Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика осв≥тньоњ системи у ‘ранц≥њ




¬с≥ма навчальними закладами керуЇ ћ≥н≥стерство нац≥ональноњ осв≥ти. “еритор≥€ крањни под≥лена на 19 академ≥й (навчальних округ≥в), €к≥ включають в себе по к≥лька департамент≥в. ѕринцип свободи осв≥ти даЇ право на в≥дкритт€ приватних навчальних заклад≥в, б≥льш≥сть з €ких знаходитьс€ п≥д контролем церкви. ” приватних школах навчаЇтьс€ близько 20% загальноњ к≥лькост≥ учн≥в.

—истема народноњ осв≥ти ‘ранц≥њ складаЇтьс€ ≥з заклад≥в дошк≥льного вихованн€, загальноосв≥тньоњ школи, профес≥йно-техн≥чноњ та вищоњ осв≥ти. Ўк≥льне навчанн€ починаЇтьс€ з 6 рок≥в ≥ продовжуЇтьс€ до 18. ѕерш≥ п'€ть рок≥в д≥ти навчаютьс€ у початков≥й школ≥, п≥сл€ €коњ њх автоматично перевод€ть до першого 4-р≥чного циклу середньоњ школи Ц неповноњ середньоњ школи, що Ї обов'€зковою. ѕ≥сл€ њњ зак≥нченн€ учн≥ переход€ть до УкороткогоФ або УдовгогоФ вар≥анту другого циклу середньоњ осв≥ти. У ороткийФ €вл€Ї собою профес≥йну п≥дготовку без права на продовженн€ навчанн€ у вузах. УƒовгийФ Ц це три старших класи л≥цею, де п≥сл€ усп≥шноњ здач≥ державних екзамен≥в випускники отримують диплом бакалавра, що в≥дкриваЇ шл€х до вищоњ осв≥ти.

ƒошк≥льне вихованн€ зд≥йснюЇтьс€ у У материнських школах Ф (дит€чих садках) та в Укласах дл€ малюк≥вФ (п≥дготовчих курсах при початкових школах), €к≥ в≥дв≥дуЇ до 90% дошк≥льник≥в. «авданн€м цих установ Ї не т≥льки загальний розвиток дитини, а й п≥дготовка до школи. ѓх випускники вм≥ють рахувати, читати ≥ нав≥ть писати. ≤снуЇ пр€ма спадкоЇмн≥сть м≥ж зм≥стом, формами та методами д≥€льност≥ Уклас≥в дл€ малюк≥вФ та початковою школою.

ѕочаткова школа складаЇтьс€ ≥з трьох курс≥в: п≥дготовчого (в≥д 6 до 7 рок≥в), елементарного (в≥д 7 до 9 рок≥в) та середнього (в≥д 9 до 11 рок≥в). ƒ≥ти навчаютьс€ 4 дн≥ на тиждень по 6 годин щоденно. Ќед≥л€ Ц день в≥дпочинку, середа та четвер Ц в≥дв≥дуванн€ богослуж≥нн€ дл€ в≥руючих, екскурс≥њ та прогул€нки. ƒомашн≥ завданн€ та перев≥дн≥ екзамени у початков≥й школ≥ в≥дсутн≥. √оловною метою початковоњ школи Ї розвиток особистост≥ школ€ра, формуванн€ у нього навичок критичного та рац≥онального мисленн€, самост≥йних суджень.

« метою зм≥цненн€ здоров'€ школ€р≥в створюютьс€ Усн≥гов≥Ф, Уморськ≥Ф та Узелен≥Ф класи, де д≥ти прот€гом 2Ц3 тижн≥в одночасно з розумовим розвитком отримують ≥нтенсивне ф≥зичне загартуванн€.

—ередн€ школа. ќбов'€зковими Ї з 6 по 3 класи середньоњ школи (у ‘ранц≥њ зворотна нумерац≥€). ≤снують три типи середн≥х осв≥тн≥х заклад≥в: класичний та сучасний л≥цей, загальноосв≥тн≥й колеж, старш≥ класи початковоњ школи. ѕовноц≥нну середню осв≥ту даЇ т≥льки л≥цей.

Ќавчальний процес у неповн≥й середн≥й школ≥ маЇ два цикли: спостереженн€ (6-5 класи), де д≥ти навчаютьс€ за загальною програмою, ≥ ор≥Їнтац≥њ (3-4 класи), де ввод€тьс€ диференц≥йован≥ за напр€мами програми та предмети за вибором. ” колеж≥ це предмети, що нос€ть практичну допрофес≥йну спр€мован≥сть. ” л≥цењ Ц давн€ мова, друга ≥ноземна мова при посиленому вивченн≥ основноњ ≥ноземноњ мови.

ƒл€ тих, хто зак≥нчуЇ неповну середню школу, в≥дкриваютьс€ два шл€хи: профес≥йн≥ навчальн≥ заклади (2 роки навчанн€), старш≥ класи л≥цею (3 роки). Ќапр€м навчанн€ в л≥це€х визначаЇтьс€ системою елективних предмет≥в. ƒл€ першого року навчанн€ визначен≥ три секц≥њ: ј Ц гуман≥тарна (б≥льша увага прид≥л€Їтьс€ вивченню ≥ноземних мов), — Ц природничо-математична (математика, ф≥зика), ≈ Ц техн≥чне навчанн€ та практична робота у виробнич≥й сфер≥. ” наступн≥ два роки диференц≥ац≥€ навчанн€ посилюЇтьс€. ¬становлюютьс€ 5 секц≥й: ј Ц ф≥лософ≥€ ≥ ф≥лолог≥€, ¬ Ц соц≥ально-економ≥чн≥ науки, — Ц математика ≥ ф≥зика, ƒ Ц б≥олог≥€, ≈ Ц техн≥ка. Ќайб≥льш престижною вважаЇтьс€ перша секц≥€.

ѕрофес≥йно-техн≥чну осв≥ту отримують ул≥це€х профес≥йного навчанн€. ≤снують л≥цењ промислового та с≥льськогосподарського проф≥л≥в. ¬ипускникам видаЇтьс€ св≥доцтво про профес≥йну п≥дготовку до одн≥Їњ з 250 спец≥альностей. якщо учень дос€г 16-р≥чного в≥ку, в≥н може залишити л≥цей ≥ оволод≥вати профес≥Їю в центр≥ учн≥вства, де п≥сл€ 2 рок≥в навчанн€ видаЇтьс€ св≥доцтво про профес≥йну придатн≥сть за проф≥лем того чи ≥ншого сектора економ≥ки.

¬ища осв≥та у ‘ранц≥њ маЇ дуже довгу ≥стор≥ю. ѕаризький ун≥верситет ≥снуЇ з 1150 р., —орбонна Ц з 1200 р. «араз в крањн≥ ≥снуЇ 250 вищих навчальних заклад≥в, ≥з них 77Ц ун≥верситет≥в (65 з €ких Ц державн≥). ”н≥верситети складають пров≥дну ланку системи вищоњ осв≥ти, в них навчаЇтьс€ 88% студент≥в.

ќсобливе м≥сце в систем≥ вищоњ осв≥ти займають Увелик≥ школиФ, що перевищують за академ≥чним престижем ун≥верситети. —еред таких шк≥л ¬ища нормальна школа, ѕол≥техн≥чна школа, Ќац≥ональна школа сх≥дних мов та ≥нш≥.

Ѕ≥льш≥сть приватних ун≥верситет≥в належить церкв≥. ѓх випускники мають, €к правило, високу квал≥ф≥кац≥ю ≥ користуютьс€ великим попитом. Ќавчанн€ в ун≥верситет≥ под≥лене на к≥лька цикл≥в. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ кожного з них присвоюЇтьс€ певна наукова ступ≥нь та видаЇтьс€ диплом. —тудент, €к правило, сам орган≥зовуЇ свою роботу (в≥дв≥дуванн€ зан€ть не Ї обов'€зковим), але дв≥ч≥ на р≥к необх≥дно здати встановлен≥ екзамени. «а њх результатами студент≥в под≥л€ють на розр€ди, що маЇ велике значенн€ п≥д час розпод≥лу ваканс≥й серед випускник≥в.

—истема осв≥ти в япон≥њ

—истема осв≥ти, що д≥Ї сьогодн≥ в япон≥њ, була створена п≥сл€ другоњ св≥товоњ в≥йни за безпосередньою участю американських спец≥ал≥ст≥в, тому за своЇю структурою вона практично повн≥стю коп≥юЇ американську: 6-р≥чна початкова, 3-р≥чна молодша середн€, 3-р≥чна старша середн€ школа, 2Ц4-р≥чн≥ коледж≥ та ун≥верситети.

ƒл€ япон≥њ характерна висока повага до осв≥ти, нав≥ть культ осв≥ти. японц≥ називають своЇ сусп≥льство Усусп≥льством диплом≥вФ, де багато важить не т≥льки р≥вень навчального закладу, що його видав, але ≥ його престиж.

Ќа в≥дм≥ну в≥д Ївропейського та американського, €понський навчальний р≥к починаЇтьс€ 1 кв≥тн€ ≥ зак≥нчуЇтьс€ 31 березн€. ¬≥н Ї найдовшим серед розвинених крањн: у 1990 р. €понськ≥ школ€р≥ провчились 243 дн≥, д≥ти у ‘–Ќ Ц та –ос≥њ Ц по 210, англ≥йц≥ Ц 192, французи 185, американц≥ ж т≥льки 180.  ан≥кули бувають вл≥тку, взимку та весною, п≥сл€ перех≥дних екзамен≥в.

ƒошк≥льне вихованн€ зд≥йснюЇтьс€ в дит€чих садках, €к≥ в≥дв≥дують д≥ти, €к правило, з 5 рок≥в. 63% дит€чих садк≥в належать приватним особам. ¬же на цьому етап≥ починаЇтьс€ урахуванн€ престижност≥ виховного закладу: в≥н повинен забезпечити найб≥льш усп≥шний початок шк≥льного житт€.

ѕочаткова школа. Ѕ≥льш≥сть шк≥л в япон≥њ державн≥. ѕрограма початковоњ школи включаЇ 8 обов'€зкових предмет≥в (€понська мова, соц≥альн≥ предмети, арифметика, природознавство, музика, мистецтво та прац€, домашнЇ господарство та ф≥зичне вихованн€), основи морального вихованн€ ≥ спец≥альну д≥€льн≥сть (шк≥льн≥ та класн≥ збори, гурткова робота, р≥зн≥ церемон≥њ, екскурс≥њ, спортивн≥ змаганн€, користуванн€ б≥бл≥отекою, зан€тт€ з г≥г≥Їни, правил безпеки тощо).

ћолодша середн€ школа. ” навчальний план вход€ть €к обов'€зков≥ предмети, так ≥ предмети за вибором. ¬иб≥р обов'€зкових предмет≥в зд≥йснюЇтьс€ не самими учн€ми, а м≥сцевими кер≥вниками осв≥ти зг≥дно з локальною необх≥дн≥стю та нахилами школ€р≥в. —еред предмет≥в за вибором: ≥ноземна мова (в основному англ≥йська) або комб≥нац≥€ профес≥йного та естетичного цикл≥в.

’арактерною рисою €понських шк≥л Ї високе наповненн€ клас≥в: у початков≥й школ≥ Ц до 40 учн≥в, у молодш≥й середн≥й Ц в≥д 41 до 45. Ѕагатолюдн≥сть у класах, ор≥Їнтац≥€ на заучуванн€ примушуЇ батьк≥в звертатис€ до репетитор≥в. ћасовим €вищем стало навчанн€ школ€р≥в на приватних додаткових курсах УдзюкуФ (понад 25% учн≥в початкових шк≥л та близько 60 % Ц молодших середн≥х). ¬икористанн€ такоњ системи компенсуючого навчанн€, д≥€льн≥сть €коњ не перериваЇтьс€ нав≥ть вл≥тку, Ї одн≥Їю з важливих причин ефективност≥ €понськоњ школи.

—тарша середн€ школа. ѕерех≥д до старшоњ середньоњ школи пов'€заний ≥з вступними екзаменами у вигл€д≥ тест≥в, що визначають усп≥шн≥сть навчанн€ з окремих предмет≥в та коеф≥ц≥Їнт розумовоњ обдарованост≥. Ќавчанн€ диференц≥йоване, з под≥лом на потоки та проф≥л≥. як правило ≥снують два в≥дд≥ленн€: загальноосв≥тнЇ, з под≥лом на академ≥чний (гуман≥тарний та природничо-математичний) та загальний проф≥л≥, та профес≥йне ≥з с≥льськогосподарським, риболовним, промисловим, комерц≥йним, домогосподарським проф≥л€ми та циклами б≥льш вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ.

јкадем≥чний проф≥ль готуЇ до вступу в ун≥верситет. Ќа загальному вивчають приблизно т≥ ж предмети, що ≥ на академ≥чному, але на нижчому р≥вн≥. «нанн€ тут мають б≥льш прикладний характер. ѕрофес≥йне в≥дд≥ленн€ готуЇ учн≥в до прац≥ з певноњ спец≥альност≥. «агальноосв≥тн€ програма зведена тут до м≥н≥муму.

Ќавчанн€ в старш≥й середн≥й школ≥ япон≥њ Ї платним €к в державних, так ≥ в приватних школах, €к≥ в≥дв≥дуЇ близько 28% школ€р≥в.

ѕрофес≥йно-техн≥чна осв≥та зд≥йснюЇтьс€ у профес≥йних школах двох тип≥в: а) техн≥чн≥ коледж≥ дл€ тих, хто зак≥нчив молодшу середню школу (строк навчанн€ 5 рок≥в); б) молодш≥ коледж≥ дл€ випускник≥в старших клас≥в середн≥х шк≥л (строк навчанн€ 3 роки). ¬ крањн≥ нараховуЇтьс€ близько 800 профес≥йних шк≥л, з €ких б≥льш≥сть (96%) приватн≥.

¬ища осв≥та надаЇтьс€ в ун≥верситетах та ≥нститутах. ѕ≥сл€ 4 рок≥в навчанн€ випускники отримують ступ≥нь бакалавра ≥ можуть продовжити навчанн€ у маг≥стратурах та докторантурах вуз≥в. 75% €понських студент≥в навчаютьс€ в приватних вузах, але значенн€ державних у п≥дготовц≥ ≥нтелектуального потенц≥алу нац≥њ Ї значно вагом≥шим, оск≥льки саме тут навчаЇтьс€ абсолютна б≥льш≥сть студент≥в природничого, техн≥чного, медичного, педагог≥чного, с≥льськогосподарського проф≥л≥в, майбутн≥х маг≥стр≥в та доктор≥в наук, значно кращими Ї умови навчанн€ та викладацький корпус.

ѕ≥сл€ другоњ св≥товоњ в≥йни з'€вилась значна к≥льк≥сть спец≥альних ж≥ночих вуз≥в. јле частка д≥вчат серед студент≥в продовжуЇ залишатись незначною. Ќавчанн€ у вс≥х вузах Ї платним, що ускладнюЇ доступ до вищоњ осв≥ти.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 571 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2027 - | 1988 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.