Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ реформуванн€ профес≥йной, вищоњ й педагог≥чноњ осв≥ти




” галуз≥ вищоњ осв≥ти передбачаЇтьс€ стратег≥чне завданн€ Ц перех≥д до гнучкоњ, ступеневоњ системи п≥дготовки фах≥вц≥в дл€ п≥двищенн€ осв≥тнього ≥ культурного р≥вн€ сусп≥льства, п≥днесенн€ вищоњ осв≥ти в ”крањн≥ на р≥вень дос€гнень найб≥льш розвинених крањн св≥ту шл€хом зд≥йсненн€ р€ду м≥жнародних проект≥в та ≥нвестиц≥й. ѕроектуЇтьс€ також дальше п≥двищенн€ р≥вн€ ≥ ефективност≥ наукових досл≥джень у вищ≥й школ≥.

ќсновною, найб≥льш важливою ≥ необх≥дною ланкою реформуванн€ ≥ оновленн€ осв≥ти Ї загальна середн€ осв≥та, €ка повинна забезпечувати максимальний розвиток дитини €к особистост≥, њњ нахил≥в, зд≥бностей, талант≥в, трудову п≥дготовку, профес≥йне самовизначенн€, формуванн€ загальнолюдськоњ морал≥, засвоЇнн€ визначеного сусп≥льними, нац≥онально-культурними потребами обс€гу знань про природу, людину, сусп≥льство ≥ виробництво, еколог≥чне вихованн€, ф≥зичне вдосконаленн€. ”крањнська держава гарантуЇ молод≥ право на отриманн€ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти ≥ оплачуЇ њњ здобутт€. ѕовна загальна середн€ осв≥та в ”крањн≥ Ї обов'€зковою ≥ може отримуватис€ у р≥зних типах заклад≥в осв≥ти.

«агальноосв≥тн€ школа виступаЇ важливим фактором в≥дродженн€ нац≥њ, вихованн€ у молод≥ нац≥ональноњ св≥домост≥ ≥ г≥дност≥, активним засобом боротьби з нац≥ональним н≥г≥л≥змом, з про€вами комплексу нац≥ональноњ неповноц≥нност≥, нижчост≥, в≥дступництва в≥д своЇњ нац≥њ. ѕринцип Їдиноњ трудовоњ пол≥техн≥чноњ школи на основ≥ ≥дей гуман≥зму, демократ≥њ та ≥нтернац≥онал≥зму означаЇ наданн€ вс≥м д≥т€м р≥вних можливостей дл€ одержанн€ осв≥ти, в≥дображаЇ Їдн≥сть ≥ взаЇмозв'€зок ус≥х ступен≥в загальноњ середньоњ осв≥ти, њњ безперервн≥сть, наступн≥сть вс≥х компонент≥в навчально-виховноњ системи Ц мети, зм≥сту, метод≥в, засоб≥в ≥ орган≥зац≥йних форм. Ўкола д≥алектично поЇднуЇ нац≥ональний та ≥нтернац≥ональний зм≥ст осв≥ти, забезпечуЇ вступ до скарбниць св≥товоњ культури, необх≥дний р≥вень м≥жнац≥онального сп≥лкуванн€.

як в≥домо, система загальноњ середньоњ осв≥ти в≥докремлена в≥д церкви ≥ носить св≥тський характер. Ќайважлив≥шими напр€мами в≥дродженн€ школи Ї: реал≥зац≥€ в навчанн≥ та вихованн≥ п≥дростаючого покол≥нн€ ≥дењ народност≥ на основ≥ засвоЇнн€ позитивних традиц≥й нац≥ональних культур украњнц≥в та ≥нших народ≥в, що проживають в ”крањн≥, в≥дродженн€ рол≥ школи в розвитку культури народу; демократизац≥€ вс≥х стор≥н шк≥льного житт€, перетворенн€ школи з в≥домчоњ ≥деолог≥чноњ установи в громадсько-державний ≥нститут, в≥дх≥д в≥д жорсткого одержавленн€ ≥ регламентац≥њ њњ д≥€льност≥, широкий розвиток самод≥€льних засад, залученн€ громадськост≥ до визначенн€ ≥ зд≥йсненн€ шк≥льноњ пол≥тики; ≥ндив≥дуал≥зац≥€ навчально-виховного процесу, орган≥зац≥€ його з урахуванн€м зд≥бностей, нахил≥в, ≥нтерес≥в д≥тей та њхнього ≥нтелектуального, ф≥зичного ≥ псих≥чного розвитку, диференц≥ац≥€, €ка передбачаЇ вар≥ативн≥сть зм≥сту, форм ≥ метод≥в навчанн€ та вихованн€; ≥нтеграц≥€ зусиль вс≥х соц≥альних ≥нститут≥в вихованн€ Ц с≥мТњ, школи, позашк≥льних установ, виробничих колектив≥в, громадських орган≥зац≥й дл€ пол≥пшенн€ вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€.

«агальний зм≥ст навчального матер≥алу середньоњ осв≥ти под≥л€Їтьс€ на державний ≥ шк≥льний компоненти.

√≥мназ≥њ та л≥цењ працюють за спец≥альними навчальними планами, €к≥ розробл€ютьс€ педагог≥чними колективами сп≥льно з вищими навчальними закладами. ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни розроблений базовий навчальний план г≥мназ≥й, €кий передбачаЇ широкий спектр предмет≥в за вибором: мови народ≥в ”крањни, стил≥стика украњнськоњ мови, старослов'€нська мова, латина, грецька мова, народознавство, ораторське мистецтво, поетика, лог≥ка, ≥стор≥€, культура, етнограф≥€, людина ≥ сусп≥льство, вступ до ф≥лософ≥њ, основи еколог≥њ та економ≥ки, ритм≥ка, хореограф≥€ тощо.

Ѕазовий навчальний план л≥цею диференц≥юЇ навчальну роботу учн≥в за основними проф≥л€ми: ф≥лолог≥чний, ≥сторико-ф≥лософський, художньо-культурний, ф≥зико-математичний, б≥олого-х≥м≥чний, економ≥чний, техн≥чний. ѓх к≥льк≥сть ≥ зм≥ст визначаютьс€ конкретним педагог≥чним колективом в≥дпов≥дно до потреб учн≥в ≥ кадрового та навчально-методичного забезпеченн€. ƒодатков≥ предмети в ц≥ навчальн≥ плани ввод€тьс€ залежно в≥д напр€м≥в ≥ проф≥л≥в: основи етики, естетика, культура та мистецтво ”крањни, основи моделюванн€ та конструюванн€ тощо. ƒл€ учн≥в в≥дкриваютьс€ широк≥ можливост≥ щодо вибору додаткових курс≥в. «окрема, на техн≥чному проф≥л≥ л≥цею можуть пропонуватись: м≥кропроцесорна техн≥ка, електротехн≥ка, електрон≥ка ≥ рад≥отехн≥ка, ергоном≥ка, соц≥альна психолог≥€, ауд≥о- ≥ в≥деотехн≥ка, дизайн, менеджмент та п≥дприЇмництво, основи сучасного виробництва, ≥нформатика й управл≥нн€.

ѕрофес≥йна осв≥та в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс€ в систем≥ вищих та середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в: в ун≥верситетах, академ≥€х, ≥нститутах, коледжах, техн≥кумах, техн≥чних, педагог≥чних, медичних та мистецьких училищах. ѕрофес≥йно-техн≥чна осв≥та надаЇтьс€ в середн≥х профес≥йно-техн≥чних училищах, €к≥ забезпечують п≥дготовку квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в.

¬≥дпов≥дно до статусу вищих заклад≥в осв≥ти встановлено чотири р≥вн≥ акредитац≥њ:

перший р≥вень Ц техн≥кум, училище, ≥нш≥ прир≥внен≥ до них вищ≥ заклади осв≥ти;

другий р≥вень Ц коледж, ≥нш≥ прир≥вн€н≥ до нього вищ≥ навчальн≥ заклади осв≥ти;

трет≥й ≥ четвертий р≥вн≥ (залежно в≥д насл≥дк≥в акредитац≥њ) Ц ≥нститут, консерватор≥€, академ≥€, ун≥верситет.

¬ищ≥ заклади осв≥ти зд≥йснюють п≥дготовку фах≥вц≥в за такими осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн€ми: молодший спец≥ал≥ст Ц забезпечують техн≥куми, училища, ≥нш≥ види заклад≥в осв≥ти першого р≥вн€ акредитац≥њ; бакалавр Ц забезпечують коледж≥, ≥нш≥ заклади осв≥ти другого р≥вн€ акредитац≥њ; спец≥ал≥ст, маг≥стр Ц забезпечують вищ≥ заклади третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ.

¬ищ≥ заклади осв≥ти у встановленому пор€дку можуть створювати р≥зн≥ типи навчально-науково-виробничих комплекс≥в, об'Їднань, центр≥в, ≥нститут≥в, ф≥л≥й, коледж≥в, л≥цењв, г≥мназ≥й.

ѕ≥дготовка фах≥вц≥в у вищих закладах осв≥ти може проводитис€ з в≥дривом в≥д виробництва (очна), без в≥дриву (веч≥рн€, заочна форма), шл€хом поЇднанн€ цих форм, а з окремих спец≥альностей Ц екстерном. —таном на листопад 1996 року в ”крањн≥ функц≥онувало 163 вузи ≤≤≤Ц≤V р≥вн≥в акредитац≥њ, 735 вищих навчальних заклад≥в ≤Ц≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ та 123 вищих заклад≥в осв≥ти недержавних форм власност≥. ¬ищу осв≥ту в сучасн≥й ”крањнськ≥й держав≥ мають можлив≥сть здобувати близько 35 в≥дсотк≥в випускник≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, ѕ“” та техн≥кум≥в. ¬ розвинутих крањнах св≥ту система вищоњ осв≥ти забезпечуЇ можлив≥сть вступу до вищих навчальних заклад≥в значно б≥льшому в≥дсотку випускник≥в середн≥х шк≥л. ¬ јнгл≥њ, наприклад, м≥сц€ми у вузах забезпечуютьс€ 53% молод≥, у Ќ≥меччин≥ Ц 58, —Ўј Ц 60 в≥дсотк≥в. ¬ окремих аз≥атських крањнах цей показник с€гаЇ ще б≥льш високого р≥вн€, що ≥ зумовило њх стр≥мкий вх≥д до св≥товоњ ел≥ти. «окрема, в япон≥њ майже 80% випускник≥в шк≥л вступають до вуз≥в. Ќа початку ’’≤ ст. тут запровадили обовТ€зкову вищу осв≥ту.

—истема осв≥ти в ”крањн≥

 

ћета осв≥ти: розвиток особистост≥ €к найвищоњ ц≥нност≥ сусп≥льства, њњ талант≥в, розумових ≥ ф≥зичних зд≥бностей, вихованн€ моральних €костей, формуванн€ громад€н, здатних до св≥домого сусп≥льного вибору.

 

ќсновн≥ принципи осв≥ти: Ј доступн≥сть; Ј гуман≥зм, демократизм, пр≥оритетн≥сть загальнолюдських духовних потреб; Ј орган≥чний звТ€зок з≥ св≥товою й нац≥ональною ≥стор≥Їю та культурою; Ј незалежн≥сть в≥д пол≥тичних парт≥й; Ј науковий, св≥тський характер; Ј ≥нтеграц≥€ з наукою ≥ виробництвом; Ј гнучк≥сть ≥ прогностичн≥сть, Їдн≥сть ≥ наступн≥сть, безперервн≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть; Ј поЇднанн€ державного управл≥нн€ ≥ громадського самовр€дуванн€. —труктура осв≥ти: дошк≥льна осв≥та загальна середн€ осв≥та позашк≥льна осв≥та профес≥йна осв≥та вища осв≥та п≥сл€дипломна осв≥та асп≥рантура, докторантура, самоосв≥та ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥: квал≥ф≥кований роб≥тник молодший спец≥ал≥ст бакалавр спец≥ал≥ст маг≥стр

 

—труктура середньоњ осв≥ти: перший ступ≥нь Ц початкова школа (1Ц4 класи) другий ступ≥нь Ц основна школа (5Ц9 класи) трет≥й ступ≥нь Ц старша школа (10Ц12 класи)

 

“ипи вищих навчальних заклад≥в: ≤Ц≤≤ р≥вн≥ акредитац≥њ: техн≥чн≥, педагог≥чн≥, медичн≥, мистецьк≥ училища, техн≥куми, коледж≥. ≤≤≤Ц≤V р≥вн≥ акредитац≥њ: ≥нститути, академ≥њ, ун≥верситети




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 785 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2018 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.