Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«м≥ст та орган≥зац≥€ навчанн€ у кињвськ≥й рус≥




ƒв≥рцева школа ¬олодимира була державним навчальним закладом п≥двищеного типу й утримувалас€ за рахунок кн€з≥вськоњ казни. ” школ≥ виховувались д≥ти кињвськоњ знат≥ (300 ос≥б), з €ких добирались кадри дл€ державного управл≥нн€, дипломатичноњ д≥€льност≥, розвитку культури. “ака к≥льк≥сть осв≥чених людей дала змогу ярославу ћудрому (978Ц1054) зробити наступний крок у розвитку осв≥ти ≥ культури вс≥Їњ –ус≥. „ас його кн€зюванн€ Ц це пер≥од нового п≥днесенн€  ињвськоњ держави та њњ столиц≥. «а наказом ярослава у Ќовгород≥ з≥брали 300 д≥тей старост ≥ поп≥в ≥ посадили њх Уучити книгамФ. —ам ярослав був високоосв≥ченою людиною. ¬≥н заснував першу на –ус≥ б≥бл≥отеку, слава про €ку ще й дос≥ хвилюЇ у€ву шукач≥в раритет≥в.

” ’≤ст. набула розвитку ж≥ноча осв≥та. ”  иЇв≥ при јндр≥њвському монастир≥ в≥дкрилос€ перше в ™вроп≥ ж≥ноче училище. ƒедал≥ част≥ше питанн€ми осв≥ти починають займатис€ монастир≥. ” 1608 роц≥ ≥гумен  иЇво-ѕечерського монастир€ ‘еодос≥й запровадив дл€ ченц≥в монастирську школу. ¬они обмежувалис€ навчанн€м грамот≥ лише тих, хто поповнював р€ди чорноризц≥в. ѕров≥дна роль серед монастир≥в стосовно випуску книжноњ продукц≥њ належала  иЇво-ѕечерськ≥й лавр≥, де богословська осв≥та дос€гла р≥вн€ в≥зант≥йськоњ духовно-патр≥аршоњ академ≥њ. « њњ ст≥н вийшли видатн≥ д≥€ч≥ давньоруськоњ культури (Ќестор-л≥тописець, кн€зь-монах —в€тослав ƒавидович, чернець ≤лар≥он та ≥нш≥). ѕоповненн€ осв≥ченими людьми дл€ розвТ€занн€ складних питань державного управл≥нн€ зд≥йснювалос€ за допомогою шк≥л грамоти, €к≥ перебували п≥д патронажем св≥тськоњ влади. « к≥нц€ ’≤ Ц початку ’≤≤ стол≥тт€ зТ€вилось пон€тт€ Унавчанн€ грамот≥Ф, €ке тлумачилось €к навчанн€ д≥тей письму, читанню, л≥чб≥ й хоровому сп≥ву ≥ було р≥внозначним елементарн≥й початков≥й осв≥т≥. ћережа шк≥л обмежувалас€ м≥стами. Ќавчанн€ зд≥йснювалос€ за кошти батьк≥в, ≥ таким чином було фактично недоступним дл€ незаможного населенн€.  онтингент школ€р≥в був невеликим, що по€снювалос€ застосуванн€м ≥ндив≥дуальних метод≥в навчанн€. Ўк≥льний курс починавс€ з вивченн€ буквиц≥ (азбуки) р≥зними методами: а) хорове повторенн€ букв за вчителем; б) деревС€на азбука Ц невелика дощечка, на одному боц≥ €коњ вир≥зан≥ букви, а ≥нший Ц вкритий воском; в) самост≥йне вивченн€ азбуки за допомогою креслиць чи дит€чих греб≥нц≥в з написами частини алфав≥ту; г) У розр≥зна азбука Ф Ц глин€н≥ черепки з окремими буквами.

« ’≤≤ ст. на –ус≥ був в≥домий буквоскладальний метод. –оль перших текст≥в виконували акров≥рш≥ Ц невелик≥ молитви, перш≥ р€дки €ких починалис€ з чергових букв азбуки. Ќавчальними книгами були „асослов, ѕсалтир. Ќавчанн€ письму зд≥йснювалось в два етапи: металевими або к≥ст€ними паличками (писалами) на навощених дощечках; вправи на берест≥ (тверда березова кора). Ѕез знанн€ азбуки учн≥ не могли перейти до математики, бо нумерац≥€ зд≥йснювалас€ за допомогою 27 букв грецького походженн€ (словТ€нськ≥ букви Ѕ,∆,ў,Ў,№,Џ дл€ позначенн€ цифр не застосовувалис€). ƒл€ того, щоб в≥др≥знити слово в≥д цифрового р€ду над буквами Ц цифрами ставили титло (риску), або з одного боку Ц крапки.

јрифметичн≥ операц≥њ (нумерац≥€, подвоЇнн€, роздвоЇнн€, додаванн€, в≥дн≥манн€, множенн€, д≥ленн€) зд≥йснювалис€ учн€ми за допомогою пальц≥в, суглоб≥в, абаки (дошки, розд≥леноњ на смуги, де пересувались кам≥нчики, кост≥), гральних кубик≥в з нанесеними точками, паличок.

¬еликого значенн€ у У школах грамоти Ф надавали рел≥г≥йному вихованню та хоровому сп≥ву. «начна увага прид≥л€лась засвоЇнню д≥тьми народних прикмет про погоду. ѕ≥знанн€ природи поЇднувалось з вихованн€м бережного ставленн€ до нењ. ѕ≥д впливом ≥сторичних легенд, переказ≥в ≥ билин формувалас€ патр≥отична св≥дом≥сть п≥дл≥тк≥в та юнацтва.

ќтже, можна зробити висновок, що в ’Ц’≤ ст. на територ≥њ  ињвськоњ –ус≥ ≥снували школи, що за р≥внем осв≥ти под≥л€лис€ на У школи грамоти Ф та Ушколи книжного вченн€Ф (тобто елементарн≥ та п≥двищеного типу), за м≥сцем створенн€ та функц≥ональноњ належност≥ Ц дв≥рцев≥, церковн≥, монастирськ≥ та параф≥€льн≥, школи майстр≥в грамоти, рем≥сн≥ училища. —п≥льною дл€ вс≥х шк≥л, хоча вони ≥ мали конкретне ц≥льове призначенн€ в≥дпов≥дно до ≥нтерес≥в фундатор≥в шк≥л, була рел≥г≥йна основа осв≥ти. ¬ажливими джерелами, що св≥дчать про особливост≥ вихованн€, навчанн€ т≥Їњ ≥сторичноњ доби, Ї памТ€тки педагог≥чноњ думки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 471 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2109 - | 1842 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.