Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—утн≥сть навчанн€, його методолог≥чна основа, руш≥йн≥ сили




Ќавчанн€ Ч процес взаЇмод≥њ вчител€ та учн€, в результат≥ €кого учень засвоюЇ знанн€, набуваЇ вм≥нь ≥ навичок. Ќавчанн€ складаЇтьс€ з двох взаЇмоповТ€заних процес≥в Ц викладанн€ ≥ уч≥нн€. ћетодолог≥чною засадою процесу навчанн€ Ї наукова теор≥€ п≥знанн€, €кам вивчаЇ природу наукового п≥знанн€ ≥ його можливост≥, головн≥ законом≥рност≥ п≥знавального процесу, форми ≥ методи п≥знанн€ людиною навколишньоњ д≥йсност≥, умови ≥стинност≥ п≥знанн€. ѕ≥знанн€ Ц процес ц≥леспр€мованого в≥дображенн€ обТЇктивноњ д≥йсност≥ у св≥домост≥ людей.

–уш≥йними силами навчального процесу Ї його суперечност≥: м≥ж зростаючими вимогами сусп≥льства до про≠цесу навчанн€ i загальним станом цього процесу, €кий потребуЇ пост≥йного вдосконаленн€; м≥ж дос€гнутим учн€ми р≥внем знань, ум≥нь та навичок i знанн€ми, вм≥нн€ми й навичками, необх≥дними дл€ розв'€занн€ поставлених пе≠ред ними нових завдань; м≥ж фронтальним викладом матер≥алу й ≥ндив≥дуальним характером його засвоЇнн€; м≥ж розум≥нн€м матер≥алу вчителем i учн€ми; м≥ж теоретичними знанн€ми й ум≥нн€ми використовувати њx на практиц≥.

—труктура процесу оволод≥нн€ знанн€ми, ум≥нн€ми та навичками.

ѕроцес оволод≥нн€ знанн€ми, вм≥нн€ми i навичками становить п≥знавальну д≥€льн≥сть учн≥в, €кою керуЇ вчитель. –оль кер≥вника навчального процесу не обмежуЇтьс€ по€снени€м нового навчального матер≥алу. √оловний зм≥ст кер≥вництва пол€гаЇ в тому, що вчитель Ї насамперед орган≥затором i кер≥вником п≥знавальноњ д≥€льност≥ учнiв, створюЇ умови, за €ких вони можуть найрац≥ональн≥ше i найпродуктивн≥ше вчитис€ (навчальна дисципл≥на, психолог≥чний кл≥мат, чергуванн€ зан€ть, нормуванн€ домашньоњ навчальноњ роботи, постановка перед учн€ми ме≠ти i завданн€). «д≥йснюючи контроль за навчанн€м учн≥в, вчитель повинен бути готовий допомогти, коли в них виникають труднощ≥. ¬одночас учитель Ї вихователем, дбаЇ про розумовий, ф≥зичний, духовний розвиток учн≥в.

ўоб повноц≥нно зд≥йснювати процес викладанн€, вчи≠тель маЇ усв≥домлювати загальну мету осв≥ти i м≥сце свого предмета в њњ реал≥зац≥њ. ¬иход€чи iз загальноњ мети вихованн€ Ч формуванн€ всеб≥чно i гармон≥йно розвиненоњ особистост≥, Ч вчитель визначаЇ загальну осв≥тню, виховну i розвиваючу мету свого предмета i кожного уроку.

”читель повинен глибоко знати предмет на сучасному науковому piвнi. ј. ћакаренко справедливо зауважив, що учн≥ вибачать своњм учител€м i сувор≥сть, ≥ сух≥сть, i нав≥ть приск≥плив≥сть, проте не вибачать поганого знанн€ своЇњ справи.

«д≥йсненн€ м≥жпредметних зв'€зк≥в у npoueci навчанн€ потребуе в≥д учител€ певних знань iз сум≥жних дисципл≥н. ќсоб≠лива роль належить методичн≥й п≥дготовц≥ вчител€, добр≥й психолого-педагог≥чн≥й п≥дготовц≥, знанн€ методики орган≥зац≥њ виховноњ роботи, використанн€ досв≥ду роботи.

ƒ≥€льн≥сть учител€ в процес≥ викладанн€ охоплюЇ плануванн€ д≥€льност≥ (тематичне й поурочне); орган≥зац≥ю навчальноњ роботи; стимулюванн€ активност≥ учн≥в; зд≥йсненн€ поточного контролю за навчальним процесом, його регулюванн€, коригуванн€. ” ц≥й справ≥ безумовно, не об≥йтис€ без анал≥зу результат≥в своЇњ д≥€льност≥.

«в'€зок дидактики з ≥ншими науками.ƒидактика т≥сно пов'€зана з ≥ншими науками. ѕо-перше з ф≥лософ≥Їю, €ка Ї методолог≥чною основою дидактики, оск≥льки розробл€Ї науков≥ засади п≥знанн€ оточуючоњ д≥йсност≥. —оц≥олог≥€даЇ змогу враховувати соц≥альн≥ особливост≥ житт€ та д≥€льност≥ людей, њх вплив на процес навчанн€. ѕол≥толог≥€ розкриваЇ дл€ дидактики проблеми, повФ€зан≥ ≥з впливом пол≥тичних €вищ та процес≥в на навчанн€ людей. ƒидактика теоретично ≥ практично ірунтуЇтьс€ на досл≥дженн€х загальноњ, дит€чоњ ≥ педагог≥чноњ психолог≥њ. ¬ажливою передумовою усп≥шност≥ й ефективност≥ навчального процесу Ї знанн€ ≥ врахуванн€ особливостей ф≥з≥олог≥чного розвитку д≥тей певного в≥ку(ф≥з≥олог≥€ людини) та шк≥льноњ г≥г≥Їни.ƒидактика Ї науковою основою розвитку конкретних методик.

јктуальн≥ завданн€ дидактики в умовах розвитку з/о в≥дпов≥дно до вимог Ќац≥ональноњ доктрини: розробка зм≥сту загальноњ ≥ профес≥йноњ осв≥ти р≥зних навчально-виховних заклад≥в з урахуванн€м особливостей соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни; забезпеченн€ наукових передумов орган≥зац≥њ навчального процесу в навчальних закладах нового типу: г≥мназ≥€х, л≥це€х, колег≥умах; досл≥дженн€ особливостей навчанн€ обдарованих д≥тей; досл≥дженн€ питань оптим≥зац≥њ навчального процесу на основ≥ комп'ютеризац≥њ, використанн€ техн≥чних засоб≥в навчанн€; побудова зм≥сту ≥ процесу навчанн€ на основ≥ гуман≥зац≥њ; побудова зм≥сту осв≥ти на основ≥ нац≥ональноњ культури (мови, ≥стор≥њ, л≥тератури та ≥н.);

‘ункц≥њ навчанн€: осв≥тн€ Ц покликана забезпечити засвоЇнн€ учн€ми системи наукових знань, формуванн€ вм≥нь ≥ навичок; розвиваюча Ц передбачаЇ розвиток у процес≥ навчанн€; виховна Ц вихованн€ особистост≥. –еал≥зац≥€ цих функц≥й залежить в≥д чинник≥в:

- використанн€ зм≥сту навчального матер≥алу;

- добору форм, метод≥в ≥ прийом≥в навчанн€;

- забезпеченн€ пор€дку ≥ дисципл≥ни на уроц≥;

- використанн€ оц≥нок;

- особа вчител€, ставленн€ до учн≥в.

≈фективн≥сть засвоЇнн€ знань залежить в≥д мотивац≥њ навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥, розвитку емоц≥йноњ сфери школ€р≥в, њх самост≥йност≥ й творчоњ ≥н≥ц≥ативи.

ћотив навчанн€ Ї внутр≥шньою причиною, €ка спону≠каЇ учн€ вчитис€. ¬≥н безпосередньо впливаЇ на його став≠ленн€ до навчальноњ д≥€льност≥ й позначаЇтьс€ на €кост≥ набутих ним знань.

ћотиви навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в кла≠сиф≥кують €к п≥знавальн≥ та соц≥альн≥.

ѕ≥знавальн≥ мотиви закладен≥ в самому процес≥ нав≠чанн€: допитлив≥сть, ≥нтерес до знань, потреба в розумо≠в≥й д≥€льност≥, у п≥знанн≥, у розширенн≥ знань про навко≠лишню д≥йсн≥сть, р≥зноман≥тн≥ ≥нтелектуальн≥ почутт€ (здивуванн€, сумн≥в), прагненн€ здобути нов≥ знанн€ й на≠вички, застосовувати, вдосконалювати своњ п≥знавальн≥ можливост≥, ≥нтелектуальн≥ зд≥бност≥.

—оц≥альн≥ мотиви навчальноњ д≥€льност≥ за своњм похо≠дженн€м ≥ зм≥стом н≥би виход€ть за меж≥ суто навчального процесу ≥ пов'€зан≥ з широкими сусп≥льними взаЇмов≥дно≠синами д≥тей (широка соц≥альна мотивац≥€), а саме: соц≥≠альн≥ мотиви, комун≥кативн≥ мотиви, мотиви утил≥тарн≥, мотиви тривожност≥, мотиви, пов'€зан≥ з потребою у само≠вихованн≥.

 . ”шинський, наголошуючи на виховному значенн≥ правильних мотив≥в навчанн€, писав: Ђяк отрути, €к во≠гню, треба бо€тис€, щоб до хлопчика не добралась ≥де€, щов≥н учитьс€ т≥льки дл€ того, щоб €к-небудь обдурити своњх екзаменатор≥в ≥ одержати чин, що наука Ї т≥льки квиток дл€ входу в громадське житт€, €кий треба кинути або за≠бути в кишен≥, коли швейцар пропустив уже вас у зал, де ≥ той, що пройшов без квитка або з фальшивим чи чужим квитком, дивитьс€ з однаковою самовпевнен≥стюї





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2436 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1979 - | 1887 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.