Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ихованн€ учн≥вського колективу




 олектив Ч це орган≥зована форма об 'Їднанн€ людей на основ≥ ц≥леспр€мованоњ д≥€льност≥. ’арактерн≥ риси: а) на€вн≥сть сусп≥льне значимоњ мети; б) щоденна сп≥льна д≥€льн≥сть, спр€мована на њњ дос€гненн€; в) на€вн≥сть орган≥в самовр€дуванн€; г) встановленн€ певних психолог≥чних стосунк≥в м≥ж членами колективу. ” школ≥ Ї так≥ типи колектив≥в: а) навчальн≥ колективи: класний (первинний або контактний), загальношк≥льний, предметних гуртк≥в; б) самод≥€льн≥ орган≥зац≥њ: колективи художньоњ самод≥€льност≥ (хор, ансамбл≥, гуртки); в) товариства: спортивне, книголюб≥в та ≥нш≥; г) р≥знов≥ков≥ загони, об'Їднанн€ за ≥нтересами; і) тимчасов≥ об'Їднанн€ дл€ виконанн€ певних вид≥в роботи.

‘ункц≥њ колективу: а) орган≥заторська Ч сам керуЇ своЇю сусп≥льне корисною д≥€льн≥стю; б) виховна Ч стаЇ нос≥Їм моральних переконань; в) стимулюванн€ Ч спри€Ї формуванню морально ц≥нних стимул≥в ус≥х сусп≥льне корисних справ, регулюЇ повед≥нку своњх член≥в, њх взаЇмов≥дносини.

ƒинам≥ка ≥ етапи розвитку колективу. ќсновним законом житт€ колективу Ї рух Ч форма його житт€, зупинка Ч форма його смерт≥. Ѕ≥льш≥сть досл≥дник≥в вид≥л€ють (€к ≥ ј.—. ћакаренко) три стад≥њ (етапи) розвитку дит€чого колективу, в≥дпов≥дно до характеру вимог, €к≥ ставл€тьс€ до вихованц≥в. Ќа перш≥й стад≥њ важлива постановка до вихованц≥в педагог≥чних вимог, р≥шучих за формою, зрозум≥лих за зм≥стом, з певними елементами нав≥юванн€. Ќа ц≥й стад≥њ сл≥д ≥нтенсивно впливати на учн≥в, навчати ≥ виховувати €дро активу, ƒо €дра активу п≥дбирають учн≥в, €к≥ добре вчатьс€, виконують вимоги шк≥льного режиму ≥ правил дл€ учн≥в, вимоглив≥ до себе ≥ до ≥нших, мають орган≥заторськ≥ зд≥бност≥. Ќа друг≥й стад≥њ вимоги педагога п≥дтримуютьс€ частиною вихованц≥в, актив ставить вимоги до товариш≥в ≥ самих себе. ƒруга стад≥€ розвитку колективу починаЇтьс€ з по€вою орган≥в його самовр€дуванн€. ¬ колектив≥ проходить подальше взаЇмне вивченн€ учн€ми один одного, ви€вленн€ життЇвих позиц≥й, пошуки товариш≥в ≥ друз≥в. ќск≥льки €дро активу ще не маЇ досв≥ду роботи, педагоги продовжують ставити учн€м категоричн≥ вимоги, але опираютьс€ при цьому на €дро активу. Ќевиконанн€ учнем вимог шк≥льного режиму сл≥д тепер розгл€дати €к св≥дому протид≥ю, обговорювати на зас≥данн€х активу ≥ вживати певних заход≥в впливу. Ќа дан≥й стад≥њ особливу увагу прид≥л€ють вивченню членами орган≥в самовр€дуванн€ своњх прав ≥ обов'€зк≥в, навчанню њх методам роботи. «д≥йснюЇтьс€ також робота з розширенн€ активу, залученн€ до нього учн≥в, €к≥ зарекомендували себе з позитивного боку. Ќа трет≥й стад≥њ розвитку вимоги ставить колектив. ÷е дос€гаЇтьс€ при згуртуванн≥ вихованц≥в в Їдин≥й д≥€льност≥. Ќа ц≥й стад≥њ педагог працюЇ з активом, створюЇ йому авторитет серед учн≥в, зд≥йснюЇ контроль за його д≥€льн≥стю. –азом з цим проводитьс€ робота з залученн€ €комога б≥льше учн≥в до активу. „им б≥льше вихованц≥в складають актив колективу, тим краще, тим здоров≥ший колектив, сильн≥ша його громадська думка, њњ виховн≥ можливост≥. √ромадська думка колективу Ч на€вн≥сть сп≥льних у€влень, суджень, сп≥льного розум≥нн€ значущих дл€ нього предмет≥в ≥ €вищ. Ўл€хи згуртуванн€ учн≥вського колективу: а) на€вн≥сть системи пер≠спективних л≥н≥й; б) дотриманн€ макаренк≥вського принципу паралельноњ д≥њ; в) зм≥цненн€ позитивних традиц≥й; г) формуванн€ громадськоњ думки; г) використанн€ учн≥вського самовр€дуванн€ у згуртуванн≥; д) орган≥зац≥€
змаганн€; е) сп≥льн≥ справи;

ќргани колективу, њх функц≥њ, умови ефективноњ д≥€льност≥. ќргани колективу Ч це виборн≥ або уповноважен≥ особи, €ким члени колективу доручають сп≥льно планувати громадськ≥ справи, розпод≥л€≠ти дорученн€ м≥ж членами колективу, перев≥р€ти њх виконанн€, координу≠вати ≥ об'Їднувати роботу вс≥х первинних осередк≥в. ‘ункц≥њ орган≥в самовр€дуванн€: орган≥заторська, виховна, контролююча ≥ стимулююча. ѕост≥йним органом учн≥вського колективу у багатьох школах збер≥гс€ учн≥вський ком≥тет. ѕ≥д кер≥вництвом учкому в систем≥ самовр€дуванн€ д≥ють ком≥с≥њ ≥з представник≥в клас≥в: навчальна; трудова; господарська; дисципл≥ни та пор€дку; сан≥тарна..

јктивом колективу вважають, передус≥м, член≥в орган≥в самовр€дуванн€ (€дро активу), а також р€дових член≥в колективу, €к≥ повод€тьс€ бездоганно ≥ вимагають цього в≥д ≥нших член≥в колективу.ћожлив≥ кандидатури до дит€чого самовр€дуванн€ детально вивчають, п≥дбирають тих, хто користуЇтьс€ в учн≥в авторитетом, вимогливий до себе ≥ до ≥нших, принциповий в оц≥нц≥ повед≥нки своЇњ ≥ товариш≥в.

¬чителю потр≥бно вм≥ло користуватис€ ≥ таким важливим органом учн≥вського самовр€дуванн€, €к збори колективу класу. ¬м≥ла орган≥зац≥€ учн≥вських збор≥в Ї могутн≥м фактором зм≥цненн€ учн≥вського колективу ≥ важливим засобом вихованн€ в учн≥в високих моральних €костей: почутт€ чест≥ ≥ обов'€зку, см≥ливост≥ ≥ мужност≥, принциповост≥ ≥ в≥дпов≥дальност≥ за своњ вчинки, вм≥нн€ самост≥йно роз≥братис€ в питанн€х, п≥дпор€дковувати особист≥ ≥нтереси сусп≥льним, сказати правду у в≥ч≥ ≥ вислухати справедливу критику товариша. Ќайчаст≥ше вони присв€чуютьс€ питанн€м повс€кденного житт€ класного колективу: орган≥зац≥њ допомоги кому-небудь ≥з школ€р≥в, обговоренн≥ заход≥в з пол≥пшенн€ усп≥шност≥ ≥ зм≥цненн€ дисципл≥ни, п≥дготовц≥ до €кого-небудь культурно-масового заходу, випуску журналу, п≥дсумкам навчальних зан€ть за чверть або р≥к ≥ т.п.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 928 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2270 - | 2080 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.