Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“еор≥€ ф≥зичного вихованн€ особистост≥ ѕ.Ћесгафта




¬идатний представник рос≥йськоњ педагог≥ки к≥нц€ ’≤’ Ц поч. ’’ стол≥тт€ ѕетро ‘ранцович Ћесгафт народивс€ в ѕетербурз≥ у родин≥ ювел≥ра в 1837 роц≥. ” 1861 роц≥ в≥н зак≥нчив медико-х≥рург≥чну академ≥ю ≥ в 1865 роц≥ захистив дисертац≥ю на ступ≥нь доктора медицини,.а через три роки захистив другу дисертац≥ю на ступ≥нь доктора х≥рург≥њ.

« 1868 року ѕ.‘. Ћесгафт зав≥дував кафедрою ф≥з≥олог≥чноњ анатом≥њ в  азанському ун≥верситет≥. «а лист У ўо д≥Їтьс€ в  азанському ун≥верситет≥ Ф(1871), де в≥н критикував д≥њ реакц≥йно настроЇних професор≥в, вимагав дотриманн€ колег≥альност≥ при прийом≥ на посаду викладач≥в, розпод≥ленн€ кошт≥в на потреби учбового процесу, правильноњ орган≥зац≥њ ≥спит≥в, ѕ.‘. Ћесгафт був зв≥льнений з ун≥верситету без права займатис€ педагог≥чною д≥€льн≥стю.

” 1872 роц≥ ѕ.‘. Ћесгафт почав працювати л≥карем у приватному г≥мнастичному заклад≥, де активно займавс€ питанн€ми ф≥зичного вихованн€. ” 1874 роц≥ виходить його прац€ У ќснови природноњ г≥мнастики Ф, в €к≥й ѕ.‘ Ћесгафт узагальнив практичний досв≥д г≥мнастичних зан€ть. ” цьому ж роц≥ йому було дозволено займатис€ педагог≥чною д≥€льн≥стю. ѕ.‘. Ћесгафт працював консультантом з питань правильноњ постановки ф≥зичноњ п≥дготовки у в≥йськово-навчальних закладах ≥ в арм≥њ. Ќа ц≥й посад≥ ѕ.‘ Ћесгафт перебував прот€гом дванадц€ти рок≥в.

ѕрот€гом цього часу в≥н, застосовуючи досл≥дно-експериментальн≥ методи, займавс€ досл≥дженн€м ф≥зичного стану вихованц≥в. –езультатом ц≥Їњ роботи стали прац≥ У ћатер≥али дл€ вивченн€ шк≥льного в≥ку Ф та У ‘≥зичний розвиток у школах Ф, €к≥ були опубл≥кован≥ у 1880 роц≥.

¬л≥тку 1875 року ѕ.‘. Ћесгафт в≥дв≥дав багато крањн «ах≥дноњ ™вропи, де вивчав досв≥д п≥дготовки вчител≥в г≥мнастики. ” прац€х У ѕро в≥дношенн€ анатом≥њ до ф≥зичного вихованн€ Ф (1876) та У ѕ≥дготовка вчител≥в г≥мнастики в крањнах «ах≥дноњ ™вропи Ф(1877Ц1880) в≥н детально розгл€нув ус≥ ≥снуюч≥ в крањнах «ах≥дноњ ™вропи системи г≥мнастики та дав њм наукову оц≥нку.

Ѕагато уваги прид≥л€в ѕ.‘. Ћесгафт загальним питанн€м вихованн€. ÷≥й тем≥ присв€чен≥ його прац≥ У ѕро ≥гри та ф≥зичне вихованн€ в школ≥ Ф (1883), У ѕро покаранн€ в с≥мТњ Ф та ≥н.

«а спри€нн€ ѕ.‘. Ћесгафта у 1896 роц≥ були в≥дкрит≥ курси виховательок та кер≥вниць з ф≥зичноњ осв≥ти. ÷е був приватний, перший в –ос≥њ та в св≥т≥ вищий ж≥ночий навчальний заклад, €кий готував спец≥ал≥ст≥в по ф≥зичному вихованню. ѕомер ѕ.‘. Ћесгафт у 1909 роц≥ в ™гипт≥, похований на ¬олковому кладовищ≥ в ѕетербурз≥.

—трижнем педагог≥чноњ концепц≥њ ѕ.‘. Ћесгафта Ї його вченн€ про ф≥зичну осв≥ту та вихованн€. –озроблена ним система ф≥зичного вихованн€ в≥дома п≥д назвою рос≥йськоњ (лесгафтовськоњ) системи вихованн€. ƒемократизм, звТ€зок з наукою та педагог≥чною практикою, прогресивний характер Ц так≥ головн≥ риси ц≥Їњ системи. ¬она побудована на анатомо-ф≥з≥олог≥чних, г≥г≥Їн≥чних та психолог≥чних основах, з урахуванн€м в≥кових, статевих та ≥ндив≥дуальних особливостей ≥ можливостей учн≥в.

” систем≥ ф≥зичноњ осв≥ти та вихованн€ ѕ.‘. Ћесгафт головну роль в≥дводив ф≥зичним вправам. ’ода, б≥г, стрибки, киданн€, подоланн€ перешкод, прогул€нки, катанн€ на ковзанах ≥ лижах, плаванн€ Ц все це з урахуванн€м в≥ку, пори року, конкретних умов повинно використовуватись €к у с≥мТњ, так ≥ в навчальних закладах.

¬перше в ≥стор≥њ ф≥зичного вихованн€ ѕ.‘. Ћесгафт систематизував ф≥зичн≥ вправи на основ≥ педагог≥чних завдань: прост≥ вправи; складн≥ вправи з≥ зб≥льшенн€м навантаженн€; вивченн€ просторових в≥дношень ≥ розпод≥ленн€ вправ у час≥; систематичн≥ вправи у вигл€д≥ складних д≥й; еп≥зодичн≥ необовТ€зков≥ зан€тт€ ручною працею.

√оловними ланками в систем≥ ф≥зичноњ осв≥ти та вихованн€, на думку ѕ.‘. Ћесгафта, Ї с≥мейне вихованн€ д≥тей дошк≥льного в≥ку; шк≥льний пер≥од вихованн€ (молодшого, середнього та старшого шк≥льного в≥ку); пер≥од ф≥зичного вихованн€ дорослих, у €кому особливо вид≥л€лась п≥дготовка до в≥йськовоњ служби; л≥карська (коригуюча) г≥мнастика.

ўодо в≥ковоњ пер≥одизац≥њ, ѕ.‘. Ћесгафт розд≥лив ф≥зичну осв≥ту в школ≥ на три пер≥оди: 1) елементарний (дл€ д≥тей 7Ц12 рок≥в); 2) середн≥й (дл€ д≥тей 12Ц15 рок≥в); 3) старший (дл€ д≥тей 15Ц18 рок≥в). ƒл€ кожноњ в≥ковоњ групи в≥н визначив зм≥ст ф≥зичноњ осв≥ти.

” систему ф≥зичного вихованн€ ѕ.‘. Ћесгафт включав рухлив≥ ≥гри. ” процес≥ гри дитина насл≥дуЇ мову, звички, повед≥нку дорослих. ” дит€ч≥й гр≥ в≥дбиваютьс€ звичањ р≥зних народ≥в ≥ крањн. √ра Ї своЇр≥дною формою д≥€льност≥, завд€ки €к≥й дитина засвоюЇ соц≥альний досв≥д.

ѕ.‘. Ћесгафт €к вчений-медик зауважував, що н≥котин, алкоголь, фармаколог≥чн≥ засоби, п≥двищена рад≥ац≥€, хвороби та псих≥чн≥ розлади матер≥ Ц все це рано чи п≥зно позначаЇтьс€ на псих≥чному та ф≥зичному розвитку дитини.

ѕ.‘. Ћесгафт зазначав, що с≥мТ€ Ї одним з найголовн≥ших фактор≥в у вихованн≥ дитини. ” прац≥ У —≥мейне вихованн€ дитини та його значенн€ Ф в≥н узагальнив багатор≥чний досв≥д своЇњ л≥карськоњ та педагог≥чноњ д≥€льност≥, вид≥ливши ш≥сть тип≥в повед≥нки д≥тей: лицем≥рний, честолюбний, добродушний, затурканий-мТ€кий, затурканий-зл≥сний та пригн≥чений; дав кожному з них детальну характеристику. “ип дитини залежить в≥д впливу на нењ середовища, де вона росте.

¬еликим внеском ѕ.‘. Ћесгафта в педагог≥чну науку Ї розроблена ним теор≥€ та методика ф≥зичноњ осв≥ти ≥ вихованн€, наукове обірунтуванн€ њњ необх≥дност≥ €к орган≥чноњ частини гармон≥йного розвитку особистост≥. …ого прац€ У —≥мейне вихованн€ та його значенн€ Ф Ї дуже актуальною в наш час, коли с≥мейне середовище визнане одним з найголовн≥ших фактор≥в формуванн€ особистост≥ дитини.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 830 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1981 - | 1890 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.