Франсуа Рабле (1494–1553), великий французький письменник-гуманіст, один з найвидатніших представників педагогічної думки епохи Відродження. В своєму романі “ Гаргантюа і Пантагрюель ” він піддав критиці схоластичне навчання, показав його порожність і нікчемність. Виклав свою систему виховання, в якій показав навчання, засноване на вільному інтересі та активності дитини. Джерелом знань служать не тільки книги, а й вивчення природи шляхом безпосереднього спостереження, бесіди, які збуджують дитячу думку, а також широке знайомство з оточуючим життям. Ф. Рабле пропонує давати дітям універсальні знання (мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право, фізичне виховання). Важливою складовою частиною різнобічного виховання він вважав мистецтво.
Еразм Роттердамський (1466–1536) також належить до педагогів-гуманістів. Народився в Роттердамі, в молодості декілька років провів у монастирі. Освіту отримав в Девентері. Більшу частину життя провів в подорожах, був у Франції, Англії, Італії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії. Його головні роботи: памфлети “ Християнський государ ”, “ Скарга миру ”, “ Похвала глупоті ”, “ Грубі вчителі ”, “ Домашні бесіди ” та ін. У памфлеті “ Похвала глупоті ” Еразм Роттердамський змалював жахливу картину тогочасного життя народу, піддавши гострій критиці стан освіти, навчання, виховання дітей і молоді у багатьох країнах Європи. Він вимагав реформ, які б сприяли розвитку справжньої освіти і виховання. Е. Роттердамський піддавав нищівній критиці всі верстви феодального суспільства, гостро критикував священнослужителів, їх неуцтво і розбещеність.
М.Монтень (1533–1592) народився в багатій освіченій купецькій сім’ї. Стверджував, що всі релігії, в тому числі і християнська, являють собою вигадку людей і спрямовані на те, щоб тримати в покорі народ. Вони завжди приносили людям шкоду, провокуючи в них такі якості, як фанатизм та нетерпимість. М.Монтень виступає за справжню науку, яка вивчає не книги, а речі, не займається пустими роздумами, а спирається на досвід і надприродне, розумне пояснення фактів. Вважав, що освіта повинна розвивати розум учнів, самостійність їх думок, критичне ставлення до будь-яких поглядів і авторитетів. Саме основне, на думку М.Монтеня, прищепити смак і любов до наук. Наставник має виховувати в дітях критичне ставлення до матеріалу, який вивчається, а також до самого себе. Поряд з розвитком розуму найважливішим завданням, він важав, є виховання високих моральних якостей дітей. Для того, щоб виконати це завдання, потрібне спілкування з оточуючим світом – зустрічі з різними людьми, подорожі в чужі країни.
Учень повинен вчитися “у всякого, кого б він не зустрів – пастуха, каменяра, перехожого; треба використати все і взяти від кожного по його можливостях”. Так писав М.Монтень у своєму знаменитому творі “ Досліди ”. М.Монтень різко виступав проти християнської аскетичної етики, вимагав, щоб учням викладалась філософія, наповнена життєлюбством і оптимізмом.
ЛИЦАРСЬКЕ виховання (епоха раннього середньовіччя)
| У 21 рік | посвята у ЛИЦАРІ | |||
| З 14 до 21 року | зброєносець при сюзерені | |||
| з 7 років | паж при жінці сюзерена | |||
| до7 років | ж и т т я в р і д н і й с і м ’ ї | |||
типи шкіл в країнах західної європи
в епоху пізнього середньовіччя
| універси- | |||||
| факульте- | тети (вищі | ||||
| тип | соборні, | ти мис- | факульте- | ||
| шкіл | парафі- | монастир- | тецтв в | ти: теологі- | |
| міські, цехо-ві, гільдійсь-кі, приватні | яльні | ські | універси-тетах | чний, юридичний, медичний) | |
| знання | елементарні знання | латинська граматика | trivium | trivium + quadrivium | загальні та фахові |
Творчі завдання і реферати
1. Загальні тенденції виховних систем у Середньовіччі (порівняльний аналіз).
2. Традиційні засади виховання селянських дітей у Середньовіччі.
3. Аналіз загальноосвітніх систем Середньовіччя і Відродження.
4. Прогресивні виховні тенденції у педагогіці епохи Відродження.
5. Підготуйте хронологічну схему виникнення європейських університетів.
Питання для роздумів і проблемні запитання
1. У чому полягає обмеженість всіх виховних станових систем Середньовіччя?
2. Доведіть обмеженість школи Середньовіччя у принципах і організації навчання.
3. Обґрунтуйте принципову помилку у вихованні майбутнього лицаря.
4. Перерахуйте всі обов’язкові навчально-наукові звання в університеті (у виховному напрямку).
Тест
1. Який аспект умінь був не обов’язковим у лицарському вихованні в епоху Середньовіччя: а) грати у шахи, б) володіти зброєю, в) полювати, г) уміння співати вірші і співати, д) читати і писати.
2. У якій середньовічній школі зміст оволодіння загальною освітою був найбільш повним: а) приходській, б)гільдійській, в)цеховій, г)соборній, д) монастирській.
3. Середньовічний учень із роду феодалів офіційно мав наймення:
а) студент, б) паж, в) джура, г) козачок.
4. Автор “Будинку радості” епохи Відродження: а) Т. Мор; б) Р. Оуен; в) Т. Кампанелла; г)В. да Фельтре; д) М. Монтень.
5. Від якого слова, в перекладі з латинської мови, походить слово “університет”? а) світський, б) навчати, в) місце, де вчаться, г) сукупність, д) освіченість.
6. Виберіть той факультет, на якому вчилися студенти університетів середньовіччя: а) математичний, б) артистичний, в) астрономічний, г) природничий.
7. Визначальним у вихованні в епоху Відродження був принцип:
а) авторитаризму; б) деспотизму; в) народності; г) гуманізму; д) культуровідповідності.
Контрольні завдання для студентів дистанційної форми навчання:
Розв’язування тесту.
Варіант 1. Спільні і відмінні риси Афінської і Спартанської системи виховання (порівняльний аналіз).
Варіант 2. Аналіз законів і основних традиційних форм виховання у первісному суспільстві.
Варіант 3. Аналіз генези основих понять: „школа”, „дидактика”, „педагогіка”, „ініціація”.
