Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√уман≥стичн≥ ≥дењ осв≥ти й вихованн€ (‘. –абле, ≈.–оттердамський, ћ. ћонтень)




‘рансуа –абле (1494Ц1553), великий французький письменник-гуман≥ст, один з найвидатн≥ших представник≥в педагог≥чноњ думки епохи ¬≥дродженн€. ¬ своЇму роман≥ У √аргантюа ≥ ѕантагрюель Ф в≥н п≥ддав критиц≥ схоластичне навчанн€, показав його порожн≥сть ≥ н≥кчемн≥сть. ¬иклав свою систему вихованн€, в €к≥й показав навчанн€, засноване на в≥льному ≥нтерес≥ та активност≥ дитини. ƒжерелом знань служать не т≥льки книги, а й вивченн€ природи шл€хом безпосереднього спостереженн€, бес≥ди, €к≥ збуджують дит€чу думку, а також широке знайомство з оточуючим житт€м. ‘. –абле пропонуЇ давати д≥т€м ун≥версальн≥ знанн€ (мови, математику, астроном≥ю, природознавство, ≥стор≥ю, право, ф≥зичне вихованн€). ¬ажливою складовою частиною р≥зноб≥чного вихованн€ в≥н вважав мистецтво.

≈разм –оттердамський (1466Ц1536) також належить до педагог≥в-гуман≥ст≥в. Ќародивс€ в –оттердам≥, в молодост≥ дек≥лька рок≥в пров≥в у монастир≥. ќсв≥ту отримав в ƒевентер≥. Ѕ≥льшу частину житт€ пров≥в в подорожах, був у ‘ранц≥њ, јнгл≥њ, ≤тал≥њ, Ќ≥меччин≥, Ќ≥дерландах, Ўвейцар≥њ. …ого головн≥ роботи: памфлети У ’ристи€нський государ Ф, У —карга миру Ф, У ѕохвала глупот≥ Ф, У √руб≥ вчител≥ Ф, У ƒомашн≥ бес≥ди Ф та ≥н. ” памфлет≥ У ѕохвала глупот≥ Ф ≈разм –оттердамський змалював жахливу картину тогочасного житт€ народу, п≥ддавши гостр≥й критиц≥ стан осв≥ти, навчанн€, вихованн€ д≥тей ≥ молод≥ у багатьох крањнах ™вропи. ¬≥н вимагав реформ, €к≥ б спри€ли розвитку справжньоњ осв≥ти ≥ вихованн€. ≈. –оттердамський п≥ддавав нищ≥вн≥й критиц≥ вс≥ верстви феодального сусп≥льства, гостро критикував св€щеннослужител≥в, њх неуцтво ≥ розбещен≥сть.

ћ.ћонтень (1533Ц1592) народивс€ в багат≥й осв≥чен≥й купецьк≥й с≥мТњ. —тверджував, що вс≥ рел≥г≥њ, в тому числ≥ ≥ христи€нська, €вл€ють собою вигадку людей ≥ спр€мован≥ на те, щоб тримати в покор≥ народ. ¬они завжди приносили люд€м шкоду, провокуючи в них так≥ €кост≥, €к фанатизм та нетерпим≥сть. ћ.ћонтень виступаЇ за справжню науку, €ка вивчаЇ не книги, а реч≥, не займаЇтьс€ пустими роздумами, а спираЇтьс€ на досв≥д ≥ надприродне, розумне по€сненн€ факт≥в. ¬важав, що осв≥та повинна розвивати розум учн≥в, самост≥йн≥сть њх думок, критичне ставленн€ до будь-€ких погл€д≥в ≥ авторитет≥в. —аме основне, на думку ћ.ћонтен€, прищепити смак ≥ любов до наук. Ќаставник маЇ виховувати в д≥т€х критичне ставленн€ до матер≥алу, €кий вивчаЇтьс€, а також до самого себе. ѕор€д з розвитком розуму найважлив≥шим завданн€м, в≥н важав, Ї вихованн€ високих моральних €костей д≥тей. ƒл€ того, щоб виконати це завданн€, потр≥бне сп≥лкуванн€ з оточуючим св≥том Ц зустр≥ч≥ з р≥зними людьми, подорож≥ в чуж≥ крањни.

”чень повинен вчитис€ Уу вс€кого, кого б в≥н не зустр≥в Ц пастуха, камен€ра, перехожого; треба використати все ≥ вз€ти в≥д кожного по його можливост€хФ. “ак писав ћ.ћонтень у своЇму знаменитому твор≥ У ƒосл≥ди Ф. ћ.ћонтень р≥зко виступав проти христи€нськоњ аскетичноњ етики, вимагав, щоб учн€м викладалась ф≥лософ≥€, наповнена життЇлюбством ≥ оптим≥змом.

Ћ»÷ј–—№ ≈ вихованн€ (епоха раннього середньов≥чч€)

” 21 р≥к посв€та у Ћ»÷ј–≤
« 14 до 21 року зброЇносець при сюзерен≥
з 7 рок≥в паж при ж≥нц≥ сюзерена
до7 рок≥в ж и т т € в р ≥ д н ≥ й с ≥ м Т њ
         

типи шк≥л в крањнах зах≥дноњ Ївропи

в епоху п≥знього середньов≥чч€

          ун≥верси-
        факульте- тети (вищ≥
тип     соборн≥, ти мис- факульте-
шк≥л   параф≥- монастир- тецтв в ти: теолог≥-
  м≥ськ≥, цехо-в≥, г≥льд≥йсь-к≥, приватн≥ €льн≥ ськ≥ ун≥верси-тетах чний, юридичний, медичний)
знанн€ елементарн≥ знанн€ латинська граматика trivium trivium + quadrivium загальн≥ та фахов≥

“ворч≥ завданн€ ≥ реферати

1. «агальн≥ тенденц≥њ виховних систем у —ередньов≥чч≥ (пор≥вн€льний анал≥з).

2. “радиц≥йн≥ засади вихованн€ сел€нських д≥тей у —ередньов≥чч≥.

3. јнал≥з загальноосв≥тн≥х систем —ередньов≥чч€ ≥ ¬≥дродженн€.

4. ѕрогресивн≥ виховн≥ тенденц≥њ у педагог≥ц≥ епохи ¬≥дродженн€.

5. ѕ≥дготуйте хронолог≥чну схему виникненн€ Ївропейських ун≥верситет≥в.

ѕитанн€ дл€ роздум≥в ≥ проблемн≥ запитанн€

1. ” чому пол€гаЇ обмежен≥сть вс≥х виховних станових систем —ередньов≥чч€?

2. ƒовед≥ть обмежен≥сть школи —ередньов≥чч€ у принципах ≥ орган≥зац≥њ навчанн€.

3. ќбірунтуйте принципову помилку у вихованн≥ майбутнього лицар€.

4. ѕерерахуйте вс≥ обовТ€зков≥ навчально-науков≥ званн€ в ун≥верситет≥ (у виховному напр€мку).

“ест

1. який аспект ум≥нь був не обовТ€зковим у лицарському вихованн≥ в епоху —ередньов≥чч€: а) грати у шахи, б) волод≥ти зброЇю, в) полювати, г) ум≥нн€ сп≥вати в≥рш≥ ≥ сп≥вати, д) читати ≥ писати.

2. ” €к≥й середньов≥чн≥й школ≥ зм≥ст оволод≥нн€ загальною осв≥тою був найб≥льш повним: а) приходськ≥й, б)г≥льд≥йськ≥й, в)цехов≥й, г)соборн≥й, д) монастирськ≥й.

3. —ередньов≥чний учень ≥з роду феодал≥в оф≥ц≥йно мав найменн€:

а) студент, б) паж, в) джура, г) козачок.

4. јвтор УЅудинку радост≥Ф епохи ¬≥дродженн€: а) “. ћор; б) –. ќуен; в) “.  ампанелла; г)¬. да ‘ельтре; д) ћ. ћонтень.

5. ¬≥д €кого слова, в переклад≥ з латинськоњ мови, походить слово Уун≥верситетФ? а) св≥тський, б) навчати, в) м≥сце, де вчатьс€, г) сукупн≥сть, д) осв≥чен≥сть.

6. ¬ибер≥ть той факультет, на €кому вчилис€ студенти ун≥верситет≥в середньов≥чч€: а) математичний, б) артистичний, в) астроном≥чний, г) природничий.

7. ¬изначальним у вихованн≥ в епоху ¬≥дродженн€ був принцип:

а) авторитаризму; б) деспотизму; в) народност≥; г) гуман≥зму; д) культуров≥дпов≥дност≥.

 онтрольн≥ завданн€ дл€ студент≥в дистанц≥йноњ форми навчанн€:

–озвТ€зуванн€ тесту.

¬ар≥ант 1. —п≥льн≥ ≥ в≥дм≥нн≥ риси јф≥нськоњ ≥ —партанськоњ системи вихованн€ (пор≥вн€льний анал≥з).

¬ар≥ант 2. јнал≥з закон≥в ≥ основних традиц≥йних форм вихованн€ у перв≥сному сусп≥льств≥.

¬ар≥ант 3. јнал≥з генези основих пон€ть: ДшколаФ, ДдидактикаФ, Дпедагог≥каФ, Д≥н≥ц≥ац≥€Ф.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 946 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2283 - | 2028 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.