Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«≥ ќсновн≥ законом≥рност≥ розвитку мовленн€




'^ћовленн€ формуЇтьс€ у процес≥ загального психоф≥зич≠ного розвитку дитини. ”мовами формуванн€ нормального мов- лЇни€ Ї:

Х збережена центральна нервова система дитини; на€вн≥сть нормального слуху ≥ зору; достатн≥й р≥вень мовленнЇвого сп≥лкуванн€ дорослих з дитиною.

першому роц≥ житт€ дитина передус≥м оволод≥ваЇ во-њю, гул≥нн€м, лепетом. ѕ≥сл€ 6-ти м≥с€ц≥в лепетне мов-актив≥зуЇтьс€, наближаЇтьс€ до звук≥в р≥дного мовлен-ачуЇтьс€ новими ≥нтонац≥€ми, Ї в≥дпов≥ддю на голосове з£в$я≥енн€ дорослих. ¬≥дсутн≥сть лепетного мовленн€ вже на ≤и етапах житт€ може св≥дчити про порушенн€ у дитини артикул€ц≥йноњ моторики, ≥нтелекту. Ќа к≥нець першого житт€ дитина розум≥Ї значенн€ багатьох сл≥в ≥ сама вимов-ерш≥ слова. ¬еликого значенн€ вже у цьому пер≥од≥ (€к ≥ овж подальшого розвитку) набуваЇ сп≥лкуванн€ дитини з ќчими (передус≥м з мат≥р'ю). Ќедостатн≥сть мовленнЇвого анн€, недорозвиток сенсомоторних функц≥й дитини мо-Хњ≥ризвести ≥ до недорозвитку мовленн€ дитини та затримки *ного розвитку в ц≥лому


ћодуса, II ѕсшхуюго-педагог≥чна характеристики детей з порушенн€ми, психюф≥зичнпп

ƒо к≥нц€ другого року словник дитини суттЇво зб≥льшу Їтьс€, в≥дбуваЇтьс€ оволод≥нн€ простою фразою, €ка поступово ускладнюЇтьс€. ” в≥ц≥ в≥д одного до трьох рок≥в мовленн€ по с≥даЇ пров≥дне м≥сце у псих≥чному розвитку дитини. ƒитина су≠проводжуЇ мовленн€м своњ ≥гри та предметн≥ д≥њ, ставить багато запитань ≥ в≥дпов≥даЇ на запитанн€ дорослих. ѕоступово мовлен н€ стаЇ пров≥дним засобом сп≥лкуванн€ ≥ розвитку мисленн€.

ƒо п'€ти рок≥в розвиваЇтьс€ координац≥€ м≥ж диханн€м, фо≠нац≥Їю ≥ артикул€ц≥Їю, що забезпечуЇ плавн≥сть мовленн€; фор муЇтьс€ здатн≥сть до звукового анал≥зу ≥ синтезу. Ќормальний розвиток мовленн€ дозвол€Ї дитин≥ на к≥нець дошк≥льного в≥ку перейти до нового етапу Ч оволод≥нн€ писемним мовленн€м.

ўе у дошк≥льному в≥ц≥ у дитини розвиваЇтьс€ потреба у сп≥лкуванн≥, €ка з в≥ком посилюЇтьс€. ÷€ потреба не Ї вродже ною, а формуЇтьс€ у процес≥ взаЇмод≥њ дитини з оточуючими “ому так важливо, щоб комун≥кативна практика в≥дпов≥дала в≥ку й можливост€м дитини. ¬≥дсутн≥сть прагненн€ до сп≥лкуванн€, €к ≥ нев≥дпов≥дн≥сть мовленнЇвого р≥вн€ в≥дпов≥дному в≥ку, може св≥дчити про певн≥ проблеми у розвитку дитини.

ѕроте будь-€ке в≥дхиленн€ в≥д в≥ковоњ норми €к ≥зольова≠ний фактор не Ї св≥дченн€м порушенн€ мовленн€. ќц≥нювати це необх≥дно в комплекс≥, враховуючи ц≥л≥сн≥ показники психоф≥≠зичного розвитку дитини.

ѕорушенн€ мовленн€ у д≥тей характеризуютьс€ тим, що:

Х не в≥дпов≥дають в≥ку того, хто говорить;

Х самост≥йно не зникають, а закр≥плюютьс€;

Х позначаютьс€ на подальшому розвитку дитини, затриму≠
ючи й ускладнюючи його;

Х потребують логопедичноњ допомоги.

«ауважимо, що до ц≥Їњ категор≥њ не в≥днос€тьс€ д≥ти, у €ких мовленнЇв≥ в≥дхиленн€ обумовлен≥ в≥ковими особливос≠т€ми, д≥алектизмами чи тимчасовими особливост€ми анатомо≠ф≥з≥олог≥чного апарату (випад≥нн€ зуб≥в, рин≥ти тощо).

якщо у дитини Ї збереженим слух, з≥р, ≥нтелект, проте на≠€вн≥ значн≥ вади мовленн€, що в≥дображаютьс€ на усьому псих≥ч≠ному розвитку, то можна говорити саме про первинне мовленнЇ≠ве порушенн€. ƒ≥агностика мовленнЇвих порушень зд≥йснюЇтьс€ за трьома аспектами. ћедичний аспект передбачаЇ визначен≠н€ часу ≥ причин порушенн€; њх локал≥зац≥њ. Ћогопедичний ас-пект передбачаЇ встановленн€ порушеного елементу мовленнЇ≠воњ системи, визначенн€ ступен€ порушенн€ та його структури ѕсихолог≥чний аспект передбачаЇ ви€вленн€ особливостей фор-


особливост≥ роботи з килањ в умовах корекцп≥ног та ≥нклюзивноњ осв≥ти

особистост≥, впливу дефекту на комун≥кативну функц≥ю енн€, всеб≥чне вивченн€ п≥знавальних псих≥чних процес≥в. .©сновними причинами порушень мовленн€ Ї-

фактори;

^рутробна патолог≥€, зокрема: ≥нфекц≥йн≥ чи сома- тичн≥ захворюванн€, травми, несум≥сн≥сть кров≥ за резус-фак-

Ђ<>^ором, ≥нтоксикац≥њ та ≥н.;

^пологов≥ травми або асф≥кс≥€;

т*. р≥зн≥ захворюванн€ чи травми у перш≥ роки житт€ дитини;

* соц≥ально-психолог≥чн≥ фактори: недостатн≥сть емоц≥йного ≥
Tt≤мовленнЇвого сп≥лкуванн€ з дорослими, двомовн≥сть у с≥м'њ,

≤надм≥рне стимулюванн€ мовленнЇвого розвитку дитини, пе≠дагог≥чна занедбан≥сть, психотравмуюч≥ ситуац≥њ.

ѕорушенн€ мовленн€ можуть виникати внасл≥док д≥њ €к од- р причини, так ≥ њх поЇднанн€.

Ђ| t 'ѕорушенн€ мовленн€ у логопед≥њ класиф≥куютьс€ з огл€ду ва кл≥нгко-педагог≥чний та психолого педагог≥чний п≥дх≥д. “акий ѕод≥л Ї необх≥дним дл€ правильноњ д≥агностики ≥ корекц≥њ мов≠леннЇвоњ патолог≥њ, адекватного вибору закладу дл€ дитини.

1' *'**■ ” кл≥н≥ко-педагог≥чн≥й класиф≥кац≥њ вид≥л€ють пору- …№≥Ў€ усного та писемного мовленн€.

ƒо порушень усного мовленн€ в≥днос€тьс€: и,. s порушенн€ фонац≥йного (зовн≥шнього) оформ--}\у-. ленн€ вимовноњ сторони мовленн€: чиафон≥€,дисфон≥€ - в≥дсутн≥сть або порушенн€ голосу; *а;тах≥лал≥€ Ч патолог≥чно прискорений темп мовленн€;

* брадилал≥€ Ч патолог≥чно упов≥льнений темп мовленн€;

' ≥^&њканн€ Ч порушенн€ темпо-ритм≥чноњ орган≥зац≥њ мовленн€, ■ * обумовлене судомним станом м'€з≥в артикул€ц≥йного апарату;

* дислал≥€ Ч порушенн€ вимовноњ сторони мовленн€ при нор≠
мальному слухов≥ ≥ збережен≥й ≥ннервац≥њ мовленнЇвого апа-

дизартр≥€ - порушенн€ вимовноњ сторони мовленн€, обу≠мовлене недостатньою ≥ннервац≥Їю мовленнЇвого апарату; * ринолал≥€ Ч порушенн€ тембру голосу ≥ звуковимови, обу≠мовлене анатомо-ф≥з≥олог≥чними дефектами мовленнЇвого апарату.

w. ^с' ц' ваƒн Ї р≥зними за причинами, характером, поруше-„Ќо ланкою (голос, темп, тембр, звуковимова); часто потребу≠ють ƒопомоги не лише логопеда, а й ≥нших спец≥ал≥ст≥в (л≥кар≥в, ѕсихолога, фошатра)


ѕсихалого-подагог≥чна характеристика д≥тей з порушенн€ми психоф≥зичний^

s структурно-семантичн≥ (внутр≥шн≥) або сис≠темн≥ порушенн€ мовленн€:

Х алал≥€ Ч в≥дсутн≥сть або недорозвиток мовленн€ внасл≥док ор≠
ган≥чного ураженн€ мовленнЇвих зон кори головного мозку.

Х афаз≥€ Ч повна або часткова втрата мовленн€, обумовлена
локальними пошкодженн€ми головного мозку.

÷е складн≥ вади, при €ких страждають не лише ус≥ сторони мовленн€, а й особист≥сний розвиток людини.

ƒо порушень писемного мовленн€ в≥днос€тьс€:

Х дислекс≥€ (алекс≥€) Ч часткове (повне) порушенн€ процес≥в
читанн€;

Х дисграф≥€ (аграф≥€) Ч часткове (повне) порушенн€ проце≠
с≥в письма.

ѕсихолого-педагог≥чна класиф≥кац≥€ Ї необх≥дною дл€ орган≥зац≥њ логопедичного впливу в умовах роботи з дит€≠чим колективом (дошк≥льна група, клас). ћовленнЇв≥ порушен≠н€ при цьому под≥л€ють на дв≥ групи:

S порушенн€ засоб≥в сп≥лкуванн€:

Х фонетико-фонематичний недорозвиток мовленн€ (‘‘Ќ)
Ч порушенн€ процес≥в формуванн€ вимовноњ системи р≥дноњ
мови у д≥тей ≥з р≥зними розладами, внасл≥док вад сприйманн€
≥ вимови фонем;

Х загальний недорозвиток мовленн€ («Ќћ) Ч порушенн€
формуванн€ вс≥х компонент≥в мовленнЇвоњ системи, що в≥д≠
нос€тьс€ до звуковоњ ≥ смисловоњ стор≥н мовленн€ (звукови-
мова, лексика, граматична будова, зв'€зне мовленн€), при
нормальному слухов≥ та первинно збереженому ≥нтелект≥.

s порушенн€ у застосуванн≥ засоб≥в сп≥лкуванн€:

Х зањканн€;

Х про€ви мовленнЇвого негатив≥зму.

” ц≥й класиф≥кац≥њ порушенн€ письма ≥ читанн€ розгл€да≠ютьс€ не €к самост≥йн≥, а у склад≥ фонетико-фонематичного ≥ загального недорозвитку мовленн€, €к њхн≥ насл≥дки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 560 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2071 - | 1810 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.