Сильно помиляється, хто недовірливо поступає з Богом і наближається до Нього немов застрашений і застиджений невільник перед пана, бо почувається перестрашений. Ще сильніше помилився б той, хто думав би, що воно нудно і гірко приставати з Богом, Це неправда, бо Мудрець каже: Розмова з Ним, не має нічого гіркого і проживання з Ним не викликує нудьги (Прем. 8, 16). Спитайтеся душ, що сильно люблять Бога, і вони відповідять вам, що посеред життєвих прикрощів ніде не знаходять більшої розради ніж у Бозі.
Приставання з Богом не вимагає, щоб ви безперестанку думали про Нього і через це забували про всі інші справи і відпочинок. Вам зовсім не треба занедбувати своїх зайнять. Тут треба тільки так поступати з Богом, як поступаєте з тими, що любите, і що люблять вас.
Бог завжди близько нас, ба й Він навіть у нас. Св. Павло каже: Ми в Нім... живемо, рухаємося і є (Дії, 17, 28). Тут не потрібно посередника, щоб розмовляти з Богом, бо Він бажає, щоб ми особисто та довірливо обговорювали з Ним свої справи. Отож обговорюйте з Ним справи і пляни, виявляйте страждання і побоювання коротко все, що заторкує вас. Чиніть це з довір'ям і відчиненим серцем, бо, як я сказав, Бог звичайно не говорить до душі, що не говорить до Нього. Мовчазлива душа не привикла розмовляти з богом, тому слабо розумітиме Його голос, як Він заговорить до неї. Саме на те Господь скаржиться в Пісні Пісней, кажучи: Наша сестра ще мала. Що зробимо з нею, як прийде день, що треба буде заговорити до неї? (Пісні: 8, 8). Наша сестра є ще дитиною в любові. Як годні ми говорити до неї, коли вона не розуміє?
Бог хоче, щоб ми боялися Його як могутнього Пана, коли нехтуємо Його ласкою, але заразом прагне, щоб поступали з Ним як з дорогим Приятелем, якщо любимо Його. Ось тому прагне, щоб ми часто без страху і свобідно розмовляли з Ним.
Це правда, що треба завжди шанувати Бога. Але й так само правда, що свобідно та з довір'ям слід виявляти Йому свої почування, як дає нам відчути, що Він близько нас і бажає, щоб розмовляти з Ним як з людиною, що сильно любить нас. Він попереджає тих, що бажають Його, щоб перший показатися їм (Прем. 6, 14).
Бог не чекає, щоб ми прийшли до Нього. Якщо бажаєте любити Його, то він випереджує вас і приходить до вас приносячи ласки і ліки, яких потребуєте. Жде тільки на те, щоб заговорили до Нього, щоб показати вам, що Він близький вас і готовий вислухати і потішити. Псальмопівець запевняє нас про це, кажучи: Він завжди готовий почути їхні благання{Пс. 33, 16).
Бог безмежний, тому є всюди, але є два місця, де Він властиво проживає. Перше місце це небо, де виявляє блаженним душам Свою славу. Друге ж місце Його пробування є на землі, і цим місцем є покірна душа, що любить Його. Пророк Ісая каже: Він проживає... зо скрушеними і покірними душами(\с. 57, 15).
Отож наш Бог проживає в небі, але не відказується вдень і вночі пробувати зо Своїми вірними слугами в печерах і келіях. Там потішає їх. Одна краплинка Його потіх перевищає всі розкоші, що світ міг би дати нам. Тільки той не закуштовує їх, хто не бажає їх. Пророк Давид кличе: Попробуйте і, зобачите, який добрий Господь\ (Пс. 33, 9).
Мірські приятелі часом пробувають разом, а часом ні. Зате між Богом і вами ніколи не буде розлуки, якщо хочете. Святий, Дух каже: Твій сон буде солодкий, як заснеш.., бо Господь буде при тобі (Прит. З, 24 і 26). Ти будеш спати, а Господь стане біля тебе і буде чувати над тобою. Спочну з Ним... і Він буде моїм дорадником у щасті і моєю потіхою в турботах і смутку (Прем. 8, 9).
Як спочиваєте вночі, то Він не віддаляється від вас. Залишається і думає про вас, щоб, як пробудитеся вночі, говорити до вас натхненнями і почути якийсь акт любови, саможертви і подяки за те, що навіть уночі любляче і ніжно розмовляє з вами, Інколи Він промовлятиме до вас навіть під час сну, щоб думали про це, як пробудитеся, і щоб виконували те, що сказав вам: В сні промовлятиму до нього (Чис. 12, 6),
Він є біля нас уранці, щоб почути якесь слівце любови чи довір'я й отримати пожертву перших думок і всіх діл, що виконаєте на Його славу під час дня, як і теж страждань, що приймете з любови до Нього. Він є при нас, заки пробудимося. Отож слід нам любляче думати про Нього і тішитися, що Він так близько вас. бо колись був далеко через ваші гріхи. Тепер Він любить вас і велить: Люби Господа, Бога свого, всім своїм серцем! (Чис. 12,6).
