Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иникненн€ перших ун≥верситет≥в у «ах≥дн≥й Ївроп≥ та орган≥зац≥€ навчанн€




” зв'€зку з необх≥дн≥стю поширенн€ знань ≥ з економ≥чним розвитком ™вропи в X≤≤ЦX≤≤≤ ст. почала складатис€ особлива форма вищих навчальних заклад≥в Ц ун≥верситети (в≥д лат. У un≥vers≥tas Ф Ц сукупн≥сть). ÷е були небачен≥ ран≥ше корпорац≥њ вчител≥в-маг≥стр≥в та учн≥в-школ€р≥в. ”н≥верситетська вчена сп≥льнота Ц аналог цеху середньов≥чних рем≥сник≥в: школ€р Ц учень, бакалавр Ц п≥дмайстер, маг≥стр чи доктор Ц майстер. Ќавчаючи вчитис€ Ц формула середньов≥чноњ осв≥ти. —ьогодн≥шн≥й учень Ц завтра вчитель, сам був не проти повчитис€ на вченого майстра.

¬чен≥ люди, €к≥ мандрували ™вропою в цей час, стали звичним €вищем. —еред них значну частину складали так зван≥ ваганти (в≥д латинського д≥Їслова У vagar≥ Ф Ц бродити), €к≥ €вл€ли собою культурну верх≥вку середньов≥чного учн≥вства. ÷е були шукач≥ кращоњ школи з кращою учен≥стю. ѕро них казали, що Увони збирають знанн€ по школах, €к бджоли св≥й мед по кв≥тахФ. ”н≥верситети виникали по вс≥й ™вроп≥: у Ѕолоньњ (1158), ќксфорд≥ (1168), ѕариж≥ (1200),  ембридж≥ (1209), ѕраз≥ (1348),  раков≥ (1364) та в ≥нших м≥стах.

Ќавчанн€ в середньов≥чному ун≥верситет≥ велос€ латинською мовою. ¬с≥ викладач≥ гуртувалис€ в особлив≥ орган≥зац≥њ, так зван≥ факультети (в≥д лат. У facultas ФЦ зд≥бност≥). ѕ≥зн≥ше п≥д словом У факультет Ф почали розум≥ти те в≥дд≥ленн€ ун≥верситету, на €кому викладалась та чи ≥нша галузь знань. ”н≥верситети мали чотири факультети. У ћолодший Ф, або У артистичний Ф (в≥д лат. У ars Ф Ц мистецтво) Ц найб≥льш численний. ÷е був загальноосв≥тн≥й факультет з≥ строком навчанн€ 5Ц7 рок≥в, прот€гом €ких вивчались У с≥м в≥льних мистецтв Ф.  р≥м того було ще три УстаршихФ факультети: медичний, юридичний, богословський (строк навчанн€ 5Ц6 рок≥в), на €к≥ студент≥в приймали лише по зак≥нченн≥ УартистичногоФ факультету.

“аким чином, навчанн€ мало приблизно такий вигл€д. ƒо п'€тнадц€ти рок≥в хлопець навчавс€ латинськ≥й мов≥, читанню, письму та рахунку в монастирськ≥й чи м≥сцев≥й школ≥. ѕо зак≥нченню школи в≥н Ц учень ун≥верситетського маг≥стра загальноосв≥тнього факультету, тобто Усеми в≥льних мистецтв Ф. ÷е в≥дбувалос€ прот€гом двох рок≥в. ёнака вчили јристотелев≥й лог≥ц≥ та ф≥зиц≥, залучали до участ≥ в студентських диспутах, а пот≥м випробували на ступ≥нь бакалавра. Ќаступн≥ два роки в≥дводилис€ на слуханн€ лекц≥й з метаф≥зики, психолог≥њ, етики, пол≥тики (знову ж таки за творами јристотел€). ¬ивчалась космолог≥€ ≥ математика. ƒал≥ студент починав вчителювати. ¬≥н ставав пом≥чником маг≥стра, €кий в≥в диспути, де виступав у рол≥ в≥дпов≥дача. –езультат ц≥Їњ прац≥ Ц ≥спит на ступ≥нь л≥ценц≥ата. ѕерша лекц≥€ в нов≥й €кост≥ Ц ≥ в≥н вже маг≥стр мистецтв. ўе два роки молодий викладач навчаЇ студент≥в, але й навчаЇтьс€ сам. ƒвадц€ть один р≥к Ц початок карТЇри маг≥стра, а за плечима вже ш≥сть рок≥в ун≥верситетськоњ науки. ѕаралельно з обов'€зковою двор≥чною викладацькою д≥€льн≥стю можна було починати слухати курс €когось УстаршогоФ факультету. “ам своњ правила ≥спит≥в, своњ в≥ков≥ меж≥. ѕ≥сл€ ≥спит≥в одержували ступ≥нь маг≥стра права, медицини чи теолог≥њ. јле, щоб навчати теолог≥њ, потр≥бно було, щоб вчителю виповнилось 34 роки, ≥ щоб цьому передували в≥с≥м рок≥в навчанн€. Ќавчатис€ на богословському факультет≥ було найважче. ќдних т≥льки бакалавр≥в треба було одержати трьох вид≥в: бакалавр Ѕ≥бл≥њ, бакалавр сентенц≥њ та повний бакалавр.

ƒл€ того, щоб здобути вище званн€ У доктора наук Ф, потр≥бно зак≥нчити повний курс навчанн€ в ун≥верситет≥ (11Ц13 рок≥в).ќсновними методами навчанн€ в ун≥верситетах були лекц≥њ ≥ диспути; студенти виконували багато вправ ≥ писали письмов≥ роботи Ц трактати. Ћекц≥€ €вл€ла собою читанн€ тексту, €кий вивчавс€, та по€сненн€ цього тексту у вигл€д≥ коментар≥в до нього або до його окремих частин. ƒругою формою навчанн€ був диспут, основою €кого було питанн€ дл€ обговоренн€. “езу обирав маг≥стр. «апереченн€ висував або в≥н сам, або його студенти (в тому числ≥ й т≥, що випадково потрапили на диспут).

—ередньов≥чн≥ ун≥верситети були автономними установами, €к≥ мали органи самовр€дуванн€. –ектор ун≥верситету обиравс€ на загальних зборах ≥, теоретично, ним м≥г стати нав≥ть студент. «авд€ки своЇму статусов≥, ун≥верситети в≥д≥гравали значну роль у розвитку культури, руйнуванн≥ феодальноњ обмеженост≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 863 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2178 - | 1998 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.