В Україні в останні роки прогнозування злочинності увійшло в практику роботи Головного Штабу МВС як засіб предметної конкретизації та удосконалення системи управління діяльністю щодо боротьби зі злочинністю. Короткострокові прогнози безпосередньо виконує Кримінологічна лабораторія НДІ Національної академії внутрішніх справ (нині — Державного НДІ МВС України). На початку XXI ст. був започаткований прогноз кримінологічної ситуації у Україні, у процесі якого прогнозу піддавалися не лише показники злочинності, а й тенденції зміни ЇЇ соціальних передумов та обумовлюючих чинників1.
Таким чином, в Україні в останні роки прогнозування злочинності перетворюється на кримінологічне прогнозування. Аналіз нинішнього стану кримінологічного прогнозування в Україні на певному соціальному рівні дає змогу визначити його засадничі положення, наведені нижче.
1. Кримінологічне прогнозування набуло якостей науково-
прикладної процедури передбачення тенденцій зміни кількісних
показників та якісних характеристик злочинності, її детермі
нантів, ознак кримінологічної характеристики злочинів, особи
злочинця, стану діяльності щодо запобігання кримінальним
проявам.
2. Кримінологічне прогнозування перетворилося на приклад
ний засіб удосконалення управління, передусім опрацювання та
планування системи заходів підвищення ефективності діяльності
щодо запобігання та протидії злочинності.
3. За наявності необхідної кримінологічної інформації, науко
во-методичного забезпечення та професійної підготовки виконав
ців кримінологічний прогноз може дати відповіді (оцінки) з таких
питань:
— тенденції зміни показників злочинності (стану, рівня, струк
тури, динаміки) у прогнозований період;
— ймовірність (відсоток вірогідності) прогнозу;
— тенденції зміни чинників злочинності (кількісні та стосовно
їх змісту);
' Кулик О. Г. Кримінологічна ситуація в Україні та деякі чинники її розвитку // Наук. Вісп. Над. акад. впутр. справ України. - 1999. - № 2. - С. 13-63.
397
Глава 9
— передбачення згідно з цими тенденціями зміни кількості,
структури та кримінологічних характеристик осіб, із числа яких
поповнюються злочинці;
— узагальнені висновки щодо загроз злочинності у часовому,
територіальному, структурному (за видами) та особистісному
вимірі, а також стосовно співвідношення цих загроз та небезпеки
від них в основних сферах життєдіяльності суспільства;
— потреби та конкретні адресати зміни (удосконалення) діяль
ності щодо запобігання та протидії злочинності і управління цією
діяльністю.
Узагальнення теорії і сучасної практики кримінологічного прогнозування в Україні на соціальному рівні засвідчує, що методичне його забезпечення уже тривалий час обмежується застосуванням трьох методів: найчастіше екстраполяції і рідше — моделювання та методу експертних оцінок.
Метод екстраполяції побудований на застосуванні методів статистичного аналізу динамічних рядів для виявлення загальних тенденцій зміни об'єкта, що має кількісні показники, наразі злочинності, та їх продовження у майбутнє. Головними умовами застосування цього методу щодо кримінологічного прогнозування є відносна незмінність законодавства, практики його застосування, передусім практики реєстрації злочинів, а також відносна стабільність головних детермінантів, що обумовлюють злочинні прояви. За цих умов тенденцію динаміки злочинності за попередній час та нинішній період можна умовно продовжити (екстраполювати) на майбутнє. Екстраполяція дає можливість отримати ймовірне уявлення про майбутній кількісний стан злочинності, її зростання чи скорочення. З урахуванням того, що теорією і практикою підтверджено поширення на масу злочинів, вчинених за певний період на певній території, закону великих чисел, екстраполяцію показників злочинності визнають достатньою для її елементарного, тобто найпростішого, прогнозування.
Екстраполяція, залежно від умов і способів її проведення, може бути простою, складовою та складною. За простої екстраполяції продовженню на майбутнє підлягає динамічний ряд кількісних показників злочинності в цілому: її рівня, коефіцієнтів інтенсивності (поширення на певну кількість населення), відносних показ-
398