Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«авданн€ 1.  исень, ќксиген




ѕ – ј   “ »   ” ћ

« Ќ ≈ ќ – √ ј Ќ ≤ „ Ќ ќ ѓ ’ ≤ ћ ≤ ѓ

(дл€ студент≥в фармацевтичного факультету)

 
 


≤вано-‘ранк≥вськ Ц 2009

”ƒ  746 (076.5)

«атверджено ком≥с≥Їю з х≥м≥њ Ќауково-методичноњ –ади

ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни €к навчальний пос≥бник

дл€ студент≥в вищих навчальних заклад≥в,

€к≥ навчаютьс€ за спец≥альн≥стю Ф‘армац≥€Ф

(вит€г з протоколу зас≥данн€ ком≥с≥њ з х≥м≥њ в≥д 20 с≥чн€ 2009 року)

 

 

–ецензенти: ¬.¬.ѕавлюк, д-р х≥м. наук, професор кафедри неорган≥чноњ х≥м≥њ

Ћьв≥вського Ќац≥онального ун≥верситету ≥м.≤.‘ранка.

ќ.¬.Ўийчук, д-р х≥м. наук, проф., зав≥дувач кафедрою б≥оорган≥чноњ х≥м≥њ ѕрикарпатського ун≥верситету ≥м. ¬.—.—тефаника.

ј.ќ. лименко, д-р мед. наук, проф., зав≥дувач кафедрою б≥ох≥м≥њ ≤вано-‘ранк≥вськоњ державноњ медичноњ академ≥њ.

 

ѕрактикум з неорган≥чноњ х≥м≥њ: ѕос≥бник / ј.ќ.—тецьк≥в, ќ.¬.Ѕоднарчук, ј.ќ. лименко Ц≤вано-‘ранк≥вськ, 2009. ЦЕ с.

 

 

ѕ ≈ – ≈ ƒ ћ ќ ¬ ј

ƒаний практикум складений викладачами кафедри х≥м≥њ фармацевтичного факультету ≤вано-‘ранк≥вського нац≥онального медичного ун≥верситету дл€ допомоги студентам першого курсу в п≥дготовц≥ до зан€ть з неорган≥чноњ х≥м≥њ, дл€ б≥льш глибокого засвоЇнн€ програмного матер≥алу.

√оловним завданн€м курсу неорган≥чноњ х≥м≥њ в систем≥ фармацевтичноњ осв≥ти Ї опануванн€ студентами теоретичних основ предмету та вивченн€ ф≥зичних ≥ х≥м≥чних властивостей елемент≥в в наступн≥й посл≥довност≥: будова електронних оболонок атом≥в, њх валентн≥ можливост≥, зм≥на властивостей елемент≥в в межах пер≥од≥в та груп пер≥одичноњ системи ƒ.≤.ћенделЇЇва, поширенн€ в природ≥, методи одержанн€ елемент≥в або сполук у лаборатор≥њ та промисловост≥, взаЇмод≥€ елементу (речовини) з зовн≥шн≥м середовищем (пов≥тр€м, водою), розчинами кислот та основ (кислотно-основн≥ властивост≥), в≥дношенн€ до оксидник≥в та в≥дновник≥в (оксидац≥йно-в≥дновн≥ властивост≥), комплексоутворенн€. Ќеаби€ка увага прид≥л€Їтьс€ умовам проходженн€ реакц≥й, њх механ≥змов≥, енергетичним характеристикам. «начна частина методичного матер≥алу присв€чена х≥м≥чним властивост€м речовин, €к≥ використовуютьс€ в медичн≥й практиц≥ та фармац≥њ, х≥м≥змов≥ њх д≥њ на живий орган≥зм, взаЇмозвТ€зку ф≥з≥олог≥чноњ д≥њ з х≥м≥чними властивост€ми. ќдержан≥ знанн€ Ї основою дл€ вивченн€ анал≥тичноњ, орган≥чноњ, ф≥зичноњ, фармацевтичноњ, б≥олог≥чноњ, токсиколог≥чноњ х≥м≥њ та ≥нших загальнотеоретичних та спец≥альних дисципл≥н, що формують спец≥ал≥ста-пров≥зора.

ƒо пос≥бника вход€ть тематичн≥ плани лекц≥й, практичних зан€ть, самост≥йноњ роботи студент≥в, теми реферат≥в, а також тексти методичних розробок лабораторно-сем≥нарських зан€ть.

 ожна методична розробка розпочинаЇтьс€ з назви теми ≥ формулюванн€ мети зан€тт€, м≥стить розд≥л з програмуванн€ самост≥йноњ позааудиторноњ роботи студент≥в з використанн€м лекц≥йного матер≥алу та рекомендованоњ л≥тератури. ƒл€ перев≥рки р≥вн€ позааудиторноњ п≥дготовки подан≥ контрольн≥ питанн€, на €к≥ студент повинен дати конкретн≥ в≥дпов≥д≥.

« метою розвитку творчого мисленн€, вм≥нн€ ор≥Їнтуватис€ в наростаючому об¢Їм≥ ≥нформац≥њ в розд≥л≥ "—амост≥йна робота на зан€тт≥" включено опис практичноњ роботи в лаборатор≥њ курсу, привод€тьс€ коротк≥ тексти досл≥д≥в ≥ найб≥льш важлив≥ питанн€, €к≥ сл≥д розгл€нути п≥д час зан€тт€. ѕри виконанн≥ лабораторних роб≥т, €к≥ наведен≥ в даному практикум≥, студентам ставитьс€ завданн€ експериментально вивчити х≥м≥чн≥ властивост≥ речовин, прид≥л€ючи особливу увагу €вищам, що супроводжують х≥м≥чн≥ процеси, теоретично по€снити х≥м≥зм та зробити узагальнююч≥ висновки.

 ожне практичне зан€тт€ оформл€Їтьс€ студентом у вигл€д≥ протоколу, €кий включаЇ в себе виконане домашнЇ завданн€ та опис результат≥в практичноњ роботи в лаборатор≥њ неорган≥чноњ х≥м≥њ.

 

–≈‘≈–ј“»¬Ќј –ќЅќ“ј

—истематична та творча робота студент≥в по вивченню загальноњ та неорган≥чноњ х≥м≥њ даЇ можлив≥сть про€вити себе самост≥йним досл≥дником, здатним узагальнити та описати х≥м≥чн≥ законом≥рност≥ р≥зних процес≥в. ¬ першу чергу дл€ цього рекомендуЇтьс€ розвивати здатн≥сть творчоњ роботи над л≥тературою, зм≥ст €коњ виходить за рамки навчальноњ програми. « ц≥Їю метою студентам пропонуЇтьс€ самост≥йна робота з написанн€ реферат≥в. ќстанн≥й повинен мати наступн≥ розд≥ли:

1.¬ступ, в €кому в≥дображаЇтьс€ мотивац≥€ вибору даноњ теми та њњ актуальн≥сть.

2.¬икладенн€ основного матер≥алу.

3.«аключна частина.

4.—писок використаноњ л≥тератури.

 

“≈ћ» –≈‘≈–ј“≤¬

1.ћедичн≥ препарати s-елемент≥в I-њ та II-њ груп пер≥одичноњ системи елемент≥в ƒ.≤.ћенделЇЇва, њх застосуванн€.

2.ƒистильована та ап≥рогенна вода, њх одержанн€ ≥ застосуванн€ в фармац≥њ.

3.«астосуванн€ пероксидних сполук в медицин≥ ≥ техн≥ц≥.

4.¬ода Ц паливо майбутнього.

5.¬иди твердост≥ води та методи њх усуненн€.

6. ухонна с≥ль та њњ використанн€.

7.«астосуванн€ сполук галоген≥в у медицин≥, сан≥тар≥њ та фармац≥њ.

8.Ѕ≥ох≥м≥чна роль хлору та йоду. ’≥м≥зм бактерицидноњ д≥њ хлору та йоду.

9.—ульфатна кислота, њњ сол≥, застосуванн€ в медицин≥ ≥ техн≥ц≥. ѕравила роботи з концентрованою сульфатною кислотою.

10. исень €к органогенний елемент, його участь у х≥м≥чних та б≥ох≥м≥чних процесах, реакц≥€х оксидац≥њ та обм≥ну.

11.¬иробництво м≥неральних добрив.

12.Ѕ≥олог≥чне значенн€ та використанн€ найважлив≥ших сполук Ќ≥трогену в народному господарств≥ та медицин≥.

13.«астосуванн€ сполук јрсену в народному господарств≥ та медицин≥.

14.’≥м≥ко-токсиколог≥чне значенн€ сполук јрсену.

15.ќдержанн€ штучних алмаз≥в.

16.як≥сне та к≥льк≥сне визначенн€ ѕлюмбуму в обТЇктах навколишнього середовища, харчових продуктах ≥ л≥карських формах.

17.Ќап≥впров≥дников≥ властивост≥ —ил≥ц≥ю.

18.Ќап≥впров≥дников≥ властивост≥ √ерман≥ю.

19.¬икористанн€ сполук  арбону та —ил≥ц≥ю в медицин≥.

20.«наченн€ зал≥за в народному господарств≥.

21.јнтисептичн≥ та протизапальн≥ властивост≥ сполук Ѕору.

22.‘≥зико-х≥м≥чн≥ основи застосуванн€ алюм≥н≥ю та його сполук у медицин≥ та фармац≥њ.

23.’≥м≥зм токсичноњ д≥њ сполук ћеркур≥ю, њх застосуванн€ в медицин≥.

24.Ѕ≥олог≥чна роль ≥ значенн€ сполук ÷инку та  адм≥ю дл€ медичноњ практики.

25.«олото ≥ його застосуванн€ в медицин≥ та техн≥ц≥.

26.Ќепорозум≥нн€ з пер≥одичною системою (з ≥стор≥њ в≥дкритт€ Ѕерил≥ю).

27.‘≥з≥олог≥чна, б≥олог≥чна, бактерицидна роль јргентуму та його сполук.

28.Ѕ≥олог≥чна роль  упруму, застосуванн€ його сполук у медичн≥й практиц≥.

29.Ѕ≥олог≥чна роль ћангану, застосуванн€ в медицин≥ його найважлив≥ших сполук.

30. альц≥й навколо нас.

31.’≥м≥чн≥ основи застосуванн€ сполук ’рому, ћол≥бдену, ¬ольфраму у фармац≥њ (фармацевтичний анал≥з).

32.Ѕ≥олог≥чна роль та застосуванн€ в медичн≥й практиц≥ сполук ‘еруму та  обальту.

33.‘≥зико-х≥м≥чн≥ основи застосуванн€ р-елемент≥в VI групи в медицин≥ ≥ фармац≥њ.

34.ѕриродн≥ сил≥кати ≥ алюмосил≥кати. —кло. ÷емент. ¬икористанн€ в народному господарств≥.

 

«јЌя““я є21

 

“≈ћј: р-≈лементи VIIA групи. √алогени. Ћабораторна робота

 

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: майбутн≥ пров≥зори повинн≥ знати властивост≥ елемент≥в V≤≤ј п≥дгрупи з огл€ду на важливу б≥олог≥чну роль галоген≥в дл€ живих орган≥зм≥в, широке використанн€ в медицин≥ та фармацевтичн≥й практиц≥.

 

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ¬ивчити х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в V≤≤ј п≥дгрупи. Ќавчитис€ проводити х≥м≥чн≥ досл≥ди та складати р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й, €к≥ характеризують властивост≥ галоген≥в та його сполук. ќзнайомити студент≥в з б≥олог≥чною роллю галоген≥в та њх застосуванн€м в медичн≥й практиц≥.

 

 

«Ќј“»: -валентн≥сть та ступ≥нь оксидац≥њ галоген≥в;

-ф≥зичн≥ властивост≥ галоген≥в;

-загальн≥ законом≥рност≥ зм≥ни властивостей елемент≥в VIIј п≥дгрупи.

 

¬ћ≤“»: -записувати реакц≥њ галоген≥в з металами ≥ неметалами;

-визначати ступен≥ оксидац≥њ галоген≥в;

-по€снювати загальн≥ законом≥рност≥ зм≥ни кислотно-основних та

оксидац≥йно-в≥дновних властивостей галоген≥в залежно в≥д ступен€

оксидац≥њ.

 

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.≈лектронна структура атом≥в галоген≥в у нормальному ≥ збудженому стан≥.

2.ћетоди добуванн€ галоген≥в.

3.—полуки галоген≥в, €к≥ застосовуютьс€ в медичн≥й практиц≥.

4.ќксигеновм≥сн≥ кислоти галоген≥в, њх сол≥, застосуванн€.

5.ѕон€тт€ про м≥жгалоњдн≥ сполуки.

6.яка законом≥рн≥сть кислотних та оксидац≥йних властивостей кислот у р€д≥: HClO Ц HClO2 Ц HClO3 Ц HClO4. ¬каж≥ть причину ц≥Їњ законом≥рност≥.

7.Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й взаЇмод≥њ галоген≥в з водою та розчинами луг≥в на холод≥, при нагр≥ванн≥. ¬каж≥ть тип оксидац≥йно-в≥дновних реакц≥й.

8.яка маса купрум (II) оксиду прореагуЇ з воднем, €кий утворитьс€ в результат≥ взаЇмод≥њ розчину хлоридноњ кислоти з 30 г сум≥ш≥ алюм≥н≥ю ≥ його оксиду, де масова частка Al2O3 р≥вна 10%?

9.” 2 дм3 води розчинили 224 дм3 хлороводню (н.у.). « €кою масовою часткою хлороводню утворивс€ розчин?

10.¬одень обТЇмом 200 дм3 було п≥ддано реакц≥њ синтезу з хлором. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ реакц≥њ утворений хлороводень розчинили в 1348 см3 води. –озрахуйте масову частку речовини в розчин≥.

11.Ќазв≥ть природн≥ м≥нерали, €к≥ м≥ст€ть галогени. як добувають галогени у в≥льному стан≥? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ в≥дпов≥дних реакц≥й.

12.ѕо€сн≥ть, чому хлорид, бром≥д та йодид аргентуму (I) нерозчинн≥ у вод≥, а аргентум (I) фторид Ц добре розчинний?

13.¬изначте обТЇм (за н.у.) г≥дрогену хлориду, €кий необх≥дно розчинити в 1 дм3 води, щоб отримати 36% розчин хлоридноњ кислоти.

14.¬изначте температуру кип≥нн€ 5%-го розчину кухонноњ сол≥, €кщо ≥зотон≥чний коеф≥ц≥Їнт дор≥внюЇ 1,8.

15.–озрахувати нормальн≥сть хлоридноњ кислоти (ρ=1,18 г/см3), що м≥стить 36,5% HCl.

16.яку масу бар≥ю хлориду потр≥бно вз€ти дл€ приготуванн€ 600 см3 0,03 ћ розчину?

17.Ќа оксидац≥ю йоду витрачено 2,34 дм3 хлору (н.у.). яка маса йодатноњ кислоти HIO3 утворилос€ при цьому?

18.” 100 г води при 20˚— розчин€Їтьс€ 3,6 г брому. яка маса бромноњ води необх≥дна дл€ оксидац≥њ 7,6 г ферум (II) сульфату у розчин≥ сульфатноњ кислоти?

19.Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й:

а) BaO2 + ClO2

б) PbO + ClO2 + NaOH →

в) HBrO3 + HBr →

г) HClO + H2S →

д) HClO3 + Zn →

е) CaOCl2 + CO2 + H2O →

Ї) KBrO3 + KBr + H2SO4

ж) HClO4 + P2O5

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.якого типу х≥м≥чний зв'€зок в молекулах галоген≥в?

2.яким чином зм≥нюЇтьс€ величина енерг≥њ йон≥зац≥њ в VIIј п≥дгруп≥?

3.ћожлив≥ ступен≥ оксидац≥њ галоген≥в.

4.√устина ‘луору ≥ ’лору по в≥дношенню до пов≥тр€ ≥ водню.

5.јгрегатний стан галоген≥в, ф≥зичн≥ та б≥олог≥чн≥ властивост≥ галоген≥в.

6.ћетоди добуванн€ галоген≥в.

7.–еакц≥њ галоген≥в з металами ≥ неметалами.

8.√алогеноводнев≥ кислоти, њх ф≥зичн≥ ≥ х≥м≥чн≥ властивост≥, сол≥ галогеновм≥сних кислот.

9.’≥м≥чн≥ властивост≥ оксигеновм≥сних кислот галоген≥в.

10.ѕриродн≥ сполуки галоген≥в.

11.яка маса йоду вид≥литьс€ при взаЇмод≥њ надлишку кал≥ю йодиду з 300 см3 6%-го розчину кал≥ю перманганату (ρ=1,08 г/см3) в кислому середовищ≥?

12.«найти мол€рн≥сть 40%-го розчину хлоридноњ кислоти, густина €кого 1,15 г/см3.

13.«ак≥нчити р≥вн€нн€ реакц≥й:

а) MnO2 + HCl →

б) K2Cr2O7 + KI + H2SO4

в) KI + KMnO4 + H2SO4

г) KI + KIO3 + H2SO4

д) I2 + Cl2 + H2O →

14.як добувають хлорати, бромати та йодати? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й. „и можна вид≥лити хлоратну, броматну та йодатну кислоти у в≥льному стан≥?

15.¬изначте рЌ 0,01ћ розчин≥в HClO та HClO4.

16.ѕо€сн≥ть, чому перхлоратна кислота Ї одн≥Їю з найсильн≥ших кислот, а йон ClO4- утворюЇ найменш ст≥йк≥ донорно-акцепторн≥ звТ€зки?

17.Ќагр≥ванн€м 2,72 г хлориду метал≥чного елемента з концентрованою сульфатною кислотою добуто 3,22 г сульфату. яку с≥ль було використано дл€ проведенн€ даноњ реакц≥њ?

18.який обТЇм води сл≥д долити до 100 см3 розчину хлоридноњ кислоти з масовою часткою HCl 20% та густиною 1,14 г/ см3, щоб приготувати розчин з масовою часткою HCl 6%?

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.¬иконанн€ досл≥д≥в, описаних в даних методичних вказ≥вках.

2.ќбговоренн€ результат≥в та оформленн€ висновк≥в.

3.ќформленн€ та захист протоколу.

4.¬≥дпов≥д≥ на запитанн€, запропонован≥ викладачем, з використанн€м запис≥в на дошц≥.

5.–озв'€зуванн€ розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 

≈кспериментальна частина

«авданн€ 1. ќдержанн€ галоген≥в

¬ одну суху проб≥рку насипте 0,5 г хлориду, в другу - бром≥ду, в третю - йодиду кал≥ю. ¬ кожну проб≥рку добавте таку ж к≥льк≥сть сухого  Mnќ4. «моч≥ть вм≥ст проб≥рок 2ћ розчином H2SO4 ≥ нагр≥йте на фон≥ б≥лого паперу. —постер≥гайте утворенн€ галоген≥в. –езультати спостережень записують в лабораторний журнал. Ќапиш≥ть в≥дпов≥дн≥ р≥вн€нн€ реакц≥њ,

 

«авданн€ 2. ¬ластивост≥ галоген≥в

2.1.—убл≥мац≥€ йоду.

ѕоклад≥ть у скл€нку (без носика) к≥лька кристалик≥в йоду ≥ закрийте його круглодонною колбочкою з холодною водою. ѕов≥льно нагр≥йте скл€нку з йодом на п≥сочн≥й бан≥ ≥ спостер≥гайте заповненн€ скл€нки парами йоду. ѕри цьому кристалики йоду безпосередньо перетворюютьс€ в пару, минаючи р≥дкий стан. Ќа холодному дн≥ колбочки можна состер≥гати утворенн€ кристалик≥в йоду.

 

2.2.–еакц≥€ ви€вленн€ в≥льного йоду

¬ три проб≥рки внес≥ть 5-6 крапель св≥жоприготованого крохмального клейстеру ≥ добавте по 1-2 крапл≥ хлорноњ, бромноњ ≥ йодноњ води. —постер≥гайте зм≥ну кольор≥в розчин≥в. Ќа€вн≥сть €кого галогену в в≥льному стан≥ можна визначити за допомогою крохмалю? Ќа шматочки б≥лого хл≥ба, картопл≥, б≥лого бур€ка нанес≥ть одну-дв≥ крапл≥ йодноњ води. ўо спостер≥гаЇтьс€? Ќа що вказують одержан≥ результати?

 

2.3.–озчин≥сть брому в вод≥

¬нес≥ть у проб≥рку п≥петкою к≥лька крапель брому ≥ долийте 5 см3 води, закрийте проб≥рку корком ≥ добре збовтайте. —постер≥гайте розчинн≥сть брому у вод≥. –озчин брому в вод≥ називають бромною водою. –озчинн≥сть брому у вод≥ при к≥мнатн≥й температур≥ - близько 3,5г в 100 г води. «верн≥ть увагу на кол≥р бромноњ води. –озчин залиш≥ть дл€ наступних досл≥д≥в, а надлишок пот≥м влийте в спец≥альну банку.

 

2.4.–озчинн≥сть йоду в вод≥

ѕоклад≥ть у проб≥рку дек≥лька кристалик≥в йоду, додайте 4-5 см3 дистильованоњ води ≥ добре перем≥шайте скл€ною паличкою. «верн≥ть увагу на по€ву €скраво-жовтого забарвленн€ розчину.

–озчин йоду в вод≥ називають йодною водою. –озчинн≥сть йоду в вод≥ незначна: 0,08г в 100г води. –озчин розд≥л≥ть на дв≥ частини. ќдну частину збереж≥ть до наступних досл≥д≥в.ƒо другоњ частини, де Ї надлишок нерозчиненого йоду, додайте дек≥лька кристалик≥в кал≥ю йодиду. —постер≥гайте поступове розчиненн€ йоду внасл≥док утворенн€ комплексноњ сполуки. «верн≥ть увагу на буро-червоне забарвленн€ розчину.

 

2.5.ќксидац≥йн≥ властивост≥ хлорноњ, бромноњ та йодноњ води.

1. ƒо розчин≥в кал≥ю бром≥ду та кал≥ю йодиду додайте хлорну воду ≥ 1Ц2 см3 бензолу. —постер≥гайте вид≥ленн€ брому та йоду. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

2. ƒо розчину кал≥ю йодиду додайте бромну воду ≥ 1-2 см3 бензолу. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

«авданн€ 3.√алогеноводн≥

3.1.ќдержанн€ хлороводню та його властивост≥

” проб≥рку з газовив≥дною трубкою пом≥стити 0,5-1,0 г натр≥ю хлориду, долити 3-4 см3 конц. H2SO4 ≥ все це обережно нагр≥вати. ѕерев≥рте д≥ю газу, що утворивс€ за допомогою вологого лакмусового пап≥рц€. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.2.¬ластивост≥ солей галогеноводневих кислот

3.2.1.¬≥дновн≥ властивост≥ галоген≥д-йон≥в

ƒо 1-2 см3 розчин≥в кал≥ю (або натр≥ю) хлориду, бром≥ду ≥ йодиду в окремих проб≥рках додайте таку саму к≥льк≥сть кал≥ю дихромату, п≥дкисленого сульфатною кислотою. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ в≥дпов≥дних реакц≥й.

 

3.2.2.ќдержанн€ нерозчинних галоген≥д≥в

¬икористовуючи розчини в≥дпов≥дних розчинних солей, отримайте малорозчинн≥ та нерозчинн≥ сол≥: CaF2, AgCl, AgBr, AgJ, Cu2J2, PbJ2, PbCl2. –озчин з осадом PbJ2 п≥д≥гр≥йте до розчиненн€ осаду ≥ охолод≥ть. —постер≥гайте утворенн€ блискучих кристалик≥в "золотого дощу".

 

3.2.3.«абарвлен€ полум'€ йонами галоген≥в

ѕетлю, зроблену з м≥дноњ дротини, занурте по черз≥ в розчин хлоридноњ бром≥дноњ та йодидноњ кислоти ≥ внес≥ть кожний раз в полум'€ газового пальника. ўо спостер≥гаЇтьс€?

 

3.3.ќдержанн€ ≥ властивост≥ оксигеновм≥сних сполук галоген≥в

3.3.1.ќдержанн€ та властивост≥ жавелевоњ води

Ќалийте в проб≥рку 5-10 см3 розбавленого розчину кал≥ю г≥дроксиду, пом≥ст≥ть в скл€нку з водою ≥ льодом та прот€гом 5-6 хв. пропускайте через розчин газопод≥бний хлор. ¬ результат≥ реакц≥њ в розчин≥ утворюЇтьс€ сум≥ш кал≥ю хлорид. “акий розчин називаЇтьс€ жавелевою водою.

якщо зам≥сть кал≥ю г≥дроксиду вз€ти натр≥ю г≥дроксид, то в розчин≥ утворюЇтьс€ розчин натр≥ю хлориду. “акий розчин називають лабораковою водою. ≤нколи р≥зниц≥ м≥ж ними не провод€ть ≥ обидва розчини називають "жавелевою водою".

ƒосл≥д≥ть властивост≥ жавелевоњ води, под≥€вши нею на розчини барвник≥в (напр. ≥ндиго чи фуксину), а також на пофарбовану тканину. ўо при цьому спостер≥гаетьс€? ѕовтор≥ть ц≥ ж сам≥ досл≥ди, додавши до жавелевоњ води дек≥лька крапель сульфатноњ кислоти. „ому процес знебарвленн€ в присутност≥ H2SO4 в≥дбуваЇтьс€ значно швидше? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.3.2.¬ластивост≥ хлорного вапна

а) ѕриготуйте водний розчин хлорного вапна ≥ налийте окремо в три проб≥рки, пот≥м додайте дек≥лька крапель розчину фуксину. ¬ одну проб≥рку пропуст≥ть CO2, в ≥ншу - додайте дек≥лька крапель H2SO4. «верн≥ть увагу на те, що в п≥дкислених розчинах знебарвленн€ фуксину в≥дбуваЇтьс€ швидше. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й вит≥сненн€ хлоридноњ кислоти з њњ сол≥ сульфатною ≥ карбонатною кислотами.

б) ƒодайте до сухого хлорного вапна крапл€ми концентровану хлоридну кислоту ≥ зверн≥ть увагу на ≥нтенсивне вид≥ленн€ хлору.

в) ƒо 1-2 см3 п≥дкисленого розчину кал≥ю йодиду додайте крапл€ми розчин хлорного вапна ≥ дек≥лька крапель розчину йоду. ўо при цьому спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.3.3.¬заЇмод≥€ бертолетовоњ сол≥ ( —lќ3) з йодидом кал≥ю

Ќалийте в проб≥рку 1-2 см3 розчину бертолетовоњ сол≥. ƒодайте такий самий об'Їм розчину кал≥ю йодиду ≥ дек≥лька крапель розчину крохмалю. «верн≥ть увагу на те, що пом≥тних зм≥н у розчин≥ не в≥дбуваЇтьс€. ƒодайте до розчину дек≥лька крапель розбавленоњ H2SO4 ≥ спостер≥гайте по€ву синього забарвленн€. „им такий ефект обумовлений? ѕо€сн≥ть вплив кислотност≥ середовища на оксидац≥йну активн≥сть йон≥в —≤ќ3‾. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.3.4.”творенн€ ≥ властивост≥ йодитноњ кислоти

Ќалийте в проб≥рку 1см3 розведеного розчину кал≥ю йодиду ≥ 1 см3 тетрахлорметану, а пот≥м при ≥нтенсивному збовтуванн≥ додавайте невеликими порц≥€ми хлорноњ води. —постер≥гайте по€ву характерного дл€ йоду забарвленн€ розчину. ƒолийте надлишок хлорноњ води, добре збовтайте ≥ спостер≥гайте знебарвленн€ розчину в результат≥ оксидац≥њ йоду до йодитноњ кислоти. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.3.5.ќдержанн€ K≤ќ3

Ќалийте в проб≥рку 2-3 см3 40%-ного  ќЌ, закр≥п≥ть њњ в затискач≥ штативу ≥ нагр≥йте до кип≥нн€. ¬ гар€чий розчин внес≥ть невелику к≥льк≥сть кристалик≥в йоду ≥ продовжуйте нагр≥ванн€ до розчиненн€ йоду. ќперац≥ю додаванн€ йоду повтор≥ть до по€ви б≥лих кристал≥в K≤ќ3. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

ќформити ≥ захистити протокол.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

2. оровин Ќ.¬. ќбща€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц559 с.

3.”гай я.ј. ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1997. Ц527 с.

4. онспект лекц≥й.

5.ѕрактикум з загальноњ та неорган≥чноњ х≥м≥њ: ѕос≥бник // ™.я.Ћев≥т≥н, –.√. люЇва, ј.ћ.Ѕризицька та ≥н. Ц’.: ќснова, 1998. Ц119 с.

6.Ќеорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. фармац. спец. вузов (ѕрактикум) // ј. .—ухомлинов, Ќ.¬.Ѕоровска€, ѕ.я.ѕустовар и др. Ц иев: ¬ысша€ школа, 1983. Ц167 с.

7.√ригорТЇва ¬.¬., —ам≥йленко ¬.ћ., —ич ј.ћ. «агальна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1991. Ц430 с.

8.–оманова Ќ.¬. «агальна та неорган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1998. Ц480 с.

9.јхметов Ќ.—. ќбща€ и неорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. хим.-техн.спец. вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц743 с.

10. арапеть€нц ћ.’., ƒракин —.». ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1993. Ц592 с.

11.“елегус ¬.—., Ѕодак ќ.≤., «аречнюк ќ.—.,  ≥нжибало ¬.¬. ќснови загальноњ х≥м≥њ / «а ред. ¬.—.“елегуса: ѕ≥дручник. ЦЋьв≥в: —в≥т, 2000. Ц424 с.

12.—копенко ¬.¬., √ригорТЇва ¬.¬. Ќайважлив≥ш≥ класи неорган≥чних сполук.  .: Ћиб≥дь, 1996. Ц151 с.

13.¬ступ до х≥м≥чноњ номенклатури / ќ.ј.√олуб, ћ.ё. орн≥лов, ¬.¬.—копенко та ≥н.  .: Ўкол€р, 1997. Ц48 с.

14. орн≥лов ћ.ё., Ѕ≥лод≥д ќ.≤., √олуб ќ.ј. “ерм≥нолог≥чний пос≥бник з х≥м≥њ. Ц .: ≤«ћЌ, 1996. Ц256 с.

15.«айцев ќ.—. ќбща€ хими€. —осто€ние веществ и химические реакции. ћ.: ’ими€, 1990. Ц352 с.

«јЌя““я є22

 

“≈ћј: р-≈лементи VIIA групи. √алогени.

 

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: майбутн≥ пров≥зори повинн≥ знати властивост≥ елемент≥в V≤≤ј п≥дгрупи та б≥олог≥чну роль галоген≥в дл€ застосуванн€ в наступн≥й фармацевтичн≥й практиц≥.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ¬ивченн€ ф≥зичних та х≥м≥чних властивостей елемент≥в V≤≤ј п≥дгрупи. ќзнайомленн€ з б≥олог≥чним значенн€м галоген≥в та њх застосуванн€м в медичн≥й ≥ фармацевтичн≥й практиц≥.

 

 

«Ќј“»: -загальну характеристику галоген≥в;

-сполуки галоген≥в з воднем;

-б≥олог≥чну роль сполук ‘луору, ’лору, Ѕрому, …оду.

 

¬ћ≤“»: -записувати окисидац≥йно-в≥дновн≥ реакц≥њ за участю галоген≥в;

-скласти електронн≥ формули атом≥в та йон≥в галоген≥в;

-по€снювати утворенн€ х≥м≥чних звТ€зк≥в в молекулах ‘луору, ’лору

за допомогою метод≥в валентних звТ€зк≥в та молекул€рних орб≥талей.

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.√алогени з позитивними ступен€ми оксидац≥њ, њх властивост≥.

2.ћетоди добуванн€ галоген≥в у промисловост≥ та лаборатор≥њ.

3.—полуки галоген≥в, €к≥ застосовуютьс€ в медичн≥й практиц≥ та сан≥тар≥њ. Ќа чому базуЇтьс€ д≥€: а) хлорноњ води; б) хлорного вапна; в) жавелевоњ води.

4.ѕон€тт€ про х≥м≥зм бактерицидноњ д≥њ хлору та йоду.

5.«робити наступне перетворенн€:

KCl → Cl2 → KClO3 → KClO4 → Cl2O7 → ClO2

6.¬изначте температуру замерзанн€ 6%-го водного розчину хлоридноњ кислоти, €кщо ≥зотон≥чний коеф≥ц≥Їнт дор≥внюЇ 1,7.

7.«м≥шали 300 г 20%-го ≥ 500 г 30%-го розчину натр≥ю хлориду. ќбчислити масову частку одержаного розчину.

8.¬станов≥ть у в≥дсотках масов≥ частки сум≥ш≥ алюм≥н≥ю ≥ ср≥бла, €кщо при обробц≥ 5 г њњ розчином хлоридноњ кислоти вид≥лилось 2,24 дм3 водню.

9.” зразку чил≥йськоњ сел≥три м≥ститьс€ 0,2% дом≥шок NaIO3. ќбчисл≥ть, €ку масу йоду можна добути з 100 кг ц≥Їњ сел≥три.

10.ќхарактеризуйте способи добуванн€ галогеноводневих кислот. —клад≥ть р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й, €к≥ Ї основою њх добуванн€. „и добувають фтороводневу кислоту безпосередньою взаЇмод≥Їю фтору та водню ≥ чому?

11.як зм≥нюЇтьс€ значенн€ дипольних момент≥в галогеноводн≥в в≥д HF до HI? „и зб≥гаЇтьс€ зм≥на сили галогеноводневих кислот з напр€мом зм≥ни дипольних момент≥в?

12.¬изначте температуру замерзанн€ розчину 46 г кухонноњ сол≥ в 250 г води.

13.«ак≥нчити р≥вн€нн€ реакц≥й:

а) KMnO4 + HCl →

б) K2Cr2O7 + HCl →

в) MnO2 + KI + H2SO4

г) KClO3 + NaNO2 + H2SO4

д) KClO3 + FeSO4 + H2SO4

е) KBr + H2SO4 (конц.) →

14.ќбчислити концентрац≥ю йон≥в √≥дрогену та рЌ 0,02ћ розчину хлоридноњ кислоти.

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.ќсоблив≥ властивост≥ ‘луору €к найб≥льш електронегативного елементу.

2.…они галоген≥в €к л≥ганди в комплексних сполуках.

3.як зм≥нюЇтьс€ сила кислот та оксидац≥йн≥ властивост≥ в р€ду H—lO - H—lO4?

4.«астосуванн€ галоген≥д≥в K, Na, Ca, Fe €к л≥карських засоб≥в при р≥зних захворюванн€х.

5.Ќазвати оксигеновм≥сн≥ кислоти ’лору, Ѕрому та …оду.

6.’лоранг≥дриди кислот та њх г≥дрол≥з.

7.¬плив …оду на обм≥н речовин. ƒо чого призводить нестача …оду в гормонах щитовидноњ залози?

8.¬плив йон≥в ’лору на осмотичний тиск кров≥.

9.Ѕ≥олог≥чна роль натр≥ю хлориду та кал≥ю хлориду.

10.¬заЇмод≥€ галоген≥в з водою та водними розчинами луг≥в.

11.«найд≥ть мол€рну концентрац≥ю розчину хлоридноњ кислоти, €кщо њњ масова частка дор≥внюЇ 20% (ρ=1,14 г/см3).

12.«найд≥ть масову частку кал≥ю хлориду у 0,5ћ розчин≥ (ρ=1,11 г/см3).

13.—ум≥ш магн≥ю та магн≥ю оксиду масою 10 г обробили розчином хлоридноњ кислоти, вз€тоњ у надлишку. ќбТЇм газу, €кий при цьому вид≥ливс€, становив 2,8 дм3.

¬изначте масов≥ частки компонент≥в сум≥ш≥.

14.яка маса амон≥ю хлориду утворитьс€ з ам≥аку масою 30 г ≥ хлороводню масою

73 г?

15.який обТЇм 5%-го розчину K¬rO3 (густина 1,04 г/см3) потр≥бно дл€ оксидац≥њ 50 см3 розчину FeSO4 з —м=0,75 моль/дм3 у розчин≥ сульфатноњ кислоти?

16.Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ одержанн€ хлорного вапна та його взаЇмод≥њ з карбону (IV) оксидом при на€вност≥ води.

17.” 1 дм3 води розчинили при н.у. 67,2 дм3 хлороводню. ¬изначити масову частку отриманого розчину хлоридноњ кислоти.

18.ƒо 200 см3 концентрованоњ хлоридноњ кислоти (масова частка HCl 36%, густина 1,17 г/см3) долили 1 дм3 води. ќбчисл≥ть масову частку хлороводню в добутому розчин≥.

19.—к≥льки грам≥в натр≥й хлориду треба розчинити у 450 г розчину з масовою часткою ц≥Їњ самоњ сол≥ 5%, щоб утворивс€ розчин з масовою часткою сол≥ 10%?

20.—к≥льки грам≥в йоду вид≥л€Їтьс€ при взаЇмод≥њ надлишку кал≥ю йодиду з 300 см3 6%-го розчину кал≥ю перманганату (густина розчину дор≥внюЇ 1,04 г/см3) у середовищ≥ сульфатноњ кислоти?

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

¬≥дпов≥дати на запитанн€ з використанн€м запис≥в на дошц≥ та виконати тестов≥ завданн€ з теми Ур-≈лементи VIIA групи. √алогениФ за вар≥антом, запропонованим викладачем.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒерж. п≥дприЇмство УЌауково-експертний фармакопейний центр.Ф Ц1-е вид. Ц’арк≥в: –≤–≈√, 2001. Ц556 с.

2.  оровин Ќ.¬. ќбща€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц559 с.

3. ”гай я.ј. ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1997. Ц527 с.

4.  онспект лекц≥й.

5. ѕрактикум з загальноњ та неорган≥чноњ х≥м≥њ: ѕос≥бник // ™.я.Ћев≥т≥н, –.√. люЇва, ј.ћ.Ѕризицька та ≥н. Ц’.: ќснова, 1998. Ц119 с.

6. Ќеорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. фармац. спец. вузов (ѕрактикум) // ј. .—ухомлинов, Ќ.¬.Ѕоровска€, ѕ.я.ѕустовар и др. Ц иев: ¬ысша€ школа, 1983. Ц167 с.

7. √ригорТЇва ¬.¬., —ам≥йленко ¬.ћ., —ич ј.ћ. «агальна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1991. Ц430 с.

8. –оманова Ќ.¬. «агальна та неорган≥чна х≥м≥€.  .: ¬ища школа, 1998. Ц480 с.

9. јхметов Ќ.—. ќбща€ и неорганическа€ хими€.: ”чебное пособие дл€ студ. хим.-техн.спец. вузов. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1998. Ц743 с.

10.  арапеть€нц ћ.’., ƒракин —.». ќбща€ и неорганическа€ хими€. Цћ.: ¬ысша€ школа, 1993. Ц592 с.

11. “елегус ¬.—., Ѕодак ќ.≤., «аречнюк ќ.—.,  ≥нжибало ¬.¬. ќснови загальноњ х≥м≥њ / «а ред. ¬.—.“елегуса: ѕ≥дручник. ЦЋьв≥в: —в≥т, 2000. Ц424 с.

12. —копенко ¬.¬., √ригорТЇва ¬.¬. Ќайважлив≥ш≥ класи неорган≥чних сполук.  .: Ћиб≥дь, 1996. Ц151 с.

13. ¬ступ до х≥м≥чноњ номенклатури / ќ.ј.√олуб, ћ.ё. орн≥лов, ¬.¬.—копенко та ≥н.  .: Ўкол€р, 1997. Ц48 с.

14.  орн≥лов ћ.ё., Ѕ≥лод≥д ќ.≤., √олуб ќ.ј. “ерм≥нолог≥чний пос≥бник з х≥м≥њ. Ц .: ≤«ћЌ, 1996. Ц256 с.

15. «айцев ќ.—. ќбща€ хими€. —осто€ние веществ и химические реакции. ћ.: ’ими€, 1990. Ц352 с.

16. яцимирський  .Ѕ., яцимирський ¬. . ’≥м≥чний звТ€зок.  .: ¬ища школа, 1993. Ц309 с.

17. ‘римантл ћ. ’ими€ в действии: ¬ 2-х ч. / ѕер. с англ. Цћ.: ћир, 1991. Ц„.1.-528 с.; „.2. Ц622 с.

«јЌя““я є23

 

“≈ћј: р-≈лементи VIA групи. ќксиген, —ульфур, —елен, “елур. Ћабораторна робота.

 

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: майбутн≥ пров≥зори повинн≥ знати ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в V≤ ј п≥дгрупи та њх б≥олог≥чну роль дл€ застосуванн€ здобутих знань при вивченн≥ анал≥тичноњ та фармацевтичноњ х≥м≥њ.

 

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤: ¬ивчити х≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в V≤ј п≥дгрупи на приклад≥ ќксигену, —ульфуру та њх сполук. Ќавчитис€ проводити х≥м≥чн≥ досл≥ди та складати р≥вн€нн€ х≥м≥чних реакц≥й, €к≥ характеризують властивост≥ елемент≥в VIј п≥дгрупи. ќзнайомити студент≥в з б≥олог≥чною роллю елемент≥в VIј п≥дгрупи та њх застосуванн€м в медичн≥й практиц≥.

 

«Ќј“»: -ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ ќксигену та —ульфуру;

-характерн≥ ступен≥ окисленн€ елемент≥в VIј п≥дгрупи;

-алотропн≥ видозм≥ни кисню та с≥рки.

 

¬ћ≤“»: -записувати характерн≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ елемент≥в V≤ј п≥дгрупи;

-давати характеристику зм≥нам ф≥зичних та х≥м≥чних властивостей

елемент≥в VIA п≥дгрупи на основ≥ будови електронноњ оболонки

атом≥в ≥ положенн€ в пер≥одичн≥й систем≥ ƒ.≤.ћенделЇЇва.

 

—јћќ—“≤…Ќј ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.≈лектронна структура атом≥в елемент≥в VIA п≥дгрупи у нормальному ≥ збудженому стан≥.

2.–озповсюдженн€ в природ≥ та методи добуванн€ елемент≥в VIA п≥дгрупи.

3.—полуки ќксигену та —ульфуру, €к≥ застосовуютьс€ в медичн≥й практиц≥.

4. ласиф≥кац≥€ оксигеновм≥сних сполук та њх загальн≥ властивост≥.

5.який обТЇм с≥рководню потр≥бно пропустити через 100 г 16%-го розчину плюмбуму ацетату, щоб повн≥стю осадити плюмбум у вигл€д≥ плюмбум сульф≥ду.

6.який обТЇм SO3 треба розчинити в 1 дм3 води, щоб одержати 5%-ий розчин сульфатноњ кислоти.

7.ќбчисл≥ть масу сульфуру, що м≥ститьс€ в 20 т м≥дноњ руди. ћасова частка Cu2S в руд≥ становить 80%.

8.ѕри пропусканн≥ 10 дм3 с≥рководню (н.у.) через 1 кг розчину сульф≥тноњ кислоти утворилось 19 г с≥рки. ќбчисл≥ть масову частку (в %) сульф≥тноњ кислоти у розчин≥.

9.яку масу м≥д≥ можна розчинити в 100 см3 96%-њ сульфатноњ кислоти з густиною 1,84 г/см3.

10.яка маса осаду утворитьс€ при пропусканн≥ 5,6 дм3 с≥рководню через 200 см3 18%-го розчину купрум (II) сульфату (ρ=1,22 г/см3).

11.¬одень обТЇмом 100 дм3 було п≥ддано реакц≥њ синтезу з хлором. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ реакц≥њ утворений хлороводень розчинили в 543 см3 води. –озрахуйте масову частку речовини в розчин≥.

12.ќбчисл≥ть масу осаду плюмбуму (II) сульф≥ду, що утворитьс€ при д≥њ г≥дрогену сульф≥ду на 20 г 10%-го розчину плюмбуму (II) н≥трату.

13.—клад≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й:

а) Na2S + H2O →

б) Al2S3 + H2O →

в) H2S + H2O2

г) ZnS + HNO3 (розб.) →

д) H2S + Mg →

е) H2S + H2SO3

Ї) H2SO3 + I2 + H2O →

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.’≥м≥чн≥ властивост≥ елемент≥в VIA п≥дгрупи.

2.—≥рководень, його ф≥зичн≥ ≥ х≥м≥чн≥ властивост≥. —≥рководень €к в≥дновник.

3.ћетоди одержанн€ сульф≥д≥в та њх г≥дрол≥з.

4.Ѕ≥олог≥чна роль кисню.

5.’≥м≥чн≥ основи застосуванн€ кисню ≥ озону в медицин≥ ≥ фармац≥њ.

6.—елен ≥ телур, њх загальна характеристика та оксидац≥йно-в≥дновн≥ властивост≥ у пор≥вн€нн≥ з сполуками —ульфуру.

7.ќдержанн€ та властивост≥ сульфатноњ кислоти.

8.ќксидац≥йн≥ властивост≥ концентрованоњ сульфатноњ кислоти.

9.ѕол≥сульф≥дн≥ кислоти, њх граф≥чне зображенн€.

10.ќбчисл≥ть обТЇм сульфур (IV) оксиду (н.у.), необх≥дний дл€ повного знебарвленн€ 150 см3 0,1ћ розчину кал≥ю перманганату.

11.«ак≥нч≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й:

а) KMnO4 + H2S + H2SO4

б) KMnO4 + Na2SO3 + H2SO4

в) KMnO4 + Na2SO3 + H2O →

г) KMnO4 + Na2SO3 + KOH →

д) K2Cr2O7 + H2S + H2SO4

е) Cu + H2SO4 (к.) →

Ї) Zn + H2SO4 (к.) →

ж) C + H2SO4 (к.) →

12.який обТЇм 80%-оњ сульфатноњ кислоти густиною 1,78 г/см3 витратитьс€ на розчиненн€ 2,4 г м≥д≥? який обТЇм газу при цьому утворитьс€?

13.ќбчислити мол€рну концентрац≥ю розчину, в €кому масова частка натр≥ю сульфату 20 %, а густина розчину Ц 1,2 г/см3.

14.який обТЇм сульфуру (IV) оксиду утворитьс€ при згоранн≥ 1 т вуг≥лл€, що м≥стить 3,0% сульфуру. яку к≥льк≥сть H2S потр≥бно, щоб знешкодити цю к≥льк≥сть SO2? яка к≥льк≥сть с≥рки при цьому утворитьс€?

15.¬изначте масу осаду, добутого в результат≥ зливанн€ розчину масою 20 г з масовою часткою ферум (III) сульфату 8% з розчином масою 20 г з масовою часткою бар≥й г≥дроксиду 15%.

16.” результат≥ д≥њ 4 г сульфатноњ кислоти на 2,6 г цинку добули 0,7 дм3 водню (н.у.). ¬изначте обТЇмну частку виходу продукту в≥д теоретично можливого.

17.ƒо розчину масою 200 г з масовою часткою сульфатноњ кислоти 9,8%, долили розчин натр≥ю г≥дроксиду, що м≥стить 16 г лугу. ќбчисл≥ть масу сол≥, що утворилась.

 

—јћќ—“≤…Ќј ј”ƒ»“ќ–Ќј –ќЅќ“ј

1.¬иконанн€ досл≥д≥в, описаних в даних методичних вказ≥вках.

2.ќбговоренн€ результат≥в та оформленн€ висновк≥в.

3.ќформленн€ та захист протоколу.

4.¬≥дпов≥д≥ на запитанн€, запропонован≥ викладачем, з використанн€м запис≥в на дошц≥.

5.–озв'€зуванн€ розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 

«авданн€ 1.  исень, ќксиген.

1.1.ќдержанн€ ≥ властивост≥ кисню.

1.1.1.ќдержанн€ кисню терм≥чним розкладом кал≥ю перманганату

Ќасипте в суху проб≥рку невелику к≥льк≥сть KMnO4, закр≥п≥ть њњ в затискач≥ штативу ≥ нагр≥йте. ѕри температур≥ вище 240o— KMnO4 розкладаЇтьс€ на кисень, манганат кал≥ю ≥ манган (IV) оксид. ƒовед≥ть на€вн≥сть кисню в проб≥рц≥ за допомогою тл≥ючоњ ск≥пки. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

1.1.2.ќдержанн€ кисню при взаЇмод≥њ MnO2 з сульфатною кислотою.

Ќасипте в проб≥рку 1г MnO2 ≥ додайте 1-2 см3 концентрованоњ сульфатноњ кислоти (ќЅ≈–≈∆Ќќ!). «акр≥п≥ть проб≥рку в затискач≥ штативу ≥ легенько нагр≥йте.—постер≥гайте ≥нтенсивне вид≥ленн€ пухирц≥в кисню. ƒовед≥ть на€вн≥сть кисню за допомогою тл≥ючоњ ск≥пки ≥ напиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

1.1.3.ќксидац≥€ вуг≥лл€

«роб≥ть невелику петельку з дроту ≥ закр≥п≥ть у н≥й кусочок деревного вуг≥лл€. Ќагр≥йте вуг≥лл€ в полум'њ пальника ≥ внес≥ть розжарену вуглину в проб≥рку з киснем. ѕ≥сл€ цього закрийте проб≥рку корком ≥ збовтайте њњ. ѕерев≥рте за допомогою ун≥версального ≥ндикатора реакц≥ю розчину в проб≥рц≥, зроб≥ть висновок ≥ напиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

1.1.4.ќксидац≥€ с≥рки

Ќа зал≥зну ложечку поклад≥ть кусочок с≥рки, нагр≥йте на полум'њ пальника до по€ви блакитного кольору ≥ внес≥ть њњ в проб≥рку з киснем. «роб≥ть висновок ≥ напиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

1.1.5.ќксидац≥€ натр≥ю

 усочок метал≥чного натр≥ю вибер≥ть п≥нцетом ≥з гасу, в €кому в≥н збер≥гаЇтьс€ ≥ поклад≥ть на ф≥льтрувальний пап≥р. «р≥жте оксидну пл≥вку ножем, в≥дд≥л≥ть кусочок чистого металу розм≥ром пшеничного зерна ≥ нагр≥йте його в зал≥зн≥й ложечц≥ на полум'њ пальника, поки в≥н загоритьс€. ѕот≥м внес≥ть його в проб≥рку з киснем. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ гор≥нн€ натр≥ю змоч≥ть ложечку водою, що знаходилась у проб≥рц≥, закрийте проб≥рку корком ≥ перем≥шайте њњ вм≥ст. ѕерев≥рте реакц≥ю розчину за допомогою ун≥версального ≥ндикатора. «роб≥ть висновок, напиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

1.1.6.ќксидац≥€ г≥дроксид≥в ‘еруму (II) ≥ ћангану(≤≤)

¬ дв≥ проб≥рки налийте по 1-2 см3 розчин≥в: у першу Ц феруму (≤≤)сульфату, у другу Ц мангану (≤≤) сульфату ≥ додайте дек≥лька крапель розчину натр≥ю г≥дроксиду до утворенн€ драглистих осад≥в в≥дновних г≥дроксид≥в. ¬вед≥ть в одержан≥ суспенз≥њ газов≥дв≥дну трубку в≥д приладу дл€ отриманн€ кисню ≥ пропускайте кисень до зм≥ни кольору осад≥в, у зв'€зку з утворенн€м феруму (III) г≥дроксиду ≥ мангану (≤V) г≥дроксиду. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, ур≥вн€йте њх методом електронного балансу.

 

«авданн€ 2. ќ«ќЌ

2.1.ќксидац≥йн≥ властивост≥ озону

ѕом≥ст≥ть в проб≥рку з газов≥дв≥дною трубкою невелику к≥льк≥сть KMnO4 ≥ дек≥лька крапель конц.H2SO4. ѕерманганатна кислота, €ка при цьому утворюЇтьс€ дег≥дратуЇтьс€ сульфатною кислотою з утворенн€м нест≥йкого оксиду мангану (VII):

KMnO4 + H2SO4 = HMnO4+KHSO4

2HMnO4 + (H2SO4) = Mn2O7+ H2O

Mn2O7 = 2MnO2+ 3O

јтомарний кисень, з'Їднуючись з киснем пов≥тр€ утворюЇ озон:

O2 + O = O3

Ќаповн≥ть озоном, що вид≥л€Їтьс€, три проб≥рки ≥ закрийте корками. ƒосл≥д≥ть оксидац≥йн≥ властивост≥ озону: а) в першу проб≥рку внес≥ть на к≥нчику дротини кусочок вати, змочений етером чи спиртом; б) в другу - вологий йодкрохмальний пап≥рець; в) в третю - почищену м≥дну пластинку. «анурте газовив≥дну трубку приладу дл€ одержанн€ озону в розчин з осадом плюмбуму сульф≥ду ≥ спостер≥гайте зм≥ну чорного кольору осаду на б≥лий в результат≥ оксидац≥њ плюмбуму сульф≥ду до плюмбуму сульфату. «моч≥ть червоний лакмусовий пап≥рець розчином йодиду кал≥ю ≥ п≥днес≥ть його до отвору газовив≥дноњ трубки. —постер≥гайте посин≥нн€ пап≥рц€ внасл≥док утворенн€ йоду.

ѕровед≥ть ц≥ сам≥ досл≥ди з киснем, €кий був з≥браний в три ≥нш≥ проб≥рки. ѕор≥вн€йте оксидац≥йну активн≥сть озону ≥ кисню. «роб≥ть висновки ≥ напиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

«авданн€ 3. —≥рка, —ульфур

3.1.ѕол≥морф≥зм с≥рки

3.1.1.ќдержанн€ пластичноњ с≥рки

¬ проб≥рку на 10 см3 насипте на 1/4 об'Їму др≥бних кусочк≥в с≥рки ≥ нагр≥йте р≥вном≥рним полум'€м пальника. —постер≥гайте плавленн€ (to=118oC), зм≥ну забарвленн€ ≥ консистенц≥њ розплавленоњ с≥рки. ƒовед≥ть с≥рку до кип≥нн€ ≥ швидко тонким струменем вилийте њњ в чашку з холодною водою, тримаючи проб≥рку на в≥ддал≥ 10 см в≥д чашки. ¬ибер≥ть з води ≥ розгл€ньте отриману так звану пластичну с≥рку. «алиш≥ть њњ на пов≥тр≥ на де€кий час ≥ спостер≥гайте њњ затверд≥ванн€. як≥ при цьому в≥дбуваютьс€ внутр≥шн≥ зм≥ни в будов≥ с≥рки?

 

3.1.2.ќдержанн€ монокл≥нноњ с≥рки

Ќаповн≥ть кусочками с≥рки фарфоровий тигель ≥ слабо нагр≥йте.  оли с≥рка розплавитьс€, в≥дставте тигель на фарфорову п≥дставку. як т≥льки на поверхн≥ розплавленого тиглю утворитьс€ кристал≥чна с≥рка, зроб≥ть в н≥й скл€ною паличкою отв≥р ≥ вилийте залишок розплавленоњ с≥рки в скл€нку з водою. Ќа внутр≥шн≥й поверхн≥ тигл€ при охолодженн≥ утворюютьс€ прозор≥ голчаст≥ кристали монокл≥нноњ с≥рки. «верн≥ть увагу на те, що кристали через де€кий час втрачають прозор≥сть внасл≥док перетворенн€ монокл≥нноњ с≥рки в ромб≥чну.

 

3.2.¬заЇмод≥€ с≥рки з металами

3.2.1.¬заЇмод≥€ с≥рки з цинком

Ќа аркуш≥ паперу скл€ною паличкою зм≥шайте 1 г порошку с≥рки з 2 г порошку цинку. ¬исипте сум≥ш на азбестову с≥тку ≥ п≥дпал≥ть розжареною скл€ною паличкою. —постер≥гайте бурхливий переб≥г реакц≥њ з утворенн€м сульфуру (IV) оксиду ≥ густого б≥лого диму цинку сульф≥ду. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.2.2.√ор≥нн€ м≥д≥ в парах с≥рки

Ќасипте в суху широку проб≥рку 2-3 г с≥рки, закр≥п≥ть проб≥рку затискачем штативу в нахиленому положенн≥ ≥ нагр≥йте с≥рку до кип≥нн€. ¬≥зьм≥ть тигельними щипц€ми стр≥чку м≥дноњ фольги, нагр≥йте њњ ≥ внес≥ть у пари с≥рки. —постер≥гайте ≥нтенсивне гор≥нн€ м≥д≥ з утворенн€м CuS. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

3.3.¬заЇмод≥€ с≥рки з концентрованою HNO3

” проб≥рку внес≥ть дек≥лька кристалик≥в с≥рки, додайте 4-5 крапл≥ конц. HNO3. —ум≥ш прокип'€т≥ть. який газ вид≥л€Їтьс€? ƒовед≥ть на€вн≥сть сульфат-йону добавленн€м сол≥ Ѕар≥ю. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ в молекул€рному ≥ йонному вигл€д≥.

 

3.4.¬заЇмод≥€ с≥рки з концентрованим розчином NaOH.

” проб≥рку внес≥ть дек≥лька кристалик≥в с≥рки, додайте 8-10 крапель конц. NaOH. —ум≥ш прокип'€т≥ть. ƒовед≥ть на€вн≥сть у розчин≥ сульф≥д-йону добавленн€м сол≥ ѕлюмбуму. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

 

«авданн€ 4. √≥дрогенсульф≥д

4.1.ќдержанн€ г≥дрогенсульф≥ду

ѕоклад≥ть у проб≥рку к≥лька кусочк≥в феруму сульф≥ду, додайте 3-4 см3 розбавленоњ (1:5) сульфатноњ кислоти, закрийте проб≥рку корком з газовив≥дною трубкою ≥ спостер≥гайте переб≥г реакц≥њ. «верн≥ть увагу на кол≥р ≥ запах г≥дрогенсульф≥ду, уникаючи глибокого вдиханн€.

 

4.2.√ор≥нн€ г≥дрогенсульф≥ду

„ерез 2-3 хв., коли г≥дрогенсульф≥д вит≥снить з проб≥рки пов≥тр€, п≥дпал≥ть його на к≥нц≥ в≥дт€гнутоњ трубки. «верн≥ть увагу на кол≥р полум'€. ѕотримайте над полум'€м суху холодну скл€нку, отвором униз. Ќа його ст≥нках ос≥дають крапл≥ води. ¬нес≥ть у полум'€ холодну кришку фарфорового тигл€ ≥ спостер≥гайте утворенн€ жовтого нальоту с≥рки. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й повного ≥ неповного згор€нн€ г≥дрогенсульф≥ду.

 

4.3.¬≥дновн≥ властивост≥ г≥дрогенсульф≥ду

ƒодайте крапл€ми с≥рководневу воду до повного зникненн€ забарвленн€ до розчин≥в: а) бромноњ води; б) йодноњ води; в) KMnO4, п≥дкисленого H2SO4; г) кал≥ю дихромату, п≥дкисленого H2SO4; д) феруму (≤≤≤) сульфату, п≥дкисленого H2SO4. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

4.4.ќдержанн€ сульф≥д≥в метал≥в

” проб≥рку внес≥ть окремо по 1-2 см3 розчин≥в солей  ал≥ю, Ѕар≥ю, ÷инку ћангану,  упруму, ѕлюмбуму, ‘еруму (≤≤≤). ¬ кожну з них додайте по 2-3 крапл≥ розчину натр≥ю сульф≥ду. ўо спостер≥гаЇтьс€? ¬≥дзначте кол≥р осад≥в. ¬ипробуйте њх розчинн≥сть в хлоридн≥й кислот≥. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й.

 

«авданн€ 5. —ульф≥тна кислота

5.1.ќксидац≥йно-в≥дновн≥ властивост≥ сульф≥т-йону

ƒо 2-3 см3 розчину K2Cr2O7 (п≥дкисленого сульфатною кислотою), додайте розчину Na2SO3. ўо спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

ƒо розчину натр≥ю сульф≥ту, трохи п≥дкисленого H2SO4, долийте с≥рководневу воду. ўо спостер≥гаЇтьс€? Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ.

5.2.«небарвленн€ орган≥чних барвник≥в сульф≥тною кислотою

ƒо розчину натр≥ю сульф≥ту додайте дек≥лька крапель сульфатноњ кислоти, а пот≥м дек≥лька крапель розчину орган≥чного барвника (фуксину, метиленового синього тощо). —постер≥гайте поступове знебарвленн€ розчину. Ќагр≥йте розчин до кип≥нн€ ≥ спостер≥гайте в≥дновленн€ початкового забарвленн€. ÷е показуЇ, що знебарвленн€ в≥дбулос€ не внасл≥док руйнуванн€ молекул барвника, а за рахунок утворенн€ нест≥йкоњ сполуки барвника з сульф≥тною кислотою, €ка при нагр≥ванн≥ розкладаЇтьс€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 880 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2042 - | 1854 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.285 с.