Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальн≥ основи педагог≥ки 1 страница. јбстрагуванн€Ц це сукупн≥сть операц≥й, €к≥ ведуть до отриманн€ абстракц≥њ




ЦјЦ

јбстрагуванн€ Ц це сукупн≥сть операц≥й, €к≥ ведуть до отриманн€ абстракц≥њ.

јкадем≥чн≥ зд≥бност≥ Ц зд≥бност≥ до в≥дпов≥дноњ галуз≥ науки (математики, ф≥зики, б≥олог≥њ, л≥тератури ≥ тощо).

јкселерац≥€ Ц процес прискореного розвитку особистост≥.

јнал≥з Ц це метод п≥знанн€, €кий даЇ змогу под≥лити предмет на частини.

Ц¬Ц

¬ихованн€ Ц ц≥леспр€мований та орган≥зований процес формуванн€ особистост≥, у педагог≥ц≥ пон€тт€ "вихованн€" вживають у широкому та вузькому соц≥альному та педагог≥чному значенн≥.

¬ища осв≥та передбачаЇ забезпеченн€ фундаментальноњ, загальнокультурноњ, практичноњ п≥дготовки фах≥вц≥в, €к≥ мають визначати темпи ≥ р≥вень науково-техн≥чного, економ≥чного та соц≥ально-культурного прогресу, формуванн€ ≥нтелектуального потенц≥алу сусп≥льства €к його найб≥льшоњ ц≥нност≥, спри€ти всеб≥чному розвитку особистост≥.

¬≥к Ц це в≥дносно обмежена у час≥ ступ≥нь ф≥зичного, псих≥чного, особист≥сного розвитку особистост≥, €ка характеризуЇтьс€ конкретними ф≥з≥олог≥чними, псих≥чними, соц≥альними зм≥нами, загальними дл€ вс≥х людей.

¬≥ков≥ особливост≥ Ц комплекс ф≥зичних, п≥знавальних, ≥нтелектуальних, мотивац≥йних, емоц≥йних властивостей, характерних дл€ б≥льшост≥ людей одного в≥ку.

Ц√Ц

√≥потеза досл≥дженн€ Ц наукове передбаченн€ результат≥в досл≥дженн€.

√ностичн≥ зд≥бност≥ Ц здатн≥сть вихованн€ п≥знавального, творчого, активного ставленн€ до навколишнього св≥ту.

√ра Ц форма в≥льного самови€ву людини, €ка передбачаЇ реальну в≥дкрит≥сть св≥тов≥ можливого й розгортаЇтьс€ або у вигл€д≥ змаганн€, або у вигл€д≥ зображенн€ €кихось ситуац≥й, смисл≥в, стан≥в.

√уман≥стична спр€мован≥сть д≥€льност≥ учител€ Ц спр€мован≥сть на особист≥сть ≥ншоњ людини, утвердженн€ словом ≥ працею найвищих духовних ц≥нностей, моральних норм повед≥нки й стосунк≥в; ви€в профес≥йноњ ≥деолог≥њ учител€, його ц≥нн≥сного ставленн€ до педагог≥чноњ д≥йсност≥, њњ мети, зм≥сту, засоб≥в, субТЇкт≥в.

ЦƒЦ

ƒедукц≥€ Ц це операц≥€, у ход≥ €коњ висновок щодо €когось елементу множини робитьс€ на п≥дстав≥ знанн€ загальних властивостей вс≥Їњ множини.

ƒидактичн≥ зд≥бност≥ Ц здатн≥сть передавати учн€м навчальний матер≥ал, робл€чи його доступним ≥ зрозум≥лим; викликати ≥нтерес до предмета, збуджувати в учн≥в активну самост≥йну думку.

Ц≈Ц

≈моц≥йна ст≥йк≥сть Ц здатн≥сть контролювати себе, волод≥ти ситуац≥Їю п≥д впливом зовн≥шн≥х чинник≥в, €к≥ провокують емоц≥йний зрив.

Ц«Ц

«авданн€ досл≥дженн€ Ц це конкретизована мета досл≥дженн€.

«нанн€ Ц це в≥дображенн€ людиною об'Їктивноњ д≥йсност≥ у форм≥ факт≥в, у€влень, пон€ть ≥ закон≥в науки.

Ц≤Ц

≤ндив≥д Ц це окремий представник людського роду без урахуванн€ його б≥олог≥чних ≥ соц≥альних €костей.

≤ндив≥дуальн≥сть Ц своЇр≥дн≥сть псих≥чних, особист≥сних та ≥нших €костей ≥ властивостей ≥ндив≥да.

≤ндукц≥€ Ц це перех≥д в≥д часткового до загального, коли на п≥дстав≥ знанн€ про частину обТЇкта робитьс€ висновок в ц≥лому про обТЇкт.

Ц Ц

 атегор≥€ Ц це загальне, фундаментальне пон€тт€, що виражаЇ найб≥льш суттЇв≥ властивост≥, звТ€зки, в≥дношенн€ того чи ≥ншого €вища реальноњ д≥йсност≥.

 ласиф≥кац≥€ Ц це групуванн€ предмет≥в, обТЇкт≥в ≥ €вищ за певними ознаками ≥ встановленн€ м≥ж ними звТ€зк≥в.

 омун≥кативн≥ зд≥бност≥ Ц зд≥бност≥ до сп≥лкуванн€ з д≥тьми, ум≥нн€
знайти правильний п≥дх≥д до учн≥в, установити з ними доц≥льн≥ з педагог≥чноњ точки зору взаЇмини, на€вн≥сть педагог≥чного такту, ум≥нн€ будувати взаЇмини з колегами, взаЇмод≥€ти з батьками.

 онструктивн≥ Ц здатн≥сть планувати педагог≥чну д≥€льн≥сть, легко й усп≥шно запроваджувати своњ знанн€ у практику, легко застосовувати в≥дом≥ теоретичн≥ положенн€ до конкретних ситуац≥й у навчально-виховному процес≥. ƒл€ людей, €к≥ над≥лен≥ такими зд≥бност€ми, характерна творч≥сть, ориг≥нальн≥сть.

 реативн≥ (творч≥) зд≥бност≥ Ц це здатн≥сть шукати нов≥ ≥дењ, приймати нестандартн≥ р≥шенн€, використовувати ориг≥нальн≥ технолог≥њ навчанн€ та вихованн€.

 ризи в≥кового розвитку Ц переходи в≥д одного етапу дит€чого розвитку до наступного.

ЦћЦ

ћета Ц це образ певного передбачуваного результату, на дос€гненн€ €кого спр€мован≥ або будуть спр€мован≥ д≥њ.

ћета вихованн€ Ч це наперед визначен≥ результати роз≠витку й формуванн€ особистост≥, пост≥йного њњ самовдосконаленн€, €ких намагаютьс€ дос€гти у процес≥ вихованн€.

ћета досл≥дженн€ Ц це ц≥ль, €ку ставить перед собою досл≥дник.

ћетод науково-педагог≥чного досл≥дженн€ Ц це шл€х вивченн€ ≥ опануванн€ складних психолого-педагог≥чних процес≥в формуванн€ особистост≥, встановленн€ об'Їктивних законом≥рностей вихованн€ ≥ навчанн€.

ћовн≥ (експресивн≥) зд≥бност≥ Ц ум≥нн€ €сно ≥ ч≥тко, емоц≥йно висловлювати своњ думки ≥ по≠чутт€ за допомогою мови, а також м≥м≥ки ≥ пантом≥м≥ки.

ЦЌЦ

Ќавички Ц компоненти практичноњ д≥€льност≥, €к≥ про€вл€ютьс€ п≥д час виконанн€ необх≥дних д≥й, доведених до досконалост≥ шл€хом багаторазового вправл€нн€.

Ќавчально-виховн≥ завданн€ Ц це суперечлив≥ педагог≥чн≥ ситуац≥њ, €к≥ обТЇктивно зумовлен≥ потребами повс€кденноњ життЇд≥€льност≥ вихованц≥в, њхньою майбутньою про≠фес≥йною д≥€льн≥стю.

Ќавчанн€ Ц орган≥зований ц≥леспр€мований процес взаЇмод≥њ учител€ й учн≥в, що спр€мований на засвоЇнн€ знань, формуванн€ ум≥нь та навичок.

Ќаукове досл≥дженн€ Ц це особлива форма процесу п≥знанн€, систематичне, ц≥леспр€моване вивченн€ обТЇкт≥в, в €кому використовуютьс€ засоби ≥ методи науки ≥ €ке завершуЇтьс€ формуванн€м знанн€ про досл≥джуваний обТЇкт.

ЦќЦ

ќб'Їкт досл≥дженн€ Ц це частина об'Їктивноњ реальност≥, €ка на певному етап≥ стаЇ предметом практичноњ ≥ теоретичноњ д≥€льност≥ людини, соц≥альноњ ≥стоти.

ќрган≥заторськ≥ зд≥бност≥ Ц це зд≥бност≥ орган≥зувати учн≥вський колектив, згуртувати його, надихати на вир≥шенн€ важливих завдань; зд≥бност≥ правильно орган≥зувати д≥тей.

ќсв≥та процес ≥ результат засвоЇнн€ учн€ми систематичних знань, ум≥нь ≥ навичок, формуванн€ на њх основ≥ наукового св≥тогл€ду, моральних та ≥нших €костей особистост≥, розвиток њњ творчих сил ≥ зд≥бностей.

ќсобист≥сть Ц це людина, соц≥альний ≥ндив≥д, субʼЇкт п≥знанн€ ≥ прац≥, активний перетворювач д≥йсност≥, €кому притаманн≥ загальнолюдськ≥, соц≥ально значим≥ та ≥ндив≥дуально неповторн≥ €кост≥ та властивост≥.

ЦѕЦ

ѕедагог≥ка Ц це наука про сукупн≥сть знань ≥ ум≥нь навчанн€ та вихованн€, ефективн≥ способи передач≥ накопиченого досв≥ду ≥ оптимальноњ п≥дготовки п≥дростаючого покол≥нн€ до житт€ ≥ д≥€льност≥.

ѕедагог≥чна техн≥ка Ц комплекс ум≥нь, необх≥дних учителев≥ в його д≥€льност≥ дл€ ефективноњ взаЇмод≥њ з людьми у будь-€ких ситуац≥€х (мовн≥ ум≥нн€, пантом≥м≥ка, ум≥нн€ керувати собою, доброзичливий, оптим≥стичний настр≥й, елементи ум≥нь актора ≥ режисера).

ѕедагог≥чна у€ва Ц це спец≥альна зд≥бн≥сть, що ви€вл€Їтьс€ у передбаченн≥ насл≥дк≥в своњх д≥й.

ѕедагог≥чн≥ вм≥нн€ Ц це сукупн≥сть посл≥довних д≥й, основаних на вир≥шенн€ педагог≥чних завдань.

ѕедагог≥чн≥ зд≥бност≥ Ц ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ ≥ властивост≥ особистост≥, €к≥ дозвол€ють учителев≥ дос€гнути високих результат≥в у педагог≥чн≥й д≥€льност≥.

ѕедагог≥чний авторитет Ц це не повТ€зана з соц≥альним статусом, примусом ≥ винагородами здатн≥сть учител€ впливати на думки, почутт€ ≥ повед≥нку учн≥в.

ѕедагог≥чний експеримент -це науково поставлений досв≥д орган≥зац≥њ педагог≥чного процесу в точно врахованих умовах.

ѕедагог≥чний оптим≥зм Ц оптим≥стичне прогнозуванн€ розвитку особистост≥ з ор≥Їнтац≥Їю на позитивне у становленн≥ особистост≥.

ѕедагог≥чний процес (навчально-виховний про≠цес) Ч ц≥леспр€мована, св≥домо орган≥зована, динам≥чна взаЇмод≥€ виховател≥в ≥ вихованц≥в, у процес≥ €коњ вир≥шу≠ютьс€ сусп≥льно необх≥дн≥ завданн€ осв≥ти ≥ гармон≥йного вихованн€.

ѕерцептивн≥ зд≥бност≥ Ц здатн≥сть проникати у внутр≥шн≥й св≥т вихованц€, психолог≥чна спостережлив≥сть, повТ€зана з тонким розум≥нн€м особистост≥ учн€ ≥ його тимчасових псих≥чних стан≥в, розум≥нн€ в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей.

ѕозашк≥льна осв≥та та вихованн€ спр€мован≥ на забезпе≠ченн€ потреб людини у задоволенн≥ ≥нтерес≥в та схильностей, здобутт€ д≥тьми додаткових знань, ум≥нь та навичок, розвиток ≥нтелектуальних потенц≥йних можливостей, спри€нн€ майбут≠ньому профес≥йному вибору особистост≥.

ѕор≥вн€нн€ Ц це процес встановленн€ под≥бност≥ або в≥дм≥нност≥ предмет≥в та €вищ д≥йсност≥, а також знаходженн€ загального, притаманного двом або к≥льком обТЇктам.

ѕрац€ Ц д≥€льн≥сть, спр€мована на створенн€ сусп≥льно корисного продукта, що задов≥льн€Ї матер≥альн≥ або духовн≥ потреби людини.

ѕредмет досл≥дженн€ Ц це заф≥ксован≥ у досв≥д≥, включен≥ у процес практичноњ д≥€льност≥ людини сторони, €кост≥ ≥ в≥дносини об'Їкта, що досл≥джуютьс€ з певною метою у певних умовах.

ѕринципи осв≥ти Ц це вих≥дн≥ положенн€, на €ких ірунтуЇтьс€ д≥€льн≥сть ус≥Їњ системи осв≥ти в ”крањн≥ ≥ њњ п≥дрозд≥л≥в зокрема.

ѕроблема досл≥дженн€ Ц складне теоретичне або практичне питанн€, що потребуЇ вивченн€, вир≥шенн€.

ѕрофес≥йно-техн≥чна осв≥та забезпечуЇ здобутт€ громад€на≠ми профес≥њ в≥дпов≥дно до њх покликанн€, ≥нтерес≥в, зд≥бностей.

ѕрофес≥ограма особистост≥ учител€ Ц це ≥деальна модель учител€, зразок, еталон, у €кому представлен≥ основн≥ €кост≥ особистост≥, €кими повинен волод≥ти учитель€; знанн€, ум≥нн€, навички, необх≥дн≥ дл€ виконанн€ педагог≥чних функц≥й.

Ц–Ц

–етардац≥€ Ц процес упов≥льненого розвитку особистост≥.

–озви≠ток Ц процес к≥льк≥сних ≥ €к≥сних зм≥н особистост≥ п≥д впливом зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в, результатом €кого Ї виник≠ненн€ €к≥сно нового, поступальний процес сходженн€ в≥д ниж≠чого до вищого, в≥д простого до складного.

Ц—Ц

—амоосв≥та Ц осв≥та, €ка набуваЇтьс€ у процес≥ самост≥йноњ роботи без проходженн€ систематичного курсу навчанн€ у стац≥онарному навчальному заклад≥.

—интез Ї насл≥дком поЇднанн€ окремих частин чи рис предмета в Їдине ц≥ле.

—истема осв≥ти Ц це сукупн≥сть навчально-виховних та куль≠турно-осв≥тн≥х заклад≥в, €к≥ в≥дпов≥дно до  онституц≥њ та ≥нших закон≥в ”крањни зд≥йснюють осв≥ту ≥ вихованн€ њњ громад€н.

—ов≥сть Ц це здатн≥сть особистост≥ до морального самоконтролю, обТЇктивноњ самооц≥нки в≥дпов≥д≠но до моральних норм, традиц≥й; ц€ €к≥сть ірунтуЇтьс€ на само≠св≥домост≥ людини ≥ забезпечуЇ внутр≥шн≥й контроль власного УяФ, д≥й та вчинк≥в.

—падков≥сть Ц в≥дновленн€ у нащадк≥в б≥олог≥чноњ под≥бност≥; здатн≥сть передавати своњ ознаки в≥д батьк≥в до нащадк≥в, наступному покол≥нню; здатн≥сть орган≥зм≥в повторювати у р€ду покол≥нь под≥бн≥ типи обм≥ну речовин та ≥ндив≥дуального розвитку в ц≥лому.

—тиль педагог≥чного сп≥лкуванн€ Ц це≥ндив≥дуально типолог≥чн≥ особливост≥ соц≥ально-психолог≥чноњ взаЇмод≥њ педагога та уч≠н≥в.

—угестивн≥сть Ц здатн≥сть за допомогою слова, емоц≥йно-вольового впливу домагатис€ потр≥бних результат≥в вихованн€, здатн≥сть до нав≥юванн€.

Ц“Ц

“естуванн€ Ц ц≥леспр€моване, однакове дл€ вс≥х досл≥джуваних обстеженн€, що проводитьс€ у строго контрольованих умовах, €к≥ дозвол€ють обТЇктивно вим≥р€ти досл≥джуван≥ характеристики педагог≥чного процесу.

Ц”Ц

”загальненн€ Ц лог≥чний процес переходу в≥д одиничного до загального чи в≥д менш загального до б≥льш загального знанн€, а також продукт розумовоњ д≥€льност≥, форма в≥дображенн€ загальних ознак ≥ €костей €вищ д≥йсност≥.

”крањнська народна педагог≥ка Ц це система емп≥ричних педагог≥чних знань, засоб≥в, принцип≥в та ум≥нь, вироблених ≥ застосовуваних украњнц€ми у навчанн≥ та вихованн≥ п≥дростаючих покол≥нь.

”м≥нн€ Ц це готовн≥сть св≥домо ≥ самост≥йно виконувати практичн≥ ≥ теоретичн≥ д≥њ на основ≥ засвоЇних знань, життЇвого досв≥ду ≥ набутих навик≥в.

Ц‘Ц

‘ормуванн€ особистост≥ Ц це складний процес ста≠новленн€ людини €к соц≥альноњ ≥стоти, €кий в≥дбуваЇтьс€ у резуль≠тат≥ розвитку ≥ вихованн€; ц≥леспр€мований процес соц≥ал≥зац≥њ особистост≥, €кий характеризуЇтьс€ завершен≥стю.

Ц÷Ц

÷≥ль Ц те, до чого прагнуть, чого намагаютьс€ дос€гти; це мета.

÷≥леспр€мован≥стьвихованн€ - це обірунтована посл≥довн≥сть ц≥лей вихованн€, пост≥йне корегуванн€ вихов≠них д≥й.

“еор≥€ вихованн€

-ј-

јсоц≥альн≥ об'Їднанн€Ц це об'Їднанн€,д≥€ль≠н≥сть €ких спр€мована на отриманн€ задоволенн€ за допомо≠гою пасивних форм дозв≥лл€ та в≥дпочинку (д≥€льн≥сть рейвер≥в, ре≠пер≥в, брейкер≥в, спортивних ≥ музичних фанат≥в).

јктивом колективуЦ цечлени орган≥в самовр€дуванн€ (€дро активу), а також р€дов≥ члени колективу, €к≥ повод€тьс€ бездоганно ≥ вимагають цього в≥д ≥нших член≥в колективу.

-¬-

¬ихованн€Ч соц≥ально ≥ педагог≥чно орган≥зований процес фор≠муванн€ людини €к особистост≥.

¬иправна функц≥€ перевихованн€ допомагаЇ вихованцю зв≥льнитис€ в≥д негативних €костей.

¬иховна функц≥€ колективу Ч колектив стаЇ нос≥Їм моральних переконань.

¬иховна функц≥€ класного кер≥вника передбачаЇ п≥д≠готовку ≥ проведенн€ запланованих виховних заход≥в, €к≥ Ї д≥Ївим засобом формуванн€ в учн≥в соц≥ально ц≥нних мо≠тив≥в повед≥нки, здорових ≥нтерес≥в, духовних потреб, по≠чутт≥в, позитивних моральних, правових, трудових, есте≠тичних та ≥нших €костей.

¬≥дновна функц≥€ перевихованн€ - це створенн€ умов за €ких учень зм≥г би знову про€вити себе з позитивного боку, тобто в≥дновити своњ позитивн≥ властивост≥, €к≥ у нього були до по€ви педагог≥чноњ занедбаност≥.

¬прави €к метод вихованн€ Ц це поступова орган≥зац≥€ таких умов, в €ких учень виконуЇ певн≥ д≥њ з метою виробленн€ необх≥дних ≥ закр≥пленн€ позитивних форм повед≥нки.

-√-

√оловна мета нац≥онального вихованн€ на сучасно≠му етап≥ Ц це передача молодому покол≥нню соц≥ального до≠св≥ду, багатства духовноњ культури народу, своЇр≥дност≥ на основ≥ формуванн€ особист≥сних рис громад€нина ”кра≠њни, €к≥ передбачають нац≥ональну самосв≥дом≥сть, розви≠нуту духовн≥сть, моральну, художньо-естетичну, право≠ву, трудову, ф≥зичну, еколог≥чну культуру, розвиток ≥н≠див≥дуальних зд≥бностей ≥ таланту.

√оловне завданн€ колективних форм роботи школи ≥з родиною Ц актив≥зувати виховну роботу с≥мТњ, надати њй ц≥леспр€мованого ≥ сусп≥льно значущого характеру.

√ромад€нське вихованн€ Ч формуванн€ громад€нськост≥ €к ≥нте≠грованоњ €кост≥ особистост≥, що даЇ людин≥ можлив≥сть в≥дчувати себе морально, соц≥ально, пол≥тично ≥ юридично д≥Їздатною та за≠хищеною.

√ромад€нськ≥сть Ч духовно-моральна ц≥нн≥сть, св≥тогл€дна ≥ пси≠холог≥чна характеристика особистост≥, що визначаЇ њњ обов'€зок ≥ в≥дпов≥дальн≥сть перед сп≥вв≥тчизниками, Ѕатьк≥вщиною.

√ромадська думка колективу Ч на€вн≥сть сп≥льних у€влень, суджень, сп≥льного розум≥нн€ значущих дл€ нього предмет≥в ≥ €вищ.

-ƒ-

ƒ≥агностична функц≥€ класного кер≥вника передбачаЇ вивченн€ класним ке≠р≥вником учн≥в свого класу.

ƒбайливе ставленн€ до природи ви€вл€Їтьс€ в осо≠бист≥й причетност≥ й в≥дпов≥дальност≥ за збереженн€ ≥ при≠множенн€ природних багатств, виробленн≥ вм≥нн€ сп≥в≥с≠нувати з природою, в нетерпимост≥ до њњ губител≥в усв≥≠домленн≥ необх≥дност≥ вир≥шенн€ еколог≥чних проблем.

ƒиспут Ц це в≥льний, живий обм≥н думками, колективне обговоренн€ хвилюючих учн≥в питань.

ƒит€чий колектив Ц обТЇднанн€ д≥тей, згуртованих сп≥льною корисною д≥€льн≥стю (навчанн€м, працею, спортом, громадською роботою).

ƒит€ч≥ (молод≥жн≥) громадськ≥ орган≥зац≥њ Ч об'Їднанн€ громад€н в≥ком в≥д 6 до 14 (молод≥жн≥ Ч в≥д 14 до 28) рок≥в, метою €ких Ї д≥≠€льн≥сть, спр€мована на реал≥зац≥ю та захист прав ≥ свобод, творчих зд≥бностей, задоволенн€ власних ≥нтерес≥в.

ƒорученн€ €к метод вихованн€ - це вправл€нн€ учн€ в позитивних д≥€х ≥ вчинках.

-≈-

≈колог≥чне вихованн€ Ч систематична педагог≥чна д≥€льн≥сть, спр€мована на розвиток у людини культури, взаЇмод≥њ з природою.

≈тика (в≥д грец. еthika Ч звичка, звичай) Ч ф≥лософська наука про мораль, њњ природу, структуру та особливост≥ походженн€ й розвитку моральних норм ≥ взаЇмов≥дносин м≥ж людьми.

≈стетичне вихованн€ Ч педагог≥чна д≥€льн≥сть, спр€мована на формуванн€ здатност≥ сприймати ≥ перетворювати д≥йсн≥сть за законами краси.

-«-

«аконом≥рност≥ вихованн€ Ч ст≥йк≥, повторюван≥, об'Їктивно ≥снуюч≥ зв'€зки у вихованн≥, реал≥зац≥€ €ких спри€Ї ефективному роз≠витку особистост≥.

«асоби вихованн€ - це вид сусп≥льноњ д≥€льност≥, €кий може вплинути на особист≥сть у певному напр€м≥.

«аохоченн€ -це схваленн€ позитивних д≥й ≥ вчинк≥в з метою спонуканн€ вихованц≥в до њх повторенн€.

«м≥ст позакласноњ та позашк≥льноњ роботиЦ це естетичне, моральне, правове та ≥нш≥ напр€мки вихованн€; осв≥тньо-п≥знавальна д≥€льн≥сть; зан€тт€ з прац≥ ≥ техн≥ки та профор≥Їнтац≥йноњ роботи; зан€тт€ р≥зними видами мистецтва; спортивно-масова робота; ≥гри та розваги; позакласне читанн€ учн≥в.

- ≤-

≤деал Ч у€вленн€ про вз≥рець людськоњ повед≥нки ≥ стосунк≥в м≥ж людьми, що виникають ≥з розум≥нн€ мети житт€.

- -

 ласн≥ батьк≥вськ≥ збори Ц це громадський орган, €кий своњми р≥шенн€ми визначаЇ завданн€, зм≥ст ≥ напр€ми роботи батьк≥вського колективу класу у школ≥, а також вихованн€ д≥тей у с≥мТњ.

 олектив Ч це орган≥зована форма об'Їднанн€ людей на основ≥ ц≥леспр€мованоњ д≥€льност≥.

 омпенсуюча функц≥€ перевихованн€ Ц це створенн€ таких умов, за €ких вихованець зм≥г би перекрити своњ недол≥ки у т≥й чи ≥нш≥й д≥€льност≥ дос€гненн€ми усп≥х≥в у ≥нших видах д≥€льност≥.

 оординац≥йна функц≥€ класного кер≥вника пол€гаЇ у спр€муванн≥ клас≠ним кер≥вником виховних зусиль ус≥х педагог≥в, батьк≥в ≥ представник≥в громадськост≥ на позитивн≥ результати у вихованн≥ учн≥в

 ультура м≥жетн≥чних в≥дносин- це реал≥≠зац≥€ взаЇмозалежних ≥нтерес≥в етнос≥в, народностей у процес≥ економ≥чного, пол≥тичного, соц≥ального й духов≠ного житт€ на принципах свободи, р≥вноправност≥, взаЇ≠модопомоги, миру, толерантност≥.

 ультура розумовоњ прац≥ - це вм≥нн€ рац≥онально використовувати режим розумовоњ роботи, точно ≥ акуратно виконувати вс≥ операц≥њ, п≥дтримувати пор€док на робочому м≥сц≥ ≥ ≥н.

-ћ-

ћентал≥тет(ментальност≥) Ч специф≥чне св≥тосприйманн€, св≥тов≥дчутт€, св≥тогл€д, баченн€ св≥ту ≥ себе у св≥т≥, нац≥онального характеру, вдач≥, €к≥ виробл€ютьс€ п≥д впливом багатов≥кових культурно-≥сторичних, геопол≥тичних, природно - кл≥матичних чинник≥в.

ћетацив≥л≥зованого сусп≥льства - всеб≥чно ≥ гармон≥йно сформована особист≥сть.

ћета ≥ндив≥дуальних форм роботи з батьками Ц вивчити виховний потенц≥ал кожноњ родини, зд≥йснювати ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д до батьк≥в ≥ д≥тей, п≥дтримувати пост≥йний звТ€зок з с≥мТ€ми учн≥в, дос€гти Їдност≥ д≥й с≥мТњ ≥ вчител€ у вихованн≥ д≥тей, пол≥пшенн€ умов родинного вихованн€.

ћетоди вихованн€ - це способи взаЇмоповТ€заноњ д≥€льност≥ виховател≥в ≥ вихованц≥в, спр€мованоњ на формуванн€ у вихованц≥в погл€д≥в, переконань, навичок ≥ звичок повед≥нки.

ћетоди формуванн€ св≥домост≥ особистост≥ Ц це методи р≥зноб≥чного впливу на св≥дом≥сть, почутт€ ≥ волю учн≥в з метою формуванн€ у них погл€д≥в ≥ переконань.

ћоральн≥сть Ч вт≥ленн€ у практичн≥й д≥€льност≥ людей моральних переконань, моральних ≥деал≥в, норм, почутт≥в та принцип≥в

ћоральне вихованн€ Ч виховна д≥€льн≥сть школи, с≥м'њ з формуванн€ в учн≥в моральноњ св≥домост≥, розвитку морального почутт€, навичок, ум≥нь, в≥дпов≥дно повед≥нки.

ћораль Ч система ≥дей, принцип≥в, закон≥в, норм ≥ правил повед≥нки та д≥€льност≥, €к≥ регулюють гуманн≥ стосунки м≥ж людьми.

ћоральний ≥деал Ч образ, що вт≥люЇ в соб≥ найвищ≥ моральн≥ €кост≥, Ї вз≥рцем, до €кого сл≥д прагнути.

ћоральна норма Ч вимога, €ка визначаЇ обов'€зки людини щодо навколишнього св≥ту, конкретн≥ зразки, €к≥ ор≥Їнтують повед≥нку особистост≥, дають змогу оц≥нювати й контролювати њњ.

ћоральний кодекс Ц цевозведена в систему сукупн≥сть моральних норм.

ћоральн≥ переконанн€ Ч ст≥йк≥, св≥дом≥ моральн≥ у€вленн€ людини (норми, принципи, ≥деали), в≥дпов≥дно до €ких вона вважаЇ за потр≥бне д≥€ти так ≥ не ≥накше.

ћоральн≥ почутт€ Ч ст≥йк≥ переживанн€ у св≥домост≥ людини, €к≥ Ї основою њњ вольових реакц≥й в р≥зних ситуац≥€х, њњ суб'Їктивне ставленн€ до себе, ≥нших людей, окремих €вищ сусп≥льного житт€, сусп≥льства загалом. ћоральн≥ €кост≥ Ч типов≥ риси повед≥нки особистост≥.

ћотиви вихованн€ Ч спонукальна причина д≥й ≥ вчин≠к≥в людини.

-Ќ-

Ќародний календар Ч це система ≥сторично обумовлених дат, под≥й, спостережень за навколишньою д≥йсн≥стю, народних св€т, ≥нших урочистостей, €к≥ в певн≥й посл≥довност≥ в≥дзначаютьс€ прот€гом року.

Ќародна творч≥сть Ц це творче використанн€ багатющоњ спадщини, що базуЇтьс€ €к на загальнолюдських, так ≥ на нац≥ональних чинниках.

Ќародна ф≥лософ≥€ Ц цесистема особливого сприйн€тт€ й осмисленн€ д≥йсност≥.

Ќац≥ональне вихованн€Ч вихованн€ д≥тей на культурно-≥сторич≠ному досв≥д≥ свого народу, його звича€х, традиц≥€х та багатов≥ко≠в≥й мудрост≥, духовност≥.

Ќац≥ональна самосв≥дом≥сть - цеусв≥домлен≠н€ себе часткою нац≥ональноњ (етн≥чноњ) сп≥льноти, нос≥Їм нац≥ональних (етн≥чних) ц≥нностей.

Ќац≥ональний св≥тогл€д Ц це обумовлена культурно-≥сторичними умовами система погл€д≥в, переконань, ≥деал≥в, що Ї основою нац. духовност≥.

Ќац≥ональна ≥деолог≥€ - це система правових, пол≥тичних, економ≥чних, моральних ≥ рел≥г≥йних ≥дей, погл€д≥в та ≥деал≥в, що в≥дображають ≥нтереси, прагненн€ й потреби нац≥њ.

Ќац≥ональна самосв≥дом≥сть Ц цесформоване в≥дчутт€ й усв≥домленн€ гордост≥ за приналежн≥сть до своЇњ нац≥њ.

Ќеповнол≥тн≥ злочинц≥ Ч педагог≥чне занедбан≥ п≥дл≥тки та юнаки, €к≥ скоњли крим≥нальн≥ злочини й за р≥шенн€м суду направлен≥ до виховних колон њй на виправленн€.

Ќеформальна група ) Ч самод≥€льне об'Їднанн€ громад€н, статус, структура, функц≥њ €кого юридично не оформлен≥.

-ќ-

ќзнаки колективу Ч це т≥ характерн≥ риси, €к≥ властив≥ колективу: на€вн≥сть сусп≥льно значимоњ мети; щоденна сп≥льна д≥€льн≥сть, спр€мована на њњ дос€гненн€; на€вн≥сть орган≥в самовр€дуванн€; встановленн€ певних психолог≥чних стосунк≥в м≥ж членами колективу.

ќрган≥заторська функц≥€ колективу Ч колектив керуЇ своЇю сусп≥льно корисною д≥€льн≥стю.

ќргани колективу Ч це виборн≥ або уповноважен≥ особи, €ким члени колективу доручають сп≥льно планувати громадськ≥ справи, розпод≥л€≠ти дорученн€ м≥ж членами колективу, перев≥р€ти њх виконанн€, координу≠вати ≥ об'Їднувати роботу вс≥х первинних осередк≥в.

ќрган≥заторська функц≥€ класного кер≥вника пол€гаЇ в ум≥нн≥ залучати колектив класу до р≥зних вид≥в виховноњ д≥€льност≥: п≥з≠навальноњ, що збагачуЇ у€вленн€ учн≥в про навколишню д≥йсн≥сть; сусп≥льно корисноњ, спр€мованоњ на загальну ко≠ристь ≥ благо; ц≥нн≥сно-ор≥Їнтац≥йноњ, €ка розкриваЇ учн€м духовн≥ та матер≥альн≥ соц≥ально значущ≥ ц≥нност≥ й ор≥≠ЇнтуЇ на них њх повед≥нку; художньо-творчоњ, що даЇ уч≠н€м можлив≥сть реал≥зувати ≥ндив≥дуальн≥ творч≥ задатки та зд≥бност≥; в≥льного сп≥лкуванн€, орган≥зац≥њ дозв≥лл€ уч≠н≥в, що взаЇмозбагачуЇ њх.

ќсновний закон житт€ колективу Ц це рух.

-ѕ-

ѕатр≥отизмЦ цеглибоке громад€нське почут≠т€, зм≥стом €кого Ї любов до свого народу, Ѕатьк≥вщини, усв≥домленн€ своЇњ причетност≥ до ≥стор≥њ, традиц≥й, куль≠тури свого народу, вбол≥ванн€ за його майбутнЇ.

ѕедагог≥чна вимога Ц це педагог≥чний вплив на св≥дом≥сть вихованц€ з метою спонукати його до позитивноњ д≥€льност≥ або гальмуванн€ його д≥й ≥ вчинк≥в, €кщо вони мають негативний характер.

ѕеревихованн€ Ч це виховний процес, спр€мований на подоланн€ не≠гативних €костей особистост≥ учн€, €к≥ сформувалис€ п≥д впливом не≠спри€тливих умов вихованн€.

ѕлан роботи класного кер≥вника Ч це науково обірунтоване проектуванн€ становленн€ ≥ розвитку класного колективу ≥ кожного вихованц€ зокрема.

ѕервинний коллектив - це об'Їднанн€ людей (школ€р≥в), згур≠тованих у пор≥вн€но невелику соц≥альну групу, учасники €коњ перебувають у пост≥йних д≥лових, товариських, по≠бутових стосунках.

ѕеревага родини над школою у вихованн≥ особистост≥ Ц на€вн≥сть емоц≥йного звТ€зку з дитиною.

ѕедагог≥чна самоосв≥та батьк≥в - це здобутт€ знань з педагог≥ки та сум≥жних з нею наук самотужки, поза педагог≥чною школою чи ун≥верситетом, але п≥д њх безпосередн≥м впливом.

ѕланетарна св≥дом≥стьЦ цепередус≥м усв≥домленн€ Їдност≥ й ун≥кальност≥ житт€ на «емл≥, почутт€ поваги до вс≥х народ≥в, њхн≥х прав, ≥нтерес≥в ≥ ц≥нностей.

ѕозакласна виховна робота Ц це р≥зноман≥тна осв≥тн€ ≥ виховна робота, спр€мована на задоволенн€ ≥нтерес≥в ≥ запит≥в д≥тей, њњ орган≥зовуЇ з уч≠н€ми в позаурочний час педагог≥чний колектив школи.

ѕозашк≥льна виховна робота - це осв≥тньо - виховна д≥€льн≥сть позашк≥льних заклад≥в дл€ д≥тей та юнацтва.

ѕозашк≥льн≥ навчально-виховн≥ заклади Ч широкодоступн≥ заклади осв≥ти, €к≥ дають д≥т€м та юнацтву додаткову осв≥ту, спр€мовану на здо≠бутт€ знань, ум≥нь ≥ навичок за ≥нтересами, забезпечують потреби особис≠тост≥ у творч≥й самореал≥зац≥њ та орган≥зац≥њ зм≥стовного дозв≥лл€.

ѕол≥культурне вихованн€ - це вивченн€ р≥зно≠ман≥тних культур, вихованн€ поваги до представник≥в ус≥хкультур, не зважаючи на расове, етн≥чне походженн€, сприйн€тт€ взаЇмозв'€зку та взаЇмовпливу загальнолюд≠ського, нац≥онального компонент≥в культури в широкому значенн≥.

ѕравосв≥дом≥сть Ц цеусв≥домленн≥ прав, сво≠бод, обов'€зк≥в, ставленн≥ до закону, ≥нститут≥в державноњ влади.

ѕравове вихованн€ Ч виховна д≥€льн≥сть с≥м'њ, школи, правоохоронних орган≥в, спр€мована на формуванн€ правовоњ св≥домост≥ та правом≥рноњ повед≥нки д≥тей.

ѕрийом вихованн€ - це частина, елемент методу вихованн€, необх≥дний дл€ ефективн≥шого застосуванн€ методу в конкретн≥й ситуац≥њ.

ѕокаранн€ - несхваленн€, осуд негативних д≥й та вчинк≥в з метою њх припиненн€ або недопущенн€ в майбутньому.

ѕринципи вихованн€ Ч кер≥вн≥ положенн€, €к≥ в≥дображають за≠гальн≥ законом≥рност≥ процесу вихованн€ ≥ визначають вимоги до зм≥сту, орган≥зац≥њ ≥ метод≥в виховного впливу.

-–-

–озвиток пол≥тичноњ культури означаЇ пол≥тичну ком≠петентн≥сть, знанн€ про типи держав, пол≥тичн≥ орган≥за≠ц≥њ, принципи й процедури сусп≥льноњ взаЇмод≥њ, виборчу систему.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 525 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2035 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.09 с.