Пресвята Богородице, спаси нас

СВЯТИЙ АЛЬФОНС ЛІГУОРІ

МОЛИТВА

МОҐУТНІЙ ЗАСІБ СПАСІННЯ

 

й інші менші твори

 

 

СВЯТИЙ АЛЬФОНС ЛІГУОРІ

(1696-1787) це один із великих Святих Христової Церкви. Він був одним із найбільше плодовитих, аскетичних письменників, основником Чину Отців Редемптористів і взірцевим єпископом. За глибоке знання і працю в моральнім богословії Церква проголосила його покровителем католицьких моралістів і сповідників.

 

 

Втіленому Слову,

Ісусові Христові,

Улюбленцеві Предвічного Отця,

Благословенному Господеві,

Подателеві життя,

Цареві слави,

Спасителеві світу,

Очікуваному народами,

Бажаному від віків,

Судді всесвіту,

Посередникові між Богом і людьми,

Вчителеві чеснот,

Непорочному Ягняті,

Чоловікові страждань,

Предвічному Священикові і Жертві любови,

Надії грішників,

Джерелу ласк,

Доброму Пастиреві, що полюбив душі.

Альфонс присвячує цей свій твір.

 

ЗМІСТ

ПРИСВЯТА ІСУСОВІ ТА МАРІЇ 5

ВСТУП.. 5

Пресвята Богородице, спаси нас. 7

I. МОЛИТВА КОНЕЧНО ПОТРІБНА.. 7

(1) Молитва безумовно конечна до спасіння. 7

(2) Без молитви не можливо опертій я спокусам і зберігати Божі Заповіді 10

(4) Заступництво Пресвятої Богородиці 18

2. ВАРТІСТЬ МОЛИТВИ.. 20

(1) Визначність молитви та її могутність перед Богом.. 20

(2) Молитва це могутня зброя проти спокус. 21

(3) Бог завжди готовий вислухати нас. 23

(4) Благаймо в Бога великих ласк Воно краще молитися ніж розважати. 25

Закінчення. 27

3. УМОВИНИ ДОБРОЇ МОЛИТВИ.. 28

УМОВИНИ ДОБРОЇ МОЛИТВИ.. 30

(1) Треба прохати речей, що конечні для спасіння. 30

(2) Треба покірно молитися. 31

(3) Слід задовольнятися звичайними ласками і не домагатися надзвичайних. 34

(4). Треба молитися з довір'ям.. 35

(5) Треба витривало молитися. 43

ЗАКІНЧЕННЯ.. 47

ЯК МОЖНА ЗАВЖДИ І ПО-ДРУЖНЬОМУ РОЗМОВЛЯТИ З БОГОМ?. 49

(1) Бог хоче, щоб ми довірливо і по-дружньому розмовляли з Ним.. 49

(2) Воно легко і приємно розмовляти з Богом.. 51

(3) Про що, коли й як слід розмовляти з Богом?. 53

Бог відповідає душі, що говорить до Нього. 59

ПРАКТИЧНЕ ЗВЕДЕННЯ.. 60

ПІДЧИНЕННЯ БОЖІЙ ВОЛІ 65

1. ВИЗНАЧНІСТЬ ЦІЄЇ ЧЕСНОТИ.. 65

2. ЗГОДА З БОЖОЮ ВОЛЕЮ В УСІХ РЕЧАХ.. 68

3. ПІДЧИНЕННЯ БОЖІЙ ВОЛІ ЧИНИТЬ ДУШУ ЩАСЛИВОЮ... 70

4 БОГ ХОЧЕ ТІЛЬКИ НАШОГО ДОБРА.. 73

5 ВПРАВИ В ПІДЧИНЕННІ БОЖІЙ ВОЛІ 75

(1) Загальні життєві випадки.. 75

(2) Природні похибки.. 76

(3) Фізичні хвороби.. 76

(4) Втрата дорогих осіб. 79

(5) Душевні пригноблення. 79

(6) Смерть. 82

(7) Духовні добра. 83

6 ЗАКІНЧЕННЯ.. 84

ДЕВ'ЯТНИЦЯ ДО СВЯТОГО ДУХА.. 85

Розважання на кожний день дев'ятннці, зачинаючи від Вознесення. 85

1-е Розважання ЛЮБОВ ЦЕ ПАЛЮЧИЙ ВОГОНЬ.. 86

Почування і молитва. 87

2-Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ СВІТЛО, ЩО ПРОСВІЧУЄ.. 87

Почування і молитва. 88

3-Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ ВОДА, ЩО ПОТУШУЄ ДУШЕВНУ СПРАГУ.. 88

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА.. 89

4-Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ ПЛОДОНОСНА РОСА.. 89

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА.. 90

5-Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ ЖИТТЄДАЙНИЙ ВІДПОЧИНОК. 90

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА.. 91

6-Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ ЧЕСНОТА, ЩО СКРІПЛЯЄ ДУШУ.. 91

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА.. 92

7-Е РОЗВАЖАННЯ БОГ МЕШКАЄ В ДУШІ ЧЕРЕЗ ЛЮБОВ.. 92

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА.. 93

8-Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ ДУХОВНІ В'ЯЗИ.. 93

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА.. 94

9-Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ.. 94

Почування і молитва. 95

ЗАКІНЧЕННЯ.. 96

10-Е РОЗВАЖАННЯ ЗАСОБИ, ЩОБ ЛЮБИТИ БОГА І СТАТИ СВЯТИМ.. 96

ПОЧУКАННЯ І МОЛИТВА.. 96

БОЖА ЛЮБОВ І ЗАСОБИ, ЩОБ ЗДОБУТИ ЇЇ 97

ЗАСОБИ, ЩОБ ЗДОБУТИ БОЖУ ЛЮБОВ.. 100

1 ВІДВ'ЯЗАНИЙ ВІД СОТВОРІНЬ.. 100

2 РОЗДУМУВАННЯ ПРО ХРИСТОВІ СТРАСТІ 102

З ПІДЧИНЕННЯ БОЖІЙ ВОЛІ 103

4 РОЗВАЖАННЯ.. 104

5 МОЛИТВА.. 105

МОЛИТВА ДО РОЗП'ЯТОГО ХРИСТА, ЩОБ ОТРИМАТИ ЙОГО СВЯТУ ЛЮБОВ 106

МОЛИТВА ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, ЩОБ ВИЄДНАЛА НАМ ЛЮБОВ ДО ХРИСТА І ЛАСКУ ДОБРОЇ СМЕРТИ.. 107

ВОГНЯНІ СТРІЛИ ЦЕБТО ДОКАЗИ ЛЮБОВИ, ЩО ХРИСТОС ВИЯВИВ НАМ У ВІДКУПЛЕННІ 107

(1) Він полюбив нас і видав Себе Самого за нас (Єф. 5, 2). 107

(2) Бог так полюбив світ, що видав Свого єдинородного Сипа (Ів. З, 16). 108

(3) Це не було з кров'ю козлів і телят, але через власну Кров Він раз назавжди ввійшов до Святого Місця і запевнив вічне відкуплений (Євр. 9,12). 109

(4) Виявилися доброта і чоловіколюбність Спасителя, нашого Бога (Тит:3, 4). 109

(5) Божа любов до нас виявилася тим, що Бог послав у світ Свого єдинородного Сина, щоб через Нього ми мали життя (І Ів. 4. 9). 110

(6) Завдяки великому милосердю нашого Бога Сходяче Світло з неба відвідало нас (Лк. 1, 78). 111

(7) І Слово сталося Чоловіком (Ів. 1, 14). 111

(8) Він (Христос) закрий Свою велич (Фил. 2, 7). 112

(9) Дитятко народилося нам, і Син даний нам (Іс. 9, 6). 113

(10) Небо, пошли росу, і ви, хмари, видайте з себе Праведника! (Іс. 45, 8). 113

(11) Він (Христос) маловажений і позбавлений пошани між людьми.. 114

(12) Він був Мужем болів (Іс. 53,3). 115

(13) Він завжди любий Своїх, що були на світі, і дав їм превеликий доказ Своєї любови (Ів. 13,1). 115

(14). Моя душа погружена в такім смутку, що це може спричинити Мені смерть! (Мт. 26,38). 116

(15) Схопили Ісуса і зв'язали Його (Ів. 18,12). 117

(16) Він був поранений за наші гріхи і мучений за наші беззаконня. 117

(17) Радуйся, Царю Юдейський! (Мт. 27, 29) 118

(18) І несучи Свій хрест. Він вийшов на місце, що зветься Череповищем (Ів. 19. 17). 119

(19) Як ягня мовчить перед стригуном, гак і Він не відчинив Своїх уст (Іс.53, 7). 120

(20) Мій Боже, мій Боже, чому Ти опустив Мене? (Мт. 27, 46). 120

(21) Розп'яли Його, і з Ним розп'ято теж двох розбійників, одного праворуч, другого ліворуч, а Ісуса всередині (Ів. 10, 18). 121

(22) І схиливши голову. Він віддав духа (Ів. 19, ЗО). 122

(23) Пожертвував Себе, бо Сам цього хотів (Іс. 53, 7). 122

(24) Посилаючи Свого Сина, що прийняв на Себе природу грішного чоловіка, Бог осудив гріх через Втілення (Христа) (Рим. 8, 3). 123

(25) Полюбив нас і в Своїй крові обмив нас з гріхів (Апок. 1,5). 124

(26) Він понизив Себе і стався послушний аж до смерти, і то смерти на хресті (Фил. 2, 8). 124

(27) Христова любов завдає нам насилля (2 Кор. 5, 14). 125

(28) Христова любов завдає нам насилля (2 Кор. 5, 14). 126

(29) Ніхто не може дати більшого доказу любови як той, хто своє життя віддає за своїх друзів (Ів. 15, 13). 127

(30) Як буду піднятий з землі, то притягну всіх до Себе (Ів. 12, 32). 127

(31) Він не пожалував власного Сина, але видав Його за всіх нас, то як міг би Він разом з Ним не дати і всього іншого? (Рим. 8, 32). 128

(32) А ми проповідуємо розп'ятого Христа, який для жидів є згіршенням, а для поган — безумством _1 Кор. 1, 23). 129

(33) Господь вложив на Нього провини всіх нас... віддав Його на муки (Іс. 53, 6 і 10). 130

(34) Я — добрий Пастир. Добрий Пастир віддає своє життя за вівці (Ів. 10, 11). 130

(35) Я віддаю власне життя... Ніхто не бере його від Мене. Це Я Сам віддаю його. (Ів. 10, 17-18). 131

(36) Він знищив рукопис, що своїми постановами була нам противна; усунув її, як прибив її до хреста (Кол. 2, і 4). 132

(37) Якщо хтось згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. Він Сам є надолуженням за наші гріхи (1 Ів. 2, 1-2). 133

(38) Прийдіть до Мене всі, що почуваєтеся струджені і перетяжені, і Я полегшу вашу втому! (Мт. 11, 28). 133

ЗАСАДИ ДЛЯ КЕРУВАННЯ ДУШІ, ЩО ХОЧЕ ДОСКОНАЛО ЛЮБИТИ ІСУСА ХРИСТА 135

ПОБОЖНІ ПОЧУВАННЯ ДУШІ, ЩОХОЧЕ ВПОВНІ НАЛЕЖАТИ ДО ІСУСА ХРИСТА.. 137

(1) АКТ ЖИВОЇ ВІРИ.. 137

(2) АКТ ДОВІР'Я.. 138

(3) АКТ ЖАЛЮ... 141

(4) АКТ ПОСТАНОВИ.. 142

(5) АКТ ЛЮБОВИ.. 143

(6) АКТ ПІДЧИНЕННЯ БОЖІЙ ВОЛІ 145

(7) РІЗНІ АКТИ.. 146

(8) ЛЮБЛЯЧІ ЗІТХАННЯ ДО БОГА.. 148

(9) ЛЮБЛЯЧІ ЗІТХАННЯ ДО ІСУСА ХРИСТА.. 152

(10) ПОБОЖНІ ЗІТХАННЯ.. 154

 

ПРИСВЯТА ІСУСОВІ ТА МАРІЇ

Втілене Слово, Ти віддало Свою кров і життя, щоб надати нашим молитвам стільки сили, що вони годні виєднати все, чого забажаємо. Мій Боже, ми ж так занедбуємо власне спасіння, що навіть не благаємо ласк, що їх треба нам, щоб спастися! З молитвою Ти дав нам ключ до всіх Своїх божеських скарбів, а ми добровільно залишаємося нуждарями, бо не молимося. Господи, просвіти і покажи нам. які могутні перед Небесним Отцем благання, що їх звертаємо до Нього в Твоїм імені та через Твої заслуги. Присвячую Тобі цю книжечку. Поблагослови її та вчини, щоб полюбив невпинну молитву той, кому ця книжечка попадеться в руки, та щоб іще інших заохочував користуватися цим могутнім засобом спасіння.

Маріє, могутня Божа Мати, і Тобі так само присвячую цей твір. Чувай над ним, виєднуючи для всіх її читачів духа молитви, щоб удавалися до твого Сина і до Тебе в усіх своїх потребах, бо ти — роздільниця ласк і Мати милосердя. Ти вислухуєш всіх, що поручаються Тобі. Ти — така могутня Діва, що годна виєднати від Бога для своїх слуг все, чого тільки захочеш.

 

ВСТУП

Хоч я написав чимало духовних книжок, все таки думаю, що не уложив кориснішого твору ніж ця книжечка, в якій говорю про молитву. Молитва це конечний і певний засіб, щоб запевнити собі спасіння й отримати всі потрібні ласки. Хоч це не можливе для мене, все таки, якщо б міг, то хотів би видрукувати стільки примірників цієї книжечки, скільки є людей на світі. Я роздав би їх між людей, щоб кожен зрозумів, що ми всі мусимо молитися, якщо бажаємо спасти свою душу.

Кажу це, бо бачу, що Святе Письмо і Святі Отці сильно настають на молитву. На жаль християни мало користають з цього могутнього засобу, щоб запевнити собі спасіння душі. І ще більше болить мене те, що проповідники і сповідники рідко говорять своїм слухачам і каянникам про молитву. Навіть духовні книжки, що сьогодні появляються, замало говорять про неї. Тим часом всі проповідники, сповідники і книжки не повинні б на ніщо так наставати як на молитву.

Щоправда, вони вказують на численні добрі засоби, що помагають душам зберегтися в Божій ласці, от хоча б втечу від лихих нагод, часте приймання Святих Тайн, рішучий спротив спокусам, життя Божим словом і роздумування про вічні правди, і інші засоби. Не перечу, що згадані речі дуже корисні.

Проте питаюся: «Навіщо здадуться проповіді та розважання і всякі інші засоби, що їх дораджують духовні вчителі, якщо душі не будуть молитися?» Хіба Господь не заявив, що не подасть ласки, якщо людина не молиться? «Просіть і одержите!». Загально кажучи, всі наші розважання, постанови і обіцянки залишаться безкорисні, якщо не будемо молитися. Якщо не молимося, то спроневіримося Божому світлу та вчиненим постановам, бо саме Боже світло, розважання і постанови не вистачать, щоб виконувати добро перемагати спокуси і вправлятися в чесноті або — коротко кажучи, зберігати Божі Заповіді. Тут потрібна діяльна Божа ласка. Бог же - як згодом побачимо — не дасть цієї діяльної помочі, якщо не молимося. Духовне світло, розважання і добрі постанови спонукують нас молитися посеред небезпек і спокус, щоб отримати Божу поміч і так вберегтися від гріха. Отож пропадемо, якщо тоді не молимося.

Мій читачу, я хотів звернути увагу на цю справу, щоб ти дякував Господеві, що через цю книжечку дає собі нагоду поважно призадуматися над важністю молитви, бо — говорячи про дорослих людей — всі ті, що спасаються, звичайно при помочі молитви запевняють собі спасіння. Ось тому кажу, щоб ти був вдячний Богові, бо Він виявляє превелике милосердя тим, що їм вділяє світла і ласки молитися.

Мій дорогий брате, сподіваюся, що, прочитавши цю мою книжечку, вже більше не будеш недбалий, щоб звертатися молитвою до Бога тоді, як буваєш спокушуваний зневажити Його. Занедбання молитви було причиною твоїх минулих гріхів, бо ти занедбав молитися та благати в Бога помочі, як спокуси докучали тобі.

Отож прошу тебе, часто розчитуйся в цій книжечці не тому, що вона є моїм твором, а тому, що ця книжечка це засіб спасіння душі,

що Господь подає, помагаючи тобі зрозуміти, що бажає твого спасіння. Прочитавши, передай її іншим, кому тільки зможеш, от хоча б своїм приятелям або знайомим. А тепер зачнім обговорювати саму молитву.

—о—

 

Святий Павло отак писав до свого учня Тимотея: «Отож найперше благаю вас жертвувати молитви, благання прохання і подяку за всіх людей». Святий Тома виясняє, що молитва це звернення нашого ума до Бога. Благання ж це властива молитва. Благання зветься проханням, якщо означуємо, чого бажаємо, от хоча б: «Боже, поможи, мені!» Заклинання ж це побожна мольба за якусь ласку, от хоча б як кличемо до Бога: «Господи, визволи нас ради заслуг Свого хреста і страстей!» Подяка це вияв вдячности за отримані добродійства. Святий Тома каже, що подяка виєднує нам іще більші добродійства: Подякою заслуговуємо собі ще більші добродійства.

Молитва в стислому значенні це звернення душі до Бога. В загальному значенні вона включає в собі всі інші повище згадані роди молитви, і саме про молитву в загальному значенні буде мова в цій книжечці.

Найперше побачимо, що молитва це конечний і дуже могутній засіб, щоб отримати від Бога всі бажані ласки, якщо вміємо належно благати їх. Отож зразу буде мова про конечність і вартість молитви, а потім про умовини — цебто як треба молитися — щоб наша молитва мала успіх перед Богом.

 

Пресвята Богородице, спаси нас.