Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.

В Україні в останні роки прогнозування злочинності увійшло в практику роботи Головного Штабу МВС як засіб предметної конкретизації та удосконалення системи управління діяльністю щодо боротьби зі злочинністю. Короткострокові прогнози безпо­середньо виконує Кримінологічна лабораторія НДІ Національної академії внутрішніх справ (нині — Державного НДІ МВС України). На початку XXI ст. був започаткований прогноз кримі­нологічної ситуації у Україні, у процесі якого прогнозу піддавали­ся не лише показники злочинності, а й тенденції зміни ЇЇ соціаль­них передумов та обумовлюючих чинників¹.

Таким чином, в Україні в останні роки прогнозування злочин­ності перетворюється на кримінологічне прогнозування. Аналіз нинішнього стану кримінологічного прогнозування в Україні на пев­ному соціальному рівні дає змогу визначити його засадничі поло­ження, наведені нижче.

1. Кримінологічне прогнозування набуло якостей науково-
прикладної процедури передбачення тенденцій зміни кількісних
показників та якісних характеристик злочинності, її детермі­
нантів, ознак кримінологічної характеристики злочинів, особи
злочинця, стану діяльності щодо запобігання кримінальним
проявам.

2. Кримінологічне прогнозування перетворилося на приклад­
ний засіб удосконалення управління, передусім опрацювання та
планування системи заходів підвищення ефективності діяльності
щодо запобігання та протидії злочинності.

3. За наявності необхідної кримінологічної інформації, науко­
во-методичного забезпечення та професійної підготовки виконав­
ців кримінологічний прогноз може дати відповіді (оцінки) з таких
питань:

— тенденції зміни показників злочинності (стану, рівня, струк­
тури, динаміки) у прогнозований період;

— ймовірність (відсоток вірогідності) прогнозу;

— тенденції зміни чинників злочинності (кількісні та стосовно
їх змісту);

' Кулик О. Г. Кримінологічна ситуація в Україні та деякі чинники її розвитку // Наук. Вісп. Над. акад. впутр. справ України. - 1999. - № 2. - С. 13-63.

397

Глава 9

— передбачення згідно з цими тенденціями зміни кількості,
структури та кримінологічних характеристик осіб, із числа яких
поповнюються злочинці;

— узагальнені висновки щодо загроз злочинності у часовому,
територіальному, структурному (за видами) та особистісному
вимірі, а також стосовно співвідношення цих загроз та небезпеки
від них в основних сферах життєдіяльності суспільства;

— потреби та конкретні адресати зміни (удосконалення) діяль­
ності щодо запобігання та протидії злочинності і управління цією
діяльністю.

Узагальнення теорії і сучасної практики кримінологічного про­гнозування в Україні на соціальному рівні засвідчує, що методич­не його забезпечення уже тривалий час обмежується застосуван­ням трьох методів: найчастіше екстраполяції і рідше — моделю­вання та методу експертних оцінок.

Метод екстраполяції побудований на застосуванні методів ста­тистичного аналізу динамічних рядів для виявлення загальних тенденцій зміни об'єкта, що має кількісні показники, наразі злочинності, та їх продовження у майбутнє. Головними умовами застосування цього методу щодо кримінологічного прогнозування є відносна незмінність законодавства, практики його застосуван­ня, передусім практики реєстрації злочинів, а також відносна стабільність головних детермінантів, що обумовлюють злочинні прояви. За цих умов тенденцію динаміки злочинності за попе­редній час та нинішній період можна умовно продовжити (екстра­полювати) на майбутнє. Екстраполяція дає можливість отримати ймовірне уявлення про майбутній кількісний стан злочинності, її зростання чи скорочення. З урахуванням того, що теорією і прак­тикою підтверджено поширення на масу злочинів, вчинених за певний період на певній території, закону великих чисел, екстра­поляцію показників злочинності визнають достатньою для її еле­ментарного, тобто найпростішого, прогнозування.

Екстраполяція, залежно від умов і способів її проведення, може бути простою, складовою та складною. За простої екстраполяції продовженню на майбутнє підлягає динамічний ряд кількісних показників злочинності в цілому: її рівня, коефіцієнтів інтенсив­ності (поширення на певну кількість населення), відносних показ-

398