Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕедагог≥чн≥ погл€ди ё.‘едьковича




ёр≥й ‘едькович народивс€ 8 серпн€ 1834 р. у —торонц≥-ѕутилов≥ на Ѕуковин≥ в родин≥ с≥льського ур€дника-мандатора. …ого батько јдальберт √ординський де ‘едькович походив ≥з польського шл€хетського роду, з √аличини. ќсв≥ту ёр≥й отримав у нижч≥й реальн≥й школ≥ в „ерн≥вц€х, куди був змушений перењхати його батько, пом≥н€вши впливове становище мандатора на роботу невисокого ур€довц€. Ќа 19-му роц≥ житт€ ё.‘едькович, за порадою батька, вступив до в≥йська й прослужив там 10 рок≥в, брав участь у в≥йн≥ з ≤тал≥Їю. ѕ≥сл€ зв≥льненн€ повернувс€ на Ѕуковину ≥ в≥ддавс€ письменницьк≥й прац≥. ѕроживав у ѕутилов≥ в дом≥ своЇњ матер≥, €к простий гуцул-сел€нин, займавс€ не т≥льки господарськими та громадськими справами, але й л≥тературн≥й прац≥. ” р≥дному сел≥ в≥н здобув таку дов≥ру, що односельчани вибрали його в≥йтом.

ѕедагог≥чну д≥€льн≥сть ё.‘едькович розпочав 1869 р. шк≥льним ≥нспектором ¬ижницького пов≥ту, в €кому на той час було 7 народних шк≥л, ще 7 зТ€вилос€ в перший р≥к його ≥нспекторськоњ роботи. ѕрот€гом першого року роботи ё.‘едьковичу вдалос€ п≥дготувати сп≥ваник ≥ подати його до  райовоњ Ўк≥льноњ –ади з проханн€м запровадити його в народн≥ школи. ƒозв≥л було отримано, ≥ в 1870р. сп≥ваник вийшов у ¬≥дн≥ п≥д назвою У —п≥ваник дл€ господарських д≥точок Ф. Ќа розгл€д  Ў– був запропонований також календар дл€ д≥тей, написаний живою украњнською мовою. ќбгрунтовуючи св≥й нам≥р використати в ньому фонетичний (а не етимолог≥чний) правопис, ё.‘едькович п≥дкреслював, що саме такий правопис Ї найлог≥чн≥шим з ус≥х словТ€нських ≥ неухильно зростаюча потреба в ньому змушуЇ перебороти схоластичн≥ середньов≥чн≥ норми. ” в≥дпов≥дь над≥йшла в≥дмова  Ў–. ѕроте цей календар, €к ≥ багато ≥нших педагог≥чних твор≥в, був виданий ё.‘едьковичем у видавництв≥ товариства У ѕросв≥та Ф, коли в≥н ув≥йшов до њњ редакц≥њ.

ѕогл€ди ё.‘едьковича на народне шк≥льництво випереджували сучасн≥ йому на Ѕуковин≥ на ц≥л≥ дес€тир≥чч€. ѕро це св≥дчать його глибок≥ ≥нспекторськ≥ зв≥ти.

” першому зв≥т≥ ё.‘едькович розм≥рковуЇ про стан шк≥л, вчител≥в, м≥сцевоњ шк≥льноњ ради ¬ижницького пов≥ту. ÷≥ роздуми дуже тривожн≥: Уучн≥ ход€ть до школи нерегул€рно, сел€н доводитьс€ примушувати посилати д≥тей до школи. « учител≥в т≥льки двоЇ в≥дпов≥дно п≥дготовлен≥ до навчально-виховноњ роботи в школ≥, ≥ншим ще необх≥дно самим навчатис€ на педагог≥чних курсах. ћ≥сцевих шк≥льних рад або немаЇ, або вони не знають своњх прав ≥ обовТ€зк≥в. ≤нспекторами шк≥л нема кого вибрати, бо придатних дл€ цього людей бракуЇ. ѕро де€ких м≥сцевих ≥нспектор≥в не варто й говорити, бо вони не доросли до своЇњ посади. ≈коном≥чний стан шк≥л незадов≥льний. √ромади не дають потр≥бних кошт≥в на утриманн€ шк≥л, вчител€м плат€ть мало й невчасно, так що вони поневол≥ мус€ть вдаватис€ до ≥нших зароб≥тк≥вФ.

” 1871р. у м.¬ижниц≥ п≥д кер≥вництвом ё.‘едьковича в≥дбулас€ перша пов≥това вчительська конференц≥€. Ќа н≥й було запропоновано створити вчительськ≥ б≥бл≥отеки, де можна було б зд≥йснювати самоосв≥ту, напол€галос€ на необх≥дност≥ переходу в≥д так званого етимолог≥чного правопису до фонетичного (ё.‘едькович подав детально розроблений проект такого переходу), узгоджене положенн€ про запис д≥тей до школи, п≥дготовлено зверненн€ до ур€ду з вимогою терм≥ново вир≥шити Упрожиточне д≥лоФ вчител≥в.

” лютому 1872 р. ё.‘едькович в останн≥й раз ≥нспектував школи свого пов≥ту ≥ пересв≥дчивс€, що р≥вень навчанн€ у школах п≥двищивс€, вчител≥ б≥льш сумл≥нно виконують своњ обовТ€зки, зросла к≥льк≥сть учн≥в, €к≥ регул€рно в≥дв≥дують зан€тт€, прим≥щенн€ шк≥л охайн≥ш≥. ѕроте, п≥сл€ поњздки в≥н захвор≥в ≥ б≥льше не повертавс€ до ≥нспекторськоњ прац≥.

” червн≥ 1872р. ё.‘едьковича запросили до редакц≥њ видавництва У ѕросв≥ти Ф, ≥ в перших числах липн€ в≥н перењхав до Ћьвова, де вз€вс€ готувати попул€рн≥ книжечки дл€ народу, в тому числ≥ й осв≥тн≥, а також драматичн≥ твори дл€ театру У –уськоњ Ѕес≥ди Ф. ѕроте умови роботи були кабальними, а зароб≥ток м≥зерним, що й змусило його покинути У ѕросв≥ту Ф та повернутис€ до ѕутилова. ѕ≥сл€ смерт≥ батька ё.‘едькович оселивс€ в його хат≥ на околиц≥ м.„ерн≥вц≥в, де€кий час готував до виданн€ своњ написан≥ ран≥ше л≥тературно-осв≥тн≥ твори. Ќа короткий час сп≥впрацював при часопис≥ У Ѕуковина Ф, де прид≥л€в велику увагу висв≥тленню стану осв≥ти на Ѕуковин≥ ≥ давав поради щодо його покращенн€, та при видавництв≥ У Ѕ≥бл≥отека дл€ молод≥жи Ф.

“ворч≥ завданн€ ≥ реферати

1. ≈тн≥чн≥ ≥ родинн≥ засади вихованн€ ћ. ƒрагоманова.

2. ”крањнознавство €к основа погл€д≥в ћ. √рушевського.

3.  онцепц≥€ ≥сторичноњ осв≥ти ћ. √рушевського.

4. ≈тн≥чн≥ засади вихованн€ у д≥€льност≥ Ќаукового товариства ≥м.“.Ўевченка.

ѕитанн€ дл€ роздум≥в ≥ проблемн≥ запитанн€

1. як≥ ознаки украњнства €к етносу вид≥л€Ї ћ.√рушевський?

2. «м≥ст нац≥онального вихованн€ (за ћ.ƒрагомановим).

3. ¬заЇмозвТ€зок м≥ж украњнознавством ≥ ≥деЇю нац≥онального вихованн€, за ћ.√рушевським.

4. ќкресл≥ть зм≥ст нац≥онального вихованн€ у д≥€льност≥ Ќ“Ў.

“ест

1. ѕерший шк≥льний закон на зах≥дноукрањнських земл€х датуЇтьс€:

а) 1774-м роком; б)1805-м роком; в) 1832-м роком.

2. «агальною тенденц≥Їю розвитку шк≥льництва в √аличин≥ у друг≥й половин≥ ’≤’ стол≥тт€ було: а)зменшенн€ к≥лькост≥ шк≥л, що супроводжувалос€ значним зменшенн€м грамотност≥ серед населенн€;

б)зб≥льшенн€ к≥лькост≥ шк≥л, що супроводжувалос€ значним зростанн€м грамотност≥ серед населенн€; в)зб≥льшенн€ к≥лькост≥ шк≥л, що супроводжувалос€ недостатн≥м зростанн€м грамотност≥ серед населенн€;

3. ѕершим культурно-осв≥тн≥м товариством на «ах≥дн≥й ”крањн≥ вважаЇтьс€: а) У√алицько-–уська ћатиц€Ф; б) У√оловна –уська –адаФ;

в) У“овариство галицьких ун≥атських св€щеник≥вФ.

4. ≤н≥ц≥атором заснуванн€ у м.Ћьвов≥ “овариства ≥м.“.Ўевченка був:

а)√.  ониський; б)ћ.√рушевський; в)≤.‘ранко.

5. –оль ћ.√рушевського у створенн≥ ”крањнськоњ јкадем≥њ Ќаук визначаЇтьс€ тим, що в≥н: а) був першим президентом ”јЌ; б) обТЇднав украњнськ≥ науков≥ сили в одне вогнище науковоњ теор≥њ й практики; в) зд≥йснював довгол≥тнЇ кер≥вництво Ќ“Ў.

6. ¬ основу вихованн€ д≥тей ћ.ƒрагоманов пропонував покласти:

а) працю; б) мистецтво; в) кращ≥ народн≥ традиц≥њ.


“≈ћј XV





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 853 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2222 - | 2166 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.