В.І.Борзенко
„АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ”
Навчальний посібник
Харків
НТУ «ХПІ»
2016
УДК 338.24(07)
ББК65.050я7
Б 82
Затверджено редакційно-видавничою радою Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”
(протокол № 2 від 23.06.2016 р.)
Рецензенти: І.В.Сідельникова кандидат екон. наук, професор Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди
М.І. Лазарев д-р пед. наук, проф., проректор, Української інженерно-педагогічної академії
Борзенко В.І.
Б82 Антикризове управління: навчальний посібник / В.І.Борзенко – Харків:
НТУ «ХПІ», 2016. – 232с.
ISBN
Навчальний посібник містить матеріали необхідні для розуміння механізмів виникнення і розвитку кризи на підприємстві, методику оцінки і прогнозування його фінансового стану та дослідження шляхів виходу з кризового стану, при організації антикризового управління на підприємстві.
Призначено для студентів спеціальностей „Менеджмент” спеціалізації Менеджмент підприємств та організацій, „Економіка” спеціалізації Управління персоналом та економіка праці” і спеціалістів з економіки та менеджерів підприємств.
Іл. 10. Табл. 38. Бібліогр. 49 назв.
УДК 338.24(07)
ББК 65.050я7
ISBN | Ó В.І. Борзенко, 2016 |
ЗМІСТ
Вступ | 5 |
Розділ 1 Загальна характеристика кризових явищ в економіці | 7 |
1.1 Поняття та задачі антикризового управління | 7 |
1.2 Причини виникнення економічних криз | 12 |
1.3 Циклічність економічних криз | 16 |
1.4 Державне регулювання кризових ситуацій в економіці | 21 |
Розділ 2 Аналіз факторів впливаючих на діяльність підприємства | 30 |
2.1 Фінансово-економічні кризи на підприємстві | 30 |
2.2 Аналіз зовнішнього середовища підприємства | 32 |
2.3 Роль персоналу в системі антикризового управління підприємством | 36 |
2.4 Використання інноваційного потенціалу при фінансовому оздоровленні підприємства | 50 |
2.5 Бізнес-планування неплатоспроможного підприємства | 59 |
Розділ 3 Діагностика фінансового стану підприємства | 63 |
3.1.Основні фінансові показники неплатоспроможного підприємства | 63 |
3.2 Визначення ознак фіктивного банкрутства | 67 |
3.3 Визначення ознак доведення до банкрутства | 68 |
3.4 Виявлення ознак прихованого банкрутства | 69 |
Розділ 4 Методи прийняття управлінських рішень при антикризовому управлінню | 79 |
4.1 Мета фінансової санації підприємства | 79 |
4.2 Управління фінансовою санацією підприємства | 91 |
4.3 Класична модель фінансової санації | 94 |
4.4 План санації підприємства | 96 |
Розділ 5 Оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства | 107 |
5.1 Задачі санаційного аудиту підприємства та етапи його проведення | 107 |
5.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризовому стані | 110 |
5.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства та організації збутової діяльності | 111 |
5.4 Виявлення причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві | 119 |
Розділ 6 Фінансові джерела санації підприємств | 127 |
6.1 Форми фінансової санації | 127 |
6.2 Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника | 131 |
6.3 Участь персоналу в санації підприємства | 131 |
6.4 Державна фінансова підтримка санації підприємств | 132 |
Розділ 7 Організація правового забезпечення санації підприємств | 136 |
7.1 Врегулювання господарських спорів | 136 |
7.2 Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства | 139 |
підприємств та порядок оголошення підприємства банкрутом | |
7.3 Задоволення претензій кредиторів | 150 |
7.4 Реорганізація підприємства | 157 |
Список джерел інформації | 163 |
Додатки 1-7 | 168 |
ВСТУП
Сучасний стан більшості господарюючих суб'єктів такий, що вплив негативних зовнішніх і внутрішніх факторів можуть привести підприємство до банкрутства. Наявність таких факторів спричинює виникнення кризових ситуацій на підприємстві. Об'єктивно криза характеризується безліччю взаємозалежних ситуацій, що підвищують складність і ризик управління. При цьому, можливо за рахунок своєчасних заходів віддалити, стабілізувати кризу, запобігти її поглиблення.
Для своєчасного розпізнавання кризового стану підприємства існують типові ознаки, такі як: зниження рентабельності, проблеми з погашенням кредитів, наступні кредити в основному використовуються на погашення відсотків і повернення отриманих раніше кредитів (підприємство попадає в кредитну залежність), усе частіше виникають ситуації, в яких відзначається порушення плану постачань продукції клієнтам, виникає не керованість і будь-яка несприятлива подія може створювати реальну загрозу банкрутства. Тому особливого значення набуває в сьогоднішніх умовах пошук ефективного механізму антикризового управління підприємствами, заснованого на детальному аналізі їх фінансово-економічного стану.
Антикризове управління стало одним із самих нагальних напрямків діяльності на цей час. Зміст його заходів, щодо реалізації досить різноманітний, визначається конкретними умовами господарської діяльності на підприємстві. Створюється враження, що єдиним обґрунтуванням існування даного терміна є урядові постанови, що визначили створення інституту антикризових управляючих. В той же час антикризове управління може і повинно знайти своє місце в управлінській теорії і практиці. Необхідно лише коректно визначити його відмінність від управління в звичайному режимі. Шлях до нього лежить через уточнення поняття кризовий стан підприємства.
Подібний підхід в управлінні підприємством може бути реалізований на протязі короткого проміжку часу, так як не дозволяє досягти ефективної роботи підприємства в довгостроковій перспективі.
Вихід із кризової ситуації, що складається, загальновідомий: залучити кваліфікованих спеціалістів, здатних ефективно працювати в таких умовах, використовуючи накопичений світовий досвід роботи, коли вплив негативних факторів для підприємства досить значний, запросити консультантів-професіоналів і вирішити в комплексі всі питання організації та управління виробництвом. При реалізації очевидних заходів можуть виникати серйозні труднощі пов’язані з відсутністю підготовлених спеціалістів, неможливістю застосування закордонного досвіду за аналогією, тому що він сформувався в інших умовах і все ж краще розраховувати на свої можливості, наявних людей і організовувати їх перепідготовку, починаючи з керівництва, і далі створити команду, здатну досить ефективно вирішувати реальні проблеми, а також використовувати закордонний досвід вже в адаптованому виді.
Законодавство України визначає умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. При цьому фінансова санація розглядається як система заходів, що здійснюються по відношенню до суб’єкта господарювання під час провадження у справи про банкрутство, з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМІЦІ