Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬заЇмод≥€ школи, с≥м'њ та громадськост≥




‘ункц≥њ с≥м'њ: б≥олог≥чна, соц≥альна, економ≥чна. —≥м'€ завжди була ≥ залишаЇтьс€ природним середовищем первинноњ соц≥ал≥зац≥њ дитини, джерелом матер≥альноњ ≥ емоц≥йноњ п≥дтримки, необх≥дноњ дл€ розвитку њњ член≥в, особливо д≥тей та п≥дл≥тк≥в, засобом збереженн€ ≥ передач≥ культурних ц≥нностей в≥д покол≥нн€ до покол≥нн€. «м≥ст с≥мейного вихованн€:моральне, розумове, трудове, естетичне ≥ ф≥зичне вихованн€. «асобис≥мейного вихованн€: вплив атмосфери с≥мейного житт€, њњ трудового укладу, культури взаЇмов≥дносин; використанн€ трудових традиц≥й с≥м'њ; орган≥зац≥€ житт€ дитини в с≥м'њ; орган≥зац≥€ дозв≥лл€ д≥тей. “руднощ≥ ≥ недол≥ки вихованн€ д≥тей у с≥м'њ: неповна с≥м'€; поган≥ житлов≥ умови; недостатнЇ матер≥альне становище; невм≥нн€ батьк≥в знаходити адекватн≥ в≥ков≥ дитини прийоми ≥ методи вихованн€; не≠узгоджен≥сть виховного впливу дорослих член≥в с≥м'њ.

–обота з батьками учн≥в в школ≥, €к правило, включаЇ так≥ основн≥ напр€ми:

ознайомленн€ з умовами житт€ с≥мТњ, зТ€суванн€ њњ психолог≥чного кл≥мату, особливост≥ повед≥нки дитини в с≥мТњ; визначенн€ р≥вн€ педагог≥чноњ культури батьк≥в; ви€вленн€ труднощ≥в, €к≥ в≥дчувають батьки; ви€вленн€ позитивного досв≥д у с≥мейного вихованн€ з метою його поширенн€; допомога батькам у п≥двищенн≥ њхньоњ педагог≥чноњ культури; залученн€ батьк≥в до орган≥зац≥њ позашк≥льноњ виховноњ роботи; поширенн€ досв≥ду роботи з батьками, п≥дготовка передач, ≥нтервТю бес≥д з питань с≥мейного вихованн€; проведенн€ Укруглих стол≥вФ, конференц≥й та сем≥нар≥в. «алученн€ батьк≥в до виховноњ роботи з д≥тьми: рада батьк≥в; батьк≥вськ≥ збори; батьк≥вський ком≥тет (включаЇ ком≥с≥њ: навчальну, культурно-масову, господарську, з трудового вихованн€ ≥ профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ, з педагог≥чноњ пропаганди); залученн€ батьк≥в до кер≥вництва гуртками. ¬ажливою умовою ефективноњ навчально-виховноњ роботи Ї сп≥вроб≥тництво школи ≥ с≥мТњ, €ке передбачаЇ належний р≥вень педагог≥чноњ культури батьк≥в. Ўкола маЇ дбати про пост≥йний розвиток педагог≥чних знань батьк≥в, вдаючись до р≥зних форм роботи, найпоширен≥шими серед €ких Ї: педагог≥чний лектор≥й, позакласний педагог≥чний всеобуч, п≥дсумкова р≥чна науково-практична конференц≥€ батьк≥в з проблем вихованн€, день в≥дчинених дверей, класн≥ батьк≥вськ≥ збори, в≥дв≥дуванн€ батьк≥в вдома, листуванн€, консультац≥њ батькам, запрошенн€ батьк≥в до школи, тематичн≥ вечори питань ≥ в≥дпов≥дей, ознайомленн€ батьк≥в з психолого-педагог≥чною л≥тературою. –обота з батьками повинна мати ц≥л≥сний характер, згуртовувати педагог≥в ≥ батьк≥в у Їдиний дружн≥й колектив, у €кому кожний своњми засобами ≥ шл€хами прагне до сп≥льноњ мети Ц €кнайкраще орган≥зувати д≥тей ≥ забезпечити всеб≥чний розвиток кожноњ дитини.

«алученн€ громадськост≥ до вихованн€ д≥тей. Ќапр€мки д≥€льност≥ громадськост≥з наданн€ допомоги школ≥ ≥ с≥м'њ у вихованн≥ д≥тей: а) вид≥ленн€ матер≥альноњ допомоги школ€рам; б) наданн€ допомоги школ≥ в обладнанн≥ навчальних каб≥нет≥в, транспорту дл€ зд≥йсненн€ екскурс≥й ≥ участ≥ у проведенн≥ виховних заход≥в у школ≥; в) орган≥зац≥€ допомоги учн€м у навчанн≥ ≥ т.д.

Ўкола маЇ п≥дтримувати т≥сн≥ контакти ≥з правоохоронними органами, представниками охорони здоров'€, культурно-просв≥тницьких орган≥зац≥й, м≥сцевими органами влади, виробничими колективами, ветеранами в≥йни та прац≥, Ўкола маЇ бути пров≥дною ланкою в систем≥ вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€. ¬она покликана координувати д≥€льн≥сть с≥м'њ ≥ громадськост≥ з вихованн€ учн≥в, педагог≥зувати вс≥х учасник≥в виховного процесу.

÷ерква Ї педагог≥чною установою Ч колективною ≥нстанц≥Їю, метою €коњ Ї вихованн€, удосконаленн€ людського житт€. «асоби впливу рел≥г≥њ: обстановка в церкв≥, богослуж≥нн€ ≥ обр€ди, причаст€, спов≥дь, пропов≥дь, в≥дпущенн€ гр≥х≥в, благословенн€, запов≥д≥. ћетодикою рел≥г≥йного самовпливу ≥ самовихованн€ Ї молитва, до≠триманн€ посту, пока€нн€, об≥тниц€. ¬елике значенн€ маЇ загальна орган≥зац≥€ рел≥г≥йноњ д≥€льност≥: обов'€зков≥ регул€рн≥ в≥дв≥дуванн€ церкви, щоденн≥ молитви, суворе дотриманн€ пост≥в, церковн≥ св€та. Ќе сл≥д забувати й про виховний вплив рел≥г≥йноњ музики, живопису, арх≥тектури.

–обота класного кер≥вника

«авданн€ ≥ функц≥њ класного кер≥вника. Ќа класного кер≥вника покладаЇтьс€ в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю житт€ д≥тей, формуванн€ та вихованн€ колективу, за стан навчальноњ та виховноњ роботи в клас≥. ‘ункц≥њ класного кер≥вника: виховна,координац≥йна, орган≥заторська, стимулююча, д≥агностична.

 ласний кер≥вник: а) зд≥йснюЇ вихованн€ в учн≥в культури повед≥нки, формуЇ в них висок≥ моральн≥ €кост≥; б) забезпечуЇ Їдн≥сть педагог≥чних вимог з боку с≥м'њ ≥ школи; в) орган≥зуЇ в раз≥ необх≥дност≥ допомогу учн€м (навчальну, матер≥альну, моральну); г) проводить заходи, €к≥ передбачають зм≥цненн€ здоров'€ учн≥в; д) орган≥зуЇ сусп≥льно корисну працю учн≥в, веде документац≥ю класу; е) будуЇ своњ взаЇмини з учн€ми ≥ њх батьками на демократичних началах, сп≥вроб≥тництв≥, спри€Ї розвитку самовр€дуванн€ учн≥в.

ѕлануванн€ роботи класного кер≥вника. ѕлан роботи класного кер≥вника Ч це науково обірунтоване проек≠туванн€ становленн€ ≥ розвитку класного колективу ≥ кожного вихованц€ зокрема. —кладанн€ плану вимагаЇ:

а) врахуванн€ актуальних питань в галуз≥ народноњ осв≥ти ≥ вихованн€, плану
роботи школи; б) ц≥леспр€мованост≥, конкретност≥, розумноњ насиченост≥, опори на ≥нтереси учн≥в; в) поЇднанн€ словесних, наочних ≥ практичних форм ≥ метод≥в вихованн€; г) в≥дпов≥дност≥ форм ≥ метод≥в вихованн€ в≥ковим особливост€м школ€р≥в ≥ р≥вню њх вихованост≥; і) врахуванн€ юв≥лейних ≥ сусп≥льно-пол≥тичних дат, под≥й в житт≥ ”крањни; д) Їдн≥сть педагог≥чного кер≥вництва ≥ самост≥йност≥ учн≥в.

«м≥ст плану роботи класного кер≥вника визначаЇтьс€ зм≥стом його роботи
з учн€ми, њх батьками ≥ громадськ≥стю:

«м≥ст роботи класного кер≥вника. ¬иховна д≥€льн≥сть класного кер≥вника складна ≥ багатогранна. –озд≥ли д≥€льност≥ класного кер≥вника, €к≥ в сукупност≥ ≥ становл€ть систему його виховноњ роботи: ¬ивченн€ учн≥в. ќрган≥зац≥€ вихованн€ класного учн≥вського колективу. ѕ≥двищенн€ €кост≥ знань та зм≥цненн€ дисципл≥ни. ќрган≥зац≥њ ≥ проведенн€ позанавчальноњ (позакласноњ) виховноњ роботи.  оординац≥€ виховноњ д≥€льност≥ вчител≥в. —п≥вдружн≥сть з дит€чими орган≥зац≥€ми УѕластФ —Ќ”ћ, —ѕ”, скаути, козачата. –обота з батьками учн≥в. –обота з громадськими орган≥зац≥€ми.

¬имоги до класного кер≥вника. ¬исока нац≥ональна св≥дом≥сть (вихованн€ громад€нина незалежноњ ”крањни). ¬исокий моральний авторитет (вихователь сам повинен бути вихованим). ѕедагог≥чна майстерн≥сть (сп≥лкуванн€, вм≥нн€ згуртувати клас). Ўирокий культурний кругоз≥р (знати новини л≥тератури, к≥но, музики, спорту, техн≥ки). ѕедагог≥чний такт (повага, вм≥ла оц≥нка поступк≥в, дов≥рТ€, чуйн≥сть ≥ т.д. Ћюбов ≥ повага до д≥тей (розумна любов ≥ повага, щир≥сть, дов≥ра). ќрган≥заторськ≥ навички. “ворчий п≥дх≥д до виховноњ роботи. ѕ≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ класного кер≥вника (вивченн€ передового педагог≥чного досв≥ду).

–озд≥л 3. “еор≥€ навчанн€ (дидактика)

«м≥ст осв≥ти Ч це ч≥тко окреслена система знань, ум≥нь та навичок, €кими учн≥ оволод≥вають у навчальних закладах.

 онцепц≥њ осв≥ти. ¬продовж ≥стор≥њ розвитку шк≥льництва складались р≥зн≥ п≥дходи до визначенн€ зм≥сту осв≥ти. ¬ к≥нц≥ XVII ≥ на початку XIX ст. набула розповсюдженн€ концепц≥€ формальноњ осв≥ти (ƒж. Ћокк, ∆.-∆. –уссо,). ѕриб≥чники ц≥Їњ концепц≥њ вважали, що джерелом знань Ї розум людини, що знанн€ Ч витв≥р розуму. “ому пров≥дне завданн€ осв≥ти вони вбачали у розвитку розуму, тому у зм≥ст≥ осв≥ти переважали предмети, €к≥ виконували функц≥ю "г≥мнастики розуму". ” XIX ст. у зв'€зку з розвитком машинного виробництва набуваЇ переваги концепц≥€ матер≥альноњ осв≥ти (англ≥йський ф≥лософ √.—пенсер). ” зм≥ст≥ осв≥ти переважали предмети, спр€мован≥ на озброЇнн€ практичними вм≥нн€ми ≥ навичками (природничо-математичного циклу). ѕедоцентрична теор≥€ (американський педагог ƒжон ƒьюњ (1859-1952). «г≥дно з нею зм≥ст осв≥ти визначаЇтьс€ ≥нтересами та зд≥бност€ми д≥тей, а не соц≥ально-економ≥чними умовами й потребами сусп≥льства. Ќа практиц≥ це виражаЇтьс€ в орган≥зац≥њ зам≥сть систематичного навчанн€ бес≥д, ≥гор, зан€ть за ≥нтересами. ќдним з головних напр€м≥в €к≥сноњ перебудови осв≥т≠ньоњ системи Ї перех≥д в≥д концепц≥њ п≥дтримуючого до кон≠цепц≥њ випереджаючого навчанн€, ор≥Їнтованого на майбутнЇ Ч так≥ умови житт€ ≥ профес≥йноњ д≥€льност≥, в €ких випускник опинитьс€ п≥сл€ зак≥нченн€ навчанн€.

«авданн€ удосконаленн€ зм≥сту осв≥ти в≥дпов≥дно до вимог Ќац≥ональноњ доктрини: розробка зм≥сту загальноњ ≥ профес≥йноњ осв≥ти р≥зних навчально-виховних заклад≥в з урахуванн€м особливостей соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни; забезпеченн€ наукових передумов орган≥зац≥њ навчального процесу в навчальних закладах нового типу: г≥мназ≥€х, л≥це€х, колег≥умах; досл≥дженн€ особливостей навчанн€ обдарованих д≥тей; досл≥дженн€ питань оптим≥зац≥њ навчального процесу на основ≥ комп'ютеризац≥њ, використанн€ техн≥чних засоб≥в навчанн€; побудова зм≥сту ≥ процесу навчанн€ на основ≥ гуман≥зац≥њ; побудова зм≥сту осв≥ти на основ≥ нац≥ональноњ культури (мови, ≥стор≥њ, л≥тератури та ≥н.);

¬иди осв≥ти: «агальна осв≥та передбачаЇ оволод≥нн€ знанн€ми з основ наук ≥ п≥дготовку учн≥в до отриманн€ профес≥йноњ осв≥ти. ѕол≥техн≥чна осв≥та маЇ так≥ завданн€: ознайомленн€ з р≥зноман≥тними галуз€ми виробництва; п≥знанн€ сутност≥ багатьох технолог≥чних процес≥в; оволод≥нн€ певними вм≥нн€ми ≥ навичками обслуговуванн€ найпрост≥ших технолог≥чних процес≥в. ѕрофес≥йна осв≥та спр€мована на оволод≥нн€ знанн€ми, ум≥нн€ми ≥ навичками, що необх≥дн≥ дл€ виконанн€ завдань певноњ профес≥йноњ д≥€льност≥. ¬≥дпов≥дно до закону ”крањни "ѕро осв≥ту" (1996 р.) встановлено так≥ осв≥тн≥ р≥вн≥: початкова загальна осв≥та;

базова загальна середн€ осв≥та; повна загальна середн€ осв≥та; профес≥йно-техн≥чна осв≥та; базова вища осв≥та; повна вища осв≥та.  омпоненти загальноњ осв≥ти: «нанн€, ум≥нн€, навички.

’арактеристика базових документ≥в зм≥сту осв≥ти. ¬имоги держави ≥ сусп≥льства до зм≥сту, обс€гу та р≥вн≥в загальноосв≥тньоњ п≥дготовки громад€н ”крањни визначаЇ державний стандарт загальноњ середньоњ осв≥ти, осноположним документом €кого Ї Ѕазовий навчальний план загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в. ¬≥н даЇ ц≥л≥сне у€вленн€ про структуру загальноњ середньоњ осв≥ти через ≥нвар≥ативну ≥ вар≥ативну складов≥; окреслюЇ осв≥тн≥ галуз≥ та розпод≥л годин м≥ж ними за роками навчанн€; визначаЇ гранично допустиме тижневе навантаженн€ уч≠н≥в дл€ кожного класу; встановлюЇ к≥льк≥сть навчальних годин, ф≥нансованих з бюджету. ≤нвар≥ативна складова зм≥сту Ї сп≥льною дл€ вс≥х загальноосв≥тн≥х заклад≥в ”кра≠њни ≥ визначаЇ њњ загальнодержавний компонент. ¬ар≥атив≠ну складову формуЇ навчальний заклад з урахуванн€м ≥н≠терес≥в, зд≥бностей, життЇвих план≥в учн≥в, вона Ї суттЇ≠вим засобом забезпеченн€ повноц≥нного розвитку особисто≠ст≥ кожного школ€ра.

Ќа основ≥ Ѕазового навчального плану ћ≥н≥стерство ос≠в≥ти ≥ науки ”крањни розробл€Ї та затверджуЇ типов≥ нав≠чальн≥ плани дл€ р≥зних тип≥в загальноосв≥тн≥х навчаль≠них заклад≥в, €к≥ трансформують зм≥ст шк≥льноњ осв≥ти у площину навчальних предмет≥в ≥ курс≥в. ћ≥сцев≥ органи управл≥нн€ осв≥ти можуть доповнювати њх за рахунок го≠дин вар≥ативноњ частини навчальних предмет≥в ≥ курсами, специф≥чними дл€ даного рег≥ону. Ќавчальний план Ч документ, що визначаЇ структуру навчально≠го року, перел≥к та розпод≥л предмет≥в дл€ вивченн€ в конкрет≠ному навчальному заклад≥, тижневу й р≥чну к≥льк≥сть годин, в≥две≠дених на кожний навчальний предмет.

” навчальних планах шк≥л ус≥х тип≥в, в €ких врахова≠но в≥тчизн€ний, заруб≥жний досв≥д ≥ результати наукових експеримент≥в в ”крањн≥, виокремлено два компоненти: державний ≥ шк≥льний.

ƒержавний компонент (розробл€Ї ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни). ћаЇ забезпечити соц≥ально необх≥дний дл€ кожноњ людини обс€г ≥ р≥вень знань, ум≥нь ≥ навичок. ¬≥н складаЇтьс€ з таких предмет≥в ≥ курс≥в (осв≥тн≥ галу≠з≥): Ђ—усп≥льствознавствої Ч ≥стор≥€ ”крањни, всесв≥тн€ ≥с≠тор≥€, украњнознавство, основи сусп≥льствознавства, права, економ≥ки, ЂЋюдина ≥ св≥тї. Ђћови ≥ л≥тератураї Ч укра≠њнська мова, украњнська л≥тература, ≥ноземна мова, за≠руб≥жна л≥тература, л≥тература ≥ мова нац≥ональних мен≠шин. Ђ ультурознавствої Ч мистецтво, художн€ культу≠ра, основи етики ≥ естетики. Ђѕриродознавствої Ч приро-

Ќа основ≥ типових навчальних план≥в загальноосв≥тн≥ навчальн≥ заклади складають робоч≥ плани на поточний навчальний р≥к, в €ких в≥дображено особливост≥ орга≠н≥зац≥њ навчально-виховного процесу в них.

«м≥ст навчального предмета, передбаченого навчаль≠ним планом, визначаЇтьс€ його навчальною програмою.

Ќавчальна програма Ч документ, що визначаЇ зм≥ст ≥ обс€г знань з кожного навчального предмета, ум≥нь ≥ навичок, €к≥ необх≥дно засвоњти, зм≥ст розд≥л≥в ≥ тем з розпод≥лом њх за роками навчанн€.

Ќавчальн≥ програми повинн≥ мати високий науковий р≥вень з урахуванн€м дос€гнень науково-техн≥чного про≠гресу, вт≥лювати виховний потенц≥ал, генерал≥зувати нав≠чальний матер≥ал на основ≥ фундаментальних положень сучасноњ науки, групувати його навколо пров≥дних ≥дей ≥ наукових теор≥й, не м≥стити надто ускладненого ≥ друго≠р€дного матер≥алу, реал≥зовувати м≥жпредмгетн≥ зв'€зки та ≥дею взаЇмозв'€зку науки, практики ≥ виробництва, фор≠мувати вм≥нн€ ≥ навички учн≥в з кожного предмета.

ƒо навчальних програм додають по€снювальн≥ запис≠ки, що розкривають основн≥ завданн€ викладанн€ предме≠та, особливост≥ орган≥зац≥њ й метод≥в навчальноњ д≥€льно≠ст≥, форми зв'€зку класноњ та позакласноњ роботи, зм≥ст практичних ≥ лабораторних зан€ть, систему виробленн€ вм≥нь ≥ навичок €к результат викладанн€ предмета.

¬≥дпов≥дно до навчальних програм створюють п≥друч≠ники ≥ навчальн≥ пос≥бники. ѕ≥дручник Ч книга, €ка м≥стить основи наукових знань з певноњ навчальноњ дисципл≥ни, викладен≥ зг≥дно з ц≥л€ми навчанн€, визна≠ченими програмою ≥ вимогами дидактики. √оловне його призначенн€ Ч допомогти учн€м само≠ст≥йно закр≥пити ≥ поглибити знанн€, здобут≥ на уроц≥.

Ќавчальний пос≥бник Ч книга, матер≥ал €коњ розширюЇ меж≥ п≥д≠ручника, м≥стить додатков≥, найнов≥ш≥ та дов≥дков≥ в≥домост≥.

ƒо навчальних пос≥бник≥в належать зб≥рники задач ≥ вправ, хрестомат≥њ, словники, дов≥дники, атласи та ≥н. ÷ей допом≥жний дидактичний матер≥ал спри€Ї зм≥цненню п≥з≠навальних ≥ практичних ум≥нь, прищеплюЇ навички само≠ст≥йноњ роботи.

ѕ≥дручник повинен забезпечити науков≥сть зм≥сту ма≠тер≥алу, точн≥сть, простоту ≥ доступн≥сть його викладу, ч≥т≠к≥сть формулюванн€ визначень, правил, закон≥в, ≥дей, точ≠ну й доступну мову тексту, правильний розпод≥л навчального матер≥алу за розд≥лами ≥ параграфами. Ќайважлив≥≠ший матер≥ал мусить бути про≥люстрований схемами, ма≠люнками, в≥дпов≥дно структурований та оформлений шрифтами.

ƒл€ усп≥шного використанн€ п≥дручника в навчально≠му процес≥ ≥ вчитель, ≥ учн≥ повинн≥ ор≥Їнтуватис€ в його структур≥. ѕ≥дручник складаЇтьс€ з двох компонент≥в: текстового ≥ позатекстового. ѕерший компонент Ч основ≠ний, додатковий ≥ по€снювальний тексти. ƒо другого на≠лежать: а) апарат орган≥зац≥њ засвоЇнн€; запитанн€ ≥ зав≠данн€; ≥нструктивн≥ матер≥али (пам'€тки, зразки роз≠в'€занн€ задач, приклад≥в); таблиц≥; п≥дписи-по€сненн€ до ≥люстративного матер≥алу; вправи; б) ≥люстративний мате≠р≥ал (фотограф≥њ, малюнки, плани, картки, кресленн€ та ≥н.); в) апарат, ор≥Їнтуванн€ (вступ, зм≥ст, б≥бл≥ограф≥€).

ƒидактика ( в≥д гр. didaktikus Ч навчаю) Ч це галузь педагог≥ки про теор≥ю навчанн€ й осв≥ту людини. —татус науки дидактика отримала завд€ки прац€м чеського педагоги я. ј.  оменського, €кий у книз≥ Ђ¬елика дидактикаї (1632) виклав основн≥ принципи навчанн€ ≥ форми його орган≥зац≥њ. ¬≥н автор ≥снуючоњ класно-урочноњ системи, под≥лу учн≥в на класи, навчального часу Ч на навчальн≥ роки, чверт≥ з кан≥кулами м≥ж ними, щоденних зан€ть Ч на 45-хвилинн≥ уроки ≥ 10Ч20-хвилинн≥ перерви. Ќим були започаткован≥ предметна система викладанн€ за певними програмами ≥ п≥дручниками, екзамени наприк≥нц≥ року. ƒидактика маЇ в≥дпов≥дати на запитанн€: чому навчати ≥ €к навчати, €к забезпечити ≥нтелектуальний розвиток вихованц≥в ≥ озброњти њх методами самост≥йноњ п≥знавальноњ д≥€льност≥.

 атегор≥њ дидактики. ќсновними категор≥€ми дидактики Ї: навчанн€, осв≥≠та, викладанн€, уч≥нн€, знанн€, ум≥нн€, навички, зако≠ном≥рност≥, принципи, форми, методи навчанн€. Ќавчанн€ Ч процес взаЇмод≥њ вчител€ та учн€, в результат≥ €кого учень засвоюЇ знанн€, набуваЇ вм≥нь ≥ навичок. ќсв≥та Ч процес засвоЇнн€ систематизованих знань ≥ формуван≠н€ на њх основ≥ св≥тогл€ду, розвитку п≥знавальних сил (мисленн€, у€ви, пам'€т≥ тощо) та результат цього процесу Чдос€гненн€ пев≠ного р≥вн€ осв≥ченост≥. «алежно в≥д мети, особливостей п≥дготовки учн≥в розр≥з≠н€ють загальну, пол≥техн≥чну й профес≥йну осв≥ту.

¬икладанн€ Ч орган≥зац≥€ та управл≥нн€ вчителем п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в, в результат≥чого в≥дбуваЇтьс€ розвиток ≥ вихован≠н€ школ€р≥в. ”ч≥нн€ Ч власна навчальна д≥€льн≥сть учн€. «нанн€ Ч факти, в≥домост≥, науков≥ теор≥њ, закони, пон€тт€, систем≠но закр≥плен≥ у св≥домост≥ людини. ”м≥нн€ Ч здатн≥сть св≥домо д≥€ти на основ≥ засвоЇних знань. Ќавички Ч автоматизован≥, звичн≥, безпомилково виконуван≥ д≥њ (доведен≥ до автоматизму ум≥нн€).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1308 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2224 - | 1987 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.