) CrO3 + HCl →

в) K2Cr2O7 + K2S + H2O →

г) NaCrO2 + KClO3 + NaOH →

д) K2Cr2O7 + KNO2 + H2O →

е) KCrO2 + KBrO + KOH →

Ї) Cr2S3 + H2O →

7.як≥ сполуки називають кластерами? Ќавед≥ть приклади кластер≥в серед сполук ћол≥бдену ≥ ¬ольфраму.

8.ќксидац≥йн≥ властивост≥ хромат≥в та дихромат≥в в залежност≥ в≥д рЌ середовища.

9.√аз, добутий випалюванн€м 5,82 г цинку сульф≥ду, пропустили через сум≥ш 77,6 г 10%-го розчину кал≥ю хромату ≥ 36,3 г 30%-го розчину кал≥ю г≥дроксиду. ¬изначте масов≥ частки речовин в к≥нцев≥й сум≥ш≥.

10.Ќа обпалюванн€ 200 г цинковоњ обманки, €ка м≥стить 48,5% ZnS, було витрачено 200 дм3 пов≥тр€. ќбчисл≥ть у обТЇмних процентах склад утвореноњ при цьому газовоњ сум≥ш≥.

11.¬изначте масу кал≥ю дихромату, €ка потр≥бна дл€ приготуванн€ 2 дм3 децимол€рного розчину.

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.ќксидац≥йноЦв≥дновн≥ властивост≥ сполук ’рому, ћол≥бдену ≥ ¬ольфраму. ѕриклади.

2.ќксидац≥€ сполуками хрому (VI) орган≥чних сполук (спирт≥в).

3.јмфотерний характер хрому (III) г≥дроксиду. —ол≥ тривалентного хрому, одержанн€ ≥ застосуванн€.

4.’≥м≥чн≥ основи застосуванн€ сполук ’рому, ћол≥бдену ≥ ¬ольфраму у фармац≥њ (фармацевтичний анал≥з).

5.ѕор≥вн€льна оксидац≥йно-в≥дновна характеристика сполук ћол≥бдену ≥ ¬ольфраму по в≥дношенню до сполук ’рому.

6.ќдержанн€ надхромових кислот ≥ хрому пероксиду.

7.√≥дрол≥з солей ’рому, ћол≥бдену ≥ ¬ольфраму.

8.«найд≥ть мол€рну масу екв≥валенту кислоти, €кщо на нейтрал≥зац≥ю 4,36 г њњ витрачено 1,78 г натр≥й г≥дроксиду.

9.¬изначте температуру кип≥нн€ 5%-го водного розчину хрому (III) хлориду, €кщо ≥зотон≥чний коеф≥ц≥Їнт дор≥внюЇ 1,4.

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

¬≥дпов≥дати на запитанн€ з використанн€м запис≥в на дошц≥ та виконати тестов≥ завданн€ з теми Уd-≈лементи VIЅ групи. ’ром, ћол≥бден, ¬ольфрамФ за вар≥антом, запропонованим викладачем.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

2. оровин Ќ.¬. ќбща€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц559 с.

3.”гай я.ј. ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1997. Ц527 с.

4. онспект лекц≥й.

5.ѕрактикум з загальноњ та неорган≥чноњ х≥м≥њ: ѕос≥бник // ™.я.Ћев≥т≥н, –.√. люЇва, ј.ћ.Ѕризицька та ≥н. Ц’.: ќснова, 1998. Ц119 с.

6.Ќеорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. фармац. спец. вузов (ѕрактикум) // ј. .—ухомлинов, Ќ.¬.Ѕоровска€, ѕ.я.ѕустовар и др. Ц иев: ¬ысша€ школа, 1983. Ц167 с.

7.√ригорТЇва ¬.¬., —ам≥йленко ¬.ћ., —ич ј.ћ. «агальна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1991. Ц430 с.

8.–оманова Ќ.¬. «агальна та неорган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1998. Ц480 с.

9.јхметов Ќ.—. ќбща€ и неорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. хим.-техн.спец. вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц743 с.

10. арапеть€нц ћ.’., ƒракин —.». ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1993. Ц592 с.

11.“елегус ¬.—., Ѕодак ќ.≤., «аречнюк ќ.—.,  ≥нжибало ¬.¬. ќснови загальноњ х≥м≥њ / «а ред. ¬.—.“елегуса: ѕ≥дручник. ЦЋьв≥в: —в≥т, 2000. Ц424 с.

12.—копенко ¬.¬., √ригорТЇва ¬.¬. Ќайважлив≥ш≥ класи неорган≥чних сполук.  .: Ћиб≥дь, 1996. Ц151 с.

13.¬ступ до х≥м≥чноњ номенклатури / ќ.ј.√олуб, ћ.ё. орн≥лов, ¬.¬.—копенко та ≥н.  .: Ўкол€р, 1997. Ц48 с.

14. орн≥лов ћ.ё., Ѕ≥лод≥д ќ.≤., √олуб ќ.ј. “ерм≥нолог≥чний пос≥бник з х≥м≥њ. Ц .: ≤«ћЌ, 1996. Ц256 с.

15.«айцев ќ.—. ќбща€ хими€. —осто€ние веществ и химические реакции. ћ.: ’ими€, 1990. Ц352 с.

16.яцимирський  .Ѕ., яцимирський ¬. . ’≥м≥чний звТ€зок.  .: ¬ища школа, 1993. Ц309 с.

17.‘римантл ћ. ’ими€ в действии: ¬ 2-х ч. / ѕер. с англ. Цћ.: ћир, 1991. Ц„.1.-528 с.; „.2. Ц622 с.

18.«агальна та неорган≥чна х≥м≥€: ѕ≥друч. дл€ студ. вищ. навч. закл. („.2) // ќ.ћ.—тепаненко, Ћ.√.–ейтер, ¬.ћ.Ћедовських, —.¬.≤ванов. Ц .: ѕед. ѕреса, 2000. -784 с.

19.ќганес€н Ё.“. Ќеорганическа€ хими€ дл€ фармацевтических вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1983. Ц523 с.

20.ѕерепелиц€ ќ.ѕ. ¬ластивост≥ та еколог≥чний вплив х≥м≥чних елемент≥в: ƒов≥дник. Ц .: ¬ентур≥, 1997. Ц192 с.

 

 

«јЌя““я є33

 

“≈ћј: d-≈лементи VIIЅ групи. Ћабораторна робота.

 

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: майбутн≥ пров≥зори повинн≥ знати властивост≥ елемент≥в V≤≤Ѕ п≥дгрупи та њх б≥олог≥чну роль дл€ застосуванн€ в фармацевтичн≥й практиц≥ та в народному господарств≥.

 

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ¬ивченн€ х≥м≥чних, в тому числ≥, оксидац≥йно-в≥дновних властивостей сполук ћангану, “ехнец≥ю ≥ –ен≥ю. «астосуванн€ сполук ћангану в народному господарств≥, фармац≥њ та медицин≥.

 

 

«Ќј“»: -ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи;

-характерн≥ ступен≥ оксидац≥њ елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи;

-сполуки елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи з киснем.

 

¬ћ≤“»: -записати характерн≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи;

-визначати напр€м прот≥канн€ оксидац≥йно-в≥дновних процес≥в у

залежност≥ в≥д рЌ середовища;

-охарактеризувати здатн≥сть до комплексоутворенн€ d-елемент≥в VII

групи;

-розв'€зувати типов≥ розрахунков≥ задач≥.

 

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.ћанган, “ехнец≥й ≥ –ен≥й. «агальна характеристика елемент≥в п≥дгрупи. Ќайважлив≥ш≥ природн≥ сполуки.

2.ћетоди одержанн€ елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи.

3.ќксиди мангану (II) ≥ (III): одержанн€, властивост≥ ≥ застосуванн€.

4.’≥м≥чна активн≥сть елемент≥в VIIЅ п≥дгрупи.

5.ќбчисл≥ть мол€рну, нормальну концентрац≥њ та титр розчину, в 500 см3 €кого м≥ститьс€ 3,95 г кал≥ю перманганату.

6.«ак≥нч≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й:

а) KMnO4 + MnSO4 + H2O →

б) KMnO4 + Na2SO3 + H2O →

в) Mn + HNO3 (к.) →

г) Mn + HNO3 (р.) →

д) KMnO4 + K2S + H2O →

е) KMnO4 + KI + H2SO4

Ї) MnSO4 + NaBiO3 + HNO3

ж) MnO2 + KClO3 + KOH →

з) KMnO4 + H2SO4 + H2O2

и) Mn + ZnSO4

 

≥) KMnO4 + SO2 + H2O →

7.який валентний стан Ї найб≥льш термодинам≥чно стаб≥льним дл€ ћангану? „ому в природних м≥нералах ћанган знаходитьс€ в ≥ншому валентному стан≥?

8.ѕерш≥ потенц≥али йон≥зац≥њ дл€ ћангану, “ехнец≥ю ≥ –ен≥ю досить близьк≥. „ому манган розчин€Їтьс€ в кислотах-неокисниках, а технец≥й та рен≥й Ц н≥?

9.„ому сполуки ћангану ≥з ступенем оксидац≥њ +7 мають властивост≥, близьк≥ до властивостей аналог≥чних сполук ’лору, хоча при низьких ступен€х оксидац≥њ цих елемент≥в такоњ под≥бност≥ не спостер≥гаЇтьс€?

10.„и ст≥йк≥ водн≥ розчини KMnO4 при тривалому њх збер≥ганн≥? ¬≥дпов≥дь обгрунтуйте. „ому њх рекомендують збер≥гати в темному посуд≥?

11.Ќапиш≥ть найст≥йк≥ш≥ сполуки мангану (III). як њх добувають? Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й.

12.Ќапиш≥ть приклади сполук, €к≥ в≥дпов≥дають основн≥й та кислотн≥й функц≥€м манган (IV) оксиду. „и ст≥йк≥ ц≥ сполуки?

13.Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й, в €ких манган (IV) оксид Ї: а) оксидником; б) в≥дновником; в) не зм≥нюЇ ступ≥нь оксидац≥њ.

14.як п≥двищити та €к зменшити ст≥йк≥сть розчин≥в манганат≥в? яке забарвленн€ мають ц≥ розчини?

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.≈лектронна структура атом≥в ћангану, “ехнец≥ю ≥ –ен≥ю.

2.«датн≥сть до комплексоутворенн€ (карбон≥л мангану).

3. ислотно-основна та оксидац≥йно-в≥дновна характеристики сполук ћангану (II) ≥ (III), здатн≥сть до комплексоутворенн€.

4.ћанган (IV) оксид та г≥дроксид, вплив рЌ на оксидац≥йно-в≥дновн≥ властивост≥.

5.—т≥йк≥сть солей чотиривалентного ћангану.

6.Ѕ≥олог≥чна роль ћангану та його сполук.

7.ћалорозчинн≥ сполуки ћангану.

8.«астосуванн€ сполук мангану в медичн≥й практиц≥.

9.ќбчисл≥ть масу кал≥ю перманганату, необх≥дну дл€ оксидац≥њ 45,6 г 20%-го розчину феруму (II) сульфату в кислому середовищ≥.

10.як≥ маси кал≥ю перманганату та г≥дроген пероксиду необх≥дн≥ дл€ добуванн€ 1,12 дм 3 (н.у.) кисню, €кщо реакц≥€ проводитьс€ в кислому середовищ≥.

11.ќбчисл≥ть обТЇм хлору, €кий вид≥литьс€ при обробц≥ концентрованою хлоридною кислотою 80 г кал≥ю перманганату, що м≥стить 2,5% дом≥шок, €к≥ не реагують з кислотою.

12.ѕри обробц≥ 10 г сплаву м≥д≥ з манганом розчином хлоридноњ кислоти вид≥лилось 2,24 дм3 (н.у.) газу. ¬изнач≥ть масов≥ частки метал≥в у сплав≥.

13.яка маса кал≥ю перманганату потр≥бно дл€ окисненн€ 8,5 г натр≥ю сульф≥ду в кислому середовищ≥?

14.Ќапиш≥ть повн≥ р≥вн€нн€ реакц≥й, що в≥дпов≥дають наступн≥й посл≥довност≥ перетворень:

KMnO4 → X1 → MnCl2 → X2 → MnO2.

¬изначте нев≥дом≥ речовини.

 

15.Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й:

а) MnO2 + KOH + K2SO3

б) K2MnO4 + KOH + Cl2

в) MnO2 + KOH + O2

г) KMnO4 + H2O2 + KOH →

д) K2MnO4 + K2S + H2SO4

е) MnSO4 + PbO2 + H2SO4

Ї) KReO4 + K2S + H2SO4

ж) Na2SO3 + Na2MnO4 + H2O →

з) K2MnO4 + H2SO4

и) KMnO4 + H2SO4

≥) KReO4 + H2

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.¬иконанн€ досл≥д≥в, описаних в даних методичних вказ≥вках.

2.ќбговоренн€ результат≥в та оформленн€ висновк≥в.

3.ќформленн€ та захист протоколу.

4.¬≥дпов≥д≥ на запитанн€, запропонован≥ викладачем, з використанн€м запис≥в на дошц≥.

5.–озв'€зуванн€ розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 

≈кспериментальна частина

«авданн€ 1. ¬ластивост≥ сполук ћангану (II)

1.1.¬заЇмод≥€ мангану з кислотами

ѕоклад≥ть у дв≥ проб≥рки по невеликому кусочку метал≥чного мангану ≥ додайте до одн≥Їњ з них 1-2 см3 розбавленоњ хлоридноњ кислоти, а до другоњ Ц розбавленоњ сульфатноњ кислоти. ўо в≥дбуваЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

1.2.ќдержанн€ ≥ властивост≥ мангану (II) г≥дроксиду

Ќалийте в проб≥рку 5-6 см3 розчину мангану (II) сульфату ≥ додайте такий самий обТЇм розчину натр≥ю г≥дроксиду. —постер≥гайте утворенн€ осаду мангану (II) г≥дроксиду слабо-рожевого кольору.

–озлийте вм≥ст проб≥рки з осадом у три проб≥рки. ƒо одн≥Їњ додайте розбавленоњ HCl або H2SO4, а до другоњ Ц надлишок розчину натр≥ю г≥дроксиду. ¬м≥ст третьоњ проб≥рки добре збовтайте ≥ залиш≥ть на де€кий час, спостер≥гаючи, €к осад поступово бур≥Ї внасл≥док оксидац≥њ киснем пов≥тр€ ћn 2+ до ћn 4+. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

1.3.ќдержанн€ малорозчинних солей ћангану (≤≤)

¬ три проб≥рки налийте по 1-2 см3 розчину мангану (≤≤) сульфату. ƒо першоњ проб≥рки прилийте дек≥лька крапель кал≥ю хромату, до другоњ - натр≥ю карбонату, до третьоњ Ц амон≥ю сульф≥ду. ўо спостер≥гаЇтьс€? ƒо кожного осаду додайте по 2-3 см3 розчину хлоридноњ кислоти ≥ зроб≥ть висновки про розчинн≥сть одержаних солей мангану (≤≤) в кислот≥. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

1.4.¬заЇмод≥€ сол≥ ћангану (≤≤) з амон≥ю сульф≥дом ≥ г≥дрогену сульф≥дом

” дв≥ проб≥рки внес≥ть по 3-5 крапель розчину сол≥ ћангану (≤≤). ¬ одну з них додайте 3-5 крапель розчину амон≥ю (або натр≥ю) сульф≥ду, в другу Ц ст≥льки ж с≥рководневоњ води. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ утворенн€ осаду мангану сульф≥ду ≥ вкаж≥ть його кол≥р.

«астосувавши правило добутку розчинност≥, по€сн≥ть в≥дсутн≥сть осад≥в у випадку д≥њ на с≥ль ћангану (≤≤) с≥рководневоњ води. ќсад мангану (≤≤) сульф≥ду розм≥шайте скл€ною паличкою: в≥н бур≥Ї внасл≥док оксидац≥њ киснем пов≥тр€. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ, враховуючи, що утворюЇтьс€ мангану (≤V) г≥дроксид ≥ в≥льна с≥рка. –еакц≥€ прот≥каЇ за участю води.

 

1.5.¬≥дновн≥ властивост≥ сполук ћn2+ в лужному середовищ≥

1.5.1.¬заЇмод≥€ з г≥дрогенпероксидом у лужному середовищ≥

ƒо розчину сол≥ мангану (≤≤) (3-5 крапель) додайте 2-3 крапл≥ розчину лугу ≥ 3-4 крапл≥ 10%-ного розчину г≥дрогенпероксиду. —ум≥ш п≥д≥гр≥йте до припиненн€ вид≥ленн€ кисню внасл≥док повного розкладу надлишку г≥дрогенпероксиду. —постер≥гайте утворенн€ осаду H2MnO4. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

1.5.2.¬заЇмод≥€ сол≥ ћангану (≤≤) з бромною водою в лужному середовищ≥

ƒо 2-3 см3 розчину мангану (≤≤) сульфату прилийте 1 см3 2н розчину натр≥ю г≥дроксиду. ƒо одержаного розчину додайте 5-6 крапель бромноњ води. ўо при цьому в≥дбуваЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

1.6.¬≥дновн≥ властивост≥ сполук Mn2+ в кислому середовищ≥

1.6.1.¬заЇмод≥€ сол≥ ћангану (≤≤) з натр≥ю б≥смутатом в кислому середовищ≥

–озчин сол≥ ћангану (≤≤) (3-5 краплин) п≥дкисл≥ть 2н розчином н≥тратноњ кислоти (5-6 крапель) ≥ додайте до сум≥ш≥ 1-2 м≥крошпател≥ натр≥ю б≥смутату (NaBiO3). «бовтайте вм≥ст проб≥рки ≥ поставте його в штатив. „ерез де€кий час спостер≥гайте по€ву ф≥олетового забарвленн€ розчину. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ, врахувавши, що утворюЇтьс€ перманганатна кислота ≥ б≥смуту (≤≤≤) н≥трат. –еакц≥€ служить дл€ в≥дкритт€ сполук мангану (≤≤).

 

1.6.2.¬заЇмод≥€ солей ћn2+ з PbO2 в кислому середовищ≥

Ќасипте в проб≥рку трохи плюмбуму (IV) оксиду ≥ додайте концентрованоњ н≥тратноњ кислоти та 1-2 крапл≥ розчину мангану сульфату. «акр≥п≥ть проб≥рку в затискач≥ штативу ≥ обережно нагр≥йте до кип≥нн€. ѕ≥сл€ охолодженн€ додайте близько 10 см3 дистильованоњ води, старанно перем≥шайте вм≥ст проб≥рки скл€ною паличкою ≥ дайте в≥дсто€тись. –озчин набуваЇ ф≥олетового забарвленн€. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

«авданн€ 2. ¬ластивост≥ мангану (≤V) оксиду

2.1.¬≥дновн≥ властивост≥ MnO2

3-4 гранули NaOH поклад≥ть п≥нцетом у тигель ≥ додайте приблизно ст≥льки ж кристал≥чного кал≥ю н≥трату. ѕоклад≥ть тигель на фарфоровий трикутник, пом≥щений у к≥льце штативу й обережно нагр≥вайте сум≥ш до њњ розплавленн€. Ќе припин€ючи нагр≥ванн€, додайте в розплав м≥крошпатель мангану (IV) оксиду. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ оксидац≥њ мангану оксиду кал≥ю н≥тратом в лужному середовищ≥.

 

2.2.ќксидац≥йн≥ властивост≥ MnO2

а) ¬ проб≥рку внес≥ть 1г MnO2 ≥ додайте 1-2 крапл≥ концентрованоњ хлоридноњ кислоти. —постер≥гайте вид≥ленн€ хлору за допомогою йодкрохмального пап≥рц€. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

б) ¬ проб≥рку внес≥ть 1-2 м≥крошпател≥ мангану (IV) оксиду ≥ 5-10 крапель 2н розчину сульфатноњ кислоти. ƒо сум≥ш≥ додайте 2-3 м≥крошпател≥ феруму (≤≤) сульфату ≥ 8-10 крапель води. «акривши проб≥рку корком, струшуйте њњ до розчиненн€ MnO2. ¬ отриманий розчин внес≥ть краплю кал≥ю гексац≥аноферату (≤≤) K4[Fe(CN)6]. ўо спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ оксидац≥њ феруму (II) сульфату мангану (IV) оксидом.

 

«авданн€ 3. ¬ластивост≥ кал≥ю перманганату

3.1.ќксидац≥йн≥ властивост≥ KMnO4 в залежност≥ в≥д рЌ середовища

3.1.1.¬заЇмод≥€ з Na2SO3

¬ три проб≥рки налийте по 1-2 см3: в першу Ц розчину H2SO4; в другу Ц розчин йоду; в третю Ц розчин NaOH. ѕот≥м у кожну проб≥рку додайте по 2 см3 розчину натр≥ю сульф≥ту ≥ по 3-5 крапель розчину KMnO4. ¬≥дзначте зм≥ни ≥ запиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

3.1.2.¬заЇмод≥€ з йодидом кал≥ю

ѕриготуйте три проб≥рки з розчинами KMnO4. ƒо першоњ проб≥рки додайте 1-2 крапл≥ H2SO4, до другоњ Ц 1-2 крапл≥ розчину NaOH, третю залиш≥ть без зм≥ни. ¬ кожну проб≥рку додайте 2-5 крапель 0,1н розчину кал≥ю йодиду. —постер≥гайте зм≥ни, €к≥ в≥дбулис€ в кожн≥й проб≥рц≥. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

 

3.2. ¬заЇмод≥€ кал≥ю перманганату з г≥дрогенпероксидом у кислому середовищ≥

¬ проб≥рку налийте 0,5 см3 розчину кал≥ю перманганату ≥ додайте 1-2 крапл≥ сульфатноњ кислоти, а пот≥м 3-5 крапель 10%-ного розчину Ќ2ќ2. ¬≥дм≥тьте знебарвленн€ розчину. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.3.¬плив кислотност≥ середовища на швидк≥сть реакц≥њ оксидац≥њ

Ќалийте у дв≥ проб≥рки по 1-2 см3 розчину кал≥ю бром≥ду ≥ додайте так≥ сам≥ обТЇми: в першу Ц розбавленоњ сульфатноњ кислоти, в другу Ц розбавленоњ ацетатноњ кислоти. ¬изнач≥ть рЌ обидвох розчин≥в за допомогою ун≥версального ≥ндикатора. ѕ≥сл€ цього долийте в обидв≥ проб≥рки по 1см3 розбавленого розчину кал≥ю перманганату. —постер≥гайте знебарвленн€ розчин≥в у проб≥рках. ¬ €к≥й з них реакц≥€ в≥дбуваЇтьс€ швидше ≥ чому? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.4.ќксидац≥йно-в≥дновна взаЇмод≥€ сполук ћангану (II) ≥ (VII)

Ќалийте в проб≥рку 1-2 см3 розчину мангану сульфату ≥ долийте крапл€ми розчин кал≥ю перманганату. —постер≥гайте зникненн€ ф≥олетового забарвленн€ розчину ≥ утворенн€ бурого осаду мангану (IV) оксиду. ƒосл≥д≥ть вм≥ст проб≥рки ун≥версальним ≥ндикатором. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.5.–озклад кал≥ю перманганату

ƒек≥лька кристалик≥в кал≥ю перманганату нагр≥вайте в сух≥й проб≥рц≥ до припиненн€ вид≥ленн€ кисню (проба з тл≥ючою ск≥пкою). ѕ≥сл€ охолодженн€ проб≥рки додайте 0,5 см3 води, отриману сум≥ш розм≥шайте скл€ною паличкою ≥ проф≥льтруйте через паперовий ф≥льтр. ¬≥дм≥тьте зелене забарвленн€ розчину, характерне дл€ йона MnO42- ≥ бурий осад MnO2. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ. —клад≥ть електронний баланс, назв≥ть в≥дновник ≥ оксидник.

 

3.6.ќксидац≥€ етанолу кал≥ю перманганатом

¬ дв≥ проб≥рки внести по 0,5 см3 кал≥ю перманганату. ¬ одну з них додати 1 см3 2н розчину сульфатноњ кислоти, а в другу - 1 см3 2н розчину натр≥ю г≥дроксиду. ¬ обидв≥ проб≥рки додати по 0,5 см3 етанолу ≥ розчини нагр≥ти. —постер≥гайте зм≥ну забарвленн€ розчин≥в. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й в≥дновленн€ кал≥ю перманганату етанолом в кислому та лужному середовищ≥, знаючи, що етанол оксидуЇтьс€ до ацетальдег≥ду.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

2. оровин Ќ.¬. ќбща€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц559 с.

3.”гай я.ј. ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1997. Ц527 с.

4. онспект лекц≥й.

5.ѕрактикум з загальноњ та неорган≥чноњ х≥м≥њ: ѕос≥бник // ™.я.Ћев≥т≥н, –.√. люЇва, ј.ћ.Ѕризицька та ≥н. Ц’.: ќснова, 1998. Ц119 с.

6.Ќеорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. фармац. спец. вузов (ѕрактикум) // ј. .—ухомлинов, Ќ.¬.Ѕоровска€, ѕ.я.ѕустовар и др. Ц иев: ¬ысша€ школа, 1983. Ц167 с.

7.√ригорТЇва ¬.¬., —ам≥йленко ¬.ћ., —ич ј.ћ. «агальна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1991. Ц430 с.

8.–оманова Ќ.¬. «агальна та неорган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1998. Ц480 с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 904 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2173 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.134 с.