Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤де€ нац≥онального шк≥льництва ћ.√рушевського




ѕ≥сл€ “.√.Ўевченка та ≤.я.‘ранка постать ћ.—. √рушевського Ї найвидатн≥шою в украњнськ≥й культур≥. ” 1894 р. в≥н, за порадою свого вчител€, ¬олодимира јнтоновича, видатного украњнського ≥сторика, перењздить до Ћьвова й об≥ймаЇ посаду професора ≥стор≥њ ”крањни у Ћьв≥вському ун≥верситет≥, на €к≥й перебуваЇ до 1914 р. ќдним ≥з головних завдань громадсько-науковоњ, л≥тературноњ та осв≥тньоњ д≥€льност≥ √рушевського у цей пер≥од було, за його словами, Уобстоюванн€ украњнства €к на рос≥йському, так ≥ на галицькому грунт≥Ф.

–ельЇфно виступаЇ велич його особистост≥ в довгол≥тньому (1897Ц1913) кер≥вництв≥ Ќауковим товариством ≥м.“.√.Ўевченка. « його кер≥вництва починаЇтьс€ новий пер≥од у прац≥ та розвитку цього “овариства, в €кому в≥н ви€вив себе неперевершеним орган≥затором наукового й л≥тературного житт€. —аме в≥н перетворив “овариство з суто л≥тературного в науково-л≥тературне ≥ прагнув того, щоб на його ірунт≥ заснувати в ”крањн≥ јкадем≥ю Ќаук, та св≥това в≥йна завадила йому цього дос€гти. „аси головуванн€ ћ.√рушевського в Ќ“Ў Ц це золота доба наукового розвитку украњнознавства ≥ впровадженн€ украњнознавчих дисципл≥н у св≥тову науку. ¬ його планах було зробити “овариство свого роду трампл≥ном, з котрого украњнське нац≥ональне житт€ мало п≥дн€тис€ на висоти повноњ культурноњ незалежност≥ й знайти визнанн€ свого академ≥чного характеру в св≥тових наукових колах.

“овариство п≥д кер≥вництвом √рушевського з усп≥хом виконувало функц≥ю найвищоњ украњнськоњ науковоњ установи в √аличин≥, €ка мала сильний вплив серед украњнських науковц≥в на Ќаддн≥пр€нськ≥й ”крањн≥. √рушевський в той час був не лише найвидатн≥шим украњнським ≥сториком, але й вин€тково зд≥бним орган≥затором. ѕроте в≥н добре розум≥в, що головний центр украњнського наукового житт€ повинен бути в столиц≥ ”крањни Ц  иЇв≥, але до 1905 року не було змоги заснувати наукового товариства з украњнським нац≥ональним спр€муванн€м з причини насильноњ русиф≥кац≥њ украњнськоњ культури на Ќаддн≥пр€нщин≥.

 оли у 1905 роц≥ було скасовано заборону украњнства, проголошену 1876 року, кињвськ≥ науковц≥, €к≥ гуртувалис€ в У —тар≥й  ињвськ≥й √ромад≥ Ф та њњ орган≥ У  иевска€ —тарина Ф, вир≥шили приступити до орган≥зац≥њ ”крањнського Ќаукового “овариства. 29 кв≥тн€ 1907 року на загальних зборах ”Ќ“ √рушевський був обраний його головою. «а свою орган≥зац≥йну модель ”Ќ“ вз€ло Ќаукове “овариство ≥м.“.√.Ўевченка. √рушевський, €к голова Ќ“Ў у Ћьвов≥ та ”Ќ“ у  иЇв≥, спричинивс€ до обТЇднанн€ наукових сил ≥з р≥зних украњнських земель ≥ до створенн€ ще до 1918 року, €к в≥н писав згодом, безтитульноњ академ≥њ наук.

ƒещо п≥зн≥ше, у резолюц≥€х, винесених на ¬сеукрањнському вчительському зТњзд≥, що в≥дбувавс€ 5Ц6 кв≥тн€ 1914 року в  иЇв≥, секц≥€ вищоњ школи ухвалила звернутис€ до ”крањнськоњ ÷ентральноњ –ади ≥з за€вою про орган≥зац≥ю на основ≥ ”Ќ“ ”крањнськоњ јкадем≥њ Ќаук €к неминуче потр≥бного органу розвитку украњнознавства ≥ взагал≥ науки украњнською мовою. ” к≥нцевому результат≥ в 1920Ц1921 роках ”Ќ“ прилучилос€ ≥ злилос€ з новонародженою јкадем≥Їю Ќаук. ƒавн€ мр≥€ √рушевського, його попередник≥в ≥ сп≥вроб≥тник≥в створити всеукрањнське наукове вогнище до певноњ м≥ри була зд≥йснена.

ѕроте √рушевський не обмежувавс€ т≥льки науковою д≥€льн≥стю. ѕоруч з нею в≥н виконував велику культурно-осв≥тню роботу: виступав ≥з публ≥чними допов≥д€ми, сп≥вроб≥тничав у льв≥вськ≥й прес≥, заснував загальноукрањнський л≥тературний ≥ науковий м≥с€чник У Ћ≥тературно-Ќауковий ¬≥сник Ф(1898), пл≥дна д≥€льн≥сть €кого високо оц≥нена в ≥стор≥њ украњнськоњ л≥тератури, культури й осв≥ти. –оком п≥зн≥ше за його ≥н≥ц≥ативи зТ€вилас€ У ”крањнська ¬идавнича —п≥лка Ф Ц перше на всю ”крањну книжкове видавництво.  р≥м того, в≥н сп≥вроб≥тничав у кињвському щом≥с€чному ≥сторико-етнограф≥чному та л≥тературному часопис≥ У  иевска€ —тарина Ф, що в≥д≥грав велику роль у розвитку украњнськоњ культури в умовах –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

√рушевський на власн≥ кошти заснував у  иЇв≥ школу ≥мен≥ свого батька. Ќамагаючись забезпечити нормальний розвиток украњнського нац≥онального шк≥льництва в √аличин≥, в≥н очолював льв≥вську  райову Ўк≥льну –аду.

ќсобливо сл≥д в≥дзначити заслуги √рушевського у в≥дстоюванн≥ права украњнського народу на навчанн€ д≥тей р≥дною мовою. ” боротьб≥ за украњнську мову в≥н дуже ірунтовно обговорюЇ справу заснуванн€ украњнських кафедр при ун≥верситетах (у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ йому вдаЇтьс€ це зробити), енерг≥йно п≥дн≥маЇ голос за те, щоб створити приватн≥ украњнськ≥ г≥мназ≥њ (у Ћьвов≥ вони таки були створен≥).

√рушевський прагне розвинути нац≥ональну самосв≥дом≥сть украњнського народу, розТ€снити йому, хто в≥н такий ≥ зв≥дки зТ€вивс€, де його витоки, €к йому треба в≥дноситись до своЇњ материнськоњ мови ≥ навчанн€ своЇю мовою. ¬идатний вчений пише й публ≥куЇ ц≥лу низку в≥дпов≥дних статей, обТЇднуЇ њх у зб≥рки У ’то так≥ украњнц≥ ≥ чого вони хочуть Ф, У Ќа пороз≥ Ќовоњ ”крањни Ф, У ¬≥льна ”крањна Ф.

Ќа теренах шк≥льництва √рушевський п≥дкреслюЇ, що першим принципом орган≥зац≥њ народноњ осв≥ти й нац≥онального вихованн€ маЇ бути навчанн€ р≥дною мовою. ƒл€ вт≥ленн€ цього принципу в≥н видаЇ У≤стор≥ю украњнського народуФ, У оротку ≥стор≥ю ”крањниФ, У≤люстровану ≥стор≥ю ”крањниФ та ≥нш≥ навчальн≥ пос≥бники та науково-методичн≥ статт≥.

√рушевський вважав, що серед ус≥х потреб розвою нац≥онального вихованн€ потреба р≥дноњ школи Ї найголовн≥шою, бо народ, €кий не маЇ своЇњ школи, н≥коли не вибТЇтьс€ на самост≥йну дорогу ≥снуванн€; в≥н може бути лише пасинком чужих народ≥в. ќтже, √рушевський, в≥дстоюючи право украњнського народу мати свою народну мову ≥ навчати своЇ п≥дростаюче покол≥нн€ ц≥Їю мовою, зробив великий внесок у розбудову нац≥ональноњ системи осв≥ти в ”крањн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 667 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2151 - | 1897 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.