Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’. 9 Ч повед≥нков≥ в≥дхиленн€ не визначен≥




|–ьзумова в≥дстал≥сть под≥л€Їтьс€ на два види: ол≥гофрен≥€

ѓ÷≤я

Ў


ћодуль » ѕсиосолого-педагоггош характеристика д≥тей з порушенн€ми психоф≥зичною

ќл≥гофрен≥€ виникаЇ в результат≥ мозкових захворювань у пер≥од внутр≥шньоутробного розвитку, в ранньому дитинств≥ чи €к насл≥док пологових травм. ” д≥тей Ч ол≥гофрен≥в недороз≠виненими Ї вищ≥ форми п≥знавальноњ д≥€льност≥. ќл≥гофрен≥€ характеризуЇтьс€ в≥дсутн≥стю прогред≥Їнтност≥, тобто у дитини в процес≥ њњ розвитку розумова в≥дстал≥сть не прогресуЇ. «а спе≠ц≥ально орган≥зованих умов дитина Ч ол≥гофрен здатна оволод≥≠ти певними знанн€ми, вм≥нн€ми ≥ навичками, дос€гнути певного р≥вн€ розвитку.

ѕричинами ол≥гофрен≥њ можуть бути:

1) неповноц≥нн≥сть генеративних кл≥тин батьк≥в, обумовле≠
на спадков≥стю або пов'€зана ≥з зовн≥шн≥ми шк≥дливост€ми;

2) шк≥дливост≥, що д≥ють на зародок ≥ пл≥д у пер≥од вну≠
тр≥шньоутробного розвитку: ≥нфекц≥њ (черв≥нка, грип, токсо≠
плазмоз); ≥нтоксикац≥њ; гормональн≥ порушенн€ ваг≥тноњ; несу≠
м≥сн≥сть антигенних властивостей кров≥ матер≥ й дитини; меха≠
н≥чн≥ впливи на зародок ≥ пл≥д;

3) шк≥дливост≥, що д≥ють п≥д час полог≥в або у перш≥ роки
житт€ дитини: пологов≥ травми; асф≥кс≥€; глибока недоношен≥сть
чи переношен≥сть дитини; мозков≥ ≥нфекц≥њ (мен≥нг≥т, енцефа≠
л≥т); ≥нтоксикац≥њ; травми головного мозку.

ќл≥гофрен≥€ под≥л€Їтьс€ на дек≥лька груп (класиф≥кац≥€ ћ. —. ѕевзнер), €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ патоф≥з≥олог≥чною, кл≥н≥ч≠ною ≥ психолог≥чною характеристикою. «окрема:

Х неускладнена ол≥гофрен≥€;

Х ол≥гофрен≥€, ускладнена переважанн€м збудженн€ над галь≠
муванн€м;

Х ол≥гофрен≥€, ускладнена переважанн€м гальмуванн€ над збу≠
дженн€м;

Х ол≥гофрен≥€, ускладнена грубим порушенн€м особистост≥,
р≥зкою зм≥ною потреб ≥ мотив≥в;

Х ол≥гофрен≥€, ускладнена частковим порушенн€м слуху, мов-
нослуховоњ системи, моторики.

ƒеменц≥€ виникаЇ на б≥льш п≥зньому етап≥ розвитку дити≠ни внасл≥док перенесеного захворюванн€ центральноњ нервовоњ системи п≥сл€ трьох рок≥в або плинного захворюванн€ мозку, що розпочалос€ у дошк≥льному, молодшому шк≥льному чи п≥д≠л≥тковому в≥ц≥.

ƒеменц≥€ може бути непрогред≥Їнтною - внасл≥док трав≠матичних пошкоджень головного мозку, мен≥нг≥т≥в, енцефал≥т≥в ѕроте Ї ≥ так≥ дементн≥ д≥ти, €к≥ страждають на плинне захво рюванн€ головного мозку. ƒо прогредк нтних форм деменц≥њ


розвитку та осо&иаюстг роботи з ними Ї умовах корекцхйно≥ та ≥нклюзивноњ осв≥ти

в≥днос€тьс€: еп≥лептична; шизофрен≥чна; ревматична; сиф≥л≥с головного мозку.

«г≥дно сучасноњ ћ≥жнародноњ класиф≥кац≥њ хвороб (ћ ’ Ч 10) за складн≥стю й виразн≥стю порушенн€ розумову в≥дста≠л≥сть под≥л€ють на чотири ступен≥, €к≥ сп≥вв≥днос€тьс€ з в≥д≠пов≥дним ≥нтелектуальним коеф≥ц≥Їнтом (IQ):

легка розумова в≥дстал≥сть (деб≥льн≥сть) (F 70) - IQ = 50 - 69; Х' пом≥рна розумова в≥дстал≥сть (легка ≥мбецильн≥сть) (F71) - IQ = 35 -49;

Х важка розумова в≥дстал≥сть (виразна ≥мбецильн≥сть)
(F 72) - IQ = 20-34;

Х глибока розумова в≥дстал≥сть (≥д≥от≥€) (F 73) - IQ = 0 - 19.

Ћегкий ступ≥нь розумовоњ в≥дсталост≥ (деб≥льн≥сть)

ƒ≥ти-деб≥ли Ї основним контингентом спец≥альноњ (допо≠м≥жноњ) школи дл€ д≥тей з порушенн€ми розумового розвитку, оск≥льки р≥вень њхнього розвитку, за умови проведенн€ корек≠ц≥йноњ роботи, дозвол€Ї њм оволод≥ти певн≥м осв≥тн≥м р≥внем ≥ нескладними профес≥йними навичками.

Ќайб≥льш реформованими (у пор≥вн€нн≥ з нормальними однол≥тками) у д≥тей з легким ступенем розумовоњ в≥дсталос-ti ви€вл€ютьс€ вищ≥ псих≥чн≥ процеси (мисленн€, мовленн€, пам'€ть), хоча й ≥нш≥ (увага, сприйманн€, в≥дчутт€) Ч можуть недорозвиненими.

” ц≥Їњ категор≥њ д≥тей мисленн€ Ї конкретним, стереотипним,:ритичним, обмежуЇтьс€ безпосередн≥м досв≥дом ≥ необх≥дн≥стю лечени€ нагальних потреб; операц≥њ мисленн€, вм≥нн€ вста-ювати причинено-насл≥дков≥ зв'€зки Ї ^сформованими. ƒ≥ти-деб≥ли оволод≥вають мовленн€м з де€кою затримкою, здатн≥ використовувати його у своЇму щоденному сп≥л-н≥, п≥дтримувати розмови на побутову тематику, брати ь у бес≥д≥. ћовленн€ цих д≥тей характеризуЇтьс€ загальним [орозвитком, що виражаЇтьс€ у порушенн≥ вс≥х його стор≥н, ма, фонетико-фонематичних та граматичних порушенн€х, женн≥ словникового запасу, недостатност≥ розум≥нн€ сл≥в та Ђватному њх вживанн≥, несформованост≥ зв'€зного мовлен-г≥ часто системн≥ порушенн€ усного мовленн€ в≥добра-ьс€ й на оволод≥нн≥ письмом та читанн€м. ќбс€г запам'€товуванн€ д≥тей-деб≥л≥в Ї звуженим, мнем≥чн≥ -упов≥льненими, нест≥йкими, через що страждаЇ ≥ €к≥сть €товуванн€: воно с неточним, фрагментарним, новерхо-, не опосередковуЇтьс€ мисленн€м.

1.45


ћодуль II. ѕсаххх≥юго-педагоачна характеристика д≥тей з порушенн€ми лсиаюфвичноеи

ƒов≥льна увага д≥тей Ї недорозвиненою; порушеними Ї ≥ так≥ њњ властивост≥, €к- ц≥леспр€мован≥сть, концентрац≥€, ст≥йк≥сть ÷≥ д≥ти характеризуютьс€ п≥двищеною розс≥€н≥стю, невм≥нн€м утримувати увагу на будь-€к≥й д≥€льност≥ тривалий час. ÷е ство≠рюЇ њм п≥двищен≥ труднощ≥ п≥д час оволод≥нн€ шк≥льною програ≠мою, елементами самообслуговуванн€, трудовими операц≥€ми.

Ќедостатн≥й розвиток сприйманн€ цих д≥тей не дозвол€Ї њм оволод≥ти правильними у€вленн€ми про навколишн≥й св≥т, адже њхнЇ сприйманн€ Ї фрагментарним, нец≥леспр€мованим, звуже≠ним, упов≥льненим, результати сприйманн€ не осмислюютьс€.

≈моц≥њ д≥тей-деб≥л≥в Ї недостатньо диференц≥йованими, час≠то нест≥йкими, хоча й адекватними у доступних њхньому розум≥н≠ню ситуац≥€х. „ерез недорозвиток мисленн€ дуже важко ≥ по≠в≥льно у ц≥Їњ категор≥њ д≥тей формуютьс€ вищ≥ почутт€: гностич н≥, моральн≥, естетичн≥ тощо.

ѕом≥рний ступ≥нь розумовоњ в≥дсталост≥ (легка ≥мбецильн≥сть)

ѕом≥рна розумова в≥дстал≥сть характеризуЇтьс€ несформо-ваними п≥знавальними процесами. ћисленн€ у таких д≥тей Ї кон≠кретним, непосл≥довним, ≥нертним; д≥ти Ї практично не здатни≠ми до утворенн€ абстрактних пон€ть. ¬они не вм≥ють своЇчасно користуватись вже засвоЇними д≥€ми, не обдумують своњ вчинки, не передбачають результат. ÷≥ д≥ти пов≥льно утворюють лог≥чн≥ зв'€зки ≥ зазвичай краще запам'€товують те, що безпосередньо пов'€зуЇтьс€ з задоволенн€м њхн≥х ф≥з≥олог≥чних потреб.

ќсоби з таким ступенем розумовоњ в≥дсталост≥ мають знач≠ний недорозвиток мовленн€. —ловниковий запас досить б≥дний, на€вн≥ аграматизми. јктивний словник Ї значно меншим, н≥ж пасивний, але використанн€ з пасивного словника сл≥в д≥тьми даноњ групи спостер≥гаЇтьс€ досить р≥дко. ÷≥ д≥ти краще розум≥≠ють звернене мовленн€. —амост≥йно побудувати складну мовлен≠нЇву конструкц≥ю не можуть; хоча й здатн≥ повторити мовленнЇ≠в≥ висловлюванн€ ≥нших.

ѕам'€ть у д≥тей ц≥Їњ категор≥њ формуЇтьс€ досить пов≥льно, матер≥ал запам'€товуЇтьс€ лише п≥сл€ багаторазових повторень, швидко забуваЇтьс€. «нанн€ погано використовуютьс€ на прак≠тиц≥. ѕор€д з цим у де€ких ≥мбецил≥в в≥дм≥чають випадки над≠звичайно розвиненоњ пам'€т≥ на цифри, дати, под≥њ, ≥мена тощо (так звана г≥пертроф≥€ пам'€т≥).

—постер≥гаютьс€ й значн≥ порушенн€ уваги. ¬она швидко розс≥юЇтьс€, д≥ти пов≥льно концентруютьс€, часто в≥двол≥кають≠с€ на другор€дн≥ ознаки, не вм≥ють довго њњ утримувати на од-136


≤ та особливост≥ роботи з ними в умовах корекцшнт та ≥нклюзивноњ осв≥ти

ц≥й д≥€льност≥. —лабка активна увага перешкоджаЇ дос€гненню ≥^удь-€коњ поставленоњ мети, нав≥ть елементарноњ.

–озвиток навичок самообслуговуванн€ та функц≥й рухового також в≥дстаЇ, таким люд€м впродовж всього житт€ по- √≥р≥бна допомога ≥ контроль. –ухи Ї упов≥льненими, вайлуватими; цоторна недостатн≥сть спостер≥гаЇтьс€ практично у вс≥х д≥тей да- воњ групи. ¬они мають значн≥ труднощ≥ при переключенн≥ рух≥в, швидк≥й зм≥н≥ поз ≥ д≥й. Ќайчаст≥ше виникають труднощ≥ при виконанн≥ д≥й, €к≥ вимагають диференц≥йованих рух≥в пальц≥в, ≥. ƒосить €скраво недол≥ки п≥знавальних процес≥в про€в-д€ютьс€ у ц≥Їњ категор≥њ д≥тей при формуванн≥ у них навичок письма, рахунку. ¬ихованц≥ не здатн≥ зрозум≥ти про≠тане (хоча ≥нколи навчаютьс€ техн≥чно правильно в≥дтворю-текст), допущен≥ помилки ними не пом≥чаютьс€, ≥, отже, виправл€ютьс€. ¬они можуть навчитись рахувати у межахї,10, ≥нколи в межах 100 на наочному матер≥ал≥, але абстрактний рахунок, нав≥ть у межах першого дес€тка, Ї дл€ них переважно ^доступним.

” процес≥ спец≥альноњ корекц≥йно-виховноњ роботи д≥ти мо≠жуть оволод≥ти де€кими базовими навичками самообслуговуван- t Ў- —пец≥ально розроблен≥ навчальн≥ програми в≥дпов≥дають спо-иьненому характеру навчанн€ з невеликим обс€гом матер≥алу, ай потр≥бно засвоњти. ” зр≥лому в≥ц≥ люди з пом≥рною розумо-в≥дстал≥стю зазвичай спроможн≥ виконати просту практичну эту, €кщо при цьому њм даютьс€ доступн≥ вказ≥вки ≥ орган≥зо-ртьс€ контроль њњ виконанн€. ѕовн≥стю незалежне проживанн€ слоњ людини з пом≥рною розумовою в≥дстал≥стю здеб≥льшого ^неможливим. ѕроте так≥ люди Ї ц≥лковито моб≥льними та ф≥-*но активними. Ѕ≥льш≥сть з них здатн≥ встановлювати контак≠т≥ сп≥лкуватись з ≥ншими людьми, бути залученими до простих

ѓ№Ќ»’ ƒ≤….

¬ажкий ступ≥нь розумовоњ в≥дсталост≥ (виразна ≥мбецильн≥сть)

÷€ категор≥€ д≥тей под≥бна до групи д≥тей з пом≥рною розу-эю в≥дстал≥стю за кл≥н≥чною картиною та ознаками орган≥ч-≥ ураженн€ центральноњ нервовоњ систему. “ак само, €к ≥ дл€, з пом≥рною розумовою в≥дстал≥стю, дл€ них Ї характерним зький р≥вень засвоЇнн€ р≥зних навичок. ” б≥льшост≥ з них стер≥гаютьс€ низький р≥вень розвитку моторики, порушен-' оординац≥њ рух≥в, на€вн≥сть ≥нших в≥дхилень, обумовлених њ≥чними порушенн€ми головного мозку. „астина д≥тей ц≥Їњ' не вм≥ють самост≥йно пересуватись.


ћодуль II ѕсихолаю-педа€злчна характеристика детей з порушенн€ми психоф≥зичного

—постер≥гаЇтьс€ значне порушенн€ вищих псих≥чних функ≠ц≥й. ¬они запам'€товують лише ту д≥€льн≥сть або т≥ €вища чи процеси, €к≥ викликають у них позитивн≥ емоц≥йн≥ переживанн€. ”вага не концентруЇтьс€, вони можуть в≥двол≥катись на будь-€к≥, нав≥ть незначн≥ ≥ другор€дн≥ подразники. ¬они не можуть зроби≠ти нав≥ть елементарних висновк≥в або узагальнень. як правило, ≥нтелектуальн≥ порушенн€ супроводжуютьс€ виразною невроло≠г≥чною патолог≥Їю: парал≥чами, парезами, г≥перк≥незами.

÷€ категор≥€ ос≥б Ї нездатною до оволод≥нн€ нав≥ть елемен≠тарними знанн€ми з рахунку, письма, читанн€. –обота з ними пол€гаЇ у розвитку ≥ простому тренуванн≥ необх≥дних навичок самообслуговуванн€ та сан≥тарноњ г≥г≥Їни, соц≥альноњ адаптац≥њ ≥ виконанн€ елементарних трудових операц≥й. ѕроте через моторну незграбн≥сть та груб≥ порушенн€ п≥знавальноњ д≥€льност≥ њм дл€ цього потр≥бно набагато б≥льше часу. „астин≥ з них нав≥ть п≥сл€ тривалих тренувань не вдаЇтьс€ оволод≥ти такими др≥бними руха≠ми, €к заст≥банн€ іудзик≥в, шнуруванн€, накладанн€ одного пред≠мету на ≥нший тощо. —амост≥йно використати нав≥ть натренован≥ знанн€ д≥ти ц≥Їњ категор≥њ в б≥льшост≥ випадк≥в не зможуть.

” д≥тей ц≥Їњ групи не маЇ достатнього дл€ сп≥лкуванн€ слов≠никового запасу, що значно ускладнюЇ њхню соц≥ал≥зац≥ю. ” своЇму мовленн≥ вони використовують лише найб≥льш знайом≥ слова ≥ мовленнЇв≥ штампи, заучен≥ граматичн≥ конструкц≥њ, час≠то при цьому не усв≥домлюючи њхнього зм≥сту. ѕри сп≥лкуванн≥ використовують додатков≥ невербальн≥ форми комун≥кац≥њ -жести, м≥м≥ку, окрем≥ звуки, €кими висловлюють своњ бажанн€ ≥ потреби.  раще ≥дуть на контакт з≥ знайомими людьми, завд€ки чому п≥сл€ тривалих тренувань у них вдаЇтьс€ сформувати еле≠менти соц≥ал≥зованих емоц≥й.

ѕринципова в≥дм≥нн≥сть м≥ж пом≥рною та важкою розумо≠вою в≥дстал≥стю пол€гаЇ в тому, що у останн≥х Ї виразн≥ моторн≥ в≥дхиленн€ або ≥нш≥ кл≥н≥чн≥ про€ви, €к≥ св≥дчать про глибинне орган≥чне ураженн€. ¬≥дхиленн€, притаманн≥ ц≥й категор≥њ ос≥б, не дозвол€ють њм самост≥йно, без спец≥альноњ оп≥ки, жити у со≠ц≥альному середовищ≥.

√либокий ступ≥нь розумовоњ в≥дсталост≥ (≥д≥от≥€)

÷е найважчий ступ≥нь розумовоњ в≥дсталост≥, при €кому ор≠ган≥чно уражаЇтьс€ не лише кора головного мозку, а й частко во п≥дк≥рка, що призводить до грубого порушенн€ ф≥зичного та псих≥чного розвитку.

Ѕ≥льш≥сть з ≥д≥от≥в Ї малорухомими або значно обмеженими в моторних можливост€х, страждають на хрон≥чн≥ захворюван


розвитку та особливост≥ роботи з ними в умовах корещаою≥ та ≥нклюзивноњ осв≥ти

н€ внутр≥шн≥х орган≥в, енурез, енкопрез тощо. њхн≥ потреби й д≥њ мають прим≥тивний характер, рухов≥ реакц≥њ Ї хаотичними, нец≥леспр€мованими

ѕри цьому ступен≥ п≥знавальна д≥€льн≥сть Ї повн≥стю не-сформованою. ƒ≥ти н≥€к не реагують на оточуючих, нав≥ть силь≠ним звуком ≥ €скравим св≥тлом не можна привернути њхню ува≠гу ≥ утримувати њњ хоча б де€кий час. ¬они часто не вп≥знають р≥дних, близьких, реагують лише на тих людей, €к≥ пост≥йно працюють з ними; здатн≥ розум≥ти лише прост≥ форми невер≠бального сп≥лкуванн€, в основ≥ €ких лежать реакц≥њ отриманн€ задоволенн€, не можуть оволод≥ти елементарними навичками са≠мообслуговуванн€, не вм≥ють п≥клуватись про себе ≥ потребують | пост≥йноњ допомоги, оп≥ки ≥ контролю. ќкрем≥ з них можуть на≠вчитись самост≥йно њсти.

” них порушен≥ смаков≥ ≥ нюхов≥ в≥дчутт€, в результат≥ чого вони можуть њсти нењст≥вн≥ предмети ≥ практично не реагувати на р≥зк≥ запахи. ≈моц≥йн≥ реакц≥њ у них практично в≥дсутн≥. ≈моц≥њ не Ї показником стану такоњ дитини. ѕро њњ стан не можна зро-Х зум≥ти за вигл€дом њњ обличч€, позою, рухами. ” них часто ви≠никають афективн≥ спалахи, п≥д час €ких вони можуть битис€ њ" головою об ст≥ну, кусати соб≥ руки, бити п'€тками об п≥длогу, |(1гакручувати пальц≥ тощо. „ерез понижену больову чутлив≥сть ак≥ рани не викликають у них дискомфорту. ќдн≥ з них Ї апа-шими, пов≥льними, ≥нш≥ Ч навпаки, злобливими, агресивни-драт≥вливими.

ѕовед≥нка д≥тей-≥д≥от≥в повн≥стю залежить в≥д зовн≥шн≥х Ђмул≥в, Ї нец≥лесир€мованою, неусв≥домленою (польова по-њ≥нка).

2. Ќавчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей з порушенн€ми ≥нтелекту у спец≥альних закладах

ќрган≥зац≥€ корекц≥йно-виховноњ роботи

у спец≥альному дошк≥льному заклад≥

дл€ д≥тей з вадами ≥нтелекту

–анн≥й та дошк≥льний в≥к Ї дуже важливими дл€ розвитку ь-€коњ дитини. —аме у цьому в≥ц≥ зд≥йснюЇтьс€ ≥нтенсивний виток дитини, формуванн€ њњ особистост≥. —творенн€ у цей пе-[ спец≥альних умов дл€ корекц≥йно-виховноњ роботи з розумово талою дитиною дозвол€Ї попередити виникненн€ ускладнень

руктур≥ дефекту; урахувати сензитивн≥ пер≥оди становленн€


ћодуль » Ћсшхмого-пеймазчна характеристика допей з порушенн€ми псююф≥зштого

псих≥ки; спри€Ї гармон≥йному розвитку особистост≥ дитини; надаЇ можлив≥сть п≥дготувати њњ до навчальноњ д≥€льност≥.

ќсновною метою спец≥ального дошк≥льного вихованн€ Ї за≠безпеченн€ кожн≥й дитин≥ максимально можливого р≥вн€ ф≥зич≠ного, розумового ≥ морального розвитку.

«авданн€ми корекц≥йно-виховноњ роботи Ї:

1) подоланн€ ≥ попередженн€ вад розвитку кожноњ дитини;

2) п≥дготовка розумово в≥дсталоњ дитини до навчанн€ у спе≠
ц≥альн≥й школ≥ з урахуванн€м њњ ≥ндив≥дуальних можливостей.

—пец≥альн≥ дит€ч≥ садки, дошк≥льн≥ групи при допом≥жних школах та дит€чих будинках працюють за Ђѕрограмою вихо≠ванн€ та навчанн€ розумово в≥дсталих д≥тей дошк≥льного в≥куї, (2000 р.) рекомендованою ћќЌ ”крањни.

ѕрограма складаЇтьс€ ≥з восьми розд≥л≥в, у €ких визна≠чаЇтьс€ зм≥ст корекц≥йно-виховноњ роботи з пров≥дних дл€ до≠шк≥льного в≥ку вид≥в д≥€льност≥. ÷е так≥ розд≥ли:

■ формуванн€ елементарних математичних у€влень;

■ розвиток мовленн€;

■ ≥грова д≥€льн≥сть;

■ образотворче мистецтво;

■ конструюванн€;

■ трудове вихованн€;

■ музичне вихованн€ та ритм≥ка;

■ ф≥зичне вихованн€.

” спец≥альному ƒЌ« працюють: зав≥дувач закладу; вчител≥-дефектологи; виховател≥; музичний кер≥вник; психолог; вчитель-логопед; медичний персонал (л≥кар≥, медсестри); обслуговуючий персонал. ¬они забезпечують виховну, навчальну ≥ корекц≥йну роботу з д≥тьми, що мають вади ≥нтелекту; дотриманн€ режиму дн€; поглиблене вивченн€ дитини; л≥куванн€ вихованц≥в; орган≥≠зовують роботу з батьками д≥тей.

«агальноосв≥тн≥ спец≥альн≥ навчальн≥ заклади

«г≥дно статистичних в≥домостей ћќЌ ”крањни найб≥льша к≥льк≥сть д≥тей з легким ступенем розумовоњ в≥дсталост≥ охоп лена навчанн€м у загальноосв≥тн≥х спец≥альних (допом≥жних) школах-штернатах (школах).

ƒ≥€льн≥сть допом≥жноњ школи регулюЇтьс€ основними нор≠мативними документами ”крањни про осв≥ту, одним ≥з €ких t Ђѕоложенн€ про спец≥альну загальноосв≥тню школу ≥нтернат (школу, клас) ”крањни дл€ д≥тей з вадами ф≥зичного або роз\ мового розвиткуї (2008р.).


≤ та ахбливосгт -роботи з ними в умовах корекц≥йноњ та ≥нклюзивноњ освгти

—пец≥альна загальноосв≥тн€ школа-≥нтернат (школа) 1 -2-rv /пен€ дл€ д≥тей з вадами розумового розвитку (допом≥жну эла) реал≥зуЇ наступну мету Ч розвиток ≥ формуванн€ осо \ €стост≥, забезпеченн€ соц≥ально-психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ удовоњ адаптац≥њ учн€, вихованн€ у нього загальнолюдським Ђгостей, громад€нськоњ позиц≥њ.

«авданн€ допом≥жноњ школи

. —творенн€ спец≥ального режиму дн€ та системи навчаль-виховноњ ≥ корекц≥йноњ роботи.

2. —творенн€ спец≥альних умов дл€ корекц≥йноњ спр€мова- Іццег≥ навчанн€, в≥дновленн€ здоров'€, подоланн€ порушень пси≠х≥чного ≥ ф≥зичного розвитку.

, 3. «д≥йсненн€ ≥ндив≥дуального та диференц≥йованого п≥дхо-.у навчанн≥ та вихованн≥ з урахуванн€м характеру порушень. 4. «абезпеченн€ умов дл€ розвитку нахил≥в ≥ зд≥бностей, бутт€ учнем соц≥ально необх≥дного м≥н≥муму обов'€зкових <ог до р≥вн€ ≥ обс€гу загальноњ середньоњ осв≥ти.

ќкр≥м осв≥ти допом≥жна школа забезпечуЇ д≥тей профес≥Їю... —клад учн≥в допом≥жноњ школи визначаЇтьс€ Ђѕоложенн€м спец≥альну загальноосв≥тню школу (школу-≥нтернат) дл€ ≤≥тей, €к≥ потребують корекц≥њ ф≥зичного та (або) розумового звиткуї (2008 р.). «г≥дно цього документу направленню до ец≥альноњ загальноосв≥тньоњ школи-≥нтернату (школи, класу) розумово в≥дсталих д≥тей (допом≥жна школа) п≥дл€гають ново в≥дстал≥ д≥ти, €к≥ навчались у 1-2-х класах загально-≥ьоњ школи, так ≥ т≥, €к≥ не навчались, з такими медичними анн€ми:

њ≥гофрен≥€ в ступен≥ деб≥льност≥ р≥зного походженн€, в тому?л≥ деб≥льн≥сть при хвороб≥ ƒауна;

^ган≥чна деменц≥€ негрубого ступен€, що Ї насл≥дком ≥нфек-≥≥йних, ≥нтоксикац≥йних, травматичних та ≥нших постнаталь-уражень головного мозку;

чептична деменц≥€ (за в≥дсутност≥ денних або частих н≥ч- хх судомних напад≥в); йзофрен≥чна деменц≥€ (за в≥дсутност≥ психотичних розла-

*);

*≥рна розумова в≥дстал≥сть (за умови створенн€ дл€ таких (окремого класу).

^Ќаправленню до спец≥альноњ загальноосв≥тньоњ н≥коли-ату (школи, класу) дл€ розумово в≥дсталих д≥тей (допо-Ўкола) не п≥дл€гають д≥ти'


ћодуль Ћ. »ситтхо-педагогхчна характеристика д≥тей з порушенн€ми псшооф≥зичного

Х з важкою формою недоумства (ол≥гофрен≥€ в ступен≥ вираз
ноњ ≥мбецильност≥ та ≥д≥от≥њ, в тому числ≥ й при хвороб≥ ƒауна;
орган≥чна деменц≥€ важкого ступен€ з виразною дезадаптац≥≠
Їю, в≥дсутн≥стю навичок самообслуговуванн€);

Х з псих≥чними захворюванн€ми, у €ких кр≥м недоумства спо≠
стер≥гаютьс€ ≥нш≥ важк≥ нервово-псих≥чн≥ порушенн€;

Х з ол≥гофрен≥Їю або орган≥чною деменц≥Їю з виразними ≥ ст≥й≠
кими психопатопод≥бними розладами;

Х з орган≥чним захворюванн€м головного мозку з денними або
частими н≥чними судомними нападами;

Х з шизофрен≥Їю ≥з ст≥йкими пснхотичними розладами;

Х ≥з р≥зними в≥дхиленн€ми у псих≥чному розвитку, пов'€заними
з первинним порушенн€м функц≥й слуху, зору, моторики;

Х ≥з затримкою псих≥чного розвитку, пов'€заною ≥з залишкови≠
ми €вищами орган≥чних уражень головного мозку або педаго≠
г≥чною занедбан≥стю.

ѕрограма допом≥жноњ школи не розрахована на ц≥ катего≠р≥њ учн≥в. ќкр≥м цього вони потребують певних вид≥в допомоги (л≥кувальноњ, психолог≥чноњ, соц≥альноњ), не передбачених цкю школою. Ќазван≥ категор≥њ д≥тей Ї контингентом ≥нших закла≠д≥в: спец≥альн≥ школи ≥нших тип≥в, реаб≥л≥тац≥йн≥ центри, дит€ч≥ будинки-≥нтернати, л≥карн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 840 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2077 - | 1908 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.042 с.