Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћекц≥€ 12. “равленн€ в шлунку, кишечнику 3 страница




” д≥тей обм≥н вуглевод≥в зд≥йснюЇтьс€ дуже ≥нтенсивно, що по€с≠нюЇтьс€ високим р≥внем обм≥ну речовин взагал≥ в дит€чому орган≥зм≥. “ут вуглеводи виконують не т≥льки роль основного джерела енерг≥њ, а й важливу пластичну роль у формуванн≥ кл≥тинних оболонок, речовини сполучноњ тканини.

5. ¬одний ≥ м≥неральний обм≥н

¬ода Ч життЇдайна ≥ животворна р≥дина. "” тебе немаЇ н≥ смаку, н≥ кольору, ан≥ запаху, тебе неможливо описати,.тобою насолоджують-с€, не знаючи, що ти таке. Ќе можна сказати, що ти необх≥дна дл€ жит≠т€: ти Ч саме житт€. “и наповнюЇш нас рад≥стю, €ку не по€снити на≠шими почутт€ми. « тобою повертаютьс€ до нас сили, з €кими ми вже розпрощались. « твоЇњ милост≥ у нас знову починають вирувати висохл≥ джерела нашого серц€. “и найб≥льше багатство на св≥т≥.,." ÷≥ чудор≥ р€дки належать видатному французькому письменнику-гуман≥сту ≥ в≥йськовому льотчику јнтуану де —ент-≈кзюпер≥.

., Ќаск≥льки важлива вода дл€ людського орган≥зму видно вже з того, що в т≥л≥ дорослоњ людини води приблизно 65% в≥д маси т≥ла, а в д≥тей Ч до 80% ≥ б≥льше, залежно в≥д в≥ку. ¬ орган≥зм≥ новонародженоњ дитини води 84%. ” р≥зних органах ≥ тканинах вм≥ст води не однаковий: в к≥стках дорослоњ людини 22%, у м'€зах Ч 76%, у с≥р≥й речовин≥ мозку Ч 86%, у плазм≥ кров≥ Ч 92%. Ѕез њж≥, але при вживанн≥ води людина може жити до 40-50 дн≥в, а без води помре за к≥лька дн≥в.

¬ода Ї одним ≥з структурних компонент≥в т≥ла, середовищем, в €кому в≥дбуваютьс€ процеси обм≥ну речовин у кл≥тинах, органах ≥ тка≠нинах, орган≥зму. ¬ода бере участь у регулюванн≥ температури т≥ла: випаровуючись, вода,охолоджуЇ т≥ло, охорон€ючи його в≥д перегр≥ван≠н€. ¬ода(Ї ун≥версальним розчинником багатьох речовин.

.;. Ћюдин≥ пртр≥бно на добу 2-2,5 д води за нормального харчового режиму, та нормальноњ температури довк≥лл€. ÷€ к≥льк≥сть води скла≠даЇтьс€ ≥з таких джерел: питноњ води,(близько 1,2 л), води, €ка м≥стить≠с€ в њж≥ (близько 1 л), води.€ка утворюЇтьс€ в орган≥зм≥ п≥д час обм≥ну б≥лк≥в, жир≥в, вуглевод≥в (0,3 л), ” норм≥ орган≥зм за добу маЇ вид≥лити ст≥льки води, ск≥льки одержав, тобто 2,5 л. ќсновн≥ органи, €к≥ вид≥л€≠ють воду ≥з орган≥зму ~- нирки, потов≥ залози, леген≥ ≥ кишечник. Ќирки за добу вид≥л€ють ≥з орган≥зму 1,2-1,5 л води у склад≥ сеч≥. ѕотов≥ зало≠зи через шк≥ру у вигл€д≥ поту вид≥л€ють 0,5-0,7 л води за добу. Ћеген€≠ми у вигл€д≥ вод€ноњ пари виводитьс€ 0,15-0,4 л води. ÷€ к≥льк≥сть р≥зко*Ћекц≥€ 13. ќбм≥н речовин ≥ енерг≥њ Ђорган≥зм≥ людини

зростаЇ п≥д чай поглибленого ≥ прискореного диханн€, за добу тод≥ може вид≥литьс€ 0,7-0,8 л води. „ерез кишечник з каловими масами виво≠дитьс€ за добу 0,15 л води. ѕри розлад≥ д≥€льност≥ кишечнику може вид≥л€тис€ б≥льша к≥льк≥сть води (при пронос≥), що призводить до зне≠водненн€ орган≥зму. якщо виникаЇ зневодненн€ орган≥зму, р≥зко упов≥ль≠нюютьс€ вс≥ ф≥з≥олог≥чн≥ процеси, зокрема травленн€ та всмоктуванн€, ферментативн≥ реакц≥њ у м≥тохондр≥€х; пог≥ршуЇтьс€ газообм≥н у леге≠н€х, теплообм≥н. «агусла кров погано виконуЇ свою троф≥чну функц≥ю; …р≥м того, в судинах можуть виникнути тромби. ѕри втрат≥ орган≥зм©ї усього 2% води виникаЇ спрага, втрата 10-20% води небезпечна дн€ житт€, а 20-25% Ч смертельна.

¬ода в орган≥зм≥ перебуваЇ у вигл€д≥ сольових розчин≥в. –озр≥зн€≠ють внутр≥шньокл≥тинну (входить до складу цитоплазми кл≥тин) ≥ по≠закл≥тинну (входить до складу тканинноњ р≥дини та плазми кров≥) воду. ≈лектрол≥тний склад позакл≥тинноњ ≥ внутр≥шньокл≥тинноњ р≥дини р≥зний. ” внудр≥шньокл≥тинн≥й р≥дин≥ м≥ст€тьс€?переважно кат≥они кал≥ю ≥ мо≠лекули б≥лка та ан≥они фосфорноњ кислоти. ” позакл≥тинн≥й р≥дин≥ пере≠важають кат≥они натр≥ю, ан≥они хлору ≥ г≥дрокарбонату.

Ќеорган≥чн≥ речовини п≥дтримують необх≥дний осмотичний тиск, беруть участь у ферментативних реакц≥€х ≥ в регул€ц≥њ кислотно-лужноњ р≥вноваги орган≥зму. Ќайб≥льше ф≥з≥олог≥чне значенн€ мають ≥они ка^-тр≥ф, кал≥ю, кальц≥ю, фосфору, хлору, феруму, магн≥ю, купруму, йоду, суль-фуру, цинку, брому тощо.

” живому орган≥зм≥ кожний х≥м≥чний елемент виконуЇ в≥дпов≥дну ф≥з≥олог≥чну роль, ≥ один одного вони не зам≥нюють.

Ќатр≥й забезпечуЇ стал≥сть осмотичного тиску позакл≥тинноњ р≥ди≠ни, бере участь у регулюванн≥ кислотно-лужноњ р≥вноваги, проведенн≥ ≥мпульс≥в у нервов≥й систем≥ тощо. ѕриродне джерело натр≥ю Ч хло≠рид натр≥ю, або кухонна с≥ль. ƒобова потреба школ€р≥в Ч 4-5 г сол≥, а дорослих Ч 6г.

 ал≥й, що м≥ститьс€ переважно в кл≥тинах, забезпечуЇ осмотич≠ний тиск внутр≥шньокл≥тинноњ р≥дини, стимулюЇ утворенн€ ацетилхол≥ну (мед≥атора нервовоњ системи), бере участь в обм≥нних процесах. Ѕез цього елемента не може функц≥онувати нервова систењ*ї, працювати скелетн≥ або непосмугован≥ м'€зи, серцевий м'€з.  ал≥ю багато у кар≠топл≥, абрикосах, сливах. ƒобова потреба школ€р≥в у кал≥њЧ2-3 г.

 альц≥й входить до складу молекул р≥зних тканин орган≥зму.  ≥стки та зуби складаютьс€ переважно з його солей. “ому дит€чому орган≥з≠му, що пост≥йно росте, людин≥, що зламала к≥стку, треба значно б≥льше кальц≥ю. ¬≥н бере участь у процесах нервового ≥ м'€зового збудженн€, зс≥данн≥ кров≥. ѕриродним джерелом кальц≥ю Ї р≥зн≥ молочн≥ продукти, кур€ч≥ €йц€, капуста, м'€со, риба, щавель, петрушка, пом≥дори. «асвоЇн≠ню його орган≥змом спри€Ї в≥там≥н ¬. ќбм≥н кальц≥ю регулюЇ щитопод≥б≠на та паращитопод≥бн≥ залози. ƒобова потреба школ€р≥в у кальц≥њЧ 1 г.

ћагн≥й входить до складу ферментних систем орган≥зму, бере участь у процесах вуглеводного та фосфорного обм≥ну. ћагн≥й м≥стить≠с€ майже в ус≥х харчових продуктах рослинного походженн€, особливо у злакових. Ѕагато його у щавл≥, петрушц≥, ≥зюм≥, абрикосах.

‘осфор також входить до складу к≥сток ≥ його засвоЇнн€ також залежить в≥д на€вност≥ в≥там≥ну ^. ‘осфору багато в енерговм≥сн≥й сполуц≥ Ч ј“‘, що утворюЇтьс€ в м≥тохондр≥€х при розкладанн≥ вугле≠вод≥в та жир≥в. ÷ей елемент дуже потр≥бен кл≥тинам, бо входить до складу њхн≥х мембран. Ѕагато фосфору потребують кл≥тини головного мозку Ч нейрони, особливо при напружен≥й розумов≥й прац≥. Ѕез фос≠фору не синтезуЇтьс€ ƒЌ , €ка Ї в €др≥ кожноњ кл≥тини. ƒжерелом фос≠фору дл€ орган≥зму людини Ї молоко та молочн≥ продукти, риба, м'€со, €йц€. ќбм≥н фосфору регулюЇ щитопод≥бна та паращитопод≥бн≥ залози.

’лор входить до складу сол€ноњ кислоти шлункового соку.

‘ерум, кобальт, купрум потр≥бн≥ дл€ кровотворенн€. √емоглоб≥н еритроцит≥в вм≥щуЇ атоми феруму (зал≥за). ƒобова потреба людини у ферум≥ дор≥внюЇ 15-20 мг. ѕриродним джерелом феруму Ї печ≥нка, €йц€, €блука, абрикоси, зелень петрушки.  упрум бере участь в обм≥н≥ речо≠вин, у процесах тканинного диханн€.  упрум стимулюЇ продукуванн€ гор≠мон≥в г≥поф≥зом. Ќайб≥льше купруму у фруктах, €годах, сон€шниковому нас≥нн≥, бобових, овочах (особливо в картопл≥, сухих €блуках ≥ грушах).

ћанган необх≥дний дл€ утворенн€ аскорб≥новоњкислоти, а кобальт Ч ц≥анокобалам≥ну. ћанган входить до складу ферментативних сис≠тем ≥ бере участь в окиснювально-в≥дновних процесах. ћанган м≥стить≠с€ в бобових ≥ злакових рослинах, у салат≥, петрушц≥, €блуках, сливах, нас≥нн≥ дикоњ моркви.

” стимул€ц≥њ д≥€льност≥ кровотворних орган≥в велику роль в≥д≥граЇ хром, на €кий багат≥ хр≥н, черемха звичайна, листки чорниц≥, €годи шов≠ковиц≥. ¬становлено, що нестача хрому в орган≥зм≥ призводить до ви≠никненн€ цукрового д≥абету.

…од входить до складу гормону щитопод≥бноњ залозиЧтироксину, що регулюЇ обм≥н речовин в орган≥зм≥. «а його нестач≥ у питн≥й вод≥ або продуктах харчуванн€ виникаЇ захворюванн€ Ч ендем≥чний зоб. …бд м≥ститьс€ в морських водорост€х (морськ≥й капуст≥), риб'€чому жир≥, зернових та овочах (найб≥льше Ч в картопл≥), фруктах, молоц≥, €йц€х.

јргентум, що м≥ститьс€ у зелених ог≥рках, дин€х, кавунах, гарбу≠зах, м'€т≥, мел≥с≥ д≥Ї на орган≥зм €к антисептик. –егул€ц≥њ окисно-в≥днов≠них процес≥в у паренх≥матозних органах ≥ м'€зов≥й систем≥ спри€Ї м≥кро≠елемент ванад≥й. ÷иркон≥й, на €кий багат≥ пом≥дори, стимулюЇ р≥ст ≥ розвиток тканин орган≥зму.

—ульфур та цинк необх≥дн≥ дл€ синтезу гормону п≥дшлунковоњ за≠лози, бром Ч дл€ синтезу гормону г≥поф≥за. ÷инк зменшуЇ запальн≥ процеси в передм≥хуров≥й залоз≥ ≥, взагал≥, в органах статевоњ системи. Ќестача в орган≥зм≥ цинку прот€гом тривалого часу призводить до не≠спри€тливих зм≥н у внутр≥шн≥х статевих органах, а в дит€чому в≥ц≥ зу≠мовлюЇ карликовий р≥ст. ÷ей м≥кроелемент запоб≥гаЇ розвитку г≥перто≠н≥чноњ хвороби, цукрового д≥абету, захворюванню на наркоман≥ю та ал≠когол≥зм.

ћ≥неральн≥ речовини людина одержуЇ з њжею й водою. ¬ивод€тьс€вони з орган≥зму нирками (з сечею), через шк≥ру (з потом) ≥ травнийканал (з калом).

ѕитанн€ дл€ самоперев≥рки

ќбірунтуйте значенн€ б≥лк≥в, вуглевод≥в,, жир≥в дл€ орган≥змулюдини.

ќхарактеризуйте обм≥н б≥лк≥в, вуглевод≥в, жир≥в.

ѕо€сн≥ть механ≥зм виникненн€ цукрового д≥абету. як≥ його про≠€ви? „и можна запоб≥гти ц≥й небезпечн≥й хвороб≥?

¬изначте б≥олог≥чне значенн€ води.

¬изначте б≥олог≥чне значенн€ м≥неральних солей.

як≥ харчов≥ продукти Ї джерелом м≥неральних солей?

ѕо€сн≥ть, чому дл€ людей, €к≥ прагнуть до здорового способужитт€, необх≥дно дотримуватис€ правил рац≥онального харчуванн€?

як допоможуть знанн€ механ≥зму обм≥ну речовин ≥ енерг≥њ лю≠дин≥, €ка бажаЇ укласти харчовий рац≥он на день / тиждень?

« ≥стор≥њ науки

ќдин ≥з учн≥в √а€≥ле€ л≥кар —антор≥о-—анторш≥ (15б1-њб36)прот€т гом 10 рок≥в проводив над собою та ≥ншими особами досл≥ди, щоденно вим≥рюючи усе, що кожен приймав ≥ вид≥л€в. ƒл€ проведенн€ таких досл≥д≥в йому довелос€ самому ≥ за допомогою механ≥к≥в виготовити ц≥лий р€д прилад≥в. ” медичн≥й науц≥ це були перш≥ спроби вивченн€ обм≥ну речовин у людському орган≥зм≥.

ѕ≥д час проведенн€ своњх досл≥д≥в в≥н д≥йшов висновку, що оск≥ль≠ки м≥ж речовинами, спожитими орган≥змом ≥ вид≥леними, включаючи ≥ зм≥ни у мас≥ т≥ла, немаЇ в≥дпов≥дност≥, можна говорити про випарову≠ванн€ речовин шк≥рою та леген€ми. •рунтуючись на'цих спостережен≠н€х, в≥н вважав, що захворюванн≥ виникають в раз≥ порушенн€ цього процесу.

¬ажливо знати, що...

о ¬чен≥ довели спадкову схильн≥сть до захворюванн€ на цукро≠вий д≥абет.

∞ «ловживанн€ жирною њжею призводить до недостатнього (щодо к≥лькост≥ жиру) виробленн€ жовч≥; одним ≥з ускладнень цього Ї обмеже≠не усмоктуванн€ солей кальц≥ю, внасл≥док чого ¬ ёодини виникаЇ кар≥Їс зуб≥в.

∞ ¬ода може бути переносником р≥зних кишкових ≥нфекц≥йЧхоле≠ри, дизентер≥њ, черевного тифу, а також джерелом поширенн€ отрут про≠мислових сток≥в. “ому пити воду можна т≥льки з перев≥рених джерел.

Ћ≥тература

Ѕугаев  .≈;, ћаркусенко Ќ.Ќ. ^І≥н. ¬озрастна€ физиологи€.Ч-*–встов-на-ƒону: "¬орошиловградска€ правда", 1975.Ч —. ≤39-*-146.

≈рмолаев ё.ј. ¬озрастна€ физиологи€: ”чеб. пособ. дл€ студ.вед. вузов.Ч ћ.: ¬ь≥сш.шк., 1985.Ч —. 337-340.

 исельов ‘.—. јнатом≥€ ≥ ф≥з≥олог≥€ дитини з основами шк≥льноњг≥г≥Їни.Ч  .: –ад€нська школа, 1967.Ч —. 201-205.

ћамчур ‘.≤. ƒов≥дник з ф≥тотерап≥њ.Чњ .:«доров'€≥ 1986.Ч-280 с,

ѕрис€жнюк ћ.—. Ћюдина та њњ здоров'€: Ќавч. пос≥бник.Ч  .:‘ен≥кс, 1998.Ч—. 174-179.

—тарушенко Ћ.≤.  л≥н≥чна анатом≥€ ≥ ф≥з≥олог≥€ людини: Ќавч.пос≥бник.Ч .: ”—ћѕ, 2001Ч—.134-140.

’рипкова ј.√. ¬озрастна€ физиологи€.Ч ћ.: ѕросвещение,1978.Ч—. 251-259.

Ћекц≥€ 14.

≈Ќ≈–√≈“»„Ќ»… ќЅћ≤Ќ. ¬≤“јћ≤Ќ». ’ј–„”¬јЌЌя ≤ «ƒќ–ќ¬'я Ћёƒ»Ќ»

ѕлан

«в≥льненн€ ≥ перетворенн€ енерг≥њ в орган≥зм≥.

¬≥там≥ни та њх б≥олог≥чне значенн€.

’арчуванн€ д≥тей ≥ г≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до його орган≥зац≥њ.ќсновн≥ пон€тт€: основний обм≥н, енергетичний обм≥н, б≥лки,

жири, вуглеводи, м≥неральн≥ речовини, коеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ, в≥там≥ни, ав≥там≥ноз, г≥пов≥там≥ноз, г≥перв≥там≥ноз, харчуванн€, режим харчуван≠н€, харчовий рац≥он, енергетична ц≥нн≥сть, енерговитрати, енергетичний баланс, рац≥ональне харчуванн€, норми ф≥з≥олог≥чних потреб, п≥рам≥да харчуванн€.

1, «в≥льненн€ ≥ перетворенн€ енерг≥њ в орган≥зм≥

ѕоживн≥ речовини, що надход€ть в орган≥зм, у кл≥тинах розщеплю≠ютьс€ ≥ окислюютьс€. ѕри цьому зв≥льн€Їтьс€ вс€ або майже вс€ њх потенц≥альна енерг≥€. «в≥льнена енерг≥€ використовуЇтьс€ орган≥змом на процеси анабол≥зму, на д≥€льн≥сть серц€, мозку, орган≥в травленн€, вид≥ленн€, на виконувану механ≥чну роботу.

ѕри процесах розпаду складних сполук ≥ окисленн€ продукт≥в њх розпаду енерг≥€ зв≥льн€Їтьс€ у р≥зних видах: у вигл€д≥ х≥м≥чноњ, механ≥ч≠ноњ, тепловоњ, електричноњ ≥ променевоњ. „астина зв≥льненоњ енерг≥њ у виг≠л€д≥ х≥м≥чноњ енерг≥њ використовуЇтьс€ орган≥змом на процеси синтезу. Ќайб≥льша частина зв≥льненоњ енерг≥њ використовуЇтьс€ у форм≥ тепла. ≤ т≥льки 1/4 частина переходить у к≥нетичну енерг≥ю. ¬ електричну ≥ про≠меневу енерг≥ю перетворюЇтьс€ незначна частина зв≥льненоњ енерг≥њ.

ќрган≥зм втрачаЇ енерг≥ю нав≥ть тод≥, коли перебуваЇ в повному спокоњ. ” цьому раз≥ енерг≥€ витрачаЇтьс€ на роботу внутр≥шн≥х орган≥в (серц€, нирок, орган≥в диханн€ ≥ т.д.) ≥ на п≥дтриманн€ пост≥йноњ температури т≥ла. Ќайменша к≥льк≥сть енерг≥њ, €ка витрачаЇтьс€ орган≥змом дл€ п≥дтриманн€ житт€ в стан≥ повного м'€зового ≥ псих≥чного спокою натщесерце ≥ при температур≥ довк≥лл€ близько 20-22∞—, називаЇтьс€ основним обм≥ном. «а цих умов орган≥зм витрачаЇ енерг≥ю на х≥м≥чн≥ процеси, €к≥ прот≥кають у кл≥тинах, механ≥чну роботу, що виконують внутр≥шн≥ органи, секретоутворенн€ тощо. ¬еличина основного обм≥ну зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д в≥ку, стат≥, зросту ≥ поверхн≥ т≥ла, пори року ≥ кл≥матичних умов. ” дорослоњ людини основний обм≥н становить 4,187 кƒж (1 ккал) за 1 год. на 1 кг маси на р≥к. ќсновний обм≥н у д≥тей ≥нтенсивн≥ший, н≥ж у дорослих, бо на одиницю маси у них припадаЇ в≥днос≠но б≥льша поверхн€ т≥ла, н≥ж у дорослоњ людини. «начно переважають також процеси анабол≥зму над процесами катабол≥зму.

ѕрот€гом доби орган≥зм перебуваЇ €к у спок≥йному стан≥, так ≥ в стан≥ виконанн€ р≥зних вид≥в роботи. “ому витрати енерг≥њ за добу €ку дорослоњ людини, так ≥ у д≥тей перевищують величину основного об≠м≥ну. Ќайб≥льш≥ витрати енерг≥њ зумовлен≥ м'€зовою роботою. „им важча робота, тим б≥льше енерг≥њ витрачаЇ людина. ѕри м'€зов≥й робот≥ близько 20% х≥м≥чноњ енерг≥њ перетворюЇтьс€ в к≥нетичну енерг≥ю, а 80% Ч в теплову. ¬≥дношенн€ енерг≥њ, затраченоњ на м'€зову роботу до вс≥Їњ енерг≥њ, зв≥льненоњ п≥д час роботи, називаЇтьс€ коеф≥ц≥Їнтом корисноњ д≥њ. ÷ей коеф≥ц≥Їнт коливаЇтьс€ в≥д 16 до 25%.

–озумова прац€ п≥двищуЇ витрати енерг≥њ проти основного обм≥ну на 20-30%, але коли розумова прац€ супроводжуЇтьс€ м'€зовою д≥€льн≥стю (оратор, лектор, артист тощо), затрата енерг≥њ п≥двищуЇтьс€ на 50-60%.

ќбм≥н речовин ≥ енерг≥њ регулюЇтьс€ вищими центрами вегетатив≠ноњ нервовоњ системи, розм≥щеними у пром≥жному мозку та в кор≥ вели≠ких п≥вкуль. « цих центр≥в по нервових волокнах ≥мпульси йдуть безпо≠середньо до м'€з≥в, печ≥нки та ≥нших орган≥в. ¬егетативн≥ центри про≠м≥жного мозку впливають також на д≥€льн≥сть залоз внутр≥шньоњ сек≠рец≥њ, зм≥нюючи ≥нтенсивн≥сть вид≥ленн€ ними гормон≥в. ќстанн≥, надхо-д€чи у кров, рознос€тьс€ по всьому орган≥зму, впливають на процеси обм≥ну речовин. ќсобливо велике значенн€ в обм≥н≥ речовин мають гормони г≥поф≥за, щитопод≥бноњ, надниркових ≥ п≥дшлунковоњ залоз. Ќад ходженн€ в кров гормон≥в цих за€оз викликаЇ зм≥н;ї б≥€н№вого, жирового, вуглеводного, м≥нерального та водаого обм≥ну,

2. ¬≥там≥ни та …г значенн€

¬≥там≥ни (в≥д лат. V≥^^ Ч житт€ та ам≥ни Ч- складов≥ ам≥нокис≠лот) Ч група ф≥з≥олог≥чне активних орган≥чних сполук р≥зноман≥тноњ х≥м≥чноњ природи, €к≥ в невеликих к≥лькост€х життЇво необх≥дн≥ дл€ нор≠мального функц≥онуванн€ орган≥зму. ¬они вход€ть до складу багатьох фермент≥в, чим по€снюЇтьс€ важлива роль в≥там≥н≥в в обм≥н≥ речовин. ¬≥там≥ни спри€ють д≥њ гормон≥в, а також п≥двищенню оп≥рност≥ до не≠спри€тливих вплив≥в зовн≥шнього середовища (≥нфекц≥њ, д≥€ високоњ ≥ низь≠коњ температури тощо). ¬они необх≥дн≥ дл€ стимулюванн€ росту, в≥днов≠ленн€ тканин ≥ кл≥тин п≥сл€ травм ≥ операц≥й.

Ќа в≥дм≥ну в≥д фермент≥в ≥ гормон≥в, б≥льш≥сть в≥там≥н≥в не утво≠рюЇтьс€ в орган≥зм≥ людини. √оловним джерелом њх Ї овоч≥, фрукти ≥ €годи. Ќестача у њж≥ €кого-небудь в≥там≥ну викликаЇ т€жк≥ розлади в обм≥н≥ речовин ≥ т€жк≥ захворюванн€ Ч ав≥там≥нози (цинга, рах≥т, зат≠риманн€ росту, крововиливи тощо). ЌедостатнЇ вживанн€ в≥там≥н≥в або порушенн€ њх всмоктуванн€ в травному канал≥ призводить до г≥пов≥та≠м≥нозу. ¬ орган≥зм≥ в≥там≥ни швидко руйнуютьс€, тому њх потр≥бно щод≠н€ вводити в орган≥зм.

¬с≥ в≥там≥ни позначаютьс€ л≥терами латинського алфав≥ту, р≥зн€тьс€ х≥м≥чною природою ≥ под≥л€ютьс€ на дв≥ велик≥ групи: 1) водорозчинн≥Ч в≥там≥ни — ≥ –, групи ¬; 2) жиророзчинн≥Чв≥там≥ни ј}, ј2, ¬,-≈,  .

¬≥там≥н — (аскорб≥нова кислота) Ч антицинготний, бере участь в окиснювально-в≥дновних процесах, тканинному диханн≥, п≥двищуЇ ст≥йк≥сть орган≥зму до ≥нфекц≥й та ≥нтоксикац≥й. «м≥цнюЇ судинну ст≥нку через п≥двищенн€ њњ еластичност≥ та м≥цност≥. ƒобова потреба у в≥там≥н≥ — становить 50-100 мг. Ѕез достатньоњ к≥лькост≥ в њж≥ в≥там≥ну — розви≠ваЇтьс€ хвороба цинга (скорбут), недокр≥в'€, р≥зко знижуЇтьс€ оп≥рн≥сть орган≥зму ≥нфекц≥йним хворобам. —постер≥гаЇтьс€ розрихленн€ ≥ крово≠точив≥сть €сен, випаданн€ зуб≥в, зниженн€ маси т≥ла, порушенн€ функц≥й нервовоњ системи. ¬ орган≥зм≥ в≥там≥н — не утворюЇтьс€ ≥ не депонуЇть≠с€, тому важливе його щодобове надходженн€. Ѕагато в≥там≥ну — у св≥жих лимонах, апельсинах, €годах чорноњ смородини, шипшини, аірусу, су≠ниць, капуст≥, хвоњ сосни ≥ €лини.

¬≥там≥н – (цитрин) €вл€Ї собою галову кислоту. ÷ей в≥там≥н змен≠шуЇ проникн≥сть кровоносних судин, п≥дсилюЇ д≥ю аскорб≥новоњ кисло≠ти. Ќайб≥льше в≥там≥ну – в гречан≥й круп≥, лимонах, червоному перц≥, чорн≥й смородин≥. ѕри –-ав≥там≥ноз≥ в≥дзначаютьс€ т≥ сам≥ €вища, що ≥ п≥д час цинги. —укупн≥сть синтезованих в≥там≥н≥в — ≥ – називають гало-аскорб≥ном, при застосуванн≥ €кого рани заживають в два-три рази швид≠ше, в≥н зн≥маЇ б≥ль, стимулюЇ вуглеводно-фосфорний обм≥н та утворен≠н€ гемоглоб≥ну, зн≥маЇ втому.

¬≥там≥н ¬≤ (т≥ам≥н, аневрин) бере участь в обм≥н≥ вуглевод≥в, б≥лк≥в ≥ жир≥в, у передач≥ збудженн€ в нервов≥й систем≥ та ≥н. ¬пливаЇ на син≠тез ацетилхол≥ну ≥ хол≥нестерази, забезпечуЇ нормальний р≥ст ≥ роботу серц€. ¬≥там≥н ¬] м≥ститьс€ в л≥сових гор≥хах, неочищеному рис≥, хл≥б≥ грубого помолу, €чм≥нн≥й ≥ в≥вс€н≥й крупах, особливо його багато в пив≠них др≥жджах ≥ печ≥нц≥. Ѕрак цього в≥там≥ну в њж≥ спричин€Ї хворобу бер≥-бер≥. ’ворий втрачаЇ апетит, щвидко втомлюЇтьс€, поступово з'€в≠л€Їтьс€ слабк≥сть у м'€зах н≥г, настаЇ у них втрата чутливост≥, може бути ураженн€ слухового ≥ зорового нерв≥в, гинуть кл≥тини довгастого ≥ спинного мозку, настаЇ парал≥ч к≥нц≥вок ≥ смерть. ƒобова потреба у в≥там≥н≥ б! становить 1,5-3,0 мг, дл€ д≥тей,Ч 0,5-*-2 мг.?

¬≥там≥н ¬2 (рибофлав≥н) впливаЇ на р≥ст ≥ розвиток плоду та дити≠ни. ÷ей в≥там≥н входить до складу дихального п≥гменту, €кий Ї в кл≥ти≠нах, ≥ бере участь у кл≥тинному диханн≥. ¬пливаЇ на функц≥ю зорового анал≥затора, п≥дсилюЇ кольорове та св≥тлове в≥дчутт€, стимулюЇ синтез гемоглоб≥ну. ¬≥там≥н ¬^ м≥ститьс€ а хл≥б≥, гречан≥й круп≥, молоц≥, €йц€х, печ≥нц≥, м'€с≥, томатах. Ѕез цього в≥там≥ну в њж≥ затримуЇтьс€ р≥ст дит€≠чого орган≥зму. ” людини першими ознаками нестач≥ цього в≥там≥ну Ї ураженн€ шк≥ри: з'€вл€ютьс€ тр≥щяЎ, €к≥ мокр≥ють ≥ вкриадзйЎ√тењ** ною к≥ркою. ƒал≥ розвиваЇтьс€ ураженн€ очей ≥ шк≥ри, €ке супровод≠жуЇтьс€ в≥дпаданн€м зрогов≥лих лусочок. ѕ≥зн≥ше може розвиватис€ зло€к≥сне недокр≥в'€, ураженн€ нервовоњ системи, раптове пад≥нн€ ар≠тер≥ального тиску, судоми, втрата св≥домост≥. ƒобова потреба у в≥там≥н≥ 62 становить 2-3 мг.

¬≥там≥ни бз, 84, ¬у Ч в≥там≥ни росту. ћ≥ст€тьс€ в тих самих продуктах, що й в≥там≥н ¬;.

¬≥там≥н ¬3 (пантотенова кислота) катал≥зуЇ (в склад≥ ≥нших фер≠мент≥в) обм≥н жиропод≥бних речовин (синтез специф≥чних жир≥в, сте≠роњд≥в, ацетилхол≥ну та ≥н.). ћ≥ститьс€ у б≥льшост≥ натуральних рослин≠них ≥ тваринних продукт≥в. ƒобова норма 5-10 мг. ѕри нестач≥ в орган≥зм≥ ц≥Їњ кислоти затримуЇтьс€ р≥ст, уражаЇтьс€ шк≥ра, порушуЇтьс€ сон, можуть виникати б≥ль у м'€зах, живот≥, нудота, блюванн€.

¬≥там≥н ¬6 (п≥ридоксину г≥дрохлорид) спри€Ї б≥лковому та жиро≠вому обм≥ну в орган≥зм≥ людини, бере участь у процесах перенесенн€ кров'ю сульфуру, купруму й феруму. ћ≥ститьс€ у др≥жджах, зародках пшениц≥, пророслих бобах, квасол≥, кукурудз≥, м'€с≥, а також синтезуЇтьс€ в кишечнику. ѕ≥сл€ всмоктуванн€ п≥ридоксину г≥дрохлорид перетво≠рюЇтьс€ в кофермент п≥ридоксаль фосфат, €кий бере участь у транс≠портуванн≥ ам≥нокислот через кишковий еп≥тел≥й ≥ канальц≥ нирок. ¬м≥ст в≥там≥ну ¬Ів орган≥зм≥ зменшуЇтьс€ при вживанн≥ протитуберкульозних препарат≥в, тривалому охолодженн≥, ≥нтенсивн≥й ф≥зичн≥й прац≥, п≥д час ваг≥тност≥. ѕри нестач≥ в≥там≥ну ¬б в орган≥зм≥ уражаЇтьс€ шк≥ра, вини≠кають набр€ки, стоматит, порушуЇтьс€ еритропоез.

¬≥там≥н ¬≤2 (ц≥анокобалам≥н) Ч це складна орган≥чна сполука, €ка м≥стить в соб≥ кобальт. ÷ей в≥там≥н стимулюЇ роботу кровотворних орган≥в, Ї катал≥затором багатьох обм≥нних процес≥в: бере участь у син≠тез≥ глутам≥ну, нуклењнових кислот, впливаЇ на вуглеводний, жировий ≥ б≥лковий обм≥н, стимулюЇ утворенн€ еритробласт≥в у к≥стковому мозку ≥ р≥ст аксон≥в нервових кл≥тин. Ќа цей в≥там≥н багат≥ внутр≥шн≥ органи тварин, особливо нирки ≥ печ≥нка. ” людини цей в≥там≥н синтезуЇтьс€ м≥крофлорою кишок. Ќестача його в орган≥зм≥ провокуЇ зло€к≥сне недо≠кр≥в'€ з порушенн€м утворенн€ еритроцит≥в. ƒобова потреба у в≥там≥н≥ ¬становить 2-3 мг.

¬≥там≥н ¬≤5 (пангамова кислота) входить до складу багатьох рос≠лин, маЇ важлив≥ л≥кувальн≥ властивост≥. «астосовуЇтьс€ при атероск≠лероз≥, мозкових крововиливах, гепатитах на грунт≥ хрон≥чного отруЇнн€ алкоголем. ¬≥там≥н ¬15 бере участь в обм≥н≥ речовин, особливо л≥п≥д≥в, стимулюЇ функц≥ю коркового шару надниркових залоз, спри€Ї зб≥льшенню вм≥сту креатинфосфату в м'€зах та гл≥когену в печ≥нц≥ та м'€зах. ¬≥н п≥двищуЇ ст≥йк≥сть орган≥зму до кисневого голодуванн€, запоб≥гаЇ циро≠зу печ≥нки ≥ стимулюЇ репаративн≥ процеси.

¬≥там≥н –– (н≥котинам≥д, або бз) в≥д≥граЇ важливу роль в окисно-в≥дновних процесах та обм≥н≥ вуглевод≥в. ÷ей в≥там≥н входить до складу фермент≥в, що перенос€ть кисень, регулюють тканинне диханн€. Ќ≥ко≠тинова кислота та њњ ам≥д стимулюють кровотворенн€ в к≥стковому мозку, прискорюють процеси загоЇнн€ ран та виразок, посилюють секрец≥ю шлунка ≥ перистальтику кишечнику, а також пол≥пшують всмоктуванн€ р≥зних речовин ≥з кишок. ¬≥там≥н –– м≥ститьс€ в зелених овочах, моркв≥, картопл≥, горос≥, гречан≥й круп≥, житньому хл≥б≥, молоц≥. Ќестача цього в≥там≥ну може спричинити хворобу пелагра, тому цей в≥там≥н назива≠ють антипелагричним. ѕри пелагр≥ ушкоджуЇтьс€ слизова оболонка кишково-шлункового тракту, що спричин€Ї проноси, порушуЇтьс€ д≥€льн≥сть нервовоњ системи, по€вл€ютьс€ галюцинац≥њ, психози; ƒобо≠ва потреба становить 15-25 мг.

¬≥там≥н ј (ретинол) в орган≥зм≥ утворюЇтьс€ в орган≥зм≥ ≥з п≥гмен≠ту каротину, €кий Ї у великих к≥лькост€х у св≥ж≥й моркв≥, абрикосах, вершковому масл≥, печ≥нц≥, нирках тощо. якщо в њж≥ достатн€ к≥льк≥сть в≥там≥ну, то запаси його в≥дкладаютьс€ в печ≥нц≥, нирках. ƒобова потре≠ба людини в ретинол≥ становить 1 мг. ѕри ав≥там≥ноз≥ ј у д≥тей зупи≠н€Їтьс€ р≥ст, при г≥пов≥там≥ноз≥ знижуЇтьс€ ≥мун≥тет, порушуЇтьс€ сут≥н≠ковий з≥р ("кур€ча сл≥пота"), спостер≥гаЇтьс€ сух≥сть очей (ксерофталь-м≥€) з наступним утворенн€м б≥льма, сух≥сть шк≥ри, фол≥кул≥т тощо. јле надм≥рна к≥льк≥сть в≥там≥ну ј (при г≥перв≥там≥ноз≥) викликаЇ зб≥льшен≠н€ пеадш,€орушенн€ адегат^€о€ву розлад≥в обм≥ну речовин ≥ трав-ленн%йре, недокр≥в'€, помутн≥нн€ рог≥вки, п≥двищенн€ больовоњч^-ливост≥.

¬≥там≥н ¬ (кальциферол) впливаЇ на обм≥н солей кальц≥ю ≥ фосфо≠ру, спри€Ї њх всмоктуванню з кишок ≥ в≥дкладанню в к≥стках. ƒуже ба≠гатий на в≥там≥н ¬ жир печ≥нки тварин ≥ риб, особливо тр≥ски, багато його в €Їчному жовтку, вершковому масл≥, ≥кр≥, молоц≥, в баклажанах, шпинат≥. ” шк≥р≥ людини м≥ститьс€ пров≥там≥н ергостерин, €кий п≥д впли≠вом ультраф≥олетових промен≥в (сонц€, кварцовоњ лампи) перетворюЇтьс€ у в≥там≥н ¬. Ќестача в њж≥ в≥там≥ну ¬ у д≥тей раннього в≥ку викликаЇ рах≥т (ураженн€ к≥сток). ѕри цьому захворюванн≥ затримуЇтьс€ зарос≠танн€ т≥м'€чок на череп≥ ≥ прор≥зуванн€ зуб≥в.  ≥стки н≥г стають гнучки≠ми ≥ п≥д вагою т≥ла викривлюютьс€. ¬-г≥перв≥там≥ноз супроводжуЇтьс€ п≥двищеним всмоктуванн€м кальц≥ю та фосфору з кишок ≥ в≥дкладан≠н€м њх у к≥стках ≥ м'€ких тканинах (м'€з≥ серц€, судинах нирок та ≥н.). ƒобова потреба людини в кальциферолах 15-25 мкг.

¬≥там≥н ≈ (токоферол) необх≥дний дл€ розвитку м'€зовоњ тканини ≥ њњ функц≥њ в ранньому дит€чому в≥ц≥. ¬≥там≥н ≈ запоб≥гаЇ розвитку ате≠росклерозу ≥ г≥пертон≥њ. ѕри нестач≥ в≥там≥ну спостер≥гаютьс€ дистро≠ф≥€ скелетних м'€з≥в, послабленн€ статевоњ функц≥њ, крововиливи у мо≠зок, запаленн€ шк≥ри, б≥ль м'€зового ≥ нервового походженн€. …ого ба≠гато в печ≥нц≥, €Їчному жовтку, зародках пшениц≥, овочах, салат≥, пло≠дах шипшини, обл≥пис≥, рослинних ол≥€х. ƒобова потреба людини в то≠коферолах Ч 15 мг.

¬≥там≥н   (ф≥лох≥нон) потр≥бний дл€ синтезу ферменту кров≥ про≠тромб≥ну, при нестач≥ €кого знижуЇтьс€ здатн≥сть кров≥ зс≥датись. ¬≥там≥н   Ї стимул€тором скорочувальноњ функц≥њ непосмугованоњ м'€зовоњ тка≠нини кишок, матки, бронх≥в. ћ≥ститьс€ в зелен≥й капуст≥, шпинат≥, моркв≥, листках кропиви, незр≥лих томатах, печ≥нц≥, а також синтезуЇтьс€ м≥кроф≠лорою товстою кишки. ѕри  -ав≥там≥ноз≥ розвиваЇтьс€ схильн≥сть до кровоточивост≥. ѕри цьому застосовуЇтьс€ синтетичний аналог в≥там≥≠ну Ч в≥касол.

‘ол≥Їва кислота маЇ велике значенн€ в кровотворенн≥, особливо у формуванн≥ еритроцит≥в. ÷€ кислота спри€Ї утворенню в людському орган≥зм≥ й ≥нших елемент≥в кров≥ Ч лейкоцит≥в ≥ тромбоцит≥в. ћ≥стить≠с€ вона в др≥жджах, моркв≥, шпинат≥, б≥локачанн≥й капуст≥, щавл≥, салат≥,цв≥тн≥й капуст≥. —интезуЇтьс€ бактер≥€ми кишечнику. ѕри нестач≥ цьо≠го в≥там≥ну в орган≥зм≥ розвиваютьс€ макроцитарна анем≥€, лейкопен≥€, тромбоцитопен≥€, нер≥дко кровоточать слизов≥ оболонки рота, кишок, виникають виразковий стоматит, г≥нг≥в≥т, некротична анг≥на. ‘ол≥Їва кислота позитивно впливаЇ на функц≥ональний стан печ≥нки: стимулюЇ синтез пурин≥в тап≥рим≥дин≥в, п≥двищуЇ активн≥сть каталази, стимулюЇ жовчовид≥ленн€, зменшуЇ жирову ≥нф≥льтрац≥ю печ≥нки, викликану де≠ф≥цитом хол≥ну в њж≥.

¬≥там≥н II ви€влено в листках капусти ≥ зелених овочах. ¬≥н спри€Ї загоЇнню виразки шлунка та дванадц€типалоњ кишки.

¬≥там≥н Ќ (б≥отин) бере участь у перетворенн≥ ам≥нокислот ≥ роз≠клад≥ пром≥жних продукт≥в обм≥ну вуглевод≥в. ѕри нестач≥ б≥отину ви≠падаЇ волосс€, ушкоджуютьс€ н≥гт≥ та шк≥ра. Ѕ≥отин м≥ститьс€ в пше≠ниц≥, картопл≥, тваринних продуктах.

¬≥там≥н – включаЇ нап≥внасичен≥ жирн≥ кислоти (л≥нолеву, л≥ноле≠нову, арах≥донову), що вход€ть ƒ0складу рослинних ол≥й, особливо со≠н€шниковоњ, кукурудз€ноњ та бавовниковоњ. ÷≥ жирн≥ кислоти берри. участь у процесах кл≥тинного обм≥ну, регудкшть€м≥стзеолестерицугв кров≥.

3. ’арчуванн€ д≥тей ≥ г≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до його орган≥зац≥њ

’арчуванн€ Ч це сукупн≥сть механ≥чних, ф≥зичних та х≥м≥чних процес≥в, що спри€ють засвоЇнню орган≥змом поживних речовин, по≠тр≥бних дл€ п≥дтриманн€ житт€, здоров'€ та працездатност≥ людини. “ому педагогам ≥ батькам важливо усв≥домити, що рац≥ональне харчу≠ванн€ Ї важливим складником здорового способу житт€ дитини, а зна≠чить, спри€Ї збереженню ≥ зм≥цненню њњ здоров'€.

 ≥льк≥сть ≥ €к≥сть продукт≥в харчуванн€ повинна в≥дпов≥дати по≠требам людини, а саме: в≥ку, стат≥, р≥вню ф≥зичного або розумового на≠вантаженн€. ѕоживн≥ речовини виконують в орган≥зм≥ пластичну ≥ енер≠гетичну функц≥њ. ЌагадаЇмо, що пластична функц≥€ реал≥зуЇтьс€ пере≠важно за рахунок б≥лк≥в, а енергетична Ч за рахунок вуглевод≥в ≥ жир≥в.

 

“аблиц€ 15 ƒобова потреба д≥тей шк≥льного в≥ку у в≥там≥нах

 

 
¬≥ков≥ групи ј, мкг ї, мкг ≈, мл к, мкг ¬ь мл в2, мл в6, мл ¬≥2> ћ √ ––, мл с, мл
6 рок≥в (учн≥)         0,9 ≤ƒ 1,2 1,2    
7-ё рок≥в   2,5     1,0 1,2 1,4 1,4    
11-13 рок≥в (хлопчики)   2,5     1,3 1,5 1,7 2,0    
11-13 рок≥в (д≥вчатка)   2,5     ≤ƒ 1,3 1,4 2,0    
14Ч17 рок≥в (юнаки)   2,5     1,5 1,8 2,0 2,0    
14Ч17 рок≥в (д≥вчата)   2,5     1,2 1,5 1,5 2,0    

ќвоч≥, фрукти ≥ €годи Ч це багат≥ джерела в≥там≥н≥в, але в резуль≠тат≥ кул≥нарноњ обробки њхн≥ ц≥нн≥ €кост≥ значно втрачаютьс€. “ому д≥т€м потр≥бно давати €комога б≥льше овоч≥в, фрукт≥в ≥ €г≥д у сирому вигл€д≥ ≥ збагачувати в≥там≥нами готов≥ страви, додаючи в них сир≥ соки ≥ зе≠лень. ѕри п≥двищених розумових навантаженн€х орган≥зму дитини (п≥д час п≥дготовки до зал≥к≥в, п≥дсумкових контрольних роб≥т, екзамен≥в тощо) потреба у в≥там≥нах значно зростаЇ. ÷е потр≥бно пам'€тати вчи≠тел€м ≥ батькам п≥д час орган≥зац≥њ харчуванн€ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у пер≥од розумових навантажень.

ѕроблему добору харчових продукт≥в, рац≥онального њх сп≥вв≥дно≠шенн€ допоможе розв'€зати п≥рам≥да харчуванн€, рекомендована ¬сесв≥тньою орган≥зац≥Їю охорони здоров'€ (¬ќќ«) €к д≥Їтолог≥чна





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 524 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1368 - | 1315 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.04 с.